Мені, як і всім, дуже не подобається, як за два з половиною роки заколихане переможними колисковими від спікерів влади суспільство, повністю трансформувало свій страх перших тижнів війни не у ненависть до ворога, а у геть інше проти своїх же співгромадян. Але це вже сталося. І вже і росіяни заюзали цю тему і потужно розігрівають внутрішній розкол. Що вже не зрозуміло, де наші «істерички», а де російські боти,
І так, багато до цього приклали "два-три тижневики", "мийщики ніг у чорному морі" і таке інше.
Але... Але зараз це вже не важливо.
Зовсім не важливо. Як би ви не пручалися, як би ви не боялися, як би ви були проти, а війна буде продовжуватися. Або поки ми, або поки нас.
І тут дуже страшна річ, бо держава на межі свого існування стає злобною і егоїстичною сутністю, яка бореться за своє виживання і існування. Де прав людини нема.
І в таких випадках нема демократії. Нема свобод. І відверто кажучи, на цей момент не важливо хто при владі. Так було в усіх державах, які воювали.
Якщо не капітулювали/лягли під ворога зразу, будуть вимушено чи добровільно бути стійкими бійцями та боротися за існування держави. Якими б не популярними методами це не прийшлось робити.
Розумієте, якщо чесно, вже неможливо змінити у суспільства відношення до служби. Все. Вже всі зробили свій вибір. Але крім нашого вибору, свій вибір зробила і держава. Та її союзники. Так, які воюють нашими руками. І користуються нашою безвихіддю. Але вже пізно думати про те, що це просто можна зупинити. Будуть ще жорсткі рішення які не сподобаються втомленим від війни і тим хто чекає що якось воно розсмокчеться.
І подобається чи ні, будуть воювати бусифіковані. Вони і зараз воюють. І гарно воюють після якісного навчання. Були і ті що за хлібом вийшли, і ті що на рибалку їхали.
І буде їх ще більше. Це вже не залежить від нас. Взагалі. Йде війна на виживання. На виживання держави. На виживання нації.
Це я пишу не для того щоб когось налякати або мотивувати. Вже все зроблено. Всі вже визначились. Не на словах, не в соцмережах, а наодинці з собою, вже кожен зробив свій вибір. І це в принципі майже неможливо змінити.
Просто події розвиваються таким чином, що майже нічого не залежить від когось персонально. І бронювання будуть різати, і скоріше за все вік мобілізації будуть робити менше. І багато чого буде такого, що нікому з нас не подобається. Але це завжди було під час таких війн. І наша країна не виключення. І подобається, чи ні, є зараз кілька речей, які ще можна змінити в середині процесів на які ми не впливаємо. Це підготовка людей.
Це якість БЗВП. Так, вже запускається пілотна програма на 45 діб БЗВП. Але я знаю наперед - там де готували погано, будуть готувати погано. Може ще гірше. Там де гарно готували - будуть готувати краще. Оце те, на що зараз ми всі можемо впливати і можемо змінювати. Я ні до чого не закликаю.
Просто подумайте над цим. Ще є час.

Вибачте, а хтось мені може пояснити шкалу цінності в координатній сітці - що важливіше - "люди чи території"?
Бо якраз зараз масово боти і почекуни почали цю тему масово педалювати. Особливо в твітері/Х.
Чиє життя важливіше чим яка територія? Від чого залежить цінність території і хто визначає?
Чи київський чиновник важливіше ніж територія Харкова?
Чи територія Києва менш важлива ніж митник з ЧОПа?
А пенсіонер переселенець з Рубіжного, важливіше ніж територія умовної Буковини?
Чи на Печерський пагорбах то одна територія, а Ізюм, або Запоріжжя то інша?
Просто поясніть мені, як міряти? Яку територію брати з еталонну міру і яких людей?
І звідки така впевненість, що залишені території врятують життя? Чи маються на увазі території аж до кордону західного?
Війна це дуже хєрова штука. Це математика де складові несумісні речі.
Чому з 14 року по 24 такого питання не стояло? Чи тоді інші життя були? Чи території які захищали і гинули при цьому, були цінніші?
А то щось я геть заплутався.

Підписана програма БЗВП на 1,5 місяці.

Одна з самих величезних проблем у тих, хто готує якісно людей до війни це час. Його завжди не вистачає. На БЗВП не вистачає бо люди не встигають втягнутися та засвоювати дуже багато нової інформації. Не вистачає на відпрацювання та набуття хоч якихось бозосознаних навичок. На фізичне відновлення після незвичних навантажень на часто атрофовані м’язи.
Для підрозділів які зайшли на підготовку /допідготовку/ відновлення не вистачає часу відновлювати втомлені фізично тіла. Не вистачає часу просто відтаяти від пекла і знову відчути себе людиною. Хоч трохи комфорту, хоч трохи тепла. І максимум людяного відношення.
Для всіх інструкторів та викладачів, час це дамоклів меч. Кожен інструктор прийшов до нас з піхоти. Кожен знає якою ціною цей час вигризається зараз у смерті на фронті. Це зобов'язує і завжди сидить на підсвідомості.
Час це те чого не вистачає завжди при навчанні людей.
Я це до чого. Терміни БЗВП збільшили на пів місяця. З одного боку це ніщо, з іншого це прірва часу, який можна якісно використати.
Особливо тим, хто працював по 30, 16, 14 і навіть 10 денній програмі.
Буде дуже погано, якщо ті хто не вчили не покращать рівень підготовки. В полі. В реальному житті. А не в відомостях та начитках уставу і балачках про пусте лідерство без фахової підготовки. Це реально буде злочин. Мало хто знає і розуміє до кінця, наскільки важкий зараз стан справ на фронті.
Ці 15 додаткових днів на підготовку, будуть вигризатися піхотою на межі і за межею можливостей. Це не просто два тижні. Це час, який хтось знову і знову дає нам ціною свого життя.
151 НЦ. Ми і є стандарти НАТО,

Компанія Steko, разом з генеральним директором (ну, тим що бикував на військових), просять у військових допомоги.
Мабуть щось викопати треба.

А хто зна, бо я щось я не дуже зрозумів. То реформа прокуратури вдалася чи ні? Бо так багато людей на цьому попіарилися в різний час.
Хто знає, яка була мета того реформування? Чи її досягли, чи буде ще цікавіше?

Як ми не пручалося, як ми не відморожувалися від теми підготовки людей для ВМГ, але воно все одно до нас прийшло. 12,7 це назавжди)).
Задача є, треба робити. З тим результатом що завжди. Тобто на відмінно. Спробуємо трошки внести систему в зоопарк різноманіття усього і всюди. Хоча б локально.
151 НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Умови наближені до бойових для цивільних людей які навчаються такмеду і умови наближені до бойових для стрільців рятівників (CLS) та БМів, то трошки різні умови по наближеності. Іноді треба влаштувати 9 годин пекла на навчанні за сценарієм, щоб в реальному пеклі, було трошки прохолодно.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

З'явилася можливість мобілізувати зразу в 151НЦ обмежено придатних (придатних для служби в ВВНЗ та НЦ) та чоловіків віком 50+. Тільки посади в тилу. Харківський і Одеський регіон.
Термін вікна можливостей - місяць.
Список пріоритетних вакантів 151НЦ:
Медики з освітою. Лікарі, фельдшери.
Рота охорони. Ст стрільці, стрільці.
Водії (С, С1, D +). Кухарі їдальні. Електрики з досвідом і допуском. Зварювальники. Ремонтники. Будівельники.
Бухгалтери, фінансисти, діловоди.
Вимоги: Працездатність. Працелюбність. Відповідальність. Тверезий образ життя.
БЗВП в 151НЦ. Якщо офіцерська посада і вища освіта- навчання.
Мінус - треба пахати.
WhatsApp, Signal
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

Ні для кого не секрет, що зараз з усіх тилових частин, та частин забезпечення, військовослужбовці до 50 років і без обмежень по здоров'ю переводяться в бойові частини. Особливо люди без бойового досвіду. Ну принаймні у нас приїздять офіцери зі старших штабів і передивляються всі особові справи. Нити та вкатувати істерику не буду і не хочу, бо трохи знаю що робиться на фронті з особовим складом, точніше з його нестачею.
Зараз командування прийняло рішення компенсувати людей для забезпечення навчального процесу. Бо подобається чи ні, а центр ми повинні сберегти в робочому стані і з спроможністю навчати людей так же якісно, як і завжди.
Тому ми зараз можемо приймати з ТЦК для себе придатних для служби на тилових посадах в ВВНЗ, та НЦ. І чоловіків 50+.
Оскільки все таки центр має гарну репутацію і гарний колектив для тих хто вміє і хоче працювати, ми пропонуємо призватися або перевестися до нас.
Все одно, будуть мобілізаційні заходи далі. І якщо чесно, то є різниця де служити - десь в наметі на полігоні, або в Харкові чи Одесі.
З поганого для "дуже розумних" - в центрі нема людей які "лежать на посадах" або працюють з ККД менше 100%. Або пашем, або служимо в іншому місці.
Навіть з самими великими обмеженнями, ми зможемо пристроїти хитровиїбаних в дуже некомфортних умовах в якихось єбєнях.
Все чесно, два варіанта. 1. Пашеш, сумлінно ставишся до виконання обов'язків - ти потрібен центру, для тебе роблять все можливе.
Єблуєш, чи забухав, або якісь шкурняки чи крадіжки по службі тилу - вибач, ти сильно крутий для центра.
Термін вікна можливостей - місяць.
Список пріоритетних вакантів 151НЦ.
Медики з освітою. Лікарі, фельдшери.
Рота охорони. Ст стрільці, стрільці.
Водії (С, С1, D +). Кухари їдальні. Електрики з досвідом і допуском. Зварювальники. Ремонтники. Будівельники.
Бухгалтери, фінансисти, діловоди.
Вимоги: Працездатність. Працелюбність. Відповідальність. Тверезий образ життя.
БЗВП в 151НЦ. Якщо офіцерська посада і вища освіта- навчання. Харківський і Одеський регіон.
Мінус - треба пахати.
WhatsApp, Signal
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com
151 Навчальний Центр

Вибачте, але мене вже ця відверта тупість, трохи вибішує. Особливо коли під час війни тупість, або недбалість чиновника обласного рівня, тягне за собою тяжкі наслідки для цивільного міста.
Знайомтесь. Голова обласної військової адміністрації Синегубов. Десятки разів його просили, обережніше робити піар акції. Але йому начхати на місто. Як це працює? Територіальна громада купує для військових допомогу. Потім голова громади везе це в Харків, викликають військових і під камери Синєгубов передає допомогу до якої не має відношення військовим. Фоточки в постах викладають в соцмережі. Бо медійна і піарна компонента дуже подобається ОП.
Фоточок багато. Вони всі, якимось дивом прив'язані до одного впізнаваного в місті місця. Постійно. Які висновки можна з цього зробити.
Як ви вважаєте, скільки часу потрібно ворогу який фахово володіє методами OSINT розвідки, встановити місце? А потім просто попросити підтвердження косвєним та прямим спостереженням?
Його просили припинити робити цю хуйню більше року тому. Бо тільки питання часу було, коли вдарять по очевидному об'єкту. Але Синєгубову пофіг.
Бо він ледащо, яке тільки заради фоточок вилазить з свого кабінету, в тому числі "засвітити" свою важку працю на руїнах в місті.
Коли Харків’яни обурюються, що росіяни наносять удар по якимось культовим місцям, то може варто подивитися, хто допомагає їм визначити пріоритетність цілей?
А якщо ви накладете на мапу всі прильоти за останні місяців 10, в одному з центральним районів, то побачите якесь дивне співпадіння з азимутом ударів та фоточок в соцмережах.
Але це не зупиняє любителя попіаритись на мавіках, замість того щоб дбати про безпеку міста.
І так, це не навмисно. Це просто похуй на місто і містян. Це просто ліньки від’їхати на три квартали. І звісно, винні росіяни. Але навіщо їм допомагати в визначенні цілей?
Це частина світлин з сторінки Синєгубова. Олег Синєгубов. Частина.
Можете самі там полазити. Подивитися поки не видалили.
Зможете співставити одне з іншим? Зможете зрозуміти чому саме так?
Холуїв від ВЦА не присилайте в коменти. Побаню. Ба задрали вже своїм відношенням. Реально.