Приблизно два роки тому я вперше зацікавилась йогою. Спершу у мене була чітка ціль - позбутися тривожності. Усе почалося з легких занять по відео на ютубі. А через пів року подруга вирішила показати студію, куди вона колись приходила займатися. З першого заняття я відчула - мені дуже цікаво дізнатися, що насправді може моє тіло. Тоді початкова ціль з тривожністю трохи посунулась, бо здавалося я знайшла щось значно цікавіше. Хотілося дослідити, як швидко м'язи вчаться виконувати різні вправи, які є слабкі частини тіла, як далеко я можу зайти з розтяжками, яку силу можу отримати. І тут варто зазначити, що до цього я нічим ніколи серйозно не займалась. Майже одразу стався такий метч.

Спочатку було дуже важко. Здавалося, що тіло дерев'яне і ніколи не розтягнеться. Після кожного заняття сильна крипатура і біль. Але разом із цим - неймовірна легкість і задоволення. Відчувалося, що емоції перестали застоюватись і енергія почала циркулювати.

З того часу пройшло вже трохи більше як півтора роки. І я відчула в реальності, що означає "тіло - це машина". До цього я навіть не здогадувалась, наскільки багато я можу не знати і не розуміти про власне тіло та його можливості. Зараз вже погано почуваюсь якщо не позаймаюся хоча б раз у тиждень. А якщо є час і можливість, то хочеться практикуватися майже щодня.

Якщо вам буде цікаво, я продовжу ділитися своїм досвідом, бо можу вже книжку про це написати) Ну і якщо є якісь запитання - пишіть, буде цікаво почути)

photography by Tatsuo Suzuki