Медіа, людина, держава
1.29K subscribers
1.05K photos
20 videos
2 files
2.82K links
Незалежний дайджест від Сергія Рачинського. Підтримати канал: https://www.patreon.com/vistkar

Щоденний дайджест новин Вісткар https://vistkar.substack.com/

питання, побажання, критика: sergiy.rachinsky@gmail.com
Download Telegram
Ось це "Андрюха" під час розмови з журналістами - це визнання, що прес-служби поруч з ним ніколи не було і, схоже, досі немає.
Forwarded from Вісткар (Sergiy Raczynski)
Містечко в США друкує дерев'яні гроші, щоб подолати кризу

Невеличке містечко в США почало друкувати свої гроші, щоб подолати наслідки пандемії.
Мер міста Теніно в штаті Вашингтон (населенням біля 2 тис) вирішив запровадити систему підтримки місцевого бізнесу. В бюджеті міста на це виділили $10 тис, але замість того, щоб роздавати федеральні долари, надрукували свої власні гроші на тонких клаптиках фанери.

Для друку використали друкарський верстат старої типографії, яка колись друкувала місцеву газету. Верстат 1860 року випуску знайшли у місцевому музеї.

Цей принтер вже використовували для друку грошей з дерева під час Великої депресії, коли місцеві гроші протягом року дозволили витягнути економіку регіону, відомого своїм бізнесом з обробки дерева, з глибокої кризи.

Надруковані в містечку гроші введено в обіг в межах міста і використовуються населенням і місцевим бізнесом для розрахунків. Всі мешканці міста, які втратили під час пандемії джерело своїх доходів отримують від мерії до $300 щомісяця у дерев'яних банкнотах номіналом по $25. Їх можна витрачати (з невеликими обмеженнями) в межах міста для придбання життєво важливих товарів. Компанії двічі на місяць мають змогу обміняти наявні дерев'яні купюри на державні долари.

На переконання мера міста цей план дозволяє тримати гроші в межах міста. “ Ви не заплатите фанерними купюрами в Амазоні”, наголошує він. (The Hustle)

https://digest.vistkar.com/issues/issue-451-256067
Сенат в Чехії підтримав конституційне право захищати зброєю себе і інших людей.

Сенат схвалив пропозицію конституційно закріпити право на захист себе та інших людей зі зброєю в руках на умовах, передбачених законом. За словами авторів документу, ця норма повинна допомогти протистояти тенденціям до роззброєння які ініціює ЄС. Подальша доля проекту, який підтримали 41 із 69 присутніх сенаторів, вирішить Палата депутатів, де очікується підтримка цієї ініціативи.

Поправками до Конституції Сенат хоче поширити Хартію основних прав і свобод, встановивши, що “право на захист власного життя чи життя іншої людини зі зброєю гарантується на умовах, передбачених законом”. Така зміна конституції не дозволить обмежити це право звичайним законодавством. Крім того, це посилить переговорну позицію Чехії в обговоренні інших регламентів ЄС. (Ceske Noviny via Вісткар)
15 червня - важливий день в історії всього людства.

15 червня 1215 року - під тиском аристократії, англійський король Іоанн Безземельний скріпив своєю печаткою документ під назвою Magna Carta (Велика хартія вольностей)

Її 63 статті гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов’язували короля дотримуватися усталених норм права. Велика хартія вольностей вважається першим юридичним документом, у якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і верховенства права.

Одразу після підписання розпочалася громадянська війна і король Іоанн проігнорував свої зобов'язання. Після його смерті у 1216 році, документ Magna Carta з кількома уточненнями перевипустив його син Генрі III, і ще раз цей документ перевипускався у 1217 році.
З позиції права, не існує жодної "інтелектуальної власності". Інститут права власності поширюється виключно на фізичні об'єкти. Щодо ідей і творів не існує дефіциту, а отже не виникає необхідність вирішувати потенційні конфлікти шляхом правових процедур. Більше того, ви не можете створити "шедевр" - цінність твору надають інші люди, які оцінюють його у суб'єктивний спосіб. Автор немає права власності на думки і оцінки інших людей, а тому втрачає сенс грошова оцінка компенсації за відтворення творів і ідей. Той, хто відтворює ідею чи твір, здійснює це власними ресурсами і за власний кошт, а отже автор не може заборонити це іншим людям, без встановлення права "власності" на них і їхні ресурси. Держава "захищає" інтелектуальну власність саме тому, що не визнає права власності людини на саму себе і свої ресурси. З нами поводяться, як з рабами.

Культ інтелектуальної власності є видумкою державних регуляторів, які просто хочуть отримувати гроші за "захист" права від відтворення, яке раніше стримувалося технологічними обмеженнями, а в цифрову епоху є майже безкоштовним і загальнопоширеним, а держава на рівному місці створює "злочинців", яких невідомо за що переслідує і карає. Наука і бізнес в ринкових умовах вже давно почали відмовлятися від патентів, але чиновники стоять на "захисті прав" і заважають поширенню знань і культури.

https://www.epravda.com.ua/publications/2020/06/15/661666/
Коли чую, що Україна перебуває у "жахливому економічному стані", то це неправда. Україна перебуває у стані "успішного" державного управління, а ми спостерігаємо негативні наслідки цього "успіху", зокрема отруйний вплив на економічну діяльність людей.

Про безсумнівну успішність державного управління нам звітують його бенефіціари у своїх деклараціях, де вони відверто демонструють свої успіхи у сотнях мільйонів і мільярдах своїх статків. Справа в тому, що державне управління не має відношення до економіки, воно діє неекономічними методами, в першу чергу, агресією, примусом, насильством. Отже, такі показники в деклараціях, які свідчать про тотальне паразитування на економічній діяльності українців, з якої держуправлінці висмоктують ресурси і значною мірою поповнюють свої рахунки, дають підстави вважати, що стан економіки зовсім далекий від жахливого. Просто результат нашої досить успішної економічної діяльності опиняється в їхніх кишенях. В цьому і полягає сенс існування державного управління і держави взагалі.

А розмови про "жахливий стан економіки" потрібний їм тому, що їм хочеться ще глибше залізти у наші кишені, кишені людей, які працюють. Вони прагнуть ще більших успіхів в управлінні нами, економікою, країною. До останнього живого українця.
16 червня 1723 року - народився Адам Сміт, шотландський економіст і філософ-етик; засновник класичного напрямку сучасної економічної теорії.

Головна праця — “Дослідження про природу і причини багатства народів” (An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations), видана 1776 року.

У своїй найвідомішій праці Сміт з високою деталізацією систематизує сучасні йому ідеї. «Поділ праці повинен сприяти та розвивати продуктивність робочої сили найкраще», так розпочинає Сміт свою працю об'ємом понад 1000 сторінок.
Отримав в пошту шорт-лист номінантів на премію PRESSZVANIE. Майже нікого з тих, хто є претендентом, я не читав. Виключенням є кілька добре відомих імен. Вирішив використати цей шанс щоб познайомитися з творчістю претендентів на звання. Почав із номінації, яка мені цікава: «Економічна політика: фінанси, інвестиції». З невідомих мені причин вона опинилася в категорії "Бізнес". Боюся, організатори не цікавляться тим, чим бізнес відрізняється від політики, навіть економічної.

Віталій Андронік, Сегодня. В заявці автора на сайті є кілька посилань на тексти автора (не знаю хто їх пропонує). Лише два з шести відповідають номінації формально. Щодо змісту, то "Робота, гроші та підлітки: коли відправляти дітей заробляти" - це стаття про проблематику виховання і жодного слова про фінанси і інвестиції там немає. Стаття "В Україні бідняків менше, ніж у Франції: де проходить "межа бідності" - не ближче до теми номінації, серед інших номінацій є такі, які краще відповідають запропонованому тексту. У переліку статей автора на сайті "Сегодня" можна знайти широкий спектр тем, який натякає на те, що у автора немає жодної спеціалізації.

Марія Бабенко, Фокус. Серед шести матеріалів у заявці автора, я не знайшов нічого, що відповідало б номінації. Марія пише на різні теми пов'язані з бізнесом, державною статистикою, зокрема яка стосується зарплат. Але я не знайшов нічого про економічну політику, фінанси і, тим більше, інвестиції.

Надія Михальчук, Delo.uа. В заявці номінанта лише три тексти, один з яких є оглядом стану ринку нерухомості, а ще один - прогноз щодо курсу гривні. Стаття про золотовалютні резерви ближче до теми номінації, але є досить звичайним переліком статистичних даних із державних джерел та дуже загальних думок кількох експертів. Цього дуже мало, щоб з цим на щось розраховувати.

Ольга Пташка. Бізнес. В заявці Ольги 10 текстів, але тільки один заявлений за темою номінації. Насправді, текст "Готуємо за рецептом: як відкрити власний ресторан?" скоріше підходить під розділ "Бізнес", але дуже далекий від "економічної політики". Тест є викладенням розмови з власниками бізнесу і нічого про здатність автора аналізувати питання, пов'язані з інвестуванням і економічною політикою не говорить.

Денис Пристай, Суспільне. У автора в заявці лише два тексти. Можна погодитися з тим, що вони пов'язані із темою номінації. Але я не скажу, що обидва тексти мене чимось вразили. І перша і друга багатослівна стаття закінчуються, фактично, один і тим же висновком - все вирішить надходження кредиту МВФ. То може про це і необхідно було писати одразу? Про те, як саме і на що впливатиме кредит МВФ? Якщо це дійсно визначальний фактор? Замість цього автор пропонує підбірку урядової статистики і цитат із західних джерел та думок експертів зі словом "коронавірус" у заголовку - стандартний набір з "конструктора українського журналіста". Ну і важливо розуміти, що прогнози, в першу чергу, економічні, це дуже малоцінний для читача формат матеріалу на цю тему. Ми ніколи не знаємо всіх факторів, які будуть впливати на результат, отже, прогноз це завжди просто певна спекуляція. Ми перевантажені такими спекуляціями в ЗМІ.

Висновок короткий. Я недарма нічого не читав від згаданих авторів. Вони всі пишуть про що завгодно, але чомусь номінуються у цій номінації. Денис Пристай ближче всіх до "успіху", а два запропонованих тексти дуже мало додають до можливості оцінити його як журналіста. Скоріше він опинився у вигідному оточенні.
Українська журналістика.
Громадське продовжує блукати у пітьмі. "Тобто, ми намагаємося писати про справді важливі речі", говорить нова головна редакторка. Цікаво, чи хтось збирався колись писати про справді неважливі? Питання в тому, хто визначає, що важливе і для кого? Якщо вас підтримують донори, то це вони визначають, що важливе. Ваші можливості впливати на це дуже обмежені, а інтереси аудиторії взагалі втрачають будь-яке значення. Аудиторія перетворюється на статистику для звіту донору.

Гузенко: "Наприклад, зараз у нас є грант, де ми розвінчуємо російські фейки. Ми бачимо, що аудиторії це подобається і на наш контент приходять нові люди. Тому ми продовжуватимемо це робити й після завершення стосунків з цим донором". Тобто, сидіти у хвості російської пропаганди і постфактум її розвінчувати - це справа журналіста? Чи може контр-пропагандиста? Згадка про "нових людей, які приходять" - досить красномовна. А чи повертаються старі? Боюся, що ні.

"Ми маємо зрозуміти ким є аудиторія hromadske, чого вона прагне", говорить Наталія Гузенко. Я добре пам'ятаю, що колись давно саме з цього питання Громадське і починалося. Тобто весь цей час медіа живе і працює не маючи уявлення для кого і навіщо. В принципі, вони можуть і надалі так жити. Система грантів надійно відсікає медіа від аудиторії, позбавляє цієї мороки з її інтересами і пріоритетами. Живі гроші, які необхідно витрачати, а отже, і "засвоювати", перемагають.

Громадське буде і надалі продовжувати пхатися у щільно заповнену когорту про-державних ЗМІ в Україні і шукати там свою "нішу". Думаю, вони не здивуються, коли остаточно перетворяться на пропагандистський маргінальний канал на кшталт Суспільного - в мініатюрі.

https://www.thelede.media/vsi-materialy/2020/06/17/1741/
"Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що основним паливом для виробництва електроенергії в Україні має бути українське вугілля".

How dare you?
Британці обурені недавнім повідомленням корпорації BBC про те, що вона планує і надалі, зокрема і у 2021 році, транслювати в ефірі своїх телеканалів багато повторів старих програм. Цей вимушений крок пояснюється тим, що через пандемію коронавірусу зупинилося виробництво нових програм.

Дійшло до того, що популярний серіал "Eastenders" після 16 червня також замість нових епізодів показує повтори. Таке трапилося вперше за всю історію серіалу, якій виходить в ефір з 1985 року. Виробництво нових епізодів скасовано.

Корпорація BBC фінансується за рахунок "телевізійної ліцензії", яку сплачують майже всі громадяни країни і яка складає 154,50 фунтів на рік. У відповідь на заяву керівництва BBC багато глядачів тепер вимагають повернення заплачених за ліцензію грошей.

Express.co.uk
Можливо вас зацікавить така ініціатива. Деталі нижче. Для студентів та абітурієнтів.
🚀Відкриваємо набір на Програму Лідерства 2020!

🔥Хей, студенте! Ще не пізно зробити цей рік яскравим! Якщо ти маєш активну життєву позицію та відчуваєш себе лідером — тобі до нас у команду!

🤝 Ми відкриваємо набір до нашої організації і саме ти можеш стати частиною Українських студентів за свободу!

⚡️Якщо ти хочеш:

— подорожувати Україною та світом;
— бути частиною всеукраїнської мережі лідерів;
— отримати нові знання у галузі економіки, права, політології від провідних вітчизняних та закордонних експертів;
— здобути лідерські навички;
— брати участь у розробці та лобіюванні законопроектів;
— реалізувати власні ідеї та проекти.

👇Скоріше заповнюй анкету та ставай учасником триденного тренінгового табору Програми Лідерства 2020!

https://bit.ly/2MlIjcJ

Дедлайн: 28 червня (23:59)
👩‍🎓До участі допускаються лише студенти та абітурієнти.

💥Тренінгові табори будуть проходити у серпні цього року.

🤔Залишились питання? Пиши у приватні, відповідаємо за 5 хвилин!
В "програму" уряду, як і в загробне життя, потрібно вірити, а не підтримувати.
Регіональні медіа перехоплюють ініціативу на ринку новин.
За тиждень 90% населення один або більше разів виходили з дому, незважаючи на чинні карантинні обмеження, понад 60% виходять із дому щодня...

Серед тих, хто зовсім не виходив з дому протягом тижня, найбільше людей з неповною середньою освітою і нижче (30%), найменше - серед людей з вищою освітою (6%).

Про це заявили фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за результатами опитування проведеного в період з 24 травня до 4 червня 2020 року.