Вибираємо систему керування станами

Крок перший - оцінити чи потрібна нам вона взагалі

Деяким застосункам система керування станом може бути взагалі не потрібна. Якщо в застосунку не велика глибина, немає значної взаємодії між користувачем та апкою, стан локальний (не потрібен в усьому застосунку одразу) цілком можна обійтися без системи керування станом, а використовувати звичайний стейт.

Але, скоріше за все, вам так не буде (С)

Крок другий - оцінити чи можете ви використати контекст

#react потрібен лише тоді коли у нас є багата взаємодія з користувачем (не робіть лендінги на react, навіть якщо вас просять). Тому скоріше за все дані у вас будуть, і їх треба буде зручно отримувати та змінювати. Але чи потрібна при цьому система керування станом? Якщо дані змінюються не часто, зміни не є особливо складними - можливо вам влаштує звичайний контекст.

Так, контекст не є системою для керування станом, а скоріше шиною передачі, але і для роботи зі станом він може стати в нагоді. Подумайте про те, чи варті фічі нової бібліотеки тої складності яку ви додаєте в проект.

Крок третій - вибрати стейт менеджер під задачу.

Якщо ви все таки впевнені що вам потрібна система керування станом, не беріть першу ліпшу про яку почули.

Наприклад redux чудовий якщо вам потрібна можливість відміняти зміни, або у вас вся команда працює саме з ним. MobX, в свою чергу, зручний для тих хто звик до ООП підходу (раджу спробувати). А #tanstackquery (#reactquery) буде корисним якщо у вас багато мережевих запитів.

Якщо це все підсумувати - завжди намагайтеся зрозуміти навіщо ви робите той чи інший крок і все у вас буде добре)

П.М. Спонсор цього посту - мій увал,
Ваш зампомиш)