Якби ми мали незалежні медіа, то більшість з них просто проігнорувала б цей "продуктовий марафон" із президентом.

А про що говорити з Зеленським? У професії, якою він займався і завдяки якій став відомим, він втрачає кваліфікацію. А нова посада, яку він отримав дякуючи провалам на ній попередника, вимагає від нього відмови від професіоналізму як такого. Влада - це вибір не професіонала, а пристосуванця. Це деградація до рівня паразитування. Тут тільки лікарю-психотерапевту є про що його запитати.

В умовах тотальної залежності медіа від влади і повної незалежності від аудиторії, для існування прес-конференцій президента України просто немає підстав. Їх би не було, якби не необхідність дотримуватися зовнішніх ознак демократії. В Україні натомість цей захід останнім часом стає тим, чим він і є - інструктажем журналістів особисто вищим начальством. Це також важлива риса України - цей інструктаж неможливо доручити комусь і його проводить той, хто прагне визначати все в державі особисто - президент. Це гарна ілюстрація того, що жодної "політики", яка була б зрозуміла комусь ще, навіть серед начальства, просто не існує. Є суб'єктивна поточна реакція на поточні проблеми.

Цього року цей президентський інструктаж медіа щодо того, як і що потрібно розуміти, як і про що потрібно писати, яка точка зору є "правильною", остаточно позбавився формальних ознак прес-конференції. Це більше не порожні відповіді на компліментарні запитання, це дружня розмова сучасного керівника з підлеглими, у відповідному середовищі.

Єднаймося, ми робимо одну справу, ніби говорить президент. І це дійсно так. Медіа в Україні - це лише частина державної машини пропаганди.

Медіа мають належати українцям. Уряд має бути незалежним.

https://www.youtube.com/watch?v=sHBval_sdj8

Свого часу міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, почесний президент Київської школи економіки визнавав, що не читає книжок. І іншим не радить. Тільки уявіть собі "бульбашку" в якій він живе )

"Я науковець. Я постійно навчаюсь. Я створюю нові наукові статті і освітні курси. Я розвиваю бізнес. Я вважаю освіту найважливішою метою для кожної людини. Але я книжок не читаю і іншим не раджу."

Тепер зрозуміло, чому в його статтях немає і натяку на логіку і послідовність. Він, коли пише про економіку, плутається в елементарних речах. Тепер це не дивує. Це наслідки багаторічного утримання від читання.

https://nv.ua/ukr/opinion/chomu-ya-ne-chitayu-knigi-50020677.html

Я не думаю, що вони там розуміють про що говорять. Але вже зрозуміло, що це жахлива небезпека для залишків незалежної думки, яка проривається в ЗМІ. "Необхідно взагалі ввести такий критерій, при якому за такі речі буде наставати кримінальна відповідальність", — заявив Бородянський. Тобто, невідомо ще за що, але треба карати. За що, схоже, придумають.

Ну і окремо необхідно згадати "суспільну думку", яку спотворюють зловмисники. Хто її висловлює? Звідки вона береться? Та вони і будуть ввжати свою думку "суспільною". Радянська практика. Слава КПСС!

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/volodimir-borodyanskiy-vistupiv-za-kriminalnu-vidpovidalnist-za-manipulyaciji-v-zmi-novini-ukrajini-50047311.html

Тим часом в ЗМІ: Найважливіші новини виділені кольором

Вишло інтерв'ю з редактором із The Economist. На жаль, запитання виявилися досить банальними, а відповіді загальними. Так буває звжди, коли співрозмовники існують в дуже різних економічних умовах, у дуже відмінному контексті, політичній культурі, бізнес-середовищі. Фактично це розмова людей з різних планет, і однаковими словами вони називають дуже різні речі (показовим є питання про "олігархів", які впливають на медіа" і відповідь).

Що привернуло мою увагу:

1. "В нашій медіагрупі The Economist приблизно половина співробітників має економічну освіту Оксбриджа (так одним словом називають британські Оксфордський та Кембриджський університети, – АЯ) Або американського еквівалента". Зверніть увагу - не журналістська освіта, а економічна з університету. Тобто, це не економічні журналісти, а економісти, які пишуть в медіа. Це визначальна відмінність.

2. "Ваш обов’язок – інформувати". У нас це розуміють буквально, без урахування стану ринків і попиту на інформацію. Тут важливо розуміти, що журналіст не задовольняє потребу в інформації (за Маслоу), а надає ринкову послугу. Без достатнього розвитку ринків, інформування перетворюється на пропаганду (раніше в інтерв'ю Енн заувжила, що Україні потрібне "зростання економіки", тобто лібералізація і розвиток підприємництва, і це ключ до розуміння решти її слів).

3. Я не дуже зрозумів останній фрагмент інтерв'ю про соцмережі і пропаганду: "Часто говорять, що нам не потрібні журналісти, щоб спілкуватися з людьми, що можна спілкуватися безпосередньо через соцмережі". Кому спілкуватися? з якими людьми? Не ясно було і самій Енн, як мені здалося. Якщо це наїзд на нинишніх політиків в Україні, то їх цікавить не спілкування, а поширення пропаганди. Енн згадала стару приказку: "журналістика – це те, що хтось ніколи не хотів би побачити опублікованим, а все інше – це реклама. І це насправді так". Отже, вона таким чином дала зрозуміти, що політикам журналістика дійсно не потрібна. Що і було необхідно довести.

https://voxukraine.org/uk/redaktorka-the-economist-ukrayini-potribno-bilshe-ekonomichnogo-zrostannya/

В онлайні доступна книжка "Ukraine in Histories and Stories" - збірка есеїв українських авторів англійською. І що ви думаєте? Про Путіна згадують вже у другому рядку передмови. Сподіваюся побачити книгу українських інтелектуалів, де не буде згадуватися Путін. Взагалі.

https://ukraineworld.org/storage/app/media/UkrHisStor_Internews_MF_Web_small.pdf

Якщо комусь цікаво, чому вчила депутатів людина, яка не читає книжок. Звуковий файл.

https://www.mixcloud.com/indrih/тренінг-для-депутатів-у-трускавці-від-тимофія-милованова-29-липня-2019-р/

Люди, які не знають засад економіки, пишуть такі статті.

https://m.hightech.plus/2019/10/08/istinnii-dvigatel-innovacii--gosinvesticii-a-ne-genii-odinochki

Генерація гігантської кількості законопроектів, це не тільки імітація діяльності, але і спосіб перебування в інформаційному просторі. Внесення законопроекту, відкликання його - це поширення спаму, експлуатація залежності медіа від держави.

Ліві свого часу бралися захищати пролетаріат. Люди відмовили лівакам у їхньому піклуванні. Тепер ліві захищають природу. Вона відмовитися не може. Але відмовити їм знову життєво важливо. Наслідки їхнього піклування - бідність та війна.

Так звана "Нобелівська премія з економіки", а точніше Премія Центрального банку Швеції з економічних наук, яка присуджується Шведською королівською академією наук в пам'ять про Нобеля, цього року була присуджена за "експериментальні польові дослідження" пов'язані з боротьбою з бідністю. Державний банк відзначив економетричні роботи, які мають дуже мало спільного з економікою, так само, як і ця премія - з Нобелівською. Нагадаю, що економіка - це апріорна наука, яка використовує логіку, а не експериментальні дослідження, як природничі науки. В економіці неможливо повторити будь-який "експеримент", за умови незмінності всіх факторів, крім того, який вивчається. Отже результати будь-якого "експерименту" просто інтерпретуються так, як потрібно замовникам.

https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2019/press-release/

Віталій Портников, виступаючи перед студентами-журналістами в Одесі, сказав, що немає сенсу ображатися на керівника Офісу президента, який заявив, що політикам журналістика не потрібна. Політикам, в першу чергу, таким, як Зеленський, чи Дональд Трамп, дійсно не потрібна, стверджує Портников. Так буде в майбутньому, говорить Портников. Лідер держави буде сам спілкуватися напряму з населенням - він, комп'ютер і люди. Журналісти, з незручними питаннями, нікому не будуть потрібні. Ми, журналісти, втрачаємо кілька важливих функцій, які завжди були сутністю нашої роботи, говорить Портников, маючи на увазі, в першу чергу, роль журналіста, як посередника між владою і населенням. Ми перестаємо бути репортерами і інтерв'юерами, каже він.

На думку Портникова, в такій ситуації для журналіста є лише один вихід - необхідно ставати особистістю. "Ми маємо визначати, хто буде видатним політиком, а хто буде ніким. Хто буде видатним письменником, а хто буде ніким", каже він. Якщо ми хочемо відбутися в журналістиці, ми маємо диктувати суспільству свої погляди на майбутнє, переконувати людей, що саме наші погляди є слушними. Що саме ми є законодавцями моди, а не ті хто цю моду створює. Це закон успіху в майбутньому, переконаний Віталій Портников.

На мою думку, Віталій Портников досить послідовно виклав доктрину державної пропаганди, яка не виживе в майбутньому у незмінному вигляді, імітуючи журналістику, і має трансформуватися на користь посилення її функції, як "четвертої" влади в умовах деградації перших трьох. Розуміння журналістики Портниковим базується на комунікаційній моделі, яка не передбачає наявності ринку і активного попиту на послуги медіа. Публіка для нього є пасивною масою, якою має керувати державна влада, а журналісти мають нести від неї слово істини в ці самі маси. Зараз маси розбещені інтернетом, а політики не виправдовують надій (не те, що колись) Портникова і йому до вподоби концепція "диктату" своєї думки населенню агітаторами і пропагандистами, на яких мають перетворитися журналісти.

Жодного відношення до журналістики, як незалежного від держави ринкового сервісу, міркування Портникова не мають. Ідея журнаілістики, як посередництва між владою і народом, є спробою замаскувати пропаганду під журналістику і ніколи не мала нічого спільного з реальністю.

Інтерв'ю залишиться жанром журналістики. Йому ніщо не загрожує. Репортерство трансформується з пошуку подій на пошук закономірностей, і це якісний розвиток цього жанру журналістики. Щодо "диктату", то на ринку це неможливо, але журналісти дійсно будуть ставати особистостями не тому що щось комусь диктують, а тому що вдало конкурують на ринку і набувають репутації та авторитету.

https://www.mixcloud.com/indrih/портников-у-одесі-виступ-перед-студентами/

У 2017 році Світовий банк випустив звіт, якому приділяють дуже мало уваги ентузіасти альтернативної енергетики і борці зі змінами клімату.

У звіті проаналізовано необхідність зібільшення видобутку різних мінералів, металів та інших речовин, необхідних для створення такої кількості електростанцій на вітрі і сонці, яка була б достатньою для генерації електроенергії, якою можна було б живити до половини світової економіки до 2050 року. Це необхідно, щоб досягти запланованого майже нульового рівня викидів парникових газів в атмосферу.

Для цього людству знадобиться: 34 млн тонн міді, 40 млн тонн свинцю, 50 млн тонн цинку, 162 млн тонн алюмінію і не менше. ніж 4.8 млрд тонн заліза. Це розраховано Світовим банком, який важко записати у лави екоскептиків. Отже, цілком можливо ці цифри будуть ще більшими.

Mail.ru в топ-20 України. Це наслідки блокування?

Кліматологія стає заполітизованою наукою, в якій не вітається вільна і незалежна думка.

https://www.youtube.com/watch?v=osoWI6mwe5U&t=400s

На вільних ринках ситим може стати тільки той, хто годує інших. У державі меншість їсть те, що забрала у більшості.

Пишуть, що "Захар Беркут" за перший вікенд зібрав 13 242 471 грн, а подивилися картину 148 068 глядачів. За зборами це другий результат в українському кіно.

Щоб уявити собі наведені вище суми зборів у перший вікенд картини "Захар Беркут": Бюджет картини склав 75 млн гривень, з них держпідтримка - 30 млн гривень.