Raymers
2.67K subscribers
5.98K photos
198 videos
6 files
70 links
Mariia Raymers about photography. Моя робота, натхнення та закулісся.
Інст: @masharaymers
Download Telegram
В новий рік зі змінами, правильно?
Тому це крайній пост цієї рубрики.
Я змінюю підхід до каналу, тепер такі пости будуть рідше. Але вони не зникнуть.

Хочу публікувати більше життя, подій, роботи. Сподіваюся все так і буде 👌🏻

#tuesdaymoodboard@raymers
31🔥6👍1
Вогкий, холодний, сонний Карпатський туманний ліс
39
Fashion photography by Daniel Archer

⛓️https://www.instagram.com/danieltarcher

#фотографсереди@raymers

Цю рубрику теж зроблю нерегулярною 😛
Вчора робила ревʼю 2025-го і планувала наступний рік. Зрозуміла, що хочу змін. Працюватиму над цим, вже маю картинку як організувати плани. Слідкуйте, буде цікаво 😎 Можете побажати удачі, щоб все вийшло і не було вигорання)

Переглядаєте зроблені плани за рік? Давно сама це практикую. Значно краще тримається фокус на цілях.
15🔥3👍1
В часи, коли від шуму все важче втекти – важливо звертатися до того, що дає тишу.

Для мене творчий процес– це тиша. Не завжди вдається її досягнути, не у кожному процесі вона присутня. Суть творчості у пошуку. Шукати те, чого найбільше прагнеш у своїй уяві. Це змушує повертатися в процес.
24🔥6🌚1
За що я найбільше люблю фотографію, так за те, що ти повинен шукати закономірності.

Абсолютно випадкове фото зроблене минулого року.
Тоді я була у Польщі, приїхала на весілля найкращої подруги. Вранці ми виїхали машинами у гори. Ці фото я зробила коли виходила з машини. Тільки побачила пагорб, з якого було ледь видно гори і двоє коней, що стоять поруч і в унісон скубають траву. Потрібно просто встигнути зняти кадр, інакше картина зрушиться. Якщо хтось з коней повернеться - втратиться ритм.

Коли камера поруч, треба бути напоготові. Іноді моменти самі тебе знаходять.
🔥2919
Зараз проживаю найбільшу кризу за останні роки. Ділюся цим, щоб ви бачили, що не завжди усе добре.

Важливо говорити про внутрішні процеси. В еру соцмереж ми повсюди бачимо «успішний успіх». За кадром залишаються усі падіння і проблеми, складається викривлена картинка. Але реальність, як синусоїда - ніколи не буває прямого шляху.

Останній місяць був складним. Навіть банальні речі, які я завжди робила, вдаються з надзусиллями. Втрачається інтерес до того, що приносило задоволення. Настає апатія.
Правда у тому, що це - не вперше. І не востаннє, я гадаю.

Я знаю себе та як собі допомогти, уже почала лікування, назначене фахівцем. Я повернуся за якийсь час з новими силами. В такі моменти важливо на себе не тиснути.

Якщо у когось подібне зараз - дайте знати в коментарях, разом трохи легше то проживати 🫰🏻

П.С фоточки на телефон єдине на що мене зараз хватає
64👍3