Акція "Вісла" — траґедія Лемкӯв

https://www.youtube.com/watch?v=V6810g8Thrg

ЕНКЛІТИКЫ И СЛОВОШОР

Чому у реченні “ниґда бы сьме ся ни напудили” бы, сьме та ся рекомендуємо писати окремо? Або, що таке енклітики і як вони впливають на нашу мову?

[текст читайте у коментарёх ид публікації]

Жерело: По-нашому

Глядаєме вашу пудпору, жебы досігнути цілі Нового Десятьлітя Русинства і другых проєктів LWH і SRE. Не маєме фінансовый ресурс, жебы тото вшытко зробити самым. Кажда ваша пожертва дозволит нам продовжовати роботу в економічно май рувных условіях і приблизит нас до нашой главной задачі – повысити самосвідомость русинського народа. Капітал, приданый на наші проєкты, дозволит выділити на них булше часу, наяти потребных експертув, і вести роботу з шыроков публіков новыми, дотеперь недоступными способами. Мы честуєме вашу приватность, зато предагаєме анонімні способы пожертвы, маєме майліпші стандарды безпекы, і не одповідаєме на никотрі вопросы за окремі дарованя.

Кедь вірите в нашу місію, хочете помочи зліпшити ситуацію Русинув або всокотити історичні роботы Пудкарпатськых Русинув і представителюв староруськой орієнтації, просиме вас зважити ниженазвані способы дарованя.

Як пожертвовати:

Bitcoin: bc1qvdp45lkznqqua5xh2fq8wmskpjkjg5k5urt7wp

Monero: 45x297Zr1cEcEuooPFjyQ9G6iVxgZHcYkZ5FTPye4x3adrURLaUT45Yh3RPmLPtZG4KiGz36vTWCZ7eDrBJ6QihT7RvHTSZ

Paypal: https://paypal.me/rusynlit

Patreon: https://patreon.com/srevolution

26. септембер — Европськый динь языкув 🇪🇺

Европськый динь языкув ся сяткує на почин Рады Европы уд 2001. рока — ославлює языкову пестрость Европы тай апелує ид всокоченю и честованю вшыткых языкув.

Плакат узятый из сайта Европського дня языкув.

КАРПАТОРУСИНСЬКА ПОЕЗІЯ 🐻

Раді вам даєме знати за наш новый проєкт из карпаторусинськов поезійов.

На сайтови найдете творьбу нашых авторув на вшелияку тематику, уд фіґлярных и бытовых до діточых и історичных.

Каждый автор має свуй профіл, на котрому найдете курту інформацію за нього тай лісту його стихув вадь такой цілых збирьок доданых у нашу базу.

✍️ Фурт глядаєме новых авторув, котрых бы сьме могли додати на сайт. Кидь пишете поезію по-нашому тай хочете ся у нас опубліковати - пишіт нам сюды, вадь на е-мейл: rueportal@gmail.com.

Поможіт нам искласти майубсяглу базу модерної карпаторусинської поезії!

https://poezija.rueportal.eu/

🎄 З наступавучым новым роком!

Вінчуєме вам серенчі тай здоровля и просиме Бога за мир тай свободу на Украині.

Дякуєме, ож убстаєте ся вірныма руднуй материнськуй културі; ож тямите, ко сьте и у чажкый войновый час.

Сокотіт ся а шырьте свою културу и у новому рокови 👋

160 РОКУВ АНТОНІЯ ГОДИНКЫ

«Зерькало мъ учинив, обесьме никали и розважовали, што сьме были, ѧкѣ сьме были, обесьме раховали, што сьме и порадитисѧ могли: ци будеме и ѧкъ будеме и што з насъ буде. И кедь намъ пропасти сужено, докї сесѧ книжка буде, памнѧть наша жити буде.»

Рувно 160 рокув типирь ся у Ладомирові (днишня Словакія) родив Антоній Годинка. Карпаторусинськый історик, член Мадярської академії наук и первый голова Пудкарпатського общества наук. Автор ціных історичных наук, межи котрыма варто спомянути його роботу «Утцюзнина, газдуство и прошлость Южнокарпатськых Русинувъ» (1923) - ци не первої книжкы за історію карпаторусинського народа написаної чистым народным языком.

Сокырницькый Сирохман (ги ся любив пудписовати АГ) быв єден из первых, ко писав, ож нам, пудкарпатськым Русинам ся треба трудити над своим властным літературным языком, котрый бы быв заложеный на нашуй пудкарпатськуй народнуй бисіді. Иппен діля того, ги первый ступляй ид літературному русинському языкови карпатськых Русинув, ушорив великый «Русинсько-мадярськый словарь глаголувъ» (1922), у котрому зобрав велику кулкость глаголув вєдно з примірами хоснованя у бисіді.

Мож щи довго писати за роботы професора, вадь за його красный язык, котрым тоты роботы писав, айбо ліпше буде узяти тай самым полистати сторункы тых книжок, бо так, ги сам писав, докы тоты книжкы будут, доты и памнять жыти буде.

Дякуєме! Тямиме!

21. фебруар — Динь рудної бисїды

Треба тямити, ож бисїда жыва, докы ся нив бисїдує. Предкове нам віками формовали нашу красну а самобытну бисїду, котру сьме нашов пасівностёв годни скітити за дакулко рокув.

У исись динь дякуєме вшыткым, ко ся трудит дїля всокочиня а розвоя нашого языка.

А што є дїля тебе рудна бисїда?

Скоро читателі зачнуть дуставати далшоє число културно-белетристичного журнала «Отцюзнина».
У сесе первоє за 2024 рук число окрем уже шоровых ци серійных статий нашых ужгородськых вченых Володимира Фенича, Михаила Зана, Маріана Токаря, Павла Пеняка, Петра Габрина, етнографа-самородка Василя Студинського (Мишанича) трафили нові историчні и етноґрафічні матеріалы. Туй найдете интересный, высококвалітный чланок ужгородського вченого-археолога Игоря Прохненка и префайну сохташну статю такой ужгородського вченого-етнографа Павла Леня, а щи статі молодых русинознавцюв: Мигаля Лыжечка з Ужгорода и Томаша Калинича, котрый наднесь жыє у Шотландії.

У анонсови годні сьте перед офіційным выпуском сього числа ознакомити ся з матеріалом Томаша Калинича за Звун Свободы.

Читайте повный анонс на нашому сайтови: https://otcuznyna.com/anons-chysla-1-13-2024

НАШІ ПРИКАЗКЫ А ПОСЛОВИЦІ 🐻

Раді вам представляєме нову секцію на нашому сайтови: Русинські приказкы а пословиці. ⭐️

У спискови сут як добрі упознавані популарні приказкы, так и доста рідкі призабыті.

Дякуєме каждому, ко помуг шорити матеріал!

База ся планує фурт доповньовати, та кидь знаєте даякі файні наші приказкы, сміло пишіт у коментарі. ✍️

Тямім а честуйме своє. ❤️

Приказкы читайте туй:
https://jazyk.rueportal.eu/prykazky

🔵⚪️🔴