Голові СБУ Василю Малюку, «Мадяру», а також командиру взводу розвідки 59 ОШБр Павлу Петриченку (посмертно) присвоєно звання Героя України.
Сьогодні, 8 травня 1945 року, минає 80 річниця з офіційного набуття чинності «Акту капітуляції Німеччини», що завершило на європейському континенті дуже криваву війну, котра тривала з 1 вересня 1939 року по 7 травня 1945 року.
Війна була дуже руйнівна для багатьох народів світу. Вона залишила багато руйнувань, було вбито понад 73 млн людей, військових та цивільних. Ця війна також закінчилася поневоленням народів Східної Європи у лапи Радянського Союзу й розколола світ на демократичний та комуністичні альянси, розпочавши нову еру боротьби, а саме «Холодну війну».
Підписання Акту капітуляції відбулося 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс. Радянський Союз підписав акт капітуляції Німеччини двічі: 7 та 9 травня (за московським часом). Через те, що не була вчасна координація дій, підписанти цієї капітуляції були:
Від імені німецького командування: генерал-полковник Альфред Йодль;
Від імені англо-американської сторони: генерал-лейтенант армії США, начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Вальтер Сміт;
Від імені Радянського командування: генерал-майор Іван Суслопаров.
Як свідок: начальник Штабу національної оборони Франції бригадний генерал Франсуа Севез.
#історична_дата Історія України та світу
Війна була дуже руйнівна для багатьох народів світу. Вона залишила багато руйнувань, було вбито понад 73 млн людей, військових та цивільних. Ця війна також закінчилася поневоленням народів Східної Європи у лапи Радянського Союзу й розколола світ на демократичний та комуністичні альянси, розпочавши нову еру боротьби, а саме «Холодну війну».
Підписання Акту капітуляції відбулося 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс. Радянський Союз підписав акт капітуляції Німеччини двічі: 7 та 9 травня (за московським часом). Через те, що не була вчасна координація дій, підписанти цієї капітуляції були:
Від імені німецького командування: генерал-полковник Альфред Йодль;
Від імені англо-американської сторони: генерал-лейтенант армії США, начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Вальтер Сміт;
Від імені Радянського командування: генерал-майор Іван Суслопаров.
Як свідок: начальник Штабу національної оборони Франції бригадний генерал Франсуа Севез.
#історична_дата Історія України та світу
Напис на стіні будинку, які залишили німецькі солдати, що не визнали капітуляцію Німеччини: «Капітуляція? Ні!»
#цікавинка
Історія України та світу
#цікавинка
Історія України та світу
AI — не магія. Це просто новий стек. І ми навчимо з ним працювати.
Приходьте на вебінар “AI в розробці та бізнесі”:
– Покажемо, як бізнес застосовує AI щодня
– Розберемо архітектури, оптимізацію, інструменти
– АІ: конкурент чи інструмент?
Долучайтеся до мітапу, щоб отримати інсайди від практиків та поставити їм запитання напряму. Онлайн. Безплатно. Початок о 12:00 за Києвом. Кількість місць обмежена.
Бонус за реєстрацію: ГАЙД З ПРОМТ-ІНЖИНІРИНГУ
https://i.goit.global/woFHq
Приходьте на вебінар “AI в розробці та бізнесі”:
– Покажемо, як бізнес застосовує AI щодня
– Розберемо архітектури, оптимізацію, інструменти
– АІ: конкурент чи інструмент?
Долучайтеся до мітапу, щоб отримати інсайди від практиків та поставити їм запитання напряму. Онлайн. Безплатно. Початок о 12:00 за Києвом. Кількість місць обмежена.
Бонус за реєстрацію: ГАЙД З ПРОМТ-ІНЖИНІРИНГУ
https://i.goit.global/woFHq
Ну і наостанок я хочу зробити невелику підбірку фільмів про Другу світову війну, які я дивився особисто.
Нарвік (Норвегія, 2022 р.)
Врятувати рядового Райана (США, 1998 рік)
З міркувань совісті (США, 2016 рік)
Вісім сотень (КНР, 2020 рік)
Бункер (Німеччина, Італія, Австрія, 2001 рік)
Темні часи (Великобританія, 2017 рік)
#фільми
📜 Історія України та світу 📖
Нарвік (Норвегія, 2022 р.)
Врятувати рядового Райана (США, 1998 рік)
З міркувань совісті (США, 2016 рік)
Вісім сотень (КНР, 2020 рік)
Бункер (Німеччина, Італія, Австрія, 2001 рік)
Темні часи (Великобританія, 2017 рік)
#фільми
📜 Історія України та світу 📖
Ілля Шраг — український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат.
Депутат І Державної думи російської імперії, член Української Центральної Ради, культурний діяч, заступник голови ТУП (Товариство Українських Поступовців), належав до Радикально-демократичної партії.
В період Центральної Ради йому запропонували посаду прем'єр-міністра, але через стан здоров'я не зміг обійняти посаду. Помер у Чернігові, де перебував під домашнім арештом більшовиків.
Депутат І Державної думи російської імперії, член Української Центральної Ради, культурний діяч, заступник голови ТУП (Товариство Українських Поступовців), належав до Радикально-демократичної партії.
В період Центральної Ради йому запропонували посаду прем'єр-міністра, але через стан здоров'я не зміг обійняти посаду. Помер у Чернігові, де перебував під домашнім арештом більшовиків.
Святкували перемогу до того, як це стало мейнстрімом! Допоки на московії розвивається бурлеск шизофренії з нагоди "Дня пабєди", «ми можем павтаріть» пропоную згадати українське святкування 9 травня.
У цей день, 104 роки тому, на Хрещатику відбувся спільний україно-польський військовий парад з нагоди визволення Києва від московських окупантів! Парадом керував командувач польської 3-ї Армії генерал Едвард Ридз-Сміглий.
Разом із ним стояли командир 6-ї стрілецької дивізії армії УНР полковник Марко Безручко, представник Головного польського штабу полковник Юліан Стахевич, французький полковник Шарль-Густав Анот та японський військовий аташе майор Масатака Ямавакі.
У цей день, 104 роки тому, на Хрещатику відбувся спільний україно-польський військовий парад з нагоди визволення Києва від московських окупантів! Парадом керував командувач польської 3-ї Армії генерал Едвард Ридз-Сміглий.
Разом із ним стояли командир 6-ї стрілецької дивізії армії УНР полковник Марко Безручко, представник Головного польського штабу полковник Юліан Стахевич, французький полковник Шарль-Густав Анот та японський військовий аташе майор Масатака Ямавакі.
Міфи про Другу світову війну
Після капітуляції Третього Рейху в ДСВ, совок, виконуючи свої зобов'язання перед країнами коаліції 8 серпня 1945 року, оголосив війну Японії. Війна проти Японії розглядалася москвою як пряме продовження і складова так званої «Великої вітчизняної війни». 2 вересня 1945 року, в день капітуляції Японії, Верховна рада СССР оголосила 3 вересня «Днем перемоги над мілітаристською Японією».
Обидві дати: і 9 травня, і 3 вересня, — було оголошено вихідними днями. Але вже в 1947 році ці дні знову стали звичайними робочими днями. Згодом, коли «Велику вітчизняну війну» поклали в основу совєцької ідеології, головний наголос зробили на перемозі над Німеччиною. Суть цієї маніпуляції полягала в тому, щоб перенести акцент з поняття «Друга Світова» на поняття «Велика вітчизняна», й у такий спосіб відвернути увагу суспільства від інших збройних конфліктів, у яких в роки ДСВ СССР виступав як агресор.
Наприклад напад радянського союзу на Польщу, Західні Україну та Білорусь, Бессарабію, Фінляндію, країни Балтії. Офіційна назва державного свята протягом років звучала як «Свято перемоги совєцького народу у Великій вітчизняній війні 1941-1945-го років». Причому країни Європи вважали 8 травня днем Памʼяті та жалоби, а не перемоги.
У такий спосіб події 1939-1941 років, коли СССР вступив у союз із Третім Рейхом, прибиралися з фокусу суспільної уваги, а тема совєцько-німецької співпраці замовчувалася. У 1965 році 9 травня знову стало вихідним днем з обов’язковими військовими парадами на Красній площі в москві. Таким чином 9 травня остаточно закріпилося в суспільній свідомості совєцької людини як «День Перемоги» та дата закінчення війни.
Маніпуляція свідомістю дає свої відбитки. Формально ж війна з Німеччиною була закінчена тільки 25 січня 1955 року постановою президії Верховної ради СССР «Про припинення стану війни між СССР та Німеччиною».
Після капітуляції Третього Рейху в ДСВ, совок, виконуючи свої зобов'язання перед країнами коаліції 8 серпня 1945 року, оголосив війну Японії. Війна проти Японії розглядалася москвою як пряме продовження і складова так званої «Великої вітчизняної війни». 2 вересня 1945 року, в день капітуляції Японії, Верховна рада СССР оголосила 3 вересня «Днем перемоги над мілітаристською Японією».
Обидві дати: і 9 травня, і 3 вересня, — було оголошено вихідними днями. Але вже в 1947 році ці дні знову стали звичайними робочими днями. Згодом, коли «Велику вітчизняну війну» поклали в основу совєцької ідеології, головний наголос зробили на перемозі над Німеччиною. Суть цієї маніпуляції полягала в тому, щоб перенести акцент з поняття «Друга Світова» на поняття «Велика вітчизняна», й у такий спосіб відвернути увагу суспільства від інших збройних конфліктів, у яких в роки ДСВ СССР виступав як агресор.
Наприклад напад радянського союзу на Польщу, Західні Україну та Білорусь, Бессарабію, Фінляндію, країни Балтії. Офіційна назва державного свята протягом років звучала як «Свято перемоги совєцького народу у Великій вітчизняній війні 1941-1945-го років». Причому країни Європи вважали 8 травня днем Памʼяті та жалоби, а не перемоги.
У такий спосіб події 1939-1941 років, коли СССР вступив у союз із Третім Рейхом, прибиралися з фокусу суспільної уваги, а тема совєцько-німецької співпраці замовчувалася. У 1965 році 9 травня знову стало вихідним днем з обов’язковими військовими парадами на Красній площі в москві. Таким чином 9 травня остаточно закріпилося в суспільній свідомості совєцької людини як «День Перемоги» та дата закінчення війни.
Маніпуляція свідомістю дає свої відбитки. Формально ж війна з Німеччиною була закінчена тільки 25 січня 1955 року постановою президії Верховної ради СССР «Про припинення стану війни між СССР та Німеччиною».
Італійські добровольці на початкових етапах парашутної підготовки відпрацьовують виходи з літака на пляжі в Тарквінії.
У спекотну літню погоду чоловіки тренувалися в одних шортах з прикріпленими до них знаками розрізнення.
Італія, Тарквінія, 1940 р.
ДСВ Українською #Італія
У спекотну літню погоду чоловіки тренувалися в одних шортах з прикріпленими до них знаками розрізнення.
Італія, Тарквінія, 1940 р.
ДСВ Українською #Італія
Надія Тобілевич-Тарковська — українська акторка, дружина Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), сестра Олександра Карловича Тарковського. Народилась в шляхетській родині.
Батько її — Карл Тарковський, відставний штабс-ротмістр Новоархангельського уланського полку. Мати — Марія Кардасевич, дочка поміщика, колишнього штабс-ротмістра принца Альберта полку.
Батько її — Карл Тарковський, відставний штабс-ротмістр Новоархангельського уланського полку. Мати — Марія Кардасевич, дочка поміщика, колишнього штабс-ротмістра принца Альберта полку.
Італійські війська підіймають на позиції артилерію, ящик з боєприпасами та собаку, готуючись до битви Альпійський фронт, 1915 рік
#фотографія
Історія України та світу
#фотографія
Історія України та світу
Принцеса Єлизавета разом зі своїм чоловіком Філіпом та сестрою Маргарет фотографуються для загалу Лондон, 1947 рік
#фотографія
Історія України та світу
#фотографія
Історія України та світу