Частина 2. Я вам поясню що таке інструктор та викладач в нашому центрі. У більшості випадків.
Це перш за все піхотинець, який безпосередньо приймав участь у піхотних боях. Штурмував, сидів під артою, ховався від фпв, бачив ворога через прицільні пристрої своєї зброї і мав вогневий контакт. Надавав допомогу або був поранений. Тобто повною ложкою піхотну долю.
Спочатку нам треба пройти всі кола пекла, щоб цього піхотинця забрати до себе у відрядження на навчання. Бо багато командирів просто не відпускають. Їм треба задача тут і зараз і відпускати гарного бійця, це перспектива до якої треба дожити.
Потім цей піхотинець майже три місяці проходить у нас навчання. Це теж відбір. Потім пекло з переводом. Часті випадки, коли людина, яка інструктор від бога, їде здавати посаду в частину, а її тупо вбивають на штурмах. Це навмисно робиться. Просто людину день в день відправляють на штурми.
Майже ні один перевод гарного піхотинця з бойового підрозділу в навчальний центр, не відбувається просто. Це такий адіще, що важко описати.
А коли все таки вдається, людина продовжує навчатися. Постійно. А потім ще місяці три стажується під наглядом більш досвідчених побратимів. При чому майже кожного тижня проводяться інструкторсько-методичні збори, де люди продовжують відпрацьовувати все що дають. А ще періодична допомога підрозділам на ЛБЗ в донавчанні особового складу або підготовці "під задачу". І постійно вчиться та актуалізує досвід.
І десь приблизно через 8-12 місяців інструктори можуть фахово самостійно проводити заняття. Тримати аудиторію. Робити все те чому навчають. Показати будь яку вправу за вищими результатами. І тільки тоді, їм довіряють рекрути. І навантаження на них колосальне. Саме тому, коли ті ж поважні пани полковники з управлінь, кажуть що треба брати обмежено придатних і навчати на інструкторів, у всіх хто бореться за результат це викликає посмішку. Бо на приклад вогневик, проходить та пробігає в день більше 10-15 км в повному спорядженні. Топографи, наматують десятки кілометрів. Тактики по штурмовим діям або CQB, це взагалі роблять все з курсантами. По кілька разів в день. З повною викладкою. Інструктори такмеди, то взагалі пекельні борошна. Це насправді дуже важко. В тому числі і тому, що 90% гарних людей, які вважають себе інструкторами, фахівцями або гуру інструкторської справи, такими на жаль не є. Бо просто вміти, це замало. Вчителя навчальних класів навчаються скільки рочків? Так от інструкторська та викладацька справа вона не простіша і не легша. Бо наслідки поганої підготовки виправити вже не можна. Бо війна не дає других шансів та можливість виправити все за допомогою репетитора.
І от зараз у нас знову намічається перекос в реалізації хорошого починання. Причина проста. Тому що поважні пани, які приймають рішення, забули або не знали, що інструктор та викладач, це одна з самих дефіцитних спеціальностей завжди, особливо зараз. Від якої залежить майбутнє збройних сил.
Звісно, якщо ціль швидко вбити свою армію, то інструктори не потрібні. Призвали, вбили, зменшили призовний вік, вбили, вбили всіх, капітулювали. Пішли в катівні та гулаг. Або втікли за кордон.
Але якщо ми думаємо трошки наперед, якщо ми хочемо якісно підвищувати рівень боєздатності, стійкість та виживаємость підрозділів в перспективі, то треба вже усвідомити, що неможливо мати гарний результат, просто призначивши гарного бійця інструктором. Неможливо без потрібних якостей та важкої підготовки зробити з людини інструктора по "щелчку пальця".
У нас на 12 році війни, нестача інструкторів, зате резервні роти забиті полковниками та майорами, яким не можуть знайти місця в військах. У нас нема солдатів, зате генерали в батальонах резервів. Нікому це дивним не здається?
Якщо БЗВП та підготовка це така проста справа, то чому б не сформувати з цих батальйонів резерву офіцерів, офіцерські роти, та не відправити воювати. Хай покажуть як треба. Якщо інструктор це просто, то будь який офіцер майже супермен спецпризначенець за логікою панів полковників.
То може самі підуть та покажуть в окопах як треба?

Частина 3. По навчальним центрам нещодавно пройшла хвиля переводів в бойові підрозділи. Пани з управлінь та відділів, тупо, квадратно гніздовим, переводили всіх. Слава богу, це зупинили та частково виправили. Втрутився Сирський та Драпатий з командувачем підготовки СВ, останню хвилю божевілля та маразма зупиняв особисто Апостол за наказом Сирського. Бо і Сирському і Драпатому для виконання задач треба підготовлена піхота. А клєркам в полковничих погонах потрібні відсотки на папері. Є різниця? На паперах нема. А на лінії фронту є. і суттєва.
Зараз через армію+ просто перевестись з тилового підрозділу в бойовий. Наприклад при формуванні нових підрозділів безпілотних систем (які багатьом здаються більш безпечними ніж інші), у нас в основному туди йдуть люди не з ТЦК, а формується костяк з вже існуючих підрозділів. Які самі знаходяться на нижній межі укомплектованості.
От прямо зараз ми починаємо втрачати рівень підготовки в не багатьох навчальних центрах, які намагаються якісно давати БЗВП.
Я не шуткую. Через пів року (плюс мінус) всі фахові і мотивовані інструктори (без обмежень) будуть стикатися зі спокусою перейти в інше, більш привабливе місце. Звісно в бойову частину, звісно через армію+.
Підрозділи СБС треба комплектувати. Механізовані та стрілецькі підрозділи теж. Лінія фронту в пріоритеті. Але треба знайти баланс. Зараз в підрозділи безпілотних систем заходять кращі. Їх ретельно відбирають. Висока планка. Командири хочуть кращих. Багато хто перевівся на командну ланку з підрозділів сухопутних військ і теж тягнуть до себе всіх кращих з ким служили. І простіше всього зараз перевестись з навчального центру в бойовий підрозділ. Це правильно і добре. Але... Це система ніпель.
З навчальних центрів та підрозділів, заманюють всякими плюшками самих фахових та мотивованих інструкторів.
Люди мають право вибору. Це добре. Але звідки навчальним центрам брати нових інструкторів?
Відрядити на навчання з піхоти зараз майже не можливо бійця. А потім ще перевести. Перевести з поганого НЦ, мотивованого інструктора в інший НЦ, теж майже не можливо. Через пів року в нас буде проблема. Зараз починається масовий вихід людей з навчальних підрозділів через армію+.
Це добре. Бо у війська йдуть люди з височезною підготовкою та досвідом. Але де брати їм заміну? Навчальні та тилові підрозділи не можуть конкурувати з бойовими в частині грошового забезпечення. Це факт. Коли людина виривається з піхоти в НЦ, вона готова сидіти на мінімалці, але спати вдома на білих простирадлах. Але з часом, багато чого забувається і людина хоче змін, розвитку та більшого. Це нормально. Це розвиток. Але треба десь брати людей, щоб компенсувати тих хто виходить. Якщо не знайдемо вихід, буде проблема.
І ще. Я знаю що через місяць-другий, зіткнувшись з реаліями, частина цих людей буде розчарована, але назад відкотити не вийде. В середньому протягом 3-4 місяців 60%, проситься назад. Але це вже не можливо.
Бо вхід гривня через армію+, вихід.... Закритий.
Якщо не почнемо брати це все до уваги вже вчора, то скоро будемо мати проблеми.

Після 24 лютого 22 року, для кожного з нас змінився світ в якому ми жили. Ніколи вже не буде так як було до того .
Після приходу Трампа, змінився світ в якому ми жили після 22 року. Це просто факт.
І теж все не буде так як було раніше.
Подобається нам чи ні.
А емоції тільки шкодять.
Робимо що повинні робити щоб наблизити перемогу і хай буде що буде. Не в перший і не в останній раз такі періоди.
Всім хотілося б іншого, але маєм що маєм.

Одні з перших випускників курсу підготовки протишахедних вогневих мобільних груп. Вісім заходили, з них шість хлопці збили з кулеметів. 12,7 це любов назавжди.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Країна з ядерним арсеналом в топ 3 світу. Країна, армія якої вважалась до 22 року, другою армією світу.
Країна армія якої вдерлася в Україну (яка втричі менше) щоб за три дні зброєю, змінити державний устрій, посадити своїх маріонеток і провести чистки по заготованим спискам, та геноцид в подальшому. Це не жарт.
В одній колоні яку ми розмотали на Харківщині, у росгвардії були українські карт-рідери для ID карток.

Зараз ця країна "святкує звільнення" маленького райцентру Суджи угрупованням з елітних частин, з яких половина стерта на третину. Орієнтовно 50-60 тис проти 10 тис українських вояків. Ще й вигадує відверту брехню про "тисячі в оточенні" задля надування "величі".
Зараз ця країна верещить в істериці від прильотів дронів по столиці. Винос нафтопереробної галузі, вже мовчки "розслабилась і отримує задоволення". А військовий ЧФ сховала щоб ми його не добили. В економіці і банковому секторі серйозні проблеми. Частина курської області контролюється силами оборони.

Це ж я не вигадую. Просто згадайте що вони з себе "показували" світу до 22 і що зараз.

Україна платить за це величезну ціну. Нам всім важко. Дуже багатьох ми втратили і кожного дня втрачаємо. І нема ніякого розуміння хто з нас, ще живих, побачить перемогу.
Але Україна стоїть. І поки нема явних передумов що збирається впасти.
Розумієте, ми не програЄмо війну. А росія її не виграЄ. І рф не має ресурсів щоб змінити радикально ситуацію.
На зараз це питання відкрите.
Як би Трамп не вигадував що ми маленькі і в нас безвихідь, це не правда.
Інформаційний тиск це також частина війни. Просто згадуйте всі факти. Як було і як стало (з урахуванням війни).

Росія не велика. Вона довга (длінная) і пиздлива.

Українці вважали що Байден імпотент через говорильню і мінімум реальних дій, які неймовірно затягували.
Але Трамп виявився куколдом з словесним проносом, який до усього іншого ще й до усрачки боїться Путіна.
Нічого непередбачуванного і гарного для нас найближчим часом не буде.
Поки що Росія пропонує капітуляцію України в замін на хокейний матч між США та РФ.
"Похуй все, танцюймо далі". Робимо що повинні і хай буде що буде.

Частина Слов'янська без світла після ударів по енергетиці після закінчення телефонної "домовленності". Нормальний план.

Ми всі вже настільки втомлені, що навіть скептики, десь там в глибині глибин, надіються на якесь чудо в перемовинах Трампа. Навіть розуміючи, що його не може бути. Це як розум кажем одне, а емоції інше.
Ну просто дуже не хотілося вірити в реальність. Як в лютому 22, коли все казало що буде війна, а емоції казали - такого не може бути в 21 сторіччі. Ну просто не може бути в центрі Європи війни з бомбардуванням міст, ударами ракетами, розстрілом цивільного населення і тортурами. Може.
Так і з Трампом, коли дії і розум каже одне, а емоції та втома дуже хочуть чуда. Не може одна людина перекреслити напрямок політики країни за 100 років. Ну не може він стати союзником РФ. Ну не може кинути і зрадити всіх союзників.
Може. Може і робить.
І не важливі причини, мотиви і діагнози.
Наш найбільший союзник нас зрадив. Все. Крапка. Ні, поки що він не дає зброю росіянам і не допомагає нас вбивати. Але очевидно, що в процесі "замирення", як він бачить, інтереси росії для нього важливіші.
Можна не хотіти в це вірити, можна злитися, але факт є факт.
Наш учорашній союзник бачить інший варіант закінчення війни ніж ми. Йому насрати на не те що на нас напали.
Йому не важливо що він цим підтримує майбутні війни та агресії. Він великий і сильний. "Зі мною такого не буде" вважає Трамп. Побачимо. Каже історія імперій.
Він створює новий світопорядок. І РФ йому цікавіша ніж ми. Бо ми малі, бідні і слабкі. РФ теж не торт, але там ядерка. І Китай під боком.
Я надіюсь що не дійде до того, що Трамп оголосить нас терористами та "укрохуситами" і не вдарить американською зброєю по нам. Хоча я і не виключаю такого.
Америка то не Трамп. Звісно. Але зараз Трамп приймає рішення від яких залежится життя кожного з нас і наших дітей. І збурених голосів "америки" я не дуже чую. Там яєць не стало. В прямому та переносному.
Можливо, можливо, щось потім і зміниться. Бо життя бентежне, а росія завжди зраджує. Але зараз є факт.
За нас, без нас вирішують нашу долю не на нашу користь.
Того як ми хотіли та мріяли, що нас завалять зброєю і створять нам вигідні умови для перемовин не буде.
В нас поки що обіцяють забрати останнє і не давати те, за що вже проголосовано конгресом США.
Ну, життя не справедливе. Але ми це знаємо як ніхто інший.
Це дуже не приємно, боляче і зовсім несподівано в площині наших надій і останніх 10 років війни. Але це факт.
Ми потрібні тільки самим собі. Ми, найдосвідченіша армія Європи і світу, яка протистоїть в повноцінній війні ворогу що має тотальну перевагу.
І ми робимо те, що не під силу іншим. І це вже є. І цього у нас не відняти.
Нічого критичного та фатального не трапилось. Просто американська влада нас зрадила. Таке вже бувало.
Тому збираємось до купи і шукаємо інші варіанти. Росія 2022 і 2025, це вже інше.
Але є і гарні новини.
Ряд країн ЄС і Канада (і ще кілька країн) всерйоз розмірковує про відмову від літаків F-35. Американцям треба готуватися до того, що їх президент втратить всіх покупців новітньої американської зброї в Європі.
А ВПК Америки це дуже великі кошти. Але навряд чи вони зможуть повернути довіру до штатів.
Кидал ніде не люблять. Задню в Європі «круті чуваки» вмикати не будуть тому будуть шукати збут серед не дуже демократичних країн. І Росія тут Трампу зрозуміла і комфортна. Але грошей там не буде.
Тому Американці будуть своїми податками фінансувати закупівлю американської зброї в борг Росією. Ну, а в кінці росіяни кинуть Америку і вʼїбуть її разом з Китаєм. Бо Америка то далеко і там всякі заморочки. А Китай ось він, близенько, зрозумілий і вже вмонтований в економіку.
Де ми в цій схемі? Там де і вся Європа. Коли Путін наїбе Трампа і разом з Китаєм почне діяти проти США, ми будемо нейтрально спостерігати. Ну, якщо будуть гарні пропозиції, то може допоможем. Але це не точно.
Але то про дуже довгий період.
Нам зараз треба пережити чергову турбулентність (в першу чергу емоційну) і вигребсти. І не наробити помилок всередині країни. Бо шансів оплачених такою високою ціною, раз на кілька сторіч випадає.

Почитав новини розтягнуті у часі за 2-3 тижня. Промотав як кіноплівку на прискореному режимі. І вам раджу. Зберігає нервові клітини, час і взагалі увесь той кожноденний "ужас-ужас" сприймається як фон.
Насправді за місяць крім словесної діареї Трампа і пустого базікання ніпрощо та про все взагалі, можна виділити дві речі.
Зеленський підтвердив трампу і світу прагнення до припинення війни. Ну, тобто те чого хотів Трамп, він озвучив. Навіть кажуть запропонував ЗАЕС в управління американцям.

А Путін в свою чергу, відмовив трампу в усіх хотєлках і навпаки підписав якийсь указ що на окупованих територіях люди або приймають громадянство РФ, або іх депортують.
Чистісінько окупація. І етноцид.
І Трамп ніяк не відреагував на це. От зовсім. "Вони там воюють один з одним". Тобто ні про яке припинення війни через тиск на росію мова вже не йде.
Дружба з РФ і похуй на Україну.
Це було і так зрозуміло, але залишки ілюзій, може у народа вівітряться.
А от на указі Путіна варто зупинитися.
Нам намагалися нав'язати думку, що Путіну треба була проросійська влада в Україні, що якби вони змінили владу в 22, то пішли б собі геть. Що начебто ціль їхнього "сво", тільки змінити владу.
Хуюшки. Вони заводять території в склад ерефії, а людей примушують приймати громадянство. Це і є ціль.
Повне поглинання України і знищення держави та національної ідентичності.
Не просто УССР 2.0, де типу є якась Україна зі столицею та своєю квазідержавністю, а області/ федеральні края російської федерації. І всі росіяни. Всі незгодні в кращому випадку - депортація кудись. А в гіршому (тобто майже гарантовано) знищення або табори.
Цим указом Путін показав що він хоче і буде робити надалі з Україною. А американська влада не вбачає в цьому чогось такого, на що слід було звернути увагу. Тобто просто не заважає новому союзнику.
Цікаво, чи європейські країни чують, що Путін прямо каже, що до Європи підуть від смерті мільйони біженців з України?

Насправді, незалежно від того які рішення будуть прийматися, головним є одне. Українська піхота на якій тримається периметр. Поки піхотинець на місці - периметр стоїть.
І в найближчий час, це залишиться незмінним. Чим краще підготовлений піхотинець, тим стійкіший периметр.
151НЦ. В контексті останній подій - "ми набагато крутіші за НАТО"

Не хуйово чуваки signal прорекламували як месенджер.

Частина 1. Я надіюсь, вже ні в кого не залишилось ілюзій, що скорого перемир'я, а тим більше миру не відбудеться?
Росія не збирається припиняти війну. Намагається нарощувати мілітарний сектор і намагається демонструвати готовність до довгої, а потім і великої війни. Не зважаючи на величезні проблеми в економіці. От просто величезні, які тільки починають формувати лавину, яка зможе занести все. Але не миттєво.
З поганого. США не будуть нам допомагати так як нам хотілося б. І взагалі під питанням наші стосунки як союзників/партнерів/однодумців. З хорошого - ми не одні, Європа нас підтримує і ми маємо надійний і безпечний тил у вигляді Європи.

Тому війна на виснаження продовжується. І зараз це не стільки про військову компоненту РФ, скільки про економічну. РФ має переваги в людях і техніці, ми маємо перевагу (суто завдяки союзникам) в економічній стійкості.
Тобто задача мінімум - протриматися на полі бою поки проблеми економіки не почнуть домінувати в РФ над усім. Це можливо. І це не так довго як здається. Там дійсно хєрово все.
Але ми теж виснажені і втомлені. Дуже. І тому дуже важливо підвищувати стійкість та виживання наших підрозділів та бійців. Але в нас проблема в людях. Питання виживання держави - боротися за кожного бійця. За його рівень та виживаємість.

Ми знову повертаємось до питання підготовки поповнення, резервів та підвищення рівня навчання тих хто вже воює. І тут, на жаль, починаємо деградувати. Точніше спрощувати те що не можна спрощувати.

Зараз ми спостерігаєм спрощення рівня підготовки на БЗВП і послаблення рівня підготовки інструкторів під красивим поясненням, яке не можливе в житті з урахуванням реалій.
Замість того щоб розвивати успішні кейси, які довели свою ефективність, в нас починається вигадування велосипеду і заход по граблям на нове коле.

Як почали думати десь там за хмарами, на горі - "Стрільба на дистанції 100+-200+ метрів не ефективна. Тому не треба вчити цьому. Давайте будемо вчити стрільбі на коротких дистанціях". По гонгам.
І повернемось до РККАшної теми "щільність вогню" і стрільба чергами в напрямку ворога.
А чому стрільба на 200+ масово не показала ефективність? Адже задача стрільця в обороні - не допустити ворога на дистанцію кидка гранати.

А не показала ефективність тому, що 99% навчальних центрів не вчили людей стріляти на дистанції 200+ метрів. Чому? Тому що самі не вміють і тому що це потребує зусиль і індивідуальної роботи.
Простіше дати 10 магазинів і навчити поливати з 25-30 метрів мішень номер 4. Тільки в реальному бою такого не буде.
То чому зараз починаємо самі закладати у навчання те, що полегшить ворогу задачу?

Ну не можна спрощувати програму БЗВП заради примхи інструкторів, яким ліньки (а скоріше самі не вміють) вчити стріляти на 200 метрів.
Не можна людину без будь яких навичок, навчити влучно стріляти по гонгам на 25 метрів з рук за кілька днів. Тільки з упору. Навіть не з ліктів. Тільки в паперові мішені, тільки зі стрільбою на купність. Для того щоб виявити помилки і підправити вкладку, або обробку спуску. Послідовно. Від простого до складного. Перед тим як починати стріляти виносом швидко, спочатку стріляти стабільно.
В нас нема одноразових бійців, яких можна відправляти в окопи не готовими до максимум сценаріїв.

Ще одне "просте рішення - "А давайте не будемо 15 днів робити стрілецькі вправи по 30 набоїв за заняття одиночними", (бо інструктори їблують), а зробимо три дні з купою набоїв і стрільбою чергами кудись тудою. З ранку до вечора стрілять і стрілять і стрілять.

І таких прикладів дуже багато. Десятки. Системно не розвивається те що повинно працювати, але не працює через те що тупо не робиться так як треба. Не аналізуються причини "непрацювання". А просто спрощується там де цього категорично не можна робити за умов сучасної війни.

Частина 2. Не можна тактику ближнього бою ССО або ДШВ робити обов'язковою і основною для БЗВП. Бо після ССО та ДШВ, зайдуть на позиції дядьки з хворими колінами та спинами і їх задача буде одиночними пострілами з упору не дати підійти противнику близько. Бо короткі та надкороткі дистанції, це вже інший рівень фізичного стану та інші реакції людини. А задача піхотинця і обороні не підпустити противника близько
Його задача економно використовуючи БК не допустити противника для початку штурмових дій. Не дати кинути гранату.
Всі підрозділи які ми в центрі "прокачували на штурми", наступного разу просять дати їм поглиблено оборону. Бо ніколи не приходить на закріплення резерв як обіцяли. І вони сидять в обороні, з відсутністю логістики, постачання та боєприпасів. І цього не можна не враховувати.

В системі підготовки на самому верху зараз парадоксальна ситуація. Клепаються пілотні курси мало не кожного місяця. З гарними програмами. Але на місцях те роблять ті ж люди, які 2-3-5 років не робили ніхуя за старими програмами. Вони ті ж самі після кожної зміни керівництва. Заглядають в очі новим обличчям і такі - "так це ж все міняє, то в нас програми були хуйові і керівники. А ВИ, це ж ого го. Це ж інша справа. Зараз ми під вашим керівництвом, як почнемо як почнемо".

Проблема в тому, що кожна редакція програми БЗВП збільшується практично і стає більш насиченою. І якщо людина не вміла та не хотіла вчити людей по програмі БЗВП 3, то по БЗВП 5, вона точно не зможе.
Я можу гарантовано казати, що ми по БЗВП 3. Давали за місяць нормальну підготовку. Так, 45 днів краще ніж 30. Але хто не вчив за 30 не вчить і за 45.

Окрема біль це пілотні курси інструкторів з "адаптацією до нових програм". Ті ж люди, які не могли навчати по старим, тепер роблять вигляд що готують по новим. А коли їх підлавлюють на відвертій фальсифікації та недоопрацюванні, вони заглядаючи в очі новим керівникам, починають тупо брехати - так це ж пілот, зараз ми все підправимо і як зробимо ого го.
Альо, а в сертифікатах які ви видаєте, теж написано що він пілотний? Ви після нового пілота, будете навчати людей по другому колу? Чи тупо сирими залишите у військах?

Бійцю якого не навчили, родині загиблого бійця, якого не навчили, не важливо за яких обставин отримав сертифікат інструктор який НЕ НАВЧИВ. Йому дали сертифікат та допустили до навчання людей. Все, крапка. Це персональна відповідальність тих, хто виправдовує це все. І хто дозволяє це робити знову і знову. І їх начальників, які це все покривають заохочуючи безкарність.
Ті інструктори яких зараз навчають або будуть навчати за "полегшеними програмами", не винні в тому що їх не навчили як готувати людей правильно. Але це поки не винні.
Відповідальність з'явиться тоді, коли бійці, які вийшли від них загинуть через брак необхідних знань. Тому що хтось побоявся суперечити своєму старшому начальнику.

Це взагалі величезна проблема, коли бояться суперечити своєму новому начальнику. Коли начальник агресивно продавлює свою нову ідею, типу - треба вчити стріляти чергами на коротких дистанціях. А всі мовчать, хоча знають що він помиляється.
Ті хто не вміє і не робить гарно військову підготовку, протирають руки і хвалять "нововведення", бо це їх зірковий час. Їм офіційно дозволили їблувати і не вчити людей влучно стріляти. Тільки "насипати".
Ті хто мають досвід піхотних боїв і знають проблематику, бояться щось казати, бо він же начальник, бо він краще знає. Бо може це так треба.
А якщо помиляється? То просто дайте нового?
А ті люди яких не навчать стріляти влучно в на великі відстані, що з ними? Хай гинуть, "воєнкомат нових пришле"? Хуй там. Не пришле. Нема нових. І не буде з таким підходом.
А як бути з інструкторами яких зараз не вчать ні приведенню зброї до ормального бою, ні стрільбі на 100+, ні карткам вогню, ні переносу вогню по фронту і в глибину на 150-200+ метрів? Вони так і залишаться інструкторами, коли помилка стане явною?

Ще раз повторю - Інструктор БЗВП, це намісник бога на землі. Саме він своєю роботою визначає подальшу долю людини. В більшості термін життя бійця, визначає підготовка.

Частина 3. Якщо росіяни збільшують підготовку по стрільбі по дронам з штатної зброї, яка є у кожного піхотинця, то наша система продовжує надрачувати на гладкоствол (яких не буде в кожного, як і БК до них) і майже повністю забили хуй на підготовку протидії дронам з штатних автоматів.

Проблема не в тому, що ті хто зараз приходять на керівні посади, хочуть поганого. Вони хочуть хорошого.
І приносять хороше. Але вони не аналізують чому погане стало поганим. І нав'язують та продавлюють своє бачення, бо впевнені в неефективності іншого. Бо ті ж люди, які роками робили з хорошого погане, заглядають в очі, лестять і цементують керівників холуйством, безвідмовністю і формують власну непогрішність у нових керівників.

Я поки що роблю свою роботу і спостерігаю за розвитком подій. Спостерігаємо.
Але те що зараз бачу, не додає оптимізму. Особливо враховуючи, що всі відповідальні особи, які роками ніхуя не робили, залишаються на місцях і продовжують на місцях ніхуя не робити по новим програмам. Бо не вміють. Зате аналізи і доповіді пишуть красиво. Брехливі правда, але то таке.
Два наших інструктора поїхали як "таємні покупці" на курс інструкторів базового рівня. По закінченню, залишили об'єктивні відгуки. Так в доповіді і аналізі цього курсу, їх відгуків не було. Їх видалили. Щоб не псували картину. Бо вони "нарушали благостность".

Короче резюме - якщо знову почнемо експериментувати підготовкою стрільців, а особливо інструкторів БЗВП не беручи до уваги успішні кейси, та не роблячи аналіз "чому не працює" те що повинно бути ефективним після кожного НЦ, ми знову просремо підготовку. А потім старі досвідчені пристосуванці будуть заглядати в очі вже новим начальникам і казати - "так це ж все міняє, то в нас програми були хуйові і керівники. А ВИ, це ж ого го. Це ж інша справа. Зараз ми під вашим керівництвом, як почнемо як почнемо".

Прошу поширення.

Нам дозволили мобілізувати і призивати за контрактом людей з ТЦК. З ТЦК прямо до нас. БЗВП у нас.

Потрібні люди на небойові посади.
Будівельники, електрики, підсобники, ремонтники, слюсарі, або просто люди з прямим руками. Потрібні люди в роти забезпечення та охорони. Водії. Фельдшери (будь які медики, локацій багато) кухарі (з освітою). Ну і діловоди, нач складів (красти не вийде), комірники і таке інше.
Навіть обслуговування польової лазні, вільні посади.

Це особливо цікаво для людей з Харківської та Одеської області.

З мінусів - служба на суху.

З плюсів - БЗВП у нас. Умови розміщення - максимально гарні за текущих умов. Здорова атмосфера к колективі, притомні командири, нормальна зарплата. Можливість винаймати житло і спати на простирадлах.
Переводи з інших частин можливі, але туго. Дуже туго. Позиція більшості командирів не так як в 151.
З ТЦК - до 151 Навчального центру. Який реклами не потребує.

Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

Прошу поширення. Це важливо.
Очікувано, введення переводів через Армію+ і формування підрозділів безпілотних систем торкнулось і 151НЦ. І ЦЕ НОРМАЛЬНО.
Людина повинні мати право вибору. В нас всі інструктори з бойових частин.
І коли людина яка прийшла до нас з штурмовиків, чорна від пережитого, а потім навчилась, відтаяла, відновила віру в людей і через 8-12 міс знову хоче піти в бойовий підрозділ, ми це вітаємо.
Так, нам це додає клопіту, навіть трошки обідно, але це чесно.
Людина працюючи в нас, може знайти собі інший підрозділ, інші умови і піти туди. Деяких зманюють. Обіцяють райські умови, та найобують. Але це вже не наш клопіт.
Ми нікого не тримаємо. Навіть навпаки інколи не можемо випхати, хто розкрився не того боку.

Нам дозволили мобілізувати і призивати за контрактом людей з ТЦК. З ТЦК прямо до нас. БЗВП у нас.

Потрібні люди на небойові посади.
Будівельники, електрики, підсобники, ремонтники, слюсарі, або просто люди з прямим руками. Потрібні люди в роти забезпечення та охорони. Водії. Фельдшери (будь які медики, локацій багато) кухарі (з освітою). Ну і діловоди, нач складів (красти не вийде), комірники і таке інше.
Навіть обслуговування польової лазні, вільні посади.

Це особливо цікаво для людей з Харківської та Одеської області. Основне місце служби - Харківська обл. Після здобуття нормальної репутації і потрібних навичок, відрядження або постійна служба майже в Одесі.
Якщо ви, через пів року-рік, знайдете собі посаду в інших підрозділах, відпускаємо без скрипу.

З мінусів - служба на суху. Бухати не можна. Приходити на службу з похмілля - не можна. Красти, їблувати, пройобуватись - не варіант.

З плюсів - БЗВП у нас. Умови розміщення - максимально гарні за текущих умов. Здорова атмосфера к колективі, притомні командири, нормальна зарплата. Можливість винаймати житло і спати на простирадлах.
Переводи з інших частин можливі, але туго. Дуже туго. Позиція більшості командирів не так як в 151.
З ТЦК - до 151 Навчального центру. Який реклами не потребує.

Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

Ми знаємо як і вміємо готувати людей. 151НЦ, створений з нуля. Матбаза починалась з лайна і палок.
І ми своїм існуванням і своєю якістю просто доводимо, що це можливо. Ми, живий, працюючий приклад того, що все це можна зробити.

Свій до свого.
Підготовка роти вогневої підтримки 95 десантно штурмової бригади.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.