Психоаналітична Артіль
176 subscribers
81 photos
4 videos
1 file
44 links
Ми виробляємо знання про несвідоме. Картелі, есеї, статті, діалоги

Inst : https://www.instagram.com/psychoanalyticartel_ua?igsh=MXdoYncwMWFzMzA1aQ%3D%3D&utm_source=qr
Download Telegram
Є питання, які не мають відповіді🥀

*ми, звичайно, знаємо, що жінки не існує
Жак Лакан у своєму "Засновчому акті" 1964 наголошує на розвитку психоаналізу у тісному зв'язку із іншими дисциплінами, тому ми хочемо поділитись з Вами сьогодні статтею політичного філософа Іллі Рєпіна з нормалізацією галюцинацій ШІ з огляду на те, що самі люди постійно конфабулюють.
Канал автора статті.

Говорячи про міждисциплінарний розвиток аналізу також хочемо сказати, що чекаємо на допис від "Вісті економіки" про Рене Жирара
Forwarded from мідний купорос
цікавий кремезний біль
який не вміщається в вимір самотнього тіла
в очах мимоволі зростає аморфна цвіль
навшпиньках
торкаючись білого піднебіння

і все що не сказано - зникне за втомленими повіками
і що загубилося - знайдено буде вмить
і я видихаю
повільно
ворушачи
хворими нирками
і сонце вмираючи
беззаперечно
горить
🥀коментар на вірш анастасії безуглої, "мідний купорос"
зворотній зв'язок із авторкою @pulsatillapratensis

the death

всупереч тому, що вірш про смерть — він ніжний і заспокійливий. це текст-привид, що оприсутнений значниками, проте не наважується зазіхати на буття, що репрезентують відсутні крапки. це літературна інверсія жінки(the woman), що не має значника, не може існувати, втім безперечно є. ризикну сказати, що вірш написаний від імені смерті, що питає: якщо я більше не почую твій голос*, якщо я більше не відчую твій погляд на собі — то чому моя насолода настільки нестерпна; чому бажання зникнути пронизало свої очі**, як пліснява? тепер ти дізнаєшся все, але я досі не знатиму. я вимушена згорати, терпіти нестерпність свого неозначеного існування: як Фройд написав: "Si vis vitam, para mortem"***, — я тобі кажу: якщо бажаєш смерті, маєш терпіти життя.

свій повний аналіз, з більш специфічною термінологією та обґрунтуванням, розмістила тут.

василіса корисна-копалина
Goblincore, любов до жуків та біоарт як спосіб самозаспокоєння. Навіщо класифікувати комах?

Поза нашою (символічною) реальністю є площина того, що символізації опирається(Реальне): від неможливості охопити складність процесів власного тіла до неможливості охопити жахливість іншості, неструктурованості природи та відсутності сенсу в ній. Всередині нас та усюди назовні зяє діра того, що ухиляється від нашої перцепції. Якщо Ваша стрічка в Pinterest складається з фотографій комах, рослинок та малюнків клітин, а на сумці висить грибочок — вітаю, Ви інкорпоруєте Реальне у Ваше Уявне, полегшуючи тривогу від непередбачуваності та хаотичності світу довкола…

Якщо ж Ви дійшли до фото сколіозу та плісняви — Реальне серйозно стукає Вам у двері.

Василіса
Оптика Ж. Лакана та стадія дзеркала

Головна функція стадії дзеркала полягає в утворенні цілісного образу нашого Я.
Оптика Жака Лакана постає як континуум, що починається з моменту відчуження та формування образу Я-ідеалу і завершується формуванням ідеалу Я. У дзеркалі ми відчужуємо та конструюємо уявлення про власну форму.
Стадія дзеркала є однією зі сходинок формування Я-ідеалу.

Для ілюстрації процесу формування образу Я Лакан використовує метафору оптичного апарату та повторює «дослід з перевернутим букетом» із займальної фізики. Для цього експерименту необхідні: пласке дзеркало, увігнуте дзеркало, ящик, всередині якого закріплено букет, ваза, що стоїть на ящику

З точки спостереження не видно частини ящика, всередині якого розміщені квіти, оскільки ця сторона ящика закрита. За певного розташування всіх предметів ми бачимо реальну вазу, а в її шийці з'являються уявні квіти. Реальних квітів у ящику ми не бачимо.

У нас виникає віртуальний образ Я, уявний образ уявного об'єкта...

Кота Побратські
«Чому ми відчуваємо себе людьми?»

Не знаю, але

Хто така людина?

Хочу сказати те, як мало ми маємо влади нам собою.
Ми слабкі, визнайте.
До ідеалу ми не дійдемо.
Тільки гляньте на себе зі сторони, як людина може бути сильною, коли навкруги, всі слабкі.
Люди бояться жити.
Ми все робимо неправильно.
А могли б більше пізнати себе.
Стати сильнішими.
Протистояти всьому на легкі.
Вікінги були наближені до цього.
Хоча хто зна, як то було.
Легалайз уж точно.
Але хочеться трохи більше доступу.
До того невідомого несвідомого.
Та навіть щоб вивезти це, треба століття закалки. Але це гіпотеза.
Несвідоме точно знає, коли ти будеш готовий.

Дарʼя Барабаш
Панове! Сьогодні день, коли народилась людина, яка невиправно зіпсувала все кіно, літературу і спілкування після себе від США до Японії та Кореї — Зігмунд Фройд. Тепер не можна подивитись жодного фільму, на який психоаналіз не вплинув, бо починаючи з середини 70-х кіноіндустрія усвідомлено керувалася аналізом(а його вплив був очевидним ще раніше), крім того, що активно через цю ж призму інтерпретувалась. Особливо важливо прийшлось жанрам жахів, трилеру та аніме. Наше мовлення переповнене наслідками аналізу (daddy issues, milf, оральники, перенесення, витіснення…).

Головне лишатись на дистанції від цієї чуми, інакше усвідомлення того, від чого Ви отримуєте задоволення, забере у Вас останні його рештки.
Краще не звертайтесь до психоаналітика

Психоаналіз - це завжди боляче. 

Це не про збільшення комфорту, а скоріше про його зменшення.

У кожного з нас є сформована схема взаємодії з іншими людьми, і ця схема вибудувана таким чином, щоб отримувати задоволення. Це задоволення може бути як свідомим, так і неусвідомленим. Отже, якщо схема працює, задоволення більше ніж страждання, не звертайтесь до психоаналітика.

Лише у єдиному випадку психоаналіз може допомогти - коли усталена схема взаємодії з іншими не спрацьовує, коли вона призводить до страждання, страждання, що є нестерпним.

Це можна порівняти з уламками зламаної кістки, що зрослися у неправильному положенні. Будь-яка активність, що задіює місце колишнього перелому, завжди буде викликати дискомфорт та незначні больові відчуття. 

Єдине, що може допомогти, це повторний перелом кістки з послідуючим встановлення уламків вже у правильному положенні. Це викликає біль, це неприємно, але іноді це єдине, що може допомогти.

Повна версія статті у Telegraph
Чому дівчина не кидається на мене з ножем?

Образ жінки gold-diggerʼа, нахлібниці часто висміюється, проте радикальна екзистенційна позиція жінки-домогосподарки недооцінена. Ці жінки йдуть до кінця у смертельному ризику займаючи таким чином домінуючу позицію в діалектиці раба і Господаря за Кожевим. Не працюючи жінка буквально відмовляється від джерел існування, причому на рівні стереотипу ми можемо зафіксувати тенденцію до припинення саморозвитку жінки та деградування "в комфортних умовах"; також ми можем зафіксувати на рівні стереотипу емоційну залежність, нестабільність, "істеричність" жінок у стосунках, що свідчить про танатичну орієнтацію. Чоловік отримує ідентифікацію в жінці, та люблячого об’єкта, який також наділяє його фалосом; рабська позиція спрацьовує і приносить задоволення. Жінка ж лишається завжди невдоволена стосунками, бо її задоволення лежить за їх межами, а чоловік завжди уприсутнюється недоступністю – Третім, є тим чужим Іншим, який забороняє насолоду.

Читати далі!
На межі Уявного та поза нею. Змагання перцепції з Реальним

З ХХ ст. можна прослідкувати тяглість розвитку двох засобів виразності у мистецтві — безмежна деталізація Уявних елементів, перенавантаження текстурою, яке прориває гармонійність образу, виходить за межі форми, та, протилежний йому — спрощення до аморфності як такої. Особливо популярною є імітація складної фактури органіки — клітин(Ashley Blanton), нервових волокон(відома Oda Sondenland), гнилі, плісняви — того, що лежить по інший бік людського сприймання.

Проте водночас при погляді на такі полотна навскіс(спробуйте просто провести поглядом по картині, щоб не змінювати кут зору буквально), всі старання зірвати полотно Уявного з досвіду розсіюються, бо аморфні плями починають «працювати», вони наповнюються фантазмом, і в невротичного мистецтва так і не виходить просунутись далі від «Посланців» Гольбейна.

Читати далі!

Картинки: Hans Bellmer, 1958.
Florence Dussuyeer
🧚🏻‍♀️Вийшла стаття Хана Рубероїда про криптидів — "чудесних тварєй", монстрів, міфічних звірів та "воскреслих" вимерлих тварин як гіпервірування, їх долю в СРСР, Америці та сучасній Україні.

«Я не хочу відповідати, чи існують вони - це немає значення, чи фізична чупакабра, тому що воно існує - як інфовірус, як гіпервірування. Її злочини озвучували по ТБ частіше, ніж злочини реальних бандюганів, хоча здавалось би, що чупакабра, що бандюгани, це артефакти минулого, істоти свого часу - бандюкам місце в 90х і в серіалах про ментів, як чупакабрі місце в бестіаріях середньовіччя і безкінечним випускам "Інфошоку" і "Паралельного світу з Андрієм Сараулою"».
🧚🏻‍♀️ Хочеться послухати тепле інтерв’ю під чашечку чаю? Під ранкову каву о 12:42?
🌱Хочеться почути, як же люди долають замкнене коло «потрібно мати освіту, щоб працювати» - «потрібно працювати, щоб почати отримувати освіту»; та як це відчувається психоаналітику наважитись почати власну практику?

Дарʼя Барабаш завітала на «В гостях у психоаналітика», щоб розказати про це!
Що спільного в Ніцше та Winx?

Ідея Надлюдини є дистильованим неврозом у блискучій обгортці з пасофних обіцянок, що у Вас буде більше сил, щоб служити краще волі до влади; він транслює не більше, ніж ображену етику капіталізму, а критикуючи християнство за культ слабкості та фізичного виснаження, сам являє собою радше рештки людини, ніж людину. Це логічне довершення проєкту Супер-Его з руйнації суб’єкта, живим субстратом якого може бути тільки людина-металобрухт.

Так само, як капіталістично-бюрократичні держави, Ніцше прибирає зі сцени панівний означник, перекладаючи відповідальність за самознищення на самого суб’єкта.

Але людина — це канат між мавпою та Твайлайт Спаркл, натягнутий над прірвою; канат між іншим та тиранією материнського Супер-Его, що вимагає, крім традиційних та зрозумілих високих досягнень, ще блискіток на рожевому одязі, та постійного заперечення того, що Ваші досягнення присвячені Іншому; словом, ця нелюдська сутність вимагає від Вас неможливого — насолоджуватись (і діяти в так званих «своїх інтересах» при цьому, що є саме по собі протиріччям, бо насолоду уможливлює Інший).

Тож, якщо Ви лежите розбиті життям, і щось в Вашому серці шепоче: «Тобі не вистачає рожевого лаку для нігтів з єви, щоб краще вчитись», то знайте, що гірка правда в тому, що цей дифузний тиран Надлюдини, як пліснява, поселиться у вашому манікюрі і буде пити з Вас кров до останьої краплі, краще вже в церкву сходити.

Василіса Корисна-Копалина
DreamDataBot — ваш помічник у розумінні сновидінь і підсвідомих переживань. Бот надає загальний аналіз ваших снів, який може допомогти краще зрозуміти ваш емоційний стан і внутрішні конфлікти.

Як це працює:
Користувач описує свій сон.
Бот використовує пошук ключових слів у тексті, щоб визначити основні символи (наприклад, вода, шторм, птахи, вогонь).
Залежно від того, які символи знайдені, бот надає відповідні аналітичні інтерпретації на основі психологічних та психоаналітичних теорій.

Основні функції: Аналіз снів: Бот допоможе вам розшифрувати сновидіння на основі символів, таких як вода, шторм, птахи тощо. Це загальна інтерпретація, яка може дати початкові уявлення про ваші підсвідомі переживання.
Персоналізовані рекомендації: Бот надає поради для покращення психоемоційного стану, засновані на вашому сні. Консультація з психологом: Якщо ви відчуваєте, що ваші проблеми потребують глибшої психологічної допомоги, бот надає можливість записатися на консультацію до кваліфікованого психолога. Ці консультації не є психотерапевтичними сесіями, але можуть допомогти розібратися в складних емоційних питаннях.
Щомісячні підсумки: Платна послуга для отримання щомісячних звітів та інтерпретацій ваших снів, що допомагає зрозуміти емоційний стан і покращити психічне благополуччя.

Зверніть увагу: Інтерпретації снів, які надає бот, є загальними порадами та не замінюють професійну психологічну чи психотерапевтичну допомогу. Якщо у вас є серйозні психологічні проблеми або ви потребуєте терапії, будь ласка, зверніться до сертифікованого спеціаліста.

Розробник: Дар’я Барабаш