Із новин: "Верховна Рада підтримала урядовий законопроект №7418, який передбачає повернення ввізних мит на автомобілі та інші товари".
Йдеться про те, що начальство буде конфісковувати власність у населення, яке захищається від агресії. Тобто, влада оголосила людям в Україні другий фронт і фактично діє на підтримку агресії.
Йдеться про те, що начальство буде конфісковувати власність у населення, яке захищається від агресії. Тобто, влада оголосила людям в Україні другий фронт і фактично діє на підтримку агресії.
Цікаво, що і "опозиціонери" з Росії також нічого не розуміють про ставлення українців до держави. Вони впевнені, що люди діють тільки відповідно до наказів уряду і не здатні на приватну ініціативу і власний розсуд. І якщо уряд замінити, то люди будуть діяти за наказами нового уряду.
Моя колонка, що вийшла цього дня 4 роки тому.
https://detector.media/rinok/article/138747/2018-06-21-ukraini-potriben-nezalezhnyy-vid-derzhavy-internet/
https://detector.media/rinok/article/138747/2018-06-21-ukraini-potriben-nezalezhnyy-vid-derzhavy-internet/
detector.media
Україні потрібен незалежний від держави Інтернет
Онлайн виник і існує як ринкове середовище, де самими учасниками створюються спонтанні порядки, які розвиваються завдяки саморегуляції…
Із новин: "Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою офіційно зареєстрованих безробітних в Україні залучатимуть до суспільно корисних робіт за мінімальну заробітну плату (6 500 грн)".
На шляху до комунізму Україна зробить наступний, досить важливий, крок. Економічну діяльність людей уряд далі заміняє на трудову повинність. Уряд затвердив "трудову повинність" ще у 2014 році, отже це не зовсім новий винахід, це черговий рімейк вже досить старої практики, задіяної ще більшовиками.
Власне, тут ми маємо справу з типовим втручанням у ринок праці і ще одним доказом, що в державі людина не належить собі, а перебуває у розпорядженні чиновників.
Хтось може заперечити, що йдеться про виняткову практику у складний для країни час, а результатом залучення до таких робіт будуть корисні для оброни речі. Це не більше ніж безпідставні фантазії.
Держава такою практикою визначає ставлення до праці, як до покарання тих, хто не прийняв її правил поведінки під час війни - не бере участі у бойових діях на фронті і не отримав дозволеної начальством роботи. Працювати чи ні, визначає сама людина, оцінюючи для себе баланс вигоди від роботи у вигляді зарплати і вільного часу, який є самостійною цінністю.
В умовах, коли держава знищує економіку, все більше людей не здатні продати свої послуги на ринку праці, а тому обирають альтернативну "зайнятість" чи інші форми існування за рахунок альтернативних джерел доходу. Але держава не відмовляється від порочної практики руйнування ринку праці (згадайте заклики до знищення "тіні", де більшість українців знаходять роботу). Замість лібералізації підприємництва влада запроваджує працю, як повинність, відриваючи її від визначеної ринком винагороди і заміняючи на символічну "допомогу".
Згадана ініціатива не додає нічого до обороноздатності, тому що примусова праця не є продуктивною, якісною і ефективною. Тобто, начальство не цікавить результат, а лише процес примусу та залучення на ці "програми" відповідних бюджетів.
Держава багато років морочила голову людям зі своїми програмами відбудови доріг, інфраструктури тощо, але виявляється, що, коли це необхідно, в країні не існує іншого способу виконувати необхідний обсяг робіт крім "трудової армії". Держава не виступає тут як замовник необхідних робіт, робота є лише бюрократичним приводом для створення системи примусової праці в умовах зростаючого безробіття і неможливості для чоловіків виїхати туди, де робота є.
Відсутність професійної армії - це також наслідки загравання влади з давніми радянськими традиціями призову і "контракту" в умовах, коли головним завданням армії є створити "хлібні місця" для генералітету і відтягнути молодих людей з "порожнього" ринку праці (чи не допустити можливості виїхати з країни). Обороноздатність тут ніколи не була пріоритетом.
"Всі мають або воювати і захищати батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту", - пояснив прем’єр. Як тут не згадати Жванецького: "Та ми вже давно готові". Не заважайте.
На шляху до комунізму Україна зробить наступний, досить важливий, крок. Економічну діяльність людей уряд далі заміняє на трудову повинність. Уряд затвердив "трудову повинність" ще у 2014 році, отже це не зовсім новий винахід, це черговий рімейк вже досить старої практики, задіяної ще більшовиками.
Власне, тут ми маємо справу з типовим втручанням у ринок праці і ще одним доказом, що в державі людина не належить собі, а перебуває у розпорядженні чиновників.
Хтось може заперечити, що йдеться про виняткову практику у складний для країни час, а результатом залучення до таких робіт будуть корисні для оброни речі. Це не більше ніж безпідставні фантазії.
Держава такою практикою визначає ставлення до праці, як до покарання тих, хто не прийняв її правил поведінки під час війни - не бере участі у бойових діях на фронті і не отримав дозволеної начальством роботи. Працювати чи ні, визначає сама людина, оцінюючи для себе баланс вигоди від роботи у вигляді зарплати і вільного часу, який є самостійною цінністю.
В умовах, коли держава знищує економіку, все більше людей не здатні продати свої послуги на ринку праці, а тому обирають альтернативну "зайнятість" чи інші форми існування за рахунок альтернативних джерел доходу. Але держава не відмовляється від порочної практики руйнування ринку праці (згадайте заклики до знищення "тіні", де більшість українців знаходять роботу). Замість лібералізації підприємництва влада запроваджує працю, як повинність, відриваючи її від визначеної ринком винагороди і заміняючи на символічну "допомогу".
Згадана ініціатива не додає нічого до обороноздатності, тому що примусова праця не є продуктивною, якісною і ефективною. Тобто, начальство не цікавить результат, а лише процес примусу та залучення на ці "програми" відповідних бюджетів.
Держава багато років морочила голову людям зі своїми програмами відбудови доріг, інфраструктури тощо, але виявляється, що, коли це необхідно, в країні не існує іншого способу виконувати необхідний обсяг робіт крім "трудової армії". Держава не виступає тут як замовник необхідних робіт, робота є лише бюрократичним приводом для створення системи примусової праці в умовах зростаючого безробіття і неможливості для чоловіків виїхати туди, де робота є.
Відсутність професійної армії - це також наслідки загравання влади з давніми радянськими традиціями призову і "контракту" в умовах, коли головним завданням армії є створити "хлібні місця" для генералітету і відтягнути молодих людей з "порожнього" ринку праці (чи не допустити можливості виїхати з країни). Обороноздатність тут ніколи не була пріоритетом.
"Всі мають або воювати і захищати батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту", - пояснив прем’єр. Як тут не згадати Жванецького: "Та ми вже давно готові". Не заважайте.
Із новин: "Уряд запускає програму єРобота, в рамках якої держава надаватиме гранти на суму до 250 тисяч грн на запуск нового бізнесу".
Про що йдеться? Про імітацію, як завжди. Нічого серйозного на ці гроші неможливо "запустити". В першу чергу, ці гроші заборонено використовувати на оплату праці. Можна купити щось "матеріальне" і сплатити оренду (частково). Тоді як новий бізнес витрачає гроші саме на зарплату, поки бізнес не почне заробляти.
В принципі, це типова пастка для підприємця-початківця. Йому дають гроші, він купує якесь обладнання і орендує приміщення. Успішність початківця - це виняток, а не правило. В поточних умовах неможливо передбачити стан ринку не тільки на кілька місяців вперед, а на кілька тижнів. Отже, шансів на успіх - небагато.
Державу цікавить не бізнес і не підприємництво. Вона хоче загнати більше людей у ремісництво - примітивні форми економічної діяльності.
Ідея цієї "програми" - підтримка продажу виробничого обладнання і оренди приміщень. І перший і другий ринки контролюються зазвичай місцевою владою, чиновниками. Їхні потужності зараз простоюють через загальний занепад майже мертвих ринків. Програма - це спроба перекачати до кишень місцевого начальства і депутатів якихось грошей з бюджету. Банальне відмивання.
В якості жертв обрано людей, які не мають роботи і досвіду підприємництва (умова отримання грантів). Вони купуються на пропозицію і опиняються в залежності від податкової (податки одразу будуть нараховуватися), від сплати всіх витрат, які будуть незалежно від успішності ідеї, і від банку, який видав гроші. Все начальство покращить собі статистику, хтось із них заробить, але українці, яких чиновники позбавили можливості працювати і заробляти, традиційно програють.
Про що йдеться? Про імітацію, як завжди. Нічого серйозного на ці гроші неможливо "запустити". В першу чергу, ці гроші заборонено використовувати на оплату праці. Можна купити щось "матеріальне" і сплатити оренду (частково). Тоді як новий бізнес витрачає гроші саме на зарплату, поки бізнес не почне заробляти.
В принципі, це типова пастка для підприємця-початківця. Йому дають гроші, він купує якесь обладнання і орендує приміщення. Успішність початківця - це виняток, а не правило. В поточних умовах неможливо передбачити стан ринку не тільки на кілька місяців вперед, а на кілька тижнів. Отже, шансів на успіх - небагато.
Державу цікавить не бізнес і не підприємництво. Вона хоче загнати більше людей у ремісництво - примітивні форми економічної діяльності.
Ідея цієї "програми" - підтримка продажу виробничого обладнання і оренди приміщень. І перший і другий ринки контролюються зазвичай місцевою владою, чиновниками. Їхні потужності зараз простоюють через загальний занепад майже мертвих ринків. Програма - це спроба перекачати до кишень місцевого начальства і депутатів якихось грошей з бюджету. Банальне відмивання.
В якості жертв обрано людей, які не мають роботи і досвіду підприємництва (умова отримання грантів). Вони купуються на пропозицію і опиняються в залежності від податкової (податки одразу будуть нараховуватися), від сплати всіх витрат, які будуть незалежно від успішності ідеї, і від банку, який видав гроші. Все начальство покращить собі статистику, хтось із них заробить, але українці, яких чиновники позбавили можливості працювати і заробляти, традиційно програють.
Саме тим фактом, що в Україні і Росії не існує права власності пояснюється можливість тривалої війни. Там де є визнане, необмежене державою, право власності на себе і на свою власність, війна практично неможлива, а якщо виникає, то триває дуже недовго.
Але це означає, що і держави за таких умов існувати не може.
Ми просто дійшли до висновку, що війна і держава це синоніми. Різниця між миром і війною в державі полягає лише у тому де поширюється агресія - в межах кордонів, чи за межами.
Але це означає, що і держави за таких умов існувати не може.
Ми просто дійшли до висновку, що війна і держава це синоніми. Різниця між миром і війною в державі полягає лише у тому де поширюється агресія - в межах кордонів, чи за межами.
Із новин: "В Україні повністю зупинено нафтопереробку".
Вся нафтопереробна галузь України не працює. Про це заявив голова "Нафтогазу" Вітренко.
То навіщо існує Нафтогаз? Виявляється, вони там чекають на кращі часи. "Коли ми отримаємо повністю управління та мережу АЗС, коли вирішиться проблема з логістикою і ми зможемо отримувати ресурс для створення національного резерву нафтопродуктів, після цього "Нафтогаз" зможе долучитися до вирішення проблем на ринку пального та забезпечувати стабільність, прозорість, справедливість цін на цьому ринку", – зазначив голова НАК.
Фактично, вони очікують націоналізації всього. Лише тоді вони "долучаться" і встановлять "справедливі" ціни. А поки будуть просто проїдати гроші, конфісковані у населення.
Вся нафтопереробна галузь України не працює. Про це заявив голова "Нафтогазу" Вітренко.
То навіщо існує Нафтогаз? Виявляється, вони там чекають на кращі часи. "Коли ми отримаємо повністю управління та мережу АЗС, коли вирішиться проблема з логістикою і ми зможемо отримувати ресурс для створення національного резерву нафтопродуктів, після цього "Нафтогаз" зможе долучитися до вирішення проблем на ринку пального та забезпечувати стабільність, прозорість, справедливість цін на цьому ринку", – зазначив голова НАК.
Фактично, вони очікують націоналізації всього. Лише тоді вони "долучаться" і встановлять "справедливі" ціни. А поки будуть просто проїдати гроші, конфісковані у населення.
Із новин: "Україна отримала від Заходу гаубиці M777 без системи GPS... оскільки є розуміння, що під час війни певні види озброєння можуть бути захоплені Росією".
Якщо вони б самі воювали з росією, то також знімали б цю систему? Щоб не захопили...
Якщо вони б самі воювали з росією, то також знімали б цю систему? Щоб не захопили...
Із новин: "Зазвичай Брюссель або каже, що держава готова до кандидатства, і рекомендує розпочати з нею переговори про членство, або визнає, що вона не готова, і пропонує повернутися до питання пізніше, коли претендент стане більш європейським. А щодо нас придумали гібрид.
По суті, Брюссель сказав, що Україна ще не готова бути кандидатом, але, попри це, отримує статус просто зараз. При цьому, в українському висновку немає фрази про запрошення України або Молдови до переговорів навіть за виконання умов. А 7 блоків реформ необхідно виконати для того, зберегти статус кандидата".
https://twitter.com/r_stefanchuk/status/1540039864888033280
По суті, Брюссель сказав, що Україна ще не готова бути кандидатом, але, попри це, отримує статус просто зараз. При цьому, в українському висновку немає фрази про запрошення України або Молдови до переговорів навіть за виконання умов. А 7 блоків реформ необхідно виконати для того, зберегти статус кандидата".
https://twitter.com/r_stefanchuk/status/1540039864888033280
Twitter
Instead of a thousand words ...
Замість тисячі слів ...
Замість тисячі слів ...
Пишуть, що НБУ "надрукував" для уряду ще 35 мільярдів. Національний банк викупив у Міністерства фінансів облігацій внутрішньої державної позики на 35 млрд грн. Про це йдеться у даних Нацбанку.
За червень НБУ створив з повітря 105 млрд грн, а з початку війни Національний банк "викупив" у Мінфіну ОВДП на 225 млрд грн.
Нагадаю, що випуск фальшивих грошей під час війни є одним із способів погіршити стан економіки противника. Якщо ця економіка існує, безумовно.
За червень НБУ створив з повітря 105 млрд грн, а з початку війни Національний банк "викупив" у Мінфіну ОВДП на 225 млрд грн.
Нагадаю, що випуск фальшивих грошей під час війни є одним із способів погіршити стан економіки противника. Якщо ця економіка існує, безумовно.
Перші держави виникали внаслідок завоювання. Загарбники, серед перших кроків, нав'язували підкореним свою мову. Тобто, призначали свою мову, яка була чужою для місцевих, в якості "державної".
Нинішні танці з бубном навколо державної мови в Україні - це ні що інше, як рудимент такої практики, відлуння агресивної практики далеких попередників.
Радянські комуністи не завжди були чужоземцями, але вони фактично захопили владу в Україні після розпаду СРСР завдяки тому, що їхні попередники - більшовики - зробили це раніше зі зброєю в руках. Українська радянська номенклатура просто прийняла від них естафету правління на цій території.
А потім вона зробила те ж саме, що і всі загарбники, встановлюючи свою владу у форматі держави. Вони нав'язали українцям "державну" мову. Той факт, що це була українська, тобто одна з мов, якою говорила більшість населення країни, є несуттєвим. Самі комуністичні узурпатори не мали якоїсь визначеної мови, бо "по службі" розмовляли російською - мовою своїх попередників, а в житті - часто користувалися різними мовами, а частіше за все, жаргоном, суржиком, матом. Тобто, сурогатом мови. Отже, у них не просто було мови, яку їм було потрібно "нав'язувати".
Але це не означає, що влада в Україні забула про стародавню традицію, коли загарбники примушували підкорене населення "переходити" на мову, визначену як "державна". Жертвою "одержавлення" стала українська, бо вони обрали найпростіший і найдешевший сценарій. Коли люди користуються різними мовами і вільно переходять з однієї на іншу, фактично практикуючи двомовність (а часто і тримовність) вони взяли ту, яка підходила під вже встановлені атрибути нав'язаної людям моделі "національної" держави.
То вони переймаються долею української мови? Зовсім ні. Вони переймаються своєю вигодою і необхідністю вести постійну війну з населенням. "Державність" однієї з мов дозволяє їм поширювати втручання в життя людей, в ділову активність, в освіту, в культурні процеси тощо. Це втручання несе шкоду (в першу чергу, мові), бідність і занепад, але їх цікавить надійність фундаменту своєї влади. Саме цим і визначалися дії архаїчних завойовників, які міняли мовну практику підкореного народу, нав'язуючи йому "державну" мову.
Нинішні танці з бубном навколо державної мови в Україні - це ні що інше, як рудимент такої практики, відлуння агресивної практики далеких попередників.
Радянські комуністи не завжди були чужоземцями, але вони фактично захопили владу в Україні після розпаду СРСР завдяки тому, що їхні попередники - більшовики - зробили це раніше зі зброєю в руках. Українська радянська номенклатура просто прийняла від них естафету правління на цій території.
А потім вона зробила те ж саме, що і всі загарбники, встановлюючи свою владу у форматі держави. Вони нав'язали українцям "державну" мову. Той факт, що це була українська, тобто одна з мов, якою говорила більшість населення країни, є несуттєвим. Самі комуністичні узурпатори не мали якоїсь визначеної мови, бо "по службі" розмовляли російською - мовою своїх попередників, а в житті - часто користувалися різними мовами, а частіше за все, жаргоном, суржиком, матом. Тобто, сурогатом мови. Отже, у них не просто було мови, яку їм було потрібно "нав'язувати".
Але це не означає, що влада в Україні забула про стародавню традицію, коли загарбники примушували підкорене населення "переходити" на мову, визначену як "державна". Жертвою "одержавлення" стала українська, бо вони обрали найпростіший і найдешевший сценарій. Коли люди користуються різними мовами і вільно переходять з однієї на іншу, фактично практикуючи двомовність (а часто і тримовність) вони взяли ту, яка підходила під вже встановлені атрибути нав'язаної людям моделі "національної" держави.
То вони переймаються долею української мови? Зовсім ні. Вони переймаються своєю вигодою і необхідністю вести постійну війну з населенням. "Державність" однієї з мов дозволяє їм поширювати втручання в життя людей, в ділову активність, в освіту, в культурні процеси тощо. Це втручання несе шкоду (в першу чергу, мові), бідність і занепад, але їх цікавить надійність фундаменту своєї влади. Саме цим і визначалися дії архаїчних завойовників, які міняли мовну практику підкореного народу, нав'язуючи йому "державну" мову.
Пам'ятаю, що влада клялася продати Межигір'я "інвесторам" бо не було коштів утримувати цей "меморіал Януковича".
Із Новин: "“Межигір'я” стане парком-пам'яткою загальнодержавного значення". Тобто, на це гроші знайшлися. Точніше, їх знайшли у наших кишенях.
Із Новин: "“Межигір'я” стане парком-пам'яткою загальнодержавного значення". Тобто, на це гроші знайшлися. Точніше, їх знайшли у наших кишенях.
Як виглядає "інформаційний фронт" держави. Фейки на фейках. І процитоване ЗМІ також діє за командою начальства. (вже змінили заголовок)
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/
Українська правда
Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду
Відставка Людмили Денісової – досі не відома історія для суспільства. УП розповідає, як омбудсмен вигадувала історії злочинів і втратила посаду.