🚀Пентагон уклав рекордний контракт на поставку ракет до Patriot
Пентагон уклав з компанією Lockheed Martin рекордний контракт на суму 4,7 млрд доларів на прискорене виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
PAC-3 MSE використовується в основній системі перехоплення ракет великої та середньої дальності армії США.
Пентагон уклав з компанією Lockheed Martin рекордний контракт на суму 4,7 млрд доларів на прискорене виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
PAC-3 MSE використовується в основній системі перехоплення ракет великої та середньої дальності армії США.
👏4
🙏 Сьогодні, 11 квітня, в Міжнародний день визволення в'язнів нациських концтаборів, Україна разом з усім світом вшановує пам'ять жертв нацизму, які загинули в концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальда. Саме 11 квітня 1945 року останній в'язень вийшов із його воріт із сумновідомим написом "Jedem das Seine" – "Кожному своє". Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді ця пам'ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Відтоді пройшло 80 років та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів.
Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління.
Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті.
Ми пам'ятаємо.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальда. Саме 11 квітня 1945 року останній в'язень вийшов із його воріт із сумновідомим написом "Jedem das Seine" – "Кожному своє". Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді ця пам'ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Відтоді пройшло 80 років та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів.
Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління.
Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті.
Ми пам'ятаємо.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
🙏2
«Русские, домой!». В Угорщині відбулися масштабні передвиборчі мітинги опозиції
👏5❤2👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Благодатний Вогонь зійшов у Храмі Гробу Господнього
Далі його традиційно доправлять до різних країн світу, зокрема й до України, де віряни готуються до святкування Великодня.
Далі його традиційно доправлять до різних країн світу, зокрема й до України, де віряни готуються до святкування Великодня.
❤4👍2🤡1
❗️Росіяни - додому: у Будапешті на протест проти Орбана вийшли близько 100 тисяч людей, - Associated Press.
Учасники скандували антиросійські гасла, а на сцені розмістили банер з Орбаном і путіним, що цілуються.
Учасники скандували антиросійські гасла, а на сцені розмістили банер з Орбаном і путіним, що цілуються.
👍4❤3👏3
🇺🇦 1926 — Ліда ПАЛІЙ
Ліда Палій (англ. Lydia Palij, 11 квітня 1926, Стрий Львівської області — 2 серпня 2025, Торонто) — українська поетеса, прозаїкиня, художниця, мистецтвознавиця, археологиня, мандрівниця, авторка популярних подорожніх нотаток. Членкиня Національної спілки письменників України, Об'єднання українських письменників «Слово», ПЕН-клубу, Canadian Writers Union, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992). Лауреатка Літературної нагороди ім. Павла Тичини та Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя.
💢 100 років тому:
11.04.1926 – у м.Стрий, нині Львівської области, народилася Ліда Палій – письменниця, художниця, мистецтвознавець, громадська діячка на еміграції, діячка «Пласту». Учениця археолога Ярослава Пастернака.
Навчалася у Львівській жіночій гімназії. Під час Другої світової війни з батьками емігрувала на Захід; згодом оселилися в Торонто, у Канаді (1948). Закінчила Онтарійський коледж мистецтв (1953) та відділ антропології при Торонтському університеті (1967). Творчу діяльність розпочала в царині живопису; учасниця 11 групових виставок у Торонто й Нью-Йорку (1950-1960-ті роки). Пізніше творила у галузі графіки: екслібриси, листівки, мініатюри, книжкові та журнальні обкладинки, плакати, афіші, фірмові знаки. У 1968 році дебютувала в пресі віршами та короткими нарисами; друкувалася в діаспорній періодиці. Видала англомовну збірку поезій; її вірші перекладалися англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та московитською мовами. Також перекладала українською мовою поезію і прозу з англійської, сербської і хорватської мов. Фотохудожниця, учасниця фотовиставок у Торонто та Нью-Йорку. Член редакційної колегії фотожурналу «Світло і тінь» (Львів). Проявила себе і як мистецтвознавець.
У 1968 році вперше відвідала Україну; у Києві зустрічалася із С.Параджановим та І.Миколайчуком. Захоплювалася подорожами – за 20 років відвідала десятки країн світу. Цікавилася археологією, антропологією та культурою народів світу. Виголошувала доповіді на теми українського мистецтва та культури на конференціях в Іллінойському університеті в Урбана (1984-1989), Манітобському університеті (1981), в університеті м.Ріджайна (Канада, 1979). Викладала археологію України на курсах українознавства у двох школах Торонто.
Брала участь у справі повернення останків Василя Стуса та його творів, увічнення пам’яти В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого. Передала в Україну до Львівського історичного музею два унікальні артефакти з колекції Я.Пастернака: золотий колт і різьбу на пластині з кістки «Пліснеський лицар».
Член Об’єднання українських письменників «Слово» (1989; у 1993-1997 – голова), Національної спілки письменників України (1990), НТШ і ПЕН-клубу в Канаді, Спілки письменників Канади, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992).
Відійшла у вічність в Торонто, Канада, 2025. Похована на цвинтарі Св.Володимира в Оквілі.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
Ліда Палій (англ. Lydia Palij, 11 квітня 1926, Стрий Львівської області — 2 серпня 2025, Торонто) — українська поетеса, прозаїкиня, художниця, мистецтвознавиця, археологиня, мандрівниця, авторка популярних подорожніх нотаток. Членкиня Національної спілки письменників України, Об'єднання українських письменників «Слово», ПЕН-клубу, Canadian Writers Union, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992). Лауреатка Літературної нагороди ім. Павла Тичини та Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя.
💢 100 років тому:
11.04.1926 – у м.Стрий, нині Львівської области, народилася Ліда Палій – письменниця, художниця, мистецтвознавець, громадська діячка на еміграції, діячка «Пласту». Учениця археолога Ярослава Пастернака.
Навчалася у Львівській жіночій гімназії. Під час Другої світової війни з батьками емігрувала на Захід; згодом оселилися в Торонто, у Канаді (1948). Закінчила Онтарійський коледж мистецтв (1953) та відділ антропології при Торонтському університеті (1967). Творчу діяльність розпочала в царині живопису; учасниця 11 групових виставок у Торонто й Нью-Йорку (1950-1960-ті роки). Пізніше творила у галузі графіки: екслібриси, листівки, мініатюри, книжкові та журнальні обкладинки, плакати, афіші, фірмові знаки. У 1968 році дебютувала в пресі віршами та короткими нарисами; друкувалася в діаспорній періодиці. Видала англомовну збірку поезій; її вірші перекладалися англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та московитською мовами. Також перекладала українською мовою поезію і прозу з англійської, сербської і хорватської мов. Фотохудожниця, учасниця фотовиставок у Торонто та Нью-Йорку. Член редакційної колегії фотожурналу «Світло і тінь» (Львів). Проявила себе і як мистецтвознавець.
У 1968 році вперше відвідала Україну; у Києві зустрічалася із С.Параджановим та І.Миколайчуком. Захоплювалася подорожами – за 20 років відвідала десятки країн світу. Цікавилася археологією, антропологією та культурою народів світу. Виголошувала доповіді на теми українського мистецтва та культури на конференціях в Іллінойському університеті в Урбана (1984-1989), Манітобському університеті (1981), в університеті м.Ріджайна (Канада, 1979). Викладала археологію України на курсах українознавства у двох школах Торонто.
Брала участь у справі повернення останків Василя Стуса та його творів, увічнення пам’яти В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого. Передала в Україну до Львівського історичного музею два унікальні артефакти з колекції Я.Пастернака: золотий колт і різьбу на пластині з кістки «Пліснеський лицар».
Член Об’єднання українських письменників «Слово» (1989; у 1993-1997 – голова), Національної спілки письменників України (1990), НТШ і ПЕН-клубу в Канаді, Спілки письменників Канади, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992).
Відійшла у вічність в Торонто, Канада, 2025. Похована на цвинтарі Св.Володимира в Оквілі.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
❤2
‼️Передвеликодній обмін: 182 українці звільнено з полону
Сьогодні, напередодні світлого свята Великодня, відбувся 72-й обмін полоненими. У результаті перемовного процесу, Координаційним штабом за дорученням Президента України, з російської неволі повернуто 175 військовослужбовців та 7 цивільних громадян України.
➡️ Особливість сьогоднішнього обміну в тому, що практично усі звільнені бранці - як військові, так і цивільні - утримувалися в полоні з 2022 року.
Ще одна приємна новина - вдалося визволити 25 офіцерів, яких раніше російська сторона категорично відмовлялася обмінювати.
Більша половина визволених сьогодні Захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Додому також повертаються декілька військовослужбовців Національної Гвардії, поневолених під час окупації ЧАЕС у перші дні повномасштабного вторгнення.
Вік наймолодшого звільненого - 22 роки, найстаршому виповнилося - 63 роки.
Загалом серед звільнених сьогодні військових - представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ВСП, Повітряних Сил, СБС, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.
Також на рідну землю сьогодні повернулися 7 цивільних громадян України, які були поневолені російськими окупаційними військами ще у 2022 році.
🤝Обмін відбувся за участі Сполучених Штатів Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам.
Сьогодні, напередодні світлого свята Великодня, відбувся 72-й обмін полоненими. У результаті перемовного процесу, Координаційним штабом за дорученням Президента України, з російської неволі повернуто 175 військовослужбовців та 7 цивільних громадян України.
➡️ Особливість сьогоднішнього обміну в тому, що практично усі звільнені бранці - як військові, так і цивільні - утримувалися в полоні з 2022 року.
Ще одна приємна новина - вдалося визволити 25 офіцерів, яких раніше російська сторона категорично відмовлялася обмінювати.
Більша половина визволених сьогодні Захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Додому також повертаються декілька військовослужбовців Національної Гвардії, поневолених під час окупації ЧАЕС у перші дні повномасштабного вторгнення.
Вік наймолодшого звільненого - 22 роки, найстаршому виповнилося - 63 роки.
Загалом серед звільнених сьогодні військових - представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ВСП, Повітряних Сил, СБС, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.
Також на рідну землю сьогодні повернулися 7 цивільних громадян України, які були поневолені російськими окупаційними військами ще у 2022 році.
🤝Обмін відбувся за участі Сполучених Штатів Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам.
❤5👍3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
💢 Угорщина палає: саме так зараз виглядає ситуація в країні на тлі великих протестів проти Віктора Орбана, — соцмережі
Згідно з останніми опитуваннями, Орбан поступається лідеру опозиції Петеру Мадяру приблизно на 10%.
Згідно з останніми опитуваннями, Орбан поступається лідеру опозиції Петеру Мадяру приблизно на 10%.
❤3👍2🔥1