Пригоди Форбса в Україні тривають. Схоже, це буде перший випадок виходу цього видання в країні, де економічна діяльність ховається від державного тиску в тіні.

https://www.forbes.com/sites/partnerreleases/2020/03/30/uyavy-is-the-new-publisher-of-forbes-ukraine/

Facebook обіцяє інвестувати $100 млн у локальні медіа. З цієї суми $25 млн будуть поширені у вигляді грантів через Facebook Journalism Project. Додатково, Facebook витратить $75 млн на свою ж рекламу, яку розмістить у локальних медіа. Кілька технологічних компаній, включно із Google, Yelp, Netflix і Apple, обіцяють витратити сотні мільйонів доларів для допомоги тим, хто постраждав від коронавірусу. (AXIOS)

Lost in the bloody translation

У людей виникає будь-яка проблема. Держава береться за її вирішення, створюючи людям ще більшу проблему. Необхідність подолання наслідків вже цієї ,значно масштабнішої, штучно створеної проблеми, остаточно розв'язує руки державному начальству і про те, з чого все почалося, вже ніхто не згадує. І повернутися до стану, коли лише існувала перша проблема, вже неможливо через катастрофічні зміни.

Суспільне поділилося цифрами "Суспільне новини" за березень. Схоже, що мільйони українців кинули всі сайти, які вони відвідували раніше і почали читати новини на сайті суспільного. Я зробив таку спробу, але довго не витримав. Дуже низька якість контенту і відсутність чогось дійсно оригінального у цьому дайджесті новин "для всіх і ні для кого" не дозволили насолодитися цим продуктом довше. Пояснюють ажіотажем і карантином. Мене це не переконує. Життя покаже.

В українському уряді в наявності виявилася лише технологія Штучної Вентиляції Кишень. ЇЇ вирішили і застосовувати.

Такі от новини. Телеканал abc показує італійський госпіталь, а cbs - госпіталь в Нью-Йорку. Схоже, в одному місці знімали.

Український Forbes оприлюднив слоган: "Для вас і разом з вами". Мені він здався досить банальним. Перша частина це повторення культового слогану "Ми працюємо для вас", який з'явився в Україні в перші роки підприємництва і вже давно викликає тільки посмішку. Ну і годиться, хіба що, для татуювання. "Разом з вами" - це досить дивна спроба перекласти відповідальність за свій продукт на когось, хто ні про що таке не думав. Ця показова "народність" дратує, коли йдеться про "ділове" видання. Його читачі займаються своїми справами і якби хотіли, то може створили б своє видання. Спроба знизити рівень професійного видання до спільного з читачами продукту виглядає як намагання уникнути критики за низьку якість. Який сенс критикувати самих себе?

Отже, ідея слогана виглядає поверховою і короткозорою. Подивимося на контент.

Катя Горчинська вивела на чисту воду всю систему "охорони" здоров'я. Виявляється, що в МОЗі просто не призначили начальника, який завідує закупками. Ключова позиція - абикого не можна взяти, тому вже певний час беруть якогось шахрая, але досі не взяли. Отже що зробив МОЗ для боротьби з коронавірусом? Нічого. Ми розраховуємо надалі на благодійність і гуманітарну допомогу, тобто на все те, що було б, і краще працювало б, і без МОЗу.

https://www.rferl.org/a/precious-weeks-wasted-health-minister-s-hiring-demand-blocked-crucial-supplies-as-covid-19-hit-ukraine-critics-charge/30542062.html

Історія з протестом проти виходу освітніх програм на "телеканалах Медведчука" говорить небайдужому спостерігачеві про важливу річ. Ми не можемо тривалий час дурити себе, плутаючи медіа і пропаганду. Ці канали не мають нічого спільного з медіа, але постійно фігурують у різного роду "аналітичних" звітах і критичних статтях, де обговорюються порушення стандартів і т.і. Це суцільна маячня. Ці канали - партійні органи політичної дезінформації, які працюють на державу. Розглядати їх як ЗМІ, означає не розуміти різниці між ЗМІ і пропагандою, або прикидатися, що не розумієш.

Коли хтось знає і розуміє, що ці канали собою являють, то немає жодної проблеми переглянути там освітню програму. Ми колись давно читали газети і журнали, більше половини змісту яких складала відверта, абсурдна, ідіотська державна пропаганда і нічого, вижили. Просто звикли читати друковані видання з кінця.

Зараз проблема не в тому, що ці канали транслюють щось корисне, а в тому, що їх досі вважають ЗМІ, які вдалися до "проросійської пропаганди". Таке враження, що у нас держава не контролює ефір і медіапростір. Ще як контролює! І тому ця проросійська пропаганда, насправді, частина більш широкої пропагандистської кампанії, замовником якої є держава. Головне завдання державної пропаганди - розділяти людей, щоб їх було простіше грабувати. Постійно діюча кампанія викривання фейків і пропаганди на цих каналах - це простий спосіб привертання уваги до них. Більше того, це старий прийом пропагандистів. Створи когось "гіршого" за себе, і ти будеш виглядати на цьому тлі респектабельно. Наприклад нинішній інформаційний канал "Україна24", чи той же самий канал Суспільне, як і Громадське, є такими ж самими пропагандистськими ресурсами влади, але з іншими завданнями. Чи перетворюються вони на ЗМІ? Так, якщо порівнювати їх з "каналами Медведчука". Ні, якщо розуміти різницю між державною пропагандою і журналістикою.

З визнання того, що більшість українських т.з. ЗМІ - це політична пропаганда, почнеться епоха освіти і закінчиться епоха брехні.

Критичні ситуації добре висвітлюють природу речей.

Держава демонструє, що єдиний інструмент, який начальство здатне використовувати, це насильство, обмеження, заборона. Використання цього інструменту неможливе без ідеологічного "прикриття", а тому залучається пропаганда, яка в Україні існує значною мірою у формі ЗМІ. Насильство видається за благо, покорність і лояльність наказам - за єдину припустиму форму поведінки людей, будь-яка критика дій начальства існує виключно у формі "треба ще більше насильства". Згадка про права людини розцінюється як зрада і посягання на масове вбивство.

В той же час виконання наказів руйнує основу існування суспільства, той самий спонтанний порядок, завдяки якому люди вирішують завдання будь-якої складності. На додаток до правового нігілізму людям нав'язують ще і відмову від економічної самостійності. Тобто, людям вбивають в голови, що в критичний момент громадянин має зректися всіх своїх прав, власності і стати в чергу за державним пайком.

Відмова від ринкової практики і правової культури (і перша і друга у нас дуже обмежені внаслідок втручання держави) на практиці означає і відмову від відповідальності за себе і тих, хто поруч. Всю "відповідальність" перебирає на себе той, хто наказує, тобто чиновник. Звісно, що накази не обговорюються і командир має завжди бути один.

Той факт, що подібний стан стає реальністю в Україні за лічені дні, означає, що фактично держава перебуває в цьому стані постійно, це її природний стан, стан воєнного соціалізму. Таке враження, що в державі всі тільки і чекають на чергову епідемію, чи війну.

З іншого боку, ця ситуація означає наскільки слабкі у нас механізми саморегулювання і права. Тобто, ми наочно можемо пересвідчитися, що за межами держави не існує жодного впливового, авторитетного центру сили. Поза державою не існує великої власності, активів, незалежних людей із репутацією, тих, кого люди готові слухати і чия думка може бути для них важливою. Видно наскільки фіктивною є система політичного активізму, громадської активності, місцевого самоврядування.

Всі ці структури існують тільки як підпорядковані державному начальству. Проявляється також жахливий рівень адміністративного централізму в Україні.

Головний висновок, який можна зробити із спостережень за Україною в часи кризи, це, фактично, що тут створені підстави для панування режиму на кшталт націонал-соціалізму. Всі передумови практично існують, а міжнародна реакція на те, що відбувається в Україні вже давно виглядає, як бажання нарешті "навести тут порядок". Хто і який порядок швидко наводить під боком у демократичної Європи ми знаємо дуже добре.

Трохи журналістики в Україні:

"...кількість випадків коронавірусної інфекції зростає з тижня в тиждень уже за умов суворих карантинних обмежень, та державна компанія, призначена для закупівлі матеріалів для боротьби з COVID-19, не зробила ані єдиного замовлення...Випадок... цілком відповідає пострадянській історії України, розвиткові якої протягом майже 30 років незалежності перешкоджають корупція й кумівство...Практика призначення «смотрящього» або довіреної особи на потенційно прибуткову посаду у сфері державних закупівель була поширена в Україні впродовж кількох десятиліть."

https://www.radiosvoboda.org/a/30544254.html

Було б добре, якби онлайнових вчителів попросили представлятися у людському форматі - спочатку ім'я, а потім прізвище., а не навпаки, у традиціях радянського канцеляризму.

Атлантичний океан біля берегів Австралії, Антарктичний "півострів" з білими ведмедями і інші здобутки української школи.

Поки що безкоштовно на YouTube.

https://www.youtube.com/watch?v=GpO4ohqx3os

Чому урядовці, коли говорять про "допомогу", завжди мають на увазі гроші? Вони готові доплачувати, переплачувати, компенсувати, і т.і. тобто, вони завжди готові пропонувати гроші.

Тому що у них немає жодних грошей. Щоб дати щось, вони мають спочатку забрати у когось. І забрати значно більше, ніж вони готові дати. Отже їхня готовність допомогти грошима, означає для них лише привід для ще більших поборів. Виправдання грабежу. Забирати будуть у всіх і багато, а давати тільки небагатьом і дуже мало.

Тобто, коли ви чуєте, "уряд компенсує" чи "уряд сплатить", це насправді, означає, що уряд забере і конфіскує. І уникнути такої "допомоги" буде дуже складно.

Happy Birthday, man!

Націоналізація під гаслом, "щоб китайцям не дісталося".

ЄС закликає уряди країн блоку купувати долі в підприємствах, щоб вони не опинилися у власності китайців.

Комісар ЄС з питань конкуренції Маргретt Вестагер (Margrethe Vestager) в інтерв'ю виданню Financial Times заявила, що уряди країн ЄС мають купувати частки у капіталі компаній з тим, щоб уникнути їхнього продажу китайським власникам.

“Важливо, щоб всі розуміли загрозу для бізнесів перетворитися на об'єкт продажу у складні часи”, додала вона. За її словами, ситуація вимагає дій і тому “ми працюватимемо інтенсивно”. (Reuters)

https://www.reuters.com/article/us-health-coronavirus-antitrust-eu/eus-vestager-says-eu-nations-should-buy-stakes-to-block-chinese-takeovers-ft-idUSKCN21U0TI

Фрідріх Хайєк свого часу у книзі "Шлях до рабства" писав, що "єдине чого не витримає демократія, це необхідності суттєвого зниження рівня життя в мирний час, або, навіть, тривалого періоду, коли економічні умови залишатимуться без змін на краще".