"Донецький Улуру.
Можливо, така аналогія вам здасться пафосною, але в ній куди більше правди, ніж в десятках місцевих "Швейцарій", розкиданих там і сям по Україні. Як і австралійська священна гора, цей терикон височіє самотньо серед рівнинної місцевості. І так само, як Улуру, змінює колір в залежності від освітлення і часу доби. Удень він, відверто кажучи, не дуже яскравого кольору: блідо-сіро-рожевого. І тільки надвечір, в променях західнього сонця, розкривається насиченим малиново-багряним відтінком.
Правда, старенький угорський дизель запізнився, і самий розпал вечірніх фарб уже трохи минув, але... навряд чи у мене буде шанс повторити це фото(потяги ці і так доживали останні роки...). Дизель-потяг Д1, станція КреміннЕ, місто КреміннА, Луганська область, Україна.
N.B. лікнеп для нетутешніх - топоніми "Донецький край", "Донеччина"(та і сама назва міста Донецьк) походять від річки Сіверський Донець, яка протікає цим краєм(в даному випадку - в кількох км звідси), і можуть стосуватися не тільки Донецької, а й Луганської і навіть Харківської областей"
ukrzalizyaka
#архів
Можливо, така аналогія вам здасться пафосною, але в ній куди більше правди, ніж в десятках місцевих "Швейцарій", розкиданих там і сям по Україні. Як і австралійська священна гора, цей терикон височіє самотньо серед рівнинної місцевості. І так само, як Улуру, змінює колір в залежності від освітлення і часу доби. Удень він, відверто кажучи, не дуже яскравого кольору: блідо-сіро-рожевого. І тільки надвечір, в променях західнього сонця, розкривається насиченим малиново-багряним відтінком.
Правда, старенький угорський дизель запізнився, і самий розпал вечірніх фарб уже трохи минув, але... навряд чи у мене буде шанс повторити це фото(потяги ці і так доживали останні роки...). Дизель-потяг Д1, станція КреміннЕ, місто КреміннА, Луганська область, Україна.
N.B. лікнеп для нетутешніх - топоніми "Донецький край", "Донеччина"(та і сама назва міста Донецьк) походять від річки Сіверський Донець, яка протікає цим краєм(в даному випадку - в кількох км звідси), і можуть стосуватися не тільки Донецької, а й Луганської і навіть Харківської областей"
ukrzalizyaka
#архів
АРТЮХ
Рубіжне. Так зараз виглядає Палац культири у мікрорайоні Південному (вул. Чехова, 11) Як на мене, це була одна з найцікавіших будівель в місті.
"Про не типОве в тИповому
поки ми сперечаємось з колегами про визначення тИповий та типОвий - я хочу Вам розповісти про один дуже не типОвий будинок культури за тИповим проектом.
подивіться не перше фото, дофантазуйте 6 колон між мозаїками і ви зможете впізнати дуже тИповий Будинок Культури який є у дуже багатьох містах (особливо Східної України).
Але у випадку з ДК в мікрорайоні "Южний" в Рубіжному - колон не було від самого будівництва. Типовий проект ДК був розроблений в 40-х роках дніпропетровським архітектором Костянтином Барташевичем - в той самий період як вся країна відбудовувалась після Другої світової війни. Втой час не вистачало ресурсів для масового виконання індивідуальних проектів для країни яка була в руїнах. Саме тому обирали вже з існуючих готових типових проектів - але на ептапі будівництва, а особливо декорування ,типове ставало не типовим)
Так в Рубіжному зявився ДК, який вирізнявся всюди своїми колонами, а в цьому випадку залишився без них. Але вже в 70-х на фасаді ДК зявилось 2 велетенських мозаїчних панно. Та справжній сюрприз різноманіття нас чекав в середині"
Рубіжне (2017)
Допис: Леонід Марущак
Фото: Олексій Биков
#архів
поки ми сперечаємось з колегами про визначення тИповий та типОвий - я хочу Вам розповісти про один дуже не типОвий будинок культури за тИповим проектом.
подивіться не перше фото, дофантазуйте 6 колон між мозаїками і ви зможете впізнати дуже тИповий Будинок Культури який є у дуже багатьох містах (особливо Східної України).
Але у випадку з ДК в мікрорайоні "Южний" в Рубіжному - колон не було від самого будівництва. Типовий проект ДК був розроблений в 40-х роках дніпропетровським архітектором Костянтином Барташевичем - в той самий період як вся країна відбудовувалась після Другої світової війни. Втой час не вистачало ресурсів для масового виконання індивідуальних проектів для країни яка була в руїнах. Саме тому обирали вже з існуючих готових типових проектів - але на ептапі будівництва, а особливо декорування ,типове ставало не типовим)
Так в Рубіжному зявився ДК, який вирізнявся всюди своїми колонами, а в цьому випадку залишився без них. Але вже в 70-х на фасаді ДК зявилось 2 велетенських мозаїчних панно. Та справжній сюрприз різноманіття нас чекав в середині"
Рубіжне (2017)
Допис: Леонід Марущак
Фото: Олексій Биков
#архів
Forwarded from АРТЮХ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM