​1 липня 1931 року відбувся перший комерційний політ прообразу широкофюзеляжних двопалубних авіалайнерів - Junkers G.38.
Створений під керівництвом талановитого німецького інженера Ернста Цінделя, G.38 мав двопалубний фюзеляж та величезне товсте крило, типової для фірми Junkers ферменої конструкції, у передній частині якого розміщувалися додаткові пасажирські кабіни.

G.38 став першим у світі важким літаком з крилом великої відносної товщини, «працюючою» обшивкою з алюмінію та оснащеним флаперонами (елеронами, що мають можливість працювати як закрилки). На момент свого першого польоту (1929 рік) він був також й найбільшим у світі пасажирським літаком (злітна вага до 24 т, корисне навантаження - до 6 т).
Водночас він виявився одним з останніх літаків, створених за ідеологією тихохідного океанського лайнера з «каютами» для багатих пасажирів, а не швидкого «автобуса» для усе більш численного середнього класу.
У результаті, з початком його експлуатації виявилося, що час подібних машин йде в минуле, тому було побудовано тільки два таких літаки.

Історія Junkers G.38 - черговий яскравий приклад того, як блискуча інженерна розробка може виявитися непотрібною через неправильну економічну модель її застосування.

​7 липня 1980 року Ла-Манш вперше перетнув електричний літак на сонячних батареях Solar Challenger!

Творцем цієї дуже цікавої машини, яка через 70 років відтворила досягнення Луї Блеріо з принципово іншим типом мотора та «палива», був американський інженер Пол МакКріді (Paul MacCready).
Злітна вага його аероплана становила всього 160 кг при розмаху крила лише 14 метрів. Це було викликано тим, що перші сонячні батареї мали дуже маленьким ККД (всього близько 10%!) Тож, хоча літак мав аж 16 128 таких елементів, вони виробляли тільки трохи понад 2 кВт електроенергії (що відповідає потужності приблизно у 3 к.с.) для двох електродвигунів.

При виконанні свого рекордного польоту Solar Challenger вилетів з передмість Парижа та приземлився на військово-повітряній базі у графстві Кент. Оскільки його швидкість була лише трохи більше ніж 60 км / год, то відстань у 302 кілометри довелося долати більш ніж п'ять годин!

Оптимісти пророкували новоспеченому підвиду літальних апаратів швидке поширення у повсякденному житті, однак цього разу скоріше мали рацію скептики.
Хоча зараз, через 45 років, нові покоління електричних батарей вже обігнали по ККД парові двигуни, до двигунів внутрішнього згоряння та турбін їм поки ще далеко.
Тому, на відміну від впровадження у легкомоторну авіацію електродвигунів на акумуляторах, бізнес не поспішає вкладати гроші у «сонячні» літаки.
Попри це, розвиток не припиняється, тому вже у 2016 році інша машина на сонячних батарейках змогла зробити перший навколосвітній переліт!

Усім привіт!
Про всяк випадок нагадаємо, що нещодавно розпочалася традиційна щорічна вступна компанія до наших українських ВНЗ.
У зв'язку з цим чудова науково-просвітницька сторінка Science HUB підготувала цілу серію постів із порадами для абітурієнтів, їхніх батьків та всіх, хто їм співчуває, щодо того, як правильно обрати спеціальність бакалавра, кафедру, яка їх випускає, та університет, де шанс навчитися обраної професії, а не просто отримати «диплом» буде найбільшим!

Тож ми бажаємо попросити всіх наших читачів уважно з ними ознайомитися, якщо вони стосуються їх безпосередньо (адже серед наших читачів чимало школярів!) та / або максимально їх розповсюдити, як тут - у Телеграмі, так і зробивши репости аналогічних публікацій зі сторінки Science HUB у Фейсбуці!

​Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії!
Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке:
☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся.
Натомість зрозуміло, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**.
☑️ По-друге, для відновлення та розвитку економіки України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише них***!
☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тож, щоб не залишитися безробітним або тягнути жалюгідне напівголодне існування, слід обирати не «цікаві» спеціальності бакалаврів, а ті, попит на які можуть масово забезпечити наявні роботодавці.

Який же підсумок цих міркувань?
Саме час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів справді знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) за 4 роки, а також - чи так уже й потрібна саме вам або вашій дитині «вища» українська освіта?
Якщо Ваша відповідь - "так", то ми наполегливо рекомендуємо вам прочитати 10 наших порад, як зрозуміти, де саме навчання за обраною спеціальністю бакалавра потребуватиме менших зусиль! Гортайте «карусель», вчитуйтеся у наші рекомендації та пишіть питання у коментарі до цієї публікації, якщо щось залишилося для вас не до кінця зрозумілим!

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків!
P.P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

* Війна, що триває вже 1️⃣2️⃣-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм).
** І якийсь «нагляд» великих приватних фірм, що існують на українському ринку праці вже багато років, якщо абітурієнт обрав по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.
*** Причому, це стосується не тільки наших українських реалій, а й найрозвиненіших держав світу.
Так, Бюро економічного аналізу США повідомляє, що найбільший приріст ВВП в Америці забезпечують галузі економіки, які потребують насамперед висококваліфікованих спеціалістів, що мають технічну та природничо-наукову освіту. Ми детально розповідали про це тут - прочитайте, якщо пропустили, це дуже важлива інформація!
Ба більше, 30% від усіх наявних у США програм бакалаврів ніколи не принесуть випускникам достатньо грошей, щоб хоча б відбити витрати на їхнє навчання! Стосується це насамперед саме таких напрямів, як гуманітарні / соціальні науки та державне управління. Дуже рекомендуємо прочитати про це в деталях тут.

​Зазвичай бренд «Боїнг» асоціюється лише з «капітальними» аеропланами – магістральними авіалайнерами або величезними бомбардувальниками. Однак відомий концерн мав й зовсім крихітні у всіх сенсах проекти, про які не завжди знають навіть авіаційні фани. Один з них - L-15 Scout, повчальну історію якого ми вам сьогодні розповімо.

Закінчення Другої світової війни спричинило обвальне скорочення замовлень на бойові літаки, тому фінансовий стан Boeing похитнувся. Менеджмент компанії постановив відповісти на це розширенням номенклатури техніки, що випускається. Вочевидь було вирішено, що інженери, здатні створювати багатотонні висотні турбокомпресорні монстри з дистанційними турелями та радіолокаційними прицілами, впораються з будь-якими завданнями.

Так, серед іншого, було запущено проект легкого багатоцільового літака для ВПС США, який одержав позначення Boeing Model 451.
Це був двомісний високоплан, злітною масою всього в 1 тонну, оснащений чотирициліндровим двигуном водяного охолодження потужністю 125 кінських сил.
Перший політ прототипу XL-15 відбувся 13 липня 1947 року. Після успішного завершення заводських випробувань була побудована партія з 10 машин.

Всі вони були передані Армії США для тестової експлуатації, керівництво завмерло в очікуванні хвалебних відгуків та замовлень… та тут з'ясувалося, що армія не перебуває у захваті від нового творіння Боїнга!
Ні, розгромних рекламацій також вдалося уникнути. Проте виявилося, що конкуренти, які давно виживають у ніші надлегкої та легкої авіації, роблять більш якісні та збалансовані машини.

Тому «Скаути» повернули назад до компанії, яка потім змогла продати їх до Служби рибного господарства та дикої природи США на Алясці. Там ці машини експлуатувалися ще довгі роки та також не отримали якихось помітних негативних відгуків. Захоплень та нових покупок, однак, теж не було.

Яка ж мораль?
Excudent alii spirantia mollius aera (с)

​«Ніколи не вважай, що ти набагато розумніший за інших фахівців, які займалися «твоїм» завданням до тебе!» - перше, чому потрібно вчити новачків у будь-якій професії.

Якщо тобі спала на думку якась геніальна ідея, що лежить при цьому майже на виду, але чомусь ніким не реалізована до цього, не варто радіти. У 99 випадках зі 100 це означає, що ти просто ще не знаєш про існування величезної проблеми, до якої призведе спроба втілити твоє рішення у життя. У той час як більш досвідчені «товариші» вже про це знають, тому й не намагаються застосувати цей «винахід».

Сьогоднішній наш гість якраз чудово ілюструє цю думку. Зустрічайте - VFW-Fokker 614 - німецький близькомагістральний літак з реактивними двигунами, встановленими НАД крилом.

Якщо ви не розумієте, що у цьому дивного, обов'язково прочитайте розповідь про цю цікаву машину у нашому Фейсбуці.
А якщо розумієте, та не можете збагнути, навіщо німцям знадобилося створювати такий дивний літак - тим більше прочитайте, адже у цієї схеми є й значні переваги, а не лише недоліки!
Про всяк випадок нагадаємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у власному вбудованому браузері.

​Полюбляєте математику, не цураєтеся фізики, але не вірите, що вони ведуть до успіху у нашій Україні?
Якщо це так, або якщо ви навпаки впевнені у користі таких вподобань, прочитайте нашу розповідь про те, що являє собою сучасна інженерна справа. Адже саме вона дозволяє найліпше втілити творчий потенціал кожного у життя та зробити суспільство значно заможнішим та безпечнішим!

Отже, чому інжиніринг – це захоплююча, високооплачувана та перспективна діяльність?
На жаль, у нас переважають стереотипи про цю професію, які народилися ще у пізньому СРСР та розквітли у безробіття 1990-х. Наша розповідь – спроба поділитися знанням, що ж справді відбувається зараз у цій цікавій сфері.
Річ у тім, що українська інженерія існує у двох паралельних світах!
☑️ Перший – понурі спадкоємці повільно вмираючих пострадянських підприємств. ☑️ Другий – молоді високотехнологічні компанії, інтегровані у світову економіку.
На жаль, перший світ помітніший за другий, тому ми прагнемо показати вам існування іншого, в якому не нудно жити та добре платять*.

⚙️ Хто ж такий нинішній, а не пострадянський інженер насправді?
⚙️ Чому це водночас цікаво та прибутково?
Щоб це прояснити, ми окреслили ідею про роль творчості в інженерній справі та сподіваємося, що ця розповідь на «слайдах» буде вам корисною!

🎯 Наші пояснення зацікавили вас?
🎯 Бажаєте довідатись про роботу інженером більше?
🎯 Вам важливо з’ясувати, які саме спеціальності бакалавра потрібно обрати та де їм навчатися, щоб стати затребуваним та водночас високооплачуваним професіоналом?
Вас із задоволенням проконсультують наші Training&Development manager Олексій Третьяков або фахівець з навчання Дарина Савчук: лише напишіть їм у Телеграм!

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався це оповідання, переконають уважно прочитати його хоча б одного студента, абітурієнта чи школяра тут, або у Фейсбуці!
P.P.S. Якщо ж вам цікаво, як ми власноруч готуємо майбутніх інженерів, завітайте до нашої навчальної команди у Фейсбук або Інстаграм!

* За даними сайтів вакансій середня зарплата в Україні за усіма робітниками будь-яких спеціальностей, віку та професійного стажу - близько 25 тисяч грн.
З іншого боку, зарплати інженерів-початківців у проектах серйозних приватних українських «фірм» стартують з 25 тисяч (а у нашій – взагалі з 30 тисяч!). Ми впевнені, що читачі самостійно зроблять правильний висновок із цих чисел.

​15 липня 1916 року Вільям Боїнг заснував у Сіетлі компанію The Pacific Aero Products Company, яка рік потому була перейменована у Boeing Airplane Company. Саме у цей момент завершилося дивовижне перетворення успішного торговця деревиною Вільяма Едварда Боїнга в авіатора-початківця Біллі Боїнга, в черговий раз продемонструвавши, на що здатна підштовхнути зрілу, успішну людину його мрія.

Саме з ім'ям Вільяма Боїнга пов'язаний перший підйом компанії, який забезпечив вихід у лідери американського авіабудування та авіаперевезень наприкінці 20-х років.
Однак не варто думати, що шлях до слави був простим та невигадливим: на «фірму» чекали регулярні злети та падіння, не раз вона опинялася на межі банкрутства.
Ще на початку шляху компанії довелося на деякий час відмовитися від виробництва літаків і зайнятися випуском... меблів, щоб знову повернутися в авіацію тільки завдяки фанатизму Боїнга.

Саме Боїнг одразу зрозумів, що лише безперервні інновації можуть дозволити фірмі перемагати конкурентів. Саме тому, починаючи з перших побудованих машин, інженери компанії невпинно тримали носа за вітром та перебували на вістрі науково-технічного прогресу, впроваджуючи в конструкцію та технологію передові розробки.

У 1930-х Боїнг відійшов від справ компанії, не впоравшись з черговою кризою, в яку потрапило його дітище. Тому відродження фірми наприкінці 30-х пов'язане з іншими керівниками, але ім'я Боїнга назавжди увійшло в історію авіації.

Користуючись нагодою, хочемо звернути вашу увагу на чудовий серіал, знятий на замовлення компанії Боїнг до сторіччя її існування – Age of Aerospace. Ми дуже радимо його до перегляду, оскільки, попри замовника, серіал зроблений на рідкість об'єктивно, тож провали компанії в ньому показуються не менш детально, ніж її успіхи.

P.S. Одним із цікавих фактів біографії Вільяма Боїнга є те, що він так і не отримав диплома про вищу освіту. Однак, спеціально для повних супротивників класичної системної освіти на кшталт університетської та любителів «self-made man», слід підкреслити, що Боїнг мав достатню кваліфікацію, щоб вступити та тривалий час навчатися в одному з найкращих американських ЗВО – Єльському університеті.

Шановні читачі!
Маємо до вас велике прохання.
З учора ми запустили у рекламний показ нашу розповідь про роль творчості та інформаційних технологій у сучасній інженерній справі.
За ці кілька днів її побачать десятки тисяч жителів нашої України.
Тож ми просимо кожного, хто працює інженером або технічним фахівцем, написати коментар до нашого рекламного посту у Фейсбуці, де розповісти, чим саме ви займаєтеся та що вас приваблює у вашій діяльності!
Нумо покажемо українцям, що нас багато та що робити країну сильнішою можна працюючи не тільки у нашій компанії!

Уже завтра починається подача заяв до наших українських ВНЗ.
Користуючись приводом, ми просимо кожного нашого читача уважно та вдумливо дослідити аналіз, який ми репостнули нижче (особливо це стосується школярів, ми знаємо, що вас тут немало!), а також поділитися ним із кожним своїм знайомим школярем та/або його батьками!
Повірте - це дуже важливо, ви самі у цьому переконаєтеся, щойно ознайомитеся з цими матеріалами!