✨ САМОТНІСТЬ: ПРОКЛЯТТЯ ЧИ ДАР? ✨
Знайома ситуація? Начебто люди навколо є, але почуваєшся самотньо. 😞 Чому так?
📌 Самотність — це не просто відсутність людей поруч. Вона може бути наслідком глибоких психологічних процесів: дитячих травм, страху близькості або втрати власної ідентичності у відносинах.
💡 3 види самотності:
1️⃣ Самотність через відторгнення – коли людина сама закривається від світу. "Мені це не потрібно", "Я впораюсь сам".
2️⃣ Самотність через розчинення – коли людина втрачає себе у стосунках: "Я — це він/вона".
3️⃣ Невротична самотність – коли коливаєшся між крайнощами: "Хочу близькості! Ні, всі погані, піду в себе".
Є ще нарцистична та депресивна самотність, але це заслуговує окремого топіку.
⚡️ Сучасний світ тільки підсилює самотність. Соцмережі створюють ілюзію зв’язку, але часто залишають після себе порожнечу. Пандемія, війна, вигоряння, перевантаження інформацією – усе це робить нас ще більш ізольованими.
🥀 Але самотність – це не вирок!
✅ Почнемо з рефлексії - зрозуміємо свої бажання та сенси, чому зараз я обираю це. Бажаю бути самотнім - чудово. Насолоджуємось. В парі? Ок. Що я роблю або не роблю для цього? Може слід попрацювати над собою? Щоб краще зрозуміти коріння цієї теми?
✅ Перевір, що для тебе означають стосунки. Вони про справжню близькість чи страх залишитися одному?
✅ Звісно ви цю тему можете розглянути у терапії. Запрошую до себе.
💬 Напиши в коментарях: ти відчуваєш самотність чи кайфуєш від усамітнення?
👉 Мій Instagram 👉 instagram.com/zlotnikovandrii
Знайома ситуація? Начебто люди навколо є, але почуваєшся самотньо. 😞 Чому так?
📌 Самотність — це не просто відсутність людей поруч. Вона може бути наслідком глибоких психологічних процесів: дитячих травм, страху близькості або втрати власної ідентичності у відносинах.
💡 3 види самотності:
1️⃣ Самотність через відторгнення – коли людина сама закривається від світу. "Мені це не потрібно", "Я впораюсь сам".
2️⃣ Самотність через розчинення – коли людина втрачає себе у стосунках: "Я — це він/вона".
3️⃣ Невротична самотність – коли коливаєшся між крайнощами: "Хочу близькості! Ні, всі погані, піду в себе".
Є ще нарцистична та депресивна самотність, але це заслуговує окремого топіку.
⚡️ Сучасний світ тільки підсилює самотність. Соцмережі створюють ілюзію зв’язку, але часто залишають після себе порожнечу. Пандемія, війна, вигоряння, перевантаження інформацією – усе це робить нас ще більш ізольованими.
🥀 Але самотність – це не вирок!
✅ Почнемо з рефлексії - зрозуміємо свої бажання та сенси, чому зараз я обираю це. Бажаю бути самотнім - чудово. Насолоджуємось. В парі? Ок. Що я роблю або не роблю для цього? Може слід попрацювати над собою? Щоб краще зрозуміти коріння цієї теми?
✅ Перевір, що для тебе означають стосунки. Вони про справжню близькість чи страх залишитися одному?
✅ Звісно ви цю тему можете розглянути у терапії. Запрошую до себе.
💬 Напиши в коментарях: ти відчуваєш самотність чи кайфуєш від усамітнення?
👉 Мій Instagram 👉 instagram.com/zlotnikovandrii
Forwarded from Andrey Zlotnikov
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Життя – це постійний рух, але для людини з симптомами нав’язливості будь-яка зміна – це не просто виклик, а справжній хаос. Його світ побудований на жорстких правилах, ритуалах і передбачуваності. Чому для нього навіть незначні зміни можуть стати катастрофою? Давай розбиратися.
Чому страх змін такий сильний?
1️⃣ Зміни = Втрата контролю. Для людини з симптомами нав’язливості порядок – це не просто комфорт, а спосіб тримати світ під контролем. Новий досвід, навіть позитивний, сприймається як потенційна загроза.
2️⃣ Катастрофічне мислення. Мозок такої людини працює за схемою: «Якщо я не зроблю все так, як завжди, щось жахливе станеться». Зміни в житті наближають нас до смерті, а коли все стабільно і світ незмінний, то ніби нічого і не відбувається.
3️⃣ Перфекціонізм і страх помилок. Для багатьох людей зміни – це можливість зростати, а для невротика нав’язливості – це ризик зробити щось неідеально. Він уникає нових ситуацій, бо боїться помилитися. Краще залишитися в знайомому середовищі, ніж ризикувати зробити щось «не так».
4️⃣ Звичні ритуали як захист. Уяви собі фортецю, в якій кожен камінь – це звичний ритуал. Викинь один – і вся конструкція може обвалитися. Для людини з нав’язливими симптомами її ритуали – це спосіб створити безпечний простір. Саме тому зміни можуть викликати панічну атаку.
Як невротик нав’язливості може навчитися приймати зміни?
✅ Поступове розширення зони комфорту – почни з малого. Наприклад, спробуй змінити час ранкового підйому на 5 хвилин.
✅ Перенесення фокусу з ритуалів на реальність – аналізуй свої страхи та перевіряй, чи справді зміни ведуть до катастрофи.
✅ Робота з тривогою – психотерапія, техніки дихання, медитація можуть допомогти навчитися проживати зміни без паніки.
✅ Дозволити собі помилятися – світ не завалиться, якщо ти зробиш щось неідеально.
Я можу зізнатись, що не зважаючи на відсутність педантичності, в мене є прояви рис невротика навязливості, а як щодо тебе? @zlotnikovandrii
Чому страх змін такий сильний?
1️⃣ Зміни = Втрата контролю. Для людини з симптомами нав’язливості порядок – це не просто комфорт, а спосіб тримати світ під контролем. Новий досвід, навіть позитивний, сприймається як потенційна загроза.
2️⃣ Катастрофічне мислення. Мозок такої людини працює за схемою: «Якщо я не зроблю все так, як завжди, щось жахливе станеться». Зміни в житті наближають нас до смерті, а коли все стабільно і світ незмінний, то ніби нічого і не відбувається.
3️⃣ Перфекціонізм і страх помилок. Для багатьох людей зміни – це можливість зростати, а для невротика нав’язливості – це ризик зробити щось неідеально. Він уникає нових ситуацій, бо боїться помилитися. Краще залишитися в знайомому середовищі, ніж ризикувати зробити щось «не так».
4️⃣ Звичні ритуали як захист. Уяви собі фортецю, в якій кожен камінь – це звичний ритуал. Викинь один – і вся конструкція може обвалитися. Для людини з нав’язливими симптомами її ритуали – це спосіб створити безпечний простір. Саме тому зміни можуть викликати панічну атаку.
Як невротик нав’язливості може навчитися приймати зміни?
✅ Поступове розширення зони комфорту – почни з малого. Наприклад, спробуй змінити час ранкового підйому на 5 хвилин.
✅ Перенесення фокусу з ритуалів на реальність – аналізуй свої страхи та перевіряй, чи справді зміни ведуть до катастрофи.
✅ Робота з тривогою – психотерапія, техніки дихання, медитація можуть допомогти навчитися проживати зміни без паніки.
✅ Дозволити собі помилятися – світ не завалиться, якщо ти зробиш щось неідеально.
Я можу зізнатись, що не зважаючи на відсутність педантичності, в мене є прояви рис невротика навязливості, а як щодо тебе? @zlotnikovandrii