Реве та стогне ресторатор
11.4K subscribers
1.57K photos
186 videos
12 files
1.89K links
Команда Poster про те, що відбувається на ринку Horeca України. Ми в Instagram - www.instagram.com/reve.ta.stogne.restorator/, наш чат - https://t.me/chat

Поділитися новиною/написати колонку @lararaksha
По співпраці та партнерству @oleksandra_milkovska
Download Telegram
​​Як відкрити заклад під час війни — історія Ponchyk Boy. Частина I

Свій перший заклад Олександр Жиляєв, Олексій Маурін та Тамара Крючкова відкрили ще до війни в Києві. Другий Ponchyk Boy відкрився 1 травня в Дніпрі вже в абсолютно нових умовах.

Про те, як це працювати та запускати бізнес під час війни —
у розповіді Олександра.

#ПопиталиЗаБізнес

✍🏻 З чого все почалось?

Насамперед, з нашого з Олексієм бажання зробити круту пончичну в Києві. Доречі, тільки в нього єдиного був досвід роботи у ресторанному бізнесі. Він працював у Bakehouse та навіть стажувався в пекарні у Франції. Щодо мене, то я маю 20-річний стаж маркетингу — 18 років працював з Comfy, а потім ще по року в компаніях EVO та Multiplex. Тамара теж, як і я, не має відношення до сфери ресторанного бізнесу, вона — досвідчена юристка.

В цілому, нас поєднують добрі дружні відносини та бажання зробити щось разом. Рішення ми також приймаємо разом, але в питаннях, де хтось із нас профі, віддаємо перевагу думці цього члена команди.

🤔 Чому саме пончики?

Ідея відкрити пончичну в мене з’явилася, коли я був у мого друга в Філадельфії. Я прийшов на локальний американський ринок за продуктами для борщу та був дуже здивований величезній черзі за пончиками в Bailer`s Donuts. Я мужньо її вистояв та купив дюжину пончиків. Я справді був вражений цим недорогим і дуже смачним десертом. Потім ще відвідав кілька місцевих пончичних і зрозумів, що хочу, щоб таке солодке щастя було і в Україні.

Потім я зустрів Льошу, й ми вирішили відкрити заклад с крафтовими пончиками в Києві. Наша подруга придумала назву, а агенція Banda зробила айдентику. Трохи згодом ми ще надихнули й Тому, і вже всі разом у вересні відкрили першу пончичну на Гончара, 24.

👀🥡 Трохи факапів

Якщо щиро, то помилок було дуже багато — це був наш перший заклад й спроба зайти до ресторанного бізнесу. Факапи починались з вибору локації й закінчились десь на упаковці для пончиків.

Так, ми невірно поміряли висоту коробки. Ми брали пончик і міряли його без глазурі та не врахували, що кришка коробки може торкатися шоколаду. Тобто, коли відкривається коробка багато глазурі залишаться на кришці. В такому випадку пончики лишаються у боксі не дуже красивими. Але цю проблему вже, звісно, вирішено.

🙋🏻Чи рентабельний бізнес?

Над фінансовими показниками ми досі працюємо й постійно вдосконалюємо. Нам було складно зробити точний фінплан, тому що ніхто з нас не мав нагоди керувати закладом та ми не знали багато нюансів. Але скажу, що зараз заклади працюють без збитків й це головне.

Щодо планів — зараз ми працюємо над удосконаленням формату для зростання ефективності й переходом до моделі франшизи.

✊🏻 Робота під час війни

24 лютого всі ми прокинулися під звуки бомб у Києві. В перші дні ми не працювали, тому що нічого не було зрозуміло. Вся команда залишила Київ.

Потім, десь за тиждень, ми повернулись і відкрили заклад як волонтерську точку — готували пиріжки для військових й лікарень. Зробили з початку війни вже понад 30 000 пиріжків і не зупиняємося.

Наразі заклад у Києві кожного дня в обід видає 300-400 пиріжків для організації «Київ Волонтерський», що годує приблизно 10 000–15 000 людей кожного дня.

Починаючи з 21 березня ми вирішили також продавати пончики у Києві. А 1 травня відкрилися у Дніпрі, тому що планували це зробити ще наприкінці лютого.

Взагалі, у нас в асортименті було 28 пончиків, але зараз працюємо у дещо скороченому форматі з 10-15 видами, проте ми дуже розширили асортимент напоїв — тепер в нас 10 видів різноманітних лимонадів українського й німецького виробництва.

Реве та стогне ресторатор — канал для справжніх
рестораторів
😎
​​Як відкрити заклад під час війни — історія Ponchyk Boy. Частина II

#ПопиталиЗаБізнес

💆🏻‍♂️ Відкриття під час війни

По-перше, відкриватися було складно з моральної точки зору — ми тут бізнес розвиваємо, а за 150 км лінія фронту. Також ми розуміли, що дуже багато людей виїхало. Ми дійсно не знали чи будуть взагалі до нас заходити люди. Але, як сказав наш президент: «Якщо можете працювати — працюйте!».

Ось ми й вирішили відкриватись у Дніпрі, тому що у нас були плани стартувати ще в лютому і майже все було готово.

Ще ми вирішили відкривати тут другий заклад, тому що всі ми, троє власників, з Дніпра, і для нас це дуже близьке та рідне місто. Ми всі жили тут 8 років тому й, на жаль, добре знаємо як це жити і працювати так близько від фронту.

🙏🏻 Команда в Дніпрі

Команду зібрали дуже швидко, частина персоналу була набрана ще у лютому, й всі чекали, коли ж ми, нарешті, відкриємось. Кухарів набрали за півдня за допомогою instagram та work.ua.

До речі, в Дніпрі зараз дуже багато переселенців й усі готові працювати. Наприклад, у нас в команді працює двоє переселенців.

💰 Окупність бізнесу

У Дніпрі ми проінвестували з Томою майже порівну, але вона трохи більше. Я заради цього продав квартиру. Але тут нам не довелось робити ремонт, бо ми взяли готове приміщення, плюс частково сплатили за ремонт від Balbek Bureau та обладнання ще в лютому. Сподіваємося за рік повернути інвестиції.

Але наразі ми працюємо не заради прибутку, а задля того, щоб працювала економіка країни. Ми відкриваємо нові робочі місця й робимо так, щоб у житті людей була не тільки війна. На наш погляд — це дуже важливо!

📌 Популярність закладу й маркетинг

Гадаю, що під час запуску в Києві спрацювали декілька факторів:
• Ефект нового
• Соціальний капітал власників
• Запуск нової системи оплати monobank
• Окреме промо Олега Гороховського, який зробив дописи в усіх своїх каналах, за що ми йому дуже вдячні.

В той час, коли ми запустили перший заклад, всі хотіли спробувати новий продукт та новий сервіс від Моно, тому й були такі черги перед закладом. Але нам без досвіду було складно цей потік правильно обробити.

🤝 У цінностях нашого бренда 3 складові:
• Різноманітність
• Гумор
• Задоволення

В роботі ми намагаємося завжди опиратися на ці речі. Наш маркетинг — це продаж наших цінностей та нашого ні на що не схожого продукту. Маленьке задоволення, гумор, різноманітність, плюс, нові пончики та напої.

Маркетингом займається Ярослав Кошовий, наш маркетолог і керівник у Києві. Ми всі разом вирішуємо яка буде тема нового пончика, шеф розробляє рецептуру, а маркетолог потім вирішує, як його показати нашим гостям.

SMM також веде наш маркетолог — Ярослав Кошовий, й, на нашу думку, виходить в нього це дуже круто. Класний копірайт, гумор, яскраві фото — те що треба.

📈Аналітика та розрахунки

Середній чек в нас майже не змінився після початку війни, як брали по 4 пончики + напій, так й беруть зараз. А ось загальні продажі впали на 50%, але вже зараз спостерігаємо невеликий зріст, сподіваємось тенденція продовжиться.

Фудкост зараз, можна сказати, динамічний. Звісно, що є невелике підвищення, тому що зростає вартість продуктів та логістики, але ми намагаємось не підіймати ціни, щоб залишатися доступними для всіх.

Облік ведемо у Poster — це ідеальна облікова система для невеликих закладів. Все дуже зручно й нативно, плюс крута підтримка. Все це нам дуже подобається й підходить.

До речі, ми ще запустили доставку з Glovo вже під час війни, але вони зараз генерують нам не більше 1-2 % замовлень, бо до нас йдуть не тільки за пончиками, а більше за атмосферою.

Реве та стогне ресторатор — канал для справжніх
рестораторів
😎
«Не зупиняємось й продовжуємо розвиватися». Як мережа IQ Pizza працює під час війни. Частина I

#ПопиталиЗаБізнес

В української мережі піцерій IQ Pizza більше ніж 50 закладів в Київській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Попри близькість фронту в планах у компанії продовжити відкривати нові заклади.

👩🏻‍💻 Редакція поговорила з операційним директором мережі IQ Pizza Катериною про цифри бізнесу та плани розвитку.

💪🏻 100% закладів досягли довоєнної виручки ще у квітні

Після початку війни, 24 лютого, у нас було закрито десь 5 закладів. Але це був вимушений захід через те, що впав кадровий потенціал. Люди з команди роз'їхалися, тому ми були змушені закритися в деяких місцях. Але наразі ми вже давно всі відкрилися та працюємо.

Вже у квітні 100% наших закладів досягли довоєнної виручки. У перший місяць було однозначне зниження продажів, але, знову ж таки, завдяки паніці. Це мало контрольовано, але й логічно. Березень у нас був доволі важкий, а ось вже у квітні ми вирівнялися.

📈 Трафік повністю відновився

Дніпро та Запоріжжя стали гуманітарними хабами, куди приїхало багато переселенців. І вони, так би мовити, замінили тих місцевих, які тимчасово виїхали за кордон або на захід країни.

👥 Про мотивацію та команду

У нас залишилася така сама оплата праці, яка й була до війни. Ми нічого не вигадували, щоб якось урізати зарплати. У нас є ставка за годину, і люди завжди отримують свої гроші за кількість відпрацьованих годин. Водночас ми дійсно помітили, що зараз відбувається певне падіння заробітної платні. Можливо, це пов'язано з тим, що багато підприємств не працюють і кадри звільнилися та намагаються продати себе дешевше.

Але в нашій компанії ситуація із заробітною платою не змінилася. Тобто ми не підлаштувалися під ринок і не зменшили її.

Зараз штат компанії укомплектовано на 100%. Якщо ми шукаємо людей, то під ті об'єкти, які ми відкриватимемо. Ми не зупиняємось й продовжуємо розвиватися.

А щодо людей, які виїхали за кордон, то вже частина з них встигла повернутися, а ті що ні, намагаються залишити за собою право на робоче місце. Але здебільшого люди повернулися. Є які ще в роздумах, проте вони теж телефонують і кажуть: «Ми повертаємось у вересні». Тобто у людей вже є конкретні строки й бажання працювати з нами надалі.

🍕 У ТОПі піци «Чорнобаївка», «Байрактар» та «Джавелін»

Рекламну політику ми не чіпали, проте дещо змінили меню. У нас до меню додалося три піци з патріотичними назвами «Чорнобаївка», «Байрактар» та «Джавелін», й з кожної такої проданої піци ми перераховуємо 15 грн на допомогу Збройним Силам.

Як тільки ми запустили нове меню, то за перший тиждень перерахували десь 55 000 грн на ЗСУ, а за повний червень – 400 000 грн. Зараз ці піци вже входять до топ 5-7 позиції з усіх продажів.

Тут спрацювали не тільки назви, а й самі піци виявилась цікаві, тому що до кожного продукту люди звикають і хочуть щось новеньке. Та й патріотичний дух наших мешканців теж додає своє — усі хочуть бути корисними та допомагати.

🙏🏻 Відкриття без кульок та промоутерів

Насправді у нас мережа трохи більша, ніж IQ Pizza. У нас є ще «Перша пекарня твого міста» та «Де шашлик» — мережа ресторанів швидкого харчування. IQ Pizza — це в основному власні заклади мережі. Зараз в нас 5 франчайзингових об'єктів на підконтрольній території України, а всі інші — це заклади головної компанії.

Наразі ми плануємо відкривати нові заклади. Ще перед самим початком наступу росії ми готували декілька об'єктів у Дніпрі. Коли все почалось, ми мали об'єкти стовідсоткової готовності в Іларіонове, Дніпропетровського району. Але запустили вже їх без реклами — ніяких кульок, промоутерів та додаткових маркетингових активностей. Тому, що це не допустимо наразі. Але об'єкти запустилися та успішно працюють.

Як воно буде далі — важко сказати, особливо враховуючи плани, які ми ставили собі на 2022 рік. На скільки це буде реально виконати або ні. Але на сьогодні власниками компанії прийнято рішення продовжити розвиток. Ми шукаємо нові приміщення та плануємо відкривати нові заклади.

«Реве та стогне ресторатор» — канал для справжніх рестораторів 😎
«Не зупиняємось й продовжуємо розвиватися». Як мережа IQ Pizza працює під час війни. Частина II

#ПопиталиЗаБізнес

🔎 Як контролюємо бізнес

У нас є циклічні звіти, наприклад, щоденні, — продаж по днях, ABC-аналіз продажів та звіт з рентабельності. Зараз це дуже важливо, тому що є проблеми із сировиною.

Раніше ми звіт з рентабельності могли дивитися не так часто, тому що в нас була стабільніша цінова політика. Зараз же ціни змінюються занадто швидко, тому ми контролюємо цей показник щодня. Щодо щомісячних звітів, то це — витрати й звіт прибутку та збитків.

💙💛 Про зміну системи обліку

До початку повномасштабної війни ми працювали у програмі iiko. Так сталось, що якраз після 24 лютого закінчувалась передплата, і ми прийняли рішення не допомагати країні-агресору та не сплачувати їх програмний продукт. Тобто, в перший день ми одразу ухвалили перехід.

З огляду на те, що ми переводимо на систему Poster не тільки піцерії, а й пекарні, тобто всю мережу, плюс франчайзингові об'єкти — це не так швидко, як нам би хотілось. Також в нас багато об'єктів, кому потрібно передати нове обладнання. Всі ці організаційні моменти забирають час. У нас досить багато закладів по всій Україні і вони всі мають перейти на Poster. Навіть ті франчайзі, що зараз на окупованій території, теж вже перейшли на нову систему.

Але я б сказала, що, якщо зараз не було таких проблем з логістикою із-за війни, то за два тижні всю мережу ми могли б спокійно перевести на облік в новій системі.

Персонал спочатку був у паніці: «Знову вчити, знову щось нове, навіщо ми вже звикли». Але як тільки вони побачили фронт, тобто термінал продажу, питання відпало само собою. Тому, що Poster має максимально легкий фронт продажів. Касирам і продавцям та й всьому персоналу дуже легко працювати з ним.

Зараз усі заклади переходять досі легко. І навіть франчайзі, які були на SmartTouch, дзвонять запитують: «Як у вас справи з Poster?», ми швиденько все розповідаємо, день-два — вони вже на Poster.

Для нас, як для франчайзера, важливо, що Poster має блок Poster Connect, який може об'єднувати всю мережу в єдиний акаунт і банально призначати єдину ціну. Тобто не треба заходити й формувати прайси всім закладам окремо. Це дуже корисно. Без цього, напевно, ми б не зважилися на перехід. Ми все ж таки велика мережа і нам важливо керувати всім швидко й зручно.

📦 Як ведемо складський облік

Спочатку ми не запускали складський облік окремих торгових точок. Але зараз вже почали це робити, щоб заклад міг самостійно ставити собі «приходи», а також постачальників та закупки, які до них надходять протягом дня. Це ми робимо прямо зараз й працівники вже починають користуватися цим інструментом.

Зрозуміло, що самі ціни на позиції ми не змінюємо щодня. Ми не можемо дорожчати щодня або підлаштовуватися під ринок. Насамперед ми дивимось на це задля аналітики.

Якщо є позиція, яка виросла в ціні та яка вже знижує рентабельність до не припустимого рівня, то ми починаємо аналізувати ринок, шукати інших постачальників або суміжні позиції за іншими цінами. Надалі, якщо не знаходимо, ми намагаємось контролювати подорожчання та приходимо до того, чи потрібно нам збільшувати ціни або ні.

Наприклад, борошно. У перші тижні війни воно почало миттєво зростати в ціні — стало вдвічі дорожче, але згодом відновилось на рівні колишніх показників. Тому не треба поспішати — спостерігайте й не приймайте відразу кардинальні рішення.

«Реве та стогне ресторатор» — канал для справжніх рестораторів 😎