Роль Президента в призначені префектів має біти номінальною. А контроль за їхньою діяльністю має належати Уряду України.
Так вважає директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак: «Треба забути про таке явище, як вертикаль Президента».
https://t.me/propositioner?voicechat
Так вважає директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак: «Треба забути про таке явище, як вертикаль Президента».
https://t.me/propositioner?voicechat
У державному бюджеті на 2021 рік передбачені видатки на підтримку АПК у розмірі 4,5 млрд грн (у 2020 році фінансування програм державної підтримки агросектору ставили 4 млрд грн).
Вперше у державному бюджеті були передбачені видатки за напрямами:
- допомога сільгоспвиробникам та сільськогосподарським кооперативам, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- сільськогосподарські кооперативи будуть включатись як реципієнти до всіх програм державної підтримки АПК.
Окрім того, передбачаються кошти на розвиток агрострахування – відповідно до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
Разом з тим, продовжуватимуть діяти обмеження щодо суми виділених коштів на на програми підтримки тваринництва – не більше 50 млн грн одному суб’єкту з урахуванням пов’язаних осіб. Уряд встановив відповідні обмеження ще на початку 2020 року.
Вперше у державному бюджеті були передбачені видатки за напрямами:
- допомога сільгоспвиробникам та сільськогосподарським кооперативам, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- сільськогосподарські кооперативи будуть включатись як реципієнти до всіх програм державної підтримки АПК.
Окрім того, передбачаються кошти на розвиток агрострахування – відповідно до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
Разом з тим, продовжуватимуть діяти обмеження щодо суми виділених коштів на на програми підтримки тваринництва – не більше 50 млн грн одному суб’єкту з урахуванням пов’язаних осіб. Уряд встановив відповідні обмеження ще на початку 2020 року.
Чтобы «догнать» цивилизованные страны в вопросах развития городского общественного транспорта, Украина обязана развивать эту отрасль в разы быстрее, чем государства ЕС. Перенимая чужой успешный опыт, мы должны разрабатывать собственные уникальные решения, то есть думать не про обеспечение сегодняшнего, а уже завтрашнего пассажиропотока.
Именно об этом мы говорили с экспертами 5 мая на заседании Клуба Пропозиционеров. По ссылке вы можете ознакомиться с их идеями, а также изучить расписание ближайших заседаний, чтобы присоединиться к нашей следующей беседе!
https://proposition.org.ua/marshrutkam-buty-rynok-pasazhyrskyh-perevezen-potrebuye-konkurencziyi/
Именно об этом мы говорили с экспертами 5 мая на заседании Клуба Пропозиционеров. По ссылке вы можете ознакомиться с их идеями, а также изучить расписание ближайших заседаний, чтобы присоединиться к нашей следующей беседе!
https://proposition.org.ua/marshrutkam-buty-rynok-pasazhyrskyh-perevezen-potrebuye-konkurencziyi/
Україна втримує друге місце у світі за експортом зернових, відстаючи лише від Сполучених Штатів.
Такі дані наводить українське Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Сільське господарство вже декілька років є основною галуззю української економіки і забезпечує понад 40% виручки від експорту.
Такі дані наводить українське Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Сільське господарство вже декілька років є основною галуззю української економіки і забезпечує понад 40% виручки від експорту.
Децентралізація: хороша реформа, яка потребує значних коригувань – пропозиціонер з Київщини В.Коломієць
Голова фракції ПП «Пропозиція» у Богуславській міській раді Віктор Коломієць називає реформу децентралізації однією з найуспішніших за роки незалежності України. Водночас він виділяє проблеми, які потребують законодавчого врегулювання:
«Найперше – це непродуманість. Йдеться про необхідність внесення змін до Конституції. Тож незрозуміло, коли буде завершена реформа для її повноцінного запуску. Держава також не визначилися із розподілом повноважень між місцевими і районними радами і не встановила доцільність існування останніх. Відсутній механізм ефективного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Непродуманість відображається і щодо інституту старост.
Друге – це бюджетні проблеми. Йдеться про зменшення субвенцій і передачу утримання ПТУ і лікарень на місцевий рівень.
І третє питання - земельна децентралізація".
Голова фракції ПП «Пропозиція» у Богуславській міській раді Віктор Коломієць називає реформу децентралізації однією з найуспішніших за роки незалежності України. Водночас він виділяє проблеми, які потребують законодавчого врегулювання:
«Найперше – це непродуманість. Йдеться про необхідність внесення змін до Конституції. Тож незрозуміло, коли буде завершена реформа для її повноцінного запуску. Держава також не визначилися із розподілом повноважень між місцевими і районними радами і не встановила доцільність існування останніх. Відсутній механізм ефективного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Непродуманість відображається і щодо інституту старост.
Друге – це бюджетні проблеми. Йдеться про зменшення субвенцій і передачу утримання ПТУ і лікарень на місцевий рівень.
І третє питання - земельна децентралізація".
Доїти реальну корову чи прописувати код для віртуальної корови в черговій комп’ютерній «Фермі»? Працювати на чистому повітрі в полі чи сперечатися за пульт від кондиціонеру в задушливому офісі? Виготовляти продукти харчування чи перекладати папірці?
Українська молодь не вважає сільськогосподарську галузь перспективною для власної кар’єри та самореалізації. Чому так відбувається? А головне – хто завтра буде працювати у вітчизняному АПК, який забезпечує країну зростанням ВВП та чи не найбільшими надходженнями валюти до бюджету?
Поговоримо про це сьогодні о 19:00 -
https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Українська молодь не вважає сільськогосподарську галузь перспективною для власної кар’єри та самореалізації. Чому так відбувається? А головне – хто завтра буде працювати у вітчизняному АПК, який забезпечує країну зростанням ВВП та чи не найбільшими надходженнями валюти до бюджету?
Поговоримо про це сьогодні о 19:00 -
https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Капітальні інвестиції в економіку України за минулий рік склали 419,8 млрд грн. Це на 33% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Падіння інвестицій у промисловість скоротилися на 40%, а у сільське і лісове господарство – на 38%.
На думку фахівців Інституту аграрної економіки, до такого падіння інвестицій призвели події, які напряму пов’язані із оголошенням карантину через пандемію коронавірусу у світі. Також серед факторів — війна на Донбасі, запровадження ринку землі. Останній фактор спровокував заощадження коштів, це відтермінувало інвестиції.
Падіння інвестицій у промисловість скоротилися на 40%, а у сільське і лісове господарство – на 38%.
На думку фахівців Інституту аграрної економіки, до такого падіння інвестицій призвели події, які напряму пов’язані із оголошенням карантину через пандемію коронавірусу у світі. Також серед факторів — війна на Донбасі, запровадження ринку землі. Останній фактор спровокував заощадження коштів, це відтермінувало інвестиції.
Audio
"Щодо електротранспорту, то зараз весь світ показує тенденції по переходу на нульові викиди, тобто, це не обов'язково електротранспорт, це може бути газовий транспорт.
Це шлях, по якому зараз йде місто Дніпро, але це дуже повільний шлях. Адже закупівля нового транспорту, оновлення рухомого складу навіть в Європі відбувається один раз на 10-12 років, тобто в Україні розраховувати на те, що найближчі роки зможемо перейти на нові екологічні стандарти, це мабуть безглуздо".
Це шлях, по якому зараз йде місто Дніпро, але це дуже повільний шлях. Адже закупівля нового транспорту, оновлення рухомого складу навіть в Європі відбувається один раз на 10-12 років, тобто в Україні розраховувати на те, що найближчі роки зможемо перейти на нові екологічні стандарти, це мабуть безглуздо".
Жовте пшеничне поле на тлі синього неба подарували Україні прапор. Земля та сільське господарство впродовж століть були фундаментом вітчизняної економіки.
Ми самі сформували в очах іноземців свій імідж аграрної держави. А тепер чомусь соромимося цього іміджу. З яких причин це відбувається?
Про це розкажуть нам запрошені експерти:
- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Сергій Феофілов Генеральний директор УкрАгроКонсалт.
Поговоримо сьогодні о 19:00. Долучайтесь до нашої бесіди в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Ми самі сформували в очах іноземців свій імідж аграрної держави. А тепер чомусь соромимося цього іміджу. З яких причин це відбувається?
Про це розкажуть нам запрошені експерти:
- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Сергій Феофілов Генеральний директор УкрАгроКонсалт.
Поговоримо сьогодні о 19:00. Долучайтесь до нашої бесіди в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Загальна кількість населення - 44,39 млн постійних жителів. З них сільських жителів - 31,1%. Такі дані за 2019 рік оприлюднили в Інституті економіки та прогнозування НАНУ.
- Фактично за 10 років приблизно на 16% скоротилася чисельність сільського населення.
- Загальна кількість зайнятих у сільському господарстві - 2,9 млн осіб.
- Рівень безробіття серед сільського населення України становить 10,9%.
- Частка самозайнятих і безкоштовно працюючих серед зайнятих у сільському господарстві становить 79,5%.
- Фактично за 10 років приблизно на 16% скоротилася чисельність сільського населення.
- Загальна кількість зайнятих у сільському господарстві - 2,9 млн осіб.
- Рівень безробіття серед сільського населення України становить 10,9%.
- Частка самозайнятих і безкоштовно працюючих серед зайнятих у сільському господарстві становить 79,5%.
Украина – не Швейцария. У нас нет за плечами многолетней успешной банковской истории. Но мы готовы положить лишние деньги на депозит.
Украина – не Сингапур. С нашей территорией и населением в ближайшее время вопросов нехватки жилья не возникнет. Но мы вкладываем свои сбережения в недвижимость.
Украина – это страна, в которой невероятным образом сложились условия для развития сельского хозяйства. Но сами жители страны не рассматривают АПК как перспективную отрасль для инвестиций. Почему?
Поговорим о том, насколько выгодно вкладывать средства в отечественное сельское хозяйство, о плюсах и минусах, о подводных камнях.
Присоединяйтесь к беседе в 19:00! Мы скоро начинаем.
https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Украина – не Сингапур. С нашей территорией и населением в ближайшее время вопросов нехватки жилья не возникнет. Но мы вкладываем свои сбережения в недвижимость.
Украина – это страна, в которой невероятным образом сложились условия для развития сельского хозяйства. Но сами жители страны не рассматривают АПК как перспективную отрасль для инвестиций. Почему?
Поговорим о том, насколько выгодно вкладывать средства в отечественное сельское хозяйство, о плюсах и минусах, о подводных камнях.
Присоединяйтесь к беседе в 19:00! Мы скоро начинаем.
https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Сергей Феофилов, гендиректор УкрАгроКонсалт, прямо сейчас в нашем эфире подтвердил, что объем инвестиций в отечественное сельское хозяйство падает. И объясняет основные причины. Если вам есть, что добавить – априсоединяйтесь к разговору.
Мы только начали! - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Мы только начали! - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz
Інформаційна гігієна
Цей термін прийшов в ужиток із розвитком інформаційних технологій і безмежним доступом людей до потоків різного роду новин. Тверезі реакції на будь-які новини і події, перевірка відомостей на предмет достовірності та дотримання простих правил цифрової безпеки – все це про інформаційну гігієну. В умовах повсюдного і постійного новинного потоку дотримання інформаційної гігієни здатне захистити людину не тільки від маніпулювання, а й від наслідків.
Контроль над інформаційною безпекою в Україні покладено на СБУ. Спецслужби також відповідають за поширення неправдивої інформації в країні і залучення порушників до відповідальності.
Незнання того, що людина поширює фейки, не звільняє її від відповідальності.
Цей термін прийшов в ужиток із розвитком інформаційних технологій і безмежним доступом людей до потоків різного роду новин. Тверезі реакції на будь-які новини і події, перевірка відомостей на предмет достовірності та дотримання простих правил цифрової безпеки – все це про інформаційну гігієну. В умовах повсюдного і постійного новинного потоку дотримання інформаційної гігієни здатне захистити людину не тільки від маніпулювання, а й від наслідків.
Контроль над інформаційною безпекою в Україні покладено на СБУ. Спецслужби також відповідають за поширення неправдивої інформації в країні і залучення порушників до відповідальності.
Незнання того, що людина поширює фейки, не звільняє її від відповідальності.
Як Ви вважаєте, наскільки важливим є державне регулювання інформації, яка подається в ЗМІ?
Anonymous Poll
38%
Зовсім не важливо
23%
Скоріше не важливо
8%
Наскільки важливо, настільки й ні
23%
Скоріше важливо
8%
Дуже важливо
Розвиток фермерства неможливий через зловживання з землею на місцях.
Людмила Мусієнко, пропозиціонерка з Кіровоградщини, вважає помилковою тезу про те, що молодь нібито не цікавиться сільським господарством і неохоче йде у аграрні виші:
«Ділки, які піднялися на колишніх колгоспах, захопивши їхнє майно і землі, ставши місцевими депутатами, забрали тепер собі в оренду навіть землі запасів і резервів на 49 років. Зарплати в їхніх новоутворених “колгоспах” – мінімальні. То що робити молоді, як не їхати в Польщу та Чехію? Чому не дати в оренду ділянки молодим сім’ям для створення фермерських господарств не на папері, а на практиці?"
На думку депутатки Добровеличківської територіальної громади, програмна теза «Пропозиції» про передачу геокадастру під управління громад правильна. Але держава має унеможливити зловживанням землею на місцях і стимулювати фермерство.
Підписуйтесь на ПРОпозиціонери Клуб в Clubhouse, щоб не пропустити цікаві ефіри - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери
Людмила Мусієнко, пропозиціонерка з Кіровоградщини, вважає помилковою тезу про те, що молодь нібито не цікавиться сільським господарством і неохоче йде у аграрні виші:
«Ділки, які піднялися на колишніх колгоспах, захопивши їхнє майно і землі, ставши місцевими депутатами, забрали тепер собі в оренду навіть землі запасів і резервів на 49 років. Зарплати в їхніх новоутворених “колгоспах” – мінімальні. То що робити молоді, як не їхати в Польщу та Чехію? Чому не дати в оренду ділянки молодим сім’ям для створення фермерських господарств не на папері, а на практиці?"
На думку депутатки Добровеличківської територіальної громади, програмна теза «Пропозиції» про передачу геокадастру під управління громад правильна. Але держава має унеможливити зловживанням землею на місцях і стимулювати фермерство.
Підписуйтесь на ПРОпозиціонери Клуб в Clubhouse, щоб не пропустити цікаві ефіри - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери
Замість пустопорожніх суперечок ми пропонуємо змістовний діалог. Замість вузького кола «визнаних експертів» ми запрошуємо до бесіди всіх охочих. Замість розмов про минуле ми говоримо про майбутнє.
Долучайся до нашої спільноти, якщо маєш власні пропозиції!
Зустрічаємось кожен вівторок у голосовому чаті нашого телеграм-каналу о 19:00.
Та щочетверга в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери
Долучайся до нашої спільноти, якщо маєш власні пропозиції!
Зустрічаємось кожен вівторок у голосовому чаті нашого телеграм-каналу о 19:00.
Та щочетверга в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери
Інформаційна гігієна – це перевірка інформації щодо достовірності, адекватна реакція на різні новини та дотримання простих правил цифрової безпеки.
За нещодавніми дослідженнями 73% українців ігнорують ці правила, навіть перебуваючи у мережі Facebook. Тож ми самі винні у тому, що надаємо маніпуляторам інструменти для інформаційних атак?
Чи відповідальність лежить на тих, хто має займатися інформаційною просвітою, та численних державних структурах, які за наш з вами рахунок нібито гарантують наш інформаційний захист?
Поговоримо у вівторок у нашому телеграм-каналі. Підключайтеся о 19:00!
За нещодавніми дослідженнями 73% українців ігнорують ці правила, навіть перебуваючи у мережі Facebook. Тож ми самі винні у тому, що надаємо маніпуляторам інструменти для інформаційних атак?
Чи відповідальність лежить на тих, хто має займатися інформаційною просвітою, та численних державних структурах, які за наш з вами рахунок нібито гарантують наш інформаційний захист?
Поговоримо у вівторок у нашому телеграм-каналі. Підключайтеся о 19:00!
В березні 2020 дві українські компанії стали партнерами Фейсбуку з фактчекінгу. Вони шукають та декодують фейки.
Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.
Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Але користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок.
Підписуйтесь на наш Clubhouse, щоб не пропустити цікаві етери - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери
Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.
Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Але користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок.
Підписуйтесь на наш Clubhouse, щоб не пропустити цікаві етери - https://www.joinclubhouse.com/club/club-proпозиціонери