Улюблений захід сонця цього року. Поле у селі, де я проводила багато часу в дитинстві. Це місце дуже вплинуло на мою творчість ❤️🩹
😍40❤9
Продовжуючи тему тіла і йоги.
Після інтенсивних розтяжок відчуття тіла змінюється. Коли маєш доступ до раніше недоступних тактильних відчуттів, сприйняття інше. Голова торкається гомілок, живіт лягає на ноги, спина крутиться на 90 градусів. Це потребує часу і терпіння. Моменти коли вже не боляче тягнути, коли досягаєш того, що раніше бачив на картинках - маленький екстаз.
Розтяжки дозволяють охопити тіло більше і відчути з іншого ракурсу. Це глибше знайомство з собою. Практика дала зрозуміти, як мало знаю про себе. Про можливості, анатомічні властивості. І про нові відчуття, які відкриває робота над тілом.
Після інтенсивних розтяжок відчуття тіла змінюється. Коли маєш доступ до раніше недоступних тактильних відчуттів, сприйняття інше. Голова торкається гомілок, живіт лягає на ноги, спина крутиться на 90 градусів. Це потребує часу і терпіння. Моменти коли вже не боляче тягнути, коли досягаєш того, що раніше бачив на картинках - маленький екстаз.
Розтяжки дозволяють охопити тіло більше і відчути з іншого ракурсу. Це глибше знайомство з собою. Практика дала зрозуміти, як мало знаю про себе. Про можливості, анатомічні властивості. І про нові відчуття, які відкриває робота над тілом.
❤30🔥2🥰2
Дуже люблю скульптуру і нерідко нею надихаюсь коли знімаю щось пластичне.
Коли я вчилась в універі, у нас було багато цікавих предметів, одним з них була скульптура. Під час навчання я мала багато сподівань на живопис, рисунок, анатомію і, власне, скульптуру. Завжди хотілось добре знати кожну дисципліну, бо здавалось, що це пригодиться.
Але, як часто буває, навчання у нас було м'яко кажучи не дуже. Багато предметів викладалось абияк. Просто щоб закрити. Ніхто не був зацікавлений у тому, щоб навчити і навчитись.
Скульптуру ми взагалі ліпили з пластиліну. Це окремий біль, бо, наприклад, глина значно піддатливіша і приємніша як матеріал.
Коли наступала зима в аудиторіях було холодно і пластилін ставав твердим як камінь. Досі пам'ятаю, як ми з одногрупницями розігрівали його будівельним феном. Зі скульптурою, на жаль, нічого не вийшло. Більшість з тих дисциплін доводилось вивчати самотужки.
Тому навіть зараз, коли є вільний час, я пробую робити скетчі з анатомії в надії, що це колись пригодиться. Ніколи не пізно.
Коли я вчилась в універі, у нас було багато цікавих предметів, одним з них була скульптура. Під час навчання я мала багато сподівань на живопис, рисунок, анатомію і, власне, скульптуру. Завжди хотілось добре знати кожну дисципліну, бо здавалось, що це пригодиться.
Але, як часто буває, навчання у нас було м'яко кажучи не дуже. Багато предметів викладалось абияк. Просто щоб закрити. Ніхто не був зацікавлений у тому, щоб навчити і навчитись.
Скульптуру ми взагалі ліпили з пластиліну. Це окремий біль, бо, наприклад, глина значно піддатливіша і приємніша як матеріал.
Коли наступала зима в аудиторіях було холодно і пластилін ставав твердим як камінь. Досі пам'ятаю, як ми з одногрупницями розігрівали його будівельним феном. Зі скульптурою, на жаль, нічого не вийшло. Більшість з тих дисциплін доводилось вивчати самотужки.
Тому навіть зараз, коли є вільний час, я пробую робити скетчі з анатомії в надії, що це колись пригодиться. Ніколи не пізно.
❤20🔥4
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22