​Почалися канікули, тож настав час пропонувати читачам цікавезне проведення часу, яке з лишком заступить прозаїчний відпочинок у спекотну пору! Аби переконатися у нашій здатності майстерно організовувати такі пригоди, вам достатньо дізнатися, якими ще справами ми займалися на весняних канікулах, окрім знайомства з вкрай цікавими жителями зали конструкції літаків та гелікоптерів у НАУ!

Після того, як шкільна команда нашого інженерного навчального центру увірвалася до ангара кафедри конструкції літальних апаратів, ми вирішили завітати до компанії METSYS, яку прямо зараз будує наш добрий знайомий Ігор Хорошилов. Адже, на превеликий жаль, зараз, у наші буремні часи, не дуже часто вдається побачити на власні очі, як за дуже невеликий термін з нуля започатковано цілком сучасне досить складне промислове виробництво!
Що ж нового з нашої попередньої зустрічі восени ми побачили?

Як вже заведено, екскурсія розпочалася з візиту до сусідів METSYSу: МП НТП «ЕКПО» та «Пріоріті Явор». Там ми оглянули різноманітні токарні, фрезерувальні та шліфувальні верстати різних типів та розмірів, а головне - процеси створення деталей для полімерного виробництва та машинобудування.

Далі ми відправились вже у METSYS, де нам провів екскурсію сам пан Хорошилов, який дуже детально та водночас зрозуміло розказав про технологічні процеси та верстати, які там використовують.
Перше, чим зустрів нас завод, була величезна кількість вже виготовлених метало-профілів різних типів та розмірів, тож саме з них і почалася екскурсія. Ми дізналися про способи, якими стрічки металу набувають потрібної форми за допомогою спеціальних прокатних станів «холодного» профілювання та про важливість дрібниць на прикладі маркування готових профілів.
За час нашої відсутності до вже знайомого стану для «гіпсових» профілів додалося ще три більших, на яких можна виробляти товстіші профілі для серйознішого будівництва. Один з них уже активно працює, інші - ще потребують доробок.

Окрім прокатних станів також збільшилась кількість допоміжного обладнання, на кшталт стрічкових пил. Тож ми попрямували до інших верстатів, щоб їх роздивитися. Тут нас чекала чергова несподіванка. Якраз навпроти ділянки зі свердлильним верстатом та пилами стояла цікава металоконструкція.
Виявилося що це опори для сонячних панелей, які вони самостійно проектують та виготовляють на замовлення з профілів, які самі й виробляють! Саме так - не словом, а ділом - народжується додаткова додана вартість, яка робить нашу країну більш заможною.

Далі ми відправились до «механічної» ділянки, яку тепер відділили, зробивши для неї окреме утеплене приміщення. Після цікавої розмови з токарем та фрезерувальником ми оглянули ще й шліфувальну ділянку, котра ще обладнується.
У кутку ми примітили декілька печей для термічної обробки, яких теж раніше не було. Це дало нам гарний поштовх до розмови про структуру металів, та методи, які дозволяють нею керувати.

На цьому екскурсія майже завершилася, а приємні сюрпризи - ще ні! Адже з’ясувалося, що на заводі, який ще тільки будується, вже з’явилося окреме приміщення, яке, використовується і як навчальний клас, де пан Хорошилов вчить своїх співробітників. Тому дуже вчасно пролунала важлива теза, що кожен з нас має бути у своєму ділі настільки фаховим професіоналом, щоб у будь-який час без вагань та серйозних зусиль встати біля дошки та навчити свого ремесла нове покоління спеціалістів. Адже якщо на зміну старим технічним фахівцям не приходитимуть нові, ми й будемо продовжувати теперішній недобрий стан речей.

Ми щиро вдячні Ігорю Хорошилову та його сусідам за те, що вони запросили «наших» школярів до себе у гості. Віримо, що зможемо і надалі в перших рядах не тільки слідкувати за такою важливою подією, як відновлення української промисловості, а ще й брати у ній посильну участь!

P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !

​Поціновувачі авіації знають про безсмертну DC-3 «Дакоту», що літає вже майже 90 років. Однак є літаки, які експлуатувалися ненабагато менше, але були більш своєрідними та рідкісними. Зустрічайте Martin JRM Mars який вперше піднявся у повітря саме 23 червня 1942 року!

Початок його історії не виглядав таким вже багатообіцяючим. Скоріше навпаки.
Замовлення на проектування важкого патрульного човна (злітною вагою в 75 тонн!) для ВМФ США було отримано фірмою Martin ще у 1938 році, але вони «запрягали» довго, тому на льотні випробування машина XPB2M-1R вийшла тільки у 1942, а перший серійний літак (вже у якості вантажного) передали до війська аж у 1945, коли війна вже практично закінчилася, тож необхідність у такій машині відпала.
У результаті значне замовлення було скасовано, тому таких човнів було куплено всього 5️⃣ штук.

Усі п'ять серійних машин отримали власні імена Marianas Mars, Philippine Mars, Marshall Mars, Caroline Mars та Hawaii Mars II.
За час служби у ВМФ один Марс - Marshall був втрачений через пожежу двигуна, а його рештки ще й зараз доступні дайверам десь біля Гонолулу.
Решта 4 використовувалися без будь-яких цікавих подробиць та були продані на металобрухт у 1959 році.

Ось тут то й почалася найцікавіша частина їхньої кар'єри!
Човнам дуже пощастило – їх викупила канадська фірма Forest Industries Flying Tankers (FIFT) та переобладнала у пожежні гідролітаки, з можливістю скинути на займання 27 тонн води, накривши пожежу площею аж 1.6 гектара!

У результаті багаторічної надзвичайно інтенсивної експлуатації у стилі армійського штурмовика (енергійні маневри над палаючим лісом, пікірування, скидання води, різкий набір висоти - й так щоразу до ліквідації пожежі) дві машини загинули в інцидентах, а одну подарували музею морської авіації. Що ж до останньої, то вона значилася в цієї ролі на лаві запасних, охороняючи землі Канади від пожеж, аж до минулого року, щоб піти у відставку у свій 80 річний ювілей та стати експонатом British Columbia Aviation Museum!

​Добіг кінця четвертий - останній модуль наших інженерних курсів «Airframe Structural Design & Sizing», які традиційно йдуть OFFline у Києві!
Він був винятковим, оскільки на ньому наші слухачі вперше вчилися аналізувати напружений стан та міцність саме авіаційних конструкцій. Тому наші майбутні «stress analyst`и» вивчали одразу дві специфічні дисципліни, які наразі відсутні у більшості бакалавратів наших українських ЗВО: будівельну механіку каркаса пасажирського літака (airframe's structural mechanics) та його конструкцію (primary&secondary structure), яка на ній ґрунтується.
Які ж результати такої своєрідної підготовки?
Подивімося!

ВАЖЛИВА ПЕРЕДМОВА
Зауважимо, що «екзаменаційні» тести для цих, беззаперечно, необхідних справжньому проектувальнику дисциплін були побудовані інакше, ніж решта наших перевірок до цього.
Тест з будмеху був дуже містким: 12 теоретичних питань, 11 практичних завдань та навіть одне творче! Ба більше: значна їх частина була написана англійською! Крім того, половина вихідних даних була надана в «імперській системі» розмірності величин: фунти, дюйми тощо.
Що ж до тесту з іншої базової для авіаційного інженера дисципліни – конструкції, то він був побудований з метою оцінити загальне розуміння того, як взаємодіють частини планера та вміння його застосовувати. Він складався з 11 теоретичних питань та 5 практичних завдань. Хоча тест не містив у собі жодних розрахунків, зображення ескізів елементів конструкції та шляхів передачі навантаження (так званих «load path») з поясненнями їх форми та функцій дало змогу оцінити здатність слухачів розуміти, чому вони є саме такими.
На проходження кожного тесту відводилося лише 3 години!
Саме тому читачів не повинен дивувати «низький» результат багатьох учасників: всі наші питання та завдання були витонченими – наближеними до реальної роботи у нашій компанії.

Підсумкові оцінки всіх модулів (для порівняння) можна побачити на прикріпленому зображенні.
Про що ж вони говорять?

По-перше, дедалі помітніше, що наші курси дозволяють отримати якісну підготовку тим, хто справді цього хоче, незалежно від його «бекграунду». Це видно вже з того, що двоє (25%) із найсильнішої половини учасників мають не «авіаційні» спеціальності, тож точно не проходили «будмеху» під час свого попереднього навчання у ЗВО. Проте вони змогли випередити багатьох представників бакалаврату «авіаційна та ракетно-космічна техніка», хоча в них він як раз мав би вивчатись!
По-друге, слід звернути увагу, що, як і раніше, поділ на «сильніших» та «слабших» не є непохитним. Як це зазвичай у нас буває, відбулося рокірування: з «топу» випало два, а з «середини» навіть три слухачі, які занадто довго спочивали на лаврах. У той самий час до середини списку піднявся герой, який ще недавно пас задніх у наших рейтингах!
Таким чином добре видно, що на наших курсах неможливо довго перебувати серед добре підготовлених «учнів», просто спираючись на вміння та знання, отримані до зустрічі з нами. Адже лише троє учасників протрималися у топі усі модулі поспіль!
Отже, наша система навчання дає змогу отримувати нові системні навички та при цьому цілком адекватно оцінює їхній рівень.

Last but not least.
Наша потреба саме в інженерах напряму structural/stress analysis зараз така велика, що ми були змушені розпочати працевлаштування наших найсильніших слухачів курсів ще до закінчення нашого навчання.
З цієї ж причини ми запускаємо наступний набір на цю програму вже у серпні – не проґавте можливість пройти нашу підготовку та отримати гарний шанс розпочати роботу у нашій компанії вже з початком нового року!
Маєте питання?
Пишіть адміністратору нашого KTC у Телеграм, та Надія Лень (@nade_len) з задоволенням відповість на усі ваші питання стосовно нашого навчання та працевлаштування.

P.S. Дуже рекомендуємо вам дізнатися, що наші слухачі думають з приводу цієї найскладнішої частини їх навчання – дивіться їх враження у коментарях до аналогічного запису у Фейсбуці.

​30 червня 1968 року піднявся у небо перший у світі надважкий транспортний літак, який дотепер є й наймасовішим апаратом цього класу - Lockheed C-5 Galaxy.

Нам здається, що це хороший привід познайомити вас з історією появи настільки неординарної машини. Адже саме у неї було реалізовано безліч технічних новацій, які здаються нам тепер звичними.
Водночас вона виявилася дуже яскравим прикладом того, наскільки дорого (у прямому сенсі!) коштують інженерні помилки в аерокосмічній галузі.

Заінтриговані? Тоді читайте нашу розповідь про американську Галактику у офіційній спільноті Facebook!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

​Бажаєте дізнатися, як брати участь у створенні сучасних авіалайнерів для лідерів світової авіаційної індустрії, зокрема з американським аерокосмічним концерном Boeing🛫🇺🇸? Тоді приходьте на зустріч із нами, яка пройде у рамках дня відкритих дверей у Національному авіаційному університеті!

⚙️ Школярам ми пояснимо, чому реальний інжиніринг - це дуже цікаве заняття, вкрай віддалено пов'язане з типовими завданнями на уроках математики та фізики у наших школах.
⚙️ Абітурієнтам дамо рекомендації щодо вибору спеціальності бакалавра, яка буде приносити не тільки високий прибуток, а й матиме потенціал професійного та кар'єрного зростання.
⚙️ Студенти будь-яких курсів, спеціальностей та ВНЗ дізнаються про те, на що варто звернути особливу увагу у своєму навчанні, щоб досягти рівня, достатнього для працевлаштування у нашу компанію, навіть не маючи досвіду роботи.
⚙️ Досвідченим інженерам ми розкажемо, чим саме займаються наші технічні фахівці та які особливі можливості відкриє для них співпраця з нами.

Кожен учасник зможе поставити будь-які запитання щодо діяльності нашої компанії та отримати вичерпні відповіді!

АЛЕ Й ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ!
На вас чекають:
☑️ Екскурсії, на яких ви дізнаєтеся багато цікавого про справжні літаки, гелікоптери та мотори, що знаходяться у НАУ, від досвідчених інженерів нашої компанії.
☑️ Вікторина, в якій всі любителі авіації, техніки та природничих наук отримають дуже оригінальні призи.
☑️ Виступ, у якому ми розповімо про діяльність компанії та наші соціальні проекти.

ЗАУВАЖТЕ: найближчими роками для розширення команд нам буде потрібно багато нових інженерів, тож приходьте самі та кличте друзів!

⏰ КОЛИ: 5 липня (п'ятниця) з 12.00 до 17.00.
🗺 ДЕ: Київ, проспект Любомира Гузара 1, НАУ

Зацікавилися, але не можете прийти?
Пишіть нам у Телеграм:
Дарині Савчук, якщо ви навчаєтесь у школі або цього року вступаєте до ВНЗ.
Надії Лень, якщо ви студент коледжу або ВНЗ.
Олексію Третьякову, якщо ви інженер, який вже має досвід роботи.

P.S. Думаєте про те, щоб почати кар'єру у світі сучасного інжинірингу, але не впевнені у своїй кваліфікації?
Тоді спеціально для вас у нас є свій власний навчальний інженерний центр, у якому безплатно може займатися будь-хто: від школярів старших класів та студентів до «дорослих» слухачів, які вирішили повернутися до технічних професій. Ми розповімо і про нього!
Ось посилання на групу у Фейсбуці, а от – на канал в Інстаграмі, з яких можна дізнатися про таке наше власне навчання!
P.P.S. Ледь не забули, що є ще й окремий канал в Інстаграмі, який присвячено нашій співпраці з НАУ!

​8 липня 1947 вперше піднявся у небо Boeing 377 - перший у світі двопалубний пасажирський літак з герметичною кабіною та остання поршнева машина компанії. На момент свого створення це був найбільший, найшвидший та найбільш комфортабельний авіалайнер у світі. Наприклад, у нього був салон з люксовими меблями та спіральними сходами, що ведуть у бар, розташований на нижній палубі.

Але, попри ці переваги за всіма показниками, що здавалися розробникам у той час найбільш важливими, було продано всього 56 літаків, та саме після 377-ї машини про Боїнг досить довго жартували: «ну, принаймні, ця фірма робить хороші бомбардувальники», натякаючи, що більше у компанії як слід нічого не виходить.

Якщо вам цікаво, що ж пішло не так, читайте нашу розповідь!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

​Зазвичай бренд «Боїнг» асоціюється лише з «капітальними» аеропланами –магістральними авіалайнерами або величезними бомбардувальниками. Однак відомий концерн мав й зовсім крихітні у всіх сенсах проекти, про які не завжди знають навіть авіаційні фани. Один з них - L-15 Scout, повчальну історію якого ми вам сьогодні розповімо.

Закінчення Другої світової війни спричинило обвальне скорочення замовлень на бойові літаки, тому фінансовий стан Boeing похитнувся. Менеджмент компанії постановив відповісти на це розширенням номенклатури техніки, що випускається. Вочевидь було вирішено, що інженери, здатні створювати багатотонні висотні турбокомпресорні монстри з дистанційними турелями та радіолокаційними прицілами, впораються з будь-якими завданнями.

Так, серед іншого, було запущено проект легкого багатоцільового літака для ВПС США, який одержав позначення Boeing Model 451.
Це був двомісний високоплан, злітною масою всього в 1 тонну, оснащений чотирициліндровим двигуном водяного охолодження потужністю 125 кінських сил.
Перший політ прототипу XL-15 відбувся 13 липня 1947 року. Після успішного завершення заводських випробувань була побудована партія з 10 машин.

Всі вони були передані Армії США для тестової експлуатації, керівництво завмерло в очікуванні хвалебних відгуків та замовлень… та тут з'ясувалося, що армія не перебуває у захваті від нового творіння Боїнга!
Ні, розгромних рекламацій також вдалося уникнути. Проте виявилося, що конкуренти, які давно виживають у ніші надлегкої та легкої авіації, роблять більш якісні та збалансовані машини.

Тому «Скаути» повернули назад до компанії, яка потім змогла продати їх до Служби рибного господарства та дикої природи США на Алясці. Там ці машини експлуатувалися ще довгі роки та також не отримали якихось помітних негативних відгуків. Захоплень та нових покупок, однак, теж не було.

Яка ж мораль?
Excudent alii spirantia mollius aera (с)

​Полюбляєш математику, не цураєшся фізики, але не віриш, що вони ведуть до успіху у нашій Україні?
Якщо це так, або якщо ти навпаки впевнений у користі таких вподобань, прочитай нашу розповідь про те, що являє собою сучасна інженерна справа. Адже саме вона дозволяє найліпше втілити творчий потенціал кожного у життя!

Отже, чому інжиніринг – це захоплююча, високооплачувана та перспективна діяльність?
На жаль, у нас переважають стереотипи про цю професію, які народилися ще у пізньому СРСР та розквітли у безробіття 1990-х. Наша оповідь - спроба поділитися знанням, що ж справді відбувається зараз у цій сфері.
Річ у тім, що українська інженерія існує у двох паралельних світах!
☑️ Перший – понурі спадкоємці повільно вмираючих радянських підприємств.
☑️ Другий – молоді високотехнологічні компанії, інтегровані у світову економіку.
На жаль, перший світ помітніший за другий, тому ми прагнемо показати вам існування іншого, в якому не нудно жити та добре платять*.

⚙️ Хто ж такий нинішній, а не пострадянський інженер насправді?
⚙️ Чому це водночас цікаво та прибутково?
Щоб це пояснити, ми виклали ідею про роль творчості в інженерній справі та сподіваємося, що розповідь на «слайдах» буде корисною!

🎯 Наші пояснення зацікавили вас?
🎯 Бажаєте довідатись про роботу інженером більше?
🎯 Вам важливо з’ясувати, які саме спеціальності бакалавра потрібно обрати, щоб стати професіоналом?
Вас із задоволенням проконсультує Training&Development manager нашої компанії Олексій Третьяков: лише напишіть йому у Телеграм - @Oleksii_Tretiakov!

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного студента, абітурієнта чи школяра!
P.P.S. Якщо ж вам цікаво, як ми власноруч готуємо майбутніх інженерів, завітайте до нашої навчальної команди у FB (Kyiv Training Center) або Інстаграм ( @pt.team.ua ) !

* За даними сайтів вакансій середня зарплата в Україні - близько 20 тисяч грн.
З іншого боку, зарплати інженерів-початківців у проектах серйозних приватних українських «фірм» стартують з 25 тисяч (а у нашій – взагалі з 30 тисяч!). Ми впевнені, що читачі самостійно зроблять правильний висновок із цих чисел.

Читачі нашого каналу хто ви? / Дізнавшись це, ми зможемо зробити наші пости більш цікавими для більшості! /
public poll

Я працюю у вашій компанії – 87
👍👍👍👍👍👍👍 40%

Я працюю інженером – 62
👍👍👍👍👍 29%

Я студент та навчаюсь на технічній спеціальності – 35
👍👍👍 16%

Мені просто подобається авіація та техніка – 16
👍 7%

Я навчаюсь у школі / коледжі – 15
👍 7%

Я абітурієнт, тож зараз вступатиму до ЗВО – 2
▫️ 1%

Я студент НЕ технічної спеціальності
▫️ 0%

👥 217 people voted so far.