Ще одне фото дива родезійської інженерної думки- розмінувальної машини "Пукі".

Напис на дверях є грою слів- "Have a sapper for supper", що можна приблизно перекласти як "на вечерю маємо сапера".

Кілька ящиків пива на задньому фоні, як на мене, є чудовим доповненням такої от вечері)

Сумна за змістом, але весела за формою інфографіка: коротка історія Родезії від Віка Маккензі.

Ті, хто знає інгліщ- насолоджуйтесь.

Знаю, тут багато хто очікує загальну статтю, що роз'яснювала б родезійські питання новоприбулим. Вона обов'язково буде!

Але потім)

Фаєрфорс за роботою.

Насправді нам дуже пощастило, що серед стомлених до біса бійців RLI, що мандрували країною від однієї зони бою до іншої, знайшлися люди, що вміли відкривати очі від землі а насолоджуватися краєвидами.

За усіма цими військовими фотографіями та історіями іноді можна забути саму причину, що побудила цих юнаків битися.

І краса їх країни, їх дому, їх рідної землі, яку вони не хотіли віддавати нікому- ось одна з таких причин.

Захист свого.

Що, панове, скучили за статтями? Ох, а я-то як скучив!

Попри неймовірну робочу завантаженість (а Родезійський Фронт то покликання, але не робота) зміг таки приділити час одному цікавому питанню. Як ми знаємо, такі діячі як Нкомо і Мугабе преспокійно собі прожили всю війну. Але хіба у Родезії не було надійного інструментарію для їх ліквідації?

Яскравим прикладом проілюструю, як виглядали операції з ліквідації ватажків терористів, а також розкажу про причини проведення операцій як таких. Ну і про їх ефективність, звичайно, куди ж без цього. На основі одного конкретного епізоду, звичайно, судити не правильно, але в майбутньому я обов'язково розкажу про інші подібні випадки, що траплялися протягом війни.

Пропоную до вашої уваги коротку історію про коротку операцію, що провели Сили Безпеки у 1979.

Вертольоти Х'юї, бракована вибухівка, смертельна африканська забудова і чому САС намагався вбити росіянина- все це у статті нижче.

Приємного прочитання, друзяки)

https://telegra.ph/Operac%D1%96ya-Kilim-abo-%D1%96stor%D1%96ya-odnogo-vbivstva-sumn%D1%96vna-peremoga-rodez%D1%96jskoi-SAS-08-09

Навіть не знаю, сміятися чи плакати)

Слухати я подібне, звичайно, не став. Але якщо знайдуться достатньо відчайдушні люди, аби ознайомитися з подібними музичними творіннями (господи, за що)- чекаю ваших відгуків у коментарях!

На фото, взятого із особистого архіву людини, на ньому зображеної, позує хлопчик 15 років.

Його звати Чарлі і він з племені матабеле. У цьому віці Чарлі, якому набридла школа, піддався на комуністичну пропаганду і вирішив приєднатися до терористичної організації ЗІПРА.

У сусідній Замбії, куди хлопець вирушив з рідного Булувайо, вербувальники ЗІПРА радо прийняли його у солдати. І нікого і не здивував той факт, що по суті перед ними була дитина- у терористи, траплялося, брали і в 14, і в 13 років.

Чарлі, можна сказати, пощастило- він не опинився в бою з родезійською армією. Проте, якби справи сталися інакше, він міг би спокійно поповнити кількість обманутих однолітків, з яких складаються списки загиблих терористів.

Але і це комуністи б використали собі на користь: клеймити родезійців вбивцями дітей набагато легше, коли в твоїй армії повно озброєних та зазомбованих дітлахів.

Співробітник Британської Південноафриканської Поліції під час патруля, пізні сімдесяті.

Завдяки діяльності комуністів країна, що на початку шістдесятих була найбезпечнішою країною континенту, під кінець свого існування була вимушена навіть звичайних патрульних озброювати армійськими гвинтівками.

​​​​​​Друзі, а ви вже знаєте про канал @the_old_chest?

У них:

🔸цікавий українськомовний контент;
🔹багато пізнавальних публікацій;
🔸виходять переклади крутих статей;
🔹тепла лампова атмосфера.

Тільки там ви знайдете календар життя, заглянете за ширму шлірен-зйомки, дізнаєтесь чому в Сахарі вже 2 роки грає трек "Africa" гурту Toto та побачите багато іншого: @the_old_chest зібрав чимало захопливих публікацій😉 Загляньте та переконайтесь самостійно.

P.S.: наш особистий топ з каналу — стаття про пакувальника компакт-дисків, який мало не розвалив музичну індустрію.

Патруль Родезійських Сил Безпеки, 1965 рік.

Що цікавого в цьому фото так це те, що раннє спорядження/уніформа родезійців ще не були похвально камуфльованими. Більш того, легендарний камуфляж Brushstroke на той момент ще не набув масового розповсюдження, і по суті армія була оснащена старим британським спорядженням.

Більш "канонічний" вигляд бійці матимуть вже у 1966-67 роках)

Бійці RLI після бою завантажуються в Алуетт для повернення на базу.

Який же цей гелікоптер був маленький...

Звичайний день родезійського гольфіста.

У великих любителів спорту, родезійців, гольф займав важливе місце у житті. На ряду з іншими видами спорту, як от регбі, футбол, кінне поло та автоперегони, він був дуже популярним. По країні було розкинуто чимало полів для гольфу, але всі вони характеризувалися подібними неймовірними краєвидами.

Плакат, що розміщувався на дошках оголошень по селам і містечкам Родезії.

"Злі расисти" родезійці пропонують місцевим жителям гроші за інформацію про терористів.

Чимось мені це нагадує акцію "здай сепаратиста"...

Дуже приємно бачити, що шановні підписники привезли на скаутські стрілецькі змагання прапор країни, що породила скаутський рух)

Прапор навіть на відео мелькнув, що дуже і дуже мене потішило.

Pamwe Chete!

https://youtu.be/6q8U3x53gSE

​​Однією з найцікавіших речей, пов'язаних з Родезією є те, що велика кількість звичних (і не дуже) речей, які оточують людей у повсякденному житті, походять саме з неї.

Особливо цікаве це з тієї точки зору, що переважна більшість людей, знайомих з родезійськими винаходами і гадки не мають про існування такої країни. І якщо про деякі винаходи родезійців, які притаманні в першу чергу військовим, я вже розказував раніше (як-от сучасна техніка стрільби з пістолета та тактичні операції з вистеження), то сьогодні мова піде про більш масове явище: феномен скаутінгу.

Якщо я скажу, що скаути походять з Родезії, різні читачі сприймуть цю інформацію по-різному. Ті з вас, хто більш-менш слідкує за стрілецькою справою в Україні, одразу згадають "Стрілецьку Лігу" та їх проект Rifleman. Ті ж вас, хто цією темою не цікавиться, явно щось чули про скаутську організацію "ПЛАСТ". Решта ж точно бачила сцени в американських фільмах, де дітлахи у уніформі, увішані значками, пропонують власнику будинку купити печива. І на питання, яких саме скаутів я маю на увазі, надаю відповідь- усіх. Усі вони так чи інакше пов'язані з Родезією. Але про все по порядку.

Як відомо, засновником скаутського руху є британський військовий, на ім'я Роберт Баден-Пауелл- цей факт він підтвердить будь-який бойскаут у будь-якому куточку світу (я навіть впевнений, що той пластун, що читає зараз цей текст, схвально кивне головою). Баден-Пауелл мав насичене, повне пригод життя- він добряче помандрував Британською Імперією. У 1908 році Роберт, що повернувся у метрополію з колоній, сформував свій військовий досвід та отримані з книг педагогічні знання і випустив книгу "Скаутинг для хлопчиків", яка і стала основою ідеї бойскаутингу. Те, що було потім, нас цікавить не так вже й сильно, ця історія добре відома. Але от те, що стало передумовою появи цього руху, особисто у мене викликало неабиякий інтерес. Річ у тім, що майор (на той момент) Баден-Пауелл привіз свої ідеї не звідки-небудь, а з Південної Африки.

Отже, у 1896 році у Родезії сталася Друга Війна з Матабеле (так-так, та сама Чимуренга). Місто Булувайо, серце Матабелеленду, було в облозі- сили Британської Південноариканської Компанії були оточені матабелами і шона. Полк Бадена-Паулла було відправлено в регіон на допомогу Компанії. Саме там, в Булувайо, під час неймовірно жорстокої війни (у який Роберт навіть вмудрився скоїти військовий злочин), він зустрів двох легендарних чоловіків. Одним з них був Фредерік Кортні Селус- видатний мандрівник, мисливець та військовий, що на той момент оселився в Родезії. Другим же був Фредерік Рассел Бернхам- не менш відомий, але вже американський, дослідник, мисливець та авантюрист. Троє джентльменів разом пройшли війну і брали участь у спільних операціях. У довгих бесідах темними африканськими вечорами, вони говорили про речі, інтерес до яких їх об'єднував: полювання, розвідка, бойові дії. В ході цього обміну досвідом (цивільний досвід мисливця Селуса, американський вудкрафт (що пізніше стане відомий як скауткрафт) Бернхама та військова наука, гарно відома майору Бадену-Пауеллу) і був народжений концепт скаутингу

Концепти, що розроблялися джентльменами у бесідах, а потім одразу використовувалися на практиці, надалі використовувалися кожним з трійці. Селус, що залишився в Родезії, описав їх у своїй праці і навчав цим методикам родезійських добровольців у Першу Світову війну. Бернхам, своєю чергою, передав ці цінні знання у армію США. Баден-Пауелл ж використав отриманий досвід у подальшій військовій кар'єрі, а опісля систематизував і описав його у своїх працях. Саме його книга "У допомогу Скаутам" стала основною при навчанні британських військових розвідників. Але опісля, як всім нам відомо, він модифікував ці знання і праці, аби прищепити їх дітям.

Таким чином усі інкарнації скаутингу- військовий, мисливський та дитячий, походять з одного місця- оточеного дикунами Булувайо у далекій, нині забутій, Родезії.

Хлопці, хто автор- не знаю. Скинули тут в чатик.

Робити переклад цього мультику я, звичайно, не буду. Великих вимог до англійської і не треба.

Особисто я добряче посміявся)

Від підписника.

Взагалі, я так-то тікток не люблю, але конкретно це відео мені сподобалось)

Якщо у нас тут є поціновувачі тіктоку (чомусь), залишу посилання на автора.
https://vm.tiktok.com/ZMRecJEVQ/

Родезійський автопатруль.

Дорожні патрулі мали дуже велике значення для Родезії. Однією з найулюбленіших терористичних забав була організація засідок на цивільні автомобілі.

Ближче до кінця війни жодна дорога в країні не могла вважатися повністю безпечною: напад мав статись хоч на автомагістралі, хоч на грунтовці посеред поля.

Ох вже цей Флопа...

Цікаве фото.

Африканські сайти стверджують, що на фото- чинний диктатор РФ Володимир Путін у супроводі першого президента Мозамбіку і чинного президента Зімбабве у Танзанії.

Ніби-то там Путін перебував з 1974 по 1977 і займався навчанням і підготовкою прокомуністичних терористів.

Якщо ця інформація правдива, то стратегія дій РФ з формуванням терористичних псевдодержавних утворень виглядає гарно обкатаною.

А потім ви питаєте, де ж зв'язок між Україною і Родезією...