Під час “реставрації” Ханського палацу у Бахчисараї будівельники зруйнували фреску — історично цінний розпис.

На думку судового експерта, займатися такими роботами мали не звичайні малярі, які подумали, що це просто стара штукатурка, а реставратори. Знімавши все старе покриття, вони не помітили старовинну фреску і просто її демонтували. Фреску вже не відновити.

Ханський палац у Бахчисараї — єдина памʼятка палацової архітектури часів Кримського ханства, що збереглася. Знищення історичного розпису в Ханському палаці — це ціла трагедія для кримськотатарського народу. Під виглядом ресторації знищується справжня спадщина, яку вже не повернути, втрачаються унікальні історичні свідчення, які потім будуть замінювати на нові, як це вони завжди робили.

Ханський палац — це не просто архітектурна пам’ятка, це символ історії, культури і державності кримських татар.

На першому фото кримськотатарський жіночий костюм (1908 рік).

На другому фото кримськотатарське плаття “anter”, зверніть увагу на рукави — вони звужувалися до низу і мали трикутну або трапецієподібну форму. Завдяки таким рукавам кримська татарка повністю закривала тильну сторону долоні. Зʼявлятися в суспільстві з непокритими долонями вважалося непристойно. Вдома краї рукавів відвертались (як лівий рукав на фото) і можна було побачити контрастну частину.

Також зверніть увагу, що в сукні відкрите декольте, тому частково було видно натільну сорочку. Цю частину закривали різними нагрудними прикрасами, наприклад “köküslik” чи “gerdanlıq”, які одягали виходячи на вулицю.

#medeniyet

Зворушлива обіцянка Сабрі Улькера, яку вдалося виконати його сину. Це показує те, що навіть проживаючи десятиліття поза межами Криму, кримські татари намагаються зберегти звʼязок зі своєю землею і завжди памʼятають про свою батьківщину. Незважаючи на те, що родина Улькер вважаються турецькими підприємцями, що і є правдою, вони не забули своє кримськотатарське походження і своїми діями показують свою тяглість до Криму.

Девлет-хаджі Іслам був батьком Сабрі Улькера та останнім імамом мечеті Корбек Джамі (крим. Körbek Cami), що в їх рідному селі Кьорбекюль (крим. Körbekül, укр. Корбек, після 1945 року Ізобільне). Мінарет мечеті зруйнували на початку ХХ століття, а будівлю спалили 1994 року. Пізніше на її місці збудували гідростанцію, яку згодом переробили у громадську лазню і пізніше також зруйнували.

Перед смертю Девлет-хаджі Іслам заповів сину Сабрі Улькеру відновити мечеть. Однак він не зміг цього зробити. Тоді цю місію взяв на себе онук — Мурат Улькер (крим. Murat Ülker). Турецький бізнесмен профінансував будівництво мечеті, яке завершилося у 2014 році.

При будівництві використовували натуральний мармур та рідкісні породи дерева. Усі написи виконані арабською в'яззю, міхраб (крим. mihrap — ніша у стіні мечеті) та портал на вході до мечеті вкриті сусальним золотом. Мечеть розрахована на 400—500 віруючих. Корбек Джамі вважається однією з найкрасивіших мечетей Криму.

Кримськотатарська атмосфера у дні святкування Ораза байрам з обовʼязковою святковою кавою (крим. bayram qavesi), яку готують на великі релігійні свята Ораза та Курбан байрам 🌙