навчання тих хто вже рік воює, відкриває фантастичні обрії. Просто трошки цифр. З першої групи у 80 стрільців, за два тижні навчання по експрес програмі 11 чоловік виявили здатність бути мол.сержантами командирами піхотних відділень. З другою групи у 80 людей, вже 15. А так воно йде. Є ресурс. Він вже є. Просто треба пахати, вйобувати і займатися з кожним. От і все.

На політичному рівні у керівництва країни є одна дуже велика омана глобального масштабу. При чому, я так розумію, цю оману підігріває хтось з "довірених" воєначальників, які самі відірвані від військ. Вони впевнені що в Україні нескінчений мобілізаційний ресурс. А саме страшне, що вони зможуть нескінченно мобілізувати людей мотивованих та фахових. От як армія була на початку повномасштабного вторгнення. Але проблема в тім, що та армія та той оперативний резерв йшли до того стану роками боїв, навчання та здобуття досвіду. І їх було не мільйон. А армія зараз більше мільйону. В нас зараз в більшості своїй армія цивільна. І це неможливо переробити за короткий термін. Бо навчання та виховання професійного солдата це довгий процес. Тяжкий та відповідальний. Часу нема.
Що стосується формування нових бригад "гвардії наступу". Гарна картина про "вдалий" кейс мобілізації. Але ніт. Це теж не повна правда. Бо в нас люди крім білбордів та заголовків нічого не читають. МВС не створює нові бригади. Вони перейменували існуючі та доукомплектовують їх, формуючи нові батальйони. Не відчуваєте різницю? А медійно вони всіх військовослужбовців, які вже рік воюють в НГУ, записали як тих, хто "став до лав". Просто почитайте з кого формують "нові бригади".
«Азов» - розвертає полк Азов. СПАРТАН - 3-тя бригада оперативного призначення. В/ч 3017. РУБІЖ - 4 бригада оперативного призначення, в/ч 3018. ЧЕРВОНА КАЛИНА - 14-та бригада оперативного призначення. в/ч 3028. КАРАДАГ - 15-та бригада оперативного призначення (15 БрОП, в/ч 3029). БУРЕВІЙ - 1 ша бригада оперативного призначення (1 БрОП, в/ч 3027). ЛЮТЬ - формується з вже існуючих окремих підрозділів спецпризначення, деякі з яких воюють нон-стоп з 14 року, як наприклад Луганськ-1.
Розумієте, є різниця доукомплектувати вже існуючі бригади одним чи двома батальйонами, чи відмобілізувати 8 бригад з нуля. А якщо 28? А 50? А в ЗСУ трохи більше нових бригад, на хвилику. Це просто різний порядок цифр. І так, ці бригади дійсно створили, вони дійсно готуються і навчають людей. І будуть отримувати техніку, арту, танки.
Але медійно це подається, як велика вдача МВС і пройоб ЗСУ. Але знайти 6-8 тисяч людей для цих бригад, це набагато менше ніж сформувати нові бригади ЗСУ. Бо там тільки на одну бригаду треба 6 тисяч. От так от.
Ще деталь, про яку чомусь ніхто не хоче згадувати. Всі воєнкомати підпорядковуються командувачу сухопутних військ. Всі навчальні центри та полігони СХ підпорядковуються командувачу сухопутних військ. Вся бойова підготовка сухопутних військ з 19 року , мобілізація та навчання призваних у сухопутні війська за рік повномасштабного вторгнення, то відповідальність командувача сухопутними військами.
Багато закидів з приводу поганої навчанності ТРО. Це факт. Бо в ТРО нема стільки своїх полігонів. Зараз тільки формуються навчальні центри, які будуть вчити і для сухопутки. Бо наприклад Десна, то місце прокляте.
Але саме головне. В нас не стає більше мотивованих та навчаних людей. Їх стає менше. Вони втомлюються. Вони гинуть. Вони лікуються від поранень. Вони списуються через хвороби отримані за рік війни.
І якщо політики будуть рахувати, що в них нескінчений моб ресурс, то тільки питання часу, коли будуть переглянуті правила "броні", коли розширять список придатних. Коли водії та двірники підуть у військо. Коли навіть адвокати, які зараз розповідають як правильно відпетляти, будуть призвані.
СРСР під час "Битви за Дніпро" поклали майже 400 тис загиблими і мільйон пораненими. І з тих пір, їх філософія та психологія не змінилася. Зараз трошки інший розклад, але треба розуміти що їх тупо більше.
І ми переможемо тільки завдяки мотивації, ефективності та навчаності. Але головне щоб було ким воювати. І кожного, кожного треба навчати.

Я вам більше скажу – навчання тих хто вже рік воює, відкриває фантастичні обрії. Просто трошки цифр. З першої групи у 80 стрільців, за два тижні навчання по експрес програмі 11 чоловік виявили здатність бути мол.сержантами командирами піхотних відділень. З другою групи у 80 людей, вже 15. А так воно йде. Є ресурс. Він вже є. Просто треба пахати, вйобувати і займатися з кожним. От і все.

Дивна річ. Я вже рік не згадую прізвище Порошенко. Ну, за весь час може пару раз. Ну, чисто щоб нікого не нервувати ніякими політичними прізвищами. Також я згадую прізвище Зеленський тільки в контексті посади/президентства. Без оцінок (ну максимально, наскільки можливо) його діяльності. контекст - президент=верховний=Зеленський. Я взагалі вважаю, що зараз про політичну компоненту нема сенсу говорить. Бо виборів поки не буде, а політична відповідальність наступить саме на них. Перед ними і поговоримо. Але критика влади, коли вже "накриває з головою" в принципі може бути. Бо це посадові особи та функції. При чому що цієї влади що за попередньої. І тим тоді прилітало набагато більше. Бо були трохи інші часи. Але дивність в іншому. Щоб я не написав з пройобами влади (навіть самими дрібними), обов'язково прийде ще якесь не забанене тупе слоненя і щось почне "чвякать хуякать" (с) про порохоботів. При чому купа з акками 22 року. Хоча я за цей рік, теж умисно ні разу нічого не порівняв. Що з ними? Це якась родова травма чи що?

Встигли до великих морозів на тому тижні що задумували. В самі низькі температури 2800 термогрілок вже були розвезені по піхоті Холодноярців. Час зараз штука взагалі дуже умовна. Але для себе давно взяв за правило - дуже важливо, коли те що потрібно, починає працювати в потрібний час. Дуже переживали за останній лютневий сплеск морозу. Завдяки ГО "Громадська ініціатива Галичини" встигли вчасно. Під час важких оборонних боїв дуже багато проблем з речами зовсім елементарними. Цього разу все було заточене саме на підтримку життєдіяльності та боєспроможності піхоти. Маскувальні сітки. Термогрілки, консервовані супи в жерстяних банках, якісні м'ясні консерви, в'ялене м'ясо, сухі супи та борщі, каші швидкого приготування. Те що можна розігріти за мінімальних зусиль. На жаль, проблема "останньої милі" це невід'ємна частина війни. Все що може гріти та дає сил бійцям. Ну і звісно Мавіки 3, півтори десятка. Зараз без них ніяк.
Дякуємо всім, хто допомагає.
ПБ 4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332
Донік Р

Зустрічаються новини, що нашим партнерам з Європи частина їх виборців закидають що вони дуже багато дають зброї та допомоги Україні і не зможуть відновити, або поповнити свої запаси.
Гарна новина. Поки воює Україна, Європа в безпеці.
Погана новина. Якщо Україна впаде, ні одна з країн Європи (крім Британії), не зможе зупинити РФ. Ніхто.
Це не жарт і не перебільшення.
Дуже гарна новина - Україна буде боротися до перемоги. Україна встоїть і зламає хребта здичалим.
Дуже погана новина - Європі прийдеться для цього напружитись ще більше. В рази більше. Інакше дивимось про погану новину вище.
Це не погрози. Це не залякування. Це просто констатація факту. Розуміння ситуації з урахуванням баченого.
А ще це розуміють ті, хто знає мордор краще інших. Польща. Країни Балтії. Чехія. Ті країни, які віддають нам останнє. Вони на власному досвіді розуміють - коли ми переможемо, то все це їм не знадобиться в короткій перспективі. Якщо ми впадемо, то все це їм не допоможе. Зовсім.
Коли в РФ волали - "дойти до Ла-Манша", вони не перебільшували. Це сумна реальність, яка могла б статися, якби Україна не мала досвіду війни з 14 року, якби ЗСУ були на рівні 14 року. Якби ми ціною втрат кращих синів та доньок не стримали б завойовника.
Ні одна країна Європи не здатна протистояти російській армії з їх методом ведення війни. Ми це бачимо. Ні одна країна не зможе втримати удар сотен і тисяч танків та літаків. Навіть якщо це будуть застарілі танки та літаки. Їх сотні і тисячі. Ні одна країна Європи ментально не готова втрачати сотнями за добу свої громадян.
Російські війська при переході кордону, без зупинки, пройдуть рівно стільки на скільки вистачить пального в баках. Потім заправка і далі. До Ла-Маншу.
На жаль, це реалії. Деякі країни навіть не будуть воювати. Вони підпишуть які завгодно умови капітуляції. Нема ким, нема чим. Високі технології не працюють коли йде вогневий вал чавуна арти. Коли будинки зносять ФАБами. Старими літаками. Коли сотні тисяч озвірівших піхотинців прийдуть за "трофеями". Їх ніщо не зможе зупинити. Особливо мігранти, які недавно втекли від війни зі своїх країн. Воювати будуть ті, хто знає чим все закінчиться з свого досвіду. Зґвалтовані жінки і діти. Закатовані чоловіки. Розграбовані домівки. Це реальність.
Ми несемо величезні втрати. Ми ніколи від них не оговтаємося. Треба реально дивитися на це. В нас до війни була демографічна проблема, а після перемоги буде просто катастрофа. Ми платимо дуже дорогу ціну.
І ми знаємо чому. Бо якщо ми не переможемо, то в нас не буде проблеми. Бо нас не буде. Як держави. Як нації.
Тому ми приречені на перемогу.
Але в цивілізованій Європі не розуміють, що якщо ми, Українці, за підтримки союзників не зупиним... То РФ вже не зупинить ніхто. До Ла-Маншу. Жоден російський політик, жоден Путін, хоч 10, не зможе зупинити армію на кордоні з Європою. І не буде. Бо втратить владу. Бо сотні тисяч "розігрітих" та озвірівших "асвабадітєлєй" будуть вимагати "павтаріть". І вони «повторять».
А ще чисто грошовий інтерес. РФ потерпає від війни. Там де вона проходить по Україні, випалена земля, яка не підлягає відновленню в найближчі роки/десятиріччя. Навіть якщо пофантазувати та допустити що Україну "продавлять" до кордонів, то з переможених не буде чого взяти. Бо це буде пустеля. А переможцям треба "трофеїв". Багато трофеїв. Багато грошей. Багато унітазів та стіралок. Багато насильства, зґвалтувань та крові.
Бо тільки так вони зможуть зупини своїх, не втративши владу. Бо ціна, яку вони платять зараз, теж не мала.
Але вона для імперії нічого не значить. Бо зараз або імперія впаде, або Україна. А держави яким загрожує смерть, стають дуже егоїстичними до своїх громадян. Бо виживання держави (особливо імперії), для держави є головним.

Росія досі не зупинилася. За лютий ми втратили 85 квадратних кілометрів території. Втратили. Не здобули. За січень приблизно стільки ж. Це все неймовірно високою ціною. І поки ворог тільки нарощує зусилля. Так, ми готуємось, ми формуємо нові підрозділи, ми відновлюємо втрати. Але нас банально менше. В рази менше. А ще, людське життя для нас вартує дуже і дуже багато. А для росіян нічого. Їх ще є і є. І навіть з допотопною технікою та застарілим озброєннями, навіть погано навчані, вони спроможні завалити м'ясом всю Європу. І знищити всю Європу. Якщо ми їх тут не зупиним.
Тому всі хто зараз живе в Європі та має хоч якийсь вплив на рішення та Європейців, просто постарайтеся їм пояснити ці прості та очевидні для нас речі. Бо все це ми вже бачимо. Вони не зупиняться. Якщо ми їх не зупиним.
Я не хочу нікого ображати та зменшувати воїнські якості європейських військових. Але... Це не люди... Це орда. Це те, з чим вас не вчили воювати. На жаль. Нас теж не вчили. Ми самі навчилися за 9 довгих років. У вас цих років нема.
Просто дайте нам все що ми просим. Все одно, без нас, воно вам не згодиться. Воно вас не врятує та буде затрофеїно здичалими.