Загальна кількість населення - 44,39 млн постійних жителів. З них сільських жителів - 31,1%. Такі дані за 2019 рік оприлюднили в Інституті економіки та прогнозування НАНУ.

- Фактично за 10 років приблизно на 16% скоротилася чисельність сільського населення.
- Загальна кількість зайнятих у сільському господарстві - 2,9 млн осіб.
- Рівень безробіття серед сільського населення України становить 10,9%.
- Частка самозайнятих і безкоштовно працюючих серед зайнятих у сільському господарстві становить 79,5%.

Украина – не Швейцария. У нас нет за плечами многолетней успешной банковской истории. Но мы готовы положить лишние деньги на депозит.

Украина – не Сингапур. С нашей территорией и населением в ближайшее время вопросов нехватки жилья не возникнет. Но мы вкладываем свои сбережения в недвижимость.

Украина – это страна, в которой невероятным образом сложились условия для развития сельского хозяйства. Но сами жители страны не рассматривают АПК как перспективную отрасль для инвестиций. Почему?

Поговорим о том, насколько выгодно вкладывать средства в отечественное сельское хозяйство, о плюсах и минусах, о подводных камнях.
Присоединяйтесь к беседе в 19:00! Мы скоро начинаем.

https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz

Сергей Феофилов, гендиректор УкрАгроКонсалт, прямо сейчас в нашем эфире подтвердил, что объем инвестиций в отечественное сельское хозяйство падает. И объясняет основные причины. Если вам есть, что добавить – априсоединяйтесь к разговору.

Мы только начали! - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz

Інформаційна гігієна

Цей термін прийшов в ужиток із розвитком інформаційних технологій і безмежним доступом людей до потоків різного роду новин. Тверезі реакції на будь-які новини і події, перевірка відомостей на предмет достовірності та дотримання простих правил цифрової безпеки – все це про інформаційну гігієну. В умовах повсюдного і постійного новинного потоку дотримання інформаційної гігієни здатне захистити людину не тільки від маніпулювання, а й від наслідків.

Контроль над інформаційною безпекою в Україні покладено на СБУ. Спецслужби також відповідають за поширення неправдивої інформації в країні і залучення порушників до відповідальності.

Незнання того, що людина поширює фейки, не звільняє її від відповідальності.

Розвиток фермерства неможливий через зловживання з землею на місцях.

Людмила Мусієнко, пропозиціонерка з Кіровоградщини, вважає помилковою тезу про те, що молодь нібито не цікавиться сільським господарством і неохоче йде у аграрні виші:

«Ділки, які піднялися на колишніх колгоспах, захопивши їхнє майно і землі, ставши місцевими депутатами, забрали тепер собі в оренду навіть землі запасів і резервів на 49 років. Зарплати в їхніх новоутворених “колгоспах” – мінімальні. То що робити молоді, як не їхати в Польщу та Чехію? Чому не дати в оренду ділянки молодим сім’ям для створення фермерських господарств не на папері, а на практиці?"

На думку депутатки Добровеличківської територіальної громади, програмна теза «Пропозиції» про передачу геокадастру під управління громад правильна. Але держава має унеможливити зловживанням землею на місцях і стимулювати фермерство.

Підписуйтесь на ПРОпозиціонери Клуб в Clubhouse, щоб не пропустити цікаві ефіри - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери

Замість пустопорожніх суперечок ми пропонуємо змістовний діалог. Замість вузького кола «визнаних експертів» ми запрошуємо до бесіди всіх охочих. Замість розмов про минуле ми говоримо про майбутнє.

Долучайся до нашої спільноти, якщо маєш власні пропозиції!

Зустрічаємось кожен вівторок у голосовому чаті нашого телеграм-каналу о 19:00.

Та щочетверга в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери

Інформаційна гігієна – це перевірка інформації щодо достовірності, адекватна реакція на різні новини та дотримання простих правил цифрової безпеки.

За нещодавніми дослідженнями 73% українців ігнорують ці правила, навіть перебуваючи у мережі Facebook. Тож ми самі винні у тому, що надаємо маніпуляторам інструменти для інформаційних атак?

Чи відповідальність лежить на тих, хто має займатися інформаційною просвітою, та численних державних структурах, які за наш з вами рахунок нібито гарантують наш інформаційний захист?

Поговоримо у вівторок у нашому телеграм-каналі. Підключайтеся о 19:00!

В березні 2020 дві українські компанії стали партнерами Фейсбуку з фактчекінгу. Вони шукають та декодують фейки.

Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.

Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Але користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок.

Підписуйтесь на наш Clubhouse, щоб не пропустити цікаві етери - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери

"Почему идёт отток инвестиции из производства и аграрного сектора в Украине. Аграрный сектор сельского хозяйства - это реальный сектор производства, где производится добавленная стоимость. Для того, чтобы инвестиция пришла в какой-либо бизнес, этот бизнес должен быть успешным, прибыльным, показывать хорошие показатели прибыли. Я говорю банальные вещи, но при рассмотрении они не такие уж и банальные оказываются.

Как определить, что этот бизнес является прибыльным? Для этого нужно перевернуть гору информации, сделать анализ, обобщения, бизнес-план показать. Это громадная работа, и никто не может гарантировать, что эти инвестиции принесёт хорошую прибыль. А какая есть альтернатива реальному сектору? Можно купить на фондовой бирже акции. Фондовая биржа постоянно растёт.

Это общемировая тенденция, когда деньги, инвестиции идут именно не в реальное производство, а они идут в финансовый сектор, в различного рода биржи, которые торгуют акциями. Вот это одна из причин оттока инвестиций из реального производства".

47% українців, які користуються інтернетом, беруть новини з Facebook. 73% з них не дотримуються інформаційної гігієни – публікують фейки, проходять тести, які крадуть дані, посилаються на ресурси-сміттярки тощо.

Дослідження, опубліковане у січні 2021, проводила волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни "Як не стати овочем" та SemanticForce.

У цифрах це так:

- 61% реальних українських користувачів Facebook публікує матеріали з ресурсів-сміттярок – сайтів, публічних сторінок та груп;
- 39% публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію;
- 26% користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні (13%);
- 25% користувачів публікують результати тестів /ігор/опитувань чи тексти флешмобів, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації.

Чи мають ЗМІ відповідати за поширення фейків або просто маніпулятивної інформації? Якщо так, то хто саме має визначати ступінь цієї маніпулятивності та провину конкретного засобу масової інформації, конкретного журналіста?

А якщо відповідальність лежить на споживачеві, то хто має його навчити інформаційній гігієні?

Про це та більше нам розкажуть запрошені експерти:

- Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку»;
- Оксана Мороз, засновниця ініціативи “Як не стати овочем”;
- Олександр Глущенко, медіаексперт;
- Олексій Безуглий, депутат Дніпровської міської ради, шеф-редактор газети "Наше місто";
- Вікторія Романюк, заступниця головного редактора проєкту StopFake.

Чекаємо на вас, ваші відповіді та пропозиції у нашому етері. Зустрічаємося в телеграм-каналі сьогодні о 19.00

Более половины украинских пользователей Facebook репостят материалы так называемых «информационных помоек».
Порядка 40% пользователей размещают на своих страницах манипулятивную информацию.
Каждый четвертый ставит в собственную ленту фейки, включая те материалы, которые даже самим Facebook были маркированы как фейковые.

Стоит ли людей наказывать за такое? Надо ли учить их, как не допускать подобных информационных ошибок? Если да, то кто именно всем этим должен заниматься?

Поговорим об этом через 30 минут. Присоединяйтесь к нашему телеграмм-чату в 19.00, если имеете собственное мнение по данному поводу.

В Україні дуже важко дожити до пенсії. З нашими показниками середньої тривалості життя, вийти на заслужений відпочинок можуть одиниці. Держава має винагороджувати таких людей. А своїми мізерними виплатами та повним ігнором лише карає за довгі трудові роки.

Що ж з цим робити?
Експерти розмірковують в статті «Самі винні: чому українці не стають довгожителями» - https://proposition.org.ua/sami-vynni-chomu-ukrayinczi-ne-stayut-dovgozhytelyamy/