Критичні ситуації добре висвітлюють природу речей.

Держава демонструє, що єдиний інструмент, який начальство здатне використовувати, це насильство, обмеження, заборона. Використання цього інструменту неможливе без ідеологічного "прикриття", а тому залучається пропаганда, яка в Україні існує значною мірою у формі ЗМІ. Насильство видається за благо, покорність і лояльність наказам - за єдину припустиму форму поведінки людей, будь-яка критика дій начальства існує виключно у формі "треба ще більше насильства". Згадка про права людини розцінюється як зрада і посягання на масове вбивство.

В той же час виконання наказів руйнує основу існування суспільства, той самий спонтанний порядок, завдяки якому люди вирішують завдання будь-якої складності. На додаток до правового нігілізму людям нав'язують ще і відмову від економічної самостійності. Тобто, людям вбивають в голови, що в критичний момент громадянин має зректися всіх своїх прав, власності і стати в чергу за державним пайком.

Відмова від ринкової практики і правової культури (і перша і друга у нас дуже обмежені внаслідок втручання держави) на практиці означає і відмову від відповідальності за себе і тих, хто поруч. Всю "відповідальність" перебирає на себе той, хто наказує, тобто чиновник. Звісно, що накази не обговорюються і командир має завжди бути один.

Той факт, що подібний стан стає реальністю в Україні за лічені дні, означає, що фактично держава перебуває в цьому стані постійно, це її природний стан, стан воєнного соціалізму. Таке враження, що в державі всі тільки і чекають на чергову епідемію, чи війну.

З іншого боку, ця ситуація означає наскільки слабкі у нас механізми саморегулювання і права. Тобто, ми наочно можемо пересвідчитися, що за межами держави не існує жодного впливового, авторитетного центру сили. Поза державою не існує великої власності, активів, незалежних людей із репутацією, тих, кого люди готові слухати і чия думка може бути для них важливою. Видно наскільки фіктивною є система політичного активізму, громадської активності, місцевого самоврядування.

Всі ці структури існують тільки як підпорядковані державному начальству. Проявляється також жахливий рівень адміністративного централізму в Україні.

Головний висновок, який можна зробити із спостережень за Україною в часи кризи, це, фактично, що тут створені підстави для панування режиму на кшталт націонал-соціалізму. Всі передумови практично існують, а міжнародна реакція на те, що відбувається в Україні вже давно виглядає, як бажання нарешті "навести тут порядок". Хто і який порядок швидко наводить під боком у демократичної Європи ми знаємо дуже добре.

Трохи журналістики в Україні:

"...кількість випадків коронавірусної інфекції зростає з тижня в тиждень уже за умов суворих карантинних обмежень, та державна компанія, призначена для закупівлі матеріалів для боротьби з COVID-19, не зробила ані єдиного замовлення...Випадок... цілком відповідає пострадянській історії України, розвиткові якої протягом майже 30 років незалежності перешкоджають корупція й кумівство...Практика призначення «смотрящього» або довіреної особи на потенційно прибуткову посаду у сфері державних закупівель була поширена в Україні впродовж кількох десятиліть."

https://www.radiosvoboda.org/a/30544254.html

Було б добре, якби онлайнових вчителів попросили представлятися у людському форматі - спочатку ім'я, а потім прізвище., а не навпаки, у традиціях радянського канцеляризму.

Атлантичний океан біля берегів Австралії, Антарктичний "півострів" з білими ведмедями і інші здобутки української школи.

Поки що безкоштовно на YouTube.

https://www.youtube.com/watch?v=GpO4ohqx3os

Чому урядовці, коли говорять про "допомогу", завжди мають на увазі гроші? Вони готові доплачувати, переплачувати, компенсувати, і т.і. тобто, вони завжди готові пропонувати гроші.

Тому що у них немає жодних грошей. Щоб дати щось, вони мають спочатку забрати у когось. І забрати значно більше, ніж вони готові дати. Отже їхня готовність допомогти грошима, означає для них лише привід для ще більших поборів. Виправдання грабежу. Забирати будуть у всіх і багато, а давати тільки небагатьом і дуже мало.

Тобто, коли ви чуєте, "уряд компенсує" чи "уряд сплатить", це насправді, означає, що уряд забере і конфіскує. І уникнути такої "допомоги" буде дуже складно.

Happy Birthday, man!

Націоналізація під гаслом, "щоб китайцям не дісталося".

ЄС закликає уряди країн блоку купувати долі в підприємствах, щоб вони не опинилися у власності китайців.

Комісар ЄС з питань конкуренції Маргретt Вестагер (Margrethe Vestager) в інтерв'ю виданню Financial Times заявила, що уряди країн ЄС мають купувати частки у капіталі компаній з тим, щоб уникнути їхнього продажу китайським власникам.

“Важливо, щоб всі розуміли загрозу для бізнесів перетворитися на об'єкт продажу у складні часи”, додала вона. За її словами, ситуація вимагає дій і тому “ми працюватимемо інтенсивно”. (Reuters)

https://www.reuters.com/article/us-health-coronavirus-antitrust-eu/eus-vestager-says-eu-nations-should-buy-stakes-to-block-chinese-takeovers-ft-idUSKCN21U0TI

Фрідріх Хайєк свого часу у книзі "Шлях до рабства" писав, що "єдине чого не витримає демократія, це необхідності суттєвого зниження рівня життя в мирний час, або, навіть, тривалого періоду, коли економічні умови залишатимуться без змін на краще".

З усіх форм контролю за демократією, федерація виявилася найефективнішою і найбільш дружньою… Федеральна система обмежує і стримує верховну владу, роздяляючи її і наділяючи уряд лише певними визначеними правами. Це єдиний метод стримування не тільки більшості, але і народовластя в цілому.
Лорд Актон.

Зростання трафіку новинних сайтів під час пандемії є наслідком того, що люди принесли з собою додому свої офісні звички. Вони ще довше "сидять" в онлайні і саме на новинних сайтах вбивають час. Пишуть, що їм вже починає набридати читати про вірус і про начальство, яке з ним бореться.

Ключові експерти конкурсу соціально вагомого контенту PITCH UA 2 Адам Сігел та Джош Вайнсток проведуть для нас із вами серію онлайн інтерв'ю з відомими продюсерами, режисерами та сценаристами Америки.

«Розмови з Голлівудом» проходитимуть щовівторка о 18:00, з 21 квітня до 26 травня*, та матимуть синхронний переклад на українську мову.

https://pitchua.com/talks-with-hollywood

Мета пропаганди не схилити когось до чогось. ЇЇ взагалі не цікавить результат. Результат досягається державним насильством, а пропаганда це туман, який його прикриває.

Авіакомпанії світу шукають на планеті місця, де можна запаркувати непотрібні через пандемію літаки.

https://www.bloomberg.com/news/features/2020-04-16/coronavirus-travel-what-happens-to-planes-grounded-by-covid-19

Ось такий сайт тепер збирає пропозиції віддаленої роботи.

https://reworker.net/

Смертність коронавірусу, насправді, не перевищує цей показник для сезонного грипу. Про це вже писали розумні люди, тепер це порахували на прикладі одного з регіонів США - графства Санта Клара в Каліфорнії.

https://reason.com/2020/04/17/covid-19-lethality-not-much-different-than-flu-says-new-study/

Час іде.

Лікарні повідомляють про незвично високий рівень смертей пацієнтів, яких підключали до системи штучної вентиляції легень. Лікарі тепер намагаються уникати цієї процедури там, де це ще можливо.

З даними статистики до 50% пацієнтів з важкими ураженнями легень помирають. У випадку, коли застосовується штучна вентиляція, смертність виростає до 80%.

Медики переконані, що стан певних пацієнтів погіршується через застосування ШВЛ, але поки що не знають причини цього.

https://apnews.com/8ccd325c2be9bf454c2128dcb7bd616d

В мережі багато пишуть про "маю право на помилку". Дивним чином, але буквально ці слова пишуть на собі депутати. Це виглядає абсолютною маячнею і ось чому. Весь сенс існування держави полягає в тому, що державні люди не несуть жодної відповідальності за свої дії. А право на помилку має той, хто за неї відповідає своїми грошима, репутацією, активами. Саме через це взагалі можна зрозуміти - ця дія є помилкою, чи ні.

Державою ми називаємо систему відношень, коли певна група осіб звільняють себе від відповідальності шляхом виведення себе з під дії системи природного права, міняючи її на систему штучних написаних ними законів, в яких вони звільняють себе від будь-яких втрат - матеріальних чи репутаційних. Звільняють вони себе і від відповідальності за нормами права буквально, тобто те, що є злочином у відношенням між людьми (агресія по відношенню до чужої власності, грабіж) стосовно дій державних людей злочином вже не є. Начальство грабує і порушує права власності більшості населення абсолютно вільно, на підставі власних рішень, в умовах, коли суд є також їхньою організацією і судить не за природним правом, а за їхніми законами.

За все, що творять державні люди - міністри, депутати і інші бюрократи - відповідальність покладено на людей через механізм податків. Ми вимушені оплачувати всі їхні "помилки" і інші дурниці. Те, що держава не несе збитків за свої дії перетворює поняття "помилка" у відношенні до них на беззмістовне слово.

Інститут т.з. "політичної відповідальності" є чистою фікцією, тому що в державі, як ми бачимо, не існує механізмів відповідальності. Це чисто пропагандистська видумка, яка має прикрити тотальну безвідповідальність влади. Тому, власне, не працюють і структури з "боротьби з корупцією" та інші подібні речі. Єдина форма, в якій вони здатні проявляти свою активність, це конкуренція між різним начальством за доступ до бюджетних грошей. Це такі собі механізми самоочищення звіриної стаї, коли більш агресивні і злі вичавлюють слабших, або тих, хто порушив принцип "брати по чину" і зазіхнув на те, що вже вкрадене іншим начальством.

Єдина "відповідальність", яку можна знайти в державі - це відповідальність перед вищим начальством. Тобто, тут йдеться лише про лояльність. Це внутрішній механізм організації бюрократії, який не має виходу на зовні.

Отже, держава це механізм звільнення від відповідальності, а, отже, і від помилок. Бо помилки це те, що може сказати про себе лише той, хто відповідає за свої дії. До них не відносяться всі державні люди. Коли немає відповідальності, всі дії стають "правильними". А через те, що така система є абсурдною і порушує природне право, вона стає шалено дорогою для тих, хто за все платить, тобто для всіх нас.

Те, що соціалізм провалився знають всі. Ну майже всі. Той, хто читає книжки і здатен думати, знає, що соціалізм в принципі неможливий. Це доведено наукою. Причому, неможливий у будь-якій формі. Але, в той же час, соціалізм це єдина форма існування держави. Якщо відкинути деталі, то соціалізм - це заміна планів всіх людей, на один план і одну ціль, яку придумало начальство. Причому, засоби досягнення цієї "суспільної" мети також обирає начальство і ці засоби зводяться до примусу і насильства, бо інакше неможливо людей змусити забути про свої цілі, пріоритети і плани.

Той факт, що соціалізм неможливий, а держава - це соціалізм, дає нам підстави зробити висновок, що держава існує завдяки чомусь іншому, а не самій державі. І це дійсно так. Держава існує тільки тому, що існує, як паразит на тілі суспільства, а суспільство існує лише завдяки вільному ринку, тобто системі спонтанних порядків. Крім ринку тут можна згадати такі спонтанні порядки як право і мораль. Спонтанні, тому що їх ніхто не придумав, за них не голосували, їх ніде не записували, а вони є результатом дій людей, які переслідують власні цілі.

Отже, держава це паразит, який існує як система насильства, а також відносин і звичок, традицій поведінки людей. Сенс існування держави - створити умови для того, щоб меншість могла жити за рахунок більшості і не несла відповідальності за порушення прав власності більшості.

Кожне суспільство - це така собі суміш капіталізму (вільного ринку) де створюється багатство, і соціалізму (держави) де багатство перерозподіляється в інтересах державних людей і забезпечення відтворення держави. Краще живуть там, де ринок сильніший за державу а гірше там, де сильніша держава. Саме тому Україна - сильна держава. Вона не тільки придушила ринок, але і знищила право як таке. В Україні будь-яку людину можуть закатувати, вбити, забрати в неї майно від імені держави і жоден суд не допоможе. Саме тому, США наприклад, слабка держава. Частково завдяки тому, що це союз штатів. І ще тому, що в США потужні ринок і правова система, відносно незалежна від держави.

На запитання що таке держава, відповісти непросто, тому що, фактично, держава це гігантський фейк. Він створюється заради того, щоб систематичне пограбування одних людей іншими не кидалося в очі і не виглядало відверто тим, чим воно є - пограбуванням. Створення і підтримання цього фейку - це мета політики і пропаганди, на які витрачається значна частина зібраних з людей коштів. Цю діяльність ведуть люди, які обслуговують державних людей і за це отримують долю від награбованого. Отже, не буде помилкою сказати, що держава це - люди. Ті, хто живе за рахунок населення і ті, хто їм допомагає це здійснювати.

Частиною маскування практики систематичного пограбування є так звані "державні послуги". Про це в наступному пості.

Дуже цікава розмова з фахівцем зі Швеції. На його думку наслідки від коронавірусу будуть приблизно однакові в різних країнах незалежно від того, які заходи застосовувалися. Він також оцінює смертність від ковіду на рівні "серйозної епідемії грипу" або 0,1%. Він також впевнений, що невдовзі, завдяки масовому тестуванню на наявність антитіл, ми довідаємось, що на ковід хворіли до половини населення (незалежно від країни) і значна більшість цих людей не помітили, або майже не помітили, цього. Він переконаний, що суворі заходи локдауну не мають під собою жодних наукових підстав. Така само немає наукових підстав під вимогами тримати дистанцію і т.і. Єдине що має сенс, це миття рук.

Він також говорить про диктаторські замашки в країнах Східної Європи та відсутність сенсу у драконівських заходах, які шкодять більше ніж сам вірус.

https://www.youtube.com/watch?v=bfN2JWifLCY