1719. Заклад двох ветеранів.
63 subscribers
11 photos
12 videos
Після трьох років на війні, ми хочемо не знищувати, а створювати. Саме для цього, власноруч побудували це душевне місце. Повага, гумор, смак, затишок - це є головним, чого ми прагнемо.
Прийдеш - побачиш. Оціниш - прийдеш ще не раз. Всіх обняли.
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ось, що спільного між старим забором та закладом громадського харчування?
Власники… ✌️
43 підписника..
Я не розумію, чому досі з нами не звʼязався жоден рекламодавець!
В мене навіть корона трохи зʼїхала 👑
Чи то, мабуть, дах😂
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В нас був план, і ми його притримувались 👍
Гоу, челендж - хто частіше нас, із тут присутніх, буває в METRO?
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зізнавайтеся, хто полюбляє Руколу?
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А осьо і проработки підʼїхали👌
Хто скаже, в яку страву, або соус, так мілко ріжуться солоні огірки?
P.S. Огірки прям смачні виявилися, з першого разу попадання в «яблучко» на закупівлі
Ну і раз ми почали грати в «Хто хоче стати мільйонером» , наступне питання- чому в ресторанах (хороших ресторанах) салат Айсберг і інші види салатів, завжди рвуть, замість того, щоб різати?
Всім ранку.
Сьогодні не буде жартів. День трохи не той.
Саме цього дня, але три роки тому, ми були в Сєвєродонецьку. Вікінг в ДК Хіміків, а Моряк в Адміністрації міста. Таки були позиції. На цей час, наша зведена рота 205го батальйону мала вже двох загиблих, штурми кадирівців шли один за одним, автомати та кулемет не встигали охолонути. Звʼязку майже не було, їжі також, воду пили хто де знайшов - хто з бачків унітазів, хто з батарей, хто з бойлера. Ввечері цього дня, відходячи з позицій за наказом командування, до останнього прикриваючи відхід одного зі взводів, загинув Кеп, Ілля Моторний, врятувавши 22 чоловіка.
Ми памʼятаємо все. І наш нічний марш, і підтримку один одного, і «френдлі-фаєр», коли вийшли до своїх з батальйону Свобода.
Після цих подій, було ще багато всього, але той день в памʼяті назавжди.
Кожен з нас знайшов в собі сили йти далі. Будувати щось своє, знову ж таки, підтримуючи один одного. Саме тому, не дивуйтесь, коли бачите в наших постах алкоголь, або чорний гумор, або взагалі гумор. Це лише «контент», лише одна зі сторін всього, що ми робимо і чим живемо.
Цей пост не про жаль. Цей пост про відповідальність перед загиблими, і перед тими, хто досі тримає в руках зброю. Про вдячність всім, хто нас підтримує - Ольга Володимирівна, Андрій, Святоша, Туз, Наталя, і багато хто ще…
Ми памʼятаємо все. І вдячні кожному.
Маємо честь! 🫡🇺🇦
Ще трошки історії створення закладу
Гучних робіт було дуже багато, від кріплення кожного окремого проводу, до таких собі отворів під майбутню вентиляцію. А ми знаходимося в житловому будинку..
Велика дяка нашим сусідам за їх терпляче відношення до нашої праці🥰
Страва - це тіло, а соус - це одяг.
(с) Гордон Рамзі
Як Ви вважаєте, це дійсно так?
Для нас це важливо, бо ми створюємо соуси власноруч, дійсно готуємо, а не змішуємо дві рідини, або купуємо щось.
Сьогодні плануємо коптити перець чилі, для одного з соусів. Обовʼязково покажемо як і що🌶️
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Поки ми тут збираємося коптити перець 🌶️, вам в стрічку ще історії 😉
Готувати ТАМ, було трошки.. складніше, скажемо так😁
🫡Доброго ранку всім та продуктивного тижня
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Продовжуємо продовжувати😏