Долучайтеся до розмови сьогодні о 19:00 - https://t.me/propositioner?voicechat
Кожен українець має бути готовий до воєнних дій через програму тренінгів
Попри те, що військового вторгнення Росії на вільну частину України не відбулося, українці мають завжди бути напоготові. Адже країна-агресор і далі залишатиметься сусідом, тож ескалація може трапитися будь-якої миті. На цьому під час онлайн-дискусії ПРОпозиціонери Клубу наголосив майор Збройних Сил України оперативного резерву Павло Хазан.
У тих, хто зараз служить в армії, є чіткі посадові інструкції, накази, настанови або бойові розпорядження. У тих, хто знаходиться в резерві, теж є документ, відповідно до якого людину у разі великого вторгнення призвуть, і ця людина буде виконувати свої обов’язки у тому роді військ і по тому фаху, по якому, власне, вона навчалася або мала бойовий досвід. Набагато складніше щодо цивільного населення.
«Питання не стільки до місцевої влади, скільки до формування національної державної політики в цій галузі. Тому що тривалий час українці не готувалися не лише до війни, а й навіть до будь-яких надзвичайних ситуацій.
От, наприклад, я для своєї команди днями організував тренінг з домедичної підготовки – що робити до того, як приїхала швидка? Його проводив бойовий офіцер для цивільних людей: що робити звичайній цивільній людині у разі настання якоїсь небезпеки, коли щось сталося з людиною поруч чи з групою людей.
Якщо відпрацювати ці питання, і у людей будуть уміння і знання, що робити в небезпечній ситуації за цивільних умов, то звичайно, якщо, не дай Бог, в нас буде атака Росії, то вони точно зорієнтуються. І це має бути система тренінгів на виробництвах, в організаціях. І якщо не Міністерство оборони разом з МОЗ це робитимуть, то ініціювати це можуть місцеві органи влади», – підкреслив депутат-пропозиціонер.
Попри те, що військового вторгнення Росії на вільну частину України не відбулося, українці мають завжди бути напоготові. Адже країна-агресор і далі залишатиметься сусідом, тож ескалація може трапитися будь-якої миті. На цьому під час онлайн-дискусії ПРОпозиціонери Клубу наголосив майор Збройних Сил України оперативного резерву Павло Хазан.
У тих, хто зараз служить в армії, є чіткі посадові інструкції, накази, настанови або бойові розпорядження. У тих, хто знаходиться в резерві, теж є документ, відповідно до якого людину у разі великого вторгнення призвуть, і ця людина буде виконувати свої обов’язки у тому роді військ і по тому фаху, по якому, власне, вона навчалася або мала бойовий досвід. Набагато складніше щодо цивільного населення.
«Питання не стільки до місцевої влади, скільки до формування національної державної політики в цій галузі. Тому що тривалий час українці не готувалися не лише до війни, а й навіть до будь-яких надзвичайних ситуацій.
От, наприклад, я для своєї команди днями організував тренінг з домедичної підготовки – що робити до того, як приїхала швидка? Його проводив бойовий офіцер для цивільних людей: що робити звичайній цивільній людині у разі настання якоїсь небезпеки, коли щось сталося з людиною поруч чи з групою людей.
Якщо відпрацювати ці питання, і у людей будуть уміння і знання, що робити в небезпечній ситуації за цивільних умов, то звичайно, якщо, не дай Бог, в нас буде атака Росії, то вони точно зорієнтуються. І це має бути система тренінгів на виробництвах, в організаціях. І якщо не Міністерство оборони разом з МОЗ це робитимуть, то ініціювати це можуть місцеві органи влади», – підкреслив депутат-пропозиціонер.
Нам треба не переглядати історію Афганської війни, а шанувати афганців, які захищають Україну, і дбати про армію – дніпровська пропозиціонерка Юлія Дмитрова
15 лютого в Україні відзначили День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В цей день в 1989 року були виведені останні радянські військові підрозділи з Афганістану. Із започаткування свята у 2004 році пройшло багато часу. Українці дізналися, що таке бойові дії не десь за кордоном, а безпосередньо на території власної країни. Про це говорили й на черговому онлайн-засіданні ПРОпозиціонери Клубу.
Працюючи на посаді заступниці директора департаменту соціполітики Дніпровської міськради Юлії Дмитровій доводиться постійно спілкуватися як з учасниками АТО чи ООС, так і з ветеранами Афганістану. Каже, дуже неприємно бачити, коли наші військові на спільних заходах часом демонструють воїнам-інтернаціоналістам певну неприязнь. Мовляв, ті були загарбниками.
«Але слід розуміти, що афганці були комбатантами, їх захищає Женевська конвенція. На час війни в Афганістані вони були військовослужбовцями СРСР, знаходились під присягою і виконували свою місію в складі військових підрозділів Збройних Сил тієї країни. А з початком україно-російської війни саме вони, маючи досвід і бойовий вишкіл, теж пішли на фронт. Тож нам треба не переглядати історію, а шанувати афганців, які захищають Україну. Окрім того, ми маємо дбати про власну армію, на яку б рівнялися інші країни. І тоді ми зможемо говорити про активну участь у миротворчих місіях за кордоном.
Але в умовах низької матеріальної мотивації українські військові після проходження служби на Сході України воліють їхати на службу за кордон за пристойною оплатою праці від ООН. Влада має переламати цю ситуацію – ми маємо дбати насамперед про власну безпеку. Тому хорошими є всі ініціативи Президента Зеленського, пов’язані зі зростанням заробітних плат наших військових, вирішення їхніх соціальних проблем», – наголосила Юлія Дмитрова.
15 лютого в Україні відзначили День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В цей день в 1989 року були виведені останні радянські військові підрозділи з Афганістану. Із започаткування свята у 2004 році пройшло багато часу. Українці дізналися, що таке бойові дії не десь за кордоном, а безпосередньо на території власної країни. Про це говорили й на черговому онлайн-засіданні ПРОпозиціонери Клубу.
Працюючи на посаді заступниці директора департаменту соціполітики Дніпровської міськради Юлії Дмитровій доводиться постійно спілкуватися як з учасниками АТО чи ООС, так і з ветеранами Афганістану. Каже, дуже неприємно бачити, коли наші військові на спільних заходах часом демонструють воїнам-інтернаціоналістам певну неприязнь. Мовляв, ті були загарбниками.
«Але слід розуміти, що афганці були комбатантами, їх захищає Женевська конвенція. На час війни в Афганістані вони були військовослужбовцями СРСР, знаходились під присягою і виконували свою місію в складі військових підрозділів Збройних Сил тієї країни. А з початком україно-російської війни саме вони, маючи досвід і бойовий вишкіл, теж пішли на фронт. Тож нам треба не переглядати історію, а шанувати афганців, які захищають Україну. Окрім того, ми маємо дбати про власну армію, на яку б рівнялися інші країни. І тоді ми зможемо говорити про активну участь у миротворчих місіях за кордоном.
Але в умовах низької матеріальної мотивації українські військові після проходження служби на Сході України воліють їхати на службу за кордон за пристойною оплатою праці від ООН. Влада має переламати цю ситуацію – ми маємо дбати насамперед про власну безпеку. Тому хорошими є всі ініціативи Президента Зеленського, пов’язані зі зростанням заробітних плат наших військових, вирішення їхніх соціальних проблем», – наголосила Юлія Дмитрова.
Якщо співпрацювати з національно-культурними спільнотами, в Дніпрі можна безкоштовно віддати дитину на курси з івриту, вірменської чи німецької мови.
В Києві та на Півдні країни чимало пропозицій познайомити бажаючих не лише з мовою, а й з культурою кримськотатарського народу.
Закарпаття дає безліч можливостей для вивчення та застосування на практиці угорської.
В нашій країні мешкають представники десятків різних національностей. І це унікальна нагода розширювати власний кругозір та вивчати нові мови. Щоправда, користуємося ми нею не дуже активно. В світових рейтингах знання іноземних мов Україна знаходиться десь всередині першої сотні. А це не найкращий результат.
❓То будуть українці вивчати іноземні мови
❓В якій кількості
❓Тільки англійську-російську-іспанську
❓Чи польську, грузинську, болгарську
Обговоримо?
Долучайтеся у четвер о 19:00!
В Києві та на Півдні країни чимало пропозицій познайомити бажаючих не лише з мовою, а й з культурою кримськотатарського народу.
Закарпаття дає безліч можливостей для вивчення та застосування на практиці угорської.
В нашій країні мешкають представники десятків різних національностей. І це унікальна нагода розширювати власний кругозір та вивчати нові мови. Щоправда, користуємося ми нею не дуже активно. В світових рейтингах знання іноземних мов Україна знаходиться десь всередині першої сотні. А це не найкращий результат.
❓То будуть українці вивчати іноземні мови
❓В якій кількості
❓Тільки англійську-російську-іспанську
❓Чи польську, грузинську, болгарську
Обговоримо?
Долучайтеся у четвер о 19:00!
Весь світ завмер, очікуючи подальшого розвитку подій в Україні. Нам співчувають, нам пропонують допомогу, нас підтримують на всіх рівнях.
А що українці? Пішли собі спокійно вранці на роботу. Таксисти навіть цін не підняли. В магазинах все спокійно. Депутати думають, чи голосувати за День борщу.
Це наші залізні нерви чи унікальна адаптованість до життя поруч із РФ? Поговоримо?
Долучайтеся до розмови сьогодні о 19:00 - https://t.me/propositioner?voicechat
А що українці? Пішли собі спокійно вранці на роботу. Таксисти навіть цін не підняли. В магазинах все спокійно. Депутати думають, чи голосувати за День борщу.
Це наші залізні нерви чи унікальна адаптованість до життя поруч із РФ? Поговоримо?
Долучайтеся до розмови сьогодні о 19:00 - https://t.me/propositioner?voicechat
Прямі ефіри на більшості інформаційних каналів цієї ночі побили рекорди за глядацькою аудиторією. Українці не лягали спати, дивилися останні новини. Здавалося, кожної хвилини можуть відбутися події, що визначатимуть подальшу історію країни.
Сьогоднішній день був не менш нервовим. Але все ж більшість людей відчували себе впевненішими, ніж напередодні. Проте ми не можемо прогнозувати, на що чекати завтра.
У цей складний час ми вирішили поставити це питання експертам:
- Микола Мельник, генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан», політолог;
- Володимир Воля, політичний експерт;
- Юрій Федько, депутат Дніпровської міськради;
- Павло Хазан, депутат Дніпропетровської облради;
- Юлія Дмитрова, волонтерка, заступниця директора Департаменту соціальної політики Дніпровської міськради;
- Дмитро Бірець, депутат Кропивницької міськради;
- Вадим Нікітін, депутат Кропивницької райради, волонтер;
- Андрій Умінський, депутат Житомирської міськради.
- Руслана Бабух, директорка Чернівецького ліцею №12 "Ювілейний".
Сьогоднішній день був не менш нервовим. Але все ж більшість людей відчували себе впевненішими, ніж напередодні. Проте ми не можемо прогнозувати, на що чекати завтра.
У цей складний час ми вирішили поставити це питання експертам:
- Микола Мельник, генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан», політолог;
- Володимир Воля, політичний експерт;
- Юрій Федько, депутат Дніпровської міськради;
- Павло Хазан, депутат Дніпропетровської облради;
- Юлія Дмитрова, волонтерка, заступниця директора Департаменту соціальної політики Дніпровської міськради;
- Дмитро Бірець, депутат Кропивницької міськради;
- Вадим Нікітін, депутат Кропивницької райради, волонтер;
- Андрій Умінський, депутат Житомирської міськради.
- Руслана Бабух, директорка Чернівецького ліцею №12 "Ювілейний".
Приєднуйтесь до обговорення сьогодні о 19:00 - https://t.me/propositioner?voicechat
Потреба в муніципальній поліції назріла та перезріла 🚓 – експертна дискусія ПРОпозиціонери Клубу
👮🏻👮🏻♂️Охорона громадського правопорядку людьми, які безпосередньо мешкають на відповідній території, спілкуються з громадою та нею ж фінансуються – це одна зі складових справжньої децентралізації. Втім центральна влада з такою важливою функцією прощатися не збирається. Місцевому самоврядуванню доводиться брати справу у власні руки.
Як це відбувається та з якими проблемами стикаються – учасники ПРОпозиціонери Клубу обговорювали від час чергового засідання.
Детальніше — на нашій Фейсбук сторінці: https://www.facebook.com/propositioner/photos/a.103024418522850/321051526720137
Послухати повну версію дискусії можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=FQ0J90qAG3Y
👮🏻👮🏻♂️Охорона громадського правопорядку людьми, які безпосередньо мешкають на відповідній території, спілкуються з громадою та нею ж фінансуються – це одна зі складових справжньої децентралізації. Втім центральна влада з такою важливою функцією прощатися не збирається. Місцевому самоврядуванню доводиться брати справу у власні руки.
Як це відбувається та з якими проблемами стикаються – учасники ПРОпозиціонери Клубу обговорювали від час чергового засідання.
Детальніше — на нашій Фейсбук сторінці: https://www.facebook.com/propositioner/photos/a.103024418522850/321051526720137
Послухати повну версію дискусії можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=FQ0J90qAG3Y
❗️Замість пустопорожніх суперечок ми пропонуємо змістовний діалог.
❗️Замість вузького кола «визнаних експертів» ми запрошуємо до бесіди всіх охочих.
❗️Замість розмов про минуле ми говоримо про майбутнє.
Долучайся до нашої спільноти, якщо маєш власні пропозиції!!!
Зустрічаємось кожен вівторок та четвер у голосовому чаті нашого Телеграм-каналу о 19:00!
❗️Замість вузького кола «визнаних експертів» ми запрошуємо до бесіди всіх охочих.
❗️Замість розмов про минуле ми говоримо про майбутнє.
Долучайся до нашої спільноти, якщо маєш власні пропозиції!!!
Зустрічаємось кожен вівторок та четвер у голосовому чаті нашого Телеграм-каналу о 19:00!
Forwarded from Пропозиція
Сьогодні Україна відзначає День Конституції
26 років ми живемо за Основним Законом, який свого часу визнали найдемократичнішим у Європі. За цей період він зазнавав чимало змін. Але ключовим фактором для оновлення цього документа стала децентралізація – найуспішніша реформа в Україні.
Водночас чинна Конституція України досі не відображає повною мірою державницьких підходів до здійснення місцевого самоврядування в Україні. Тому для нашої країни внесення змін, які закріплять децентралізацію влади, є певним викликом.
Наприкінці минулого року в парламенті опублікували остаточний проект змін до Конституції. Втім повномасштабна війна, розв’язана Росією, відсунула цю тему на задній план, але аж ніяк не нівелювала її актуальність.
В сьогоднішніх непростих умовах ми все ж вирішили обговорити це питання.
Тож запрошуємо всіх охочих пропозиціонерів долучитися до експертної онлайн-дискусії в Телеграм-каналі ПРОпозиціонери Клубу
https://t.me/propositioner?voicechat
Початок: 28 червня, о 19.00
26 років ми живемо за Основним Законом, який свого часу визнали найдемократичнішим у Європі. За цей період він зазнавав чимало змін. Але ключовим фактором для оновлення цього документа стала децентралізація – найуспішніша реформа в Україні.
Водночас чинна Конституція України досі не відображає повною мірою державницьких підходів до здійснення місцевого самоврядування в Україні. Тому для нашої країни внесення змін, які закріплять децентралізацію влади, є певним викликом.
Наприкінці минулого року в парламенті опублікували остаточний проект змін до Конституції. Втім повномасштабна війна, розв’язана Росією, відсунула цю тему на задній план, але аж ніяк не нівелювала її актуальність.
В сьогоднішніх непростих умовах ми все ж вирішили обговорити це питання.
Тож запрошуємо всіх охочих пропозиціонерів долучитися до експертної онлайн-дискусії в Телеграм-каналі ПРОпозиціонери Клубу
https://t.me/propositioner?voicechat
Початок: 28 червня, о 19.00