Із внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів, від 1 січня 2015 року місцевим самоврядуванням отримано більше фінансів для підвищення економічної спроможності.

Об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема – зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

До того ж, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети, бюджети міст обласного значення), для виконання делегованих державою повноважень їм надаються відповідні трансферти.

Законодавчі зміни також надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети незалежно від дати прийняття закону про Державний бюджет.

Далеко не всі мешканці нашої країни задоволені тим, як були сформовані ОТГ в Україні.

Помилки, які були зроблені під час розробки нормативної бази відповідної реформи, доволі дорого коштують. Адже збільшують кількість антисимпатиків децентралізації. І працювати з цими людьми, аби пояснити сенси та майбутні вигоди, ніхто не збирається. То що ж будемо робити?

Поговоримо про це сьогодні з нашими експертами:

- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, доктор філософії;
- Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій;
- Олександр Сергієнко, директор центру «Інститут міста»;
- Віктор Коломієць, депутат Богуславської міської ради.

Приєднуйтесь до голосового чату нашого телеграм-каналу сьогодні о 19:00!

Розвиток муніципального електротранспорту має стати пріоритетом для українських мегаполісів. Втім зробити акцент лише на ньому, повністю позбавивши наші вулиці приватних «маршрутників», ми також не можемо. Адже тоді власними руками позбавимо ринок конкуренції.

«Лише конкуренція приведе цей ринок до порядку. Не можна залишати, скажімо, в місті виключно комунальний транспорт. І не можна залишати виключно приватний транспорт», - заявив під час засідання Клубу Пропозиціонерів Валентин Демчук, президент союзу перевізників України.

Більше про нашу дискусію читайте в статті «Маршруткам – бути!» - https://proposition.org.ua/marshrutkam-buty-rynok-pasazhyrskyh-perevezen-potrebuye-konkurencziyi/

Формирование ОТГ в Украине – тема, об которую сломали копья не только потенциальные участники объединенных громад, но и представители экспертного сообщества. Немало людей считают, что соответствующая реформа далека от совершенства. Другие оппонируют, мол, это всё равно лучше, чем было.

А что думаете вы? Приходите, чтобы высказать свое мнение.
Встречаемся в голосовом чате нашего телеграм-канале в 19.00

Політична складова має піти з місцевого самоврядування. Натомість політики центральної влади (особливо парламентарі) повинні перестати займатися дорогами, локальною інфраструктурою та іншими питаннями, які не стосуються законодавчої діяльності.

Таку думку в нашому етері зараз озвучив Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад.

Погоджуєтесь? Тоді скоріше долучайтеся до нашої розмови - https://t.me/propositioner?voicechat

Роль Президента в призначені префектів має біти номінальною. А контроль за їхньою діяльністю має належати Уряду України.

Так вважає директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак: «Треба забути про таке явище, як вертикаль Президента».
https://t.me/propositioner?voicechat

У державному бюджеті на 2021 рік передбачені видатки на підтримку АПК у розмірі 4,5 млрд грн (у 2020 році фінансування програм державної підтримки агросектору ставили 4 млрд грн).

Вперше у державному бюджеті були передбачені видатки за напрямами:
- допомога сільгоспвиробникам та сільськогосподарським кооперативам, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- сільськогосподарські кооперативи будуть включатись як реципієнти до всіх програм державної підтримки АПК.
Окрім того, передбачаються кошти на розвиток агрострахування – відповідно до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Разом з тим, продовжуватимуть діяти обмеження щодо суми виділених коштів на на програми підтримки тваринництва – не більше 50 млн грн одному суб’єкту з урахуванням пов’язаних осіб. Уряд встановив відповідні обмеження ще на початку 2020 року.

Чтобы «догнать» цивилизованные страны в вопросах развития городского общественного транспорта, Украина обязана развивать эту отрасль в разы быстрее, чем государства ЕС. Перенимая чужой успешный опыт, мы должны разрабатывать собственные уникальные решения, то есть думать не про обеспечение сегодняшнего, а уже завтрашнего пассажиропотока.

Именно об этом мы говорили с экспертами 5 мая на заседании Клуба Пропозиционеров. По ссылке вы можете ознакомиться с их идеями, а также изучить расписание ближайших заседаний, чтобы присоединиться к нашей следующей беседе!

https://proposition.org.ua/marshrutkam-buty-rynok-pasazhyrskyh-perevezen-potrebuye-konkurencziyi/

Україна втримує друге місце у світі за експортом зернових, відстаючи лише від Сполучених Штатів.

Такі дані наводить українське Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Сільське господарство вже декілька років є основною галуззю української економіки і забезпечує понад 40% виручки від експорту.

Децентралізація: хороша реформа, яка потребує значних коригувань – пропозиціонер з Київщини В.Коломієць

Голова фракції ПП «Пропозиція» у Богуславській міській раді Віктор Коломієць називає реформу децентралізації однією з найуспішніших за роки незалежності України. Водночас він виділяє проблеми, які потребують законодавчого врегулювання:

«Найперше – це непродуманість. Йдеться про необхідність внесення змін до Конституції. Тож незрозуміло, коли буде завершена реформа для її повноцінного запуску. Держава також не визначилися із розподілом повноважень між місцевими і районними радами і не встановила доцільність існування останніх. Відсутній механізм ефективного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Непродуманість відображається і щодо інституту старост.
Друге – це бюджетні проблеми. Йдеться про зменшення субвенцій і передачу утримання ПТУ і лікарень на місцевий рівень.
І третє питання - земельна децентралізація".

Доїти реальну корову чи прописувати код для віртуальної корови в черговій комп’ютерній «Фермі»? Працювати на чистому повітрі в полі чи сперечатися за пульт від кондиціонеру в задушливому офісі? Виготовляти продукти харчування чи перекладати папірці?

Українська молодь не вважає сільськогосподарську галузь перспективною для власної кар’єри та самореалізації. Чому так відбувається? А головне – хто завтра буде працювати у вітчизняному АПК, який забезпечує країну зростанням ВВП та чи не найбільшими надходженнями валюти до бюджету?

Поговоримо про це сьогодні о 19:00 -
https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz

Капітальні інвестиції в економіку України за минулий рік склали 419,8 млрд грн. Це на 33% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Падіння інвестицій у промисловість скоротилися на 40%, а у сільське і лісове господарство – на 38%.

На думку фахівців Інституту аграрної економіки, до такого падіння інвестицій призвели події, які напряму пов’язані із оголошенням карантину через пандемію коронавірусу у світі. Також серед факторів — війна на Донбасі, запровадження ринку землі. Останній фактор спровокував заощадження коштів, це відтермінувало інвестиції.

Про неможливість сягнути європейських екостандартів у транспортній галузі розповів Іван Васючков, представник департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради.

"Щодо електротранспорту, то зараз весь світ показує тенденції по переходу на нульові викиди, тобто, це не обов'язково електротранспорт, це може бути газовий транспорт.

Це шлях, по якому зараз йде місто Дніпро, але це дуже повільний шлях. Адже закупівля нового транспорту, оновлення рухомого складу навіть в Європі відбувається один раз на 10-12 років, тобто в Україні розраховувати на те, що найближчі роки зможемо перейти на нові екологічні стандарти, це мабуть безглуздо".

Жовте пшеничне поле на тлі синього неба подарували Україні прапор. Земля та сільське господарство впродовж століть були фундаментом вітчизняної економіки.

Ми самі сформували в очах іноземців свій імідж аграрної держави. А тепер чомусь соромимося цього іміджу. З яких причин це відбувається?
Про це розкажуть нам запрошені експерти:

- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Сергій Феофілов Генеральний директор УкрАгроКонсалт.

Поговоримо сьогодні о 19:00. Долучайтесь до нашої бесіди в Clubhouse - https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz

Загальна кількість населення - 44,39 млн постійних жителів. З них сільських жителів - 31,1%. Такі дані за 2019 рік оприлюднили в Інституті економіки та прогнозування НАНУ.

- Фактично за 10 років приблизно на 16% скоротилася чисельність сільського населення.
- Загальна кількість зайнятих у сільському господарстві - 2,9 млн осіб.
- Рівень безробіття серед сільського населення України становить 10,9%.
- Частка самозайнятих і безкоштовно працюючих серед зайнятих у сільському господарстві становить 79,5%.

Украина – не Швейцария. У нас нет за плечами многолетней успешной банковской истории. Но мы готовы положить лишние деньги на депозит.

Украина – не Сингапур. С нашей территорией и населением в ближайшее время вопросов нехватки жилья не возникнет. Но мы вкладываем свои сбережения в недвижимость.

Украина – это страна, в которой невероятным образом сложились условия для развития сельского хозяйства. Но сами жители страны не рассматривают АПК как перспективную отрасль для инвестиций. Почему?

Поговорим о том, насколько выгодно вкладывать средства в отечественное сельское хозяйство, о плюсах и минусах, о подводных камнях.
Присоединяйтесь к беседе в 19:00! Мы скоро начинаем.

https://www.joinclubhouse.com/event/xnkQD5Kz