💢 Дорога українська родино, дай Боже Вам щастя та здоров'я!
Сьогодні 11 лютого, середа. До кінця зими залишається 17 днів.
Нині у нашому календарі:
🔵 День працівників
органів РАЦСу
(РАГСу);
🟡 Міжнародний день
жінок і дівчаток
в науці;
🟢 1900 – створено РУП — першу політичну партію Наддніпрянщини.
Цього дня у Харкові студенти на «Раді чотирьох» створили Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію Наддніпрянської України;
🟤 1894 — загальні збори у Львові започаткували народження першого українського молодіжного спортивного товариства «Сокіл»;
🟣 1989 — утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка.
Цього дня у Києві в Республіканському Будинку кіно відбулась установча конференція, на якій було створено прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Товариство згодом стало основою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
🟠 1670 — народився
Самійло
ВЕЛИЧКО
Самійло Васильович Величко (11 лютого 1670, с.Жуки, нині Полтавський район, Полтавська область, Україна — після 1728, там само) — український історик;
🔴 1865 — народився
Василь
КУЛЬЖЕНКО
160 років тому:
у Києві народився Василь Кульженко, книговидавець, педагог, член Київського літературно - артистичного товариства, яке пропагувало ідеї національного відродження, засновник Київської школи графіки та друкарства (1903). У 1917-1919 друкував державні папери, грошові знаки і поштові марки УНР та УД. Професор Київського художнього інституту (з 1924). Відійшов у вічність 7 вересня 1934, Київ.
💢 «Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці. Нині це звучить як анахронізм. Але безкорисність завжди була рідкістю. А тим часом усе тривке на землі саме на ній і тримається.»
● Євген СВЕРСТЮК
⭕️ РУХаймось разом - до Перемоги!
Сьогодні 11 лютого, середа. До кінця зими залишається 17 днів.
Нині у нашому календарі:
🔵 День працівників
органів РАЦСу
(РАГСу);
🟡 Міжнародний день
жінок і дівчаток
в науці;
🟢 1900 – створено РУП — першу політичну партію Наддніпрянщини.
Цього дня у Харкові студенти на «Раді чотирьох» створили Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію Наддніпрянської України;
🟤 1894 — загальні збори у Львові започаткували народження першого українського молодіжного спортивного товариства «Сокіл»;
🟣 1989 — утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка.
Цього дня у Києві в Республіканському Будинку кіно відбулась установча конференція, на якій було створено прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Товариство згодом стало основою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
🟠 1670 — народився
Самійло
ВЕЛИЧКО
Самійло Васильович Величко (11 лютого 1670, с.Жуки, нині Полтавський район, Полтавська область, Україна — після 1728, там само) — український історик;
🔴 1865 — народився
Василь
КУЛЬЖЕНКО
160 років тому:
у Києві народився Василь Кульженко, книговидавець, педагог, член Київського літературно - артистичного товариства, яке пропагувало ідеї національного відродження, засновник Київської школи графіки та друкарства (1903). У 1917-1919 друкував державні папери, грошові знаки і поштові марки УНР та УД. Професор Київського художнього інституту (з 1924). Відійшов у вічність 7 вересня 1934, Київ.
💢 «Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці. Нині це звучить як анахронізм. Але безкорисність завжди була рідкістю. А тим часом усе тривке на землі саме на ній і тримається.»
● Євген СВЕРСТЮК
⭕️ РУХаймось разом - до Перемоги!
❤6
🔥 Україна розробила лазерну систему ППО, — The Atlantic
Це одна зі складових українського щита ППО, який Зеленський обіцяє до літа, разом із сучасною зброєю, такою як:
🔵БпЛА-перехоплювачі надруковані на 3D-принтері;
🟡вуглепластикові клони найкращої російської ракети ППО;
🔵колісні роботи, озброєні кулеметними турелями.
Таким чином, Україна незабаром зможе захиститися від однієї з головних загроз своїй безпеці — роїв «шахедів»
Це одна зі складових українського щита ППО, який Зеленський обіцяє до літа, разом із сучасною зброєю, такою як:
🔵БпЛА-перехоплювачі надруковані на 3D-принтері;
🟡вуглепластикові клони найкращої російської ракети ППО;
🔵колісні роботи, озброєні кулеметними турелями.
Таким чином, Україна незабаром зможе захиститися від однієї з головних загроз своїй безпеці — роїв «шахедів»
🔥5👍2👏1
Вийшла нова публікація The Atlantic, у якій американський журналіст Саймон Шустер описує, як Україна на тлі дефіциту західних систем ППО прискорено створює власні, дешевші й масові рішення для захисту неба - від перехоплювальних дронів до експериментальної лазерної установки, здатної збивати безпілотники майже безшумно й за лічені секунди.
У тексті наводиться епізод випробування прототипу лазерної системи Sunray. Її встановлюють на пікап, вона не видає ні звуку, ні видимого променя, а під час демонстрації в полі швидко підпалює навчальну ціль - невеликий дрон. Після чого той падає.
Автор наголошує, що це не перший подібний клас озброєнь. У США існує корабельна система Helios, яку Lockheed Martin розробляв за контрактом на $150 млн, і яку згодом встановили на американський есмінець для протидії дронам.
Водночас українські розробники стверджують, що створили Sunray приблизно за два роки за кілька мільйонів доларів і розраховують продавати комплекс за сотні тисяч, пояснюючи різницю тим, що в умовах війни швидкість і вартість визначає не комерційна логіка, а потреба вижити.
Окрема лінія матеріалу — про перехід України до максимально автономної моделі "захисту неба", оскільки, як описано в статті, США та Європа не можуть надати достатньо систем ППО: частину американських ресурсів переорієнтовують на Близький Схід, а європейські країни обережніше розлучаються з озброєннями, які можуть знадобитися для власної оборони.
На цьому тлі Володимир Зеленський, за словами автора, робить акцент на розгортанні українських рішень і фактично намагається прискорено зібрати "антидроновий купол" — дешевший і масовіший контур протиповітряної оборони, який дозволив би не витрачати дорогі імпортні ракети на відносно дешеві ударні БпЛА. У тексті цю ідею формулюють як питання не далекої перспективи, а поточного виживання.
Далі автор показує, як українська оборонна індустрія намагається закрити прогалини "польовими" інноваціями. Згадуються перехоплювальні дрони, спроби відтворення або здешевлення ракетних рішень, роботизовані платформи та інші нестандартні системи.
Важливе місце відведено новопризначеному заступнику командувача Повітряних сил ЗСУ полковнику Павлу Єлізарову. Його називають нетиповою фігурою для такої посади (у минулому — робота в телевиробництві), але підкреслюють, що з початку вторгнення він перейшов у військові технології, створював бойові дрони, а тепер має завдання звести різні українські системи під єдине управління й вибудувати "економіку перехоплення", де ключове — ефективність і правильний підбір засобу під конкретну загрозу, щоб не застосовувати дорогі ракети проти дешевих цілей.
Як приклад масштабування таких підходів у статті детально описана компанія Skyfall та її славнозвісний перехоплювач P1-Sun, роботу якого я неодноразово публікував на своїй сторінці.
У тексті наводиться епізод випробування прототипу лазерної системи Sunray. Її встановлюють на пікап, вона не видає ні звуку, ні видимого променя, а під час демонстрації в полі швидко підпалює навчальну ціль - невеликий дрон. Після чого той падає.
Автор наголошує, що це не перший подібний клас озброєнь. У США існує корабельна система Helios, яку Lockheed Martin розробляв за контрактом на $150 млн, і яку згодом встановили на американський есмінець для протидії дронам.
Водночас українські розробники стверджують, що створили Sunray приблизно за два роки за кілька мільйонів доларів і розраховують продавати комплекс за сотні тисяч, пояснюючи різницю тим, що в умовах війни швидкість і вартість визначає не комерційна логіка, а потреба вижити.
Окрема лінія матеріалу — про перехід України до максимально автономної моделі "захисту неба", оскільки, як описано в статті, США та Європа не можуть надати достатньо систем ППО: частину американських ресурсів переорієнтовують на Близький Схід, а європейські країни обережніше розлучаються з озброєннями, які можуть знадобитися для власної оборони.
На цьому тлі Володимир Зеленський, за словами автора, робить акцент на розгортанні українських рішень і фактично намагається прискорено зібрати "антидроновий купол" — дешевший і масовіший контур протиповітряної оборони, який дозволив би не витрачати дорогі імпортні ракети на відносно дешеві ударні БпЛА. У тексті цю ідею формулюють як питання не далекої перспективи, а поточного виживання.
Далі автор показує, як українська оборонна індустрія намагається закрити прогалини "польовими" інноваціями. Згадуються перехоплювальні дрони, спроби відтворення або здешевлення ракетних рішень, роботизовані платформи та інші нестандартні системи.
Важливе місце відведено новопризначеному заступнику командувача Повітряних сил ЗСУ полковнику Павлу Єлізарову. Його називають нетиповою фігурою для такої посади (у минулому — робота в телевиробництві), але підкреслюють, що з початку вторгнення він перейшов у військові технології, створював бойові дрони, а тепер має завдання звести різні українські системи під єдине управління й вибудувати "економіку перехоплення", де ключове — ефективність і правильний підбір засобу під конкретну загрозу, щоб не застосовувати дорогі ракети проти дешевих цілей.
Як приклад масштабування таких підходів у статті детально описана компанія Skyfall та її славнозвісний перехоплювач P1-Sun, роботу якого я неодноразово публікував на своїй сторінці.
🤔3👍1
❗️Україна готується до проведення президентських виборів та референдуму, — FT
🔵Трамп наполягає, щоб голосування відбулося до 15 травня — в іншому разі можливе скасування американських гарантій безпеки.
🟡Джерела повідомляють, що Зеленський планує заявити про вибори 24 лютого.
🔵Трамп наполягає, щоб голосування відбулося до 15 травня — в іншому разі можливе скасування американських гарантій безпеки.
🟡Джерела повідомляють, що Зеленський планує заявити про вибори 24 лютого.
🤔3🤬2
11 лютого 1900 року у Харкові студенти на «Раді чотирьох» створили Революційну українську партію – першу політичну партію Наддніпрянської України.
Серед чотирьох її засновників були Дмитро Антонович (син історика Володимира Антоновича), Боніфатій Камінський, Левко Мацієвич і Михайло Русов. Поява цієї партії засвідчила перехід української інтелігенція від культурницької до політичної діяльності.
Політичною платформою РУП стала брошура адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна». 100 примірників якої надрукували у Львові.
«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, – йшлося у «Самостійній Україні»,– від Карпатів аж по Кавказ». Це була промова Міхновського, виголошена на Шевченківському святі у Полтаві.
«У 1900 р. Русови жили в Полтаві, – писав у спогадах Дмитро Антонович, – Здійснюючи свою мрію, Михайло Русов 19 лютого за ст. ст. у Полтаві, під фірмою «Семінарської громади» та за її активною участю зорганізував вечірку – Шевченківські роковини, на яку приїхали й ми з Харкова… Вечірка, як на свій нелегальний характер, була досить велелюдна – чоловік до 60. Між господарями-семінаристами були: Симон Петлюра, Сергій Андрієвський, брати Міхновські (Володимир і Олександр) – небожі Миколи Міхновського, Олександр Русов, Кость Мацієвич, Іван Липа».
РУП мала осередки у Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Лубнах. Після І з’їзду партії, що відбувся 1902 року в Києві, було утворено закордонний комітет у Львові.
Рупівці активно розповсюджували нелегальну літературу серед людей. Навіть розкладали книжечки в копиці зі збіжжям. «Як снігом було засіяно їхніми (РУП) листками Україну. – писала газета «Іскра», що була рупором російських соціал-демократів, – З вікон вагонів, пішки, на велосипедах, проїжджаючи сотні верстов на селянському возі, розвозили і розкидали насіння українські революціонери. Щось нове, незвичайне освітило давно приспану, відсунену від політичного життя країну. Селянин з великим зацікавленням взявся за кинуту йому літературу, його власною мужицькою мовою писану».
Серед чотирьох її засновників були Дмитро Антонович (син історика Володимира Антоновича), Боніфатій Камінський, Левко Мацієвич і Михайло Русов. Поява цієї партії засвідчила перехід української інтелігенція від культурницької до політичної діяльності.
Політичною платформою РУП стала брошура адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна». 100 примірників якої надрукували у Львові.
«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, – йшлося у «Самостійній Україні»,– від Карпатів аж по Кавказ». Це була промова Міхновського, виголошена на Шевченківському святі у Полтаві.
«У 1900 р. Русови жили в Полтаві, – писав у спогадах Дмитро Антонович, – Здійснюючи свою мрію, Михайло Русов 19 лютого за ст. ст. у Полтаві, під фірмою «Семінарської громади» та за її активною участю зорганізував вечірку – Шевченківські роковини, на яку приїхали й ми з Харкова… Вечірка, як на свій нелегальний характер, була досить велелюдна – чоловік до 60. Між господарями-семінаристами були: Симон Петлюра, Сергій Андрієвський, брати Міхновські (Володимир і Олександр) – небожі Миколи Міхновського, Олександр Русов, Кость Мацієвич, Іван Липа».
РУП мала осередки у Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Лубнах. Після І з’їзду партії, що відбувся 1902 року в Києві, було утворено закордонний комітет у Львові.
Рупівці активно розповсюджували нелегальну літературу серед людей. Навіть розкладали книжечки в копиці зі збіжжям. «Як снігом було засіяно їхніми (РУП) листками Україну. – писала газета «Іскра», що була рупором російських соціал-демократів, – З вікон вагонів, пішки, на велосипедах, проїжджаючи сотні верстов на селянському возі, розвозили і розкидали насіння українські революціонери. Щось нове, незвичайне освітило давно приспану, відсунену від політичного життя країну. Селянин з великим зацікавленням взявся за кинуту йому літературу, його власною мужицькою мовою писану».
❤5
Де сила там воля!
11 лютого 1894 року — загальні збори у Львові започаткували народження першого українського молодіжного спортивного товариства «Сокіл».
Територією діяльності були Галичина й Буковина. Перший голова Василь Нагірний (до 1900 р.), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільського руху).
Метою товариства «Сокіл» — виховувати в Українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну.
«Сокіл» мав прапор малинового кольору, на одному боці якого зображений золотий лев, що спирається на скелю, герб Галицької землі, на іншому — загальна емблема товариства: птах-сокіл з тягарцями (гантелями) в кігтях як символ швидкості, витривалості, сили.
Гімн — «Соколи! Соколи!». Девіз- Де сила там воля!
📸: "Соколята" із с. Верхнє Синьовидне, 1930-ті роки
11 лютого 1894 року — загальні збори у Львові започаткували народження першого українського молодіжного спортивного товариства «Сокіл».
Територією діяльності були Галичина й Буковина. Перший голова Василь Нагірний (до 1900 р.), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільського руху).
Метою товариства «Сокіл» — виховувати в Українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну.
«Сокіл» мав прапор малинового кольору, на одному боці якого зображений золотий лев, що спирається на скелю, герб Галицької землі, на іншому — загальна емблема товариства: птах-сокіл з тягарцями (гантелями) в кігтях як символ швидкості, витривалості, сили.
Гімн — «Соколи! Соколи!». Девіз- Де сила там воля!
📸: "Соколята" із с. Верхнє Синьовидне, 1930-ті роки
❤6
11 лютого 1670 року на Полтавщині у с. Жуки народився Самійло Величко
Народився у козацькій родині. Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був людиною грамотною, мудрою й шанованою, мав велику книгозбірню. Успішно склавши іспити Самійло став спудеєм одного з найавторитетніших у Європі навчальних закладів — Києво-Могилянської колегії, де оволодів латинською, німецькою та польською мовами. Вчився у колегії перед 1690, бо з цього року, після успішного закінчення навчання, Самійла Величка скерували на посаду канцеляриста до генерального військового писаря Василя Кочубея. Був його дворянином, тобто служив «в усіляких домашніх справах», а найбільше писарем. В. Кочубей використовував Величка також для особливих доручень, включаючи його «у найпотрібніші і секретні на той час військові справи», навіть ті, що йшли до царя, і циферні (зашифровані) до господарів Волоського і Мунтянського. Через Величка проходила й та кореспонденція, про яку І. Мазепа не знав. У такому статусі прослужив 15 років.
На початку 1705 уведений до Генеральної Військової Канцелярії, де служив старшим канцеляристом. Брав участь у походах, зокрема через Правобережну Україну з помічним військом на допомогу полякам. Очевидно, і в Генеральному війську, і в канцелярії виконував особливі (секретні) доручення, залучався до посольств гетьмана І. Мазепи.
Наприкінці 1708 заарештований і ув'язнений як людина, близька до І.Мазепи.
Провів кілька років у неволі в Чернігівському краї. Припускають, що з ув'язнення вийшов у 1715 за сприяння сина В. Кочубея. На службу Самійло Величко вже не повернувся. Спочатку оселився у Диканьці, пізніше перебрався до рідної домівки — у Жуки. Літописець учителював, займався літературною діяльністю. Чимало відомостей черпав із великої колекції книг і манускриптів, що її збирав упродовж усього життя. До неї входили історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори.
Все це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом. Крім історії, виявляв інтерес до інших наук, цікавився політикою, мистецтвом, поезією, збирав власну бібліотеку. До нашого часу збереглося кілька книжок із його автографом. Вони зберігаються в архівах Росії. Багаторічне розумове та фізичне напруження позначилися на здоров'ї літописця. Він осліп. Потому диктував нові сторінки свого літопису найнятим писарчукам.
Останні роки життя провів у селі Жуки. Тут відійшов у вічність. Могила не відома.
Народився у козацькій родині. Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був людиною грамотною, мудрою й шанованою, мав велику книгозбірню. Успішно склавши іспити Самійло став спудеєм одного з найавторитетніших у Європі навчальних закладів — Києво-Могилянської колегії, де оволодів латинською, німецькою та польською мовами. Вчився у колегії перед 1690, бо з цього року, після успішного закінчення навчання, Самійла Величка скерували на посаду канцеляриста до генерального військового писаря Василя Кочубея. Був його дворянином, тобто служив «в усіляких домашніх справах», а найбільше писарем. В. Кочубей використовував Величка також для особливих доручень, включаючи його «у найпотрібніші і секретні на той час військові справи», навіть ті, що йшли до царя, і циферні (зашифровані) до господарів Волоського і Мунтянського. Через Величка проходила й та кореспонденція, про яку І. Мазепа не знав. У такому статусі прослужив 15 років.
На початку 1705 уведений до Генеральної Військової Канцелярії, де служив старшим канцеляристом. Брав участь у походах, зокрема через Правобережну Україну з помічним військом на допомогу полякам. Очевидно, і в Генеральному війську, і в канцелярії виконував особливі (секретні) доручення, залучався до посольств гетьмана І. Мазепи.
Наприкінці 1708 заарештований і ув'язнений як людина, близька до І.Мазепи.
Провів кілька років у неволі в Чернігівському краї. Припускають, що з ув'язнення вийшов у 1715 за сприяння сина В. Кочубея. На службу Самійло Величко вже не повернувся. Спочатку оселився у Диканьці, пізніше перебрався до рідної домівки — у Жуки. Літописець учителював, займався літературною діяльністю. Чимало відомостей черпав із великої колекції книг і манускриптів, що її збирав упродовж усього життя. До неї входили історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори.
Все це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом. Крім історії, виявляв інтерес до інших наук, цікавився політикою, мистецтвом, поезією, збирав власну бібліотеку. До нашого часу збереглося кілька книжок із його автографом. Вони зберігаються в архівах Росії. Багаторічне розумове та фізичне напруження позначилися на здоров'ї літописця. Він осліп. Потому диктував нові сторінки свого літопису найнятим писарчукам.
Останні роки життя провів у селі Жуки. Тут відійшов у вічність. Могила не відома.
❤3
Уночі безпілотники масовано атакували Волгоград, унаслідок чого на місцевому НПЗ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" виникла масштабна пожежа.
👍6
☠️ Орієнтовні втрати ворога на 11 лютого 2026 року:
• особовий склад: 1 249 380 (+820)
• танки: 11 661 (+5)
• ББМ: 24 020 (+2)
• артсистеми: 37 148 (+59)🔥🔥
• РСЗВ: 1638 (+1)
• засоби ППО: 1298 (+1)
• літаки: 435
• гелікоптери: 347
• БПЛА: 130 711 (+1551)🔥🔥🔥
• крилаті ракети: 4270
• кораблі/катери: 28
• підводні човни: 2
• автотехніка: 77 969 (+235)🔥🔥
• спецтехніка: 4070 (+1)
Минулої доби відбулося 126 бойових зіткнень.
На Покровському напрямку зупинено 35 штурмових діїй ворога.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак окупантів.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 10 атак.
• особовий склад: 1 249 380 (+820)
• танки: 11 661 (+5)
• ББМ: 24 020 (+2)
• артсистеми: 37 148 (+59)🔥🔥
• РСЗВ: 1638 (+1)
• засоби ППО: 1298 (+1)
• літаки: 435
• гелікоптери: 347
• БПЛА: 130 711 (+1551)🔥🔥🔥
• крилаті ракети: 4270
• кораблі/катери: 28
• підводні човни: 2
• автотехніка: 77 969 (+235)🔥🔥
• спецтехніка: 4070 (+1)
Минулої доби відбулося 126 бойових зіткнень.
На Покровському напрямку зупинено 35 штурмових діїй ворога.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак окупантів.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 10 атак.
👏4
11-12 лютого 1989 року – у Києві в Республіканському Будинку кіно відбулась установча конференція, на якій було створено прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Товариство згодом стало основою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Цей форум увійшов в історію як перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Очолив новостворене Товариство української мови імені Тараса Шевченка поет Дмитро Павличко. Учасники цієї організації були найактивнішими у всіх загальнополітичних заходах, які передували відновленню Української держави у 1991 році.
29-30 вересня 1990 року у Києві відбулася ІІ конференція. Після внесення змін до статуту Товариство очолив народний депутат України Павло Мовчан.
12 жовтня 1991 року на ІІІ-тій позачерговій конференції Товариство української мови імені Тараса Шевченка було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Завданнями цієї організації стали: розбудова і зміцнення Української держави, утвердження української мови як державної в усіх ділянках суспільного життя, поширення знань серед населення, формування національної свідомості.
4-5 грудня 1993 року на IV з’їзді Всеукраїнського товариства «Просвіта» та ювілейному засіданні, присвяченому 125-літтю організації головою Товариства знову обрано народного депутата України Павла Мовчана.
На сьогоднішній день Товариство «Просвіта» налічує понад 500 тисяч членів та прихильників і має широку мережу осередків в усіх областях, містах, районних центрах, селах, населених пунктах України.
Просвітяни активно висвітлюють замовчувані раніше сторінки історії, працюють для відродження української національної культури через видавничу та лекційно-просвітницьку діяльність
Цей форум увійшов в історію як перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Очолив новостворене Товариство української мови імені Тараса Шевченка поет Дмитро Павличко. Учасники цієї організації були найактивнішими у всіх загальнополітичних заходах, які передували відновленню Української держави у 1991 році.
29-30 вересня 1990 року у Києві відбулася ІІ конференція. Після внесення змін до статуту Товариство очолив народний депутат України Павло Мовчан.
12 жовтня 1991 року на ІІІ-тій позачерговій конференції Товариство української мови імені Тараса Шевченка було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Завданнями цієї організації стали: розбудова і зміцнення Української держави, утвердження української мови як державної в усіх ділянках суспільного життя, поширення знань серед населення, формування національної свідомості.
4-5 грудня 1993 року на IV з’їзді Всеукраїнського товариства «Просвіта» та ювілейному засіданні, присвяченому 125-літтю організації головою Товариства знову обрано народного депутата України Павла Мовчана.
На сьогоднішній день Товариство «Просвіта» налічує понад 500 тисяч членів та прихильників і має широку мережу осередків в усіх областях, містах, районних центрах, селах, населених пунктах України.
Просвітяни активно висвітлюють замовчувані раніше сторінки історії, працюють для відродження української національної культури через видавничу та лекційно-просвітницьку діяльність
👍7❤3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❗️путін вже програв би, якби не підтримка Китаю, яку він отримав. Сі стоїть за путіним, — Колишній начальник МІ-6 Річард Мур
🤔3
Сили оборони зачистили від окупантів село Косівцеве у Запорізькій області в рамках пошуково-ударних та контрдиверсійних дій на визначеному напрямку.
Населений пункт перебуває під повним контролем України.
🇺🇦Про це заявили у 33 окремому штурмовому полку.
Населений пункт перебуває під повним контролем України.
🇺🇦Про це заявили у 33 окремому штурмовому полку.
👏6👍2