Шановні колеги, цієї суботи – 18 січня 2025 року - відбудеться другий воркшоп ІІ модулю річної програми «Розлади особистості» Отто Кернберга!

Тема воркшопу: “Антисоціальний розлад особистості (АРО)”.

Чому цей розлад особистості важливий для вивчення з Отто Кернбергом?

Ми впевнені, що DSM-5, який є настільною книгою сучасних психотерапевтів, не розкриває тієї глибини поняття АРО, який дозволяє впевнено диференціювати його від інших особистісних розладів.

Отто Кернберг, доктор медичних наук, психіатр, психоаналітик, психотерапевт, на власному 70-річному клінічному досвіді перевірив дієвість свого погляду щодо диференціації АРО. Науковий внесок Отто Кернберга чітко окреслює перехідну межу між: нарцисичним розладом - синдромом злоякісного нарцисизму - антисоціальним розладом.
Деталі та реєстрація на програму за посиланням:
https://edu.borderline.institute/?utm_source=fb_group&utm_medium=pd&utm_campaign=psy-practice

Що ж буде на суботньому воркшопі?

1.Лекційний матеріал - основа будь-якого навчання:
Включає детальний огляд різних варіантів антисоціальності - від простих антисоціальних рис, комбінованих з іншими типами особистісних розладів у їхніх двох варіантах - пасивно-паразитичному й активному, і сам антисоціальний розлад у чистому вигляді. Все це необхідно вміти розпізнавати, щоб розуміти, в яких випадках у терапії є шанси і як нам організовувати терапію залежно від наявності антисоціальних аспектів.
Для комфортного сприйняття матеріалу лекційний блок поділений на дві частини: 1,5 і 1 година.
2.Практична частина - публічна клінічна супервізія:
Включає півторагодинні інтервенції Отто Кернберга щодо клінічного випадку супервізанта
Вже завтра - 15 січня 2025 року - ми надамо учасникам другого модулю анамнез і транскрипти сесій з пацієнтами, що дозволить зробити попередній висновок про хід терапії та спрогнозувати можливі варіанти її розвитку.
18 січня 2025 року Отто Кернберг проведе детальний огляд випадку та надасть рекомендації у проведенні терапії нашому супервізанту.
Те, як Отто Кернберг резюмує пацієнтів і які глибокі інтервенції пропонує, допомагає учасникам програми сформулювати глибше розуміння своїх пацієнтів.
З відгуків попередніх воркшопів ми знаємо, що супервізії д-ра Кернберга виявляються неймовірно просувними для багатьох терапевтів, які починають застосовувати інсайти від Отто Кернберга в терапії своїх пацієнтів.

3. Сесія запитань та відповідей:
Отто Кернберг наживо, протягом години, відповідатиме на питання учасників ІІ Модулю програми.
Поставте свої питання досвідченому психотерапевту, яким має 70-річний клінічний досвід роботи зі своїми пацієнтами!
Проясність для себе питання, на які ви не можете знайти відповідь! Реєструйтеся на програму та отримайте перевірені знання, досвід та позитивні враження від неймовірної атмосфери навчання з Отто Кернбергом!

Встигніть зареєструватися до 17 січня 2025 року щоб взяти онлайн участь у воркшопі з Отто Кернбергом!
Деталі та реєстрація на програму за посиланням:
https://edu.borderline.institute/?utm_source=fb_group&utm_medium=pd&utm_campaign=psy-practice

Приєднуйтеся до нашого онлайн навчання та здобувайте власний досвід роботи з різними проявами особистісних розладів разом з нашим викладачем доктором Отто Кернбергом!

✨ САМОТНІСТЬ: ПРОКЛЯТТЯ ЧИ ДАР? ✨

Знайома ситуація? Начебто люди навколо є, але почуваєшся самотньо. 😞 Чому так?

📌 Самотність — це не просто відсутність людей поруч. Вона може бути наслідком глибоких психологічних процесів: дитячих травм, страху близькості або втрати власної ідентичності у відносинах.

💡 3 види самотності:
1️⃣ Самотність через відторгнення – коли людина сама закривається від світу. "Мені це не потрібно", "Я впораюсь сам".
2️⃣ Самотність через розчинення – коли людина втрачає себе у стосунках: "Я — це він/вона".
3️⃣ Невротична самотність – коли коливаєшся між крайнощами: "Хочу близькості! Ні, всі погані, піду в себе".

Є ще нарцистична та депресивна самотність, але це заслуговує окремого топіку.

⚡️ Сучасний світ тільки підсилює самотність. Соцмережі створюють ілюзію зв’язку, але часто залишають після себе порожнечу. Пандемія, війна, вигоряння, перевантаження інформацією – усе це робить нас ще більш ізольованими.

🥀 Але самотність – це не вирок!
✅ Почнемо з рефлексії - зрозуміємо свої бажання та сенси, чому зараз я обираю це. Бажаю бути самотнім - чудово. Насолоджуємось. В парі? Ок. Що я роблю або не роблю для цього? Може слід попрацювати над собою? Щоб краще зрозуміти коріння цієї теми?

✅ Перевір, що для тебе означають стосунки. Вони про справжню близькість чи страх залишитися одному?

✅ Звісно ви цю тему можете розглянути у терапії. Запрошую до себе.

💬 Напиши в коментарях: ти відчуваєш самотність чи кайфуєш від усамітнення?

👉 Мій Instagram 👉 instagram.com/zlotnikovandrii

Життя – це постійний рух, але для людини з симптомами нав’язливості будь-яка зміна – це не просто виклик, а справжній хаос. Його світ побудований на жорстких правилах, ритуалах і передбачуваності. Чому для нього навіть незначні зміни можуть стати катастрофою? Давай розбиратися.

Чому страх змін такий сильний?

1️⃣ Зміни = Втрата контролю. Для людини з симптомами нав’язливості порядок – це не просто комфорт, а спосіб тримати світ під контролем. Новий досвід, навіть позитивний, сприймається як потенційна загроза.

2️⃣ Катастрофічне мислення. Мозок такої людини працює за схемою: «Якщо я не зроблю все так, як завжди, щось жахливе станеться». Зміни в житті наближають нас до смерті, а коли все стабільно і світ незмінний, то ніби нічого і не відбувається.

3️⃣ Перфекціонізм і страх помилок. Для багатьох людей зміни – це можливість зростати, а для невротика нав’язливості – це ризик зробити щось неідеально. Він уникає нових ситуацій, бо боїться помилитися. Краще залишитися в знайомому середовищі, ніж ризикувати зробити щось «не так».

4️⃣ Звичні ритуали як захист. Уяви собі фортецю, в якій кожен камінь – це звичний ритуал. Викинь один – і вся конструкція може обвалитися. Для людини з нав’язливими симптомами її ритуали – це спосіб створити безпечний простір. Саме тому зміни можуть викликати панічну атаку.

Як невротик нав’язливості може навчитися приймати зміни?

✅ Поступове розширення зони комфорту – почни з малого. Наприклад, спробуй змінити час ранкового підйому на 5 хвилин.
✅ Перенесення фокусу з ритуалів на реальність – аналізуй свої страхи та перевіряй, чи справді зміни ведуть до катастрофи.
✅ Робота з тривогою – психотерапія, техніки дихання, медитація можуть допомогти навчитися проживати зміни без паніки.
✅ Дозволити собі помилятися – світ не завалиться, якщо ти зробиш щось неідеально.

Я можу зізнатись, що не зважаючи на відсутність педантичності, в мене є прояви рис невротика навязливості, а як щодо тебе? @zlotnikovandrii

Деталі та реєстрація:
https://edu.borderline.institute/?utm_source=email&utm_medium=pd&utm_campaign=psy-practice