В Україні дуже важко дожити до пенсії. З нашими показниками середньої тривалості життя, вийти на заслужений відпочинок можуть одиниці. Держава має винагороджувати таких людей. А своїми мізерними виплатами та повним ігнором лише карає за довгі трудові роки.

Що ж з цим робити?
Експерти розмірковують в статті «Самі винні: чому українці не стають довгожителями» - https://proposition.org.ua/sami-vynni-chomu-ukrayinczi-ne-stayut-dovgozhytelyamy/

На постійне проживання в США або ЄС переїхали б 27,9% українців, якби їм надали громадянство без будь-яких умов, не поїхали б 68,7% – свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене у жовтні 2020 року.

У січні 2020 року в уряді України повідомили, що всього за останнє десятиліття з України виїхали і не повернулися назад близько 3,8 млн громадян країни або близько 10% її населення.

Українці їдуть за кордон у пошуках високооплачуваної роботи і якісної освіти. Серед найпопулярніших напрямків – Польща, Чехія, Фінляндія. До 2014 року в цьому списку була і Росія, але через війну на Донбасі й анексію Криму основний напрямок тепер – це Захід.

Каким бы трендовым не казался дауншифтинг, бросить карьеру, сдать квартиру и переехать в украинское село стремятся далеко не «толпы» отечественной молодежи. Даже при наличии Интернета делать там откровенно нечего. Ни работы, ни развлечений, ни нормальной помощи в экстренной ситуации.

Парадокс: перекладывая бумажки в модном столичном офисе агрохолдинга, ты чувствуешь себя более защищенным, нежели в поте лица работая на полях того же агрохолдинга. Сельское население, обеспечивающее своим трудом не только все эти столичные офисы, но и почти треть экономики страны, оставлено фактически на произвол судьбы.

Как изменить эту ситуацию – читайте в нашем новом материале - https://proposition.org.ua/vitchyznyanyj-apk-potenczijna-tochka-rostu-dlya-ukrayiny/

Україні загрожує колапс науки

29 березня 2021 ініціативна група «Першого грудня» в підтримку науковців звернулась до влади, щоб окреслити загрози для української науки:

«І влада, і всі ми повинні пам’ятати: без сучасних якісних університетів і без потужної наукової системи демократична європейська Україна з убезпеченими кордонами і високим рівнем життя громадян неможлива".

Україна з першої двадцятки провідних наукових держав світу опинилася внизу першої сотні. Це засвідчує, що науку, як і культуру, все ще трактують як не варту уваги «надбудову», яка тільки поглинає кошти, а тому має фінансуватись «за залишковим принципом.

Що гіршою є наука, то менше ми знаємо про себе самих, своє суспільство, світ та природу. А тому програємо тим, у кого наука краща. Якісне навчання в Україні повинно стати основним пріоритетом, наука – найвищою формою виробництва, а інтелектуальна праця має мати найвищу вартість.

Обговоримо цю ситуацію завтра о 19:00 в Клабхаус.Приєднуйтесь!
https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

Україна – на восьмому місці світового рейтингу мігрантів. Тобто лише з семи країн цієї планети люди виїжджають охочіше, ніж з території нашої держави. Зауважте, що це дані VoxUkraine за 2017 рік. Тобто наразі ситуація може бути ще гіршою.

Хто емігрує? Різні люди. Але інтелектуальна еліта складає значну частину потоку мігрантів. Хірурги та інженери, айтишникі та біологи, викладачі та літератори. Вони назавжди стають частиною чужої економіки, чужої науки, чужої культури.

Чи можна це зупинити? Як заохотити їх повертатися? Яким чином залучати інтелектуальний ресурс інших держав до України?

Чекаємо на ваші пропозиції сьогодні о 19.00 в Клабхаус - https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

Сімейна лікарка Віта Олещенко про вплив децентралізації на тривалість та якість життя на селі.

Взагалі децентралізації потрібна у всьому, абсолютно всьому. Я з маленького села Чернігівської області, де зараз ваша децентралізація. І там всі сили, які там ближче були до мого села, вони об'єдналися, повністю реорганізували роботу всього, абсолютно всього, відбудували новеньку амбулаторію, відбудували ферму, де розводять дуже стару таку породу, школу, дали дуже багато робочих місць, відремонтували дороги.

Тобто децентралізація дала кошти, громада вже розподіляє ті кошти на те, що потрібно. Вони збираються кожного місяця і вирішують питання. Звичайно це було б дуже добре. Керувати з Києва – це як сидіти на якийсь вежі і дивитися згори, і говорити «давайте те, давайте це». Але це ж не працює, потрібно бути на цьому місці, дивитися, як то все відбувається.

Саме через це у нас дуже багато проблем, на рахунок екології, на рахунок виробки вирубки лісів, на рахунок стихійних звалищ, на рахунок забруднення води, забруднення водойми, забруднення каналізаційними стоками.

Точних даних про те, скільки українців працює за кордоном немає. За даними Міністерства соціальної політики, в 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів. В окремі періоди, під час сезонних робіт, було 7-9 млн мігрантів.
Водночас на постійне проживання за кордон виїхали 11 тис. 311 осіб, а повернулися – 1 тис. 996.

У 2020 році, за даними голови Національного банку України, було близько 3 млн трудових мігрантів. Протягом року в країну повернулися 400-500 тисяч осіб, але переважно через пандемію коронавірусу. Країни Євросоюзу закривалися на локдаун, люди втрачали роботу і змушені були повертатися.

У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становить 2,5-3 млн.

Що робить влада, аби зупинити еміграцію українців? Як вона працює з науковим потенціалом? Як заохочує молодих вчених?

Ділімося успішним кейсами, аби разом вирішити проблему відтоку цінних кадрів. Долучайтеся сьогодні о 19:00 в Клабхаус, щоб послухати та обговорити всі питання з нашими спікерами:

- Альона Лукіна, директор рекрутингового агентства;
- Маргарита Ситник, представниця аналітичного центру Gremi Personal.

Чекаємо на вас о 19:00 - https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

Когда закрывается дверь – открывается форточка.
Если украинские специалисты бегут за лучшей жизнью в Европе, то почему бы не заменить их на людей, которые за лучшей жизнью бегут в Украину?
Готов ли отечественный бизнес к такому развитию событий? Что делает для привлечения инженеров, технологов, врачей из стран третьего мира?

Поговорим об этом уже через 30 минут. Присоединяйтесь - https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

За перший рік роботи в “турборежимі” народні депутати Верховної Ради IX скликання (з 29 серпня 2019 по 29 серпня 2020 року) ухвалили 264 закони, а депутати VIII скликання (з 27 листопада 2014 по 27 листопада 2015 року) - 330.

Про це повідомили у Комітеті виборців України. Також депутати VIII скликання зареєстрували більше законопроєктів: 4,8 тис. проти 3,4 тис. у депутатів IX скликання.

Серед усіх видів туризму гастрономічний сьогодні – найбільш трендовий.

Щорічні надходження у світі до коронакризи сягали $150 млрд. Туристичні маршрути невеликими господарствами дуже популярні в Європі, вони навіть діляться тематично: дороги вина, дороги смаку, дороги вина та смаку – рибні, сирні, медові, оливкові, фруктово-ягідні та багато інших маршрутів.

У ЄС порахували: якщо середній чек звичайного туриста дорівнює €50, то середній чек туриста саме гастрономічного маршруту – €200.

За даними руху “Чесно”, за 2020 рік у Верховній Раді IX скликання відбулося 5844 голосування — це близько 15,97 годин натискання на кнопку, з яких близько 45%, або 2632 голосування, одержали понад 226 голосів. Більшість голосувань стосувалася проєктів законів, ще частина — проєктів постанов.

Найбільш консолідуючими так і залишилося голосування 2019 року — про тимчасову президію Ради (390), лічильну комісію і голову Ради (382).

У 2020 році найбільшу кількість голосів набрало голосування за внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів — за основу проголосувало 374 нардепи, але у 2-му читанні законопроєкт набрав — 322 голоси.

Якщо говорити саме про 2-ге читання і 2020 рік, то найбільше голосів отримав № 3220 щодо підтримки платників податків через COVID-19.

Воююча країна не має соромитися власної пропаганди – дніпровський пропозиціонер О.Безуглий.

У соцмережі Clubhouse відбулося онлайн-засідання ПРОпозиціонери Клубу на тему “Інформаційна гігієна держави. Хто має цим займатися?”. Депутат Дніпровської міської ради від ПП «Пропозиція» та шеф-редактор видання «Наше місто» Олексій Безуглий переконаний:

“На жаль, сьогодні немає жодного дієвого інструмента боротьби з ворожою пропагандою чи з фейками, окрім, як контрпропаганда. В умовах війни жодна просвітницька компанія, жодна грантова програма не зможуть замінити людський інтелект, який здатен або не здатен вірити – не вірити, сприймати чи відсіювати інформацію.

Для протидії дезінформації потрібні великі потужності - насамперед створення власних соцмереж. Приміром, у Китаї є TikTok, у американців - Facebook і Instagram, у росіян – Телеграм. Україні теж слід цим зайнятися. А українцям вчитися фільтрувати і перевіряти інформацію. І не піддаватися стадному інстинкту її цілковитого сприйняття".

Якби українці дотримувалися законів власної країни, то якість життя населення була б значно вище за нинішню.
Таку думку нам часто намагаються нав’язати політики, виправдовуючи власну неспроможність. Мовляв, парламент приймає хороші документи, але їх ніхто не виконує.

Втім дослідники кажуть, що ця теза не зовсім вірна. Адже за Індексом верховенства закону (від World Justice Project) Україна посідає 72-е сходинку світового рейтингу. Цей результат гірший за показники Естонії (10 місце), Грузії (43), Казахстану (63) та Білорусі (69).
Але ми випереджаємо такі країни, як Сербію, Росію, Мексику, Туреччину тощо.

Тож хто дійсно винен? Що критичніше: якість законів чи ступінь їхнього виконання? Поговоримо про це в голосовому чаті нашого телеграм-каналу сьогодні о 19:00.
Долучайтесь до розмови та висловлюйте свої думки!

Інтелектуальна міграція за кордон залежить від відповідальності держави і бізнесу – дніпровська пропозиціонерка Ю.Дмитрова.

Заступниця директора департаменту соцполітики Дніпровської міськради Юлія Дмитрова розповіла власний рецепт, як боротися з кадровим голодом в Україні.

«Держава має пришвидшити реформи в медицині і освіті, активізувати важливі інфраструктурні проекти. Це ключові речі, від яких залежить безпека і рівень життя людини, і які прописані у вигляді п’яти головних функцій центральної влади в програмі партії «Пропозиція». Водночас, місцеве самоврядування в Дніпрі вже давно включилося у всі процеси, бо ми, як ніхто, зацікавлені в кадрах. Бізнес же має працювати на майбутнє: створювати робочі місця, активізувати навчання, відправляти на стажування за кордон, щоб люди з натхненням поверталися працювати і піднімати Україну", - резюмувала пропозиціонерка.