Вот видите - наша редакция твердо стоит на позициях марксизма-ленинизма!
Товарищи, делитесь своими результатами в комментариях!
Тест: https://leftvalues.github.io/index.html

Авторы: Иосиф Виссарионович Сталин.
Название: "Марксизм и национальный вопрос".
Год написания: 1913.
Издательство: Государственное издательство политической литературы.
Год и место издания: Москва, 1952.

Автор: Карл Маркс.
Название: "Заработная плата, цена и прибыль".
Год написания: 1865.
Издательство: МЛРД «Рабочий путь».
Год издания: 2018.
Примечание: в данном издании также присутствует другой труд Карла Маркса - "Наемный труд и капитал", который мы отдельно публиковали ранее.

#цитата #сталин

"Было бы ошибочно думать, что первый этап периода всемирной диктатуры пролетариата будет началом отмирания наций и национальных языков, началом складывания единого общего языка. Наоборот, первый этап, в течение которого будет окончательно ликвидирован национальный гнет, – будет этапом роста и расцвета ранее угнетенных наций и национальных языков, этапом утверждения равноправия наций, этапом ликвидации взаимного национального недоверия, этапом налаживания и укрепления интернациональных связей между нациями."

И. В. Сталин, "Национальный вопрос и ленинизм".

Товарищ Сталин верно отмечает диалектику национального развития: социализм сначала укрепляет нации, устраняя гнёт, чтобы затем объеденить их в интернациональной взаимопомощи. Это соответствует марксистскому пониманию наций как исторических, а не вечных форм общности.

В Каменце-Подольском народные массы вступили в открытое противостояние с военкоматом, который пытался насильно забрать мужчину на фронт. При этом пострадала женщина, сбитая машиной ТЦК. Около сотни человек окружили автомобиль военкомата, перерезали шины и скандировали "Ганьба!", выражая протест против произвола. Полиция встала на сторону военкомата, защищая его от возмущённых граждан.

Это не единичный случай — с начала года зафиксировано уже 12 подобных столкновений. Власти вместо решения социальных проблем лишь ужесточают репрессии. С 5 июня десятки тысяч мужчин, ранее признанных ограниченно годными, могут быть автоматически мобилизованы, так как срок их переосвидетельствования истекает. По данным нардепов, 99% из них признают годными, а половину отправят на передовую.

Между тем радикальные националисты вроде Корчинского открыто призывают к расстрелам протестующих, демонстрируя истинное лицо режима, который держится на насилии и страхе.

Как писал В.И. Ленин:

"Только пролетарская, социалистическая революция может вывести человечество из тупика, созданного империализмом и империалистическими войнами. Каковы бы ни были трудности революции и возможные временные неуспехи ее, или волны контрреволюции, окончательная победа пролетариата неизбежна."

Нынешние события в Украине — яркое подтверждение этих слов. Пока власть защищает интересы олигархии и империалистов, народ страдает. Но чем сильнее гнёт, тем неизбежнее грядущее пробуждение классового сознания трудящихся.

Автор: Владимир Ильич Ленин.
Название: "Детская болезнь "левизны" в коммунизме".
Год и место издания: Петербург, 1920 г.
Издательство: Государственное издательство.

#цитата #маркс

"Общественные отношения, при которых производят индивиды, общественные производственные отношения, изменяются, преобразуются с изменением и развитием материальных средств производства, производительных сил. Производственные отношения в своей совокупности образуют то, что называют общественными отношениями, обществом, и притом образуют общество, находящееся на определенной ступени исторического развития, общество с своеобразным отличительным характером. Античное общество, феодальное общество, буржуазное общество представляют собой такие совокупности производственных отношений, из которых каждая вместе с тем знаменует собой особую ступень в историческом развитии человечества."

Карл Маркс

Производственные отношения составляют базис, определяющий надстройку — правовые, политические и идеологические формы. Развитие производительных сил приводит к конфликту со старыми отношениями, что ведёт к смене общественно-экономических формаций и указывает на неизбежность перехода от капитализма к коммунизму.

6 июня - Международный день русского языка!

Язык есть средство, орудие, при помощи которого люди общаются друг с другом, обмениваются мыслями и добиваются взаимного понимания. Будучи непосредственно связан с мышлением, язык регистрирует и закрепляет в словах и в соединении слов в предложениях результаты работы мышления, успехи познавательной работы человека и, таким образом, делает возможным обмен мыслями в человеческом обществе.

Обмен мыслями является постоянной и жизненной необходимостью, так как без него невозможно наладить совместные действия людей в борьбе с силами природы, в борьбе за производство необходимых материальных благ, невозможно добиться успехов в производственной деятельности общества, — стало быть, невозможно само существование общественного производства. Следовательно, без языка, понятного для общества и общего для его членов, общество прекращает производство, распадается и перестаёт существовать, как общество. В этом смысле язык, будучи орудием общения, является вместе с тем орудием борьбы и развития общества.

И. В. Сталин, "Марксизм и вопросы языкознания".

Автор: Иосиф Виссарионович Сталин.
Название: "Об основах ленинизма".
Год и место издания: Москва, 1924 г.
Издательство: Газета "Правда".

Подписывайтесь на новый канал наших товарищей!

Приглашаю всех в новый канал Ленинской правды чтобы вступить переходите по ссылке ссылка

https://youtu.be/D62wNpIqU7g?si=hLmSoQmUmyCkIOvC

Последнее публичное выступление товарища Иосифа Виссарионовича Сталина на XIX съезде КПСС.

Ізраїльська буржуазія розв’язала повномасштабну імперіалістичну війну проти Ірану, про що свідчать події останньої доби. У ніч на 13 червня Ізраїль завдав масованого удару по території Ірану, випустивши близько 500 ракет і уразивши щонайменше 100 об’єктів, включно з ядерними та військовими об’єктами, базами КВІР, а також будинками іранських учених і офіцерів. До цього були ліквідовані кілька високопоставлених іранських військових, що свідчить про довготривалу й ретельно сплановану операцію. Важливу роль відіграли диверсійні групи, заздалегідь розміщені в Ірані, а також мобільні ударні системи, замасковані під цивільний транспорт. Таким чином Ізраїль продемонстрував високий рівень підготовки й рішучість вести не обмежену акцію залякування, а саме кампанію зі стратегічного розгрому Ірану.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху відкрито заявив, що мета операції полягає в тому, щоб підірвати режим аятол, дискредитувати його в очах власного населення й «раз і назавжди» вирішити іранське питання. Це підтверджує, що ми маємо справу не з оборонною реакцією, а з наступальною війною, продиктованою інтересами ізраїльського капіталу та його союзників, передусім США. Більше того, в цій війні Ізраїль активно використовує військові ресурси, які раніше були призначені для підтримки інших регіонів — наприклад, понад 20 тисяч ракет, спочатку обіцяних Україні, були перекинуті до Ізраїлю, що також вказує на пріоритетність цієї кампанії для американського імперіалізму.

Відповідь Ірану виявилася не менш показовою: після неефективного запуску десятків безпілотників, які були перехоплені ізраїльською ППО, іранська армія, за її словами, випустила до 300 балістичних ракет, частина з яких уразила цілі в Тель-Авіві, Єрусалимі та інших містах. Попри деякі успіхи в прориві ізраїльської системи протиповітряної оборони, завдана шкода все ще не співмірна з тією, яку зазнав Іран унаслідок першого удару. Втім, сам факт того, що ракети досягли центру Тель-Авіва й будівлі ізраїльського Міністерства оборони, став ударом по іміджу "непереможності" ізраїльського ВПК.

Але з марксистської точки зору важливо підкреслити головне: перед нами війна імперіалістичного характеру, яка не має нічого спільного з інтересами трудящих ані в Ірані, ані в Ізраїлі. Ізраїльська буржуазія, прагнучи зберегти гегемонію в регіоні й догодити американському імперіалізму, втягує власний народ у криваву авантюру. Іранська теократична буржуазія, своєю чергою, відповідає не задля захисту трудящих, а задля збереження власної влади та впливу в регіоні. Це протистояння двох капіталістичних держав, кожна з яких використовує патріотичну риторику й релігійну демагогію для прикриття своїх класових інтересів і придушення протесту всередині країни.

Трудящі Ізраїлю та Ірану — євреї, перси, араби, курди та інші — не зацікавлені ані в Ізраїлі від Нілу до Євфрату, ані в «помсті за шахідів», ані в захопленні ядерних об’єктів. Вони зацікавлені у мирі, справедливості та звільненні від влади експлуататорів — чи то сіоністських капіталістів, чи то іранських мулл. Ця війна — не їхня війна. Вона лише посилює репресії, мілітаризацію й націоналістичну істерію по обидва боки фронту.

Завдання ленінців — викривати природу цієї війни, виступати проти участі в ній своїх країн, саботувати мілітаристську пропаганду й підтримувати інтернаціональну солідарність трудящих. Справжня альтернатива цій війні — не «перемога Ізраїлю» чи «відплата Ірану», а революційний рух трудящих усього світу, здатний покласти край владі капіталу та його війнам.