Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Свій до свого.
5-та окрема важка механізована бригада.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
5-та окрема важка механізована бригада.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
Roman Donik
Свій до свого. 5-та окрема важка механізована бригада. 151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
У нас насправді важка робота. Невдячна і виснажлива. 151НЦ, єдиний центр такого формату. Якщо у підрозділу важлива задача (а зараз на фронті нема не важливих) і є хоч трохи часу на допідготовку, піхоту цього підрозділу заводять до нас. Бо ми недалечко від лінії фронту. Це завжди стрес і завжди нестача часу. Ми розуміємо, що часу не вистачає. Ми розуміємо, що ми не можемо дати людям в повному обсягу те, що потрібно.
Але ми так же розуміємо, що якщо вони цей тиждень, або 10 днів, будуть типу "займатися" в бригаді, то вони нічого нового не навчаться. Зовсім.
Бо завжди знайдеться якась робота, якісь задачі. Ну і саме розміщення, в більшості випадків в не дуже гарних умовах.
Коли хтось чує, що до нас заходить підрозділ "на відновлення", то вважають що це відновлення в сенсі відпочинку. Хєр там. Це відновлення боєздатності. Це коли за два тижні (в кращому випадку) треба повернути піхотний підрозділ до стану, коли він буде знову боєдатним.
Бійці не відпочивають фізично. Нема часу. Програма насичена та інтенсивна. Так, умови максимально комфортні. Але відпочинку нема.
Ми знаємо для чого ми їх готуємо. Ми розуміємо як багато хочеться їм дати і як мало для цього часу.
Хуйова робота, відверто кажучи. Але ми знаємо, що якщо вони заходять до нас, то шанс на перемогу і виживання в бою збільшується в рази.
Тому ми робимо те що встигаємо за відведений термін. Вигоряємо та божеволіємо від розуміння, як мало ми можемо.
Але ми будемо знову і знову використовувати кожен день з 150% ефективністю. Бо це життя людей на полі бою.
Свій до свого.
5-та окрема важка механізована бригада.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
Але ми так же розуміємо, що якщо вони цей тиждень, або 10 днів, будуть типу "займатися" в бригаді, то вони нічого нового не навчаться. Зовсім.
Бо завжди знайдеться якась робота, якісь задачі. Ну і саме розміщення, в більшості випадків в не дуже гарних умовах.
Коли хтось чує, що до нас заходить підрозділ "на відновлення", то вважають що це відновлення в сенсі відпочинку. Хєр там. Це відновлення боєздатності. Це коли за два тижні (в кращому випадку) треба повернути піхотний підрозділ до стану, коли він буде знову боєдатним.
Бійці не відпочивають фізично. Нема часу. Програма насичена та інтенсивна. Так, умови максимально комфортні. Але відпочинку нема.
Ми знаємо для чого ми їх готуємо. Ми розуміємо як багато хочеться їм дати і як мало для цього часу.
Хуйова робота, відверто кажучи. Але ми знаємо, що якщо вони заходять до нас, то шанс на перемогу і виживання в бою збільшується в рази.
Тому ми робимо те що встигаємо за відведений термін. Вигоряємо та божеволіємо від розуміння, як мало ми можемо.
Але ми будемо знову і знову використовувати кожен день з 150% ефективністю. Бо це життя людей на полі бою.
Свій до свого.
5-та окрема важка механізована бригада.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
Не треба перекладавати провину з політиків на військових, там де винні політики. Заїбали вже. Ще й налаштовувати цивільних проти військових.
Коли "околовоєнниє" політичні ставленики президента, планують і організовують заходи, ніхто з військових не може відмовитись.
Так у нас заведено. Бо провладним політикам окрім як піаритись на "блізості к армії" відверто кажучи хвалитися більше нема чим.
Якщо військові спробують відмовитись, зразу будуть дзвінки з ОП і може дойти до звільнень.
Це не Сирський планував і влаштовував заход. І не командувач сил ТРО. Це політична "акція". Заради фоточок і показать як певні особи "в темі".
Всі військові ненавидять коли політики щось починають планувати, або приїздити. "Підстрибують" усі. Бо військові до трясучки бояться цих всіх урочистостей. Але ніхєра не можуть зробити.
Просто не треба перекладати відповідальність. Це не далеко не перший випадок. І не останній.
Коли "околовоєнниє" політичні ставленики президента, планують і організовують заходи, ніхто з військових не може відмовитись.
Так у нас заведено. Бо провладним політикам окрім як піаритись на "блізості к армії" відверто кажучи хвалитися більше нема чим.
Якщо військові спробують відмовитись, зразу будуть дзвінки з ОП і може дойти до звільнень.
Це не Сирський планував і влаштовував заход. І не командувач сил ТРО. Це політична "акція". Заради фоточок і показать як певні особи "в темі".
Всі військові ненавидять коли політики щось починають планувати, або приїздити. "Підстрибують" усі. Бо військові до трясучки бояться цих всіх урочистостей. Але ніхєра не можуть зробити.
Просто не треба перекладати відповідальність. Це не далеко не перший випадок. І не останній.
Частина 1.
З початку великої війни, я дуже обережно намагаюсь влазити в інформаційний простір з критикою військових керівників. Тільки там де я маю компенецію, там де інші через чинопочитання та кра'єризм мовчать. І тільки після того як вичерпані всі "дипоматичні" спроби. Зараз на жаль саме така ситуація, через небажання однієї посадової особи чути будь кого, крім себе. А справа надважлива. Бо це стосується і змін до БЗВП5 (дуже сирої) і до змін в підготовці сержантів і інструкторів.
Наслідки чого ми будемо розуміти через певний час. І вже буде міняти запізно. Бо ці наслідки будуть проявляти в втратах на полі бою.
Добре, давайте по порядку.
Два з половиною місяці назад, почався типу "новий" курс інструкторів базового рівня на базі 197НЦ підготовки сержантського складу в Десні.
Нам запропонували прийняти участь в данному заході в якості "фокус групи". Тобто, наші досвідчені інструктори проходять курс на загальних підставах, а потім з урахуванням свого досвіду, вказують сильні і слабкі місця в програмі та в самому курсі. Після цього інструктори мали написати звіт, який би ми опрацювали і надали пропозиції від 151НЦ.
Апостола в це не посвятили, бо тоді йому було не до того.
Ми відправили двох досвідчених інструкторів, один з яких вже 4 рази проходив навчання в Десні.
Наші інструктори написали звіт після двох місяців "навчання" в Десні.
"Негативні аспекти проведення курсу саме на базі 197 НЦПСС:
• Недостатній професіоналізм інструкторського складу.
Близько половини залучених інструкторів не демонструють належного рівня знань предмету, відсутній інтерес до якісного
проведення занять, начальний процес носить формальний характер.
Низький рівень відбору кандидатів у інструктори.
Приблизно 30 - 40% слухачів не відповідають критеріям та вимогам до інструкторського складу, однак отримують сертифікати виключно з огляду на формальне завершення курсу. Присутній тиск з боку командування з метою «видати сертифікат за будь-яку ціну».
Суб'єктивність оцінювання. Занадто велика увага приділяється наявності формальних ключових фраз у презентації, замість фахового аналізу змісту теми, логіки викладання та методичних підходів.
• Незадовільний стан матеріально-технічної бази.
• Відсутність належної кількості імітаційних засобів (гранати, піротехніка).
• Відсутність страйкбольної зброї для моделювання бойових ситуацій.
• Тактичні ділянки не підготовлені.
• Відсутні навіть елементарні супутникові знімки місцевості для розбору тактичних задач.
• Неприпустимі умови проживання. Перенаселення бліндажів.
• Випадки вживання алкоголю у вечірній час. Регулярні перевірки не дали жодного результату, порушення не фіксуються належним чином.
• Нестача побутових засобів.
• Критично мала кількість пральних машин. Тимчасове покращення забезпечення під час перевірки (доставили додаткові машини), після чого обладнання було вивезено.
• Нераціональне використання транспорту. Залучення тепловоза і трьох вагонів заради перевезення одного зводу (можливо, з метою фінансових махінацій), що легко можна було б замінити одним автобусом.
Позитивні аспекти проведення курсу на базі 197 НЦПСС - відсутні.
Недоліки самої програми підготовки:
• Надмірна тривалість навчального дня.
Заняття тривають 10-11 годин щодня, що негативно впливає на сприйняття матеріалу.
• Необґрунтоване ущільнення стрільб.
• Всі стрільби скомпоновані у 3 дні по 207 набоїв на особу, що є неефективним для засвоєння навичок.
Відсутність ключових дисциплін.
• Не передбачено занять з тактичної, інженерної підготовки та боїв у місті.
• Неоптимальна тривалість курсу.
Програму можливо скоротити на 1 тиждень, звільнивши час для додаткових занять із вищезазначених дисциплін і більш розподіленого графіку стрільб.
Стажування у школі ім. Є. Коновальця.
• Хоча стажування справило позитивне враження, відсутня підготовка до особливостей методики, яка використовується безпосередньо у цій школі.
Висновок:
Проходження курсу в 197 НЦПСС залишило переважно негативне враження. Організаційні, методичні та побутові недоліки суттєво знижують якість підготовки інструкторів."
З початку великої війни, я дуже обережно намагаюсь влазити в інформаційний простір з критикою військових керівників. Тільки там де я маю компенецію, там де інші через чинопочитання та кра'єризм мовчать. І тільки після того як вичерпані всі "дипоматичні" спроби. Зараз на жаль саме така ситуація, через небажання однієї посадової особи чути будь кого, крім себе. А справа надважлива. Бо це стосується і змін до БЗВП5 (дуже сирої) і до змін в підготовці сержантів і інструкторів.
Наслідки чого ми будемо розуміти через певний час. І вже буде міняти запізно. Бо ці наслідки будуть проявляти в втратах на полі бою.
Добре, давайте по порядку.
Два з половиною місяці назад, почався типу "новий" курс інструкторів базового рівня на базі 197НЦ підготовки сержантського складу в Десні.
Нам запропонували прийняти участь в данному заході в якості "фокус групи". Тобто, наші досвідчені інструктори проходять курс на загальних підставах, а потім з урахуванням свого досвіду, вказують сильні і слабкі місця в програмі та в самому курсі. Після цього інструктори мали написати звіт, який би ми опрацювали і надали пропозиції від 151НЦ.
Апостола в це не посвятили, бо тоді йому було не до того.
Ми відправили двох досвідчених інструкторів, один з яких вже 4 рази проходив навчання в Десні.
Наші інструктори написали звіт після двох місяців "навчання" в Десні.
"Негативні аспекти проведення курсу саме на базі 197 НЦПСС:
• Недостатній професіоналізм інструкторського складу.
Близько половини залучених інструкторів не демонструють належного рівня знань предмету, відсутній інтерес до якісного
проведення занять, начальний процес носить формальний характер.
Низький рівень відбору кандидатів у інструктори.
Приблизно 30 - 40% слухачів не відповідають критеріям та вимогам до інструкторського складу, однак отримують сертифікати виключно з огляду на формальне завершення курсу. Присутній тиск з боку командування з метою «видати сертифікат за будь-яку ціну».
Суб'єктивність оцінювання. Занадто велика увага приділяється наявності формальних ключових фраз у презентації, замість фахового аналізу змісту теми, логіки викладання та методичних підходів.
• Незадовільний стан матеріально-технічної бази.
• Відсутність належної кількості імітаційних засобів (гранати, піротехніка).
• Відсутність страйкбольної зброї для моделювання бойових ситуацій.
• Тактичні ділянки не підготовлені.
• Відсутні навіть елементарні супутникові знімки місцевості для розбору тактичних задач.
• Неприпустимі умови проживання. Перенаселення бліндажів.
• Випадки вживання алкоголю у вечірній час. Регулярні перевірки не дали жодного результату, порушення не фіксуються належним чином.
• Нестача побутових засобів.
• Критично мала кількість пральних машин. Тимчасове покращення забезпечення під час перевірки (доставили додаткові машини), після чого обладнання було вивезено.
• Нераціональне використання транспорту. Залучення тепловоза і трьох вагонів заради перевезення одного зводу (можливо, з метою фінансових махінацій), що легко можна було б замінити одним автобусом.
Позитивні аспекти проведення курсу на базі 197 НЦПСС - відсутні.
Недоліки самої програми підготовки:
• Надмірна тривалість навчального дня.
Заняття тривають 10-11 годин щодня, що негативно впливає на сприйняття матеріалу.
• Необґрунтоване ущільнення стрільб.
• Всі стрільби скомпоновані у 3 дні по 207 набоїв на особу, що є неефективним для засвоєння навичок.
Відсутність ключових дисциплін.
• Не передбачено занять з тактичної, інженерної підготовки та боїв у місті.
• Неоптимальна тривалість курсу.
Програму можливо скоротити на 1 тиждень, звільнивши час для додаткових занять із вищезазначених дисциплін і більш розподіленого графіку стрільб.
Стажування у школі ім. Є. Коновальця.
• Хоча стажування справило позитивне враження, відсутня підготовка до особливостей методики, яка використовується безпосередньо у цій школі.
Висновок:
Проходження курсу в 197 НЦПСС залишило переважно негативне враження. Організаційні, методичні та побутові недоліки суттєво знижують якість підготовки інструкторів."
Частина 2. Після того як ми отримали попередній звіт, ми його скинули на ГК і запропонували провести комплексний аналіз саме по "випускникам". В 151 НЦ запропонували провести з випускниками тижневий інтенсивний курс, в якому ми по чек-листам та по нормативам БЗВП, чітко виявили зріз та рівень знань які свіжоспечені інструктори винесли. Насправді це єдиний робочий варіант. Інструктор базового рівня має знати і вміти все, що повинен вміти боєць після БЗВП.
За тиждень ми можемо виявити слабкі місця в кожного інструктора і підтягти їх. Без галасу і пилу. Бо люди вже отримали сертифікати і були допущені до роботи з рекрутами. Було підписане розпорядження, де всі випускники мали пройти тиждень занять для контроля їх знань та виправлення прогалин.
Начальник гудіпу генерал Палагнюк підтримав ідею навести там лад. Треба розуміти, що "начальники приходять та уходять, а полковники вєчні".
Що ви думаєте, зробив заступник главкома який відповідає за підготовку? Підтримав ініціативу? Захотів точно знати як там насправді готують людей? Отримати якісну аналітику? Ні. Заступник главкома почав відмазувати деснянців. Тупо зі старту.
Два дні Апостол мені розповідав що там все під контролем, що всі недоліки які ми вказали він знає і що він все виправить. Що нічого страшного, що це було за програмою БЗВП4, а от зараз буде за програмою БЗВП5 і буде огого.
На моє питання - чим принциповим вправи по 4 БЗВП відрізняються від вправ 5 БЗВП (ну вони ж не з бластерів стали стріляти?), відповіді не отримав. Як і не отримав відповідь, чи будуть відкликати і перенавчати інструкторів після "адаптації".
Взагалі адаптація підготовки інструкторів під якусь версію БЗВП, це якось дивно. База вона і є база. Відрізняється тільки методика та стиль викладання базових предметів.
Я просто запропонував - перевірку зріза знань інструкторів, виправлення прогалин і пропозиції для програми інструкторів базового рівня, з урахування досвіду за яким ми готуємо інструкторів з 22 року.
Довго казати, нема чого слухати. Коли свіжезроблені інструктори вже виїхали до 151НЦ на оцінювання, Апостол пішов до главкома і на ничку переконав відмінити цей заход.
Мабуть не хотілося щоб вилізли недоліки і повна неспроможність 197 центру і їх нульова кваліфікація як НЦ. Бо вже інше "нове" керівництво. Але яке замість змін та покращення, намагається замісти сміття під килим.
Після цього 151НЦ і я особисто стали для нього ворогами та подразнювачами.
Він мені зателефонував і сказав щотижневого оцінювання "кірсантів" не буде, але він організує оцінювання рівня інструкторів 197НЦ і туди запросять інструкторів 151НЦ. Напиздюнькав.
9 -10 квітня мало відбутися оцінювання рівня інструкторів 197НЦ в Десні. Є розпорядження з ГШ, де в розпорядженні прямо вказано про залучення інструкторів, в тому числі 151НЦ. Але до нас ця розпоряга зайшла в центр 10 квітня о 17 годині з копійками. Тоді, коли все вже закінчилось. Тобто нас по суті виключили з цього процесу, тому що заважали благостності.
Апостол бачить в 151НЦ якусь незрозумілу загрозу.
І це вже стало для нього "особистим".
Але в усій цій історії, злодєй Донік і 151НЦ, який Апостол погрожував кончити в присутності десятків офіцерів. Бо це єдині люди, які посміли вести обґрунтовану критику та не погоджуватися з генералом.
До речі, про щось може сказати те, що він чинить тиск на командирів РВП з десантних бригад які пройшли в нас допідготовку щоб вони написали рапорти про погану підготовку в 151 НЦ. Але є нюанс. Вони вже вийшли на бойові і вже показали гарний результат.
Крім того, є анонімні опитування кожного бійця і таблиці успішності по гарячим слідам. Ми ж нічого не ховаємо і нічого не боїмося.
Тим більше за підготовку цих людей ми взялися після того, як ніхто не зміг їх підготувати. Просто не знайшлося фахівців по цьому напрямку. На папері є, в реальності нема. Так буває в гудіпі.
За тиждень ми можемо виявити слабкі місця в кожного інструктора і підтягти їх. Без галасу і пилу. Бо люди вже отримали сертифікати і були допущені до роботи з рекрутами. Було підписане розпорядження, де всі випускники мали пройти тиждень занять для контроля їх знань та виправлення прогалин.
Начальник гудіпу генерал Палагнюк підтримав ідею навести там лад. Треба розуміти, що "начальники приходять та уходять, а полковники вєчні".
Що ви думаєте, зробив заступник главкома який відповідає за підготовку? Підтримав ініціативу? Захотів точно знати як там насправді готують людей? Отримати якісну аналітику? Ні. Заступник главкома почав відмазувати деснянців. Тупо зі старту.
Два дні Апостол мені розповідав що там все під контролем, що всі недоліки які ми вказали він знає і що він все виправить. Що нічого страшного, що це було за програмою БЗВП4, а от зараз буде за програмою БЗВП5 і буде огого.
На моє питання - чим принциповим вправи по 4 БЗВП відрізняються від вправ 5 БЗВП (ну вони ж не з бластерів стали стріляти?), відповіді не отримав. Як і не отримав відповідь, чи будуть відкликати і перенавчати інструкторів після "адаптації".
Взагалі адаптація підготовки інструкторів під якусь версію БЗВП, це якось дивно. База вона і є база. Відрізняється тільки методика та стиль викладання базових предметів.
Я просто запропонував - перевірку зріза знань інструкторів, виправлення прогалин і пропозиції для програми інструкторів базового рівня, з урахування досвіду за яким ми готуємо інструкторів з 22 року.
Довго казати, нема чого слухати. Коли свіжезроблені інструктори вже виїхали до 151НЦ на оцінювання, Апостол пішов до главкома і на ничку переконав відмінити цей заход.
Мабуть не хотілося щоб вилізли недоліки і повна неспроможність 197 центру і їх нульова кваліфікація як НЦ. Бо вже інше "нове" керівництво. Але яке замість змін та покращення, намагається замісти сміття під килим.
Після цього 151НЦ і я особисто стали для нього ворогами та подразнювачами.
Він мені зателефонував і сказав щотижневого оцінювання "кірсантів" не буде, але він організує оцінювання рівня інструкторів 197НЦ і туди запросять інструкторів 151НЦ. Напиздюнькав.
9 -10 квітня мало відбутися оцінювання рівня інструкторів 197НЦ в Десні. Є розпорядження з ГШ, де в розпорядженні прямо вказано про залучення інструкторів, в тому числі 151НЦ. Але до нас ця розпоряга зайшла в центр 10 квітня о 17 годині з копійками. Тоді, коли все вже закінчилось. Тобто нас по суті виключили з цього процесу, тому що заважали благостності.
Апостол бачить в 151НЦ якусь незрозумілу загрозу.
І це вже стало для нього "особистим".
Але в усій цій історії, злодєй Донік і 151НЦ, який Апостол погрожував кончити в присутності десятків офіцерів. Бо це єдині люди, які посміли вести обґрунтовану критику та не погоджуватися з генералом.
До речі, про щось може сказати те, що він чинить тиск на командирів РВП з десантних бригад які пройшли в нас допідготовку щоб вони написали рапорти про погану підготовку в 151 НЦ. Але є нюанс. Вони вже вийшли на бойові і вже показали гарний результат.
Крім того, є анонімні опитування кожного бійця і таблиці успішності по гарячим слідам. Ми ж нічого не ховаємо і нічого не боїмося.
Тим більше за підготовку цих людей ми взялися після того, як ніхто не зміг їх підготувати. Просто не знайшлося фахівців по цьому напрямку. На папері є, в реальності нема. Так буває в гудіпі.
Частина 3. Але це просто повернення РККАшної атмосфери, яка просто лізе з усіх щілин.
Генерал, який починає "реформи" та "покращення" підготовки з того, що прикриває недоліки, замовчує та відмазує Деснянську "школу", це не про покращення. Це взагалі хуйова історія. Каже і розповідає красиво, робить все навпаки. Вибачте.
Це тільки один випадок. А їх вже накопилося багатенько
Генерал, який починає "реформи" та "покращення" підготовки з того, що прикриває недоліки, замовчує та відмазує Деснянську "школу", це не про покращення. Це взагалі хуйова історія. Каже і розповідає красиво, робить все навпаки. Вибачте.
Це тільки один випадок. А їх вже накопилося багатенько
Частина 1. Тепер зрозуміло навіщо так завзято відмазували від відповідальності центр підготовки "інструкторів" в Десні.
Апостол повертає стару, корупційну схему підготовки інструкторів. На базі Десни. В 197НЦ ПСС. Точніше "модернізує", робить двоетапною її таким чином, щоб ускладнити і розмити відповідальність посадових осіб. Зараз продавлюється хєровий механізм, з корупційними ризиками. Хтось дохуя розумний намагається реанімувати все гірше, що було в Десні десятиріччями. І що почали потрохи бороти після 22 року.
Відбирати і починати будуть одні, а нести відповідальність за те що випустили необучаємих ледарів, пристосуванців та ідіотів, зовсім інші. Красива схема. Але це вже було.
Спілкувався з людьми, які три роки намагаються зламати не робочу систему. Вони в ахуї. Апостол легалізує і затверджує на рівні програм та створення «нових» НЦ гірше що є в цій системі.
Майже три роки всі навчальні центри, які працюють на результат, намагалися цю схему зламати. Її почали обходити, і вище начальство, знаючи що вона не працює не заважала самим готувати інструкторів-практиків, а потім відправляти за сертифікатами (монополія на які у Десни).
Давайте по порядку.
Як це ПРАЦЮЄ у нас. Що доведено підготовкою сотень інструкторів, до фаховості яких ні в кого нема питань.
1 етап. Програма відбору та індивідуальної підготовки. 16 навчальних днів (бажано 19, з урахуванням актуальних занять протидії дронам)
За цей час, кандидат навчається, проявляє свої здібності, ділові та моральні якості, набуває системних навичок по дисциплінам, відіграє роль "командира та лідера" на кінці курсу в груповій підготовці (відділення).
За цей час оцінюється працездатність, фізичний стан, мотивація. Чи є в нього потенціал для подальшого роста.
Прокачується індивідуальна підготовка за базовою програмою (4-6 модуль)
За цей час кандидат повинен показати себе фахівцем, як мінімум з однієї основної дисципліни до якої ВІН МАЄ ХИСТ. От прямо йому самому подобається і "заходить". Щоб в подальшому цей напрямок прокачувати. Вогнева підготовка, тактична підготовка, тактична медицина. Інженерка, топографія, дроноводство йде окремим кейсом.
Якщо кандидат не проходить відбір і відсіюється в перший тиждень, це зазвичай пристосуванець, п’яниця, або негативний лідер.
Якщо по закінченню курса кандидат не отримує рекомендації на подальше навчання (колегіально, відкрито, по чек-листам та рейтинговим спискам) на виході ми маємо гарно підготовленого піхотинця, рівня командира відділення. Гроші та ресурси не пропадають даром.
2 етап. 16 навчальних днів. Підготовка молодшого командира, лідера, фахівця піхотинця, який може впевнено управляти відділенням. Який може навчити та підготувати своїх підлеглих прямо в полі.
Прокачуються персональні фахові навички за більш складними вправами. Прокачується лідерство, управління підрозділом, плануванням, apd. Прокурорський мінімум по дотриманню нормативки та вимог уставу. Кожен грає роль командира на тих чи інших заняттях. З'ясовується рівень здібності до навчання інших людей, рівень комунікації, командирська дисципліна, мотивація. Люди вже трохи втомлені, вилазить все лайно, яке приховували.
На виході отримуємо командира піхотного підрозділу, який може управляти планувати, підрозділом в бою і знає як і що робить і повинен робити молодший командир.
Якщо по закінченню курса він не отримує рекомендації на подальше навчання (колегіально, відкрито, по чеклистам та рейтинговим спискам) на виході ми маємо командира відділення, з рівнем знань який по нинішнім умовам може бути тво командира взвода. Десятки випускників наших тренінгів командують взводами та ротами.
Гроші та ресурси не пропадають даром.
3 етап. Інструкторський. 16-25 навчальних днів. Бо підготувати наприклад інструктора по такмеду набагато важче ніж інші базові дисципліни.
Апостол повертає стару, корупційну схему підготовки інструкторів. На базі Десни. В 197НЦ ПСС. Точніше "модернізує", робить двоетапною її таким чином, щоб ускладнити і розмити відповідальність посадових осіб. Зараз продавлюється хєровий механізм, з корупційними ризиками. Хтось дохуя розумний намагається реанімувати все гірше, що було в Десні десятиріччями. І що почали потрохи бороти після 22 року.
Відбирати і починати будуть одні, а нести відповідальність за те що випустили необучаємих ледарів, пристосуванців та ідіотів, зовсім інші. Красива схема. Але це вже було.
Спілкувався з людьми, які три роки намагаються зламати не робочу систему. Вони в ахуї. Апостол легалізує і затверджує на рівні програм та створення «нових» НЦ гірше що є в цій системі.
Майже три роки всі навчальні центри, які працюють на результат, намагалися цю схему зламати. Її почали обходити, і вище начальство, знаючи що вона не працює не заважала самим готувати інструкторів-практиків, а потім відправляти за сертифікатами (монополія на які у Десни).
Давайте по порядку.
Як це ПРАЦЮЄ у нас. Що доведено підготовкою сотень інструкторів, до фаховості яких ні в кого нема питань.
1 етап. Програма відбору та індивідуальної підготовки. 16 навчальних днів (бажано 19, з урахуванням актуальних занять протидії дронам)
За цей час, кандидат навчається, проявляє свої здібності, ділові та моральні якості, набуває системних навичок по дисциплінам, відіграє роль "командира та лідера" на кінці курсу в груповій підготовці (відділення).
За цей час оцінюється працездатність, фізичний стан, мотивація. Чи є в нього потенціал для подальшого роста.
Прокачується індивідуальна підготовка за базовою програмою (4-6 модуль)
За цей час кандидат повинен показати себе фахівцем, як мінімум з однієї основної дисципліни до якої ВІН МАЄ ХИСТ. От прямо йому самому подобається і "заходить". Щоб в подальшому цей напрямок прокачувати. Вогнева підготовка, тактична підготовка, тактична медицина. Інженерка, топографія, дроноводство йде окремим кейсом.
Якщо кандидат не проходить відбір і відсіюється в перший тиждень, це зазвичай пристосуванець, п’яниця, або негативний лідер.
Якщо по закінченню курса кандидат не отримує рекомендації на подальше навчання (колегіально, відкрито, по чек-листам та рейтинговим спискам) на виході ми маємо гарно підготовленого піхотинця, рівня командира відділення. Гроші та ресурси не пропадають даром.
2 етап. 16 навчальних днів. Підготовка молодшого командира, лідера, фахівця піхотинця, який може впевнено управляти відділенням. Який може навчити та підготувати своїх підлеглих прямо в полі.
Прокачуються персональні фахові навички за більш складними вправами. Прокачується лідерство, управління підрозділом, плануванням, apd. Прокурорський мінімум по дотриманню нормативки та вимог уставу. Кожен грає роль командира на тих чи інших заняттях. З'ясовується рівень здібності до навчання інших людей, рівень комунікації, командирська дисципліна, мотивація. Люди вже трохи втомлені, вилазить все лайно, яке приховували.
На виході отримуємо командира піхотного підрозділу, який може управляти планувати, підрозділом в бою і знає як і що робить і повинен робити молодший командир.
Якщо по закінченню курса він не отримує рекомендації на подальше навчання (колегіально, відкрито, по чеклистам та рейтинговим спискам) на виході ми маємо командира відділення, з рівнем знань який по нинішнім умовам може бути тво командира взвода. Десятки випускників наших тренінгів командують взводами та ротами.
Гроші та ресурси не пропадають даром.
3 етап. Інструкторський. 16-25 навчальних днів. Бо підготувати наприклад інструктора по такмеду набагато важче ніж інші базові дисципліни.
Частина 2. Методологія. Опрацювання методик, мотивація, таймінг, структурності занять. Всього що потрібно інструктору щоб тримати аудиторію, завойовувати її довіру і побороти вплив негативних лідерів. Це вже працюють інструктори та вчаться ВЧИТИ. Тобто передавати знання та навики, які вони мають. Які вони на практиці можуть показати.
При цьому обов’язкові практичні вправи по основним дисциплінам. Людина повинна закріпляти та розвивати практичну складову.
Це вже важко і доходять самі мотивовані та стійкі. Які не вигорять через місяць.
На виході маємо фахового командира піхотного підрозділу, інструктора без практики (мінімум в процесі навчання), який може бути як командиром піхотного підрозділу, так і організувати навчання в себе в підрозділі. Гроші та ресурси не пропадають.
Стажування. Тут від 4 тижнів. Обов'язково першу половину терміну "другими номерами" з досвідченими інструкторами. Кожні кілька днів залученість до сольної партії практиканта збільшується. Потім робота "першим номером" під наглядом досвідченого інструктора.
Всі ці три етапи, з рейтинговими списками, з колегіальною оцінкою всіма інструкторами. Керівник приймає рішення тільки після обговорення з інструкторами по кожному кандидату. Прозоро, по чек листам. Окрім випадків пияцтва, або спроби негативного лідера влаштувати бунт, деструктив в навчанні.
Тоді зразу на вихід.
Є ще 4 етап, це коли людина працюючи інструктором постійно підвищує свій рівень на інструкторсько-методичних зборах і хоче здобути другу основну дисциплину. Наприклад такмед хоче бути ще й вогневиком. Або тактик ще й топографом. Варіантів багато. Це збільшує кількість фахівців по дисциплінам, що дозволяє гнучко реагувати на проблеми перевантаженості по окремим темам та вправам.
Що зараз робить Апостол.
Це повернення корупційної та не прозорої схеми, яку відстоюють "вічні" полковники з гудіпу та "птєнци" Косинського. Хто не знає - Косинський "вічний" головний сержант ЗСУ. На посаді з 2012 року.
1 етап. Навчання інструкторів базового рівня. В Деснянському 197 центрі. Теорія, методологія, лідерство. Мінімум практики. Не зрозуміла фаховість кандидатів.
Відбираються кандидати за якимось абстрактними "морально діловими" якостями. Якими? рекомендації командирів? Хабарі? "потрібні" або "поважні" люди а ля насіров? Треба ховати в НЦ? Служив з Апостолом? Заніс комбригу?
Не зрозумілий критерій оцінки успішності. «Фахові» деснянські «бюрократи» завалять любого хто не подобається і витягнуть того кого треба.
Навчають два місяці на інструктора базового рівня. Теоретична складова (бо там практично всі теоретики), та методологія.
Задача центра – врулити за будь яку ціну сертифікат. Всім. Крім тих, на кого прийшло замовлення "завалити" зверху.
На виході маємо людину з сертифікатом "інструктор-універсал по всій хуйні", котра не знає яку дисципліну в подальшому буде вести, бо ніхера не вміє.
Але її навчили вести заняття по книжкам, методичкам та програмам. Розповідати як треба робити. НЕ ПОКАЗУВАТИ та РОБИТИ САМОМУ, а розповідати.
Але це вже сертифіковані інструктори. Назавжди сертифіковані.
2 етап. Інструкторів, яких навчили пиздобольству в Десні, відправляють на фахову підготовку.
В ІНШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР. Його створюють зараз під ці задачі.
На який скидається вся відповідальність за випуск людей яких вони не відбирали і не навчали на базовому рівні.
Апостол хоче створити новий центр, забравши з усіх навчальних центрів КРАЩИХ інструкторів. Тобто збираються рейдернути кращі активи навчальних центрів. Не знайти, та з кривавою піною видрати з піхоти, відібрати, навчити, відсіяти і дати стажування. А кращих перевести в новий центр "імярек"
І цих кращих інструкторів, будуть ПРИМУШУВАТИ давати сертифікати, тим хто прийде з Десни. З 197 центру. Будуть душить інструкторів занижувати планку, бо "люди не винні, вони вже пройшли навчання і держава витратила кошти". Кращих інструкторів з усіх навчальних центрів, заведуть під старорежимну організаційність та управління. Когось зламають, когось "інтегрують". Хтось втіче.
При цьому обов’язкові практичні вправи по основним дисциплінам. Людина повинна закріпляти та розвивати практичну складову.
Це вже важко і доходять самі мотивовані та стійкі. Які не вигорять через місяць.
На виході маємо фахового командира піхотного підрозділу, інструктора без практики (мінімум в процесі навчання), який може бути як командиром піхотного підрозділу, так і організувати навчання в себе в підрозділі. Гроші та ресурси не пропадають.
Стажування. Тут від 4 тижнів. Обов'язково першу половину терміну "другими номерами" з досвідченими інструкторами. Кожні кілька днів залученість до сольної партії практиканта збільшується. Потім робота "першим номером" під наглядом досвідченого інструктора.
Всі ці три етапи, з рейтинговими списками, з колегіальною оцінкою всіма інструкторами. Керівник приймає рішення тільки після обговорення з інструкторами по кожному кандидату. Прозоро, по чек листам. Окрім випадків пияцтва, або спроби негативного лідера влаштувати бунт, деструктив в навчанні.
Тоді зразу на вихід.
Є ще 4 етап, це коли людина працюючи інструктором постійно підвищує свій рівень на інструкторсько-методичних зборах і хоче здобути другу основну дисциплину. Наприклад такмед хоче бути ще й вогневиком. Або тактик ще й топографом. Варіантів багато. Це збільшує кількість фахівців по дисциплінам, що дозволяє гнучко реагувати на проблеми перевантаженості по окремим темам та вправам.
Що зараз робить Апостол.
Це повернення корупційної та не прозорої схеми, яку відстоюють "вічні" полковники з гудіпу та "птєнци" Косинського. Хто не знає - Косинський "вічний" головний сержант ЗСУ. На посаді з 2012 року.
1 етап. Навчання інструкторів базового рівня. В Деснянському 197 центрі. Теорія, методологія, лідерство. Мінімум практики. Не зрозуміла фаховість кандидатів.
Відбираються кандидати за якимось абстрактними "морально діловими" якостями. Якими? рекомендації командирів? Хабарі? "потрібні" або "поважні" люди а ля насіров? Треба ховати в НЦ? Служив з Апостолом? Заніс комбригу?
Не зрозумілий критерій оцінки успішності. «Фахові» деснянські «бюрократи» завалять любого хто не подобається і витягнуть того кого треба.
Навчають два місяці на інструктора базового рівня. Теоретична складова (бо там практично всі теоретики), та методологія.
Задача центра – врулити за будь яку ціну сертифікат. Всім. Крім тих, на кого прийшло замовлення "завалити" зверху.
На виході маємо людину з сертифікатом "інструктор-універсал по всій хуйні", котра не знає яку дисципліну в подальшому буде вести, бо ніхера не вміє.
Але її навчили вести заняття по книжкам, методичкам та програмам. Розповідати як треба робити. НЕ ПОКАЗУВАТИ та РОБИТИ САМОМУ, а розповідати.
Але це вже сертифіковані інструктори. Назавжди сертифіковані.
2 етап. Інструкторів, яких навчили пиздобольству в Десні, відправляють на фахову підготовку.
В ІНШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР. Його створюють зараз під ці задачі.
На який скидається вся відповідальність за випуск людей яких вони не відбирали і не навчали на базовому рівні.
Апостол хоче створити новий центр, забравши з усіх навчальних центрів КРАЩИХ інструкторів. Тобто збираються рейдернути кращі активи навчальних центрів. Не знайти, та з кривавою піною видрати з піхоти, відібрати, навчити, відсіяти і дати стажування. А кращих перевести в новий центр "імярек"
І цих кращих інструкторів, будуть ПРИМУШУВАТИ давати сертифікати, тим хто прийде з Десни. З 197 центру. Будуть душить інструкторів занижувати планку, бо "люди не винні, вони вже пройшли навчання і держава витратила кошти". Кращих інструкторів з усіх навчальних центрів, заведуть під старорежимну організаційність та управління. Когось зламають, когось "інтегрують". Хтось втіче.
Частина 3. Але саме страшне те що в новий центр після десни будуть відправлять людей, які вже отримають сертифікати, але не будуть мати не те що досвіду і практики, а навіть фахової бази. Їх будуть на другому етапі відправляти на навчання основної дисципліни.
Тобто кожен сам собі вибирає основну дисципліну. Цей фінт, міняє місцями систему відбору і підготовки. Спочатку вчим незрозуміло кого теорії, а потім примушуємо кращих інструкторів зробити з людей не маючих хисту "фахівців". Це що, новий батальон монако формується?
Буде (за задумом Апостола) виглядати так:
Приїздить чуловік, якого не зрозуміло за які заслуги відправили на інструктора. А потім сертифікували, бо згори наказали та треба робити план. І починає "шукати себе"..
- "О, а давайте я буду вогневиком". Тик-мик, не виходить "камєннй цвєток". Не вміє стріляти, нема сталих навичок. Не виходить. Так буває.
- А давайте зробимо з нього тактика? Упс, важко. Спина, коліна, жарко, холодно. Не виходить.
- Ну тоді давайте з нього такмеда? Ніхєра, ще більше навантаження.
І тоді чуловіка який вміє балакати але більше нічого, починають всиновлювати. Тягати його по дисциплінам, бо треба ж дати сертифікат і прилаштувати на посаду в подальшому
І на виході ми маєм "інструктора" який фахово не вміє нічого. І при цьому він має два сертифікати, нову ВОС і його по любому працевлаштують.
Якість підготовки через 6-8 місяців злітає до якості Десни, Старичів та Яворів 22-23 років.
Але ті хто це роблять вже далеко, бо вони "провели реформу" підготовки і пішли на іншу посаду через провалену підготовку. Ну як далеко? Люди яких вони влаштує, залишаться.
А піхотинці яких готують недоінструктори? А яка їм справа до цього?
Тобто кожен сам собі вибирає основну дисципліну. Цей фінт, міняє місцями систему відбору і підготовки. Спочатку вчим незрозуміло кого теорії, а потім примушуємо кращих інструкторів зробити з людей не маючих хисту "фахівців". Це що, новий батальон монако формується?
Буде (за задумом Апостола) виглядати так:
Приїздить чуловік, якого не зрозуміло за які заслуги відправили на інструктора. А потім сертифікували, бо згори наказали та треба робити план. І починає "шукати себе"..
- "О, а давайте я буду вогневиком". Тик-мик, не виходить "камєннй цвєток". Не вміє стріляти, нема сталих навичок. Не виходить. Так буває.
- А давайте зробимо з нього тактика? Упс, важко. Спина, коліна, жарко, холодно. Не виходить.
- Ну тоді давайте з нього такмеда? Ніхєра, ще більше навантаження.
І тоді чуловіка який вміє балакати але більше нічого, починають всиновлювати. Тягати його по дисциплінам, бо треба ж дати сертифікат і прилаштувати на посаду в подальшому
І на виході ми маєм "інструктора" який фахово не вміє нічого. І при цьому він має два сертифікати, нову ВОС і його по любому працевлаштують.
Якість підготовки через 6-8 місяців злітає до якості Десни, Старичів та Яворів 22-23 років.
Але ті хто це роблять вже далеко, бо вони "провели реформу" підготовки і пішли на іншу посаду через провалену підготовку. Ну як далеко? Люди яких вони влаштує, залишаться.
А піхотинці яких готують недоінструктори? А яка їм справа до цього?
Поки ворог проводить навчання за 10 денним курсом підготовки штурмовиків на мотоциклах, де відпрацьовується пересування в складі груп з 3-5 піхотинців, та колони, або так званого рою (30-50 мотоциклістів) з шириною фронту до 600 метрів та глибиною до 1500 метрів, наші поважні пани полковники та генерали, примушують на БЗВП скорочувати дистанції стрільби до 50-75 метрів, категорично проти початкового навчання стільбі на 100 метрів одиночними малими серіями на купність, і виступають категорично проти приведення зброї рекрутів до нормального бою (пристрілки),
і навчання цьому рекрутів.
В цей час «піDари» - «Кінцевою ціллю навчання є штурмові групи готові до глибокого прориву, з можливістю закріпитись на позиціях до 3-4 днів, в очікуванні підкріплення.
Мета - захоплення невеликих н.п. просуваючись через поля. Використовуючи стрімке висування, вступити в маневрений, швидкий бій на великій дистанції. З подальшим проведенням зачистки, закріплення, та утримання кругової оборони протягом 3-4 днів.»
«Також окремо варто відзначити наступний поділ мотоциклістів за призначенням:
- Мотоцикліст з РЕБ (рухається в центрі групи),
- мотоцикліст на евакуації (буксирує за собою спеціалізовані ноші),
- мотоцикліст/багі-мінер,
- мотоцикліст - хімік».
Так і переможемо. Якщо не просремо підготовку.
і навчання цьому рекрутів.
В цей час «піDари» - «Кінцевою ціллю навчання є штурмові групи готові до глибокого прориву, з можливістю закріпитись на позиціях до 3-4 днів, в очікуванні підкріплення.
Мета - захоплення невеликих н.п. просуваючись через поля. Використовуючи стрімке висування, вступити в маневрений, швидкий бій на великій дистанції. З подальшим проведенням зачистки, закріплення, та утримання кругової оборони протягом 3-4 днів.»
«Також окремо варто відзначити наступний поділ мотоциклістів за призначенням:
- Мотоцикліст з РЕБ (рухається в центрі групи),
- мотоцикліст на евакуації (буксирує за собою спеціалізовані ноші),
- мотоцикліст/багі-мінер,
- мотоцикліст - хімік».
Так і переможемо. Якщо не просремо підготовку.
Частина 1. БЗВП5 і БЗВП5+, сама безглузда та нелогічна програма з усіх які були. Сама провальна та сира