Forwarded from Kitaphane
Шаміль_Алядін_Запрошення_на_бенкет_до_диявола_пер_Володимира_Даниленка.epub
468.7 KB
Шаміль Алядін "Запрошення на бенкет до диявола" (пер. Володимира Даниленка)
ePub
ePub
Selâm aleyküm!
Чудові новини, нарешті уряд затвердив використання нового правопису кримськотатарської мови 💙💛
Перехід кримськотатарської мови на латинську графіку почався ще з часів здобуття Україною незалежності.
І ось, в результаті масштабної роботи, яка тривала з 2023 року, затверджено правопис, який базується на алфавіті, затвердженому ще у вересні 2021 року, і передбачає використання латинської графіки, що відповідає сучасним мовним тенденціям та історичній традиції кримськотатарської мови.
Це надзвичайно важливий крок у збереженні мови корінного народу Криму кримських татар!
#qırımtatartili
Чудові новини, нарешті уряд затвердив використання нового правопису кримськотатарської мови 💙💛
Перехід кримськотатарської мови на латинську графіку почався ще з часів здобуття Україною незалежності.
І ось, в результаті масштабної роботи, яка тривала з 2023 року, затверджено правопис, який базується на алфавіті, затвердженому ще у вересні 2021 року, і передбачає використання латинської графіки, що відповідає сучасним мовним тенденціям та історичній традиції кримськотатарської мови.
Це надзвичайно важливий крок у збереженні мови корінного народу Криму кримських татар!
#qırımtatartili
До 1928 року кримські татари використовували арабську вʼязь, яка на мою думку дуже красива, а з 1928 по 1939 рік вже латинську графіку.
З 1939 року радянська влада перевела кримськотатарську мову на кирилицю на підставі того, що латиниця “не забезпечувала умов зближення з культурою великого російського народу”, а по факту намагалися зробити все під одну копірку, щоб стандартизувати мови інших народів під російський алфавіт. На мою думку, це було зроблено для того аби інші народи швидше русифікувалися і були відокремлені від західного світу, так би мовити єдина радянська алфавітна екосистема.
Відповідно латинську абетку радянська влада заборонила.
Кирилиця не передає особливості кримськотатарської мови, зокрема її звуковий склад, орфографію. В кирилиці немає букв які б передавали справжні звуки кримськотатарської мови. Крім того, часто використовуючи кирилицю люди попросту вимовляють словʼянські звуки і таким чином кримськотатарська мова втрачає своє автентичне звучання.
Латиниця чудово адаптована до кримськотатарської мови, і великим плюсом є вихід з пострадянського/російського простору.
З середини 1990-х почався перехід на латиницю, проте з 2014 року в Криму латиниця де-факто перебуває під забороною, а в школах часто кримськотатарську не вивчають.
#qırımtatartili
З 1939 року радянська влада перевела кримськотатарську мову на кирилицю на підставі того, що латиниця “не забезпечувала умов зближення з культурою великого російського народу”, а по факту намагалися зробити все під одну копірку, щоб стандартизувати мови інших народів під російський алфавіт. На мою думку, це було зроблено для того аби інші народи швидше русифікувалися і були відокремлені від західного світу, так би мовити єдина радянська алфавітна екосистема.
Відповідно латинську абетку радянська влада заборонила.
Кирилиця не передає особливості кримськотатарської мови, зокрема її звуковий склад, орфографію. В кирилиці немає букв які б передавали справжні звуки кримськотатарської мови. Крім того, часто використовуючи кирилицю люди попросту вимовляють словʼянські звуки і таким чином кримськотатарська мова втрачає своє автентичне звучання.
Латиниця чудово адаптована до кримськотатарської мови, і великим плюсом є вихід з пострадянського/російського простору.
З середини 1990-х почався перехід на латиницю, проте з 2014 року в Криму латиниця де-факто перебуває під забороною, а в школах часто кримськотатарську не вивчають.
#qırımtatartili
Forwarded from Пишняк
Правопис_кримськотатарської_мови.pdf
519.3 KB
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На другому та третьому фото зображена старовинна мечеть в селі Улакли (крим. Ulaqlı, після 1945 р. Глибокий Яр), крім неї в селі до початку XX ст. існувало також медресе (четверте фото). Мечеть та медресе були побудовані за часів першого кримського хана Хаджі Ґерая (1441-1466). Згідно з різними джерелами в Улакли розташовувалася одна з заміських резиденцій кримських ханів (точне місце розташування невідомо), побудована 1654 чи 1665 року Мехмедом IV Ґераєм.
До XVIII ст. основну частину населення села становили уруми. У 1778 р. 215 жителів села були депортовані у Приазовʼя, де заснували однойменне село Улакли (Донецька обл.). Відомо, що на момент 1805 р. в селі проживали 74 кримських татар, а в 1926 році 225. Населення було виключно кримськотатарським, проте цікаво скільки з цих людей були етнічними урумами, адже відомо, що чимало християн аби врятуватися від депортації приймали іслам і таким чином ставали частиною кримськотатарського етносу.
В травні 1944 р. всі кримські татари були депортовані, і вже у вересні в будинки кримських татар були заселені перші переселенці з Орловської та Брянської областей, а з 1950-х була друга хвиля переселенців з областей України. І вже у 1989 році в селі числилося 568 осіб.
До XVIII ст. основну частину населення села становили уруми. У 1778 р. 215 жителів села були депортовані у Приазовʼя, де заснували однойменне село Улакли (Донецька обл.). Відомо, що на момент 1805 р. в селі проживали 74 кримських татар, а в 1926 році 225. Населення було виключно кримськотатарським, проте цікаво скільки з цих людей були етнічними урумами, адже відомо, що чимало християн аби врятуватися від депортації приймали іслам і таким чином ставали частиною кримськотатарського етносу.
В травні 1944 р. всі кримські татари були депортовані, і вже у вересні в будинки кримських татар були заселені перші переселенці з Орловської та Брянської областей, а з 1950-х була друга хвиля переселенців з областей України. І вже у 1989 році в селі числилося 568 осіб.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ — одна з найбільших трагедій в історії кримськотатарського народу.
17 квітня 1938 р. в Акмесджиті (Сімферополь) більшовики після звинувачення в націоналізмі розстріляли найвизначніших представників кримськотатарського народу — письменників, істориків, педагогів, етнографів, видавців, громадських діячів, художників.
Метою розстрілу було знищення інтелектуальної частини кримськотатарського народу. Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.
Початковою точкою став арешт та розстріл Велі Ібраїмова навесні 1928 р. Після цього розпочались переслідування по справі “Milliy fırqa” (“Національна партія”). Протягом 1932-1936 рр було затримано багатьох культурних та громадських діячів.
Масові арешти розпочалися 1936 р. 20 жовтня було схоплено письменника Джафера Гафарова, наступного дня, публіциста Якуба Мусаніфа. У січні 1937 року на Кавказі був заарештований Бекір Чобан-заде, 5 квітня заарештований Асан-Сабрі Айвазов, через кілька днів Осман Акчокракли, потім поет Абдулла Лятіф-заде, педагог та лінгвіст Абдуль-Керім Джемаледінов. За межами Криму заарештовують і етапують в Акмесджит мовознавця Якуба Азізова, колишнього завідувача ханського палацу-музею Усеїна Боданинського, музейного працівника Ібрагіма Ісмаїлова.
Також серед розстріляних були Якуб Аблямітов, Мамут Недім, Яг'я Байрашевський, Сулейман Ідрісов, Февзі Мусаніф, Абдураїм Самедінов, Ільяс Тархан, Сервер Трупчу, Сетджеліль Хаттатов, Білял Чагарі та інші.
Сімʼї засуджених також зазнавали переслідувань, подальша доля більшості, на жаль, невідома.
Совок хотів знищити національну ідентичність кримських татар і знищував людей, які можуть говорити про неї, досліджувати та поширювати її.
17 квітня 1938 р. в Акмесджиті (Сімферополь) більшовики після звинувачення в націоналізмі розстріляли найвизначніших представників кримськотатарського народу — письменників, істориків, педагогів, етнографів, видавців, громадських діячів, художників.
Метою розстрілу було знищення інтелектуальної частини кримськотатарського народу. Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.
Початковою точкою став арешт та розстріл Велі Ібраїмова навесні 1928 р. Після цього розпочались переслідування по справі “Milliy fırqa” (“Національна партія”). Протягом 1932-1936 рр було затримано багатьох культурних та громадських діячів.
Масові арешти розпочалися 1936 р. 20 жовтня було схоплено письменника Джафера Гафарова, наступного дня, публіциста Якуба Мусаніфа. У січні 1937 року на Кавказі був заарештований Бекір Чобан-заде, 5 квітня заарештований Асан-Сабрі Айвазов, через кілька днів Осман Акчокракли, потім поет Абдулла Лятіф-заде, педагог та лінгвіст Абдуль-Керім Джемаледінов. За межами Криму заарештовують і етапують в Акмесджит мовознавця Якуба Азізова, колишнього завідувача ханського палацу-музею Усеїна Боданинського, музейного працівника Ібрагіма Ісмаїлова.
Також серед розстріляних були Якуб Аблямітов, Мамут Недім, Яг'я Байрашевський, Сулейман Ідрісов, Февзі Мусаніф, Абдураїм Самедінов, Ільяс Тархан, Сервер Трупчу, Сетджеліль Хаттатов, Білял Чагарі та інші.
Сімʼї засуджених також зазнавали переслідувань, подальша доля більшості, на жаль, невідома.
Совок хотів знищити національну ідентичність кримських татар і знищував людей, які можуть говорити про неї, досліджувати та поширювати її.
Період XVII-XVIII ст вважається розквітом кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва. При ханському дворі діяли цехи ткачів та вишивальників. Частину продукції також експортували у країни Середземномор’я та Малу Азію.
Кримськотатарське мистецтво має унікальний характер, оскільки успадкувало багатовікові традиції культури давніх народів які населяли Крим і які взяли участь в етногенезі кримських татар, і поєднує тюрко-ісламські та європейські форми.
Анексія Криму російською імперією, масова еміграція кримських татар, індустріалізація, криза, викликана суспільно-політичною ситуацією і страшним голодом у Криму 1921-1922 роках — все це призвело до занепаду традиційних видів кримськотатарських ремесел.
Серед видатних майстринь-вишивальниць кінця ХІХ — початку ХХ ст. — Шерфе Меджитова, Гумгум Джамбайська, Сальхе Барі, Фатьма Алієва, Фатіме Чубар. Одними з найталановитіших майстрів народної вишивки були Сеід-Абдула Озенбашли та Айше Мамбетова. Після приходу радянської влади в Криму були започатковані артілі кримськотатарської народної вишивки. В євпаторійській артілі у 1928 році проводила навчання мистецтву декоративного шиття народна художниця-майстриня Адавіє Ефендієва. А у 1930 році була інструктором вишивки в артілі “Eski örnek”.
Адавіє Ефендієва (крим. Adaviye Efendiyeva) народилась 1879 року в Євпаторії. З ранніх років мистецтву вишивки та ткацтва її навчала бабуся. За верстат для вишивки (крим. kergef) вперше сіла у віці 12 років, а через 4 роки батько купив їй ткацький верстат (крим. toquma tezyası). Для навчання дочки він найняв майстра з ткацтва.
Адавіє Ефендієва є автором понад 200 орнаментальних композицій. З 1935 року активно брала участь у художніх виставках, а вироби з її орнаментами експонувалися у Європі та США. До 1937 року Адавіє Ефендієва створила понад 500 орнаментів. Серед її творів — скатертини, весільні рушники, пояси з візерунками. Сама Адавіє ханим про свої композиції говорила так: “Мої орнаменти — мої думки”. Ескізи та малюнки Ефендієвої зберігаються у фондах Центрального музею Тавриди.
На жаль, Адавіє Ефендієва не пережила депортацію і померла 1944 року неподалік Самарканда (Узбекистан).
Кримськотатарське мистецтво має унікальний характер, оскільки успадкувало багатовікові традиції культури давніх народів які населяли Крим і які взяли участь в етногенезі кримських татар, і поєднує тюрко-ісламські та європейські форми.
Анексія Криму російською імперією, масова еміграція кримських татар, індустріалізація, криза, викликана суспільно-політичною ситуацією і страшним голодом у Криму 1921-1922 роках — все це призвело до занепаду традиційних видів кримськотатарських ремесел.
Серед видатних майстринь-вишивальниць кінця ХІХ — початку ХХ ст. — Шерфе Меджитова, Гумгум Джамбайська, Сальхе Барі, Фатьма Алієва, Фатіме Чубар. Одними з найталановитіших майстрів народної вишивки були Сеід-Абдула Озенбашли та Айше Мамбетова. Після приходу радянської влади в Криму були започатковані артілі кримськотатарської народної вишивки. В євпаторійській артілі у 1928 році проводила навчання мистецтву декоративного шиття народна художниця-майстриня Адавіє Ефендієва. А у 1930 році була інструктором вишивки в артілі “Eski örnek”.
Адавіє Ефендієва (крим. Adaviye Efendiyeva) народилась 1879 року в Євпаторії. З ранніх років мистецтву вишивки та ткацтва її навчала бабуся. За верстат для вишивки (крим. kergef) вперше сіла у віці 12 років, а через 4 роки батько купив їй ткацький верстат (крим. toquma tezyası). Для навчання дочки він найняв майстра з ткацтва.
Адавіє Ефендієва є автором понад 200 орнаментальних композицій. З 1935 року активно брала участь у художніх виставках, а вироби з її орнаментами експонувалися у Європі та США. До 1937 року Адавіє Ефендієва створила понад 500 орнаментів. Серед її творів — скатертини, весільні рушники, пояси з візерунками. Сама Адавіє ханим про свої композиції говорила так: “Мої орнаменти — мої думки”. Ескізи та малюнки Ефендієвої зберігаються у фондах Центрального музею Тавриди.
На жаль, Адавіє Ефендієва не пережила депортацію і померла 1944 року неподалік Самарканда (Узбекистан).
Хидирлєз (крим. Hıdırlez) — одне з найдавніших свят у кримських татар, яке присвячене завершенню весняних польових робіт та відгону худоби на літні пасовища. Відзначається воно щорічно першого тижня травня (крим. qural ay) масовими гуляннями.
За традицією його святкували в день коли на зернових з'являвся перший колос. Цей час називають “tepreç”.
Його назва утворилася від двох імен ісламських пророків: Хидир та Ільяс.
Аль-Хадир або ж Хидир (араб. الخضر ) — загадкова і шанована постать в ісламській традиції. Його імʼя перекладається як “зелений”, що символізує життя, мудрість і духовне відновлення. Хидир вважається найрозумнішим з усіх пророків в ісламі, він охороняє море, навчає таємним знанням та захищає тих, хто потрапив у біду. Хидир описаний, але не згадується по імені в Корані.
Ільяс (араб. إلياس, біблійний Ілля) — в ісламській традиції шанується як посланець Аллаха, який закликав свій народ до поклоніння єдиному Богу та остерігав від ідолопоклонства. За повірʼями, він керує громом, джерелами води та оберігає худобу.
Вважалося, що свято починається коли вони на землі зустрічаються — Хидир з'являється зі Сходу, а Ільяс із Заходу. За мусульманською міфологією Хидир одягається в одяг зеленого кольору, а Ільяс — у блакитний.
Які ж традиції святкування Хидирлєз у кримських татар? Перед святами господиня проводить ретельне прибирання будинку. Також напередодні ввечері печуть спеціальний пиріг калакай (крим. qalaqay).
На центральній площі розпалюють багаття, через нього спочатку стрибають чоловіки, потім юнаки та хлопці. У міру згасання вогнища починають стрибати жінки та дівчатка. Цей ритуал символізує очищення.
Одна з найважливіших частин свята — це перекочування або спуск із гірки калакая, пиріг прикрашають національним орнаментом на верхній стороні. Якщо пиріг упав лицьовою стороною вгору, то буде добрий урожай, а якщо навпаки, то рік буде неврожайним. Робили це поважні люди похилого віку, всі інші спостерігали, а потім всі разом з'їдали калакай.
Також кримські татари під час святкувань проводять різні змагання, включаючи національну боротьбу куреш (крим. küreş), грають національну музику.
А завершується Хидирлєз обовʼязковим виконанням народного танцю хоран (крим. horan).
#medeniyet
За традицією його святкували в день коли на зернових з'являвся перший колос. Цей час називають “tepreç”.
Його назва утворилася від двох імен ісламських пророків: Хидир та Ільяс.
Аль-Хадир або ж Хидир (араб. الخضر ) — загадкова і шанована постать в ісламській традиції. Його імʼя перекладається як “зелений”, що символізує життя, мудрість і духовне відновлення. Хидир вважається найрозумнішим з усіх пророків в ісламі, він охороняє море, навчає таємним знанням та захищає тих, хто потрапив у біду. Хидир описаний, але не згадується по імені в Корані.
Ільяс (араб. إلياس, біблійний Ілля) — в ісламській традиції шанується як посланець Аллаха, який закликав свій народ до поклоніння єдиному Богу та остерігав від ідолопоклонства. За повірʼями, він керує громом, джерелами води та оберігає худобу.
Вважалося, що свято починається коли вони на землі зустрічаються — Хидир з'являється зі Сходу, а Ільяс із Заходу. За мусульманською міфологією Хидир одягається в одяг зеленого кольору, а Ільяс — у блакитний.
Які ж традиції святкування Хидирлєз у кримських татар? Перед святами господиня проводить ретельне прибирання будинку. Також напередодні ввечері печуть спеціальний пиріг калакай (крим. qalaqay).
На центральній площі розпалюють багаття, через нього спочатку стрибають чоловіки, потім юнаки та хлопці. У міру згасання вогнища починають стрибати жінки та дівчатка. Цей ритуал символізує очищення.
Одна з найважливіших частин свята — це перекочування або спуск із гірки калакая, пиріг прикрашають національним орнаментом на верхній стороні. Якщо пиріг упав лицьовою стороною вгору, то буде добрий урожай, а якщо навпаки, то рік буде неврожайним. Робили це поважні люди похилого віку, всі інші спостерігали, а потім всі разом з'їдали калакай.
Також кримські татари під час святкувань проводять різні змагання, включаючи національну боротьбу куреш (крим. küreş), грають національну музику.
А завершується Хидирлєз обовʼязковим виконанням народного танцю хоран (крим. horan).
#medeniyet
Неймовірне інтервʼю ONUKA та Jamala про голос кримських татар.
Про боротьбу кримських татар, про страх втратити Крим як батьківщину кримськотатарського народу, страх втратити унікальну історію та культуру, а також родинні історії Джамали та альбом “QIRIM”.
Весь біль свого народу, любов до батьківщини, велич кримськотатарської культури та мови, унікальний кримськотатарський світ Джамала передала через свій голос і альбом “QIRIM” є справжньою кримськотатарською спадщиною.
Про це неможливо дивитися без сліз 💔
https://youtu.be/TXOjA2EKYoI?si=9A00Zlz4e8YkUVWg
Про боротьбу кримських татар, про страх втратити Крим як батьківщину кримськотатарського народу, страх втратити унікальну історію та культуру, а також родинні історії Джамали та альбом “QIRIM”.
Весь біль свого народу, любов до батьківщини, велич кримськотатарської культури та мови, унікальний кримськотатарський світ Джамала передала через свій голос і альбом “QIRIM” є справжньою кримськотатарською спадщиною.
Про це неможливо дивитися без сліз 💔
https://youtu.be/TXOjA2EKYoI?si=9A00Zlz4e8YkUVWg
YouTube
ONUKA та Джамала про голос кримських татар та альбом QIRIM як культурний маніфест┃ФАБРИЧНА, 12
У новому випуску «Фабрична, 12» в Чернігові звучить голос кримськотатарського народу. До Нати Жижченко приїхала @jamalaofficial Джамала, співачка та авторка пісень, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, переможниця Євробачення-2016.
Обидві…
Обидві…
Серра Менекай сучасна турецька письменниця кримськотатарського походження. Для назви свого першого роману авторка взяла рядок із пісні, знайомої кожному кримському татарину – “Aluştaʼdan esen yeller” (Із Алушти віють вітри).
Історичний роман “Із Алушти віють вітри”, який було опубліковано 2015 р., розповідає про трагічну долю кримських татар, які пережили війну, сталінський геноцид та важку боротьбу за повернення на Батьківщину в Крим, а також причини еміграції до Туреччини. Історія ведеться від імені двох жінок, які після Другої світової війни опинилися обабіч залізної завіси: одна у Європі, друга в депортації. Попри всі поневіряння, вони зберігали пам'ять про Батьківщину, традиції свого народу і віру в повернення на рідну землю — в Крим.
Сім'я батька Серри Менекай втекла з Криму до Туреччини 1943 р. Він сам тоді був дитиною, тож його діти про Крим знали небагато. Вдома кримськотатарською майже не говорили. Попри те, що Серра з дитинства знала про родичів у Криму, її дивувала сама ідея кровного зв’язку — як можна відчувати близькість із людьми, яких ніколи не бачив, навіть якщо вони твоя родина?
Але 2010 р. Серра вперше поїхала в Крим і зустрілася із родичами, які повернулися з Узбекистану. Її погляди змінилися, за її словами вона відчула, що належить до цього народу та до цього місця. Після тієї поїздки у Серри виникла ідея написати роман про депортацію кримських татар.
Пізніше авторка на півроку приїхала до Криму, де збирала біографічні історії кримських татар, депортованих на Урал та до Центральної Азії 1944 р. І вже через два тижні після того, як вона покинула півострів, в Криму зʼявляються “зелені чоловічки”.
Історичний роман “Із Алушти віють вітри”, який було опубліковано 2015 р., розповідає про трагічну долю кримських татар, які пережили війну, сталінський геноцид та важку боротьбу за повернення на Батьківщину в Крим, а також причини еміграції до Туреччини. Історія ведеться від імені двох жінок, які після Другої світової війни опинилися обабіч залізної завіси: одна у Європі, друга в депортації. Попри всі поневіряння, вони зберігали пам'ять про Батьківщину, традиції свого народу і віру в повернення на рідну землю — в Крим.
Сім'я батька Серри Менекай втекла з Криму до Туреччини 1943 р. Він сам тоді був дитиною, тож його діти про Крим знали небагато. Вдома кримськотатарською майже не говорили. Попри те, що Серра з дитинства знала про родичів у Криму, її дивувала сама ідея кровного зв’язку — як можна відчувати близькість із людьми, яких ніколи не бачив, навіть якщо вони твоя родина?
Але 2010 р. Серра вперше поїхала в Крим і зустрілася із родичами, які повернулися з Узбекистану. Її погляди змінилися, за її словами вона відчула, що належить до цього народу та до цього місця. Після тієї поїздки у Серри виникла ідея написати роман про депортацію кримських татар.
Пізніше авторка на півроку приїхала до Криму, де збирала біографічні історії кримських татар, депортованих на Урал та до Центральної Азії 1944 р. І вже через два тижні після того, як вона покинула півострів, в Криму зʼявляються “зелені чоловічки”.
Open Call для художниць та художників кримських татар, які проживають на території України, для участі в міжнародній резиденції, присвяченій темі вимушеного переміщення, зосередженої на культурі та ідентичності корінного кримськотатарського народу «Дім постійного вигнання».
📌 Гонорар за участь у резиденції € 850;
📌 Покриття витрат на подорожі, проживання та матеріали для продакшену творів;
📌 Місячна резиденція в Києві з можливістю дослідити архіви Національного музею історії України у Другій війні, зустрічі з експертами Кримської платформи, лекції від дослідниць та дослідників кримськотат. спільноти;
📌 Мобільна тижнева резиденція у Фінляндії, зустрічі з місцевою спільнотою, відвідування мистецьких інституцій Гельсінкі, нетворкінг та кураторська підтримка;
📌 Участь у двох виставках: Київ (Гараж33.Галерея-Сховище) та Гельсінкі (Gallery Augusta at HIAP - Helsinki International Artist Programme);
📌 Публікація в цифровому каталозі та медіа покриття.
Подати заявку можна тут: https://forms.gle/SEiWq7XnTMErBnPF8
📌 Гонорар за участь у резиденції € 850;
📌 Покриття витрат на подорожі, проживання та матеріали для продакшену творів;
📌 Місячна резиденція в Києві з можливістю дослідити архіви Національного музею історії України у Другій війні, зустрічі з експертами Кримської платформи, лекції від дослідниць та дослідників кримськотат. спільноти;
📌 Мобільна тижнева резиденція у Фінляндії, зустрічі з місцевою спільнотою, відвідування мистецьких інституцій Гельсінкі, нетворкінг та кураторська підтримка;
📌 Участь у двох виставках: Київ (Гараж33.Галерея-Сховище) та Гельсінкі (Gallery Augusta at HIAP - Helsinki International Artist Programme);
📌 Публікація в цифровому каталозі та медіа покриття.
Подати заявку можна тут: https://forms.gle/SEiWq7XnTMErBnPF8