🟣 Ґерлінде Нігус, колишня високопосадовиця НАТО, яка виступає як експерт з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції : «Модель «зворотного розширення», коли країні-кандидатці надається формальне членство із подальшим поступовим отриманням усіх прав та обов’язків, дозволила б Україні стати членом ЄС вже у 2027 році».

🟠 У ніч проти неділі, 29 березня, в Україні відбудеться перехід на літній час. Годинникову стрілку необхідно перевести на одну годину вперед.

💢 Наразі все...
Будьмо певні — завтра добрих новин буде більше. А нині ми ще на один крок ближче до Перемоги!
Бережіть рідних та близьких вам людей, дякуйте Богу за те що маєте, усіляко підтримуйте наших воїнів та їхні родини!
Тримаймо стрій, і пам'ятаємо що лишень віра та праця кожного з нас дають певність у нашій спільній перемозі над ворогом.

РУХаймось разом — до Перемоги!

❗️«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося гірко любити її — втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

● Вячеслав ЧОРНОВІЛ

💢 Дорога українська родино, дай Боже Вам щастя та здоров'я!
Сьогодні 28 березня, субота, до кінця року залишається 278 днів.
Нині у нашому календарі:

🔵 Всесвітній день
історика;

🟡 День географа;

🟢 1842 — у Львові відкрився театр Станіслава Скарбека (нині Націона‌льний академі‌чний украї‌нський драмати‌чний теа‌тр і‌мені Марі‌ї Занькове‌цької), на той час третій за розміром у Європі;

🟤 1917 — відбулося засідання Української Центральної Ради, яке вперше очолив Михайло Грушевський;

🟣 1898 — народився
Микола
СЦІБОРСЬКИЙ

Мико‌ла Орестович Сцібо‌рський (псевдо — «Житомирський», «Органський», «Рокош», 28 березня 1898, Житомир — 30 серпня 1941, Житомир) — український державний та військовий діяч, учасник Першої світової війни та Української революції 1917—1921, діяч УНР, УВО, один із фундаторів ОУН, підполковник Війська УНР, публіцист та теоретик українського націоналізму, зокрема так званого солідаризму і корпоративного державного устрою, редактор офіційних видань ОУН, автор численних статей у націоналістичних виданнях, співавтор проекту конституції Української Держави, за фахом — інженер-економіст, борець за незалежність України у ХХ сторіччі, почесний громадянин міста Житомир (посмертно);

🟠 1912 — народився
Олекса
ГІРНИК

Оле‌кса Микола‌йович Гі‌рник (28 березня 1912, Богородчани Івано-Франківської області — 21 січня 1978, Канів Черкаської області) — український дисидент, політв'язень, Герой України. 21 січня 1978 р., у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918) вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України. Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади;

🔴 1933 — народився
Юрій-Богдан
ШУХЕВИЧ

Ю‌рій-Богдан Рома‌нович Шухе‌вич (28 березня 1933, Оглядів, нині Шептицький район, Львівська область, Україна — 22 листопада 2022, Мюнхен, Німеччина) — український ультраправий політичний діяч, народний депутат України VIII скликання, член Української Гельсінської групи, довголітній політв'язень (провів 31 рік у радянських в'язницях і таборах та 5 років на засланні). Син генерала УПА Романа Шухевича. Протягом 1990—1994 років був організатором і головою УНА-УНСО. У серпні 2006 року Президент України Віктор Ющенко надав Юрієві Шухевичу звання Героя України.

💢 «Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку моєї нації; все те зле, що цю силу й розви­ток послаблює — це основна заповідь ідеології українського націоналізму.»

«...основне завдання нації полягає в поширенні її державних меж насам­перед на цілий, пов’язаний із нею, етнографічний простір.»

«Український націоналізм хоче спричинитися до створен­ня потужної й великої держави, що в стані була б кожночасно — через свою внутрішню скріпленість і зовнішню актив­ність — найкраще здійснювати завдання Української Нації та захищати її інтереси перед іншими націями.»

«В націо­налістичному світогляді нація й держава виступають як одноціла та найвища в її ідейній і реальній вартості мета, що означається поняттям державної нації.»

«­Дер­жава — це не крамничка, що до неї ходять тільки "за потре­бою"... Стоячи на службі національно - громадських інтересів, допомагаючи в їх здійсненню цілому суспільству й поодино­ким громадянам — держава водночас має свій власний, неза­лежний зміст і характер, випливаючий із зверхності її мети та загальності її значіння.»

● Микола СЦІБОРСЬКИЙ

⭕️ РУХаймось разом - до Перемоги!

🔥 Чимало наших дронів вирушило передавати привіт рашистам

Попередньо, понад 250 безпілотників атакують росію та тимчасово окуповані території.

Олекса Гірник народився 28 березня 1912 року в с. Богородчани (нині Івано-Франківська область). Освіту здобував у польській школі, пізніше навчався в українській гімназії у Станіславові. Належав до «Пласту», «Просвіти», працював у молодіжному товаристві «Сокіл», де очолював загін пластунів. Мріяв вступити на філософський факультет Львівського університету, але цьому не судилося здійснитись через призов до польської армії.

У березні 1937 року був засуджений до п’яти років і трьох місяців увʼязнення за висловлювання проти польської влади та заклики до української незалежності, що прирівняли до державної зради. Покарання відбував у концентраційному таборі Береза-Картузька, який створила польська влада як місце інтернування супротивників керівного режиму. Пізніше була львівська вʼязниця «Бригідки». 

Вдруге засуджений 17 грудня 1940 року за статтею 54 ч. 1 КК УРСР «зрада Батьківщині» до восьми років таборів і п’яти років позбавлення прав. Покарання відбував на Уралі. 1948 року повернувся в Україну.

19 січня 1978 року вдома на столі дружина Олекси знайшла записку, в якій чоловік писав, що їде до Львова. Насправді ж він вирушив до Києва. Пізно ввечері дістався автобусом до Канева. Близько третьої ночі 21 січня облився бензином і підпалив себе. Перед цим чоловік залишив прощальну записку й розкидав по землі сотні листівок. 

«Коли підняли перші листівки, то прочитали, що спалив себе Олекса Гірник із Калуша. Листівок було близько тисячі, написані від руки одним і тим же почерком. Можна було зрозуміти, що Олекса Гірник готувався до своєї акції довго і ретельно. Зібрані листівки були 5-ти різних текстів, в яких автор, цитуючи поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, протестував проти русифікації України, її колоніального становища в Радянському Союзі... Нарахували 970 листівок» (спогади Олександра Гнучого з книжки «Спалився за Україну» Михайла Іщенка). 

Олексу Гірника привезли додому в закритій труні.

Поховали тихо. Віддати шану Олексі прийшло багато людей.

На похороні були присутні представники кгб, які з вікон хат занотовували, хто відвідав похорон. Попри заборону відкривати труну, після таємного відспівування Олекси Гірника підпільним греко-католицьким священником Михайлом Петрашем, яке відбулося серед ночі при завішених вікнах, син зірвав із цвяхів віко труни й попрощався з батьком.

28 березня 1933 року на Львівщині народився видатний син Української Держави Юрій Шухевич – Герой України, політичний вʼязень, син генерала УПА Романа Шухевича.

Всього Юрій Шухевич провів у тюрмах та концтаборах 31 рік, його ув’язнювали 4 рази.

Вперше засудили на 10 років за зв’язок з ОУН-УПА якраз напередодні його 15-річчя, вдруге – також на 10 років за антирадянську агітацію.

Відбувши цей термін, він оселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, адже йому було заборонено жити в Україні. Там працював електромонтером, перш ніж його засудили ще на 10 років.

Ще через рік йому дали 10 років за антирадянську пропаганду. З цих двох термінів вийшло 11 років ув’язнення та 5 років заслання як особливому небезпечному рецидивісту

Відбував термін у Володимирській в’язниці та Чистопільській, у мордовських концтаборах, був у засланні в Тюменській області. У 1988 році, коли Юрію Шухевичу було 55 років, закінчився термін заслання в Сибір.

У радянських в’язницях він повністю втратив зір та потрапив у будинок для людей з інвалідністю в Омській області.

У 1990 році, після майже 30-річної неволі, отримав дозвіл повернутися в Україну і одразу ж активно включився в процеси боротьби за відновлення державної незалежності. В 1991 році був обраний керівником Української Національної Асамблеї та командиром Української Народної Самооборони.

На жаль, уночі 22 листопада 2022 року на 90-му році життя Юрій Шухевич відійшов у вічність.

Леся Шухевич: «Перед смертю Юрко казав: «Ця війна народить українських державників…»

Памʼятаємо!

1898, 28 березня (за іншими даними - 18 березня) – у Житомирі народився Микола Сціборський (псевдо - Рокош, Житомирський, Юрій) – український державний та військовий діяч, учасник Української революції 1917 – 1921 роках, підполковник Армії УНР, теоретик українського націоналізму, один із фундаторів Організації Українських Націоналістів (ОУН).
 
Походив із родини православних українців, які мали польське коріння. Першу світову війну пройшов у складі російської армії, нагороджений орденами Святої Анни 3 і 4 ступенів та Святого Станіслава 3 ступеня, а також Георгіївським хрестом 4 ступеня. Був двічі поранений.


У жовтні 1917 р. очолив українізовану «автономну національну військову частину» в 1-му лейб-гренадерському полку російської армії. Микола Сціборський у листопаді 1917 р. потрапив під газову атаку. Вижив, але був визнаний інвалідом із 50 відсотковою втратою працездатності.

Незважаючи на це, у період Української революції 1917 - 1921 років, включився у створення української армії. Працював у військовому міністерстві.  За доби Гетьманату Павла Скоропадського був помічником повітового коменданта на Чернігівщині.
 
На початку 1920-х рр. змушений був емігрувати. У Празі, 12 листопада 1925 р.  очолив Легію українських націоналістів.
28 січня - 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні створено Організацію Українських Націоналістів. Миколу Сціборського було обрано заступником Голови Проводу ОУН. Мав  довіру Євгена Коновальця.
 
У Празі Микола Сціборський працював редактором офіційного видання Проводу українських націоналістів (ПУН) - журналу «Розбудова нації» з 1928  р. до його заборони у 1934 р. Пізніше жив у Парижі, де був серед засновників часопису «Українське слово». У 1938 р. перебрався до Відня, а згодом – до Кракова.

Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокре

ма: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939).

30 серпня 1941 р. у Житомирі Сціборського і  Сеника за нез’ясованих обставин невідомі розстріляли на вулиці. Сеник загинув одразу, до пораненого Миколи Сціборського гестапо не допустило лікаря, він загинув за кілька годин через втрату крові. Похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.

Сьогодні минають 27-і роковини трагічної загибелі українського національного лідера, голови Народного Руху України — В’ячеслава Чорновола.
Традиційно цього дня рухівці Луцька разом із заступником голови Народного Руху України та головою Руху Волині Дмитром Климуком і небайдужими волинянами вшанували пам’ять сподвижника українства і державності. Від імені влади шану Герою України засвідчив заступник голови Григорій Пустовіт. Також у пам’ятному віче взяли участь представники Луцької міської ради та Волинської обласної військової адміністрації.
В’ячеслав Чорновіл загинув 25 березня 1999 року за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе поблизу Бориспіль. Розслідування справи досі не завершене. На місці його загибелі встановлено козацький хрест, а похований видатний державний діяч на Байковому кладовищі у м.Києві.
В одному з інтерв’ю В’ячеслав Чорновіл сказав:
«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя… я б відповів: анітрохи… І якби довелося починати все спочатку — я б обрав життя, яке прожив…»
До меморіальної дошки на честь Героя України соратники, представники влади та громадськості поклали квіти та схилили голови у хвилині мовчання.

Вічна пам’ять.

🇺🇦 Після успішного контрнаступу Збройні сили України просунулися на північний захід від Закитне на Слов'янському напрямку.

⚡️Ніч з 28 на 29 березня стане на годину коротшою — Україна офіційно переходить на літній час. О 03:00 стрілки перемістяться на 04:00

У перші дні можливі сонливість, швидка втомлюваність та збитий режим. Лікарі радять не перейматися: організм звикне за 2–3 дні.

☠️ Орієнтовні втрати ворога на 28 березня 2026 року:

• особовий склад: 1 294 470 (+1300)🔥
• танки: 11 812 (+4)
• ББМ: 24 297 (+10)
• артсистеми: 38 936 (+73)🔥🔥🔥
• РСЗВ: 1707 (+7)🔥🔥🔥
• засоби ППО: 1337
• літаки: 435
• гелікоптери: 350
• БПЛА: 202 112 (+1501)🔥
• крилаті ракети: 4491
• кораблі/катери: 33
• підводні човни: 2
• автотехніка: 85 796 (+227)🔥🔥
• спецтехніка: 4105 (+5)

Минулої доби відбулося 181 бойове зіткнення.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 35 атак.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 21 атаку окупантів.