☠️Орієнтовні втрати ворога на 11 квітня 2026 року:
• особовий склад: 1 310 110 (+1440)🔥
• танки: 11 851 (+3)
• ББМ: 24 381 (+6)
• артсистеми: 39 798 (+64)🔥🔥
• РСЗВ: 1726 (+2)
• засоби ППО: 1344 (+3)🔥
• літаки: 435
• гелікоптери: 350
• БПЛА: 231 785 (+2014)🔥🔥
• крилаті ракети: 4517
• кораблі/катери: 33
• підводні човни: 2
• автотехніка: 88 698 (+183)🔥🔥
• спецтехніка: 4121 (+2)
Минулої доби відбулося 173 бойових зіткнення.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмові дії.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 19 атак.
На Гуляйпільському напрямку ворог 16 разів намагався прорвати оборонні рубежі.
• особовий склад: 1 310 110 (+1440)🔥
• танки: 11 851 (+3)
• ББМ: 24 381 (+6)
• артсистеми: 39 798 (+64)🔥🔥
• РСЗВ: 1726 (+2)
• засоби ППО: 1344 (+3)🔥
• літаки: 435
• гелікоптери: 350
• БПЛА: 231 785 (+2014)🔥🔥
• крилаті ракети: 4517
• кораблі/катери: 33
• підводні човни: 2
• автотехніка: 88 698 (+183)🔥🔥
• спецтехніка: 4121 (+2)
Минулої доби відбулося 173 бойових зіткнення.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмові дії.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 19 атак.
На Гуляйпільському напрямку ворог 16 разів намагався прорвати оборонні рубежі.
👏3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🔥Хроніки ночі. Атака 💥🇺🇦🛵БпЛА
💥Краснодарський краї. Вночі було гучно.
💥Геленджик. Близько 03:00 місцеві жителі повідомили про серію вибухів За їх словами, пролунало понад десять вибухів, у небі було видно спалахи з боку Чорного моря.
💥Новоросійськом. Місцеві жителі повідомляли, що ППО продовжує працювати по дронах, а в небі над морем видно яскраві спалахи. Очевидці також описують характерний звук у небі, «схожий на двигун газонокосарки».
💥Також надходили повідомлення про вибухи в одному з населених пунктів Слов’янського району Краснодарського краю. Офіційних підтверджень щодо наслідків атак наразі немає.
💥 Кримськ. Краснодарський край. Сьогодні вночі повторно атаковано ЛПДС «Кримська».
💥Твер. В місті пролунав вибух. Наслідки уточнюються, але в офіційний звіт МО РФ він не потрапив.
Також фіксувалась робота російської ППО над Белгородською, Брянською, Ростовською, Калузськой, Курською областями та окупованим Кримом.
На ранок МО РФ відзвітувало про 99 "всезбили" БПЛА.
💥Краснодарський краї. Вночі було гучно.
💥Геленджик. Близько 03:00 місцеві жителі повідомили про серію вибухів За їх словами, пролунало понад десять вибухів, у небі було видно спалахи з боку Чорного моря.
💥Новоросійськом. Місцеві жителі повідомляли, що ППО продовжує працювати по дронах, а в небі над морем видно яскраві спалахи. Очевидці також описують характерний звук у небі, «схожий на двигун газонокосарки».
💥Також надходили повідомлення про вибухи в одному з населених пунктів Слов’янського району Краснодарського краю. Офіційних підтверджень щодо наслідків атак наразі немає.
💥 Кримськ. Краснодарський край. Сьогодні вночі повторно атаковано ЛПДС «Кримська».
💥Твер. В місті пролунав вибух. Наслідки уточнюються, але в офіційний звіт МО РФ він не потрапив.
Також фіксувалась робота російської ППО над Белгородською, Брянською, Ростовською, Калузськой, Курською областями та окупованим Кримом.
На ранок МО РФ відзвітувало про 99 "всезбили" БПЛА.
👏4🔥1
Тверь. Нічні вибухи.
Спробували трохи систематизувати те, що викладають місцеві. Переглянули відео, почитали коментарі - і вже можна прикинути більш-менш реальну картину.
Ключовий момент - затримка між спалахом і звуком. У середньому виходить близько 12 секунд. Це дає приблизну відстань до епіцентру на рівні 5 км від точки зйомки.
Судячи з зарева після вибухів - доволі віддалений і, ймовірно, великий об’єкт.
Найбільш логічна точка - район індустріального парку «Лазурний». Зокрема, звертає на себе увагу ФГКУ «Комбинат „Красная заря”» Росрезерва.
Спробували трохи систематизувати те, що викладають місцеві. Переглянули відео, почитали коментарі - і вже можна прикинути більш-менш реальну картину.
Ключовий момент - затримка між спалахом і звуком. У середньому виходить близько 12 секунд. Це дає приблизну відстань до епіцентру на рівні 5 км від точки зйомки.
Судячи з зарева після вибухів - доволі віддалений і, ймовірно, великий об’єкт.
Найбільш логічна точка - район індустріального парку «Лазурний». Зокрема, звертає на себе увагу ФГКУ «Комбинат „Красная заря”» Росрезерва.
👏4
🚀Пентагон уклав рекордний контракт на поставку ракет до Patriot
Пентагон уклав з компанією Lockheed Martin рекордний контракт на суму 4,7 млрд доларів на прискорене виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
PAC-3 MSE використовується в основній системі перехоплення ракет великої та середньої дальності армії США.
Пентагон уклав з компанією Lockheed Martin рекордний контракт на суму 4,7 млрд доларів на прискорене виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
PAC-3 MSE використовується в основній системі перехоплення ракет великої та середньої дальності армії США.
👏4
🙏 Сьогодні, 11 квітня, в Міжнародний день визволення в'язнів нациських концтаборів, Україна разом з усім світом вшановує пам'ять жертв нацизму, які загинули в концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальда. Саме 11 квітня 1945 року останній в'язень вийшов із його воріт із сумновідомим написом "Jedem das Seine" – "Кожному своє". Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді ця пам'ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Відтоді пройшло 80 років та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів.
Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління.
Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті.
Ми пам'ятаємо.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальда. Саме 11 квітня 1945 року останній в'язень вийшов із його воріт із сумновідомим написом "Jedem das Seine" – "Кожному своє". Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді ця пам'ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Відтоді пройшло 80 років та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів.
Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління.
Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті.
Ми пам'ятаємо.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
🙏2
«Русские, домой!». В Угорщині відбулися масштабні передвиборчі мітинги опозиції
👏5❤2👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Благодатний Вогонь зійшов у Храмі Гробу Господнього
Далі його традиційно доправлять до різних країн світу, зокрема й до України, де віряни готуються до святкування Великодня.
Далі його традиційно доправлять до різних країн світу, зокрема й до України, де віряни готуються до святкування Великодня.
❤4👍2🤡1
❗️Росіяни - додому: у Будапешті на протест проти Орбана вийшли близько 100 тисяч людей, - Associated Press.
Учасники скандували антиросійські гасла, а на сцені розмістили банер з Орбаном і путіним, що цілуються.
Учасники скандували антиросійські гасла, а на сцені розмістили банер з Орбаном і путіним, що цілуються.
👍4❤3👏3
🇺🇦 1926 — Ліда ПАЛІЙ
Ліда Палій (англ. Lydia Palij, 11 квітня 1926, Стрий Львівської області — 2 серпня 2025, Торонто) — українська поетеса, прозаїкиня, художниця, мистецтвознавиця, археологиня, мандрівниця, авторка популярних подорожніх нотаток. Членкиня Національної спілки письменників України, Об'єднання українських письменників «Слово», ПЕН-клубу, Canadian Writers Union, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992). Лауреатка Літературної нагороди ім. Павла Тичини та Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя.
💢 100 років тому:
11.04.1926 – у м.Стрий, нині Львівської области, народилася Ліда Палій – письменниця, художниця, мистецтвознавець, громадська діячка на еміграції, діячка «Пласту». Учениця археолога Ярослава Пастернака.
Навчалася у Львівській жіночій гімназії. Під час Другої світової війни з батьками емігрувала на Захід; згодом оселилися в Торонто, у Канаді (1948). Закінчила Онтарійський коледж мистецтв (1953) та відділ антропології при Торонтському університеті (1967). Творчу діяльність розпочала в царині живопису; учасниця 11 групових виставок у Торонто й Нью-Йорку (1950-1960-ті роки). Пізніше творила у галузі графіки: екслібриси, листівки, мініатюри, книжкові та журнальні обкладинки, плакати, афіші, фірмові знаки. У 1968 році дебютувала в пресі віршами та короткими нарисами; друкувалася в діаспорній періодиці. Видала англомовну збірку поезій; її вірші перекладалися англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та московитською мовами. Також перекладала українською мовою поезію і прозу з англійської, сербської і хорватської мов. Фотохудожниця, учасниця фотовиставок у Торонто та Нью-Йорку. Член редакційної колегії фотожурналу «Світло і тінь» (Львів). Проявила себе і як мистецтвознавець.
У 1968 році вперше відвідала Україну; у Києві зустрічалася із С.Параджановим та І.Миколайчуком. Захоплювалася подорожами – за 20 років відвідала десятки країн світу. Цікавилася археологією, антропологією та культурою народів світу. Виголошувала доповіді на теми українського мистецтва та культури на конференціях в Іллінойському університеті в Урбана (1984-1989), Манітобському університеті (1981), в університеті м.Ріджайна (Канада, 1979). Викладала археологію України на курсах українознавства у двох школах Торонто.
Брала участь у справі повернення останків Василя Стуса та його творів, увічнення пам’яти В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого. Передала в Україну до Львівського історичного музею два унікальні артефакти з колекції Я.Пастернака: золотий колт і різьбу на пластині з кістки «Пліснеський лицар».
Член Об’єднання українських письменників «Слово» (1989; у 1993-1997 – голова), Національної спілки письменників України (1990), НТШ і ПЕН-клубу в Канаді, Спілки письменників Канади, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992).
Відійшла у вічність в Торонто, Канада, 2025. Похована на цвинтарі Св.Володимира в Оквілі.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
Ліда Палій (англ. Lydia Palij, 11 квітня 1926, Стрий Львівської області — 2 серпня 2025, Торонто) — українська поетеса, прозаїкиня, художниця, мистецтвознавиця, археологиня, мандрівниця, авторка популярних подорожніх нотаток. Членкиня Національної спілки письменників України, Об'єднання українських письменників «Слово», ПЕН-клубу, Canadian Writers Union, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992). Лауреатка Літературної нагороди ім. Павла Тичини та Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя.
💢 100 років тому:
11.04.1926 – у м.Стрий, нині Львівської области, народилася Ліда Палій – письменниця, художниця, мистецтвознавець, громадська діячка на еміграції, діячка «Пласту». Учениця археолога Ярослава Пастернака.
Навчалася у Львівській жіночій гімназії. Під час Другої світової війни з батьками емігрувала на Захід; згодом оселилися в Торонто, у Канаді (1948). Закінчила Онтарійський коледж мистецтв (1953) та відділ антропології при Торонтському університеті (1967). Творчу діяльність розпочала в царині живопису; учасниця 11 групових виставок у Торонто й Нью-Йорку (1950-1960-ті роки). Пізніше творила у галузі графіки: екслібриси, листівки, мініатюри, книжкові та журнальні обкладинки, плакати, афіші, фірмові знаки. У 1968 році дебютувала в пресі віршами та короткими нарисами; друкувалася в діаспорній періодиці. Видала англомовну збірку поезій; її вірші перекладалися англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та московитською мовами. Також перекладала українською мовою поезію і прозу з англійської, сербської і хорватської мов. Фотохудожниця, учасниця фотовиставок у Торонто та Нью-Йорку. Член редакційної колегії фотожурналу «Світло і тінь» (Львів). Проявила себе і як мистецтвознавець.
У 1968 році вперше відвідала Україну; у Києві зустрічалася із С.Параджановим та І.Миколайчуком. Захоплювалася подорожами – за 20 років відвідала десятки країн світу. Цікавилася археологією, антропологією та культурою народів світу. Виголошувала доповіді на теми українського мистецтва та культури на конференціях в Іллінойському університеті в Урбана (1984-1989), Манітобському університеті (1981), в університеті м.Ріджайна (Канада, 1979). Викладала археологію України на курсах українознавства у двох школах Торонто.
Брала участь у справі повернення останків Василя Стуса та його творів, увічнення пам’яти В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого. Передала в Україну до Львівського історичного музею два унікальні артефакти з колекції Я.Пастернака: золотий колт і різьбу на пластині з кістки «Пліснеський лицар».
Член Об’єднання українських письменників «Слово» (1989; у 1993-1997 – голова), Національної спілки письменників України (1990), НТШ і ПЕН-клубу в Канаді, Спілки письменників Канади, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992).
Відійшла у вічність в Торонто, Канада, 2025. Похована на цвинтарі Св.Володимира в Оквілі.
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!
🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/
❤2