Інформаційна гігієна – це перевірка інформації щодо достовірності, адекватна реакція на різні новини та дотримання простих правил цифрової безпеки.

За нещодавніми дослідженнями 73% українців ігнорують ці правила, навіть перебуваючи у мережі Facebook. Тож ми самі винні у тому, що надаємо маніпуляторам інструменти для інформаційних атак?

Чи відповідальність лежить на тих, хто має займатися інформаційною просвітою, та численних державних структурах, які за наш з вами рахунок нібито гарантують наш інформаційний захист?

Поговоримо у вівторок у нашому телеграм-каналі. Підключайтеся о 19:00!

В березні 2020 дві українські компанії стали партнерами Фейсбуку з фактчекінгу. Вони шукають та декодують фейки.

Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.

Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Але користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок.

Підписуйтесь на наш Clubhouse, щоб не пропустити цікаві етери - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери

"Почему идёт отток инвестиции из производства и аграрного сектора в Украине. Аграрный сектор сельского хозяйства - это реальный сектор производства, где производится добавленная стоимость. Для того, чтобы инвестиция пришла в какой-либо бизнес, этот бизнес должен быть успешным, прибыльным, показывать хорошие показатели прибыли. Я говорю банальные вещи, но при рассмотрении они не такие уж и банальные оказываются.

Как определить, что этот бизнес является прибыльным? Для этого нужно перевернуть гору информации, сделать анализ, обобщения, бизнес-план показать. Это громадная работа, и никто не может гарантировать, что эти инвестиции принесёт хорошую прибыль. А какая есть альтернатива реальному сектору? Можно купить на фондовой бирже акции. Фондовая биржа постоянно растёт.

Это общемировая тенденция, когда деньги, инвестиции идут именно не в реальное производство, а они идут в финансовый сектор, в различного рода биржи, которые торгуют акциями. Вот это одна из причин оттока инвестиций из реального производства".

47% українців, які користуються інтернетом, беруть новини з Facebook. 73% з них не дотримуються інформаційної гігієни – публікують фейки, проходять тести, які крадуть дані, посилаються на ресурси-сміттярки тощо.

Дослідження, опубліковане у січні 2021, проводила волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни "Як не стати овочем" та SemanticForce.

У цифрах це так:

- 61% реальних українських користувачів Facebook публікує матеріали з ресурсів-сміттярок – сайтів, публічних сторінок та груп;
- 39% публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію;
- 26% користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні (13%);
- 25% користувачів публікують результати тестів /ігор/опитувань чи тексти флешмобів, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації.

Чи мають ЗМІ відповідати за поширення фейків або просто маніпулятивної інформації? Якщо так, то хто саме має визначати ступінь цієї маніпулятивності та провину конкретного засобу масової інформації, конкретного журналіста?

А якщо відповідальність лежить на споживачеві, то хто має його навчити інформаційній гігієні?

Про це та більше нам розкажуть запрошені експерти:

- Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку»;
- Оксана Мороз, засновниця ініціативи “Як не стати овочем”;
- Олександр Глущенко, медіаексперт;
- Олексій Безуглий, депутат Дніпровської міської ради, шеф-редактор газети "Наше місто";
- Вікторія Романюк, заступниця головного редактора проєкту StopFake.

Чекаємо на вас, ваші відповіді та пропозиції у нашому етері. Зустрічаємося в телеграм-каналі сьогодні о 19.00

Более половины украинских пользователей Facebook репостят материалы так называемых «информационных помоек».
Порядка 40% пользователей размещают на своих страницах манипулятивную информацию.
Каждый четвертый ставит в собственную ленту фейки, включая те материалы, которые даже самим Facebook были маркированы как фейковые.

Стоит ли людей наказывать за такое? Надо ли учить их, как не допускать подобных информационных ошибок? Если да, то кто именно всем этим должен заниматься?

Поговорим об этом через 30 минут. Присоединяйтесь к нашему телеграмм-чату в 19.00, если имеете собственное мнение по данному поводу.

В Україні дуже важко дожити до пенсії. З нашими показниками середньої тривалості життя, вийти на заслужений відпочинок можуть одиниці. Держава має винагороджувати таких людей. А своїми мізерними виплатами та повним ігнором лише карає за довгі трудові роки.

Що ж з цим робити?
Експерти розмірковують в статті «Самі винні: чому українці не стають довгожителями» - https://proposition.org.ua/sami-vynni-chomu-ukrayinczi-ne-stayut-dovgozhytelyamy/

На постійне проживання в США або ЄС переїхали б 27,9% українців, якби їм надали громадянство без будь-яких умов, не поїхали б 68,7% – свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене у жовтні 2020 року.

У січні 2020 року в уряді України повідомили, що всього за останнє десятиліття з України виїхали і не повернулися назад близько 3,8 млн громадян країни або близько 10% її населення.

Українці їдуть за кордон у пошуках високооплачуваної роботи і якісної освіти. Серед найпопулярніших напрямків – Польща, Чехія, Фінляндія. До 2014 року в цьому списку була і Росія, але через війну на Донбасі й анексію Криму основний напрямок тепер – це Захід.

Каким бы трендовым не казался дауншифтинг, бросить карьеру, сдать квартиру и переехать в украинское село стремятся далеко не «толпы» отечественной молодежи. Даже при наличии Интернета делать там откровенно нечего. Ни работы, ни развлечений, ни нормальной помощи в экстренной ситуации.

Парадокс: перекладывая бумажки в модном столичном офисе агрохолдинга, ты чувствуешь себя более защищенным, нежели в поте лица работая на полях того же агрохолдинга. Сельское население, обеспечивающее своим трудом не только все эти столичные офисы, но и почти треть экономики страны, оставлено фактически на произвол судьбы.

Как изменить эту ситуацию – читайте в нашем новом материале - https://proposition.org.ua/vitchyznyanyj-apk-potenczijna-tochka-rostu-dlya-ukrayiny/

Україні загрожує колапс науки

29 березня 2021 ініціативна група «Першого грудня» в підтримку науковців звернулась до влади, щоб окреслити загрози для української науки:

«І влада, і всі ми повинні пам’ятати: без сучасних якісних університетів і без потужної наукової системи демократична європейська Україна з убезпеченими кордонами і високим рівнем життя громадян неможлива".

Україна з першої двадцятки провідних наукових держав світу опинилася внизу першої сотні. Це засвідчує, що науку, як і культуру, все ще трактують як не варту уваги «надбудову», яка тільки поглинає кошти, а тому має фінансуватись «за залишковим принципом.

Що гіршою є наука, то менше ми знаємо про себе самих, своє суспільство, світ та природу. А тому програємо тим, у кого наука краща. Якісне навчання в Україні повинно стати основним пріоритетом, наука – найвищою формою виробництва, а інтелектуальна праця має мати найвищу вартість.

Обговоримо цю ситуацію завтра о 19:00 в Клабхаус.Приєднуйтесь!
https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

Україна – на восьмому місці світового рейтингу мігрантів. Тобто лише з семи країн цієї планети люди виїжджають охочіше, ніж з території нашої держави. Зауважте, що це дані VoxUkraine за 2017 рік. Тобто наразі ситуація може бути ще гіршою.

Хто емігрує? Різні люди. Але інтелектуальна еліта складає значну частину потоку мігрантів. Хірурги та інженери, айтишникі та біологи, викладачі та літератори. Вони назавжди стають частиною чужої економіки, чужої науки, чужої культури.

Чи можна це зупинити? Як заохотити їх повертатися? Яким чином залучати інтелектуальний ресурс інших держав до України?

Чекаємо на ваші пропозиції сьогодні о 19.00 в Клабхаус - https://www.joinclubhouse.com/event/PAjqY2b7

Сімейна лікарка Віта Олещенко про вплив децентралізації на тривалість та якість життя на селі.

Взагалі децентралізації потрібна у всьому, абсолютно всьому. Я з маленького села Чернігівської області, де зараз ваша децентралізація. І там всі сили, які там ближче були до мого села, вони об'єдналися, повністю реорганізували роботу всього, абсолютно всього, відбудували новеньку амбулаторію, відбудували ферму, де розводять дуже стару таку породу, школу, дали дуже багато робочих місць, відремонтували дороги.

Тобто децентралізація дала кошти, громада вже розподіляє ті кошти на те, що потрібно. Вони збираються кожного місяця і вирішують питання. Звичайно це було б дуже добре. Керувати з Києва – це як сидіти на якийсь вежі і дивитися згори, і говорити «давайте те, давайте це». Але це ж не працює, потрібно бути на цьому місці, дивитися, як то все відбувається.

Саме через це у нас дуже багато проблем, на рахунок екології, на рахунок виробки вирубки лісів, на рахунок стихійних звалищ, на рахунок забруднення води, забруднення водойми, забруднення каналізаційними стоками.

Точних даних про те, скільки українців працює за кордоном немає. За даними Міністерства соціальної політики, в 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів. В окремі періоди, під час сезонних робіт, було 7-9 млн мігрантів.
Водночас на постійне проживання за кордон виїхали 11 тис. 311 осіб, а повернулися – 1 тис. 996.

У 2020 році, за даними голови Національного банку України, було близько 3 млн трудових мігрантів. Протягом року в країну повернулися 400-500 тисяч осіб, але переважно через пандемію коронавірусу. Країни Євросоюзу закривалися на локдаун, люди втрачали роботу і змушені були повертатися.

У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становить 2,5-3 млн.