Криза судової системи: чи можливо подолати надмірне навантаження?
Доки пересічний українець ще не зрозумів масштабу проблеми, правники вже хапаються за голову. Якщо найближчим часом проблема завантаженості суддів не буде вирішена, ми ризикуємо опинитись в ситуації, коли судовий захист формально діє, але реально – ні.
Адміністративний спір, для прикладу, згідно процесуального законодавства має бути розглянутий протягом 60 днів з дня відкриття провадження. На практиці ж сьогодні ці строки можуть складати 6 місяців і більше, а іноді – навіть кілька років.
І проблема не лише в тому, що конкретний позивач буде довше, ніж розраховував, очікувати на судовий захист. Проблема глибше.
Наведу приклад зі своєї практики. Військова частина знає, що якщо відмову у звільненні військовий оскаржить до суду, то від подачі позову до набрання рішенням законної сили після перегляду в апеляційному порядку мине півроку (і це – за найоптимістичнішими прогнозами). Що це означає для військової частини? Що безпідставна відмова в звільненні – це майже гарантований спосіб затримати у себе військовослужбовця на півроку-рік. І цим способом, на жаль, користуються.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Доки пересічний українець ще не зрозумів масштабу проблеми, правники вже хапаються за голову. Якщо найближчим часом проблема завантаженості суддів не буде вирішена, ми ризикуємо опинитись в ситуації, коли судовий захист формально діє, але реально – ні.
Адміністративний спір, для прикладу, згідно процесуального законодавства має бути розглянутий протягом 60 днів з дня відкриття провадження. На практиці ж сьогодні ці строки можуть складати 6 місяців і більше, а іноді – навіть кілька років.
І проблема не лише в тому, що конкретний позивач буде довше, ніж розраховував, очікувати на судовий захист. Проблема глибше.
Наведу приклад зі своєї практики. Військова частина знає, що якщо відмову у звільненні військовий оскаржить до суду, то від подачі позову до набрання рішенням законної сили після перегляду в апеляційному порядку мине півроку (і це – за найоптимістичнішими прогнозами). Що це означає для військової частини? Що безпідставна відмова в звільненні – це майже гарантований спосіб затримати у себе військовослужбовця на півроку-рік. І цим способом, на жаль, користуються.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Нові правила критичності для українських підприємств: що змінив Уряд у системі бронювання
Система бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств - один із найбільш чутливих інструментів правового регулювання в умовах воєнного стану. Вона безпосередньо впливає на кадрову стабільність бізнесу, операційну спроможність підприємств і, зрештою, на функціонування економіки держави.
22 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює правила гри для підприємств, що мають або прагнуть отримати статус критично важливих.
За офіційною позицією КМУ та Мінекономіки у даному разі плануються такі зміни:
Зміна 1. Підвищення мінімальної заробітної плати для бронювання
Нове правило: для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання конкретного працівника рівень його середньої заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат, що на сьогодні дорівнює 25 941 грн.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Система бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств - один із найбільш чутливих інструментів правового регулювання в умовах воєнного стану. Вона безпосередньо впливає на кадрову стабільність бізнесу, операційну спроможність підприємств і, зрештою, на функціонування економіки держави.
22 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює правила гри для підприємств, що мають або прагнуть отримати статус критично важливих.
За офіційною позицією КМУ та Мінекономіки у даному разі плануються такі зміни:
Зміна 1. Підвищення мінімальної заробітної плати для бронювання
Нове правило: для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання конкретного працівника рівень його середньої заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат, що на сьогодні дорівнює 25 941 грн.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
👍1
Продати спільне майно без нотаріальної згоди більше не вийде: нові правила для подружжя
В Україні після набрання чинності Законом №4824-IX змінилися правила оформлення окремих майнових правочинів, що стосуються спільної власності подружжя та передачі майна дітям. Документ одночасно посилює вимоги до оформлення згоди одного з подружжя на розпорядження спільним майном і спрощує процедури у випадках, коли дитина безоплатно отримує нерухомість чи інше цінне майно. Відтепер дозвіл органу опіки у частині таких правочинів не потрібен.
Згода подружжя тепер має бути нотаріально посвідченою
Однією з ключових змін стало оновлення статті 65 Сімейного кодексу України, яка регулює порядок розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Відтепер згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, повинна оформлюватися саме як нотаріально посвідчений документ, а не як заява із нотаріально засвідченим підписом.
Фактично законодавець відмовився від підходу, коли у багатьох випадках використовувалася заява із нотаріально засвідченим підписом. Тепер використовується нотаріально посвідчена згода, яка має юридичне значення і впливає на оформлення правочину.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
В Україні після набрання чинності Законом №4824-IX змінилися правила оформлення окремих майнових правочинів, що стосуються спільної власності подружжя та передачі майна дітям. Документ одночасно посилює вимоги до оформлення згоди одного з подружжя на розпорядження спільним майном і спрощує процедури у випадках, коли дитина безоплатно отримує нерухомість чи інше цінне майно. Відтепер дозвіл органу опіки у частині таких правочинів не потрібен.
Згода подружжя тепер має бути нотаріально посвідченою
Однією з ключових змін стало оновлення статті 65 Сімейного кодексу України, яка регулює порядок розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Відтепер згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, повинна оформлюватися саме як нотаріально посвідчений документ, а не як заява із нотаріально засвідченим підписом.
Фактично законодавець відмовився від підходу, коли у багатьох випадках використовувалася заява із нотаріально засвідченим підписом. Тепер використовується нотаріально посвідчена згода, яка має юридичне значення і впливає на оформлення правочину.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
👍1
ДТП перед розлученням: хто платить за розбите спільне авто
Уявіть ситуацію, коли спільне авто вартістю майже мільйон гривень потрапляє в ДТП незадовго до розлучення. Один із подружжя вимагає компенсацію за половину цілого авто, а інший готовий платити лише за брухт. У системі сімейних спорів поділ транспортних засобів займає і так особливе місце через їхню юридичну природу як неподільних речей. Якщо нерухомість можна поділити в натурі, то автомобіль, як правило, залишається в одного з подружжя, а інший отримує грошову компенсацію. Тобто постає питання: яку саме суму має виплатити власник, якщо на момент поділу авто перетворилося на купу металобрухту після ДТП?
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Автомобіль, придбаний у цей період, вважається спільним незалежно від того, на чиє ім’я він зареєстрований. Оскільки авто неможливо поділити фізично без втрати його цільового призначення, суди застосовують механізм ст. 71 СК України, тобто присуджують річ одному, а іншому — компенсацію.
Згадайте новину: Позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя заощадження та стягнути з колишньої дружини на його користь частки - що вирішив суд
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Уявіть ситуацію, коли спільне авто вартістю майже мільйон гривень потрапляє в ДТП незадовго до розлучення. Один із подружжя вимагає компенсацію за половину цілого авто, а інший готовий платити лише за брухт. У системі сімейних спорів поділ транспортних засобів займає і так особливе місце через їхню юридичну природу як неподільних речей. Якщо нерухомість можна поділити в натурі, то автомобіль, як правило, залишається в одного з подружжя, а інший отримує грошову компенсацію. Тобто постає питання: яку саме суму має виплатити власник, якщо на момент поділу авто перетворилося на купу металобрухту після ДТП?
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Автомобіль, придбаний у цей період, вважається спільним незалежно від того, на чиє ім’я він зареєстрований. Оскільки авто неможливо поділити фізично без втрати його цільового призначення, суди застосовують механізм ст. 71 СК України, тобто присуджують річ одному, а іншому — компенсацію.
Згадайте новину: Позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя заощадження та стягнути з колишньої дружини на його користь частки - що вирішив суд
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Суд відмовив позивачці у встановленні факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем: мотиви судового рішення
Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову про встановлення факту проживання позивачки однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем.
За матеріалами справи, у грудні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув житель Старокостянтинівської громади. Він проходив службу у лавах ЗСУ з березня 2022 року.
Через кілька місяців після його смерті до суду звернулася жителька Старокостянтинова з позовом про встановлення факту проживання із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Позивачка стверджувала, що з березня 2022 року вони проживали як чоловік і дружина, вели спільне господарство, разом облаштовували побут та планували спільне майбутнє. Також зазначала, що у документах військової частини була вказана як «наречена», а її контакти військовослужбовець залишив для зв’язку з командуванням.
Пользуйтесь консультацией: Выплаты за погибшего на войне мужа. История из жизни
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову про встановлення факту проживання позивачки однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем.
За матеріалами справи, у грудні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув житель Старокостянтинівської громади. Він проходив службу у лавах ЗСУ з березня 2022 року.
Через кілька місяців після його смерті до суду звернулася жителька Старокостянтинова з позовом про встановлення факту проживання із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Позивачка стверджувала, що з березня 2022 року вони проживали як чоловік і дружина, вели спільне господарство, разом облаштовували побут та планували спільне майбутнє. Також зазначала, що у документах військової частини була вказана як «наречена», а її контакти військовослужбовець залишив для зв’язку з командуванням.
Пользуйтесь консультацией: Выплаты за погибшего на войне мужа. История из жизни
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Чи можливе одночасне існування двох різних правових режимів спільної власності щодо одного об’єкта нерухомого майна
У практиці державної реєстрації прав зустрічаються ситуації, коли щодо одного й того ж об’єкта нерухомого майна у ДРРП одночасно наявні записи як про спільну сумісну, так і про спільну часткову власність. Повʼязано це насамперед із особливостями старих правовстановлюючих документів та практики оформлення прав у різні роки.
Чи є правомірним одночасне існування двох різних правових режимів спільної власності щодо одного об’єкта нерухомого майна - варто розібратися.
Спільна часткова власність - це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (частина перша статті 356 ЦК України).
Спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (частина перша статті 368 ЦК України).
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
У практиці державної реєстрації прав зустрічаються ситуації, коли щодо одного й того ж об’єкта нерухомого майна у ДРРП одночасно наявні записи як про спільну сумісну, так і про спільну часткову власність. Повʼязано це насамперед із особливостями старих правовстановлюючих документів та практики оформлення прав у різні роки.
Чи є правомірним одночасне існування двох різних правових режимів спільної власності щодо одного об’єкта нерухомого майна - варто розібратися.
Спільна часткова власність - це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (частина перша статті 356 ЦК України).
Спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (частина перша статті 368 ЦК України).
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для осіб, які вже втратили близьких внаслідок збройної агресії ( КАС ВС справа № 160/13713/25)
КАС ВС у справі № 160/13713/25 розглянув справу щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.
Спірне питання - є питання правомірності рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через загибель/смерть рідного брата, який був військовослужбовцем.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7-9 статті 23 Закону № 3543-XII).
КАС ВС звернув увагу, що п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачає чотири підстави для надання відстрочки від призову, а саме у разі якщо близький родич, зазначений у переліку цієї норми:
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
КАС ВС у справі № 160/13713/25 розглянув справу щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.
Спірне питання - є питання правомірності рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через загибель/смерть рідного брата, який був військовослужбовцем.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7-9 статті 23 Закону № 3543-XII).
КАС ВС звернув увагу, що п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачає чотири підстави для надання відстрочки від призову, а саме у разі якщо близький родич, зазначений у переліку цієї норми:
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Закон не передбачає «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові КМУ (яка на початку війни збільшувала строк) визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. (ВС КЦС, № 759/13893/23 від 01.04.2026 р.)
Справа - на мій особистий погляд - є красномовним підтвердженням, що на жаль, швидкі законодавчі та нормативні зміни, а особливо, юридично некоректні нормативні регулювання можуть негативно вплинути на долю людини. І справа навіть не в тому, що правила не потребують змін, а в тому, що “принцип правової визначеності” недарма придумано. І коли в черговий раз виконавча влада, або законотворці поспіхом приймають певні акти, страждають від цього, фактично, звичайні люди, що не мають юридичної освіти, та не можуть обʼєктивно слідкувати за постійними змінами правил гри.
Так, у липні 2023 року син спадкодавиці звернувся до суду з позовом до її онуки про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовна заява мотивована тим, що після смерті його матері, він офіційно, звернувшись до нотаріуса 24 липня 2023 року отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Справа - на мій особистий погляд - є красномовним підтвердженням, що на жаль, швидкі законодавчі та нормативні зміни, а особливо, юридично некоректні нормативні регулювання можуть негативно вплинути на долю людини. І справа навіть не в тому, що правила не потребують змін, а в тому, що “принцип правової визначеності” недарма придумано. І коли в черговий раз виконавча влада, або законотворці поспіхом приймають певні акти, страждають від цього, фактично, звичайні люди, що не мають юридичної освіти, та не можуть обʼєктивно слідкувати за постійними змінами правил гри.
Так, у липні 2023 року син спадкодавиці звернувся до суду з позовом до її онуки про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовна заява мотивована тим, що після смерті його матері, він офіційно, звернувшись до нотаріуса 24 липня 2023 року отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
👍1
Громадянин стягнув з заводу моральну шкоду завдану внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ОП КЦС ВС по справі № 279/1834/22 від 22 квітня 2024 року)
громадян разом зі своєю сім’єю проживає у приватному будинку. Поряд з його житловим будинком, розташовані ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». Обидва підприємства займаються обробкою деревини та виготовленням з неї продукції.
Позивач вказував, що протягом тривалого часу відповідачами порушується його право, а також право його сім’ї на безпечне для життя і здоров’я довкілля, безпечні умови проживання, створюється ризик виникнення надзвичайно небезпечних захворювань.
Внаслідок роботи даних підприємств значно підвищується концентрація пилу та шкідливих хімічних сполук у повітрі. Він та його сім’я змушені дихати повітрям, наповненим викидами небезпечних забруднюючих речовин.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
громадян разом зі своєю сім’єю проживає у приватному будинку. Поряд з його житловим будинком, розташовані ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». Обидва підприємства займаються обробкою деревини та виготовленням з неї продукції.
Позивач вказував, що протягом тривалого часу відповідачами порушується його право, а також право його сім’ї на безпечне для життя і здоров’я довкілля, безпечні умови проживання, створюється ризик виникнення надзвичайно небезпечних захворювань.
Внаслідок роботи даних підприємств значно підвищується концентрація пилу та шкідливих хімічних сполук у повітрі. Він та його сім’я змушені дихати повітрям, наповненим викидами небезпечних забруднюючих речовин.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
👍1
Ухвалення судом першої інстанції рішення щодо померлої особи без залучення її правонаступників є безумовною підставою для скасування такого рішення ВП ВС (справа № 367/8835/16)
Суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб’єкта права, фактично вирішує спір щодо суб’єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, у зв’язку з чим таке рішення є ухваленим за відсутності належної сторони, процес фактично відбувається без відповідача, що унеможливлює реалізацію принципу змагальності та права бути вислуханим.
Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб’єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом її повернення на користь держави з незаконного володіння фізичної особи.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Спадкоємець відповідача, який не брав участі у справі, оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. Підставою апеляційного оскарження, окрім порушення судом норм матеріального права, було ухвалення судом першої інстанції рішення у справі майже через два роки після смерті відповідача без залучення скаржника як правонаступника відповідача. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб’єкта права, фактично вирішує спір щодо суб’єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, у зв’язку з чим таке рішення є ухваленим за відсутності належної сторони, процес фактично відбувається без відповідача, що унеможливлює реалізацію принципу змагальності та права бути вислуханим.
Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб’єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом її повернення на користь держави з незаконного володіння фізичної особи.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Спадкоємець відповідача, який не брав участі у справі, оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. Підставою апеляційного оскарження, окрім порушення судом норм матеріального права, було ухвалення судом першої інстанції рішення у справі майже через два роки після смерті відповідача без залучення скаржника як правонаступника відповідача. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Лицемірство депутатів. ВР відмовилась декриміналізувати порно
Верховна Рада України не підтримала законопроєкт про декриміналізацію виробництва та поширення порнографії.
Законопроєкт набрав лише 207 голосів, хоча проти проголосувало лише п’ять депутатів, у той час, як 60 нардепів не голосувало.
Аналізуйте судовий акт: Вирок за оплатне розповсюдження своїх порнографічних фото і відео через “Телеграм” - особа була засуджена до позбавлення волі з іспитовим строком (Октябрський районний суд м.Полтави №544/856/20 від 10.06.2022 р.)
"В сучасній демократичній Україні і далі будуть кидати у вʼязницю на 7 років за те що дорослі люди будуть один одному свої оголені фото надсилати", – написав у Телеграм автор законопроєкту.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Верховна Рада України не підтримала законопроєкт про декриміналізацію виробництва та поширення порнографії.
Законопроєкт набрав лише 207 голосів, хоча проти проголосувало лише п’ять депутатів, у той час, як 60 нардепів не голосувало.
Аналізуйте судовий акт: Вирок за оплатне розповсюдження своїх порнографічних фото і відео через “Телеграм” - особа була засуджена до позбавлення волі з іспитовим строком (Октябрський районний суд м.Полтави №544/856/20 від 10.06.2022 р.)
"В сучасній демократичній Україні і далі будуть кидати у вʼязницю на 7 років за те що дорослі люди будуть один одному свої оголені фото надсилати", – написав у Телеграм автор законопроєкту.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Суддя ВП ВС Віталій Уркевич розповів під час міжнародного науково-дослідного семінару про етичні та нормативні підходи до використання ШІ в судочинстві
Український досвід унормування застосування технологій штучного інтелекту під час здійснення правосуддя презентував суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич на науково-дослідному семінарі в межах проєкту «Електронне правосуддя у фокусі: порівняльне дослідження України та Німеччини», який відбувся в м. Кракові (Польща). Цей проєкт реалізується Національним університетом «Києво-Могилянська академія» спільно з Кельнським університетом прикладних наук.
Як повідомив Віталій Уркевич, 18 вересня 2024 року XX з’їзд суддів України затвердив нову редакцію Кодексу суддівської етики, щоб гармонізувати національні стандарти поведінки суддів під час виконання професійних обов’язків і позасудової діяльності з міжнародними нормами в цій сфері. Важливо, що одна зі статей оновленого Кодексу (ст. 16) регулює саме питання допустимості застосування суддями технологій ШІ у професійній діяльності. Так, стаття передбачає, що використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це:
- не впливає на незалежність та неупередженість судді;
- не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень;
- не порушує вимог законодавства.
Відповідне унормування розтлумачено в Коментарі до Кодексу суддівської етики. У ньому зазначено, що технології ШІ пропонують новітні інструменти, здатні потенційно змінити традиційні підходи до здійснення правосуддя, підвищити його ефективність, швидкість і доступність. У Коментарі пояснено, що ст. 16 Кодексу суддівської етики встановлює етичні стандарти, які б дозволили суддям використовувати переваги технологій штучного інтелекту, мінімізуючи при цьому потенційні загрози фундаментальним принципам судочинства.
Аналізуючи детальніше умови, за яких використання ШІ в судочинстві є допустимим, суддя ВП ВС зауважив, що, як закріплено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, вимога про недопущення впливу штучного інтелекту на незалежність та неупередженість судді є фундаментальною і захищає саму сутність правосуддя. Так само використання ШІ не має замінювати внутрішнє переконання судді, сформоване на основі всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Український досвід унормування застосування технологій штучного інтелекту під час здійснення правосуддя презентував суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич на науково-дослідному семінарі в межах проєкту «Електронне правосуддя у фокусі: порівняльне дослідження України та Німеччини», який відбувся в м. Кракові (Польща). Цей проєкт реалізується Національним університетом «Києво-Могилянська академія» спільно з Кельнським університетом прикладних наук.
Як повідомив Віталій Уркевич, 18 вересня 2024 року XX з’їзд суддів України затвердив нову редакцію Кодексу суддівської етики, щоб гармонізувати національні стандарти поведінки суддів під час виконання професійних обов’язків і позасудової діяльності з міжнародними нормами в цій сфері. Важливо, що одна зі статей оновленого Кодексу (ст. 16) регулює саме питання допустимості застосування суддями технологій ШІ у професійній діяльності. Так, стаття передбачає, що використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це:
- не впливає на незалежність та неупередженість судді;
- не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень;
- не порушує вимог законодавства.
Відповідне унормування розтлумачено в Коментарі до Кодексу суддівської етики. У ньому зазначено, що технології ШІ пропонують новітні інструменти, здатні потенційно змінити традиційні підходи до здійснення правосуддя, підвищити його ефективність, швидкість і доступність. У Коментарі пояснено, що ст. 16 Кодексу суддівської етики встановлює етичні стандарти, які б дозволили суддям використовувати переваги технологій штучного інтелекту, мінімізуючи при цьому потенційні загрози фундаментальним принципам судочинства.
Аналізуючи детальніше умови, за яких використання ШІ в судочинстві є допустимим, суддя ВП ВС зауважив, що, як закріплено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, вимога про недопущення впливу штучного інтелекту на незалежність та неупередженість судді є фундаментальною і захищає саму сутність правосуддя. Так само використання ШІ не має замінювати внутрішнє переконання судді, сформоване на основі всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Суд: ТЦК СП мають право викликати військовозобов’язаного для уточнення персональних даних, навіть якщо він раніше оновив частину даних у за стосунку «Резерв+» чи оформив відстрочку (Шевченківський районний суд м. Львова №466/12436/24 від 30.04.2026 р.)
Чоловік оскаржував постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на нього було накладено штраф 25 тис. гривень. 05.10.2024 року за його адресою була направлена повістка рекомендованим листом через Укрпошту, з явкою на прибуття в ТЦК СП на 11:00 год. 16.10.2024 року, з метою проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних, проте він не з’явився, причин які б були поважними, не повідомив, чим порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач вважав, що вказана постанова складена безпідставно, викладені в ній факти не відповідають дійсності з наступних підстав:
- постанова не містить посилання на конкретну норму, яку порушив позивач;
- перед накладенням штрафу відповідачем позивач проходив обстеження у медичному закладі (визнаний обмежено придатним) і ці дані наявні у ТЦК;
- уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 здійснював вчасно 19.05.2024 року через центр надання адміністративних даних;
- повістка не відповідає правилам оформлення, оскільки містить назву неіснуючого ТЦК; не відповідає правилам оформлення в частині підписання її не уповноваженою особою, яка не була керівником ТЦК СП;
- адреса одержувача на конверті, у якому була повістка, вказана неповна не зазначено номер квартири;
- повідомлення УКРПОШТИ про залишення рекомендованого листа не відповідає встановленим правилам надання послуг поштового зв’язку, оскільки не містить відмітки «Повістка ТЦК».
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
Чоловік оскаржував постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на нього було накладено штраф 25 тис. гривень. 05.10.2024 року за його адресою була направлена повістка рекомендованим листом через Укрпошту, з явкою на прибуття в ТЦК СП на 11:00 год. 16.10.2024 року, з метою проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних, проте він не з’явився, причин які б були поважними, не повідомив, чим порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач вважав, що вказана постанова складена безпідставно, викладені в ній факти не відповідають дійсності з наступних підстав:
- постанова не містить посилання на конкретну норму, яку порушив позивач;
- перед накладенням штрафу відповідачем позивач проходив обстеження у медичному закладі (визнаний обмежено придатним) і ці дані наявні у ТЦК;
- уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 здійснював вчасно 19.05.2024 року через центр надання адміністративних даних;
- повістка не відповідає правилам оформлення, оскільки містить назву неіснуючого ТЦК; не відповідає правилам оформлення в частині підписання її не уповноваженою особою, яка не була керівником ТЦК СП;
- адреса одержувача на конверті, у якому була повістка, вказана неповна не зазначено номер квартири;
- повідомлення УКРПОШТИ про залишення рекомендованого листа не відповідає встановленим правилам надання послуг поштового зв’язку, оскільки не містить відмітки «Повістка ТЦК».
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
