🇿🇦 Візит української делегації до ПАР: мотиви, значення, результати. (Частина перша 1/2)

📍 24 квітня відбувся візит української делегації до ПАР. Я пишу «не Зеленського», а саме «делегації», бо це далі буде важливим аспектом для розуміння.

Але перш ніж розглядати далі цю подію, варто окреслити деякі важливі моменти:

📌 Момент 1. Після минулих парламентських виборів вперше з 1994-го року партія президента Рамафоси АНК втратила одноосібну владу і була вимушена створювати коаліцію, де одним із головних членів є проєвропейський та проукраїнський Демократичний союз (ДА). ДА займає ряд важливих посад, а голова партії — міністр сільського господарства.

На каналі про ці вибори та уряд багато дописів, де пояснював, чому такий урядовий розклад буде сприяти зближенню ПАР з ЄС та Україною.

📌 Момент 2. Зараз коаліція переживає кризу через бюджетні проблеми та плани підвищувати податки. Є ймовірність розвалу коаліції та дострокових виборів.

📌 Момент 3. У 2025 році вперше з 1994-го рейтинги зафіксували перевагу проєвропейської ДА над АНК.

📌 Момент 4. ПАР вперше проголосувала за європейсько-українську резолюцію в ООН.

📌 Момент 5. ПАР восени буде приймати саміт G-20.

📌 Момент 6. На тлі економічної кризи та погіршення відносин із США ПАР активізовує відносини з ЄС. Нещодавно відбувся саміт ПАР-ЄС, метою якого було налагоджування економічних відносин. Була підписана низка рамкових договорів.

📌 Момент 7. Запрошення провести зустріч Зеленського в ПАР надійшло в офіс президента України безпосередньо від президента Рамафоси. Останній раз, коли президент України був у ПАР, — це 25 років тому, за часів Кучми.

І тепер, після окреслення цих моментів,  можна розписати інтереси сторін провести цю зустріч.

🇿🇦 Як Рамафоса планував використати зустріч:

➡️ Ризик розвалу коаліції та, відповідно, уряду змушує Рамафосу шукати політичного балансу у зовнішній політиці, щоб хоч якось додатково стабілізувати внутрішню ситуацію. Оскільки сформований образ Рамафоси як «шанувальника радянського союзу та путіна» створює ще більші розбіжності між партнерами коаліції АНК та ДА. 

➡️ Після парламентських виборів Рамафоса забрав зовнішню політику під себе, надавши проєвропейській ДА інші міністерства (переважно економічні). Рамафоса постійно наголошує, що він нейтральний у війні (хоча це не так), а ДА його постійно критикують за близькість до московії. Тому зустріч із Зеленським — це спроба «відновити баланс».
 
➡️ ПАР через зближення з Україною вбачає можливість поліпшення відносин з ЄС, яке на фоні конфліктів зі США стає стратегічно необхідним. На фоні митних війн Трампа (якщо вони не зупиняться після перерви у 90 днів) ЄС розглядає ряд регіональних торговельних союзів.

➡️ Підвищити свій статус як миротворця у світі та на цьому фоні зблизитися з Трампом. Між США та ПАР зараз вкрай напружені відносини. Але після зустрічі з Зеленським Рамафосі таки вдалося домовитись про телефонну розмову із Трампом, де темою та приводом буде «мирний процес».

*Продовження у наступному пості 👇

Resurgam ➰ Приєднуйся

*Продовження (Частина друга 2/2)

🇺🇦 Як Україна намагається використати зустріч:

🛑Українська дипломатія проводить активну африканську політику: за 3 роки кількість дипломатичних представництв в Африці подвоїлась (з 10 до 20), а ПАР є важливим регіональним лідером.

🛑Ймовірно, однією з тем обговорень була можливість запрошення Зеленського на саміт G-20. Запрошення має надати сторона, що приймає, тобто ПАР.

🛑ПАР є цікавим ринком для української сільськогосподарської продукції. Тому однією з тем було створення україно-південноафриканського с-г хабу для української продукції в ПАР.

➡️ Але дивитись варто було не на Зеленського та Рамафосу, а на рівень нижче, бо там була головна мета української делегації.

Дуже схоже, що українська сторона плюс-мінус розуміла приватні інтереси Рамафоси й продемонструвала, що з одного боку ми раді потеплінню відносин, а з іншого — Україна на радощах падати не збирається. Тому відбулися такі моменти, що зустріч проходила тоді й в тому форматі, який був корисний Києву: спочатку її перенесли через Лондон, а потім скоротили через московські обстріли.

⏩ Але головний український інтерес було виконано — зустріч Рамафоси-Зеленського надала можливість провести ключову нашу зустріч з міністерством с-г ПАР, торгово-промисловою палатою ПАР та місцевими бізнес-асоціаціями. Що важливо, ці міністерства та структури контролюються переважно проєвропейським Демократичним Альянсом.

➡️ Я недаремно акцентував на слові «делегація» щодо представництва Києва, бо Україну представляли міністр економіки Свириденко та аграрної політики Коваль разом із представниками українського бізнесу.

⛳️ Це була головна ціль української делегації — провести зустріч із Рамафосою: щоб отримати можливість без зайвих звинувачень (що Україна комусь симпатизує у внутрішній політиці ПАР)  налагодити відносини із представниками  Демократичного Альянсу через їх урядові посади, які, як не сьогодні, так завтра будуть відігравати ще більш провідну, а може й домінуючу роль у південноафриканській політиці.

Ну і плюс розвиток економічних відносин через їх структури — теж.

Resurgam ➰ Приєднуйся

#ТижневийОгляд

💬 Шановна спільното, на ваше прохання робити хоча б раз на тиждень невеликий огляд тижневих новин — роблю.

➡️ Запрошую переглянути новий формат на YouTube 🎞 — "Тижневий огляд", де коротко про головні події тижня та їх пояснення на мою суб'єктивну думку. Також можна подивитись, як переламали мене через коліно та змусили до 30-секундного сорому. Ну й інше, що інколи не встигаю написати, але можу проговорити.

🔗 Тож діліться думками під відео — що подобається, а що ні. Які б теми хотіли б обговорити в такому форматі. Якщо формат матиме популярність — залишу. Якщо ні, то вважатимемо це експериментом.

Запрошую до перегляду ⤵️

——————————————————
Дивитись ➡️ https://youtu.be/saD9EtHWLis
——————————————————

Resurgam ➰ Приєднуйся

Що криється за «триденним перемир'ям» путіна і що змінилось після Риму.

💬 Багато хто повʼязує путінське триденне перемир’я у травні з бажанням того провести 9 травня. Можливо, це так, частково, але я рекомендую звернути увагу на деякі інші моменти, які могли спонукати путіна гратися з перемир’ям.

📍 Зустріч в Римі. 

Наскільки зі сторони можна було спостерігати, то Зеленський і Макрон були доволі задоволені зустріччю.

🇫🇷 Макрон заявив, що вважає, нібито йому вдалося переконати Трампа зайняти більш жорстку позицію щодо московії🗣: «Завдяки цій зустрічі у Ватикані нам вдалося знову чинити тиск на московію».

➡️ Макрон також зазначив, що обговорював з Трампом посилення тиску на путіна і те, що поточні підходи не працюють: «Я знову сказав йому, що потрібно бути набагато твердішими з московією (ред. ввести санкції та надати допомогу), щоб змусити путіна погодитися на припинення вогню».

🇺🇸 Заяви Трампа перед зустріччю у Римі. 

Хоч, звісно, американський президент продовжив прирівнювати жертву до агресора та розмивати цю важливу межу в громадській думці, але є важливий момент.

🔗 Це — допис Трампа після чергового кремлівського терору цивільних: «…Не було жодної причини у путіна обстрілювати ракетами цивільні райони, міста та селища протягом останніх днів. Це змушує мене думати, що, можливо, він не хоче зупиняти війну..», — і далі Трамп заявив, що підходить до думки змінити підхід та вводити нові санкції.

Після зустрічі в Римі репортер запитав Трампа: «Чи довіряє він путіну?». Якщо раніше американський президент використовував постійно «він мене поважає» і «у нас гарні відносини», то цього разу він відповів: «Повідомлю за два тижні». 

➡️ Далі в самій Республіканській партії повільно, але відбуваються певні процеси. 

Так, наприклад, сенатор-республіканець Джон Кеннеді виступив із промовою, в якій наголосив, що путін просто бреше, насміхається та робить з американців аналог виразу «місто дурнів» і що час показати путіну зрештою його місце.

🔄 Поведінка Трампа після Риму та заяви європейських партнерів дещо наштовхують на те, що американський президент десь таки погодився із думкою Києва: «спочатку — повне та безумовне припинення вогню, а далі — перемовини». 

⏩ Десь відчуваючи, що Трамп після Риму може вислизнути з рук, в москві приймають рішення запровадити «триденне перемир’я», щоб задовольнити бажання Трампа — це з одного боку. А з другого — відрядили Лаврова, щоб той в окремій заяві підкреслив, що москва "готова без умов", але все одно ці умови висунули. А також мимохідь заявив, що м’яч — на боці Києва.

➡️ Але відбулась цікава реакція в Білому Домі.

Голова пресслужби Трампа, Левіт, на брифінгу заявила🗣:

«Трамп дав зрозуміти, що хоче бачити постійне припинення вогню, а не тимчасове», — така була реакція на пародійне триденне припинення вогню від путіна/

➡️ І така реакція Трампа може свідчити, що, можливо, таки він міг, як мінімум, частково прийняти європейсько-українське бачення з плану, який був переданий як альтернатива американському після Лондона і про який, очевидно, теж йшлося під час розмови з Трампом у Римі.

Як непряме підтвердження того, що в Білому домі відбуваються певні зрушення, можна взяти активність віцепрезидента Венса в медіа останніми днями. 

➡️ Він намагається повернути суспільний дискурс до формату, який був раніше: «применшуючи значення та можливості тиску на москву як стратегії, але при цьому возвеличуючи здатності Кремля та паралельно відновлюючи «ядерну істерію»».

➡️ Тобто, посилення того дискурсу та підходу, який був вигідний москві та окремій групі бізнесменів «у» та «поруч» з Білим домом: Маск, Тіль, Трамп-мол., Кушнер, Віткофф — ну і Венс як проєкт Тіля та Трампа-мол., які потребують принцип «бізнес — і нічого більшого».

➡️ А загалом, ідея кремля з імітацією триденного припинення вогню є реакцією на те, що вони десь відчули, що Трамп може вислизнути з їх рук. Але поки що є ознаки того, що для москви цього разу їх хитрість може не спрацювати, хоча ризик залишається через «п’яту колону» в Білому домі, яка має власну зацікавленість допомогти кремлю.

Resurgam ➰ Приєднуйся

Тріщина в ОПЕК+

🗣 "Ми будемо видобувати стільки нафти, скільки вважаємо за потрібне в інтересах нашої країни, а не ОПЕК" — так можна трактувати останню заяву міністра енергетики Казахстану 🇰🇿 після чергових звинувачень з боку ОПЕК+ у перевищенні квот.

➡️ Якщо ви стежите за цінами на нафту, могли помітити: останніми днями вона знову дешевшає — попри те, що адміністрація Трампа раніше тимчасово послабила мита на 90 днів, що, своєю чергою, викликало короткочасне зростання цін.

➡️ Зараз падіння ціни пояснюється не лише митною політикою США, а й загальним станом ринку. 

Трейдери реагують на такі тенденції:

•  уповільнення світової економіки (наслідок політики Трампа);
•  активізація країн, таких як Казахстан, у гонитві за часткою на скороченому ринку збуту нафти;
•  очікування, що на засіданні ОПЕК+ 5 травня буде ухвалено рішення про прискорення нарощування видобутку понад раніше заплановане — з огляду на те, що деякі країни, включно з Казахстаном, уже не дотримуються квот, а фактично обсяги зростання раніше погодженого видобутку вже вичерпано.

➡️ Це зниження вартості — важливіше за попередні, бо воно не є «шоковим», як митні коливання (які змушують ціну різко падати, а потім частково відновлюватись), а радше вказує на глибший, сталий тренд.

До початку торговельних війн Трампа Brent коштував близько 75 $/бар.

Мінімальна ціна на момент закриття торгів після запровадження мит — 61,13$/бар.

Після тимчасового послаблення мит ціна підскочила до 67,97$/бар.

⏩ Але зараз знову опустилася до 62,60 $/бар. — майже до рівня, що був за «максимальних тарифів».

➡️ Нагадаю, що термін дії послаблення — 90 днів. Трамп планував за цей час підписати 90 угод. Пройшов 21 день — підписано нуль.

❓ Тож постає питання: що буде після завершення цього строку? Що буде з нафтою, якщо вона, як очікується, упродовж місяця впаде нижче 60 дол./бар. без повернення мит з боку Трампа? І як діятиме Трамп, коли cплине 90 днів і наче ж знову має повернутись до повного пакета мит?

🔗 Щодо московської нафти, варто нагадати: Urals торгується зі знижкою 10–15$ від ціни Brent. Якщо Brent зараз коштує 62,60$/бар., то Urals, наприклад, з Новоросійська — менше ніж 50$/бар. Для порівняння: у бюджет РФ закладено ціну 69,7$/бар.

Ось приклади митної статистики за квітень зі знижками за портами:

Порт Приморськ

З початку квітня знижка становить 15 дол./бар., тоді як у березні — 15,37 дол./бар.

Порт Новоросійськ

Знижка на нафту Urals зменшилася більш ніж на 1 дол./бар. — з 14,3 дол. у березні до 13 дол. у перший неповний тиждень квітня.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇵🇰 🇮🇳 Як потенційна війна між Пакистаном та Індією може вплинути на Україну та Європу?

💬 Я уникну необхідності окремо окреслювати історичні передумови конфлікту, оскільки про це можна вільно знайти багато фахової інформації на будь-який смак. Також уникну будь-яких прогностичних варіацій на кшталт «чи буде, чи ні», бо це — гадання.

➡️ Просто змоделюємо, що буде у разі якщо «буде», бо якщо не буде — то, відповідно, немає потреби розглядати різного роду зміну перемінних.

Розділимо наслідки для України 🇺🇦 та Європи на: військові, економічні та геополітичні.

▶️ Військові. 

Потенційний конфлікт між Пакистаном та Індією, навіть сама його ймовірність, підвищує для цих країн необхідність накопичення зброї — в першу чергу боєприпасів. Особливо радянських калібрів, оскільки обидві країни історично мають вагомі запаси даної техніки та артилерії.

➡️ У 2022-23 рр. дуже ймовірно, що Україна отримувала постачання боєприпасів з Пакистану за посередництвом США та Великої Британії. Але наприкінці 2023 р. на каналі була серія дописів про конфлікт між США та військовою владою Пакистану, що призвело до поліпшення відносин нової влади з Китаєм та відповідного охолодження відносин зі США. Ймовірно, це призвело до скорочення або завершення постачань боєприпасів до України.

➡️ Натомість з 2024 року діє «чеська ініціатива», яка, можливо, закуповує боєприпаси радянських калібрів з Індії. 

▶️ Економічні.

Більшість переймається, що війна вплине на ціни нафти у бік зростання. Я думаю, що це буде короткостроково та спекулятивно, а потім — навпаки. У разі війни ціни будуть падати ще більше через фактори:

🛑Пакистан і тим паче Індія не є експортерами нафти в тому розмірі, щоб їх проблеми впливали на кількість сирої нафти на міжнародному ринку. Це не дотично до досвіду 2022-го року з московією, яка є одним з найбільших експортерів нафти, і санкції ставили під загрозу постачання. Так, війна збільшить споживання і відповідно вартість нафти, але є наступні фактори.

🛑У разі війни взаємні удари будуть виводити з ладу ключові економічні об’єкти, НПЗ та порти. Це, відповідно, буде зменшувати переробні потужності та можливість імпортувати нафту.

🛑Загалом війна між світовими економіками спровокує зниження економічної активності та збільшить фактор світової рецесії, що буде тиснути на ціни нафти вниз.

➡️ Війна — це не про економічне зростання, на тлі якого й мають рости ціни на енергоресурси. Це — про втрати, невизначеність, гальмування інвестицій, економічної активності, на перших етапах – взагалі шок, переривання ланцюжків постачання, кризи на фондових. Тому військове споживання нафти не компенсує втрат економічного.

⏩ Але найбільш цікавими є геополітичні фактори:

На каналі була серія статей, що індійська оборонка вкрай залежна від радянських комплектуючих (тобто, московії). Індія намагається з 2022 року активно перейти на західну зброю — французьку та американську, але це час. Радянську техніку вона планувала обслуговувати в Польщі та Чехії, щоб диверсифікувати залежність від москви, але ці дві європейські країни «трохи» перезавантаженні поточними замовленнями. 

➡️ Тож цікаво, як у разі конфлікту поведе себе московія, яка залежна від Китаю.

🇨🇳 Китаю, який попри минулі розбіжності з Пакистаном 🇵🇰, у разі чого буде підтримувати свого головного боржника. Особливо, коли американці до цього «побили горщики» з Пакистаном, а зараз самоізолюються від подій. Тому тут цікаво як зіграє квадрат: з одного боку — взаємозалежностей, а з іншого — абсолютно відмінних інтересів: московії–Індії–Китаю–Пакистану.

➡️ Тож потенційний конфлікт відкриває цілу низку геополітичних дилем та, відповідно, можливостей, у тому числі для Європи. Але все це, нагадаю, — у разі сценарію повноцінної війни. Зараз же, звісно, відбувається загострення, але чи перейде воно поріг ескалації для широкомасштабної війни — під питанням.

Хоча з іншого боку вторгнення московії відкрило Скриньку Пандори, і може бути будь-що. Цю скриньку все ще можна було закрити — вчасно, покаравши агресора, але цього не сталось. Тож…

Трохи допису в коментарях через брак знаків 👇

Resurgam ➰ Приєднуйся

Угода про корисні копалини дає відповідь на те, чому Зеленський в останні тижні відкрито почав критикувати Китай

💬 Загальні положення угоди вже описали люди, які безпосередньо залучені у цей процес, а я узагальню та зверну увагу на певні цікаві моменти. 

Від першочергового, відверто неоколоніального вигляду, цей варіант виглядає більш-менш прийнятно, де, на перший погляд, зберігається хоч видимість балансу інтересів.

🇺🇦 Що Україна змогла відстояти?

🛑Що раніше надана допомога НЕ включається в угоду, тобто у фактичний борг України.
🛑Рівне та пропорційне управління. 
🛑Угода поширюється виключно на нові розробки родовищ корисних копалин (ренти та ліцензії), а не на чинні. Тобто, угода не стає навантаженням на поточний бюджет України.
🛑Відтермінування роялті та блокування виведення капіталу на проєкти за межами України.
🛑Збережено власність та право визначати «де» і «що» можна добувати відповідно до Законів України.

🇺🇸 Що отримують США?

🛑Що Китай, або будь-хто інший не з партнерів США не будуть мати доступ до українських ресурсів.
🛑Трамп отримує дві ресурсні угоди по Україні та ДР Конго, які стануть на певний час його медійним мейнстримом.
🛑Фонд — це «free tax zone» для американських інвестицій. 

➡️ Щодо фінансової сторони угоди, то для США зрештою вона виявилась другорядною (пори постійні заяви Трампа про 500 млрд, 300 млрд чи 100), і дуже добре, що першочерговий максималістський тиск був витриманий Україною. Фонд буде накопичуватись шляхом відрахування 50% від виключно НОВОЇ ренти та ліцензій. 

➡️ Звучить доволі об'ємно — ліцензії на нафту, газ та інші природні ресурси і може здатись, що наші відрахування у Фонд сильно вдарять по майбутніх бюджетах України, — але в цифрах це виглядає трохи інакше.

Для прикладу: у бюджеті 2025 року всі поточні рентні відрахування в український бюджет складають 58,1 млрд гривень, або 1,38 млрд$, або це 2,5% від всіх (без кредитних і грантових) доходів України. АЛЕ це відрахування від чинних, до яких Фонд НЕ має відношення. Мова про нові. А ці цифри просто даю для розуміння про які об'єми мова.

➡️ Фонд зможе працювати, коли в ньому буде капітал (реальний) для інвестування в нові розробки родовищ та супутньої інфраструктури.

Капітал може утворитися двома шляхами: перерахуванням зі США чи очікуванням, поки наші відрахування — 50% від нової ренти та ліцензій — наповнять Фонд до достатніх обсягів для інвестування. 

🇺🇸 Трамп навряд чи буде перераховувати реальні кошти до Фонду (найбільш оптимістично — що буде нова військова допомога у вигляді внеску у Фонд, але це не капітал, який Фонд може використати для інвестування).

➡️ Тож реальний капітал Фонду буде утворюватися шляхом відрахувань 50% нових рент та ліцензій з України. Але ці податкові відрахування навіть чинні (які НЕ включаються у Фонд) — складають лише 1,38 млрд, а 50% — це взагалі було б лише 700 млн.

А ми кажемо про НОВІ ліцензії та ренти. Тобто, щоб вийти на прийнятні цифри, треба стимулювати український видобувний сектор не на 10-20-50%, а в рази. А це — спочатку інвестиції (мільярдні), а потім — це дасть відрахування у Фонд. Вранці гроші — ввечері товар. 

⏩ Тож ця угода більше не економічна, а геополітична.

Геополітична, бо в рамках гонитви між США та Китаєм за світовими стратегічними ресурсами США умовно «застовпили» ключовий пункт (який не просто так оперативно зазначив Держдеп): «що жодна держава чи особа, яка фінансувала московську військову машину, не матиме права брати участь у відбудові України». 

В першу чергу американці гарантували собі, що Китай не має права заходити в Україну.

➡️ І це і є відповідь на те, чому минулого тижня Зеленський несподівано відмовився від традиційної обережності щодо висловлень у бік Пекіна і вперше відкрито звинуватив Китай у підтримці й, що головне, у постачаннях обладнання та компонентів озброєння до московського ВПК. 

Відповідь — цей пункт в угоді, який зазначив Держдеп, і для якого Україна офіційно мала звинуватити Китай, щоб Пекін підпадав під цей пункт.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇺🇸 Паралельні реальності американської дипломатії за останні 24 години: або в чому насправді справа?

Трамп в інтерв’ю🗣: «путін дуже розумна людина та дуже хитра, але я змушу його піти на поступки щодо закінчення війни».

Венс 🗣: «Ми оприлюднили мирну пропозицію і впродовж наступних 100 днів ми будемо наполегливо працювати, щоб спробувати об’єднати сторони». 

Речниця Держдепу США🗣: «США більше не планують виконувати роль посередника у врегулюванні війни московії та України». 

Щоб зрозуміти весь цей цирк, треба відмітити дві речі:

➡️1. Трамп вважає, що він просто «майстер перемовин та гри у невизначеність». Міністр фінансів Бессент: «Стратегічна невизначеність — переговорна тактика Трампа».

➡️ 2.  Судячи з усього, Трамп — такий «великий майстер стратегічної невизначеності», що навіть його команда не завжди може зрозуміти, яку політику їм треба проводити. За даними американської преси, у Білому домі діє правило — дочекатись, поки Трамп повторить розпорядження якмінімум двічі.

Я ж у відео пояснював, чому США не можуть «просто вийти». 

➡️ Американці пов’язали всі основні зовнішньополітичні процеси довкола Віткоффа: ХАМАС/Ізраїль, Україна/московія та ядерна угода з іраном. А Віткофф пов’язав всі ці процеси довкола домовленостей та посередництва москви. Але поки немає угоди по Україні – немає зацікавленості москви насправді чомусь сприяти.

Увага: я не обговорюю реальний рівень можливостей сприяння москви, а лише те, що це посередництво москва як «можливість» продала Віткоффу, а той — Трампу.

Тож вихід США з перемовин по Україні робить дві речі: 

▶️ Руйнує треки по інших напрямках, щодо яких Віткофф думає досягти успіху за підтримки москви.

▶️ Підставляє Віткоффа, бо монополізація зовнішньополітичних треків у разі чого робить того винним у всіх трьох провалах.

💬 Можливо, це звучить дивно, але саме Віткофф найменш зацікавлений "виходити", бо розуміє, що так він втратить можливість тиснути на Київ, а путін без поступок Києва не піде ні на що.

Про вихід час від часу каже Трамп, але найчастіше — це заяви Рубіо. А Віткофф майже завжди уникає цієї теми, в якій він не зацікавлений, але й проти ситуативних бажань Трампа не можна ж висловлюватись.

➡️ Далі. Недарма доволі багато публікацій в західній пресі вважають перемовини країн Європи та України в Римі з Трампом успішними саме через те, що там був відсутній Венс.

Венс постійно намагається повернути дискурс, який сприяє Віткоффу, і часто підтримує Віткоффа. Такими заявами Венс підтримує Віткоффа, бо створює ілюзію його «успішності як перемовника». Навіть заява про ще 100 днів — це допомога Віткоффу.

❓ А хто продукує постійно заяви про «вихід»?

Рубіо. Навіть зараз заява, що нібито США виходять — це заява речниці Держдепу, відомства Рубіо. 

➡️ Можу припустити, що Рубіо і Ко розуміють, що якщо зайняти пасивну позицію США в рамках бажань Трампа бути «непередбачуваним» і дати простір для путіна, то той продемонструє повну відсутність зацікавленості в припиненні вогню, і підставить Віткоффа. 

➡️ А отже, це підкреслить недієздатність стратегії Віткоффа через відсутність результатів — в першу чергу з боку москви, бо Україна зараз у позиції: ми готові до повного і безумовного припинення вогню. Справа — з Кремлем. І що справа за Кремлем, у ряді заяв підтвердив і сам Трамп, що він «щось» очікує від путіна.

Тож маємо ⤵️

• Трамп любить гру у невизначеність (хоч робить це жахливо);
• Рубіо на цій любові до невизначеності Трампа хоче продемонструвати відсутність результатів у Віткоффа;
• Умовний вихід США надає можливість путіну «продемонструвати себе»;
• Віткофф незацікавлений у виході США (пасивній позиції) по Україні, бо це обрубує можливість легальних прямих контактів з москвою для погодження цих самих позицій. А Віткофф пов’язав з Кремлем багато чого, але для цього треба угода по Україні;
• Венс намагається як може сприяти Віткоффу, бо на це воля мільярдера Тіля.

🇺🇦 А що має Україна? 

Санкції поки збережені, зброя йде. Головне — не заважати американському тераріуму. Як і казав на початку року — найцікавіше почнеться через 100 днів, які минули.

Resurgam ➰ Приєднуйся

❤ Шановна спільното, в мене до Вас буде окреме, дуже важливе прохання про допомогу.

💬 Можна здогадатися, що є певна стратегія моєї діяльності, яка покладена в поетапні кроки для протидії різного роду впливам московії. 

➡️ Щоб задум та стратегія були успішними, Ви можете мені допомогти. На жаль, я не можу Вам цілісно проговорити стратегію і продемонструвати кінцевий результат для мотивації, бо тоді поставлю під сумнів її успішність.

Але я насправді розраховую на Вашу допомогу. В рамках одного з елементів стратегії мені необхідно створити більш-менш дієвий окремий англомовний YouTube-канал 🎞. І його популяризація у Ваших можливостях.

Ось є перше англомовне відео, яке раніше було презентоване українською. 

У мене людське прохання до Вас:

Навіть якщо Ви його вже дивились українською, поставте десь на фон нехай програє англійською, поставте лайк, підпишіться і напишіть комент. 

📊Алгоритми YouTube найчастіше визначають, чи рекомендувати відео далі, в перші години, і звертають увагу на утримання аудиторії (скільки часу від довжини всього відео дивився глядач).

Пізніше зможете відписатись, щоб не заважало, але допоможіть зараз з найважчим кроком просування. Буду вдячний, якщо зробимо спільну справу, яка потім виллється в те, що Ви побачите наступними кроками впродовж найближчих місяців.

З повагою, шановний читачу, від мене до Вас та вірою у нашу єдність.

——————————————————
Перше англомовне відео, з яким я прошу Вас допомогти ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=m42RV-GBTs4
——————————————————

Resurgam ➰ Приєднуйся

Базові дані московської економіки

💬 Наступного тижня госдума московії розгляне урядовий законопроєкт про перегляд показників федерального бюджету, де через ряд факторів (у першу чергу падіння цін на нафту) будуть внесені наступні зміни.

➡️ Дефіцит бюджету буде збільшено з 1,2 трлн до 3,8 трлн. Цей показник перевищує ліквідну частину ФНБ. При цьому, додатково, ФНБ вперше за півтора року щоденно (а не квартально чи наприкінці року для зведення балансу) продає золото та юані у розмірі 1,6 млрд рублів в день для підтримки поточного фін. балансу через низькі ціни на нафту.

💲Ціна на Urals у бюджеті знижена з 69,7$ (запланованих на початку року) до 56$. Хоча фактично зараз Urals торгується вже у діапазоні 48-49$. 

⤴️ Інфляцію переглянуто у бік збільшення з 4,5% до 7,6%. Важливо зазначити, що це не споживча інфляція, а загальна, тобто та, що враховує промислове виробництво для ВПК. Тому більшість доступних оцінок незалежних економістів зазначають, що споживча х2.

⏩ Головне — це падіння загальних доходів бюджету на -1,8 трлн: з 40,3 трлн рублів до 38,5 трлн.

Серед структури:
• нафтогазові: -2,6 трлн
• не нафтогазові: +0,8 трлн

І що головне — витрати, навпаки, зросли з 41,5 трлн до 42,3 трлн. 

🔗 Але, що важливо відзначити, навіть виконання дохідної частини бюджету у 38,5 трлн уряд московії запланував через збільшення податків, які мають збільшити, «на їхню думку», доходи від:

• Податку на доходи фізичних осіб — на 180 %;
• Податку на прибуток підприємств — на 110 %;
• Податку на додану вартість — на 17 %. 

Ці цифри звучать настільки масштабно, що і за звичайних умов здаються доволі малореалістичними. А у випадку з московською економікою, на тлі одного важливого моменту, — взагалі фантазією. 

І це той момент, що офіційно у першому кварталі 2025 року цивільна економіка повноцінно пішла в рецесію. 

🛑Гуртова торгівля вперше із зими 2023 року почала скорочуватись із темпом мінус 2.3% за квартал.
🛑Видобувна галузь прискорила падіння у чотири рази — з мінус 0.9% до 3.7%.
🛑У першому кварталі 2025 промисловість (в тому числі ВПК) загальмувала ріст у 5 разів — з 5,7% до 1,1%. Цей сектор економіки був головним компенсатором загального росту ВВП.
🛑Темпи росту роздрібної торгівлі також скоротились з 5.5% до 3.2%. А з урахуванням інфляції, то взагалі можна казати про скорочення. 
🛑Скорочення в харчовій промисловості стали рекордними й досягли темпу мінус 0,7% щомісяця.
🛑Скорочення перевезень залізницею впали на 6,1% за квартал, а в березні падіння прискорилось до темпу мінус 7,2%.

Що головне зараз — так це навіть не самі цифри, а їхній темп. 

Щоб вийти з рецесії економічну активність навпаки стимулюють — доступом до дешевих коштів: низької ставки чи державних програм підтримки (або і того, і того), а не через підвищення податків. Оскільки підвищення податків в рецесію тільки збільшує ймовірність отримати всі перестороги закону Лаффера.

Можна констатувати, що з низькими цінами на нафту московський Мінфін потрапив у пастку:

🔄1) Уряд не може стимулювати економіку дешевими грошима (як було у 2023 році), бо просто вже немає цих вільних коштів. А Центральний банк вимушений тримати високу відсоткову ставку, бо інакше не зможе втримати інфляцію і макропоказники.

🔄2) Навпаки, замість стимулювання, через відсутність альтернатив, Мінфін вимушений пропонувати збільшувати податкове навантаження на бізнес, щоб перекрити незапланований дефіцит, який постійно зростає.

🔄3) Збільшення податкового навантаження дає ситуативний ефект (ріст ненафтогазових доходів у перші місяці), але після чого цивільний бізнес втрачає можливість вести економічну діяльність, і податкові відрахування починають навпаки зменшуватись. 

Тому замість подолання дефіциту бюджету — він, навпаки, розширюється через невиконання податкового плану.

🔄 І так по замкнутому колу, поки не будуть ліквідовані першопричини проблеми —дисбаланс в цивільній економіці через війну. Це і є стагфляція — набагато небезпечніше та більш руйнівне явище, ніж звичайна рецесія, яку час від часу переживає будь-яка економіка.

Resurgam ➰ Приєднуйся

❤ Спільното, завдяки Вашій підтримці скромний блог, який я запустив з середини 2022-го року, потроху перетворюється у щось більш структурне та, сподіваюсь, більш суспільно корисне. Впродовж наступних трьох місяців я сподіваюся порадувати Вас об’ємними дослідженнями, які зараз перебувають у процесі реалізації.

Зараз для Вас та наших закордонних партнерів функціонує:

🌐 Сайт (портал) на шести мовах;
🔵 Телеграм: український та англійський;
🎞 YouTube: український та англійський.

І хоч я не люблю ці соціальні мережі, зрештою мене переконали в їхній потребі:

🛑Х (Twitter): англійський;
📷 Instagram: український та англійський.

➡️ Але це не змінює того факту, що все це — завдяки винятково Вашій підтримці, оскільки у всьому цьому немає жодної грантової чи державної гривні. Оскільки стратегічно я вважаю: краще залежати від 100–1000–10000 патронів завдяки фандрайзингу — і це буде важче, довше, із більшими нервами, але при цьому це дозволяє максимально бути незалежним та вільним у діяльності, ніж залежати від настрою та стану 1–2–3 джерел. Це стійкість — як у «притчі про спагеті».

Плюс постійна потреба бути ефективним для широкого, а не вузького кола донорів змушує до пошуку якості.

➡️ Тож, якщо у Вас є бажання та можливість долучитися до підтримки Resurgam — буду щиро вдячний: це дозволить розвивати спільноту й надалі, а також забезпечувати себе запасом трав’яного чаю, що заспокоює мої нерви та сприяє працездатності.

🛑Base by mono — https://base.monobank.ua/6PuaMkgMfnFqP7#subscriptions

🛑Buymeacoffee — https://www.buymeacoffee.com/Resurgam/membership

🛑Посилання на банку — https://send.monobank.ua/jar/4RqPDpDCPE

🛑Номер карти — 5375 4112 1022 6374

🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇷🇴 Президентські вибори в Румунії: результати першого туру

До другого туру вийшли:

🛑Промосковський кандидат Дж. Сіміон – 40,96%;

🛑Мер Бухареста, проєвропейський Нікошур Дан – 20,99%;

➡️ Сьогодні, бачу багатьох вразило, що Сіміон набрав 41%, і що це більше, ніж заборонений Джорджеску, який на скасованих виборах набрав 23%.

Щоб пояснити цей відсоток, скажу одну річ:

Для Сіміона це був перший раунд другого туру, а для всіх інших — перший тур за вихід у другий.

Що це означає?

➡️ Що порівнювати минулі скасовані результати із сьогоднішніми — просто некоректно. Бо на скасованих виборах було декілька кандидатів із поля виборців Сіміона зараз: власне Джорджеску (23%), сам Сіміон (14%), Тержеш (1%) і менші.

➡️ Тобто, подібні за конфігурацією голоси розсіювались між декількома вподобаннями (кандидатами). Зараз же був лише Сіміон з цього, назвемо його євроскептичного, поля. Тому логічно, що він ці голоси в себе й увібрав. 

Тому для Сіміона перший тур — це був фактичний другий тур, де він боровся не за те, щоб потрапити у другий тур, а за те, який рівень «антирейтингу» у Сіміона. Потрапляння Сіміона у другий тур було вирішене через відсутність конкурентів у близькому ідеологічному полі.

⏩ Фактично, Сіміону треба було брати 50%+ і перемагати в один тур, щоб розраховувати на президентство. Це був його момент сили. Але стеля Сіміона — це 40-45%, і тільки тепер помилки опонента Дана — як-от слабка мобілізація виборців чи якийсь скандал за ці 2 тижні — можуть посприяти Сіміону. А так, попри 20% відставання після першого, у другому турі фаворит — Дан.

➡️ Щодо умовно проєвропейського електорату, то на перший тур виборів, попри наявність Антонеску як «номінально єдиного кандидата від сил», вони подробилися ще сильніше, ніж на скасованих виборах:

🔗 Дан (21%), який вискочив із-за спини Ласконі так, що формально його підтримала партія Ласконі. Сама Ласконі, яка вийшла минулого разу у другий тур, цього разу отримала 2,7%. Умовно «єдиний кандидат» Антонеску (20%) був розбавлений експремʼєром В.Понта (13%), який свого часу був провідним діячем Соціал-демократичної партії, що зараз була ядром виборців для Антонеску.

➡️ Хоч проєвропейські сили не виставили по-справжньому єдиного кандидата, але перший тур виборів продемонстрував, що сукупний обсяг їх виборців складає десь 57-60%. Це буде основою для Дана на другий тур через два тижні. Оскільки тепер буде грати не фактор розсіювання, а навпаки — фактор консолідації на противагу Сіміону. Гра антирейтингів.

🔄 Єдине, що може збити Дана — це слабка мобілізація, якщо виборці, які голосували за інших у першому турі, відмовляться приходити голосувати у другому турі. Тому першим суттєвим індикатором (чи все добре) під час другого туру буде те, наскільки впаде, чи не впаде, явка виборців порівняно з першим туром.

❗️ Запамʼятайте: другий тур – це завжди голосування антирейтингів. Ле Пен — Вам у досвід. І Сіміон тут у позиції Ле Пен. Можна підійти до омріяного результату дуже близько в першому турі, але не мати достатньо сил, щоб пройти випробування антирейтингом та подолати специфіку другого туру.

Тому все буде напружено, але нормально. За моїми розрахунками, Дан фінішує в другому турі в районі 53-56%.

Resurgam ➰ Приєднуйся

💬 Думаю, нікому не стане відкриттям істини, що роботизація військ стає одним із пріоритетних напрямків, який має частково компенсувати наші слабкі сторони. Від дистанційного знищення ворога до підвозу боєприпасів та евакуації поранених з важкодоступних місць фронту.

➡️ І технологічна боротьба триває постійно, і велику роль відіграють кастомні та локальні модернізації озброєння у фронтових майстернях.

⚡️ Тож бійцям та умільцям з роти наземних роботизованих комплексів 3-ої окремої штурмової бригади необхідно допомогти закрити збір на:

• 200 шт. плат ініціації
• Метал – 120 кг
• Метизи – 45 кг
• Роутери – 70 шт.
• Електродвигуни – 30 шт.
• Гумові покришки – 60 шт.
• Високострумові акумулятори – 70 шт.

* З минулого збору є залишок, який утворився платежами на PayPal, що надійшли із запізненням, у розмірі 16 522 грн.

Тому всі ці кошти переводжу у поточний збір, а скрини-підтвердження переведення кидаю у коментарі👇.

Повний перелік на що збір та запит від військової частини також у коментарях.

⏩ Загальна сума збору — 400 000 грн

Допомогти хлопцям закрити збір можна за реквізитами ⤵️

🛑Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/2yz9xyKbK3

🛑Номер картки банки —
4441111124971098

🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com

Resurgam ➰ Приєднуйся

#ТижневийОгляд

➡️ До речі, на YouTube-каналі 🎞 вийшов другий епізод огляду головних міжнародних подій тижня, які впливають на Україну.

Тож, хто ще не бачив — запрошую до перегляду: https://youtu.be/3ULu3tQYXVA

Resurgam ➰ Приєднуйся