Це рейтинг впливовості в соціальних медіа серед молоді (від IREX). Молоді можна тільки поспівчувати. Напишу більше у наступному пості.

Сьогодні день народження Фрідріха Гаєка.

Фрі́дріх-А́вґуст фон Гаєк (нім. Friedrich August von Hayek; 8 травня 1899, Відень — †23 березня 1992, Фрайбурґ) — австрійський економіст та представник Австрійської школи економіки, послідовний захисник ідеалів економічної свободи, опонент Джона Мейнарда Кейнса, переконаний критик соціалізму, лауреат Нобелівської премії з економіки 1974 р.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%93%D0%B0%D1%94%D0%BA

Відповів на кілька запитань Олени Холоденко. Таким чином отримав можливість висловити свої погляди на певні проблеми медіа і на те, що відбувається.

"Перетворити випадкових браузерів на свою аудиторію медіа зможуть лише після того, як перестануть працювати «на всіх», визначаться з тим, для кого вони працюють, якими є цінності і пріоритети цих людей і почнуть їх захищати. Але в умовах України це означає конфлікт з так званими «інтересами держави», яка не визнає інших інтересів і цінностей, крім інтересів чиновників, які називають державними. Чи готові наші медіа до цього? Швидше – ні".

https://detector.media/community/article/177017/2020-05-08-pid-chas-pandemii-ukrainski-zmi-pratsyuyut-yak-velika-pressluzhba-vladi-sergii-rachinskii/

Ось ще одна серйозна проблема українських медіа. Під виглядом opinion видання друкують часто відверту маячню, яка не лізе в жодні ворота. Проблема тут має два аспекти, або редактор взагалі не читає те, що пишуть автори, які мають відповідні посади і звання, або редактор просто не здатен зрозуміти написане. В обох випадках страждають читачі.

До речі, колонка автора є кристально чистим фейком, тому що не подає просто думку автора чи його переконання. Автор з глибокими помилками викладає сутність таких наукових методів, як праксеологія, та взагалі положень австрійської школи економіки, як економічної теорії. Його інтерпретація елементарно безграмотна. Без хоча б поверхового аналізу викладених автором поглядів неможливо ухвалювати рішення про публікацію, тим більше, що автор відверто спекулює на тому, що більшості читачів згадані погляди і теорії просто незнайомі.

https://focus.ua/opinion/economics/453931-sotsializm-2020_kak_ukraine_spasti_samu_sebia

Із моїх записів 2017 року.

Чим найбільше небезпечний культ Євросоюзу для українців? Це тією ілюзією, яка створюється і підтримується євробюрократією, про те, що у нас є необмежений час на експерименти з метою виростити (збудувати, розбудувати, оптимізувати, викохати, винянчити, викормити) якусь "правильну" державу на теренах України.

Держава, як будь-який інший соціалістичний (колективістський) проект, може існувати лише висмоктуючи ресурси, кров і плоть із підконтрольного населення для подальшого перерозподілу з метою збагачення купки бенефіціарів і забезпечення свого відтворення і розширення.

За серйозної загрози зубожіння, т.з. "багаті" країни залишають собі шанс на те, щоб скинути (серйозно обмежити) державне ярмо і повернутися до продуктивної ринкової співпраці, спираючись на ті ресурси, що ще залишаються у приватній власності і захищені звичайним правом. В Україні ми не мали періоду накопичення ресурсів і поширення права, ми одразу опинилися під владою грабіжників і їхнього грабіжницького закону.

Отже відступати нам нікуди, у нас немає резервного майданчика, який в Європі виник дякуючи перевагам ринку і капіталізму. І це маючи дві нищівні війни в анамнезі.

У нас в анамнезі комунізм-більшовизм - ми вийшли з радянського табору бідні, як церковні миші і одразу взялися за "розбудову держави". А сліпа віра в "справедливу державу", яку лише необхідно вибудувати, вже 25 років не дає більшості українців шансів подумати про себе, свої сім'ї, майбутнє своїх дітей, і радіти тому, що залишається від банкету можновладців або тому, що вдалося від них приховати і зберегти.

Ми так зайняті забезпеченням абсурдного збагачення купки керівників, провідників, обранців, лідерів, представників і інших засранців, що паразитують, сидячи на наших шиях, що не маємо часу озирнутися навколо.

А навколо відбуваються важливі події, які людині, здатній логічно мислити і вільній від культів і сліпої віри, дають всі підстави зрозуміти, що час держав, до яких звикли, як до єдино можливого способу існування людей, спливає. Розвалюється їхня ідеологія, політики вже не ховаються за розумними словами і беруть все, до чого здатні дотягнутися, колись "передові" соціальні держави програють глобальну конкуренцію, війна знову стає єдиним способом існування для багатьох держав.

Держава, кримінальна по суті система, виявилася неефективною і неконкурентноздатною у середньостроковій перспективі і по всіх позиціях програє вільному ринку і самоорганізації людей.

Якщо ми знову проігноруємо логіку і здоровий глузд, ми вже скоро опинимося сам на сам із колосальними економічними і соціальними викликами. Наші лідери і еліта заберуться геть у вільний від засилля держави світ, де будуть ще довго проїдати зароблене нами, але привласнене ними. А більшість з нас, з нашим нікому не потрібним "досвідом" державного будівництва, опинимося на узбіччі цивілізації, де будемо конкурувати за місце біля смітника історії, згадуючи - хто, коли і як завадив нам збудувати державу майбутнього.

Але враховуючи успіхи у створенні їжі прямим біосинтезом, не слід розраховувати на те, що смітники будуть великими і вистачить всім.

Дякую Отару за його згадку мого телеграм-каналу. Я ніколи не гнався за численною аудиторією, але мені приємно знати, що мої тексти читають люди, які мені самому цікаві і думку яких я ціную. Я пишу не тільки для однодумців, а для всіх, хто, власне, хоче думати і задумується над всім, що відбувається навколо. Я не ставлю за мету переконати когось. Я впевнений, що люди самі доходять до чогось, самі міняють свої погляди, самі відкривають для себе закономірності нашого життя. Саме так свого часу сталося і зі мною.

https://detector.media/community/article/177050/2020-05-11-povidmirayut-ti-media-yaki-buli-povnistyu-zalezhni-vid-reklami-otar-dovzhenko/

Міністр МЗС Кулеба: "У тому то і справа, що трудова міграція ніколи не була чиєюсь окремою зоною відповідальності, це був спонтанний, хаотичний процес. Особа взяла, знайшла собі за кордоном роботу, виїхала, а потім повернулася. Тепер же, з огляду на нові реалії, потрібна система. І тому, прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив віцепрем'єру Вадиму Пристайку цю систему відбудувати".

Соціалістична маячня.

https://ukr.lb.ua/world/2020/05/08/457047_dmitro_kuleba_vidnosini_z_ssha.html

Ситуація з вірусом стала ілюстрацією, що велика кількість новин не сприяє кращому розумінню ситуації.

Ви розумієте що відбувається не тоді, коли вам надають купу новин (інформації), а коли ви розумієте закономірності тих явищ, які мають місце.

Новини та різні "факти" насправді тільки ускладнюють ситуацію з виявленням закономірностей, тому що їх, ці факти, можна інтерпретувати у дуже різний спосіб, бо ми ніколи не знаємо всіх обставин, всіх факторів, які впливають на ситуацію. А це відкриває можливості для будь-яких фантазій.

Зрозуміти закономірності ви зможете не тоді, коли підвищите свій рівень "медіаграмотності", а тоді, коли вивчите засади теорії людської діяльності (праксеології), її фундаментальні аксіоми, та навчитеся мислити послідовно і логічно.

Корисне читання про стан справ з пандемією.

https://arbat.livejournal.com/1087963.html

Як справи у видавців під час карантину. Я звернув увагу на це:

"...є велика ймовірність, що зростатимуть ціни на паперову сировину і, відповідно, книжки стануть дорожчими. Але хто їх купуватиме, якщо доходи населення падатимуть?"

Це досить тривожний висновок. Ціни в умовах ринку визначаються попитом, а не витратами. Коли виробник готовий підвищувати свою ціну через зростання витрат на сировину, це означає тільки одне - ринковий попит на книги відсутній. Зростання ціни на продукцію означає падіння продажів і падіння виручки, тобто жодної "компенсації" зростання цін на сировину за рахунок зростання цін на книжки в ринкових умовах не відбувається.

Ціни на сировину зростають тому що пропозиція падає (внаслідок негативного впливу державного регулювання на ринки, на імпорт тощо), а попит залишається. З книжками ситуація інша. Тут немає проблем з пропозицією, але попит існує лише за умови, коли ціни не виходять за певний рівень. Цей рівень обмежено купівельною здатністю населення. Коли купівельна здатність падає, а ціни на книжки ростуть, ринок вмирає остаточно.

Отже, або видавці будуть змушені оптимізувати витрати з тим, щоб утримати ціни, або залишити масовий ринок і перетворити книжки на елітарний продукт, де існує інша цінова політика і попит зовсім інший.

Або вийти на вулиці і вимагати від уряду швидкої лібералізації економіки.

https://nv.ua/ukr/biz/experts/pislya-karantinu-shcho-bude-z-vidavnictvami-i-cinami-na-knizhki-50087375.html

Час від часу вони говорять правду.

"Як маленька і відкрита економіка, Україна може отримати вигоду тільки з вільної торгівлі. Протекціонізм приносить користь невеликим групам, які захищені від зовнішньої конкуренції, разом із тим, більшість компаній і споживачів платять за це", - сказав регіональний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і екс-глава Центробанку Македонії Дімітар Богов в інтерв'ю агентству "Інтерфакс- Україна".

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/661746.html

Володимир Павлів про "світлове засмічення" 12 травня:

"Може для українських діячів культури і мистецтва двомісячний карантин став періодом активного творення оригінального продукту, чи в них виникли свіжі ідеї, або розвинулись незнані засоби їх реалізації? Щось не видно і не чути. Ми були і залишаємося країною культурного маргінесу, де фіктивна культурна еліта займається імітацією культурного процесу, штампуючи культурний продукт «ніпрощо»".

https://matrix-info.com/kulturno-svitlove-zasmichennya/

Настав час взяти відповідальність за людей, які йдуть працювати в уряд. Хіба може цей процес бути хаотичним?

Ця форма трудової міграції ніколи не була чиєюсь окремою зоною відповідальності, це був спонтанний, хаотичний процес. Особа взяла, знайшла собі роботу, влаштувалася в уряд, а потім повернулася.

Необхідна система. Неможливо залишати це питання на розгляд лише приватної особи, яка вирішила працювати в уряді. А якщо їй не запропонують адекватну роботу і зарплату? А якщо будуть схиляти до корупції і зловживань? Чи будуть надані необхідні гарантії? Зокрема гарантії повернення з роботи в уряді на роботу серед нас?

Народ України не може байдуже спостерігати кадрові провали останнього часу. Настав час діяти. Хочеш працювати в уряді - отримай дозвіл народу України. Це не заборона і не обмеження, це піклування про людей, їхні долі, їхні життя. Зібрав підписи 50%+1 підпис дорослого населення України і шлях на роботу в уряді відкрито.

Необхідно також у короткий термін створити робочу групу з народу України, яка буде вести переговори з урядом щодо працевлаштування в уряді окремих осіб, які обрали цей шлях. Досить стихійних процесів у ключовій сфері працевлаштування в країні! Захист інтересів і життя людей - головний пріоритет народу України!

В історії з інтерв'ю маргінального "журналіста" з маргінальною російською політикенею мене цікавить чому майже всі мейнстрімні медів в Україні взялися відчайдушно розкручувати цей "продукт"?

Як виглядає моя відповідь на запитання у попередньому пості? Я вбачаю у цьому подальше стирання меж між журналістикою і пропагандою. Згаданий продукт є чисто політичним, який обслуговує дуже прозорі інтереси поточної конфігурації влади. Обговорення його у медіа є актом "відмивання" цього продукту з метою перетворення його з політичного продукту на продукт журналістики. Таке маскування є частиною існування пропаганди в сучасному світі.

Як миттєво відрізнити пропагандиста від журналіста за його ставленням до інтерв'ю? Пропагандист говорить, що бере інтерв'ю у тих людей, які цікаві особисто йому. Журналіст бере інтерв'ю у тих людей, які цікаві його аудиторії.

Законодавці штату Мичиган в США скасували сесію щоб не наражатися на протест громадян зі зброєю в руках. Люди вимагають скасувати режим карантину і дозволити їм працювати. Місцевий будинок Капітолію поліція закрила, пояснивши це загрозою "зараження". Озброєні громадяни вже провели акцію протесту 30 квітня з вимогами "відкрити штат для бізнесу". Тоді люди зі зброєю зайшли у зал засідань і спостерігали за роботою депутатів з балкону для гостей.

https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-05-14/michigan-cancels-legislative-session-to-avoid-armed-protesters

Це можливо не помітно з першого погляду, але під час цієї пандемії вся система охорони здоров'я в Україні відверто визнала, що самолікування - єдиний можливий спосіб підтримати своє здоров'я в умовах державної медицини. Власне, українці це і так добре знають.

Продовження блокування ВК і ще кількох російськомовних ресурсів показово майже збіглося в часі з витоком приватних даних українців із державних баз. Українська держава значно небезпечніша за будь-які російські ресурси, тому що від них ви можете відмовитися, а від державних т.з. "сервісів" - ні. Весь галас навколо небезпеки від ВК і Яндексу покликаний прикрити ті загрози, які несе з собою втручання держави в сферу приватного спілкування і поширення інформації та сучасних моделей бізнесу. Трохи пізніше я ще напишу про те, що саме стоїть за блокуванням популярних в Україні онлайнових ресурсів.

Блокування онлайнових ресурсів з російським походженням для Порошенка виглядало логічним - це відповідало його ставці на будь-яку, бажано "гібридну", війну з РФ, як умову його присутності при владі. Коли це ж саме зробить Зеленський (чи зробив, я не знаю), то це виглядатиме глупством і дурістю. В інтерв'ю перед виборами Зеленський критикував це рішення "папередника", але тепер рухається у його фарватері.