​​Муки вибору: чому буває складно прийняти остаточне рішення?

Щодня ми змушені приймати десятки різних рішень, та далеко не всі з них –доленосні. Проблема з'являється на етапі, коли найпростіший побутовий вибір дається людині складно, ніби від цього залежить усе. Як стати більш рішучою людиною та в чому причина надмірних сумнівів?

🔸Страх зробити помилку

Іноді людина так сильно боїться помилитися, що відмовляється від будь-якого вибору. Зрештою така нерішучість може негативно впливати на якість життя. Звісно, є випадки, коли вибір доленосний та потребує прискіпливого зважування всіх «за» і «проти». Однак у побутових справах варто привчити себе, що помилятися – це нормально. Такий підхід значно збільшить вашу ефективність.

🔸Чітке розуміння власних цілей та пріоритетів

Часто, роблячи вибір, люди забувають про головне – як це рішення в глобальному сенсі пов'язане з планами на життя, цінностями та пріоритетами. Зважувати «за» та «проти» значно простіше, коли є чіткі орієнтири. Наприклад, стабільність як цінність або жага змін, бажання фінансового зростання чи сімейного комфорту.

🔸Залишайте простір для маневру

Якщо прийняти остаточне рішення вкрай складно, але це необхідно зробити, спробуйте залишити собі «простір для маневру». Подумки обдумайте сценарій, що ви робитимете, якщо передумаєте або ваше рішення виявиться помилковим. Наприклад: продумайте, де житимете, якщо переїзд за кордон не виправдає ваших очікувань і захочеться повернутись. Або якщо вакансія, заради якої ви йдете з актуальної посади, вам не підійде.

​🤯Панічна атака: як швидко опанувати себе і прийти до тями

Панічна атака недарма зветься саме атакою. Вона зазвичай виникає раптово, але сприймається надзвичайно гостро. Ось людина спілкується, усміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре.

Зазвичай панічні атаки виникають без реальної небезпеки — як наслідок тривалого стресу й втоми. Потужний вияв тривоги захоплює всі наші відчуття та на певний проміжок часу стирає зв’язок із реальністю — звідси почуття приреченості, втрата самоконтролю.

Найкраща протидія панічній атаці — «заземлення», повернення до реальності та усвідомлення цілковитої безпеки.

Техніка «5-4-3-2-1» допоможе опанувати гостру раптову тривогу — свою чи людини поряд.

🔸Сядьте, упріться ногами в підлогу. Дихайте повільно. Концентруйтеся не на відчуттях, а на світі довкола.

🔸Назвіть:
🔸5 речей, які ви бачите поруч (стіл, телевізор, шафа, тарілка, чашка);
🔸4 речі, які відчуваєте фізично (тверда підлога, м’яка футболка, прохолодна стіна, шорсткий килим); 
🔸3 речі, які чуєте (музика, шум вулиці, пориви вітру);
🔸2 речі, які відчуваєте на нюх (дезодорант, запах книги);
🔸1 річ, яку можете відчути на смак (м’ятний льодяник).

❗️Важливо знати: поодинокі панічні атаки не є розладом, адже можуть виникати через стрес чи надмірну втому. Але якщо вони трапляються з певною періодичністю, в будь-який час, за різних обставин і часто без видимої причини — не зволікайте, зверніться до психолога чи психіатра.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

​Що подивитись у вихідні:

"Людина, яка змінила все" (2011)
Фінансові труднощі, невдачі, скептицизм рідних і знайомих — ніщо не зупинить людину в досягненні її мети, якщо ця людина — Біллі Бін. Менеджер нікому не відомої бейсбольної команди ставить перед собою практично нездійсненне завдання — розкрутити своїх підопічних, зробити так, щоб про них дізналися всі. Як відомо - мета виправдовує засоби. Біллі готовий піти на багато жертв та ризикованих дій, аби домогтися свого. Не всі його рішення схвалюються оточенням. Іноді хід його думок і дій абсолютно не піддається жодному поясненню. Але ж доля його підлеглих повністю залежить від того, як він себе поведе.
Чи зможе Біллі Бін не відступитися від своїх принципів і зберегти при цьому добрі взаємини з командою? І чи стане людиною, яка змінила все?

"У гонитві за щастям" (2006)
В основі сюжету — реальна історія життя, що трапилася на початку 1980-х років. Кріс Гарнер, продавець нікому не потрібної медичної техніки, вирішує почати життя з нуля. Він  влаштовується стажером у трейдингову компанію. Усі аргументи були проти нього: зазвичай лише одному з двадцяти біржових гравців-початківців вдається втриматися на своєму місці. Дружина йде від Кріса, залишивши з маленькою дитиною на руках, без житла і засобів до існування. Але в гонитві за своєю мрією Кріс зумів не просто залишитися на плаву, пережити безгрошів'я, поневіряння і навіть тюремне ув'язнення, а й заснувати врешті-решт власний бізнес і стати мільйонером...

Юлія Ворман, практичний психолог

​Як перестати бачити війну у снах

Війна зачепила усіх, і ми не можемо не бачити її уві сні — вона стала частиною нашого життя. Наш мозок банально не може ігнорувати таку масштабну тривогу.
Коли ми засинаємо, відчуваємо, як думки починають сплутуватись, одні образи непомітно перетворюються на інші. Для багатьох з нас – це картинки війни.

Поки що ми не можемо викреслити війну зі свого життя, але можемо намагатись зробити все, щоб сон став нашим надійним прихистком від тривог.

Насамперед слід дотримуватися загальних рекомендацій для покращення якості сну:
🔹провітрювання кімнати
🔹фізична активність протягом дня
🔹комфортна температура
🔹відмова від гаджетів за годину до сну
🔹якщо наснився жах, важливо зрозуміти, що він закінчився: випити води, обійняти того, с ким спиш.
🔹дієвим методом буде придумати альтернативний щасливий кінець історії та повторювати його впродовж дня. Це повинно згасити негативний вплив сновидіння і встановити нові асоціації.

Детальніше, про взаємозв’язок сновидінь і війни читайте тут.

Джерело: українське науково-популярне медіа Куншт

​«Я роблю недостатньо»: як перестати «гризти» себе

За останній час майже кожен стикався із цим внутрішнім звинуваченням. І це не залежить від того, наскільки багато робиш зараз. Що стоїть за цим звинуваченням?

Це – почуття провини, причому токсичної. Воно починає зсередини з’їдати, раз за разом опускаючи нас з головою у власну «недостатність»:
🔻 «он там люди, як люди – активні, працюють з ранку до ночі, а я і з ліжка встати не можу»,
🔻 «ось ці хлопці та дівчата на передовій, от вони молодці, а з мене яка користь тут?», 
🔻 «так, я щось роблю, але міг/могла б значно більше».
 
Знайомо?

З одного боку почуття провини може стимулювати не зупинятися і робити ще більше, ніж ми робимо. Допомагає вижити, об’єднуватися і підтримувати один одного. З іншого – воно навпаки може нас зупиняти, зводячи до стану фрустрації. Замість підйому і мотивації рухатись, ми втрачаємо енергію, бажання щось робити.

Як бути із цим?
➡️ Зупиняйтесь і помічайте, що відбувається всередині.
➡️ Запитуйте себе: які факти підтверджують, що я дійсно винен?
➡️ А які є факти того, що я не винен?
➡️ На що я дійсно маю вплив зараз, а на що - ні?
➡️ Перерахуйте, а краще запишіть те, що вже зробили. Перш за все для себе і своїх рідних.
➡️ Дайте собі відповідь на запитання: якби мій друг або подруга відчували таку ж провину, щоб ти міг їм сказати?     
 
Ви вціліли, змогли зберегти своє життя і здоров’я – це вже велике досягнення сьогодні! Допомогли іншому в чомусь – прекрасно!

Пам’ятайте, те, що робить кожен з нас для Перемоги варте поваги та визнання.

Джерело: БФ «Право на захист»

​Що подивитись у вихідні:

"Соціальна мережа" (2010)
У фільмі розповідається історія створення однієї з найпопулярніших в Інтернеті соціальних мереж - Facebook. Шалений успіх цієї мережі серед користувачів по всьому світу назавжди змінив життя студентів-однокурсників Гарвардського університету, які заснували її у 2004 році та за кілька років стали наймолодшими мультимільйонерами у США.

"1+1" (2011)
Отримавши інвалідність внаслідок нещасного випадку, багатий аристократ Філіп наймає в помічники людину, яка найменше підходить для цієї роботи, - молодого жителя передмістя Дрісса, який нещодавно вийшов із в'язниці. Про те, що з цього вийшло, ви можете подивитись у фільмі.

Юлія Ворман, практичний психолог

​​Високі стандарти та постійне бажання вдосконалюватись – хіба це погано?

Звісно, ні. Саме цього вчать нас десятки книжок про мотивацію. Але за певних умов, прагнення ідеалу призводить до зворотного результату. Розчарування, відсутність мотивації. Як вгамувати внутрішнього критика?

✅ Позбутись «чорно-білих» суджень

Окрема невдача – ще не робить вас поганою людиною, не професійною або не ефективною. Це лише частина нашого життя.

✅ Навчіться бути собі адвокатом

Уявіть, що не ви, а інша людина починає мучити себе за те, що в умовах повномасштабної війни, постійного стресу та щоденної загрози життю «не достатньо ефективна». Або відчуває апатію. Очевидно, для такого емоційного стану є об'єктивні причини. У вас вони також є.

✅ Женіть почуття провини та сорому

Прояви слабкості – це нормально. Вони не мають бути підставою для сорому та ненависті до себе. Зробіть висновки й просто рухайтесь далі.

✅ Уникайте нечесних порівнянь

Порівняння з іншими – здебільшого деструктивна практика. Особливо, коли ви знаєте лише «публічний» образ людини, як от в соцмережах. Усі допускають помилки, в усіх трапляються невдачі, в усіх бувають погані дні. Тому не варто ідеалізувати інших. Ідентичних історій успіху не існує – зосередьтесь на власній.

​Як допомогти дитині не боятись повітряної тривоги

«Увага! Повітряна тривога!».🔉 Раптовий звук сирени чи сповіщення в телефоні щоразу змушує здригатися. Здавалося б, ми вже знаємо, що це, і як треба діяти, але все одно на кілька секунд зависаємо. Для дітей все значно складніше.

За словами лікарів, у малюків все частіше проявляється страх раптової небезпеки — шуму, вибухів, сирени. Зустрічаються випадки, коли діти ховаються під ліжко чи у шафу. Як зарадити в такій ситуації?

Важливо пам’ятати, що діти дуже емпатичні, вони вбирають емоції та поводяться, так само як батьки.

Тож, аби знизити рівень тривоги у дитини:
🔸навчіться зберігати спокій;
🔸уникайте психологічних напружень у родині;
🔸сформуйте для дитини особисту навичку заміни.

Останнє дуже важливе для подальшого сприйняття і реакції дитини. Навичка заміни повинна заблокувати шлях дитини «під ліжко чи шафу», чи будь-яке інше місце, як реакцію на стрес. Попросіть малюка підбігти до вас і міцно обійняти. У такий спосіб тривожність замінюється теплом та ніжністю. Далі запропонуйте те, що саме для вашої дитини є особливим: улюблені іграшку, книжку, мультик.
Повторюйте таку заміну раз за разом, коли лунає сигнал повітряної тривоги.

💬І пам’ятайте: реакція батьків на стрес – приклад для дитини.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

​Що подивитись у вихідні:

"Квітка пустелі" (2009)
Варіс Діріє вимушено покинула рідну країну Сомалі у віці тринадцяти років. Не бажаючи слідувати вказівкам батьків і виходити заміж за дорослу людину, вона таємно вирушила в Могадішо. Пізніше дівчині вдалося дістатися до Лондона, де вона влаштувалася на роботу служницею в посольство рідної країни. Але після закриття державної установи на тлі початку війни, вона залишилася в незнайомій країні та без засобів до існування. Завдяки щасливому збігу обставин і впевненості у власних силах, через кілька років поневірянь по світу, Варіс вдалося побудувати кар'єру моделі. Досягнувши визнання і фінансової незалежності, вона не відмовлялася від участі в громадській діяльності. Взявши на себе обов'язки посла доброї волі, активістка вела невтомну боротьбу за права знедолених жінок своєї Батьківщини. Вона дуже добре пам'ятала подробиці власного шляху, щоб відмовитися від можливості допомогти тим, хто реально цього потребував. Думка Діріє стала вагомою в сучасному суспільстві й багато країн третього світу змушене реагували на заклики громадських діячів, беручи до уваги їх вимоги, прохання та побажання щодо змін.

"Одержимість" (2014)
Режисер і сценарист Дамьен Шазель створює музичну драму, яка отримує престижну нагороду - Пальмову гілку. У головній ролі актор Майлз Теллер, якому вдається максимально розкрити характер головного героя. Ендрю - початківець музикант, як і будь-який ентузіаст своєї справи весь свій час він присвячує творчості, адже це те чим він хоче займатися все життя. На своєму шляху він зустрічає диригента, який вважається кращим в країні, просто геній своєї справи. Тут здавалося залишається тільки радіти, раз такий метр звернув увагу на юне дарування, але насправді не все так гладко. Поступово просте бажання переростає в якусь одержимість, а вчитель-диригент цю пристрасть до музики підхоплює і починає виснажувати Ендрю репетиціями, і незабаром не залишається часу ні на сон, ні на їжу, а вже тим більше на прогулянки або ж взаємини з протилежною статтю. Переступаючи межу дійсного, початківець музикант хоче охопити те, що знаходиться за межею талановитої, але все ж звичайної людини. Насправді не кожна людина готова присвятити всього себе обраній професії, таких одиниці, і саме головний герой картини уособлення таких відчайдушних, божевільних музикантів, готових стерти руки в кров і зривати голос до хрипоти заради миті.

Юлія Ворман, практичний психолог

​💬 Що потрібно знати про тривогу?

Тривога — це стан, який можна описати як стан хвилювання, стурбованості, внутрішньої метушні, безпорадності, збентеження, непорозуміння, внутрішньої напруги.

Також тривога може супроводжуватися тілесними відчуттями, неприємними фізичними симптомами, купою зациклених думок тощо.

Тривога буває:
◽️фонова (постійна «база», з якою ми живемо та яка нам навіть необхідна, щоб позначати сигнали навколишнього середовища як небезпечні або безпечні);
◽️ситуаційна (пік чи потенціал дії, раптовий різкий підйом рівня тривоги — наприклад, так буває при панічній атаці).

Що бажано не використовувати при тривозі:

1️⃣ Алкоголь. Тому що він ніби знімає напругу «в моменті», але при тривалому прийомі підвищує тривожність та депресивні симптоми, зневоднює організм. Можна одноразово, якщо сильно трусить, зовсім трішки.

2️⃣ Вживання солодкої їжі та напоїв. Може сформуватися цикл заміщення тривоги саме їжею.  Солодке — це високий рівень глюкози у крові. У деяких людей це призводить до підвищення рівня гормонів, пов’язаних зі стресом. Солодощі особливо збуджують дітей, тому вживати їх малечі при тривозі не варто. 

3️⃣ Психоактивні речовини та надлишкове вживання стимуляторів. І кава, і чай — це енергетики. Їх надлишкове вживання призводить до надлишкового виділення нейромедіаторів, пов’язаних зі стресом. Тому тривожним особам краще такі напої взагалі не вживати. Можна або вранці, або коли потрібно простимулювати себе. Але не зловживайте. 

4️⃣ Постійне зациклення та відслідковування новин. Це одна з ключових проблем сучасності.

❗️Пам'ятайте: краще не фокусуватися на тому, на що ми не можемо  вплинути безпосередньо. Бо відчуття власного безсилля та спостереження за панікою інших дуже підсилює нашу власну тривожність.

Джерело: Вікторія Ратєєва, практична психологиня

Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати  українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?

Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Війна і загалом будь-які глобальні зміни провокують у дитини відчуття безладу, внутрішнього хаосу. Тому важливо навчити дитину методів саморегуляції, які допоможуть впоратися зі станом, коли дуже складно всередині й дитина не розуміє, що відбувається.

📍Створіть безпечний простір, безпечне місце для дитини: можна зробити невелику халабуду, щоб дитина там могла ховатися від цього почуття.

📍Запропонуйте разом надути повітряні кульки – це один із різновидів дихальних вправ. Вони допоможуть зняти тілесну напругу.

📍Подаруйте іграшку, яка б для дитини символізувала підтримку рідних і близьких.

📍Можете запропонувати дитині ігри з використанням льоду. Наприклад, заморозити якісь невеликі гумові іграшки в місткості з водою, і потім дитина їх «видобуває». Такі ігри дуже допомагають дитині зрозуміти, що з будь-яким станом, який є всередині, ми здатні впоратися й здатні на нього впливати.

Джерело: Арттерапевтичні Розмальовки

​​Що подивитись у вихідні

«Усі страхи Бо» (2023)

Чоловік на ім'я Бо живе у страху перед майже всім. Кожний вихід за межі квартири для нього — потенційна небезпека. Наважитися на будь-яку, навіть найменшу подорож — це справжній подвиг для нього. І це зрозуміло, оскільки світ сповнений неврівноваженими незнайомцями, а будь-яка машина, пристрій або техніка можуть зробити йому шкоду. Лише мати розуміє його до кінчиків пальців. Вони часто спілкуються телефоном. Але настав момент, коли Бо має вирушити в довгу подорож, попри всі свої переживання. Це буде не просто подорож, а дивовижне переміщення в часі та просторі з непередбачуваним пунктом призначення.

«Шукачі скарбів» (2014)

Фільм розповідає про життя двох друзів, Енді та Ленса, які поділяють пристрасть до металодетекції. Вони сподіваються знайти цінні артефакти, але їх більше цікавить сам процес полювання. У пошуках скарбів вони стикаються з різноманітними дивакуватими персонажами. Деякі з яких поділяють їхнє захоплення, а інші вважають їх диваками. Займаючись своїми повсякденними справами, Енді та Ленс також стикаються з особистими проблемами та негараздами у стосунках. Але їхня любов до металодетекції та міцна дружба допомагають їм йти вперед. Фільм є зворушливою комедією, яка оспівує радість переслідування своїх пристрастей і важливість справжньої дружби.

«Зелена книга» (2018)

Фільм показує 1960-ті та розповідає історію італо-американського вишибали з робітничого класу на ім'я Тоні Ліп, якого наймають возити й охороняти чорношкірого класичного піаніста, доктора Дона Ширлі, під час концертного туру по расово сегрегованому Півдню. Зіткнувшись із дискримінацією та небезпекою, ці двоє чоловіків зав'язують дивовижну дружбу і вчаться бачити за межами своїх відмінностей.

Джерело: uaserial.tv

​❓Як звільнитися від внутрішнього гніву

Страх, агресія та гнів – поширені емоції, які люди переживають під час війни. Відчуття несправедливості та болю. З часом їх стає все складніше контролювати.

Як допомогти собі звільнитися від важких емоцій? Всеукраїнська програма ментального здоров’я пропонує ефективну вправу під назвою «Сокира».

Що потрібно робити?

📍Станьте прямо, витягніть руки вперед та складіть їх разом перед собою долоня до долоні, ніби «сокиру»

📍Зробіть замах аж за голову та глибоко вдихніть

📍На видиху різко «розрубайте» повітря перед собою

Вправу потрібно повторювати доти, поки не відчуєте полегшення та розслаблення в тілі. І головне пам'ятайте: усі наші емоції, зокрема й деструктивні, зараз це нормально. Адже українці перебувають в умовах постійного стресу, і наше тіло це відчуває.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я

​Як впоратися із втратою дому? Поради психотерапевта

Мільйони українців вимушено покинули домівки через війну. Усім їм психологічно важко впоратися з тимчасовою втратою дому. Найважче тим, кому немає куди повертатися, бо дім знищили.

Залежно від індивідуальних особливостей людина може переживати гостру реакцію (сильні емоційні стани: тривога, смуток, злість, безнадія) на втрату і негостру (емоції та почуття, з якими людина може впоратися самостійно).

Переживання втрати – не пасивний процес. І дорога переживання долається легко, якщо немає перешкод.

Перешкодами можуть бути:
✅ Псевдооптимізм («все буде добре»). Таке переконання нереалістичне. Ніхто не знає, що точно станеться в майбутньому. Також це не дозволяє адаптуватися й щось робити: мовляв, все буде добре само собою.
✅ Застрягання думками у втраті та румінація. Людина дуже часто прокручує в думках спогади про попереднє житло і не живе в реальності.
✅ Блокування емоцій та уникнення розмов про втрату. Усі емоції потрібно прожити, щоб прийняти реальність такою, якою вона є.
✅ Cпостерігання за лідерами думок, з якими не знайомі в реальності. Тобто віра в те, що публічним людям варто довіряти, коли вони кажуть, що війна скоро закінчиться. Це дає фальшиву надію, що спричиняє «завмирання». Людина сидить, нічого не робить і чекає на кінець, сподіваючись, що все буде, як раніше.

Полегшити сприйняття втрати може модель переживання

🔺Потрібно визнати реальність, а не заперечувати. Не втікати від думок та розмов про втрату житла. Не блокувати емоції, які виникають.
🔺Виділити певний час та місце на переживання емоцій.
🔺Можна поплакати в безпечному місці стільки часу, скільки ви собі на це виділили.
🔺Далі почніть з елементарного – відновлення своєї рутини (пити каву, готувати їсти, проводити час із близькими, дотримуватися режиму сну тощо). Пізніше, коли з’явиться більше сил, можете збільшувати завдання та починати шукати краще житло, роботу.
🔺Усвідомте свої цінності: «Що для мене цінно в житті? Як це можна реалізувати?». Зрозумійте свої матеріальні та соціальні ресурси і з огляду на це реорганізуйте життя.
🔺Важливо мати проактивну позицію: просити про допомогу, знайомитися з людьми, підтримувати спілкування з рідними та друзями, вірити в себе. Звісно, якщо бачите, що без допомоги не обійтися, зверніться до психолога або психотерапевта і не бійтеся просити про підтримку друзів і рідних.

Втрати – частина нашого життя, але це не означає, що ми не маємо відчувати через них смуток. Важливо дозволити собі відчувати все й повільно знайти та облаштувати нове місце проживання так, щоб було комфортно, наскільки це можливо у ваших умовах.

Джерело: Світлана Ровнова, психотерапевтка (українське науково-популярне медіа Куншт) .

Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати  українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?

Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.

​Що подивитись у вихідні

"Великі очі" (2014)
Дія кінокартини відбувається в 50-ті роки. Саме в цей час художник Уолтер Кін, якого ніхто не знав, вразив публіку своїми незвичайними картинами. На полотнах чоловік зображував дітей з великими очима, тим самим придумавши попарт. Унікальні картини викликали серед людей значний ажіотаж. Зображення дітей були всюди, а картини висіли в кожному будинку. Уолтер став справжньою знаменитістю, але його дружина Маргарет заявила про те, що вона є автором полотен. Після цієї заяви стали відкриватися подробиці сімейного життя художника. Люди чекали правди, хто ж є генієм, який написав картини.

"Король говорить" (2010)

Один із синів короля Британії Георга V, герцог Альберт із дитинства заїкається, через що його мова стає нечіткою і мало хто може його зрозуміти. Щоб впоратися з цим, Альберт відвідує різних лікарів, ось тільки від них немає ніякої користі, лише тільки витрачені гроші. Далі головний герой припиняє відвідувати сеанси, але його дружина Єлизавета так просто здаватися не збирається. Вона докладає багато зусиль і знаходить контакти одного іноземного фахівця на прізвище Лог. Чоловік зарекомендував себе як хороший лікар, всі його пацієнти показують блискучі результати. Бентежить лише одне — дивні та суперечливі методи лікування...

Юлія Ворман, практичний психолог

​Хочу рухатися вперед, «але»… Які бувають перешкоди на шляху до самореалізації?

Реалізація власного потенціалу – одна з базових потреб людини. Коли ви успішно застосовуєте свої знання, вміння і здібності, знаєте, чого прагнете, це дарує почуття гармонії.

Однак часто на шляху до самореалізації люди потрапляють у різні когнітивні пастки, які ж самі собі створюють. Як їх розпізнати та уникнути?

🔴 Бажання охопити все й відразу

Бажання досягти ідеалу у всіх сферах життя одночасно часто призводить до банального вигорання. Для початку варто зрозуміти: в якій сфері на даному етапі життя самореалізація для вас найбільш важлива. Сфокусуйтеся на цій меті.

🔴 Готовність до надзусиль

Визначившись зі сферою діяльності, в якій ви прагнете реалізувати свій потенціал, важливо об'єктивно оцінити всі виклики. Будь-який розвиток передбачає збільшення зусиль. Потрібно бути готовим до цього.

🔴 Страх невдачі й прокрастинація

Вийшовши за межі звичного, ви здатні оцінити свій реальний потенціал. Але страх невдачі часто змушує нас стояти на місці. Залишатися на тому рівні, де людина вже досягла певного успіху. Зрештою бажання самореалізації не зникає, а ми ніби подумки відкладаємо його на потім, коли стануться ідеальні умови.

🔴 Страх успіху або синдром самозванця

Часто перешкодою до самореалізації стає впевненість людини у власній пересічності та водночас ігнорування своїх професійних якостей, знань і вмінь. У такому разі, коли людина досягає успіху, вона почувається так, ніби всіх надурила і насправді не заслуговує на свою посаду, заробітну плату або статус. Доречно в таких випадках скласти докладний список своїх переваг та умінь. Тримайте його перед собою.

Джерело: психологиня Тетяна Декало

​«Я відчуваю постійну втому»: як вберегти власний ресурс

Інколи через стрес і психологічне навантаження ми відчуваємо постійну втому. І одразу ставимо собі запитання: «Де взяти ресурс?». Але чомусь часто ігноруємо інші, не менш важливі: «Як це — бути в ресурсі — для мене» чи «Як берегти свій ресурс?»

✅ Зрозумійте, що для вас означає бути в ресурсі
Ви в ресурсі — це НЕ тоді, коли ви НЕ втомлені. Ми не можемо прагнути до чогось «не». Бути в ресурсі — це з легкістю братися за завдання, відчуваючи при цьому спокій, задоволення і азарт. Навіть проговорюючи замість слова «втома» слово «задоволення», ми вже можемо почуватися краще.

✅ Не витрачайте ресурс на речі, які не приносять користі
Подивіться: на що зараз витрачаєте свій ресурс? Складіть список і знайдіть те, від чого можна відмовитися. Наприклад, вам не потрібні суперечки в інтернеті, спілкування з людьми, з якими  нудно, і щоденне читання новин.

✅ Віднайдіть власні способи відпочинку
Ваше завдання — точно розуміти, що наповнює вас енергією та позбавляє напруги. Для кожного це буде щось своє. Тож важливо достеменно знати, як це працює саме для вас.

✅ Плануйте відпочинок
Навіть якщо це звучить дивно, все одно плануйте відпочинок. І йдеться не тільки про мандрівки. Планувати можна (і варто) час (чи день) без справ, денний сон, прогулянку, відпочинок перед телевізором чи медитативні практики відновлення, а також перерву на чай.

✅ Розвивайте в собі культуру відпочинку
Навчіться сприймати відпочинок не як щось вимушене, «бо ви так далі не можете», а як щось прекрасне і бажане. Пробуйте нові способи відпочивати. Створюйте «відпочинкові» традиції  для себе і близьких.

Джерело: Блог про психологію і стосунки «Поцілунки»

​Що подивитись у вихідні

"Завжди кажи «так»" (2008)
Карла не назвеш душею компанії, він зануда, який не надто любить виходити з дому. Все його життя легко вкладається у схему "дім — офіс — дім", і до певного часу це цілком його влаштовує. Але одного разу він зустрічає приятеля, який говорить йому, що сіре життя можна змінити дуже швидко. Потрібно просто сходити на спеціальний семінар. Філософія нових вчителів життя виявляється досить простою — на всі пропозиції і питання потрібно відповідати "так". І дійсно, це просте правило швидко змінює нудне життя Карла: в нього з'являються нові захоплення, на роботі він отримує підвищення, а одного разу знайомиться з неймовірною дівчиною. Здається, проста філософія правильна, залишається тільки радіти і пожинати плоди. Але дуже скоро перед Карлом постають питання, на які не так вже й легко відповісти просто "так" або "ні".

"Чоловік на ім'я Отто" (2022)
Шістдесятитрирічний Отто Андерсон, що живе в передмісті Пітсбурга, пів року тому втратив кохану дружину Соню. Не маючи сил впоратися з її смертю, пенсіонер приймає рішення вирушити в інший світ слідом за дружиною. Ось тільки в день самогубства всі його плани руйнують нові сусіди: Марісоль, Томмі та їхні дочки Еббі та Луна...

Юлія Ворман, практичний психолог