Progresstech-Ukraine pinned «Запрошуємо усіх охочих: як студентів та практикуючих інженерів з досвідом, так і вмотивованих школярів, на ON / OFline-зустріч, з якої ви дізнаєтесь, як долучитися до розробки новітніх рішень для світових лідерів аерокосмічного інжинірингу, зокрема американського…»
#STEM Урок №4
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим паче там докладно не розглядають особливостей господарства тих чи інших областей нашої країни та їх потреб у конкретних спеціалістах, які необхідні для нашого сталого розвитку. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення регіональних особливостей української економіки та ключових фахівців, без яких вона не в змозі розвиватися, у цьому навчанні діла не буде!
Бажаєте дізнатися, чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою цієї програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу якраз з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM, тобто інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій, полягає головним чином саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Тому у першій темі ми розповідали не про завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку суспільства та його господарської діяльності протягом історії людства. Друга тема присвячена базовим поняттям економіки, незнання яких робить людину неспроможною зрозуміти будову будь-якого сучасного суспільства, а також особливості теперішнього господарства України: імпорту та експорту, торгівельному балансу та ВВП. Третя тема продовжувала знайомити учнів з важливими економічними та математичними поняттями, які оживали, коли ми демонстрували їх користь на прикладах економік наших регіонів. Це: купівельна спроможність, додана вартість, Валовий Регіональний Продукт та відносні показники.
Четверта тема ще детальніше знайомить з особливостями економічного життя нашої країни на прикладі однієї з областей: київської. Цього разу ми не навчали новим поняттям, але активно використовували ті, які були введені нами раніше, щоб закріпити навички їх застосування для аналізу реальної економіки.
Це дозволяє ще раз продемонструвати, що:
⚙️ Для отримання правильних оцінок ефективності господарювання, треба використовувати одночасно як абсолютні, так і відносні характеристики.
⚙️ Неможливо отримати великі значення ВРП на одного жителя області, коли вона не має розвинутої складної промисловості, яка генерує велику додану вартість.
⚙️ Неможливо мати промисловість, не маючи великої кількості висококваліфікованих фахівців складних виробничих професій, техніків та інженерів.
⚙️ Треба глибоко вивчати всі предмети зі сфери STEM для цілісного розуміння проблем економіки та розробки дієвих способів їх вирішення.
Докладніше про все це – у нашій презентації!
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми публікуємо у нашій спеціальній групі Фейсбуку Основи STEM (та сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою), допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалися насамперед як інструмент вирішення найнагальніших та життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців почати енергійно їх вивчати та за їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож, будь ласка, вивчайте наші ідеї, що викладаються в наших постах, а також на прикріплених картинках, не забувайте репостити матеріали, що вам сподобалися, і не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
Насамкінець похвалимося, що четверта наша доповідь викликала не меншу цікавість у кожному класі, де ми її демонстрували, ніж перші три. Про те, що школярі уважно її слухали, свідчать різноманітні питання, які вони не посоромилися нам поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як збільшити додану вартість?
☑️ Чому лише у Києва такі великі доходи?
☑️ Хто такі геологи та геодезисти та чим вони займаються?
☑️ Навіщо на АЕС IT-шники?
Чи зможуть наші читачі дати зрозумілі дітям та при цьому лаконічні відповіді на них у коментарях до цієї публікації?)
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим паче там докладно не розглядають особливостей господарства тих чи інших областей нашої країни та їх потреб у конкретних спеціалістах, які необхідні для нашого сталого розвитку. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення регіональних особливостей української економіки та ключових фахівців, без яких вона не в змозі розвиватися, у цьому навчанні діла не буде!
Бажаєте дізнатися, чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!
Відмінною рисою цієї програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу якраз з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM, тобто інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій, полягає головним чином саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!
Тому у першій темі ми розповідали не про завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку суспільства та його господарської діяльності протягом історії людства. Друга тема присвячена базовим поняттям економіки, незнання яких робить людину неспроможною зрозуміти будову будь-якого сучасного суспільства, а також особливості теперішнього господарства України: імпорту та експорту, торгівельному балансу та ВВП. Третя тема продовжувала знайомити учнів з важливими економічними та математичними поняттями, які оживали, коли ми демонстрували їх користь на прикладах економік наших регіонів. Це: купівельна спроможність, додана вартість, Валовий Регіональний Продукт та відносні показники.
Четверта тема ще детальніше знайомить з особливостями економічного життя нашої країни на прикладі однієї з областей: київської. Цього разу ми не навчали новим поняттям, але активно використовували ті, які були введені нами раніше, щоб закріпити навички їх застосування для аналізу реальної економіки.
Це дозволяє ще раз продемонструвати, що:
⚙️ Для отримання правильних оцінок ефективності господарювання, треба використовувати одночасно як абсолютні, так і відносні характеристики.
⚙️ Неможливо отримати великі значення ВРП на одного жителя області, коли вона не має розвинутої складної промисловості, яка генерує велику додану вартість.
⚙️ Неможливо мати промисловість, не маючи великої кількості висококваліфікованих фахівців складних виробничих професій, техніків та інженерів.
⚙️ Треба глибоко вивчати всі предмети зі сфери STEM для цілісного розуміння проблем економіки та розробки дієвих способів їх вирішення.
Докладніше про все це – у нашій презентації!
Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми публікуємо у нашій спеціальній групі Фейсбуку Основи STEM (та сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою), допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалися насамперед як інструмент вирішення найнагальніших та життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців почати енергійно їх вивчати та за їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож, будь ласка, вивчайте наші ідеї, що викладаються в наших постах, а також на прикріплених картинках, не забувайте репостити матеріали, що вам сподобалися, і не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!
Насамкінець похвалимося, що четверта наша доповідь викликала не меншу цікавість у кожному класі, де ми її демонстрували, ніж перші три. Про те, що школярі уважно її слухали, свідчать різноманітні питання, які вони не посоромилися нам поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як збільшити додану вартість?
☑️ Чому лише у Києва такі великі доходи?
☑️ Хто такі геологи та геодезисти та чим вони займаються?
☑️ Навіщо на АЕС IT-шники?
Чи зможуть наші читачі дати зрозумілі дітям та при цьому лаконічні відповіді на них у коментарях до цієї публікації?)
Нещодавно ми розповіли вам про результати роботи цивільних секторів світової авіаційної дуополії: американського Boeing та європейського Airbus у 2024 році. Значить, настав час поділитися підсумками року третього найбільшого виробника пасажирських літаків у світі - бразильської авіабудівної компанії Embraer!
Отже, минулого року Embraer передала замовникам загалом 206 літаків (на 14% більше, ніж у 2023): 73 близькомагістральні авіалайнери, 130 бізнес-джетів та 3 військово-транспортні літаки C-390 «Millennium».
Авіакомпанії отримали 73 літаків сімейства E-Jet: 26 - E175, 8 - E190-E2 та 39 - E195-E2. Для порівняння: роком раніше Embraer поставила 25 E175, 1 E190-E2 та 38 E195-E2.
У результаті компанія досягла всіх своїх поставлених цілей у надзвичайно важкий для індустрії рік, зумовлений глобальними проблемами з логістичними ланцюжками. Ці проблеми змусили багатьох виробників аерокосмічної продукції минулого року переглянути свої амбіції у бік їх суттєвого зменшення.
Іншим важливим досягненням бразильців стало подолання порогу у 1800 проданих літаків сімейства E-Jet, до якого вони йшли два десятиліття.
Отже, минулого року Embraer передала замовникам загалом 206 літаків (на 14% більше, ніж у 2023): 73 близькомагістральні авіалайнери, 130 бізнес-джетів та 3 військово-транспортні літаки C-390 «Millennium».
Авіакомпанії отримали 73 літаків сімейства E-Jet: 26 - E175, 8 - E190-E2 та 39 - E195-E2. Для порівняння: роком раніше Embraer поставила 25 E175, 1 E190-E2 та 38 E195-E2.
У результаті компанія досягла всіх своїх поставлених цілей у надзвичайно важкий для індустрії рік, зумовлений глобальними проблемами з логістичними ланцюжками. Ці проблеми змусили багатьох виробників аерокосмічної продукції минулого року переглянути свої амбіції у бік їх суттєвого зменшення.
Іншим важливим досягненням бразильців стало подолання порогу у 1800 проданих літаків сімейства E-Jet, до якого вони йшли два десятиліття.
Зустрічайте дуже цікавий конкурс, присвячений технічній творчості молоді, що відбудеться за підтримки нашої компанії!
У цьому змаганні школярі старших класів, зібрані в команди, перевірять свою здатність разом побудувати планер та запустити його якнайдалі за допомогою створеної ними ж пускової установки!
Конкурс «Збудуй свою МРІЮ» створено для активного залучення якнайбільшої кількості українських школярів 8-11 класів до глибокого самостійного вивчення природничих та інженерно-технічних дисциплін та буде проводитися на базі нашого надійного партнера – КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ми завжди докладаємося до практичного та виховного складників усякого молодіжного заходу, в якому беремо участь. Тож ці творчі технічно-виробничі змагання не є винятком – завдяки їм усі учасники перевірять якомога більше своїх технічних навичок: як «хард», так і «софт»!
Конкурс буде проходити у два етапи:
1️⃣ етап: усі учасники слухають онлайн лекції від експертів з авіаційної інженерної справи (серед яких будуть й інженери нашої компанії!) та проходять тести, що на них базуються.
2️⃣ етап: відібрані за результатами I етапу учасники приїжджають до Києва та виконують завдання з конструювання, виготовлення й випробування літального апарату та пускової установки для його запуску.
УВАГА:
реєстрація відбуватиметься до 20 березня (включно);
1️⃣ етап проходитиме з 21 по 25 березня;
2️⃣ етап - 29 та 30 березня.
Як ви бачите, залишилося вже небагато часу, тож саме від вашої активності у розповсюдженні інформації про цей дуже потрібний нашій країні захід залежить те, як багато наших українських дітлахів візьмуть у ньому участь. Тож, будь ласка, відправте це повідомлення усім своїм знайомим школярам, їх батькам та вчителям шкіл, не полінуйтеся зробити репост цього ж оголошення у Фейсбуці, поставте йому вподобайку та напишіть до нього коментарі – адже алгоритми Фейсбуку показують іншим користувачам те, що має багато взаємодії з читачами!
Залишилися сумніви?
Тоді обов’язково прочитайте нашу розповідь про те, як проходив перший подібний конкурс з фотодоповіддю про нього.
Якщо ж ви самі є батьками або вчителями, то уважно прочитайте всі формальні умови конкурсу перед тим, як почати реєстрацією.
Є питання?
Вам з задоволенням наддадуть відповідь координатори заходу:
Пурденко Євгеній: +380 63 378 81 76, e-mail: yevheniipurdenko@gmail.com
Холявік Ольга: +380 97 928 20 44, e-mail: o.holiavik@gmail.com
P.S. Якщо вам цікаво, як ще ми допомагаємо нашій шкільній освіті покращувати викладання та застосування природничих та технічних дисциплін за допомогою впровадження нового предмету – STEM та намагаємося поширити це починання на всі освітні заклади України, підпишіться на нашу спеціальну групу у Фейсбуці Основи STEM та вивчайте там всі наші освітні матеріали. Тільки разом ми зробимо нашу країну сильнішою, багатшою та безпечнішою!
У цьому змаганні школярі старших класів, зібрані в команди, перевірять свою здатність разом побудувати планер та запустити його якнайдалі за допомогою створеної ними ж пускової установки!
Конкурс «Збудуй свою МРІЮ» створено для активного залучення якнайбільшої кількості українських школярів 8-11 класів до глибокого самостійного вивчення природничих та інженерно-технічних дисциплін та буде проводитися на базі нашого надійного партнера – КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ми завжди докладаємося до практичного та виховного складників усякого молодіжного заходу, в якому беремо участь. Тож ці творчі технічно-виробничі змагання не є винятком – завдяки їм усі учасники перевірять якомога більше своїх технічних навичок: як «хард», так і «софт»!
Конкурс буде проходити у два етапи:
1️⃣ етап: усі учасники слухають онлайн лекції від експертів з авіаційної інженерної справи (серед яких будуть й інженери нашої компанії!) та проходять тести, що на них базуються.
2️⃣ етап: відібрані за результатами I етапу учасники приїжджають до Києва та виконують завдання з конструювання, виготовлення й випробування літального апарату та пускової установки для його запуску.
УВАГА:
реєстрація відбуватиметься до 20 березня (включно);
1️⃣ етап проходитиме з 21 по 25 березня;
2️⃣ етап - 29 та 30 березня.
Як ви бачите, залишилося вже небагато часу, тож саме від вашої активності у розповсюдженні інформації про цей дуже потрібний нашій країні захід залежить те, як багато наших українських дітлахів візьмуть у ньому участь. Тож, будь ласка, відправте це повідомлення усім своїм знайомим школярам, їх батькам та вчителям шкіл, не полінуйтеся зробити репост цього ж оголошення у Фейсбуці, поставте йому вподобайку та напишіть до нього коментарі – адже алгоритми Фейсбуку показують іншим користувачам те, що має багато взаємодії з читачами!
Залишилися сумніви?
Тоді обов’язково прочитайте нашу розповідь про те, як проходив перший подібний конкурс з фотодоповіддю про нього.
Якщо ж ви самі є батьками або вчителями, то уважно прочитайте всі формальні умови конкурсу перед тим, як почати реєстрацією.
Є питання?
Вам з задоволенням наддадуть відповідь координатори заходу:
Пурденко Євгеній: +380 63 378 81 76, e-mail: yevheniipurdenko@gmail.com
Холявік Ольга: +380 97 928 20 44, e-mail: o.holiavik@gmail.com
P.S. Якщо вам цікаво, як ще ми допомагаємо нашій шкільній освіті покращувати викладання та застосування природничих та технічних дисциплін за допомогою впровадження нового предмету – STEM та намагаємося поширити це починання на всі освітні заклади України, підпишіться на нашу спеціальну групу у Фейсбуці Основи STEM та вивчайте там всі наші освітні матеріали. Тільки разом ми зробимо нашу країну сильнішою, багатшою та безпечнішою!
Progresstech-Ukraine pinned «Зустрічайте дуже цікавий конкурс, присвячений технічній творчості молоді, що відбудеться за підтримки нашої компанії! У цьому змаганні школярі старших класів, зібрані в команди, перевірять свою здатність разом побудувати планер та запустити його якнайдалі…»
21 березня 1921 року народився «батько» дивовижного Boeing 747 Джо Саттер (Joseph Frederick «Joe» Sutter).
Якби не його принципова позиція у питанні про скорочення інженерів-розробників цього проекту, 747-й міг би ніколи не з’явитись!
Бажаєте дізнатися, як сильно іноді можуть помилятися економічні аналітики та чому для інженера важливо не просто мати високу кваліфікацію у своїй справі, а ще й не боятися відстоювати свої погляди перед «великим» керівництвом навіть під загрозою звільнення? Тоді читайте нашу розповідь про цього унікального фахівця!
Щоб зрозуміти суть проблеми, слід зануритися в оптимістичну атмосферу першої половини 60-х, коли здавалося, що вже до початку наступного десятиліття всі пасажирські перевезення стануть надзвуковими, а ще років через 20 (не пізніше!) земляни почнуть колонізувати найближчі планети.
Саме у цій ситуації європейський «Concorde» кидає виклик пануванню американської авіації. Перед Боїнгом постає складна дилема: вплутуватися у перегони та починати будівництво шалено дорогого футуристичного надзвукового авіалайнера або вибрати асиметричну відповідь, враховуючи, що за запевненнями бізнес-аналітиків, ринку навряд чи знадобиться більше пари сотень великих повільних аеропланів «учорашнього дня»?
Після деяких коливань Боїнг вирішує ризикнути: всі фінанси компанії мобілізовані на створення безпрецедентно великого, важкого широкофюзеляжного Boeing 747 під керівництвом Джо Саттора.
Нова машина являє собою черговий букет інновацій: 747-й стає першим універсальним вантажно-пасажирським авіалайнером, вперше отримує дві палуби, відкидний ніс та інші передові рішення.
Величезні витрати на розробку та створення В747 ставлять компанію на межу банкрутства. Інвестори вимагають звільнення значної частини зайнятого у роботі інженерного персоналу для зниження витрат. Саттор вступає з ними в небезпечну сутичку та виграє, захистивши всіх своїх підлеглих.
Концепція 747-го перемагає!
Хоча на момент запуску виробництва передбачалося, що авіакомпаніям буде потрібно не більше 400 таких літаків, у 1993 році Боїнг викочує тисячний В747, а загальне число проданих машин перевалило за 1️⃣5️⃣0️⃣0️⃣❗️
Ось так 747-й з тимчасової машини, яка була потрібна тільки для того, щоб дочекатися появи надзвукового красеня з крилом змінної геометрії, перетворився на лайнер, який висунув Boeing у лідери світової авіаіндустрії.
P.S. В одному зі своїх інтерв'ю Джо Саттор досить буденно зауважив: «Іноді настає момент, коли професіоналові не можна мовчати, якими б смертельними не виглядали наслідки. Я вирішив не лукавити, тож йшов на нараду з думкою про те, що це мій останній день у Боїнгу».
Наскільки ж це суперечить нашим побутовим уявленням про капіталізм - ідеям про те, що «клієнт / начальник завжди правий», «людина людині вовк» та «своя шкура дорожче», яких, на жаль, дотримуються дуже багато вітчизняних кваліфікованих фахівців!
Якби не його принципова позиція у питанні про скорочення інженерів-розробників цього проекту, 747-й міг би ніколи не з’явитись!
Бажаєте дізнатися, як сильно іноді можуть помилятися економічні аналітики та чому для інженера важливо не просто мати високу кваліфікацію у своїй справі, а ще й не боятися відстоювати свої погляди перед «великим» керівництвом навіть під загрозою звільнення? Тоді читайте нашу розповідь про цього унікального фахівця!
Щоб зрозуміти суть проблеми, слід зануритися в оптимістичну атмосферу першої половини 60-х, коли здавалося, що вже до початку наступного десятиліття всі пасажирські перевезення стануть надзвуковими, а ще років через 20 (не пізніше!) земляни почнуть колонізувати найближчі планети.
Саме у цій ситуації європейський «Concorde» кидає виклик пануванню американської авіації. Перед Боїнгом постає складна дилема: вплутуватися у перегони та починати будівництво шалено дорогого футуристичного надзвукового авіалайнера або вибрати асиметричну відповідь, враховуючи, що за запевненнями бізнес-аналітиків, ринку навряд чи знадобиться більше пари сотень великих повільних аеропланів «учорашнього дня»?
Після деяких коливань Боїнг вирішує ризикнути: всі фінанси компанії мобілізовані на створення безпрецедентно великого, важкого широкофюзеляжного Boeing 747 під керівництвом Джо Саттора.
Нова машина являє собою черговий букет інновацій: 747-й стає першим універсальним вантажно-пасажирським авіалайнером, вперше отримує дві палуби, відкидний ніс та інші передові рішення.
Величезні витрати на розробку та створення В747 ставлять компанію на межу банкрутства. Інвестори вимагають звільнення значної частини зайнятого у роботі інженерного персоналу для зниження витрат. Саттор вступає з ними в небезпечну сутичку та виграє, захистивши всіх своїх підлеглих.
Концепція 747-го перемагає!
Хоча на момент запуску виробництва передбачалося, що авіакомпаніям буде потрібно не більше 400 таких літаків, у 1993 році Боїнг викочує тисячний В747, а загальне число проданих машин перевалило за 1️⃣5️⃣0️⃣0️⃣❗️
Ось так 747-й з тимчасової машини, яка була потрібна тільки для того, щоб дочекатися появи надзвукового красеня з крилом змінної геометрії, перетворився на лайнер, який висунув Boeing у лідери світової авіаіндустрії.
P.S. В одному зі своїх інтерв'ю Джо Саттор досить буденно зауважив: «Іноді настає момент, коли професіоналові не можна мовчати, якими б смертельними не виглядали наслідки. Я вирішив не лукавити, тож йшов на нараду з думкою про те, що це мій останній день у Боїнгу».
Наскільки ж це суперечить нашим побутовим уявленням про капіталізм - ідеям про те, що «клієнт / начальник завжди правий», «людина людині вовк» та «своя шкура дорожче», яких, на жаль, дотримуються дуже багато вітчизняних кваліфікованих фахівців!
Якщо ви знову бачите велосипед у пості від авіаційної інжинірингової компанії, значить на вас чекає нова розповідь, як ефективно навчати студентів та школярів сучасної інженерної справи! Не думаємо, що ви часто з таким стикаєтеся, тож дочитаєте наш допис до кінця.
Отже, яке відношення до авіації має велосипед? Якщо відверто - жодного. Натомість має пряме відношення до результативного навчання технічних фахівців, яким вже понад 10 років займається наша навчальна команда! І, як ви вже здогадалися, сьогодні настав день, коли ми знайшли хвилинку, щоб продовжити оповідання про це. Відразу зауважимо, що більшість наших дослідів цікаві не тільки студентам, а й школярам (тому вони теж є на наших фото)!
Тож чому на цей раз для серії дослідів ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, він зібрав у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення наші учні встигли усвідомити вже за пару місяців нашого навчання.
Оскільки у нашому плані занять «базова» кінематика йде поперед статикою, то й перший наш «велосипедний» дослід був присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
Тепер же ми розповімо вам, як використовувати велосипед для тренування практичних навичок з врівноваження різних деталей конструкції силами, що діють на них, тобто статики. Якщо вам не сподобався наш раптовий академічний тон, то не бійтеся: з нашими учнями ми спілкуємося набагато більш наближеною до життя мовою і зараз ви самі це побачите!
⚙️ Отже, що змушує велосипед рухатися вперед?
Описаний нами нижче дослід дає можливість отримати відповідь на це питання!
Однак перед тим, як його описувати, швиденько розберемося з базовою «теорією». Щоб велосипед рухався вперед, його колеса необхідно обертати. Своєю чергою, щоб змусити обертатися будь-який предмет, до нього потрібно докласти пару сил, однакових за величиною, але протилежних за напрямком (так званий момент сил). Залишилася цілковита «дрібниця» - зрозуміти, звідки вони беруться та чому дорівнюють!
Щоб розібратися у цьому цікавому питанні, доведеться пройтися по всьому «ланцюжку» дій усіх сил - від педалі до заднього колеса.
Отже, перша сила, що запускає процес руху, виникає під час натискання ногою на педаль. Опускаючись під її дією, педаль тягне за собою важіль, на якому вона шарнірно закріплена. Важіль намагається рушити вниз, але не може, оскільки закріплений на осі у підшипниковому вузлі корпусу велосипеда. Тому важіль намагається повернутися разом із цією віссю, на якій, окрім нього, жорстко закріплена ведуча шестерня. На шестерню за її зуби зверху своїми отворами накинуто ланцюг, який, натягуючись, прагне почати поступальний рух уперед. Він тягне за зуби ведену шестерню, але та закріплена на осі разом із заднім колесом, тож не може зрушити з місця, натомість просто починає повертатися навколо своєї осі. Оскільки шестерня жорстко з'єднана з колесом, то воно теж пробує повернутися навколо осі, закріпленої на корпусі. І ось тут наш вільний рух закінчується, перетворюючись... на статику, оскільки колесо, упираючись у поверхню землі, не може просто взяти й провернутися, залишившись на місці. Цьому заважає сила тертя між колесом та землею! Так відбуватиметься доки сила, з якою ми тиснемо на педаль, не «переможе» тертя. У цей момент статика перетвориться на кінематику та динаміку.
Ці міркування дозволяють нам детально розглянути рівновагу усіх сил та моментів у той проміжок часу, коли велосипед ще стоїть, але ось-ось почне рухатися, детальніше.
Бажаєте дізнатися, що ж коїться з усіма деталями велосипеда у цій дуже цікавій ситуації?
Тоді мерщій дочитуйте цю ж розповідь у групі нашого навчального центру у Фейсбуці, адже такі «великі» «longread»и не лізуть у пост Телеграму цілком!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.
Отже, яке відношення до авіації має велосипед? Якщо відверто - жодного. Натомість має пряме відношення до результативного навчання технічних фахівців, яким вже понад 10 років займається наша навчальна команда! І, як ви вже здогадалися, сьогодні настав день, коли ми знайшли хвилинку, щоб продовжити оповідання про це. Відразу зауважимо, що більшість наших дослідів цікаві не тільки студентам, а й школярам (тому вони теж є на наших фото)!
Тож чому на цей раз для серії дослідів ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, він зібрав у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення наші учні встигли усвідомити вже за пару місяців нашого навчання.
Оскільки у нашому плані занять «базова» кінематика йде поперед статикою, то й перший наш «велосипедний» дослід був присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
Тепер же ми розповімо вам, як використовувати велосипед для тренування практичних навичок з врівноваження різних деталей конструкції силами, що діють на них, тобто статики. Якщо вам не сподобався наш раптовий академічний тон, то не бійтеся: з нашими учнями ми спілкуємося набагато більш наближеною до життя мовою і зараз ви самі це побачите!
⚙️ Отже, що змушує велосипед рухатися вперед?
Описаний нами нижче дослід дає можливість отримати відповідь на це питання!
Однак перед тим, як його описувати, швиденько розберемося з базовою «теорією». Щоб велосипед рухався вперед, його колеса необхідно обертати. Своєю чергою, щоб змусити обертатися будь-який предмет, до нього потрібно докласти пару сил, однакових за величиною, але протилежних за напрямком (так званий момент сил). Залишилася цілковита «дрібниця» - зрозуміти, звідки вони беруться та чому дорівнюють!
Щоб розібратися у цьому цікавому питанні, доведеться пройтися по всьому «ланцюжку» дій усіх сил - від педалі до заднього колеса.
Отже, перша сила, що запускає процес руху, виникає під час натискання ногою на педаль. Опускаючись під її дією, педаль тягне за собою важіль, на якому вона шарнірно закріплена. Важіль намагається рушити вниз, але не може, оскільки закріплений на осі у підшипниковому вузлі корпусу велосипеда. Тому важіль намагається повернутися разом із цією віссю, на якій, окрім нього, жорстко закріплена ведуча шестерня. На шестерню за її зуби зверху своїми отворами накинуто ланцюг, який, натягуючись, прагне почати поступальний рух уперед. Він тягне за зуби ведену шестерню, але та закріплена на осі разом із заднім колесом, тож не може зрушити з місця, натомість просто починає повертатися навколо своєї осі. Оскільки шестерня жорстко з'єднана з колесом, то воно теж пробує повернутися навколо осі, закріпленої на корпусі. І ось тут наш вільний рух закінчується, перетворюючись... на статику, оскільки колесо, упираючись у поверхню землі, не може просто взяти й провернутися, залишившись на місці. Цьому заважає сила тертя між колесом та землею! Так відбуватиметься доки сила, з якою ми тиснемо на педаль, не «переможе» тертя. У цей момент статика перетвориться на кінематику та динаміку.
Ці міркування дозволяють нам детально розглянути рівновагу усіх сил та моментів у той проміжок часу, коли велосипед ще стоїть, але ось-ось почне рухатися, детальніше.
Бажаєте дізнатися, що ж коїться з усіма деталями велосипеда у цій дуже цікавій ситуації?
Тоді мерщій дочитуйте цю ж розповідь у групі нашого навчального центру у Фейсбуці, адже такі «великі» «longread»и не лізуть у пост Телеграму цілком!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.
7 квітня 2006 вперше здійнявся в небо найбільш незвичайний та загадковий апарат, який колись був створений корпорацією Boeing - багаторазовий орбітальний корабель X-37 Orbital Test Vehicle. Що ж він є таке та чим відомий?
Читайте розповідь про це на нашій сторінці у Фейсбуці!
Спойлер для розпалювання інтересу:
«У кінці 2004 року, після низки затримок, створення X-37 було передано з NASA в Агентство з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США (DARPA).
Це одразу дало помітний результат: перший тестовий політ X-37A (шляхом скидання з носія), було здійснено вже через півтора року (навесні 2006).
Після випробувань, восени 2006 року, ВПС США оголосили, що вони будуть продовжувати розвивати орбітальний варіант X-37B.
Тут то й виявилася головна інтрига цього проекту, яка полягає у тому, що дотепер точно невідомо, для чого саме ВПС США побудували та використовують цей орбітальний літак (вся подібна інформація знаходиться під грифом «цілком таємно»). Це дуже цікавий момент, бо така ситуація не є характерною для відкритого американського суспільства, в якому Конгрес зазвичай пильно контролює місцевих військових»
З того часу Х-37 виконав уже 7️⃣ тривалих польотів (у найдовшому з яких він пробув 2.5 роки!), останній з яких завершився лише місяць тому – 7 березня 2025, але й досі особливості його будови та застосування огорнуті завісою таємниці!
А як ви вважаєте, для чого використовують Х-37?
Пишіть у коментарі тут або до нашого посту у FB!
Читайте розповідь про це на нашій сторінці у Фейсбуці!
Спойлер для розпалювання інтересу:
«У кінці 2004 року, після низки затримок, створення X-37 було передано з NASA в Агентство з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США (DARPA).
Це одразу дало помітний результат: перший тестовий політ X-37A (шляхом скидання з носія), було здійснено вже через півтора року (навесні 2006).
Після випробувань, восени 2006 року, ВПС США оголосили, що вони будуть продовжувати розвивати орбітальний варіант X-37B.
Тут то й виявилася головна інтрига цього проекту, яка полягає у тому, що дотепер точно невідомо, для чого саме ВПС США побудували та використовують цей орбітальний літак (вся подібна інформація знаходиться під грифом «цілком таємно»). Це дуже цікавий момент, бо така ситуація не є характерною для відкритого американського суспільства, в якому Конгрес зазвичай пильно контролює місцевих військових»
З того часу Х-37 виконав уже 7️⃣ тривалих польотів (у найдовшому з яких він пробув 2.5 роки!), останній з яких завершився лише місяць тому – 7 березня 2025, але й досі особливості його будови та застосування огорнуті завісою таємниці!
А як ви вважаєте, для чого використовують Х-37?
Пишіть у коментарі тут або до нашого посту у FB!
Нещодавно ми розповідали, з якими виробничими підсумками закінчили 2024 рік найбільші гравці світового ринку цивільного літакобудування*. Тепер, після офіційного оприлюднення ще і їхніх фінансових результатів, варто поговорити також й про прагматичний бік захоплюючого аерокосмічного інжинірингу!
Отже, хто ж заробив найбільше грошей у 2024?
Звісно ж, це США🇺🇸, яким належать аж 7 із 10 компаній, що входять до TOP-10 за доходами за минулий рік, які отримали разом фантастичні 367 млрд $!
На почесному 1️⃣ місці у цьому списку розташувалася американська RTX (що об'єднує United Technologies, Collins Aerospace, Pratt & Whitney та Raytheon), яка отримала дохід у 81 млрд $ (+17% за рік) та прибуток у 5 млрд.
2️⃣&3️⃣ місця з майже однаковими виторгами у 72 та 71 млрд $ та прибутками у 4 та 5 млрд посідають європейський Airbus🇪🇺 та американський Lockheed Martin🇺🇸, які зберегли сильні позиції торік.
4️⃣ місце - за американським же концерном Boeing🇺🇸, який опустився сюди з 1-го місця через дохід у 67 млрд $ (-15%) та збиток у 12 млрд.
5️⃣ місце стабільно утримує General Dynamics (також 🇺🇸) з доходом 48 млрд $ (+13%) та прибутком 4 млрд.
Вражаюче зростання доходів (близько 10%) демонструють також й майже всі «дрібніші» учасники торішнього TOP-10.
Ці дані підкреслюють мінливу ситуацію в аерокосмічній галузі, сформовану проблемами у ланцюжку постачань, оборонними контрактами та відновленням комерційних перевезень в авіації.
P.S. Ми розуміємо, що наші читачі нечасто оперують сумами тих самих порядків, що наведені у цій нашій публікації. Тому наведемо зрозумілий кожному приклад для розуміння того, наскільки вони великі: річні доходи нашого державного бюджету 2024 року становили близько 50 млрд $, а ВВП всієї України – менш як 200.
* Ось наші розповіді про масштаби випуску пасажирських авіалайнерів у 2024 році: у американського Boeing, у європейського Airbus та бразильського Embraer.
Отже, хто ж заробив найбільше грошей у 2024?
Звісно ж, це США🇺🇸, яким належать аж 7 із 10 компаній, що входять до TOP-10 за доходами за минулий рік, які отримали разом фантастичні 367 млрд $!
На почесному 1️⃣ місці у цьому списку розташувалася американська RTX (що об'єднує United Technologies, Collins Aerospace, Pratt & Whitney та Raytheon), яка отримала дохід у 81 млрд $ (+17% за рік) та прибуток у 5 млрд.
2️⃣&3️⃣ місця з майже однаковими виторгами у 72 та 71 млрд $ та прибутками у 4 та 5 млрд посідають європейський Airbus🇪🇺 та американський Lockheed Martin🇺🇸, які зберегли сильні позиції торік.
4️⃣ місце - за американським же концерном Boeing🇺🇸, який опустився сюди з 1-го місця через дохід у 67 млрд $ (-15%) та збиток у 12 млрд.
5️⃣ місце стабільно утримує General Dynamics (також 🇺🇸) з доходом 48 млрд $ (+13%) та прибутком 4 млрд.
Вражаюче зростання доходів (близько 10%) демонструють також й майже всі «дрібніші» учасники торішнього TOP-10.
Ці дані підкреслюють мінливу ситуацію в аерокосмічній галузі, сформовану проблемами у ланцюжку постачань, оборонними контрактами та відновленням комерційних перевезень в авіації.
P.S. Ми розуміємо, що наші читачі нечасто оперують сумами тих самих порядків, що наведені у цій нашій публікації. Тому наведемо зрозумілий кожному приклад для розуміння того, наскільки вони великі: річні доходи нашого державного бюджету 2024 року становили близько 50 млрд $, а ВВП всієї України – менш як 200.
* Ось наші розповіді про масштаби випуску пасажирських авіалайнерів у 2024 році: у американського Boeing, у європейського Airbus та бразильського Embraer.
Усі, певна річ, чули про Генрі Форда. Людина, яка вивела автопромисловість на принципово новий рівень, перетворивши її з виробництва предметів розкоші для товстосумів на дійсно масову індустрію для середнього класу. Ідеї Форда багато у чому випереджали свій час, тому йому мимоволі довелося підтягувати й «нецільові» напрямки. Наприклад, для виробництва автомобілів використовували руду, що добувалася на рудниках Форда.
Тому не дивно, що Форд виробляв не тільки автомобілі, а ще й літаки, був власником Ford Airlines.
Саме у цей день, 14 квітня 1925 року, був здійснений перший рейс першої у світі регулярної вантажної авіалінії. На лінії працювали літаки Stout 2-AT «Pullman», побудовані у компанії, яка належала Форду. Рейси виконувалися з Аеропорту Форда для перевезення автомобільних комплектуючих між заводами Форда.
Завдяки Форду, буквально за кілька років після відкриття авіалінії, світова авіація вперше отримала ось такий список речей:
🛫 Перші вогні на смузі для нічної посадки на усіх аеродромах компанії (1924).
🛫 Перша радіонавігація на кожному літаку компанії (1926).
🛫 Перші масові поштові перевезення (1926).
🛫 Перші бетонні злітно-посадкові смуги (1928).
🛫 Перші готелі в аеропортах (1931).
А ви кажете, автомобілі! Виявляється, що Форд - ще й батько-засновник світової транспортної авіації!
P.S. На нашу фото як раз Stout 2-AT.
Тому не дивно, що Форд виробляв не тільки автомобілі, а ще й літаки, був власником Ford Airlines.
Саме у цей день, 14 квітня 1925 року, був здійснений перший рейс першої у світі регулярної вантажної авіалінії. На лінії працювали літаки Stout 2-AT «Pullman», побудовані у компанії, яка належала Форду. Рейси виконувалися з Аеропорту Форда для перевезення автомобільних комплектуючих між заводами Форда.
Завдяки Форду, буквально за кілька років після відкриття авіалінії, світова авіація вперше отримала ось такий список речей:
🛫 Перші вогні на смузі для нічної посадки на усіх аеродромах компанії (1924).
🛫 Перша радіонавігація на кожному літаку компанії (1926).
🛫 Перші масові поштові перевезення (1926).
🛫 Перші бетонні злітно-посадкові смуги (1928).
🛫 Перші готелі в аеропортах (1931).
А ви кажете, автомобілі! Виявляється, що Форд - ще й батько-засновник світової транспортної авіації!
P.S. На нашу фото як раз Stout 2-AT.
Як ми самостійно масово готуємо інженерні кадри, до чого тут впровадження STEM у шкільну освіту та 3D-друк?
Обов'язково перегляньте трансляції двох наших виступів у Zoom, які відбудуться на онлайн конференції «Освітня робототехніка та штучний інтелект» вже 17 та 18 квітня, щоб дізнатися відповідь!
Чому нам можна довіряти у цих питаннях?
Ми застосовуємо 3D-друк у нашій системі підготовки вже 5 років та за цей час самостійно навчили 8️⃣3️⃣ висококваліфікованих авіаційних інженера, які отримали робочі місця у нашій компанії. Окрім цього вже 2 роки ми навчаємо STEMу школярів у нашому власному гуртку та вже рік офіційно допомагаємо впроваджувати уроки STEM у ліцеї №153 міста Київ. Увесь цей час ми наполегливо удосконалювали власні інжинірингові підходи до нашого навчання, спочатку з 1 курсу ВНЗ, а зараз – навіть зі старших класів школи, а також розширювали використання 3D-друку у всіх наших навчальних процесах, набивши при цьому чимало ґуль. Тому вважаємо, що нам є, що розповісти та що це буде корисно всім, хто займається, як шкільним STEM-навчанням, так і підготовкою персоналу для сфери STEM.
Про що саме ми говоритимемо?
Ось кілька спойлерів про те, що цікавого та корисного ви дізнаєтесь з наших доповідей, якщо не полінуєтеся перенести свої справи та не забудете доєднатися до нашої трансляції.
Отже, 17 квітня на доповіді «Досвід впровадження інженерно орієнтованого підходу до викладання STEM у 5-6 класах. Мета та попередні результати» ми розповімо:
1️⃣ Які виклики стоять перед українською шкільною природничою освітою.
2️⃣ Як у їх подоланні може допомогти впровадження уроків STEM.
3️⃣ Які проблеми виникають у цьому процесі та як ми їх розв’язуємо.
4️⃣ Як саме ми допомагаємо усім школам, які бажають запровадити у себе уроки STEM.
а 18 квітня на доповіді «Місце 3D-друку в сучасному проектуванні, виробництві та навчанні природничим наукам. Бачення сучасної інжинірингової компанії» ви дізнаєтеся:
1️⃣ Які недоліки, що є продовженням переваг 3D-друку, заважають його широкому впровадженню у промислове виробництво деталей у всьому світі.
2️⃣ Для чого, на нашу помірковану думку, в Україні зараз насамперед слід застосовувати 3D-друк. Які основні проблеми такого використання 3D-друку та як їх вирішувати.
3️⃣ Як ми використовуємо 3D-друк у навчанні майбутніх технічних фахівців.
4️⃣ У чому кардинальна відмінність нашого підходу від типового використання 3D-друку у навчанні.
Заінтриговані?
Тоді:
🎯 запишіть собі у нагадування день та час виступів;
🎯 перешліть цей пост усім своїм друзям та запросить їх нас послухати;
🎯 поставте вподобайку та зробіть репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб про цей важливий захід, на якому буде ще багато цікавого та, головне, - корисного, дізналося якнайбільше жителів нашої України!
⏰ КОЛИ?
17 квітня (четвер): 13.15 – 16.00
Наш виступ останній, однак ми віримо, що ви нас дочекаєтесь)
18 квітня (п’ятниця): 13:00 – 14:15
Наш виступ у першій половині заходу.
🗺 ДЕ?
ONLINE трансляція за посиланням.
Ідентифікатор конференції: 810 0772 2246
Код доступу: 266606
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: ви можете завантажити програму конференції та з'ясувати, що ще корисного ви зможете там почути! Будь ласка, не полінуйтеся її як слід роздивитися, адже ви можете знайти там ще багато цікавого окрім наших доповідей.
Обов'язково перегляньте трансляції двох наших виступів у Zoom, які відбудуться на онлайн конференції «Освітня робототехніка та штучний інтелект» вже 17 та 18 квітня, щоб дізнатися відповідь!
Чому нам можна довіряти у цих питаннях?
Ми застосовуємо 3D-друк у нашій системі підготовки вже 5 років та за цей час самостійно навчили 8️⃣3️⃣ висококваліфікованих авіаційних інженера, які отримали робочі місця у нашій компанії. Окрім цього вже 2 роки ми навчаємо STEMу школярів у нашому власному гуртку та вже рік офіційно допомагаємо впроваджувати уроки STEM у ліцеї №153 міста Київ. Увесь цей час ми наполегливо удосконалювали власні інжинірингові підходи до нашого навчання, спочатку з 1 курсу ВНЗ, а зараз – навіть зі старших класів школи, а також розширювали використання 3D-друку у всіх наших навчальних процесах, набивши при цьому чимало ґуль. Тому вважаємо, що нам є, що розповісти та що це буде корисно всім, хто займається, як шкільним STEM-навчанням, так і підготовкою персоналу для сфери STEM.
Про що саме ми говоритимемо?
Ось кілька спойлерів про те, що цікавого та корисного ви дізнаєтесь з наших доповідей, якщо не полінуєтеся перенести свої справи та не забудете доєднатися до нашої трансляції.
Отже, 17 квітня на доповіді «Досвід впровадження інженерно орієнтованого підходу до викладання STEM у 5-6 класах. Мета та попередні результати» ми розповімо:
1️⃣ Які виклики стоять перед українською шкільною природничою освітою.
2️⃣ Як у їх подоланні може допомогти впровадження уроків STEM.
3️⃣ Які проблеми виникають у цьому процесі та як ми їх розв’язуємо.
4️⃣ Як саме ми допомагаємо усім школам, які бажають запровадити у себе уроки STEM.
а 18 квітня на доповіді «Місце 3D-друку в сучасному проектуванні, виробництві та навчанні природничим наукам. Бачення сучасної інжинірингової компанії» ви дізнаєтеся:
1️⃣ Які недоліки, що є продовженням переваг 3D-друку, заважають його широкому впровадженню у промислове виробництво деталей у всьому світі.
2️⃣ Для чого, на нашу помірковану думку, в Україні зараз насамперед слід застосовувати 3D-друк. Які основні проблеми такого використання 3D-друку та як їх вирішувати.
3️⃣ Як ми використовуємо 3D-друк у навчанні майбутніх технічних фахівців.
4️⃣ У чому кардинальна відмінність нашого підходу від типового використання 3D-друку у навчанні.
Заінтриговані?
Тоді:
🎯 запишіть собі у нагадування день та час виступів;
🎯 перешліть цей пост усім своїм друзям та запросить їх нас послухати;
🎯 поставте вподобайку та зробіть репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб про цей важливий захід, на якому буде ще багато цікавого та, головне, - корисного, дізналося якнайбільше жителів нашої України!
⏰ КОЛИ?
17 квітня (четвер): 13.15 – 16.00
Наш виступ останній, однак ми віримо, що ви нас дочекаєтесь)
18 квітня (п’ятниця): 13:00 – 14:15
Наш виступ у першій половині заходу.
🗺 ДЕ?
ONLINE трансляція за посиланням.
Ідентифікатор конференції: 810 0772 2246
Код доступу: 266606
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: ви можете завантажити програму конференції та з'ясувати, що ще корисного ви зможете там почути! Будь ласка, не полінуйтеся її як слід роздивитися, адже ви можете знайти там ще багато цікавого окрім наших доповідей.
Чи знаєте ви, що попри постійний розвиток дистанційних засобів неруйнівного контролю, «механікам» авіалайнерів все ще доводиться самим регулярно забиратися до найзатишніших частин літака, включно з «кесоном» - частиною крила, обмеженою переднім та заднім лонжеронами (силовими поздовжніми балками крила)?
Такі огляди потрібні, як для перевірки наявності пошкоджень (насамперед - втомних тріщин, спричинених змінними навантаженнями від маневрів та поривів повітря, а також корозії), так і для періодичного очищення кесона від різноманітної живності, яка намагається завестися скрізь, де тільки можна та не можна. Зокрема й усередині кесона. Адже він служить не тільки для створення аеродинамічних сил, що підіймають наш літак у повітря, а ще й для зберігання палива, яке живить мотори. Тому поширення у ньому різних мікроорганізмів створює значний ризик для паливної системи, оскільки може призвести до засмічення ними фільтрів та зупинки подачі пального у двигуни.
Усе це змушує авіаційних інженерів-проектувальників робити величезні вирізи - лази, як у нижніх панелях крила, так і в нервюрах - поперечних мембранах (на фото), які служать для сприйняття зсуву*, створюваного поперечними силами.
Оскільки майже весь внутрішній об'єм кесона крила заливається паливом, механікам доводиться не тільки проявляти дива гнучкості, борючись із клаустрофобією, а ще й виконувати всі подібні роботи у респіраторі, щоб не вдихати пари гасу.
P.S. На фото показано процес навчання майбутніх авіамеханіків. При звичайному обслуговуванні консолі крила, звісно ж, не знімають - це б різко збільшило тривалість та вартість таких робіт.
* Крім цього, нервюри заважають паливу вільно перекочуватися всередині, є опорами для поздовжніх елементів жорсткості, що підкріплюють обшивки панелей, а також місцями кріплень рухомих елементів передньої та задньої кромок крила.
Такі огляди потрібні, як для перевірки наявності пошкоджень (насамперед - втомних тріщин, спричинених змінними навантаженнями від маневрів та поривів повітря, а також корозії), так і для періодичного очищення кесона від різноманітної живності, яка намагається завестися скрізь, де тільки можна та не можна. Зокрема й усередині кесона. Адже він служить не тільки для створення аеродинамічних сил, що підіймають наш літак у повітря, а ще й для зберігання палива, яке живить мотори. Тому поширення у ньому різних мікроорганізмів створює значний ризик для паливної системи, оскільки може призвести до засмічення ними фільтрів та зупинки подачі пального у двигуни.
Усе це змушує авіаційних інженерів-проектувальників робити величезні вирізи - лази, як у нижніх панелях крила, так і в нервюрах - поперечних мембранах (на фото), які служать для сприйняття зсуву*, створюваного поперечними силами.
Оскільки майже весь внутрішній об'єм кесона крила заливається паливом, механікам доводиться не тільки проявляти дива гнучкості, борючись із клаустрофобією, а ще й виконувати всі подібні роботи у респіраторі, щоб не вдихати пари гасу.
P.S. На фото показано процес навчання майбутніх авіамеханіків. При звичайному обслуговуванні консолі крила, звісно ж, не знімають - це б різко збільшило тривалість та вартість таких робіт.
* Крім цього, нервюри заважають паливу вільно перекочуватися всередині, є опорами для поздовжніх елементів жорсткості, що підкріплюють обшивки панелей, а також місцями кріплень рухомих елементів передньої та задньої кромок крила.
Чудова новина: ми завітали до чергової школи, яка сама нас запросила!
Бажаєте дізнатися, чому такі події важливі для нас? Тоді не полінуйтеся дочитати нашу публікацію до кінця!
Постійні читачі давно знають: наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі в Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору в економіці дозволить нашому народу захистити свої території та досягти європейського рівня життя.
Головний виклик на цьому шляху - відтік нашої молоді до інших держав. Так, за 3️⃣ останніх роки Україну залишило майже 7️⃣ млн її громадян, приблизно половина з яких – діти та підлітки. Переконати тих, хто залишився, у тому, що на нашій рідній землі, вони мають майбутнє та перспективи – наше спільне найважливіше завдання!
Тому вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо різноманітні інженерні освітні програми для студентів українських ВНЗ. Ба більше: з 2023 року ми зробили наступний крок - почали безкоштовно займатися інженерною творчістю ще й зі школярами!
Наразі цей напрямок охоплює заняття експериментальною фізикою та вивчення тієї математики, яка потрібні для проведення відповідних підготовчих розрахунків, а також обробки даних. «Наші» школярі самостійно виконують різноманітні досліди зі шкільної програми, а потім обговорюють результати та власні висновки з нашими фахівцями з навчання. Це дозволяє зі шкільної лави розуміти, чим відрізняються фізичні моделі від реального світу, які їхні межі, а також важливість володіння прикладною математикою, аби швидко й ефективно прогнозувати фізичні явища.
На жаль, ця наша ініціатива наштовхується на інертність багатьох шкіл Києва. Через це школярі, котрих ми зацікавили, стікаються до нас на навчання здебільшого самотужки.
Тому ми були дуже раді, коли до нас за своєю ініціативою звернувся приватний НВК «Євроленд» та запросив виступити перед своїми учнями!
На жаль, не встигли ми сказати й два слова до нашої презентації, як почалась тривала повітряна тривога. Оскільки ми були вимушені йти разом з нашими слухачами в укриття, де не було проектора з екраном, то може спасти на думку, що на цьому наша розповідь й завершилася… Та для нас це не перепона! Адже наші фахівці з навчання вміють пояснювати важливі для нас речі й «на колінці». Тож, попри негаразди, ми розповіли школярам про:
⚙️ особливості однієї з найприбутковіших сфер діяльності – цивільної авіації;
⚙️ специфіку літакобудування, що полягає у його «інтернаціоналізмі»;
⚙️ місце, яке ми займаємо у цій сфері та яке можуть займати інші українські фірми;
⚙️ економічні проблеми, викликані примітивністю більшості товарів, які виробляє наша країна;
⚙️ особливості вищої освіти в Україні та розвинених державах. Зокрема, чому навчаючись за кордоном, можна здобути гіршу освіту, ніж вдома;
⚙️ популярні, затребувані та високооплачувані бакалаврати: чому це не те саме;
наш підхід до навчання: чому ми в змозі масово готувати фахівців, не гірших, ніж у більш розвинутих країнах.
Нам дуже приємно, що виступ не перетворився на монолог, як буває деколи. Адже слухачі не посоромилися поділитися з нами своїми сумнівами щодо необхідності вивчення точних та природничих наук. Вони розповіли нам про свою невпевненість у тому, що фахівці такого профілю будуть потрібні Україні.
Що ж можна сказати про підсумки цієї зустрічі?
Ми дуже раді, що вона відбулася!
Адже тепер стало більше на кілька десятків амбітних школярів, які знають, що можуть здобути високооплачувану професію, яка забезпечить їм швидкий професійний та кар'єрний ріст, не покидаючи рідної України.
Сподіваємося, читачі якомога ширше розповсюдять інформацію про цю подію, щоб вона дійшла до співробітників та керівників якомога більшої кількості шкіл, щоб подібні заходи стали для нас буденністю!
P.S. Бажаєте, щоб ми прийшли з виступом до ваших школярів або навіть готові привезти їх до нас? Пишіть нашому координатору: @Darinasavchukk !
Бажаєте дізнатися, чому такі події важливі для нас? Тоді не полінуйтеся дочитати нашу публікацію до кінця!
Постійні читачі давно знають: наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі в Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору в економіці дозволить нашому народу захистити свої території та досягти європейського рівня життя.
Головний виклик на цьому шляху - відтік нашої молоді до інших держав. Так, за 3️⃣ останніх роки Україну залишило майже 7️⃣ млн її громадян, приблизно половина з яких – діти та підлітки. Переконати тих, хто залишився, у тому, що на нашій рідній землі, вони мають майбутнє та перспективи – наше спільне найважливіше завдання!
Тому вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо різноманітні інженерні освітні програми для студентів українських ВНЗ. Ба більше: з 2023 року ми зробили наступний крок - почали безкоштовно займатися інженерною творчістю ще й зі школярами!
Наразі цей напрямок охоплює заняття експериментальною фізикою та вивчення тієї математики, яка потрібні для проведення відповідних підготовчих розрахунків, а також обробки даних. «Наші» школярі самостійно виконують різноманітні досліди зі шкільної програми, а потім обговорюють результати та власні висновки з нашими фахівцями з навчання. Це дозволяє зі шкільної лави розуміти, чим відрізняються фізичні моделі від реального світу, які їхні межі, а також важливість володіння прикладною математикою, аби швидко й ефективно прогнозувати фізичні явища.
На жаль, ця наша ініціатива наштовхується на інертність багатьох шкіл Києва. Через це школярі, котрих ми зацікавили, стікаються до нас на навчання здебільшого самотужки.
Тому ми були дуже раді, коли до нас за своєю ініціативою звернувся приватний НВК «Євроленд» та запросив виступити перед своїми учнями!
На жаль, не встигли ми сказати й два слова до нашої презентації, як почалась тривала повітряна тривога. Оскільки ми були вимушені йти разом з нашими слухачами в укриття, де не було проектора з екраном, то може спасти на думку, що на цьому наша розповідь й завершилася… Та для нас це не перепона! Адже наші фахівці з навчання вміють пояснювати важливі для нас речі й «на колінці». Тож, попри негаразди, ми розповіли школярам про:
⚙️ особливості однієї з найприбутковіших сфер діяльності – цивільної авіації;
⚙️ специфіку літакобудування, що полягає у його «інтернаціоналізмі»;
⚙️ місце, яке ми займаємо у цій сфері та яке можуть займати інші українські фірми;
⚙️ економічні проблеми, викликані примітивністю більшості товарів, які виробляє наша країна;
⚙️ особливості вищої освіти в Україні та розвинених державах. Зокрема, чому навчаючись за кордоном, можна здобути гіршу освіту, ніж вдома;
⚙️ популярні, затребувані та високооплачувані бакалаврати: чому це не те саме;
наш підхід до навчання: чому ми в змозі масово готувати фахівців, не гірших, ніж у більш розвинутих країнах.
Нам дуже приємно, що виступ не перетворився на монолог, як буває деколи. Адже слухачі не посоромилися поділитися з нами своїми сумнівами щодо необхідності вивчення точних та природничих наук. Вони розповіли нам про свою невпевненість у тому, що фахівці такого профілю будуть потрібні Україні.
Що ж можна сказати про підсумки цієї зустрічі?
Ми дуже раді, що вона відбулася!
Адже тепер стало більше на кілька десятків амбітних школярів, які знають, що можуть здобути високооплачувану професію, яка забезпечить їм швидкий професійний та кар'єрний ріст, не покидаючи рідної України.
Сподіваємося, читачі якомога ширше розповсюдять інформацію про цю подію, щоб вона дійшла до співробітників та керівників якомога більшої кількості шкіл, щоб подібні заходи стали для нас буденністю!
P.S. Бажаєте, щоб ми прийшли з виступом до ваших школярів або навіть готові привезти їх до нас? Пишіть нашому координатору: @Darinasavchukk !
Чи знаєте ви, що таємна кімната є не тільки у відомого героя книг Джоан Роулінг, а ще й у більшості екіпажів далекомагістральних авіалайнерів?
Де ж у порівняно невеликому корпусі літака - фюзеляжі, який має поперечний діаметр лише 5-7 метрів, втиснути окреме приміщення ще на кілька людей так, щоб воно було абсолютно непомітне для пасажирів?
Якщо у вас немає ідей з цього приводу, ми готові поділитися дуже цікавими розповідями про те, де протягом більш ніж півдобових перельотів відпочивають льотчики та стюарди, а також, який вигляд мають ці місця у різних сучасних аеропланів.
Ось вони: раз, два!
Де ж у порівняно невеликому корпусі літака - фюзеляжі, який має поперечний діаметр лише 5-7 метрів, втиснути окреме приміщення ще на кілька людей так, щоб воно було абсолютно непомітне для пасажирів?
Якщо у вас немає ідей з цього приводу, ми готові поділитися дуже цікавими розповідями про те, де протягом більш ніж півдобових перельотів відпочивають льотчики та стюарди, а також, який вигляд мають ці місця у різних сучасних аеропланів.
Ось вони: раз, два!
28 квітня 1988 року трапився унікальний випадок в історії цивільної авіації: у літака Boeing 737 авіакомпанії «Aloha Airlines» у польоті відірвалася горішня частина фюзеляжу та, всупереч цьому, він зміг долетіти до аеропорту та зробити вдалу посадку! При цьому, хоча фюзеляж втратив майже третину «даху» пасажирського салону, жоден з пасажирів не загинув!
Ця подія, як свого часу й катастрофа літака De Havilland Comet, стала поворотним етапом у розвитку авіації, а її наслідки вплинули на подальший розвиток усього комплексу повітряних перевезень. Попри те, що вона показала чудову живучість конструкції літака, результати розслідування змусили авіаційних інженерів переглянути підходи до проектування та передусім експлуатації магістральних повітряних суден.
Бажаєте дізнатися, як се трапилося та що саме було змінено у цивільній авіації за підсумками аналізу цієї події?
Тоді читайте розповідь про ці драматичні події та їх аналіз на нашій сторінці у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.
P.S. Чому пошкоджений авіалайнер зміг вдало сісти, адже літак втратив половину (❗️) поперечного перерізу фюзеляжу? Як же його залишки спромоглися й надалі сприймати вигин та закручування?
Пишіть ідеї у коментарі!)
Ця подія, як свого часу й катастрофа літака De Havilland Comet, стала поворотним етапом у розвитку авіації, а її наслідки вплинули на подальший розвиток усього комплексу повітряних перевезень. Попри те, що вона показала чудову живучість конструкції літака, результати розслідування змусили авіаційних інженерів переглянути підходи до проектування та передусім експлуатації магістральних повітряних суден.
Бажаєте дізнатися, як се трапилося та що саме було змінено у цивільній авіації за підсумками аналізу цієї події?
Тоді читайте розповідь про ці драматичні події та їх аналіз на нашій сторінці у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.
P.S. Чому пошкоджений авіалайнер зміг вдало сісти, адже літак втратив половину (❗️) поперечного перерізу фюзеляжу? Як же його залишки спромоглися й надалі сприймати вигин та закручування?
Пишіть ідеї у коментарі!)
#STEM Урок №5
Абревіатура STEM не вимагає вивчення навичок, які потрібні кожному фахівцю у 21 столітті. Однак ми, разом з авторами програми STEM, яку допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, вважаємо, що без цього не обійтися. Дізнайтеся, чому ми так думаємо та як пояснюємо це школярам!
Характерною рисою цієї програми є те, що 1-й її модуль для 6 класу включає тему «Професії та навички майбутнього. Hard skills. Soft skills. Чого потребує сьогоднішній роботодавець? Моє резюме». Так учням пояснюють: STEM та інші предмети вивчають не задля оцінок, а заради вмінь та знань, притаманних високооплачуваним фахівцям, що здатні зацікавити собою найкращого роботодавця!
Чому це настільки важлива тема, що їй треба вивчати з середніх класів?
Ринок праці в Україні перебуває у кризі, яка обумовлена двома причинами.
1️⃣ Добігає кінця епоха роботодавців, що були широко відомі, бо давали роботу десяткам тисяч працівників. Їх заступають ті, що мають у штаті сотні, а частіше десятки працівників. Через це вони не мають ресурсів, щоб зробити собі ім'я, відоме на широкий загал. І навіть якщо просувають себе «у люди», знадобиться не один рік, щоб суспільство виробило б мінімум довіри до нових брендів. Тому:
1.1 Лише деякі з роботодавців досягнуть успіху та зростатимуть, а більшість – розорюватимуться. Тож українцям доведеться звикнути часто змінювати роботу, навіть якщо вони не амбітні та не бажають кар'єри.
1.2 Шукачі роботи не знатимуть про існування значної частини роботодавців, а навіть якщо вже чули про когось, не знаходитимуть про них об'єктивну інформацію.
1.3 Дрібні фірми не матимуть ресурсів на професійних рекрутерів. Тож не зможуть обирати на ринку праці тих фахівців, які їм найбільше підходять, задовольняючись тими, з якими зіткнулися першими.
2️⃣ Стрімко погіршується якість освіти, тому вона більше не дає ні системних практичних навичок, ні загальних знань про реальне життя. Через це на ринку праці з’являтиметься все більше тих, хто не тільки не має гарної кваліфікації, а й не вміє дізнаватися, де і кому вони потрібні з навичками, які вже мають. Тому такі люди погоджуватимуться не на відповідну їм роботу, а на першу, що підвернеться. Крім того, вони також будуть не в змозі дізнатися, які нові навички варто отримати для покращення умов праці та винагороди за неї.
Щоб все це виправити, потрібно якомога раніше вчити кожного жителя України цікавитися, які конкретні вміння потрібні роботодавцям, скільки вони готові за них платити та як багато їм потрібно тих чи інших фахівців. Крім того, кожен українець має вміти показати свої навички та досвід так, щоб його переваги зрозумів навіть некваліфікований рекрутер!
Тому у 1-й темі Модуля №1 (та 5-й з початку) ми розповіли про навички, які потрібні будь-якому фахівцю, щоб мати здобутки у дуже динамічному сучасному світі, а саме:
⚙️ Що називають хард та софт скілами та навіщо вони?
⚙️ Що таке якісні та кількісні критерії оцінювання та яка між ними різниця?
⚙️ Які «хард скіли», отримані у школі, знадобляться у дорослому житті та де саме?
⚙️ Які «софт скіли» слід розвинути, щоб мати успіх у професії та особистому житті?
Докладніше про це – у нашій презентації!
Віримо: вивчення матеріалів, які ми публікуємо у групі Фейсбуку Основи STEM (та популяризуємо з вашою допомогою), посприяє розумінню, що природничі науки створювалися для вирішення життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців їх вивчати, щоб знову зробити країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож знайомтеся з нашими ідеями, висловлюйте конструктивну критику та розповсюджуйте їх, якщо вони вам сподобалися!
Насамкінець похвалимося, що й наша 5-та доповідь викликала інтерес у кожному класі. Про це свідчать питання, які ставили нам «наші» школярі. Ось деякі з них:
☑️ Що таке зварювання та паяння?
☑️ Що таке «принципові відмінності»?
☑️ Як відбувається процес фрезерування та для чого він?
☑️ Чому кульки для ручок треба робити точними, але ручки дешеві?
☑️ Якщо знати фізику, то можна самому ремонтувати речі та техніку?
Абревіатура STEM не вимагає вивчення навичок, які потрібні кожному фахівцю у 21 столітті. Однак ми, разом з авторами програми STEM, яку допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, вважаємо, що без цього не обійтися. Дізнайтеся, чому ми так думаємо та як пояснюємо це школярам!
Характерною рисою цієї програми є те, що 1-й її модуль для 6 класу включає тему «Професії та навички майбутнього. Hard skills. Soft skills. Чого потребує сьогоднішній роботодавець? Моє резюме». Так учням пояснюють: STEM та інші предмети вивчають не задля оцінок, а заради вмінь та знань, притаманних високооплачуваним фахівцям, що здатні зацікавити собою найкращого роботодавця!
Чому це настільки важлива тема, що їй треба вивчати з середніх класів?
Ринок праці в Україні перебуває у кризі, яка обумовлена двома причинами.
1️⃣ Добігає кінця епоха роботодавців, що були широко відомі, бо давали роботу десяткам тисяч працівників. Їх заступають ті, що мають у штаті сотні, а частіше десятки працівників. Через це вони не мають ресурсів, щоб зробити собі ім'я, відоме на широкий загал. І навіть якщо просувають себе «у люди», знадобиться не один рік, щоб суспільство виробило б мінімум довіри до нових брендів. Тому:
1.1 Лише деякі з роботодавців досягнуть успіху та зростатимуть, а більшість – розорюватимуться. Тож українцям доведеться звикнути часто змінювати роботу, навіть якщо вони не амбітні та не бажають кар'єри.
1.2 Шукачі роботи не знатимуть про існування значної частини роботодавців, а навіть якщо вже чули про когось, не знаходитимуть про них об'єктивну інформацію.
1.3 Дрібні фірми не матимуть ресурсів на професійних рекрутерів. Тож не зможуть обирати на ринку праці тих фахівців, які їм найбільше підходять, задовольняючись тими, з якими зіткнулися першими.
2️⃣ Стрімко погіршується якість освіти, тому вона більше не дає ні системних практичних навичок, ні загальних знань про реальне життя. Через це на ринку праці з’являтиметься все більше тих, хто не тільки не має гарної кваліфікації, а й не вміє дізнаватися, де і кому вони потрібні з навичками, які вже мають. Тому такі люди погоджуватимуться не на відповідну їм роботу, а на першу, що підвернеться. Крім того, вони також будуть не в змозі дізнатися, які нові навички варто отримати для покращення умов праці та винагороди за неї.
Щоб все це виправити, потрібно якомога раніше вчити кожного жителя України цікавитися, які конкретні вміння потрібні роботодавцям, скільки вони готові за них платити та як багато їм потрібно тих чи інших фахівців. Крім того, кожен українець має вміти показати свої навички та досвід так, щоб його переваги зрозумів навіть некваліфікований рекрутер!
Тому у 1-й темі Модуля №1 (та 5-й з початку) ми розповіли про навички, які потрібні будь-якому фахівцю, щоб мати здобутки у дуже динамічному сучасному світі, а саме:
⚙️ Що називають хард та софт скілами та навіщо вони?
⚙️ Що таке якісні та кількісні критерії оцінювання та яка між ними різниця?
⚙️ Які «хард скіли», отримані у школі, знадобляться у дорослому житті та де саме?
⚙️ Які «софт скіли» слід розвинути, щоб мати успіх у професії та особистому житті?
Докладніше про це – у нашій презентації!
Віримо: вивчення матеріалів, які ми публікуємо у групі Фейсбуку Основи STEM (та популяризуємо з вашою допомогою), посприяє розумінню, що природничі науки створювалися для вирішення життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців їх вивчати, щоб знову зробити країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож знайомтеся з нашими ідеями, висловлюйте конструктивну критику та розповсюджуйте їх, якщо вони вам сподобалися!
Насамкінець похвалимося, що й наша 5-та доповідь викликала інтерес у кожному класі. Про це свідчать питання, які ставили нам «наші» школярі. Ось деякі з них:
☑️ Що таке зварювання та паяння?
☑️ Що таке «принципові відмінності»?
☑️ Як відбувається процес фрезерування та для чого він?
☑️ Чому кульки для ручок треба робити точними, але ручки дешеві?
☑️ Якщо знати фізику, то можна самому ремонтувати речі та техніку?
Гарна новина: розпочато реєстрацію на нашу традиційну програму дуальної підготовки магістрів!
Як завжди, ми запрошуємо усіх охочих брати участь у нашому спільному з КПІ ім. Ігоря Сікорського навчанні за спеціальністю G9 «Прикладна механіка» за наступними освітньо-професійними програмами на вибір:
⚙️ «Динаміка й міцність машин»
⚙️ «Технології машинобудівного виробництва»
ЗАУВАЖТЕ: учасником програми може бути будь-хто, якщо у нього до кінця липня 2025 року буде диплом бакалавра будь-якого технічного ЗВО України.
Що треба, щоб долучитися до такого навчання?
☑️ Зареєструватися у нашій формі*.
☑️ Виконати усі формальні вимоги щодо зарахування до магістратури.
☑️ Вдало пройти співбесіду** для зарахування на посади інженера з міцності або інженера-технолога.
☑️ Отримати офіційну рекомендацію від нашої компанії для участі у програмі дуального навчання.
☑️ Розпочати роботу на посаді інженера «Прогрестех-Україна».
Більш детальну інформацію про цю дуальну програму можна знайти на сайті нашої компанії.
P.S. Виникли питання?
Тоді пишіть нашому координатору проекту: @KaterynaBarandych !
* Термін завершення реєстрації буде повідомлено пізніше.
** Дати та деталі проведення співбесід будуть надіслані зареєстрованим претендентам за вказаними ними контактами.
Як завжди, ми запрошуємо усіх охочих брати участь у нашому спільному з КПІ ім. Ігоря Сікорського навчанні за спеціальністю G9 «Прикладна механіка» за наступними освітньо-професійними програмами на вибір:
⚙️ «Динаміка й міцність машин»
⚙️ «Технології машинобудівного виробництва»
ЗАУВАЖТЕ: учасником програми може бути будь-хто, якщо у нього до кінця липня 2025 року буде диплом бакалавра будь-якого технічного ЗВО України.
Що треба, щоб долучитися до такого навчання?
☑️ Зареєструватися у нашій формі*.
☑️ Виконати усі формальні вимоги щодо зарахування до магістратури.
☑️ Вдало пройти співбесіду** для зарахування на посади інженера з міцності або інженера-технолога.
☑️ Отримати офіційну рекомендацію від нашої компанії для участі у програмі дуального навчання.
☑️ Розпочати роботу на посаді інженера «Прогрестех-Україна».
Більш детальну інформацію про цю дуальну програму можна знайти на сайті нашої компанії.
P.S. Виникли питання?
Тоді пишіть нашому координатору проекту: @KaterynaBarandych !
* Термін завершення реєстрації буде повідомлено пізніше.
** Дати та деталі проведення співбесід будуть надіслані зареєстрованим претендентам за вказаними ними контактами.
30 травня 1942 року на озброєння вперше був прийнятий вертоліт.
Сталося це, ясна річ, у США.
Першим серійним військовим вертольотом став R-4, розроблений під керівництвом Ігоря Сікорського.
R-4 міг брати лише одного пасажира та літав зі швидкістю, яка не перевищувала 120 км на годину, зате відрізнявся простотою в експлуатації та високою надійністю, незвичайною для принципово нового типу літального апарату.
Перше бойове застосування гелікоптера відбулося тільки через два роки після прийняття на озброєння, оскільки американською традицією є по можливості максимально довго налагоджувати нові зразки техніки перед початком їх масового використання.
22 квітня 1944 року у Бірмі за допомогою R-4 за два рейси були евакуйовані чотири людини, що летіли на збитому японцями літаку: американський пілот та три британські солдати.
Всього було побудовано 131 Sikorsky R-4.
Сьогодні, на честь цієї знаменної дати ми представляємо вашій увазі оригінальне кольорове відео зльоту R-4 з корабля у 1945 році.
Сталося це, ясна річ, у США.
Першим серійним військовим вертольотом став R-4, розроблений під керівництвом Ігоря Сікорського.
R-4 міг брати лише одного пасажира та літав зі швидкістю, яка не перевищувала 120 км на годину, зате відрізнявся простотою в експлуатації та високою надійністю, незвичайною для принципово нового типу літального апарату.
Перше бойове застосування гелікоптера відбулося тільки через два роки після прийняття на озброєння, оскільки американською традицією є по можливості максимально довго налагоджувати нові зразки техніки перед початком їх масового використання.
22 квітня 1944 року у Бірмі за допомогою R-4 за два рейси були евакуйовані чотири людини, що летіли на збитому японцями літаку: американський пілот та три британські солдати.
Всього було побудовано 131 Sikorsky R-4.
Сьогодні, на честь цієї знаменної дати ми представляємо вашій увазі оригінальне кольорове відео зльоту R-4 з корабля у 1945 році.
11 червня 1926 року піднявся у повітря перший американський масовий суцільнометалевий пасажирський літак, розроблений компанією… Ford!
Так, виявляється, Генрі Форд не тільки творець автомобільної промисловості США, але ще й один із «будівників» американських комерційних перевезень.
Отже, зустрічайте Ford Trimotor!
Історія цього дуже вдалого «лайнера» почалася у 1925 році, коли син 62-річного Генрі Форда - Едсель Форд – переконав батька вкласти гроші у розвиток масового пасажирського авіатранспорту та купити невелику авіаційну фірму Stout Metal Airplane Company, що мала на той час досвід будівництва непоганих одномоторних металевих аеропланів.
Явною проблемою Фордів було те, що вони не мали жодного уявлення, які саме слід будувати літаки, щоб обійти конкурентів, які вже мають досвід у серійному виробництві та комерційному продажу літаків. Проте Форди не були б собою, якби не знайшли її дуже вишукане рішення!
У результаті Ford Trimotor вийшов дуже летким, надійним та економічним літаком. Не дивно, що попри «велику депресію», що почалася у США, він був побудований у дуже помітній для того часу кількості - 199 штук.
Більш того у 1931 році Ford Trimotor на деякий час став єдиним дозволеним до експлуатації авіалайнером у США!
Бажаєте дізнатися, як їм це вдалося?
Читайте черговий історичний нарис на нашій сторінці у Facebook!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Так, виявляється, Генрі Форд не тільки творець автомобільної промисловості США, але ще й один із «будівників» американських комерційних перевезень.
Отже, зустрічайте Ford Trimotor!
Історія цього дуже вдалого «лайнера» почалася у 1925 році, коли син 62-річного Генрі Форда - Едсель Форд – переконав батька вкласти гроші у розвиток масового пасажирського авіатранспорту та купити невелику авіаційну фірму Stout Metal Airplane Company, що мала на той час досвід будівництва непоганих одномоторних металевих аеропланів.
Явною проблемою Фордів було те, що вони не мали жодного уявлення, які саме слід будувати літаки, щоб обійти конкурентів, які вже мають досвід у серійному виробництві та комерційному продажу літаків. Проте Форди не були б собою, якби не знайшли її дуже вишукане рішення!
У результаті Ford Trimotor вийшов дуже летким, надійним та економічним літаком. Не дивно, що попри «велику депресію», що почалася у США, він був побудований у дуже помітній для того часу кількості - 199 штук.
Більш того у 1931 році Ford Trimotor на деякий час став єдиним дозволеним до експлуатації авіалайнером у США!
Бажаєте дізнатися, як їм це вдалося?
Читайте черговий історичний нарис на нашій сторінці у Facebook!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
12 червня 1994 року здійснив перший політ вславлений «triple seven» - найбільший у світі двомоторний пасажирський літак з турбовентиляторними двигунами – Boeing 777, який багато експертів називають найкращим реактивним далекомагістральним авіалайнером ХХ сторіччя.
Літаки Boeing 777 здатні перевозити від 305 до 550 осіб, залежно від конфігурації салонів, та мають дальність польоту від 9 до 17 тис. кілометрів. Загалом випущено понад 1️⃣7️⃣0️⃣0️⃣ цих лайнерів та, попри такий масштаб виробництва, за 27 років експлуатації у катастрофі з усіма пасажирами загинув лише один борт!
Попри такі чудові показники ефективності, американський концерн не збирається спочивати на лаврах, тому у 2020 році піднявся в небо Boeing 777Х, який, як і його молодший брат - Boeing 787, - отримав нове композитне крило більшого подовження.
Епідемія коронавірусу (а також проблеми з новим мотором, що виникли у його розробника) внесла значні корективи у розвиток цієї визначної лінійки авіалайнерів.
Будівництво «звичайних» В777 було закінчено у 2021 році, тож зараз триває випуск лише його вантажних версій 777-200F.
6 жовтня 2022 року у двигуні GE9X на одному з чотирьох тестових літаків 777-9 виникла серйозна технічна проблема. Через це Boeing був змушений призупинити програму випробувань, доки у GE розслідували проблему.
На теперішній час стартовий замовник 777Х – німецька Lufthansa очікує постачання перших лайнерів цієї моделі у 2027 році.
P.S. Більше про Boeing 777Х, розроблений за участю інженерів нашої компанії, ви можете дізнатися з іншої нашої замітки, а ось тут та тут можна прочитати інтерв'ю з деякими нашими фахівцями, які займаються його проектуванням та виробництвом.
Літаки Boeing 777 здатні перевозити від 305 до 550 осіб, залежно від конфігурації салонів, та мають дальність польоту від 9 до 17 тис. кілометрів. Загалом випущено понад 1️⃣7️⃣0️⃣0️⃣ цих лайнерів та, попри такий масштаб виробництва, за 27 років експлуатації у катастрофі з усіма пасажирами загинув лише один борт!
Попри такі чудові показники ефективності, американський концерн не збирається спочивати на лаврах, тому у 2020 році піднявся в небо Boeing 777Х, який, як і його молодший брат - Boeing 787, - отримав нове композитне крило більшого подовження.
Епідемія коронавірусу (а також проблеми з новим мотором, що виникли у його розробника) внесла значні корективи у розвиток цієї визначної лінійки авіалайнерів.
Будівництво «звичайних» В777 було закінчено у 2021 році, тож зараз триває випуск лише його вантажних версій 777-200F.
6 жовтня 2022 року у двигуні GE9X на одному з чотирьох тестових літаків 777-9 виникла серйозна технічна проблема. Через це Boeing був змушений призупинити програму випробувань, доки у GE розслідували проблему.
На теперішній час стартовий замовник 777Х – німецька Lufthansa очікує постачання перших лайнерів цієї моделі у 2027 році.
P.S. Більше про Boeing 777Х, розроблений за участю інженерів нашої компанії, ви можете дізнатися з іншої нашої замітки, а ось тут та тут можна прочитати інтерв'ю з деякими нашими фахівцями, які займаються його проектуванням та виробництвом.
