Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥1👀1
✧ Еліра Тер'ель — скільки їй років невідомо. Навіть самій Елірі здавалося, що вона живе вічність. Справжнього свого імені вона не знала, як не знала і батьків. Світ завжди сприймався нею якимось пласким, нереальним, ніби картинка. Багато спогадів просто випадали з життя, залишаючи після себе лише мутну тяжкість.
Вона працювала за їжу. Виконувала брудну роботу, іноді доглядала за літніми. Ті бувало залишали їй землю у спадок. Вона займалася землеробством, але з певних причин доводилося знову і знову покидати свої домівки.
А потім сталося перше вбивство. Вона сприйняла це спокійно, ніби нарешті знайшла те, в чому була її цінність. Наступні роки пішли на те, щоб відточити навички. Вона прийшла до власних отрут. Ім’я Еліра зростало у вузьких колах його вимовляли з повагою, з обережністю.
✧#біографія ୨୧
✧ Одного разу їй прийшов лист із пропозицією контракту. Сума була настільки щедрою, що Еліра вже розпланувала: купить будиночок у глушині, зав’яже з усім. Можливо, навіть стане фармацевтом. Вона підписала контракт, і її перемістили у Всесвіт Кохі, який називали «справжнім світом».
Там вона познайомилася із загоном, кожен був особливим. Її увагу одразу привернув хлопець-вампір — Кіото Мінамі. У ньому було щось, що змусило її дивитися на нього. Окрім нього в загоні була дівчина на ім’я Гліра Мерія — її навички були корисні, але самі вони з Елірою не зійшлися характерами. Гліра дратувала її, і вони постійно сварилися. Ще двоє хлопців, один напів-лис, кумедний щойно випущений школяр — Олівер, за ним було цікаво спостерігати. Другий — втілення зірки, чарівна істота, красива зовні, але вічно ниюча, що дратувало Еліру до скреготу зубів.
Завдання були небезпечними, особливими. І з часом здоров’я почало здавати. Часті непритомності, втрата нюху для неї, майстрині отрут, це було страшніше за будь-яке поранення. Зіниці набули нездорового відтінку. Її трясло, вона губилася у просторі, переставала розуміти, де знаходиться. А одного разу заснула більше ніж на добу, і ніхто не зміг її розбудити. Загін не знав, що робити, лікарів не було.
Перед поверненням у рідні світи сталася святкова пиятика. І з Кіото сталося те, про що вони обоє промовчали вранці. Стосунків не запропонували, але Еліра розуміла — він їй подобався. Кожен повернувся у свій світ.
✧ Еліра зробила, як і планувала відійшла від справ. Але замість глухого села оселилася ближче до міста. Їй були потрібні ліки, вона заглибилася в медицину, багато читала, вчилася, шукала відповіді. Симптоми поступово відступили, вона майже повірила що все позаду.
✧ Їй запропонували нове завдання, дороге. Вона вирішила, що відмовиться після цього остаточно, і прийняла контракт. Але коли побачила ім’я цілі… серце стиснулося від болю. Кіото Мінамі. Вона могла б відмовитися, але не відмовилася.
Перехід у Кохі вдарив по ній, як тоді в загоні, тільки в сто разів сильніше. Хвороба накрила миттєво, дівчина втратила свідомість просто на вулиці, і наступне, що пам’ятала — це холодне крісло в поліцейській дільниці. З пам’яті випало майже все, але не його ім’я. Поліцейські доклали всіх зусиль, як саме вони вийшли на нього Еліра не пам’ятала, але у неї при собі була стара річ, що залишилася з тих часів, а може, сам Кіото був відомий у певних колах. Так чи інакше, його знайшли і запросили у дільницю.
✧ Він упізнав її одразу, втратив дар мови на кілька секунд. А потім зрозумів: перед ним не та небезпечна тінь, що колись стояла поруч у бою. Перед ним крихка, рожевоволоса загублена дівчина, яка не пам’ятає навіть того, як відкрити двері.
Вона працювала за їжу. Виконувала брудну роботу, іноді доглядала за літніми. Ті бувало залишали їй землю у спадок. Вона займалася землеробством, але з певних причин доводилося знову і знову покидати свої домівки.
А потім сталося перше вбивство. Вона сприйняла це спокійно, ніби нарешті знайшла те, в чому була її цінність. Наступні роки пішли на те, щоб відточити навички. Вона прийшла до власних отрут. Ім’я Еліра зростало у вузьких колах його вимовляли з повагою, з обережністю.
✧#біографія ୨୧
✧ Одного разу їй прийшов лист із пропозицією контракту. Сума була настільки щедрою, що Еліра вже розпланувала: купить будиночок у глушині, зав’яже з усім. Можливо, навіть стане фармацевтом. Вона підписала контракт, і її перемістили у Всесвіт Кохі, який називали «справжнім світом».
Там вона познайомилася із загоном, кожен був особливим. Її увагу одразу привернув хлопець-вампір — Кіото Мінамі. У ньому було щось, що змусило її дивитися на нього. Окрім нього в загоні була дівчина на ім’я Гліра Мерія — її навички були корисні, але самі вони з Елірою не зійшлися характерами. Гліра дратувала її, і вони постійно сварилися. Ще двоє хлопців, один напів-лис, кумедний щойно випущений школяр — Олівер, за ним було цікаво спостерігати. Другий — втілення зірки, чарівна істота, красива зовні, але вічно ниюча, що дратувало Еліру до скреготу зубів.
Завдання були небезпечними, особливими. І з часом здоров’я почало здавати. Часті непритомності, втрата нюху для неї, майстрині отрут, це було страшніше за будь-яке поранення. Зіниці набули нездорового відтінку. Її трясло, вона губилася у просторі, переставала розуміти, де знаходиться. А одного разу заснула більше ніж на добу, і ніхто не зміг її розбудити. Загін не знав, що робити, лікарів не було.
Перед поверненням у рідні світи сталася святкова пиятика. І з Кіото сталося те, про що вони обоє промовчали вранці. Стосунків не запропонували, але Еліра розуміла — він їй подобався. Кожен повернувся у свій світ.
✧ Еліра зробила, як і планувала відійшла від справ. Але замість глухого села оселилася ближче до міста. Їй були потрібні ліки, вона заглибилася в медицину, багато читала, вчилася, шукала відповіді. Симптоми поступово відступили, вона майже повірила що все позаду.
✧ Їй запропонували нове завдання, дороге. Вона вирішила, що відмовиться після цього остаточно, і прийняла контракт. Але коли побачила ім’я цілі… серце стиснулося від болю. Кіото Мінамі. Вона могла б відмовитися, але не відмовилася.
Перехід у Кохі вдарив по ній, як тоді в загоні, тільки в сто разів сильніше. Хвороба накрила миттєво, дівчина втратила свідомість просто на вулиці, і наступне, що пам’ятала — це холодне крісло в поліцейській дільниці. З пам’яті випало майже все, але не його ім’я. Поліцейські доклали всіх зусиль, як саме вони вийшли на нього Еліра не пам’ятала, але у неї при собі була стара річ, що залишилася з тих часів, а може, сам Кіото був відомий у певних колах. Так чи інакше, його знайшли і запросили у дільницю.
✧ Він упізнав її одразу, втратив дар мови на кілька секунд. А потім зрозумів: перед ним не та небезпечна тінь, що колись стояла поруч у бою. Перед ним крихка, рожевоволоса загублена дівчина, яка не пам’ятає навіть того, як відкрити двері.
Через своїх інформаторів він швидко з’ясував, що на нього зробила замовлення людина, якій він колись перейшов дорогу. Еліра була виконавцем, але Кіото не злився. Він відчував радше дивну жалість, бачити таку сильну людину в такому стані було… боляче. Він не боявся її, і чим більше вони жили разом, тим ясніше він розумів: чим довше вона залишається з ним, тим менше шансів, що одного разу, якщо пам’ять повернеться, вона зможе його вбити. Кіото сам до кінця не знав, що ним рухає... вдячність за старе напарництво? Та сама ніч? Чи щось більше?
✧ Він водив її по лікарях, шукав ліки, намагався зрозуміти, чому вона непритомніє, спить цілодобово, а іноді раптом забуває найпростіші речі, як заварити чай або повернути ключ у замку. Лікарі лише розводили руками.
Еліра не пам’ятала його, але й не боялася. Усередині неї жило невиразне відчуття, що ця людина їй знайома, що поруч із ним безпечно.
Так і триває їхнє спільне проживання.
Еліра вперта, у деяких речах її не переконати. Вона багато читає, книги стали її притулком, коли світ навколо здається надто чужим. А ще вона вчиться пекти, у неї виходить не завжди, але вона намагається тішити Кіото випічкою, і щоразу, коли він хвалить її, у грудях розливається щось тепле. Нюх так і не повернувся повною мірою, але їй подобається сам процес. І те, як він усміхається, куштуючи її стряпню.
Потихеньку, сама того не помічаючи, Еліра починає відчувати до нього почуття. Більш теплі, ніж просто вдячність. Вона ловить себе на тому, що чекає його з роботи, що її рука затримується на його плечі довше, ніж потрібно, що його сміх стає для неї найжаданішим звуком.
Іноді в голові спливають уривки обличчя, запахи, момент, коли їхні губи зустрілися тієї самої ночі. Але ці спогади розмиті, і так відчуваються нереальними, і вона ніколи не знає, це було насправді чи просто сон, який їй так хочеться вважати правдою.
✧ Він водив її по лікарях, шукав ліки, намагався зрозуміти, чому вона непритомніє, спить цілодобово, а іноді раптом забуває найпростіші речі, як заварити чай або повернути ключ у замку. Лікарі лише розводили руками.
Еліра не пам’ятала його, але й не боялася. Усередині неї жило невиразне відчуття, що ця людина їй знайома, що поруч із ним безпечно.
Так і триває їхнє спільне проживання.
Еліра вперта, у деяких речах її не переконати. Вона багато читає, книги стали її притулком, коли світ навколо здається надто чужим. А ще вона вчиться пекти, у неї виходить не завжди, але вона намагається тішити Кіото випічкою, і щоразу, коли він хвалить її, у грудях розливається щось тепле. Нюх так і не повернувся повною мірою, але їй подобається сам процес. І те, як він усміхається, куштуючи її стряпню.
Потихеньку, сама того не помічаючи, Еліра починає відчувати до нього почуття. Більш теплі, ніж просто вдячність. Вона ловить себе на тому, що чекає його з роботи, що її рука затримується на його плечі довше, ніж потрібно, що його сміх стає для неї найжаданішим звуком.
Іноді в голові спливають уривки обличчя, запахи, момент, коли їхні губи зустрілися тієї самої ночі. Але ці спогади розмиті, і так відчуваються нереальними, і вона ніколи не знає, це було насправді чи просто сон, який їй так хочеться вважати правдою.
‧₊˚ ❕у полі ріни ‧˚₊
꒰▪️#работка ୨୧ ух 😳
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from 🌿 — листкові горностаї — 🌿
🌿 ЛІТНІ РЕКВЕСТИ ВІД ЛИСТКОВИХ ГОРНОСТАЇВ 🌿
——————————————————————
Хейо!
Вперше вирішила зробити тематичний міні-івент для вас.
Літо — час пляжних ігор, холодних напоїв, морозива, купання, щирого сміху з друзями та, головне, омріяного відпочинку.🍹🌴
Впевнена, ваш персонаж(-ка) теж не проти відпочити: попивати напій з льодом на гарячому піску або ніжитися в блакитному басейні! 🧊🍧
Малюю чб та кольорові скетчі.
——————————————————————
🌿 ПРАВИЛА 🌿
• НЕ БУТИ РОСІЯНИНОМ(-КОЮ), не вести соцмережі російською, не підтримувати російські/проросійські ФД •
• Підписка ЗА БАЖАННЯМ, якщо вам дійсно подобається моя творчість •
• Надіслати референс свого персонажа(-ки) в коментарі під цим постом. Якщо захочете, то можете додати додаткові деталі, опис •
• Зробити репост цього посту на свій канал або трьом друзям. Скрін-доказ надіслати разом зі своїм(-єю) персонажем(-кою) •
——————————————————————
🌿 МАЛЮЮ ПО ХРОНОЛОГІЇ, ВИБІРКОВО. Набір заявок приймаю до 17.07 ВКЛЮЧНО 🌿
🍹 Удачі! 🍹
——————————————————————
Хейо!
Вперше вирішила зробити тематичний міні-івент для вас.
Літо — час пляжних ігор, холодних напоїв, морозива, купання, щирого сміху з друзями та, головне, омріяного відпочинку.🍹🌴
Впевнена, ваш персонаж(-ка) теж не проти відпочити: попивати напій з льодом на гарячому піску або ніжитися в блакитному басейні! 🧊🍧
Малюю чб та кольорові скетчі.
——————————————————————
🌿 ПРАВИЛА 🌿
• НЕ БУТИ РОСІЯНИНОМ(-КОЮ), не вести соцмережі російською, не підтримувати російські/проросійські ФД •
• Підписка ЗА БАЖАННЯМ, якщо вам дійсно подобається моя творчість •
• Надіслати референс свого персонажа(-ки) в коментарі під цим постом. Якщо захочете, то можете додати додаткові деталі, опис •
• Зробити репост цього посту на свій канал або трьом друзям. Скрін-доказ надіслати разом зі своїм(-єю) персонажем(-кою) •
——————————————————————
🌿 МАЛЮЮ ПО ХРОНОЛОГІЇ, ВИБІРКОВО. Набір заявок приймаю до 17.07 ВКЛЮЧНО 🌿
🍹 Удачі! 🍹
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Переклад з колінки, люті гіперфікс на цю пісню. Noy depressed vibe
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Патронна коробка🎐🌸
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM