Дуже дивна стаття. Зібрано багато статистичної інформації про "професійну сітку" в YouTube. Який висновок можна зробити з неї? Тільки один. Скоріше за все, її створювали люди, які розуміються на предметі і за цю роботу їм непогано заплатили.

Висновок, який винесено в заголовок - "як Youtube допоміг Зеленському стати президентом" - є не більше ніж гіпотезою, причому, яка ні на що не спирається. Немає жодних доказів того, що саме цей контент в YouTube якимось чином вплинув на поведінку людей і вони вирішили голосувати за Зеленського, відмовившись від своїх попередніх планів. Таких доказів і не може бути. Причинно-наслідковий зв'язок "підписався на канал "сітки" - проголосував за Зеленського" висмоктано з пальця.

Немає жодних підстав вважати, що контент соціальних мереж визначає політичні чи інші погляди людей, а тим більше, їхні конкретні дії, яким є голосування. В США дослідження такого роду показали однозначну відсутність зв'язку між тим, який контент людина лайкає і поширює в соцмережах і тим, як вона голосує. Я уважно свого часу переглядав дані таких досліджень, які з'явилися після того, як почалися масові звинувачення фейсбуку в поширенні "фейків від Трампа", які ніби допомогли йому виграти вибори. Ретельні опитування і інші дослідження показали, що ці висновки безпідставні. Люди голосують певним чином не тому, що читають щось специфічне в соцмережах, чи в медіа, а тому, що мають свої власні переконання, причому зовсім не обов'язково політичні, люди спираються на свій життєвий досвід, на обставини свого життя і життя своїх близьких, на своє розуміння бажаного майбутнього і шляхів його досягнення.

Звідки ж беруться такі висновки, як наведений вище у заголовку УП? Їх породжують ті, хто заробляє на створенні і поширенні політичного спаму. Ці "технологи" експлуатують "синдром самозванця", властивий більшості політиків, переконуючи своїх клієнтів у здатності технологій схилити маси людей до голосування за того, хто добре заплатить. Так вже давно заробляють телеканали, а віднедавна, це стало популярним "промислом" в соцмережах. Згадайте, скільки шахраїв колись їздили країною, читаючи лекції про те, як Обама виграв вибори, використовуючи інтернет. Політик, який прагне влади, із задоволенням хапається за будь-який магічний спосіб її отримати. Тим більше, що гроші, якій він платить, не його, а взяті із кишень виборців.

https://www.pravda.com.ua/articles/2020/03/10/7243022/

Журналістам нагадаю, що падіння цін на нафту жодним чином не впливає на ціну бензину. Тому що діє універсальний закон ринкового ціноутворення - ціна є результатом балансу попиту і пропозиції. Ціна на бензин значною мірою визначається попитом, який не падає. Ціна на бензин падала б в умовах конкуренції, але вона практично відсутня внаслідок жорсткого регулювання цього ринку державою. Ціна могла б впасти внаслідок зменшення податків і акцизів, але знову, таки лише за умови конкуренції.

Серед журналістів, які пишуть про економіку, все ще багато тих, хто вважає, що ціна визначається сумою витрат плюс прибуток. Це стара традиція, що бере початок із вчення розробленого Марксом - трудової теорії вартості. Її активно використовують українські чиновники і псевдоекономісти, коли розраховують справедливі, ринкові, науково-обґрунтовані і інші "чесні" ціни. Ці розрахунки - суцільна маячня, дуже далека від сучасної економічної науки і, тим більше, від практики.

Книжку вже можна купити. Кожний економічний журналіст має її хоча б прочитати.

https://www.yakaboo.ua/ua/tragedija-evro.html

Завданням школи в Україні залишається класична місія школи Пруссії - перенести відданість родині на відданість державі і змусити людину звертатися по допомогу і по відповіді до начальства, а не до батька чи матері.

100 років виповнюється всеукраїнській газеті "Сільські вісті".

Сайт генерує постер з інструкцією до миття рук, на якому будуть слова вашої улюбленої пісні.

Тепер можна правильно мити руки, згідно до рекомендацій науковців, і одночасно наспівувати слова будь-якої обраної вами пісні. (Washyourlyrics)

https://washyourlyrics.com/

Медіаграмотність напряму пов'язана з існуванням т.з. журналістських стандартів.

Якщо ви споживач медіа і вам не подобається (ви не цінуєте) продукт журналістики, створений з дотриманням всіх стандартів, тобто, продукт, який визначено, як якісний, то це означає, що вам цей продукт не потрібний, він не відповідає вашим потребам, для вас цей продукт не має цінності.

Але в неринкових умовах, там де домінує держава і пропаганда, не можна дозволити споживачу визначати цінність самому. Отже, має бути певний набір критеріїв, дотримання яких буде визначати "об'єктивні" "якість" та "цінність" продукту медіа. А якщо споживач не цінує такий продукт? Не розуміє, що той має цінність. Таких людей вважатимуть "медіа неграмотними" і їх будуть вчити "грамоті".

Насправді, це продовження класичного протистояння ринкового, суб'єктивного, розуміння корисності, коли споживач сам визначає, що є цінним, якісним і корисним, а що ні, і бюрократичного "об'єктивного" розуміння цінності, де вона визначається як відповідність певному переліку вимог.

Майбутнє журналістики пов'язане саме із задоволенням потреб конкретної аудиторії в конкретних умовах і в конкретний час, коли і умови і час будуть постійно змінюватися, а не зі створенням продукту, що відповідає абстрактним, "сферичним у вакуумі" вимогам журналістських стандартів, які написані раз і назавжди.

Якщо під час карантину ви вирішили покращити свою польську, то раджу чудову аудіо-книжку. Я свого часу вивчав польську саме слухаючи радіо, а не читаючи книжки. А ось і аудіо-книжка:

https://audiobook.mises.pl/

Це фундаментальна праця видатного економіста і філософа Людвіга фон Мізеса "Людська діяльність". Нагадаю, що цей вчений, який фактично перетворив економіку на сучасну науку, народився у Львові.

The Times: дослідження на підставі ситуації в Італії показало, що середній вік тих, хто помер від коронавірусу - 81 рік. Більшість з них чоловіки. Група ризику - люди з високим тиском.

Науковий підхід до того, як підвищити свою безпеку під час епідемії. (англійська мова)

https://www.youtube.com/watch?v=I0Ae0mjMljs

Передайте журналістам Україна24, що посада Трампа - не "глава Білого дому". Навіть, якщо це сказано "несерйозно".
Це тільки в старому радянському анекдоті у Брежнєва була посада "секретар парторганізації Кремля".

Людство починає поступово розплачуватися за принципову помилку минулого - захоплення державами в усіх формах. Цей спосіб безвідповідального грабування одними людьми інших виглядав дуже привабливо. Але ця "погана звичка" буде надалі дуже дорого коштувати і ціна її буде тільки зростати. Ніхто не хоче задуматись, що примусове "утримання" цієї абсурдної ненажерливої химери, якою є держава, знищує колосальні ресурси, які могли б допомогти людству вирішити всі глобальні проблеми сучасності. Людям давно не по кишені це смертельне захоплення - держава.

Кисельов на Україна24 заглибився в обговорення теми "Путін назавжди". Так тепер виглядає "Реальна політика" в Україні. Ніхто так послідовно вже багато років не вписує Україну у російський політичний контекст, як Кисельов.

У такі напружені часи не можна не бачити, наскільки згубним є сьогодні втручання держави в економіку. На Заході, в країнах з відносно вільною економікою, приватний бізнес створює вакцини, розробляє тести, парфумерні бренди випускають на своїх заводах безкоштовні засоби санітарії, футболісти віддають свою нерухомість під розміщення людей і платять зі своїх грошей зарплату медперсоналу. Там держава оголошує паніку, а далі всю роботу виконують люди, які володіють власністю, засобами виробництва, активами, знаннями - вільні люди.

У нас теж держава піднімає паніку. А далі - все. Чиновники озираються навколо на руїни, залишені багаторічним "управлінням" економікою в ім'я їхнього ж добробуту і пропонують йти з простягнутою рукою просити допомоги. Можливості всіх інших людей, кого ці залишили без засобів, без власності, в умовах найжорстокішого тиску чиновників, пограбованих податками і прямим відбиранням грошей різного роду будівельниками держави, вкрай обмежені. Вони рятують себе і свої сім'ї, їм не до внеску в "спільну" справу. Рідкісні олігархи влаштовують рекламні акції, розподіляючи серед обраних не свої гроші, які ще вчора були в кишенях мільйонів людей. Державні підприємства, що працюють пральнями для відмивання для начальства грошей з бюджету, не виробляють нічого, що могло б стати в нагоді людям навіть у спокійні часи, не кажучи вже про кризову ситуацію.

Порівнявши обставини нинішньої коронакампаніі в різних країнах, українці вже мають зрозуміти, що гроші повинні належати тим, хто їх заробляє, а не тим, хто їх силою забирає ім'ям держави. Тоді не буде проблем, які не можна було б вирішити, діючи спільно, не по команді начальства, а домовляючись, жертвуючи чесно зароблені гроші на благо тих, хто живе навколо, живе за тими ж правилами, а не відгороджуючись вигаданими законами, парканами, гарматами і в'язницями.

Коронавірус - це серйозна проблема, а значить унікальний шанс глянути на своє життя, звільнившись від пропагандистського лушпиння, і взяти все, нарешті, в свої руки, почати відповідати за все в своєму житті самим. І почати треба з того, що захистити чесно зароблене від нахлібників, шахраїв і злодіїв, більш відомих під загальною назвою держава. Ці вбивають безжалісніше будь-який вірус. І миттям рук тут не обійдешся.

Чи будемо чекати чогось страшніше вірусу?

Неймовірна кількість людей, які працюють в держустановах, стикнулася з неможливістю перейти на віддалений режим роботи, бо вся їхня діяльність полягала у присутності на робочому місці.

Поява коронавірусу жодним чином не змінила умов життя українців, яких душить, змушує рятуватися і яким вкорочує віку держава. Змінилися лише декорації.

Будь-який суцільний карантин спирається на заощадження і попередньо зароблене багатство, яке можна певний час проїдати. В Україні, завдяки важкому минулому і ненажерливій нинішній державі, цих умов немає, а отже, карантин є загрозою, яку можна порівняти із загрозою від вірусу. Ми ще раз отримуємо доказ того, що таких масштабів держава, за такого рівня її втручання у всі сфери життя людей, просто позбавляє країну шансу вижити навіть без вірусу. З таким тягарем на плечах ми здатні захиститися від загроз сучасності тільки шляхом значних, несумісних із загрозою, втрат. Скинувши його, країна отримає шанс на виживання.

Тут ось таке поширюють.

Уникайте «клікабельних» заголовків, не женіться за рейтингом і інші корисні поради.

https://ucansave.org.ua/journalists/

Українське видавництво «Наш Формат» надало доступ до деяких електронних книг. Їх можна завантажити безкоштовно до 3 квітня, тобто на час дії карантину. Наразі в переліку електронних книг, які можна завантажити безкоштовно, є 10 пропозицій.
Качайте і читайте. Є цікаві книжки.

https://nashformat.ua/compilations-books/zalyshajsya-vdoma-i-chytaj-knyzhky2

Економіка України - остання за рівнем свободи в Європі

Економіка України знову визначена як “переважно невільна” і за рівнем економічних свобод остання в Європі – такі дані останнього рейтингу американського аналітичного центру The Heritage Foundation.

Показник економічних свобод в Україні дещо кращий, ніж був в минулорічному дослідженні, але Україна все одно ще лишається посередині низки країн, які перебувають у другій найнижчій категорії економічних свобод. Поліпшення, яке помітили дослідники, стосується результатів діяльності не урядів президента Володимира Зеленського, а ще його попередників.

Індекс економічних свобод в Україні – 54,9 бала зі 100 можливих. Таким чином, зі 180 досліджених країн і територій вона 134-а. Рік тому вона мала 52,3 бала і була 147-ю теж зі 180. Зараз Україна має кращий показник за Афганістан і Пакистан, та гірший за Бенін і Кенію.

До категорії “помірковано вільних” потрапили 62 країни, серед них і майже вся решта країн пострадянського простору, включно із Росією, Білоруссю і Молдовою. Серед 63 “переважно невільних” опинилися, крім України, ще Узбекистан (його позиції кращі, ніж українські) й Таджикистан (він від України відстав).

В європейському регіоні, як його визначено в дослідженні (що дещо відрізняється від географічних меж Європи), Україна лишилася на найгіршому, останньому місці – 45-ю з 45, і її показник і далі значно нижчий і від регіональних, і від загальносвітових пересічних величин. (Радіо Свобода)

https://digest.vistkar.com/issues/issue-395-234201