Між іншим коротко про важливе

ТРАДИЦИОННОЕ МОЁ ВАМ ВОСКРЕСНОЕ НАЗИДАНИЕ ИЗ СВЯЩЕННОГО ПИСАНИЯ
«А вас Господь да исполнит и преисполнит любовью друг к другу и ко всем, чтобы утвердить сердца ваши непорочными во святыне пред Богом и Отцем нашим» (1 Фессалоникийцам 3:12-13).

Когда апостол Павел писал свои послания разным церквям первого века, то особое внимание уделял теме взаимоотношений друг с другом. Огорчался, когда возникали вражда, распри и ссоры. Предлагал пути решения конфликтов. Призывал быть миролюбивыми и терпеливыми друг ко другу. И если все эти тематические наставления обобщить, то все они были об искренней и неподдельной любви друг ко другу. Именно этому учил апостол и об этом молился к Богу. Кажется, именно такие любезные и любвеобильные отношения между людьми в церкви были для Павла самым большим вознаграждением за его душепасторские труды. Потому что именно в способности любить всех своих ближних и выражается духовная зрелость личности.

НЕДІЛЬНЕ МОЄ ВАМ ВІДЕО
Про бісів/демонів давав мені Відповіді цього разу пастор і євангеліст Тарас Сень
І це не про тих бісів, яких виганяють зараз ЗСУ, а про тих, яких виганяють християни по заповіді Христовій.
Одним словом, теорія і практика цього екзорцизму, звідки беруться і як йдуть - за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=toA7CRlYt6M

Повернення українців в Україну стає важливим питанням для влади.
З демографічних міркувань - без українців в Україні не буде української України.
З економічних міркувань - потрібні робочі руки і інтелект для сталого розвитку і розбудови.
З оборонних міркувань - потрібні люди у війську і в тилу для забезпечення війська.

Тему повернення наших все частіше озвучує президент Володимир Зеленський. А глава фракції "Слуга народу" у парламенті Давид Арахамія навіть повідомив, що в розробці знаходиться ідея створення ЦОВ з робочою назвою Міністерство повернення українців.

Я вже писав, що існує головний фактор для повернення українців в Україну - це любов. Люди повертаються лише туди, де їх люблять і чекають.
А вже після любові ще два фактори - безпека і економічні спроможності.

Всі інші зусилля, які без любові, безпеки і економіки, - майже безсенсові.

Щодо безпеки і економіки, поки що не все залежить від України і українців. А от щодо любові так - це залежить від нас.
Так, нам тут доведеться оголосити абсолютну амністію - ментальну і законодавчу. Жодної відповідальності для жодного українця, хто перетнув кордон у різний в тому числі сумнівний спосіб. Відповідальність має бути лише для тих представників влади, які забезпечували функціонування цих схем і збагачувалися сукупно на десятки мільйонів доларів.

Ну і звісно - неймініг. Міністерство повернення українців звучить геть несерйозно і занадто ситуативно. Натомість має виникнути інше велике і стратегічне міністерство з такою назвою:
МІНІСТЕРСТВО СІМ'Ї І ЛЮДНОСТІ.

І стратегічним завданням цього Міністерства сім'ї і людності за підтримки парламенту має стати реалізація комплексу заходів на підтримку сімей і збільшення кількості українців у фізіологічний і міграційний спосіб. Відповідно всі дії, спрямовані на дискримінацію сімей і депопуляцію, мають бути заборонені під загрозою покарання в інтересах національної безпеки.

Когда в следующий раз будете слышать очередные басни про рост так называемого "домашнего насилия" на 100500% в год, просто дайте посмотреть это видео. Оно "растет" в разных сводках и отчетах только лишь потому, что многие вокруг кормятся на этой теме этого "роста":
https://www.youtube.com/watch?v=6aYXe9IdgqA

Семья - самое безопасное место на земле для женщины, для детей и для мужчины. А активные попытки возвеличить в ранг целого "насилия" любое мелкое напряжение в семье является ничем иным, как стремлением дискредитировать идею семьи в умах и сердцах девушек и джентльменов.

Продовжимо.
1. Фізичне насильство вдома. Головна причина - алкоголь. Понад 90% усіх випадків побиття і вбивств вдома - спочатку було бухло.
Але спробуйте тільки сказати слово про необхідність жорсткого обмеження продажу алкоголю - по годинах, по локаціях, по обсягах в одні руки. Відразу вереск здіймається, мовляв, утиски бізнесу та інше.
Натомість алкоголь і надалі займає найпомітніші місця в усіх торгових точках. А професійні і рясно профінансовані борці з "домашнім насильством" і надалі продовжують дискредитувати і оббріхувати інститут шлюбу і сім'ї, навмисно ігноруючи головну причину проблеми.

2. Сексуальне насильство щодо неповнолітніх вдома. В абсолютній більшості випадків насильником виступає другий і кожний наступний чоловік мами або бабушки. Отримання необмеженого і неконтрольованого доступу до неповнолітніх, з якими немає біологічного споріднення, - зона ризику.
Не знали цього? А треба знати!

Відтак....
1. До всіх: мінімізація алкоголю і категоричне табу на сп'яніння.
2. До жінок: не розлучайтесь з біологічними батьками своїх дітей. А якщо вже так трапилося, не поспішайте приводити в хату чоловіків в ролі нового "тата" або нового "дідуся", які не є біологічно спорідненими з вашими дітьми/онуками.

Професійні борці і борчині з т.з. "домашнім насильством", які замовчують ці першопричини, є або некомпетентними або свідомо приховують правду з метою дискредитації сім'ї.

Повна, спроможна і функціональна сім'я - мета кожної здорової особистості і здорового суспільства. Бо така сім'я - найбезпечніше місце для кожного.

Що так і не так з українськими класиками педагогіки - Макаренком, Сухомлинським, Ушинським. І яких чеснот бракує українським школам. Моя свіжа розмова про це з резидентом Кабінет експертів, доктором філософських наук Віталєм Хромцем
https://www.youtube.com/watch?v=Rwr8NNUl22c

Тендер на гендер.
Ніхто і ніщо не скасує грант, час якого настав.

Тисячі невирішених проблем військовослужбовців, ветеранів, поранених.
Але на гендер у Міноборони та інших ЦОВ завжди є час, гроші і охочі. Бо ж це велика проблема - брак гендерів в процесі розмінування. Мільйони грошей, незліченні ньютони зусиль, тисячі годин часу - на ніщо, на порожнечу.

Гендерна політика - це мерзота нашого часу. Коли ви чуєте слово "гендер" у вустах політика чи держслужбовця, знайте - перед вами аморальна особистість і аморальна політика.

Це лише ви тут як люди виховані та інтелігентні вдаєте, що вам подобаються мої вуса. А вдома у мене ніхто цього не вдає. Так і живу - неприйнятим ) Саме з такого починається шлях до "терапії" )

ТРАДИЦИОННОЕ МОЁ ВАМ ВОСКРЕСНОЕ НАЗИДАНИЕ ИЗ СВЯЩЕННОГО ПИСАНИЯ
«Вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого… Хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти свое предание?» (Марка 7:8-9).

В среде религиозных людей принято блюсти огромный свод традиций, правил и предписаний. Пишется множество книг – с новыми инструкциями и заповедями. И почему-то считается, что чем больше предписаний человек исполняет, тем более он праведен и приближен к Богу. Все точно также было и при жизни Иисуса на земле. Но именно это и обличал Сын Божий с особенным рвением – вот эту показательную формальную религиозность. Конечно, есть Божьи заповеди, которые вечны и не подлежат пересмотру. Но за все века накопилось огромное количество сугубо человеческих инструкций, которые неоправданно претендуют на канонизацию. Вот лишь один пример: любая работа в воскресенье/субботу – грех. А Божья заповедь другая: любить своего ближнего; и если ему нужна срочная помощь в выходной день – пойди и сделай.

ВОСКРЕСНОЕ МОЁ ВАМ ВИДЕО
Четырнадцать лет назад - в 2010 году - я записал одно важное для меня интервью. Оно историческое, потому что личность героя - историческая. Публикую это видео впервые только сейчас!
Это беседа с Рейном Ууэмыйсом. Именно он - основной лидер Таллинского пробуждения, 1977-1981 годы. Он тогда не был даже пастором, а был просто "братом Рейном".
Таллинское пробуждение - это одно из крупнейших подобных явлений в ХХ веке в Европе. И самое крупное - в СССР. Длилось 3-4 года. Служения проходили три раза в месяц в здании исторической Церкви Олевисте. Забитый тысячный зал, реальные подтвержденные чудеса исцеления, падения при молитве, массовое обращение к вере... Все то, что многим молодым кажется достоянием харизматическое пробуждения 90-ых, все это было уже там в Таллине, в конце семидесятых.

За несколько лет туда приехали более 100 000 тысяч человек, чтобы посетить хотя бы одно богослужение. Скопление приезжавших людей в Таллин из-за этих служений трижды в месяц было таким огромным, что многие просто ночевали на вокзале и в аэропорту. Из Украины туда ездили целыми селами.

По сути, все началось с небольшой группы баптистов, которые пережили опыт пятидесятнический крещения в Духе Святом. Молитвы дома переросли в духовное движение континентального масштаба. Без интернета и социальных сетей к 1980-му году о событиях в Таллине знали буквально во всех церквях Союза.

А закончилось все банально и досадно просто:
1) КГБ прямым текстом приказали прекратить, иначе - уголовка;
2) все лидеры очень устали физически от многотысячного скопления людей в течение четырех лет.

И тогда Рейн Ууэмыйс согласился прекратить эти служения. Вспоминая о том своем решение, у него глаза становятся влажными и сейчас. Раскаивается до сих пор...

В моей жизни было не так уж и много встреч, которые оставили очень глубокий отпечаток. И одна из таковых - с Рейном.
Он еще жив, ему уже свыше 90 лет.
Перед публикацией я посмотрел снова эту беседу, спустя 14 лет после записи. И снова был тронут и потрясен. Услышанное восстанавливает фокус, возвращает почву, оживляет почти забытые смыслы. Посмотрите и вы:
https://www.youtube.com/watch?v=Y-kC7q_jkA4

Ау, что ещё за "наши страны"? Особенно интересуюсь у родившихся после 1991-го.
Парадоксальная ментальная привязка к советскости даже у тех, кто никогда в "советском союзе" не жил.

Суддя Львівського окружного адмінсуду Наталія Сидор своїм одноосібним судовим рішенням скасувала рішення Львівської обласної ради. Суддя Сидор зазіхнула на принципи представницької демократії, коли обрані громадянами депутати реалізують волю своїх виборців.

6 квітня 2023 року Львівська обласна рада ухвалила Рішення про звернення до центральних органів влади з вимогою не допустити ухвалення законопроєкту №9103 про одностатеві партнерства. Натомість 6 вересня поточного року суддя Сидор в одноосібному порядку, в спрощеній процедурі, без залучення сторін на судове засідання ухвалила своє рішення про... скасування Рішення обраних громадянами депутатів.

Суддя, яку громадяни не обирали, скасувала рішення і звернення обласної ради, яку громадяни обирали.

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції приймаючи рішення, в порушення Конституції і Кодексу адміністративного судочинства, не застосував як норму прямої дії ст. 40 Конституції України, за якою усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. А Львівська облрада ухвалила саме рішення про Звернення.

Звісно, буде апеляція.
Звісно, ми "Всі разом!" на цьому етапі долучаємося до справи.
Звісно, закон, право і волевиявлення громадян здолають юридичне невігластво і авторитаризм лгбт-угрупування.

Законопроєкт 9103 є спробою скасувати Сімейний кодекс і Конституцію України.

От наприклад нинішня панічна боротьба з пластиком...
Платні пакети, заборона трубочек для пиття, повернення металевого посуду навіть в літаках, спонукання до багаторазового використання пластикових товарів тощо.
І все це - під гаслами боротьби за екологію. Скоро і молоко почнуть продавати, як колись, - у склі. То ващє люкс буде )

Нагадаю, що 20-30 років тому весь світ навпаки активно переходив на пластик і одноразову тару. При цьому - так само примусово, як зараз примусово від пластику уводять. Тоді це теж робилося істерично і панічно. Теж просувалося під дуже поважними гаслами - боротьба за гігієну.

І пудсумку екологія перемогла гігієну. Через 10 років вгору візьме знову гігієна )

Я до того, що треба спокійніше ставитися до соціальних масових істерик по будь-якому питанню - як в один бік, так і в інший. Коли вам кажуть про єдиний вірний шлях і необхідність термінових радикальних реформ в тій чи іншій галузі, йдіть спокійно випийте кави, зробіть глибокий подих, через 20 років всі заспокоються і почнуть зворотній процес.

Як і з реформою наших "облгазів", роз'єднання газу і його доставки, про що раніше писав. Тепер знову все разом і у "Нафтогазі".

Коли бачите реформатора з червоним обличчям і з радикальними пропозиціями все змінити, запропонуйте йому піти відпочити і подихати свіжим повітрям. Бо і це - мине.

Завжди керуватися лише здоровим глуздом і почуттям раціонального/доцільного, а не гаслами про реформування і зміни.

Їхні ідеї і гасла перші 30 років української незалежності більшістю нації сприймалися як несерйозні, занадто радикальні, надмірно максималістські. А відтак - маргінальні. Проте тепер їхніми категоріями мислить домінантна більшість нації.
Я - про українських націоналістів.

Націонал-патріотичні організації і партії ще набули значного політичного впливу. Але саме їхні ідеї в останні роки, безсумнівно, формують суспільний мейнстрім.

Якщо 15 років тому українська міліція порушувала купу справ за наругу над комуністичними символами, то нині комунізм заборонений на державному рівні.
Коли в 2008 Корчинський та інші попереджали, що Крим у нас будуть забирати, телевізійна студія реготала. А зараз - не до реготу, натомість триває найбільша війна на континенті, у тому числі - за Крим.
Вони ж казали.
Так отож.

Про все це, а також про війну за віру і естетику - у Кабінеті експертів з лідером "Братства" Дмитром Корчинським
https://www.youtube.com/watch?v=SpKyJubvi_U

Президент України Зеленський всіх в світі дратує, навіть злить. Ні, я не лише про Путіна, Ина чи Сі. Я в тому числі про наших ключових друзів – Шольца, Байдена, Дуду та й всіх інших.

Причина проста – Зеленський обрав шлях війни. І що найгірше для них – обрав цей шлях і слідує йому на повному серйозі. Бо ж Захід – якщо ви не знали – обрав публічну роль війни на боці України чисто для понту, для телевізійної картинки. Для них це спектакль, в якому вони вимушені грати на стороні сил світла.

Саме тому Байден, Шольц та й всі інші навіть не приховують свого роздратування тим, що Зеленський і українська влада абсолютно серйозно, наприклад, вимагають 120 літаків F-16. На їхню думку, це ознака неадекватності. А для Зеленського і України – це навпаки, ознака адекватності. Бо у нас тут бій за існування, а не гра в політику і ваші тамтешні європейські чи американські вибори.

В питанні військової і оборонної політики Зеленський фактично реалізує концепцію, яку сповідують вузьке середовище радикальних націоналістичних груп. Суть така: вбивати і вмирати безупинно заради Великої України. Кордони 91-го. А може й до Дону.

З одного боку Путін і російська армія не залишили Зеленському і Україні іншого вибору, ніж воювати. Але з іншого боку в сучасному цивілізованому західному світі ну от взагалі НЕ прийнято воювати, вбивати і вмирати за території. Це типу дикість.

В сучасному цивілізованому світі прийнято поводитися інакше, - як от Майя Санду або Петро Порошенко. Тобто – заморожувати до кращих і незрозумілих часів.

Відтак в своєму твердому рішенні продовжувати вбивати росіян і вибивати їх з України Зеленський в підсвідомості західних "респектабельних" і "цивілізованих" лідерів стає приблизно на один рівень з Путіним. Мовляв, стає на рівень дикунів, які готові вмирати і вбивати заради територій.

Зеленський дратує всіх тим, що поводиться, НЕ як сучасний європейський політик, а як полководець.

А тепер – найскладніше в цій історії…
Українській нації (кожному з нас, мені і тобі) у певний момент вже незабаром доведеться визначатися, з ким ми – з респектабельними європейськими політиками, чи з українськими безкомпромісними полководцями. І це страшний вибір, бо в кожному випадку за цим слідуватиме смерть – або повільна і ганебна, або швидка і героїчна.
І лише якщо трапиться диво – слідуватиме український тріумф.

1̶5̶
19 у 42
Старий кінь борозни не зіпсує )

Україна намагається робити все, щоб привертати, а точніше щоразу ПОВЕРТАТИ фокус західного світу до себе і до своєї біди.
Ось вам і звільнена Харківщина.
Ось вам і Херсон.
Ось вам і контрнаступ.
Ось вам і Саміт миру у Швейцарії.
Ось вам і Курський напрямок (перше в світовій історії вторгнення на територію ядерної держави).
Ось вам і дрони і ракети власного виробництва.
Ось вам і російські нафтозаводи і склади боєприпасів, що палають.
Ось вам і "план перемоги".

Ось вам наше бажання закінчити війну вже цього року.
Ось вам докази того, що ми не хочемо, щоб війна тривала вічно.
Ми просто хочемо, щоб ворог забрався геть і щоб були гарантії, що такого не повториться.

Ми здатні перемагати, ми здатні вражати.
Ось вам докази того, що ми МОЖЕМО і ХОЧЕМО.

Але ні...
Ці мерзотники - цинічні лідери західного світу - хочуть продовжувати гру і варити цю жабу безкінечно.
Вдають з себе великих друзів, які щедро дають нам ніж (обмеженої довжини) для атаки на ведмедя. А якщо ми загинемо у цьому нерівному двобої, вони знімуть щемливе голівудське кіно про "подвиг" американських і німецьких політиків, які зробили все, що могли. Але що, мовляв, поробиш... Зато типу прихистили у себе українських жінок і дітей. На цьому моменті в залі кінотеатрів всі будуть розчулені і будуть плакати від усвідомлення своєї доброти.

Вся їхня концепція для європейського континенту (у тому числі - роззброєння України) зазнала фіаско, але платимо за це фіаско лише ми.

Який наш шлях?
Вони мають бути втягнуті у цю війну - персонально і буквально фізично, як і ми.
Вони мають почати відчувати біль смерті, як і ми.
Вони мають нарешті платити сповна за свою політику.

Вони мають все це...
Якщо не хочуть допомогти Україні перемогти і поставити нарешті крапку.