#будніфармацевта
Кожен працівник 👩🏼⚕️ аптеки знає, що клієнти часом плутають повноваження фармацевта і лікаря. Я у цій історії від нашої колеги:
«Я працюю в маленькій аптеці на околиці міста. Вона тут одна, тож всі йдуть до нас. Більшість наших клієнтів – літні люди. Інтернет їм не до вподоби, тож про наявність та вартість ліків в аптеці вони воліють дізнаватися по телефону. Відповіді на такі запитання багато часу не віднімають, тим більше, що ми до них звикли. Втім, є в нас одна клієнтка, до якої звикнути неможливо. Вона телефонує з будь-якого приводу, і кожна розмова триває дуже довго, оскільки у пані купа запитань. Як вам, наприклад, ось такий випадок:
- Альо, аптека, добрий день! А від чого лоперамід?
- Це ліки від діареї.
- А як його приймати?
- У вас кишковий розлад?
- Ага, пронос. І ще температура. Чим збити температуру?
- Вам би до лікаря, шановна!
Біля каси починає збиратися черга, люди невдоволені.
- Я вже була у лікаря, він призначив протигрибковий препарат, я приймаю – і тепер в мене пронос і температура. Лоперамід підійде?
Черга гуде. Запитую, чому не телефонує до лікаря. Відповідь шокує: «Сьогодні вихідний, лікар слухавку не візьме, а аптека працює щодня!»
Що тут скажеш? Я б могла їй пояснити, що фармацевт – не лікар, але ця дама галаслива і може зіпсувати репутацію аптеки…»
🤔 Як у таких випадках слід діяти фармацевту? Чекаємо на ваші поради в коментарях. ⬇️
Кожен працівник 👩🏼⚕️ аптеки знає, що клієнти часом плутають повноваження фармацевта і лікаря. Я у цій історії від нашої колеги:
«Я працюю в маленькій аптеці на околиці міста. Вона тут одна, тож всі йдуть до нас. Більшість наших клієнтів – літні люди. Інтернет їм не до вподоби, тож про наявність та вартість ліків в аптеці вони воліють дізнаватися по телефону. Відповіді на такі запитання багато часу не віднімають, тим більше, що ми до них звикли. Втім, є в нас одна клієнтка, до якої звикнути неможливо. Вона телефонує з будь-якого приводу, і кожна розмова триває дуже довго, оскільки у пані купа запитань. Як вам, наприклад, ось такий випадок:
- Альо, аптека, добрий день! А від чого лоперамід?
- Це ліки від діареї.
- А як його приймати?
- У вас кишковий розлад?
- Ага, пронос. І ще температура. Чим збити температуру?
- Вам би до лікаря, шановна!
Біля каси починає збиратися черга, люди невдоволені.
- Я вже була у лікаря, він призначив протигрибковий препарат, я приймаю – і тепер в мене пронос і температура. Лоперамід підійде?
Черга гуде. Запитую, чому не телефонує до лікаря. Відповідь шокує: «Сьогодні вихідний, лікар слухавку не візьме, а аптека працює щодня!»
Що тут скажеш? Я б могла їй пояснити, що фармацевт – не лікар, але ця дама галаслива і може зіпсувати репутацію аптеки…»
🤔 Як у таких випадках слід діяти фармацевту? Чекаємо на ваші поради в коментарях. ⬇️
#будніфармацевта
Аптека – дивне місце, у якому чого тільки не відбувається! Наприклад, колега розповіла ось про що:
«Ходить до нашої аптеки одна 👩🦳 жіночка, постійна клієнтка. Жодних проблем вона ніколи не створювала, і я б про неї навіть не згадала, якби одного разу відвідувачка не здивувала всю аптеку. Придбала в нас ця пані електронний термометр. Хороший, якісний, тож була задоволена. Але наступного дня прийшла і жаліється: «Не працює ваш пристрій, заберіть його і поверніть гроші!» Дивно, вчора працював, ретельно перевіряли. Втім пані стоїть на своєму, а на руках у неї – малесенька 🐶 собачка з сумним поглядом. Здогадуюсь, що термометр купували саме для неї. Прошу жінку показати, яким чином вона вимірює собачці температуру. Пані пхає термометра тварині під пахву, ще й лапку притримує, щоб не випав. Черга і всі фармацевти починають сміятися, жінка здивована: «Що не так?». 🌡 Пояснюємо, як саме слід вимірювати температуру тваринам. Пані вмощує собачку на бік просто біля каси, встромляє термометр куди потрібно ☺️ і під дружній регіт черги очікує пару хвилин. І, о диво, прилад працює! Проблема вирішена, а ми вкотре переконуємось – в аптеці може статися що завгодно!»
Як вам історія? 🙂 Діліться думкою в коментарях і розповідайте про цікаві випадки, що траплялися з вами на роботі. ⬇️
Аптека – дивне місце, у якому чого тільки не відбувається! Наприклад, колега розповіла ось про що:
«Ходить до нашої аптеки одна 👩🦳 жіночка, постійна клієнтка. Жодних проблем вона ніколи не створювала, і я б про неї навіть не згадала, якби одного разу відвідувачка не здивувала всю аптеку. Придбала в нас ця пані електронний термометр. Хороший, якісний, тож була задоволена. Але наступного дня прийшла і жаліється: «Не працює ваш пристрій, заберіть його і поверніть гроші!» Дивно, вчора працював, ретельно перевіряли. Втім пані стоїть на своєму, а на руках у неї – малесенька 🐶 собачка з сумним поглядом. Здогадуюсь, що термометр купували саме для неї. Прошу жінку показати, яким чином вона вимірює собачці температуру. Пані пхає термометра тварині під пахву, ще й лапку притримує, щоб не випав. Черга і всі фармацевти починають сміятися, жінка здивована: «Що не так?». 🌡 Пояснюємо, як саме слід вимірювати температуру тваринам. Пані вмощує собачку на бік просто біля каси, встромляє термометр куди потрібно ☺️ і під дружній регіт черги очікує пару хвилин. І, о диво, прилад працює! Проблема вирішена, а ми вкотре переконуємось – в аптеці може статися що завгодно!»
Як вам історія? 🙂 Діліться думкою в коментарях і розповідайте про цікаві випадки, що траплялися з вами на роботі. ⬇️
#будніфармацевта
Колеги, робота фармацевта вимагає від нас доволі глибоких знань, 👩🎓 однак деякі відвідувачі вважають, що ми ще й повинні вміти вгадувати їхні бажання. Ось як в цій історії:
«Наша аптека розпочинає роботу о 8.00, однак о 7.45 біля дверей вже черга, переважно бабусі та дідусі. Відчиняю, люди ломляться до зали, наче навіжені. Пояснюю, що робочий день ще не розпочався, я маю перевдягнутися та запустити комп’ютери. Черга невдоволена, але правила є правила. Рівно о восьмій відчиняємось, до каси підбігає знервований очікуванням дідусь: «Дайте мазь від набряків ніг». Пропоную декілька місцевих засобів – мазі, гелі, креми, а відвідувачу все не до вподоби. Закликаю підійти до вітрини з венотоніками і обрати те, чого хоче. Але дідусь нічого не хоче – виявилось, що лікар йому призначив препарат, назви якого він не пам’ятає, а папірець з рекомендацією забув вдома, оскільки дуже поспішав до аптеки. Ну а я, як фармацевт, маю вгадати назву, оскільки повинна знати, що в таких випадках призначають лікарі, а якщо не вгадаю, то навіщо я взагалі тут працюю… Потім дідусь ще декілька хвилин голосно сварив всю фармацію разом і кожного аптекаря зокрема,вилаявся – і побіг додому. Повернувся з папірцем із назвою гелю, який я пропонувала одним з перших. Вгадала ж? А старий навіть не вибачився…»
🤔 А вам доводилось здогадуватись, чого саме хоче клієнт? Поділіться з колегами в коментарях! ⬇️
Колеги, робота фармацевта вимагає від нас доволі глибоких знань, 👩🎓 однак деякі відвідувачі вважають, що ми ще й повинні вміти вгадувати їхні бажання. Ось як в цій історії:
«Наша аптека розпочинає роботу о 8.00, однак о 7.45 біля дверей вже черга, переважно бабусі та дідусі. Відчиняю, люди ломляться до зали, наче навіжені. Пояснюю, що робочий день ще не розпочався, я маю перевдягнутися та запустити комп’ютери. Черга невдоволена, але правила є правила. Рівно о восьмій відчиняємось, до каси підбігає знервований очікуванням дідусь: «Дайте мазь від набряків ніг». Пропоную декілька місцевих засобів – мазі, гелі, креми, а відвідувачу все не до вподоби. Закликаю підійти до вітрини з венотоніками і обрати те, чого хоче. Але дідусь нічого не хоче – виявилось, що лікар йому призначив препарат, назви якого він не пам’ятає, а папірець з рекомендацією забув вдома, оскільки дуже поспішав до аптеки. Ну а я, як фармацевт, маю вгадати назву, оскільки повинна знати, що в таких випадках призначають лікарі, а якщо не вгадаю, то навіщо я взагалі тут працюю… Потім дідусь ще декілька хвилин голосно сварив всю фармацію разом і кожного аптекаря зокрема,вилаявся – і побіг додому. Повернувся з папірцем із назвою гелю, який я пропонувала одним з перших. Вгадала ж? А старий навіть не вибачився…»
🤔 А вам доводилось здогадуватись, чого саме хоче клієнт? Поділіться з колегами в коментарях! ⬇️
#будніфармацевта
👩🏼⚕️ Професія фармацевта – це не лише про глибокі знання, а ще й про людяність та співчуття. Чи завжди ми до цього готові? Ось яку повчальну історію розповіла нам колега:
«Одного дня прийшла до нашої аптеки молода жінка, наш постійний клієнт. Я звернула увагу, що віднедавна вона дуже часто стала до нас навідуватись. Обличчя втомлене, погляд сумний. Запитала про стерильні рукавички, сказала розмір, забажала придбати аж 10 пар. Я ще подумала: навіщо їй так багато? Продавати медичні вироби не люблю, з ними нерідко якісь негаразди трапляються, але шукати пішла. Повертаюсь із рукавичками, аж тут вона каже:
«Будь ласка, зачекайте хвилинку, я оформлю покупку через сайт, щоб отримати знижку».
Не встигла я подумати, що наші люди занадто скупі, як відвідувачка почала вибачатися:
«Ви мене вибачте, що я купую через сайт, не подумайте нічого такого. В мене дитина хворіє невиліковною тяжкою хворобою, рукавички купую, щоб робити уколи. А витрати на ліки шалені, от я і намагаюся заощадити хоч якусь копійку!».
І тут мені стало ніяково. Я зрозуміла, що перш ніж засуджувати людину за жадібність, варто знати, що відбувається в її житті. І нехай аптека недоотримає прибутку, а я залишуся без бонусу з продажу, але існують більш важливі речі. Слід завжди залишатися людяними і наперед не думати про всіх погано, чи не так?»
Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️ Чи траплялися схожі випадки у вас на роботі?
👩🏼⚕️ Професія фармацевта – це не лише про глибокі знання, а ще й про людяність та співчуття. Чи завжди ми до цього готові? Ось яку повчальну історію розповіла нам колега:
«Одного дня прийшла до нашої аптеки молода жінка, наш постійний клієнт. Я звернула увагу, що віднедавна вона дуже часто стала до нас навідуватись. Обличчя втомлене, погляд сумний. Запитала про стерильні рукавички, сказала розмір, забажала придбати аж 10 пар. Я ще подумала: навіщо їй так багато? Продавати медичні вироби не люблю, з ними нерідко якісь негаразди трапляються, але шукати пішла. Повертаюсь із рукавичками, аж тут вона каже:
«Будь ласка, зачекайте хвилинку, я оформлю покупку через сайт, щоб отримати знижку».
Не встигла я подумати, що наші люди занадто скупі, як відвідувачка почала вибачатися:
«Ви мене вибачте, що я купую через сайт, не подумайте нічого такого. В мене дитина хворіє невиліковною тяжкою хворобою, рукавички купую, щоб робити уколи. А витрати на ліки шалені, от я і намагаюся заощадити хоч якусь копійку!».
І тут мені стало ніяково. Я зрозуміла, що перш ніж засуджувати людину за жадібність, варто знати, що відбувається в її житті. І нехай аптека недоотримає прибутку, а я залишуся без бонусу з продажу, але існують більш важливі речі. Слід завжди залишатися людяними і наперед не думати про всіх погано, чи не так?»
Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️ Чи траплялися схожі випадки у вас на роботі?
#будніфармацевта
Сучасна людина не боїться змінювати свій фах. Навіть декілька разів, в залежності від обставин. А колись людина все життя присвячувала своїй роботі. Тому на пенсії дуже за нею сумує. Як-от головна героїня нашої історії. Розповідає фармацевт однієї з аптек⬇️:
«Ходила до нашої аптеки одна 👩🦳 бабуся. Майже щодня. Раз на місяць вона купувала ліки від тиску та серцеві краплі, іноді – гель для суглобів, а в інші дні просто приходила просто так. Одного разу я наважилась запитати в неї, чому вона часто буває в аптеці і не робить замовлень. Можливо, їй бракує грошей, можливо потрібна допомога. Виявилось, що ні. 🤷♀️
Просто багато років тому ця жінка працювала фармацевтом. 👩🏼⚕️Навіть готувала ліки ex tempore. А тепер вона сумує за своєю роботою, і їй подобається спостерігати, як працює сучасна аптека. Ми з дівчатами розчулились, виміряли відвідувачці тиск, подарували упаковку полівітамінів та запросили приходити, коли захоче. 🙂
А наступного дня жінка принесла нам яблучний пиріг 🍰 до чаю. Сама випікала. Тож відтоді ми з Ганною Іванівною дружимо. Вона навідується часто, іноді навіть допомагає – доглядає за рослинами в торговому залі. А ще любить читати про нові препарати, адже колишніх фармацевтів, як і колишніх лікарів, не буває!». 😊
👉 Сподобалась історія? Чекаємо на вашу реакцію в коментарях ⬇️
Сучасна людина не боїться змінювати свій фах. Навіть декілька разів, в залежності від обставин. А колись людина все життя присвячувала своїй роботі. Тому на пенсії дуже за нею сумує. Як-от головна героїня нашої історії. Розповідає фармацевт однієї з аптек⬇️:
«Ходила до нашої аптеки одна 👩🦳 бабуся. Майже щодня. Раз на місяць вона купувала ліки від тиску та серцеві краплі, іноді – гель для суглобів, а в інші дні просто приходила просто так. Одного разу я наважилась запитати в неї, чому вона часто буває в аптеці і не робить замовлень. Можливо, їй бракує грошей, можливо потрібна допомога. Виявилось, що ні. 🤷♀️
Просто багато років тому ця жінка працювала фармацевтом. 👩🏼⚕️Навіть готувала ліки ex tempore. А тепер вона сумує за своєю роботою, і їй подобається спостерігати, як працює сучасна аптека. Ми з дівчатами розчулились, виміряли відвідувачці тиск, подарували упаковку полівітамінів та запросили приходити, коли захоче. 🙂
А наступного дня жінка принесла нам яблучний пиріг 🍰 до чаю. Сама випікала. Тож відтоді ми з Ганною Іванівною дружимо. Вона навідується часто, іноді навіть допомагає – доглядає за рослинами в торговому залі. А ще любить читати про нові препарати, адже колишніх фармацевтів, як і колишніх лікарів, не буває!». 😊
👉 Сподобалась історія? Чекаємо на вашу реакцію в коментарях ⬇️
#будніфармацевта
На роботі 👩🏼⚕️ фармацевт нерідко опиняється перед жорсткою дилемою: співчувати клієнтові чи дбати про особисту вигоду. Зіткнення цих протиріч може спричинити неабиякі емоції. Розповідає наша підписниця:
«Було це давно, однак той випадок настільки розворушив мені душу, що й досі його пам’ятаю.
Ходив до нашої аптеки чоловік, купував ліки для батька. Вочевидь, батько був тяжко хворим, оскільки препарати були дорогими, доволі специфічними, в нас таке майже не купують. Але чоловік був постійним клієнтом, часом прибігав раптово, тому ми тримали ці ліки в аптеці особисто для нього. А про всяк випадок попросили чоловіка зазделегідь попередити нас, якщо лікування відмінять – щоб ми не робили замовлення. І ось одного дня він прийшов. Обличчя сіре, сумне, в руках коробка дорогих цукерок. Сказав: «Дякую вам, дівчата, за допомогу. Ліки більше не потрібні, батька вже немає. Ще раз дякую». Він пішов, а в мене сльози рікою… Ми були йому наче рідні! А насправді ми просто виконували свою роботу, тримали ті препарати для нього, оскільки це додатковий прибуток та й постіного клієнта не хотілось втрачати…»
🥹 Щемлива історія, чи не так? ⬇️ А ви як вважаєте, чи варто фармацевтові брати до серця людський біль?
На роботі 👩🏼⚕️ фармацевт нерідко опиняється перед жорсткою дилемою: співчувати клієнтові чи дбати про особисту вигоду. Зіткнення цих протиріч може спричинити неабиякі емоції. Розповідає наша підписниця:
«Було це давно, однак той випадок настільки розворушив мені душу, що й досі його пам’ятаю.
Ходив до нашої аптеки чоловік, купував ліки для батька. Вочевидь, батько був тяжко хворим, оскільки препарати були дорогими, доволі специфічними, в нас таке майже не купують. Але чоловік був постійним клієнтом, часом прибігав раптово, тому ми тримали ці ліки в аптеці особисто для нього. А про всяк випадок попросили чоловіка зазделегідь попередити нас, якщо лікування відмінять – щоб ми не робили замовлення. І ось одного дня він прийшов. Обличчя сіре, сумне, в руках коробка дорогих цукерок. Сказав: «Дякую вам, дівчата, за допомогу. Ліки більше не потрібні, батька вже немає. Ще раз дякую». Він пішов, а в мене сльози рікою… Ми були йому наче рідні! А насправді ми просто виконували свою роботу, тримали ті препарати для нього, оскільки це додатковий прибуток та й постіного клієнта не хотілось втрачати…»
🥹 Щемлива історія, чи не так? ⬇️ А ви як вважаєте, чи варто фармацевтові брати до серця людський біль?
#будніфармацевта
Кажуть, що заради здоров’я людина має щодня пройти 10 000 кроків. 🏃♀️ Щоправда, в тих порадах немає нічого про образливі коментарі, якими ті кроки можуть супроводжуватись. А таке нерідко буває, якщо ви – фармацевт. Отже, фармацевт запитує:
«Колеги, скажіть, чому так буває, що коли людина заходить до аптеки і не бачить фармацевта біля каси, їй чомусь хочеться бовкнути на нашу адресу щось неприємне?
🤦♀️ «У вас в аптеці взагалі хтось працює?
Або: «Ау, дівчата, ви на роботі чи на побаченні?» 💅
Варто лише відійти на два кроки від касового віконця, як чуєш чергові звинувачення в неробстві… Зігнулася впорядкувати нижню поличку, аж тут чую сердите:
🙄 «Як завжди, працювати нікому!» А один молодий хлопець взагалі почав грюкати кулаком по стійці: «Эй, девушка, выходи, а то сам зайду!» 😡 А «девушка» в той час збирала замовлення для іншого клієнта. Виходжу з пакунком ліків, хлопець аж заходиться від гніву: «Вы почему не на рабочем месте?» Пояснюю, що каса – лише одне з моїх робочих місць, і є купа інших обов’язків, як-от комплектування замовлення. 🤷♂️ Промовчав, купив що хотів і пішов, навіть не вибачився.
Чому таке відбувається? 😢 От якби клієнти знали, скільки кілометрів доводиться вибігати аптекою протягом зміни, особливо, коли працюєш одна…» 😵💫
Погоджуєтесь з колегою? 🥹 А з вами траплялися подібні ситуації? 😣
Кажуть, що заради здоров’я людина має щодня пройти 10 000 кроків. 🏃♀️ Щоправда, в тих порадах немає нічого про образливі коментарі, якими ті кроки можуть супроводжуватись. А таке нерідко буває, якщо ви – фармацевт. Отже, фармацевт запитує:
«Колеги, скажіть, чому так буває, що коли людина заходить до аптеки і не бачить фармацевта біля каси, їй чомусь хочеться бовкнути на нашу адресу щось неприємне?
🤦♀️ «У вас в аптеці взагалі хтось працює?
Або: «Ау, дівчата, ви на роботі чи на побаченні?» 💅
Варто лише відійти на два кроки від касового віконця, як чуєш чергові звинувачення в неробстві… Зігнулася впорядкувати нижню поличку, аж тут чую сердите:
🙄 «Як завжди, працювати нікому!» А один молодий хлопець взагалі почав грюкати кулаком по стійці: «Эй, девушка, выходи, а то сам зайду!» 😡 А «девушка» в той час збирала замовлення для іншого клієнта. Виходжу з пакунком ліків, хлопець аж заходиться від гніву: «Вы почему не на рабочем месте?» Пояснюю, що каса – лише одне з моїх робочих місць, і є купа інших обов’язків, як-от комплектування замовлення. 🤷♂️ Промовчав, купив що хотів і пішов, навіть не вибачився.
Чому таке відбувається? 😢 От якби клієнти знали, скільки кілометрів доводиться вибігати аптекою протягом зміни, особливо, коли працюєш одна…» 😵💫
Погоджуєтесь з колегою? 🥹 А з вами траплялися подібні ситуації? 😣
#будніфармацевта
Нещодавно наша колега розповіла щемливу та доволі сумну історію. Ось вона:
«Зайшла до нашої аптеки 👩🦳 літня пані. Люди поважного віку приходять часто, однак ця відвідувачка не була звичайною. Висока, з прямою поставою; у сірому пальті, яке наче шкіра огортало її по-дівочому струнку фігуру. Сиве волосся ховалося під капелюшком у формі мушлі. Втім,найдивнішою в цьому старомодному, але довершеному образі була сумка з чорного оксамиту, розшита золотими та срібними квітами.
Я не могла відірвати від неї очей. 😌 Та й взагалі весь вигляд цієї леді, можливо колишньої балерини, настільки зачаровував, що я не відразу наважилась на розмову. А пані тим часом дістала з дивовижної сумки гаманець і попросила підібрати щось від болю в суглобах. І я побачила її руки. 👐 Тонкі, аристократичні, але до невпізнаваності понівечені артозом. Вони настільки не пасували до її образу, що аж серце стиснулось. Я поклала перед відвідувачкою декілька упаковок ліків, почала називати ціни. 💳
Пані зазирнула до гаманця, зітхнула, розвернулася і пішла до виходу. А я побачила, що лікті її дорогого колись пальта були віртуозно заштопані. 😢 Я намагалася її зупинити, пропонувала власну картку зі знижкою, але марно. А коли двері за гордою леді зачинилися, не змогла стримати сліз. 😥 Чому в нашій країні таке можливо?»
А ви, друзі, як вважаєте? 🥹
Нещодавно наша колега розповіла щемливу та доволі сумну історію. Ось вона:
«Зайшла до нашої аптеки 👩🦳 літня пані. Люди поважного віку приходять часто, однак ця відвідувачка не була звичайною. Висока, з прямою поставою; у сірому пальті, яке наче шкіра огортало її по-дівочому струнку фігуру. Сиве волосся ховалося під капелюшком у формі мушлі. Втім,найдивнішою в цьому старомодному, але довершеному образі була сумка з чорного оксамиту, розшита золотими та срібними квітами.
Я не могла відірвати від неї очей. 😌 Та й взагалі весь вигляд цієї леді, можливо колишньої балерини, настільки зачаровував, що я не відразу наважилась на розмову. А пані тим часом дістала з дивовижної сумки гаманець і попросила підібрати щось від болю в суглобах. І я побачила її руки. 👐 Тонкі, аристократичні, але до невпізнаваності понівечені артозом. Вони настільки не пасували до її образу, що аж серце стиснулось. Я поклала перед відвідувачкою декілька упаковок ліків, почала називати ціни. 💳
Пані зазирнула до гаманця, зітхнула, розвернулася і пішла до виходу. А я побачила, що лікті її дорогого колись пальта були віртуозно заштопані. 😢 Я намагалася її зупинити, пропонувала власну картку зі знижкою, але марно. А коли двері за гордою леді зачинилися, не змогла стримати сліз. 😥 Чому в нашій країні таке можливо?»
А ви, друзі, як вважаєте? 🥹
#будніфармацевта
У медицині та фармації межа між етикою та вигодою доволі тонка й іноді майже непомітна. Сьогоднішня наша історія саме про це. 👩🏼⚕️ Фармацевт розповідає:
«Якось прийшла до аптеки 👩🦳 бабуся з рецептом на засіб, що знижує глюкозу в крові.
Наша аптека бере участь в програмі «Доступні ліки», а хворі на цукровий діабет мають право на безоплатне придбання або часткову доплату за такі засоби.
Тож дію за правилами – пропоную відвідувачці декілька продуктів із визначеною в рецепті молекулою. Спочатку безоплатні, а потім із зовсім маленькою доплатою, серед них навіть відомі європейські виробники.
Однак бабуся не погоджується, дістає з кишені зім’ятий папірець із назвою: «Ось це лікар написав!» 👆
Як не дивно, написав дуже розбірливо, але обрав засіб з найбільшою доплатою.
Називаю суму, бабуся виймає з сумки замотані в носову хустинку гривні та починає рахувати: одна, дві, десять…
Ще раз пропоную взяти 💊 безоплатний препарат і чую у відповідь: «Не можна, адже лікар…» На тому все й закінчилось – старенька сплатила за ліки, сховала пусту хустинку в кишеню і пішла.
А я й досі не знаю, чи була це турбота про пацієнта або дещо інше…»🤷♀️
А ви як вважаєте? Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
У медицині та фармації межа між етикою та вигодою доволі тонка й іноді майже непомітна. Сьогоднішня наша історія саме про це. 👩🏼⚕️ Фармацевт розповідає:
«Якось прийшла до аптеки 👩🦳 бабуся з рецептом на засіб, що знижує глюкозу в крові.
Наша аптека бере участь в програмі «Доступні ліки», а хворі на цукровий діабет мають право на безоплатне придбання або часткову доплату за такі засоби.
Тож дію за правилами – пропоную відвідувачці декілька продуктів із визначеною в рецепті молекулою. Спочатку безоплатні, а потім із зовсім маленькою доплатою, серед них навіть відомі європейські виробники.
Однак бабуся не погоджується, дістає з кишені зім’ятий папірець із назвою: «Ось це лікар написав!» 👆
Як не дивно, написав дуже розбірливо, але обрав засіб з найбільшою доплатою.
Називаю суму, бабуся виймає з сумки замотані в носову хустинку гривні та починає рахувати: одна, дві, десять…
Ще раз пропоную взяти 💊 безоплатний препарат і чую у відповідь: «Не можна, адже лікар…» На тому все й закінчилось – старенька сплатила за ліки, сховала пусту хустинку в кишеню і пішла.
А я й досі не знаю, чи була це турбота про пацієнта або дещо інше…»🤷♀️
А ви як вважаєте? Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
#будніфармацевта
Давно в нас не було кумедних історій. Тож ловіть ось таку, від молодої аптекарки-початківиці:
«Прийшла до нас пара поважного віку. Дідусеві були потрібні компресійні панчохи. Нема питань, в нашій аптеці такого товару вдосталь. Тож запитую: «Вам який розмір?» 👩🦳👨🦳 Бабуся з дідусем подивилися один на одного, знизали плечима і жінка відповіла: «Не знаю, лікар нічого не сказав». Відпускати товар, так би мовити, «на око» я не хотіла – якщо не підійде, повернуться, ще й репетуватимуть. Але й змушувати стареньких знову йти до лікаря було якось не по-людськи. І я знайшла вихід. 🤓
Дістала сантиметрову стрічку, дала бабусі та кажу: «Виміряйте чоловікові обхват стегна в паховій ділянці!» І показую, де саме. Аж тут дідок, що досі мовчав, нарешті висловився. «Ні, – каже до мене, – в моєї жінки артрит і поганий зір, тому виміряй ти, бо старій я не довіряю!» Довелося міряти. А дідусь, хай йому грець, ще й підморгував!» 😉
Отакі вони, будні фармацевта! ☺️ Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
Давно в нас не було кумедних історій. Тож ловіть ось таку, від молодої аптекарки-початківиці:
«Прийшла до нас пара поважного віку. Дідусеві були потрібні компресійні панчохи. Нема питань, в нашій аптеці такого товару вдосталь. Тож запитую: «Вам який розмір?» 👩🦳👨🦳 Бабуся з дідусем подивилися один на одного, знизали плечима і жінка відповіла: «Не знаю, лікар нічого не сказав». Відпускати товар, так би мовити, «на око» я не хотіла – якщо не підійде, повернуться, ще й репетуватимуть. Але й змушувати стареньких знову йти до лікаря було якось не по-людськи. І я знайшла вихід. 🤓
Дістала сантиметрову стрічку, дала бабусі та кажу: «Виміряйте чоловікові обхват стегна в паховій ділянці!» І показую, де саме. Аж тут дідок, що досі мовчав, нарешті висловився. «Ні, – каже до мене, – в моєї жінки артрит і поганий зір, тому виміряй ти, бо старій я не довіряю!» Довелося міряти. А дідусь, хай йому грець, ще й підморгував!» 😉
Отакі вони, будні фармацевта! ☺️ Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
#будніфармацевта
Сьогодні розкажемо про конфуз, який нещодавно стався з нашою дописувачкою на роботі:
«Завітав до нашої аптеки чоловік доволі поважного віку. 👨🦳 Підійшов до каси, і в цей момент до нього хтось зателефонував. Так ми і спілкувалися – я його запитую, чого він потребує, а він – слово мені, інше – в телефон. 📞 Він запитав Еутирокс 100, потім щось бовкнув додзвонювачу, таким чином, мені почулося «Дюрекс 100».
«Нічого собі, а дідуля – мачо», – думаю я і починаю складати в пакет сотню презервативів. 🤦♂️ Чоловік червоніє, вимикає телефон і каже: «Вибачте, дівчино. Мені – Еутирокс, а цим я давно не користуюся, мене вже навіть Віагра не бере!» Тут почервоніла я. ☺️
Потім ми разом розсміялися, я побажала дядечці мінімум ліків та максимум кохання, і чоловік пішов з аптеки в доброму гуморі!» 🙂
Сподіваємось, що ця історія трішки покращила вам настрій! А може ви готові розповісти про свої кумедні випадки на роботі? Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
Сьогодні розкажемо про конфуз, який нещодавно стався з нашою дописувачкою на роботі:
«Завітав до нашої аптеки чоловік доволі поважного віку. 👨🦳 Підійшов до каси, і в цей момент до нього хтось зателефонував. Так ми і спілкувалися – я його запитую, чого він потребує, а він – слово мені, інше – в телефон. 📞 Він запитав Еутирокс 100, потім щось бовкнув додзвонювачу, таким чином, мені почулося «Дюрекс 100».
«Нічого собі, а дідуля – мачо», – думаю я і починаю складати в пакет сотню презервативів. 🤦♂️ Чоловік червоніє, вимикає телефон і каже: «Вибачте, дівчино. Мені – Еутирокс, а цим я давно не користуюся, мене вже навіть Віагра не бере!» Тут почервоніла я. ☺️
Потім ми разом розсміялися, я побажала дядечці мінімум ліків та максимум кохання, і чоловік пішов з аптеки в доброму гуморі!» 🙂
Сподіваємось, що ця історія трішки покращила вам настрій! А може ви готові розповісти про свої кумедні випадки на роботі? Чекаємо на ваші коментарі. ⬇️
#будніфармацевта
Нещодавно наша підписниця розповіла щемливу і дуже позитивну історію. 🙂 Ось вона:
«Одного дня заходить до нашої аптеки 👩🦰 жінка. Середнього віку, красива, але заплакана. Сідає на стілець у залі та починає вголос ридати. 😢
Розумію, що трапитись могло що завгодно. Запитую: «Вам водички принести? Відповідає: «Так!», виношу їй воду і жінка розповідає, що три дні тому в неї з хати вислизнув і пропав 🐱 кіт. А він – сімейний улюбленець, розумничок, всі рідні три дні шукають і плачуть. Запитую про колір, породу. Відповідає, що сіренький британець. І тут мене наче струмом вдарило – в одній з місцевих груп про загублених-знайдених тварин я бачила об’яву, де люди запитували, чи не загубив хто британчика.
Знаходимо той пост, залишаємо комент і мій 📞 номер телефону. Хвилин за 40 маю дзвінок, кажуть що тваринка сидить у кількох кроках від нашого закладу.
Телефоную господарці, прошу колег підстрахувати, вибігаю з аптеки – і ми з тією жінкою зустрічаємось просто біля клумби, де в 🍀 кущах ховається переляканий котик…
За годину пані повернулася до нас з купою 🍫 смаколиків. Знову заплакана, але то були вже сльози вдячності! Ці спогади й досі гріють душу…»
Сподобалась розповідь? ❤️ Чекаємо на ваші коментарі!
Нещодавно наша підписниця розповіла щемливу і дуже позитивну історію. 🙂 Ось вона:
«Одного дня заходить до нашої аптеки 👩🦰 жінка. Середнього віку, красива, але заплакана. Сідає на стілець у залі та починає вголос ридати. 😢
Розумію, що трапитись могло що завгодно. Запитую: «Вам водички принести? Відповідає: «Так!», виношу їй воду і жінка розповідає, що три дні тому в неї з хати вислизнув і пропав 🐱 кіт. А він – сімейний улюбленець, розумничок, всі рідні три дні шукають і плачуть. Запитую про колір, породу. Відповідає, що сіренький британець. І тут мене наче струмом вдарило – в одній з місцевих груп про загублених-знайдених тварин я бачила об’яву, де люди запитували, чи не загубив хто британчика.
Знаходимо той пост, залишаємо комент і мій 📞 номер телефону. Хвилин за 40 маю дзвінок, кажуть що тваринка сидить у кількох кроках від нашого закладу.
Телефоную господарці, прошу колег підстрахувати, вибігаю з аптеки – і ми з тією жінкою зустрічаємось просто біля клумби, де в 🍀 кущах ховається переляканий котик…
За годину пані повернулася до нас з купою 🍫 смаколиків. Знову заплакана, але то були вже сльози вдячності! Ці спогади й досі гріють душу…»
Сподобалась розповідь? ❤️ Чекаємо на ваші коментарі!
#будніфармацевта
До аптеки іноді звертаються дивні відвідувачі. Наприклад, такі, як в історії від нашої колеги:
«Є в в нас постійна клієнтка. 👩🦰 Приходить часто, майже кожного разу чимось дивує, а остання ситуація була взагалі «топчик»!
Прийшла, дістала рецепт на амоксицилін, а на зворотньому боці – дві торгові назви – Аугментин та Амоксиклав, мовляв, підійде і той, і інший, на вибір. 👋 Потім показує мені упаковку Аугментину. Точно знаю, що купувала не в нас, оскільки вчора ця пані брала в нашій аптеці інші ліки. 💊
Однак жінка запитує: «Взяла Аугментин, як ви вважаєте, це був правильний вибір?» Відповідаю що так, оскільки лікар виписав. А вона знов: «А ви як відчуваєте, 👦 дитині допоможе?»
Мені одразу захотілося дістати з-під каси 🧙♀️ карти Таро і зробити розклад! Але карт немає та й я не по цьому… Кажу, що раз лікар дивився дитину і призначив, то має допомогти.
А вона продовжує: «Знаєте, я відчуваю енергетику речей, беру їх до рук і відчуваю, добре воно чи ні…» Відповідаю, що в тих двох препаратах містяться однакові речовини і немає причин для сумнівів. Проте 🤷♀️ вгамувати жінку важко: «Я вже п’ятий рік психологію вивчаю і тепер в мене «чуйка», точно треба було брати Амоксиклав! Однак що купила, то купила. До побачення! І попливла до виходу!» 💁♀️
Чи стикалися ви на роботі з такими відвідувачами? Можливо, розповісте? 🙂
До аптеки іноді звертаються дивні відвідувачі. Наприклад, такі, як в історії від нашої колеги:
«Є в в нас постійна клієнтка. 👩🦰 Приходить часто, майже кожного разу чимось дивує, а остання ситуація була взагалі «топчик»!
Прийшла, дістала рецепт на амоксицилін, а на зворотньому боці – дві торгові назви – Аугментин та Амоксиклав, мовляв, підійде і той, і інший, на вибір. 👋 Потім показує мені упаковку Аугментину. Точно знаю, що купувала не в нас, оскільки вчора ця пані брала в нашій аптеці інші ліки. 💊
Однак жінка запитує: «Взяла Аугментин, як ви вважаєте, це був правильний вибір?» Відповідаю що так, оскільки лікар виписав. А вона знов: «А ви як відчуваєте, 👦 дитині допоможе?»
Мені одразу захотілося дістати з-під каси 🧙♀️ карти Таро і зробити розклад! Але карт немає та й я не по цьому… Кажу, що раз лікар дивився дитину і призначив, то має допомогти.
А вона продовжує: «Знаєте, я відчуваю енергетику речей, беру їх до рук і відчуваю, добре воно чи ні…» Відповідаю, що в тих двох препаратах містяться однакові речовини і немає причин для сумнівів. Проте 🤷♀️ вгамувати жінку важко: «Я вже п’ятий рік психологію вивчаю і тепер в мене «чуйка», точно треба було брати Амоксиклав! Однак що купила, то купила. До побачення! І попливла до виходу!» 💁♀️
Чи стикалися ви на роботі з такими відвідувачами? Можливо, розповісте? 🙂
#будніфармацевта
Часом клієнт приходить до аптеки, робить запит, а фармацевт його чомусь не розуміє! А чи можна було зрозуміти такого клієнта, як у розповіді нашої колеги?
«Завітав до нас в аптеку 👨🦱 чоловік і, коли підійшла його черга, ввічливо попросив: «Дайте мені 🌼 ромашку, будь ласка!» Запитую: «Вам яку, в пакетиках чи розсипну, в коробочці?».
Мовчить. Ну, думаю, принесу обидві, якусь обере. 🤷♀️ Приношу, показую.
Чоловік піднімає на мене здивовані очі і каже: «Це не та ромашка!» 🙅♂️ Відповідаю, що іншої в нас немає.
«Як це немає! – обурюється чоловік. Відходить від каси та починає розглядати товар у вітринах. За хвилину повертається і сердито каже:
«Навіщо ви мене дурите, ось вона, ромашка!» 🌸 І тягне палець до вітрини з прокладками, де на упаковці «Натурелли» намальована ромашка.
Настає моя черга дивуватися: 🤦♀️ «Чому ви відразу не сказали, що вам потрібні прокладки?» «Ні! – рішуче відповідає чоловік, – мені потрібна ромашка!» Купує прокладки та йде, задоволений собою. А я ще кілька хвилин стояла біля каси з відкритим ротом». 🙄
😀 Як вам історія? Коментуйте, будь ласка! ⬇️
Часом клієнт приходить до аптеки, робить запит, а фармацевт його чомусь не розуміє! А чи можна було зрозуміти такого клієнта, як у розповіді нашої колеги?
«Завітав до нас в аптеку 👨🦱 чоловік і, коли підійшла його черга, ввічливо попросив: «Дайте мені 🌼 ромашку, будь ласка!» Запитую: «Вам яку, в пакетиках чи розсипну, в коробочці?».
Мовчить. Ну, думаю, принесу обидві, якусь обере. 🤷♀️ Приношу, показую.
Чоловік піднімає на мене здивовані очі і каже: «Це не та ромашка!» 🙅♂️ Відповідаю, що іншої в нас немає.
«Як це немає! – обурюється чоловік. Відходить від каси та починає розглядати товар у вітринах. За хвилину повертається і сердито каже:
«Навіщо ви мене дурите, ось вона, ромашка!» 🌸 І тягне палець до вітрини з прокладками, де на упаковці «Натурелли» намальована ромашка.
Настає моя черга дивуватися: 🤦♀️ «Чому ви відразу не сказали, що вам потрібні прокладки?» «Ні! – рішуче відповідає чоловік, – мені потрібна ромашка!» Купує прокладки та йде, задоволений собою. А я ще кілька хвилин стояла біля каси з відкритим ротом». 🙄
😀 Як вам історія? Коментуйте, будь ласка! ⬇️
#будніфармацевта
Деякі люди чомусь вважають, що в аптеці можна вирішити майже всі проблеми. Здається, саме так думав головний герой кумедної історії від нашої колеги:
«Під кінець робочого дня зайшов до нашої аптеки 👨🦱 чоловік. Я вже комп’ютер планувала вимикати, а він нічого не купує, стоїть під касою і щось з’ясовує по 🤷♀️телефону. Довго теревенив, я не витримала і запитала: «Чим можу допомогти?»
🙎♂️ Задумався на хвилинку, а потім каже: «Вибачте, заговорився. Мені потрібні таблетки від зубів!» Питаю: «Знеболювальні»? «Та ні, – каже, – від зубів. 🦷 У малого зуби міняються, хитаються дуже». «То мабуть вам все ж потрібно щось знеболювальне?» 💊 Відповідь мене ошелешила: «Чому ви не розумієте? В дитини зуби хитаються, але не випадають. І малий мучиться. Тому я прошу підібрати такі таблетки, щоб зуби якнайшвидше випали!» 😳 Тут вже випала я. В осад!
Довго пояснювала чоловікові, що з такою проблемою слід йти не до аптеки, а до стоматолога. 🏥 Не знаю, чи він щось зрозумів, але придбав знеболювальне і пішов. Невдоволений…» 💁♂️
😊 Друзі, ви здивовані? Навряд чи – кожен фармацевт може розповісти свою нетривіальну історію. Чекаємо на ваші коментарі! ⬇️
Деякі люди чомусь вважають, що в аптеці можна вирішити майже всі проблеми. Здається, саме так думав головний герой кумедної історії від нашої колеги:
«Під кінець робочого дня зайшов до нашої аптеки 👨🦱 чоловік. Я вже комп’ютер планувала вимикати, а він нічого не купує, стоїть під касою і щось з’ясовує по 🤷♀️телефону. Довго теревенив, я не витримала і запитала: «Чим можу допомогти?»
🙎♂️ Задумався на хвилинку, а потім каже: «Вибачте, заговорився. Мені потрібні таблетки від зубів!» Питаю: «Знеболювальні»? «Та ні, – каже, – від зубів. 🦷 У малого зуби міняються, хитаються дуже». «То мабуть вам все ж потрібно щось знеболювальне?» 💊 Відповідь мене ошелешила: «Чому ви не розумієте? В дитини зуби хитаються, але не випадають. І малий мучиться. Тому я прошу підібрати такі таблетки, щоб зуби якнайшвидше випали!» 😳 Тут вже випала я. В осад!
Довго пояснювала чоловікові, що з такою проблемою слід йти не до аптеки, а до стоматолога. 🏥 Не знаю, чи він щось зрозумів, але придбав знеболювальне і пішов. Невдоволений…» 💁♂️
😊 Друзі, ви здивовані? Навряд чи – кожен фармацевт може розповісти свою нетривіальну історію. Чекаємо на ваші коментарі! ⬇️
#будніфармацевта
Ми точно знаємо, що надкусити хлібину і залишити її на поличці в магазині – не можна. Чому ж деякі 😎 відвідувачі аптек впевнені, що це просте правило не стосується ліків? Cаме про такий випадок розповідає наша підписниця:
«Приходжу зранку на роботу, під аптекою вже стоїть чоловік. Мабуть, дуже припекло, думаю. І дійсно, 👱♂️ чоловік аж бігом наближається до каси:
«Мені кетопрофен в капсулах і тільки не «дуо!» Пропоную відвідувачу 💊 препарат, він бере упаковку до рук, читає, а потім трусить коробкою біля вуха: «Це що, таблетки?» «Ні, – кажу, – капсули!» Чоловік дивиться на мене з недовірою , аж раптом починає рвати упаковку, бачить, що всередині дійсно капсули, однак каже: «А чого 50 мг? Це мало! Дайте 100!» 😳
«Сто, – відповідаю, – це таблетки, а ви просили капсули. Більша доза в капсулах є, це 150 мг, однак це – «дуо», а ви його не хотіли…» 🤷♀️
Чоловік міняє думку і бажає придбати «дуо», 150 мг в капсулах. «А ці, по 50 мг, забирайте, не підходять!». 🙅♂️
🙎♀️ «Вибачте, – кажу, – ви зіпсували упаковку і тепер мусите її придбати. А «дуо» – хіба що на додачу!» Дядько стріляє очима, свариться, однак купує обидва препарати. Буркоче: «Не ний, мала, все забираю!» І йде…»🚶♂️
Ніби happy end. 🫶 Однак фармацевти розповідають, що не всі подібні випадки завершуються саме так. Напишіть про ваш досвід у коментарях. ⬇️
Ми точно знаємо, що надкусити хлібину і залишити її на поличці в магазині – не можна. Чому ж деякі 😎 відвідувачі аптек впевнені, що це просте правило не стосується ліків? Cаме про такий випадок розповідає наша підписниця:
«Приходжу зранку на роботу, під аптекою вже стоїть чоловік. Мабуть, дуже припекло, думаю. І дійсно, 👱♂️ чоловік аж бігом наближається до каси:
«Мені кетопрофен в капсулах і тільки не «дуо!» Пропоную відвідувачу 💊 препарат, він бере упаковку до рук, читає, а потім трусить коробкою біля вуха: «Це що, таблетки?» «Ні, – кажу, – капсули!» Чоловік дивиться на мене з недовірою , аж раптом починає рвати упаковку, бачить, що всередині дійсно капсули, однак каже: «А чого 50 мг? Це мало! Дайте 100!» 😳
«Сто, – відповідаю, – це таблетки, а ви просили капсули. Більша доза в капсулах є, це 150 мг, однак це – «дуо», а ви його не хотіли…» 🤷♀️
Чоловік міняє думку і бажає придбати «дуо», 150 мг в капсулах. «А ці, по 50 мг, забирайте, не підходять!». 🙅♂️
🙎♀️ «Вибачте, – кажу, – ви зіпсували упаковку і тепер мусите її придбати. А «дуо» – хіба що на додачу!» Дядько стріляє очима, свариться, однак купує обидва препарати. Буркоче: «Не ний, мала, все забираю!» І йде…»🚶♂️
Ніби happy end. 🫶 Однак фармацевти розповідають, що не всі подібні випадки завершуються саме так. Напишіть про ваш досвід у коментарях. ⬇️
#будніфармацевта
Важка ситуація в країні 😢 , зокрема й фінансова, призводить до того, що відвідувачі звинувачують фармацевтів у зростанні цін на ліки. Як-от в цій історії від нашої дописувачки:
«З самого ранку зайшла до аптеки 👩🦱 жінка. Спочатку роздивлялася вітрини, а потім підійшла до каси та почала розпитувати про 💰 ціни на деякі препарати. Все показую, все розказую, аж бачу, що вона не зводить очей з мого годинника .
Нарешті запитує: «Дівчино, оцей ваш годинник, мабуть, дорогий! Скільки коштує?» Ну, думаю, може хоче придбати собі або на 🎁 подарунок. До речі, в мене звичайний смарт-годинник, не останньої моделі, купувала я його давно і вже й ціни не пам’ятаю… Про що й сказала відвідувачці. 🤷♀️
І тут її аж підкинуло: «Забули? А ціни в черговий раз підвищити не забули? Здираєте з людей останню 👔 сорочку, щоб дорогі цяцьки собі купувати, бізнесмени кляті!» 😡
Роблю ввічливу спробу довести, що працівники аптеки жодним чином не впливають на ціни. 🫣 Однак жінка продовжує кричати, а потім йде, грюкаючи дверима. Я була ображена і розгублена. Аж 😪 заспокійливе прийняла…»
Скажіть, колеги, чи часто ви стикаєтесь зі схожими звинуваченнями? І як на них відповідаєте? Напишіть, будь ласка, в коментарях. ⬇️
Важка ситуація в країні 😢 , зокрема й фінансова, призводить до того, що відвідувачі звинувачують фармацевтів у зростанні цін на ліки. Як-от в цій історії від нашої дописувачки:
«З самого ранку зайшла до аптеки 👩🦱 жінка. Спочатку роздивлялася вітрини, а потім підійшла до каси та почала розпитувати про 💰 ціни на деякі препарати. Все показую, все розказую, аж бачу, що вона не зводить очей з мого годинника .
Нарешті запитує: «Дівчино, оцей ваш годинник, мабуть, дорогий! Скільки коштує?» Ну, думаю, може хоче придбати собі або на 🎁 подарунок. До речі, в мене звичайний смарт-годинник, не останньої моделі, купувала я його давно і вже й ціни не пам’ятаю… Про що й сказала відвідувачці. 🤷♀️
І тут її аж підкинуло: «Забули? А ціни в черговий раз підвищити не забули? Здираєте з людей останню 👔 сорочку, щоб дорогі цяцьки собі купувати, бізнесмени кляті!» 😡
Роблю ввічливу спробу довести, що працівники аптеки жодним чином не впливають на ціни. 🫣 Однак жінка продовжує кричати, а потім йде, грюкаючи дверима. Я була ображена і розгублена. Аж 😪 заспокійливе прийняла…»
Скажіть, колеги, чи часто ви стикаєтесь зі схожими звинуваченнями? І як на них відповідаєте? Напишіть, будь ласка, в коментарях. ⬇️
#будніфармацевта
До аптеки звертаються різні люди і нахаби не є виключенням. Як в історії, яку розповіла нам фармацевт однієї з київських аптек:
«Наша аптека працює з 8 ранку. 🕰 Приходжу о 7.45, під дверима стоїть чоловік.
🤷 Запитує: «Чого так пізно?» Відповідаю: «Це ви рано, почекайте». Він: «А чого я маю на вулиці стояти?»
Добре, думаю, не псуватиму собі настрій суперечкою. Впустила. Увімкнула комп’ютер. Чоловік називає 💊 препарат. В нас його немає, пропоную аналог.
👨🦰 Дядько запитує: «А що там за речовина? А як діє? Чи пили ви його самі? А мені допоможе?» Запитую про симптоми. 🌡
😼 Він: «А вам навіщо знати?» Кажу, щоб правильно підібрати препарат. Чоловік: «Ви й без цього повинні мені допомагати, вам за це гроші платять!» Ще декілька хвилин відвідувач читав 🔍🧾 інструкцію, обурювався наявністю побічних ефектів, але вирішив купувати засіб.
❓ Запитую: «У вас наша картка є?» Каже, що є. Називаю ціну зі знижкою по картці, дядько готовий заплатити, прошу в нього картку. Він: «А навіщо вам моя, у вас є ваша!» Від такого нахабства я майже зомліла. 🫣 Потім сказала, що не маю картки. Чоловік почав репетувати, вимагав знижку, ображав фармацевтів і медицину взагалі, врешті-решт гупнув дверима й пішов».
Звісно, такі клієнти можуть неабияк зіпсувати настрій. Колеги, поділіться в коментарях ⬇️ досвідом спілкування з подібними особами.
До аптеки звертаються різні люди і нахаби не є виключенням. Як в історії, яку розповіла нам фармацевт однієї з київських аптек:
«Наша аптека працює з 8 ранку. 🕰 Приходжу о 7.45, під дверима стоїть чоловік.
🤷 Запитує: «Чого так пізно?» Відповідаю: «Це ви рано, почекайте». Він: «А чого я маю на вулиці стояти?»
Добре, думаю, не псуватиму собі настрій суперечкою. Впустила. Увімкнула комп’ютер. Чоловік називає 💊 препарат. В нас його немає, пропоную аналог.
👨🦰 Дядько запитує: «А що там за речовина? А як діє? Чи пили ви його самі? А мені допоможе?» Запитую про симптоми. 🌡
😼 Він: «А вам навіщо знати?» Кажу, щоб правильно підібрати препарат. Чоловік: «Ви й без цього повинні мені допомагати, вам за це гроші платять!» Ще декілька хвилин відвідувач читав 🔍🧾 інструкцію, обурювався наявністю побічних ефектів, але вирішив купувати засіб.
❓ Запитую: «У вас наша картка є?» Каже, що є. Називаю ціну зі знижкою по картці, дядько готовий заплатити, прошу в нього картку. Він: «А навіщо вам моя, у вас є ваша!» Від такого нахабства я майже зомліла. 🫣 Потім сказала, що не маю картки. Чоловік почав репетувати, вимагав знижку, ображав фармацевтів і медицину взагалі, врешті-решт гупнув дверима й пішов».
Звісно, такі клієнти можуть неабияк зіпсувати настрій. Колеги, поділіться в коментарях ⬇️ досвідом спілкування з подібними особами.
#будніфармацевта
*Ось які бувають люди: Моя хата скраю, нічого не знаю….Написала нам наша підписниця:*
«Я 👩🏼⚕️ завідувач в аптеці у досить жвавому спальному районі, і як всі фармацевти країни щодня зіштовхуємося з проблемою відключення 💡🔦 електроенергії та роботі на генераторі. Завжди дівчатам наголошую, щоб при можливості просили прохожих чоловіків про допомогу, ну наприклад, вивезти генератор на вулицю чи залити бензин в бак. Для чоловіка це дрібниці, а жінки важкувато залити 20 л бензину..
Сьогодні в момент коли потрібно залити бензин, до аптеки прямує солідний з вигляду 👨🦱 чоловік, кремезний, охайний , самовпевнений (зазвичай в такі моменти жодного чоловіка поряд), дівчата відразу в нього запитали, чи не міг би він допомогти залити бензин в бак? Відповідь 🤯 шокувала: " В смислі залити.., щоб я весь провонявся "бєнзіном"? Як залити? Це чим його залити?"
У мене секундний ступор.. 🤦♀️
Кажу: "Дякую, нічого не потрібно", 🙅♀️ посміхнулася, розчаровано і почали в білих халатах з дівчатами заливати бензин, щоб швидко запустити аптеку. Чоловікові, напевно стало не зручно, бо за декілька хвилин спостереження , розвернувся і знервовано побіг до свого 🚗 автомобіля, чкурнув... Мені в такі моменти хочеться сказати: "МУЖИК💪..."
І стає 🥺 сумно, мій чоловік захищає країну зараз, а такі "мамині черешні" навіть на прохання допомогти бояться забруднитися, то ж за що ми боремося? Вибачте, накипіло». 😥
*Ось які бувають люди: Моя хата скраю, нічого не знаю….Написала нам наша підписниця:*
«Я 👩🏼⚕️ завідувач в аптеці у досить жвавому спальному районі, і як всі фармацевти країни щодня зіштовхуємося з проблемою відключення 💡🔦 електроенергії та роботі на генераторі. Завжди дівчатам наголошую, щоб при можливості просили прохожих чоловіків про допомогу, ну наприклад, вивезти генератор на вулицю чи залити бензин в бак. Для чоловіка це дрібниці, а жінки важкувато залити 20 л бензину..
Сьогодні в момент коли потрібно залити бензин, до аптеки прямує солідний з вигляду 👨🦱 чоловік, кремезний, охайний , самовпевнений (зазвичай в такі моменти жодного чоловіка поряд), дівчата відразу в нього запитали, чи не міг би він допомогти залити бензин в бак? Відповідь 🤯 шокувала: " В смислі залити.., щоб я весь провонявся "бєнзіном"? Як залити? Це чим його залити?"
У мене секундний ступор.. 🤦♀️
Кажу: "Дякую, нічого не потрібно", 🙅♀️ посміхнулася, розчаровано і почали в білих халатах з дівчатами заливати бензин, щоб швидко запустити аптеку. Чоловікові, напевно стало не зручно, бо за декілька хвилин спостереження , розвернувся і знервовано побіг до свого 🚗 автомобіля, чкурнув... Мені в такі моменти хочеться сказати: "МУЖИК💪..."
І стає 🥺 сумно, мій чоловік захищає країну зараз, а такі "мамині черешні" навіть на прохання допомогти бояться забруднитися, то ж за що ми боремося? Вибачте, накипіло». 😥
#будніфармацевта
Сьогодні в наших «буднях» буде дуже позитивна розповідь. Ось, почитайте, про що розказала колега:
«Приходить до нашої аптеки один 🧔♂️ дідусь. Можливо, в минулому лікар або 👨⚕️ фармацевт – не зізнається. Цікавиться новими препаратами, особливо місцевими засобами проти болю в суглобах.
Надовго зупиняється біля вітрини, 👀 роздивляється. Побачить щось новеньке – просить почитати інструкцію, часом щось купує.
Потім приходить і відверто 💁♂️ розповідає про враження від препарату. І я точно знаю, що той відгук незаангажований.
Ми навіть між собою називаємо дідуся 🤓 «наш дослідник». Завдяки йому я підібрала ефективний гель для хворих колін моєї мами.
👂 Спілкуватися з дідусем дуже приємно: він заходить до аптеки – і наче сонечко виринає з-під хмар. Натомість ми йому віддячуємо чаєм зі 🍪 смаколиками, коли є на те час і змога. Рідкісний клієнт! ☺️ А чи є у вас такі?»
Можливо, є? 👋 Чекаємо на ваші розповіді в коментарях! ✍️
Сьогодні в наших «буднях» буде дуже позитивна розповідь. Ось, почитайте, про що розказала колега:
«Приходить до нашої аптеки один 🧔♂️ дідусь. Можливо, в минулому лікар або 👨⚕️ фармацевт – не зізнається. Цікавиться новими препаратами, особливо місцевими засобами проти болю в суглобах.
Надовго зупиняється біля вітрини, 👀 роздивляється. Побачить щось новеньке – просить почитати інструкцію, часом щось купує.
Потім приходить і відверто 💁♂️ розповідає про враження від препарату. І я точно знаю, що той відгук незаангажований.
Ми навіть між собою називаємо дідуся 🤓 «наш дослідник». Завдяки йому я підібрала ефективний гель для хворих колін моєї мами.
👂 Спілкуватися з дідусем дуже приємно: він заходить до аптеки – і наче сонечко виринає з-під хмар. Натомість ми йому віддячуємо чаєм зі 🍪 смаколиками, коли є на те час і змога. Рідкісний клієнт! ☺️ А чи є у вас такі?»
Можливо, є? 👋 Чекаємо на ваші розповіді в коментарях! ✍️