23 жовтня 1906 року Альберто Сантос-Дюмон вперше відірвав від землі літак своєї самобутньої конструкції, який називався 14-біс!
Пам’ятна подія відбулася у присутності численних глядачів та виявилася першим добре задокументованим випадком польоту аероплана на європейському континенті.
Історія авіації знає її ще і як перший у світі підтверджений політ літака, що злетів за допомогою повноцінного незнімного шасі та власного мотора при гожій погоді (без вітру).
Тому саме досвід талановитого бразильця з'явився наочним доказом того, що машина, яка важча за повітря, може повністю самостійно злітати.
Цей факт дозволяє багатьом любителям однозначного визначення пріоритетів у науці та техніці досі ламати списи з питання «Кого вважати першим успішним авіатором?» - Сантос-Дюмона або братів Райт?
Нормальним же авіафілам ми радимо звернути увагу на те, що витвір Сантос-Дюмона був «качкою» тобто літав хвостом уперед (на фото - сучасна репліка апарату, зроблена за його точним кресленням)!
P.S. У цей день Дюмон зміг пролетіти на висоті 2-3 метрів відстань у 60 метрів, що майже у два рази краще за результат Райт.
Пам’ятна подія відбулася у присутності численних глядачів та виявилася першим добре задокументованим випадком польоту аероплана на європейському континенті.
Історія авіації знає її ще і як перший у світі підтверджений політ літака, що злетів за допомогою повноцінного незнімного шасі та власного мотора при гожій погоді (без вітру).
Тому саме досвід талановитого бразильця з'явився наочним доказом того, що машина, яка важча за повітря, може повністю самостійно злітати.
Цей факт дозволяє багатьом любителям однозначного визначення пріоритетів у науці та техніці досі ламати списи з питання «Кого вважати першим успішним авіатором?» - Сантос-Дюмона або братів Райт?
Нормальним же авіафілам ми радимо звернути увагу на те, що витвір Сантос-Дюмона був «качкою» тобто літав хвостом уперед (на фото - сучасна репліка апарату, зроблена за його точним кресленням)!
P.S. У цей день Дюмон зміг пролетіти на висоті 2-3 метрів відстань у 60 метрів, що майже у два рази краще за результат Райт.
👍13🔥3
2 листопада 1947 року здійснив перший політ ЦІЛЬНОДЕРЕВ'ЯНИЙ та, за сумісництвом, найбільший літаючий човен у світі - Hughes H-4 «Hercules».
Нам здається, що це чудова нагода розповісти про нього, а також про те, що перфекціонізм гарний лише у міру. Інакше він суперечить головній максимі нашого динамічного світу - «дорога крашанка до Великодня», що чудово ілюструє доля цього дітища ексцентричного багатія Говарда Хьюза.
Отже, зустрічайте нашу розповідь про розробку Hughes Aircraft: 136-тонний аероплан з розмахом крила в 98 метрів (це більше, ніж в Ан-225 «Мрія»!), призначений для перевезення 60 тонн вантажу або 750 повністю споряджених солдатів.
Нам здається, що це чудова нагода розповісти про нього, а також про те, що перфекціонізм гарний лише у міру. Інакше він суперечить головній максимі нашого динамічного світу - «дорога крашанка до Великодня», що чудово ілюструє доля цього дітища ексцентричного багатія Говарда Хьюза.
Отже, зустрічайте нашу розповідь про розробку Hughes Aircraft: 136-тонний аероплан з розмахом крила в 98 метрів (це більше, ніж в Ан-225 «Мрія»!), призначений для перевезення 60 тонн вантажу або 750 повністю споряджених солдатів.
👍12🔥2👎1😍1
Як я провів канікули?🧐
Саме на це питання ще зовсім недавно просили періодично відповідати будь-якого школяра вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання дуже корисними, оскільки вони вчать умінню рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зміг зробити за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!
Як відомо нашим постійним читачам, з цього літа ми розпочали проводити навчання фізиці та математиці школярів 8-11 класів. На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Однак ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно дуже добре розуміти, де у реальному житті виникають ті явища, що ми вивчаємо, та як і де саме застосовуються на практиці досліджувані нами фізичні закони. Саме тому ми знову завітали у гості до наших колег у ангар кафедри конструкції літальних апаратів НАУ (ось звіт про наш перший «студентський» похід туди).
Звичайно, нашою метою не було забити голови «наших» школярів хитромудрими термінами, зовсім навпаки – простіше, наскільки це взагалі можливо, пояснити, чому фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності. Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються майже тільки у авіації.
Наведемо пару більш детальних прикладів.
Ми почали з конструкції газотурбінного авіаційного двигуна, який дбайливо розрізали провідні фахівці НАУ, щоб нам було зручніше зазирати у його нутрощі. Виявилося, що схожі турбіни працюють на усіх ТЕЦ та ТЕС, що живлять наші міста електричним струмом та теплом. Тож ми мали гарну можливість дізнатися, що в них спільного та чим вони відрізняються!
Далі ми перейшли до корпусів, крил та оперення літаків та їх каркасів. Заздалегідь зроблені демонстраційні розрізи дозволили з’ясувати, що літаки являють собою надтонкі оболонки, що підсилюються майже такими ж тендітними «ребрами» жорсткості у повздовжніх та поперечних напрямках. Майже така сама конструкція застосовується у корпусах кораблів, залізничних вагонів та автомобілів.
Озброївшись такими знаннями, мі зіграли з нашими школярами в гру «знайди спільне та відмінності» у конструкції літаків, що є в ангарі НАУ: Ту-104, Ту-154, Як-42, Ан-26 та Ан-2.
У результати було помічено, що повздовжні «ребра» (які авіатори звуть на західний манер стрингерами) крила літака Ту-104 мають у перерізі вигляд літери «П», Ту-154 – «Н», а Як-42 – «Z». Ми звернули увагу «наших» школярів, що пояснити чому так було зроблено можна тільки тим, хто навчається на бакалавраті «авіаційна та ракетно-космічна техніка», оскільки це потребує дуже специфічних знань.
Ба більше: з’ясувалося, що крила літака Ан-2 практично не мають обшивки – вона майже «паперова» - зроблена з тканини! Що ж до металевих частин, то вони являють собою тонесенькі ажурні алюмінієві «профілі», що підкріплюються тільки «дротом»! Попри все це, крила Ан-2 є жорсткою та міцною конструкцією, що дозволяє возити повітрям 12 пасажирів. Тож ми мали привід закінчити наш похід на акцентуванні того факту, що найбільш важливим вмінням для будь-якого технічного спеціаліста є хист так поєднувати різноманітні об’єкти, щоб вони отримували якості, які не мали поодинці!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !
Саме на це питання ще зовсім недавно просили періодично відповідати будь-якого школяра вчителі словесності. Ми вважаємо такі завдання дуже корисними, оскільки вони вчать умінню рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зміг зробити за певний період часу, чого досяг та в чому став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на осінніх канікулах слухачі нашого навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!
Як відомо нашим постійним читачам, з цього літа ми розпочали проводити навчання фізиці та математиці школярів 8-11 класів. На наших «шкільних» заняттях ми фокусуємося на різноманітних дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Однак ми вважаємо, що й цього все одно недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно дуже добре розуміти, де у реальному житті виникають ті явища, що ми вивчаємо, та як і де саме застосовуються на практиці досліджувані нами фізичні закони. Саме тому ми знову завітали у гості до наших колег у ангар кафедри конструкції літальних апаратів НАУ (ось звіт про наш перший «студентський» похід туди).
Звичайно, нашою метою не було забити голови «наших» школярів хитромудрими термінами, зовсім навпаки – простіше, наскільки це взагалі можливо, пояснити, чому фахівці обирають з поміж безлічі тих чи інших варіантів рішень саме те, яке було застосовано у реальності. Чому деякі такі рішення виявляються дуже подібними у геть різних сферах, а деякі – унікальними, що зустрічаються майже тільки у авіації.
Наведемо пару більш детальних прикладів.
Ми почали з конструкції газотурбінного авіаційного двигуна, який дбайливо розрізали провідні фахівці НАУ, щоб нам було зручніше зазирати у його нутрощі. Виявилося, що схожі турбіни працюють на усіх ТЕЦ та ТЕС, що живлять наші міста електричним струмом та теплом. Тож ми мали гарну можливість дізнатися, що в них спільного та чим вони відрізняються!
Далі ми перейшли до корпусів, крил та оперення літаків та їх каркасів. Заздалегідь зроблені демонстраційні розрізи дозволили з’ясувати, що літаки являють собою надтонкі оболонки, що підсилюються майже такими ж тендітними «ребрами» жорсткості у повздовжніх та поперечних напрямках. Майже така сама конструкція застосовується у корпусах кораблів, залізничних вагонів та автомобілів.
Озброївшись такими знаннями, мі зіграли з нашими школярами в гру «знайди спільне та відмінності» у конструкції літаків, що є в ангарі НАУ: Ту-104, Ту-154, Як-42, Ан-26 та Ан-2.
У результати було помічено, що повздовжні «ребра» (які авіатори звуть на західний манер стрингерами) крила літака Ту-104 мають у перерізі вигляд літери «П», Ту-154 – «Н», а Як-42 – «Z». Ми звернули увагу «наших» школярів, що пояснити чому так було зроблено можна тільки тим, хто навчається на бакалавраті «авіаційна та ракетно-космічна техніка», оскільки це потребує дуже специфічних знань.
Ба більше: з’ясувалося, що крила літака Ан-2 практично не мають обшивки – вона майже «паперова» - зроблена з тканини! Що ж до металевих частин, то вони являють собою тонесенькі ажурні алюмінієві «профілі», що підкріплюються тільки «дротом»! Попри все це, крила Ан-2 є жорсткою та міцною конструкцією, що дозволяє возити повітрям 12 пасажирів. Тож ми мали привід закінчити наш похід на акцентуванні того факту, що найбільш важливим вмінням для будь-якого технічного спеціаліста є хист так поєднувати різноманітні об’єкти, щоб вони отримували якості, які не мали поодинці!
P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть у Телеграм нашому координатору @Darinasavchukk !
👍14❤🔥4😍2👎1🔥1
Будь ласка, прочитайте до кінця цей пост вкрай незвичайної для нас тематики!
Постійні читачі давно знають, що наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі у нашій Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору у нашій економіці дозволить нашому народу звільнити свої території та досягти європейського рівня життя. Адже коли економічний стан поганий, то говорити про поступ — порожня балаканина. Тому ми прикладаємо багато зусиль до того, щоб молодь за нашої допомоги здобувала знання теоретичне та практичне, гартувала свою волю та виробляла себе на серйозних свідомих і статечних фахівців, сповнених любові до свого народу та здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною працею.
Головним викликом на цьому шляху ми бачимо відтік нашої молоді до інших держав. Так, за даними ООН, лише з лютого 2022 по жовтень 2023 року Україну залишило близько 6 млн. громадян, приблизно половина з яких – діти та підлітки. Переконати тих, хто залишився, у тому, що тут, на нашій рідній землі, вони мають майбутнє та перспективи – наше спільне найважливіше завдання. Першим кроком до вирішення цієї проблеми є отримання знань про те, що саме штовхає нашу молодь до еміграції та що мотивує залишитися.
Тож, ми хочемо попросити кожного нашого читача підтримати чудову ініціативу Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього, який вирішив дати цьому раду.
Для цього вам потрібно:
⚙️ Пройти їхнє опитування за посиланням та поділитися ним з усіма своїми друзями та знайомими, якщо Ви молодше 25 років.
⚙️ Переконати пройти опитування за посиланням всіх своїх знайомих молодих людей, якщо Ви старше 25 років.
P.S. Доповідаємо новим нашим читачам, що вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо наші різноманітні інженерні освітні програми для студентів технічних спеціальностей українських ВНЗ. Ба більше: цього літа ми зробили наступний крок та почали безкоштовно займатися інженерною творчістю ще й зі школярами 8-11 класів. Докладніше про це ви можете дізнатися за посиланнями у нашій спеціальній групі у Фейсбуці та на сторінці нашої навчальної команди в Інстаграмі.
P.P.S. Будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач ще й поділиться цим же постом у Фейсбуці, щоб помітно підвищити його охоплення та збільшити цим шанс на те, що Фейсбук визнає публікацію популярною і покаже більшій кількості людей!
Зверніть увагу: абсолютно неважливо, чи є серед ваших знайомих молодь та чи перебуваєте ви зараз в Україні – Фейсбук цікавлять виключно формальні показники популярності посту, а саме кількість різноманітних взаємодій з ним (лайки, репости, коментарі тощо).
Постійні читачі давно знають, що наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі у нашій Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору у нашій економіці дозволить нашому народу звільнити свої території та досягти європейського рівня життя. Адже коли економічний стан поганий, то говорити про поступ — порожня балаканина. Тому ми прикладаємо багато зусиль до того, щоб молодь за нашої допомоги здобувала знання теоретичне та практичне, гартувала свою волю та виробляла себе на серйозних свідомих і статечних фахівців, сповнених любові до свого народу та здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною працею.
Головним викликом на цьому шляху ми бачимо відтік нашої молоді до інших держав. Так, за даними ООН, лише з лютого 2022 по жовтень 2023 року Україну залишило близько 6 млн. громадян, приблизно половина з яких – діти та підлітки. Переконати тих, хто залишився, у тому, що тут, на нашій рідній землі, вони мають майбутнє та перспективи – наше спільне найважливіше завдання. Першим кроком до вирішення цієї проблеми є отримання знань про те, що саме штовхає нашу молодь до еміграції та що мотивує залишитися.
Тож, ми хочемо попросити кожного нашого читача підтримати чудову ініціативу Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього, який вирішив дати цьому раду.
Для цього вам потрібно:
⚙️ Пройти їхнє опитування за посиланням та поділитися ним з усіма своїми друзями та знайомими, якщо Ви молодше 25 років.
⚙️ Переконати пройти опитування за посиланням всіх своїх знайомих молодих людей, якщо Ви старше 25 років.
P.S. Доповідаємо новим нашим читачам, що вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо наші різноманітні інженерні освітні програми для студентів технічних спеціальностей українських ВНЗ. Ба більше: цього літа ми зробили наступний крок та почали безкоштовно займатися інженерною творчістю ще й зі школярами 8-11 класів. Докладніше про це ви можете дізнатися за посиланнями у нашій спеціальній групі у Фейсбуці та на сторінці нашої навчальної команди в Інстаграмі.
P.P.S. Будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач ще й поділиться цим же постом у Фейсбуці, щоб помітно підвищити його охоплення та збільшити цим шанс на те, що Фейсбук визнає публікацію популярною і покаже більшій кількості людей!
Зверніть увагу: абсолютно неважливо, чи є серед ваших знайомих молодь та чи перебуваєте ви зараз в Україні – Фейсбук цікавлять виключно формальні показники популярності посту, а саме кількість різноманітних взаємодій з ним (лайки, репости, коментарі тощо).
👍11👎1😁1
16 листопада 1970 року здійснив перший політ останній авіалайнер компанії Lockheed - L-1011 TriStar.
Бажаєте дізнатися, як найдосконаліший пасажирський літак епохи може виявитися комерційно неефективним та поставити хрест на цивільному напрямку робіт великої корпорації?
Тоді читайте нашу розповідь на сторінці нашого Фейсбуку!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Бажаєте дізнатися, як найдосконаліший пасажирський літак епохи може виявитися комерційно неефективним та поставити хрест на цивільному напрямку робіт великої корпорації?
Тоді читайте нашу розповідь на сторінці нашого Фейсбуку!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
👍12❤4
16 листопада 1909 року в німецькому місті Франкфурті було засновано авіакомпанію DELAG, яка перша у світі почала використовувати літальні апарати з комерційною метою.
Як авіалайнери вона використовувала... парк жорстких дирижаблів виробництва Luftschiffbau Zeppelin Corporation!
Цікаво, що ця ідея не отримала підтримки винахідника дирижабля та господаря однойменної корпорації графа Фердинанда фон Цеппеліна та була вигадкою його комерційного директора Альфреда Колсмана.
Бажаєте дізнатися, як так сталося та що з цього вийшло?
Тоді читайте наше нове оповідання у Фейсбуці!
Як авіалайнери вона використовувала... парк жорстких дирижаблів виробництва Luftschiffbau Zeppelin Corporation!
Цікаво, що ця ідея не отримала підтримки винахідника дирижабля та господаря однойменної корпорації графа Фердинанда фон Цеппеліна та була вигадкою його комерційного директора Альфреда Колсмана.
Бажаєте дізнатися, як так сталося та що з цього вийшло?
Тоді читайте наше нове оповідання у Фейсбуці!
👍9❤8
Повернувшись з нашого «шкільного» походу по ангару НАУ, наша команда з навчання не спочивала, а відразу ж почала готувати нову вилазку: адже осінні канікули дуже короткі й було важливо використати кожен день з максимальною користю! Саме тому уже через декілька днів ми зібрали «наших» школярів знову та через небезпечний лівий берег помчали геть від столиці, щоб на власні очі побачити… справжній завод, що будується! Чим же зустріли наших мандрівників промислові цехи, які для значної частини нашої української молоді є більшою загадкою ніж джунглі Африки, Америки чи Азії? Якщо у вас хоч трішки пришвидшилось серцебиття, то обов’язково прочитайте наш новий звіт на тему «як я провів канікули»!
Ви не розумієте, що тут відбувається?
Тоді спеціально для вас модний нині в кінематографі «флешбек»!
/ або трохи передісторії для «олдів» /
Весною у наш навчальний центр заглянув наш добрий знайомий Ігор Хорошилов. Він розповів нашим слухачам, що прямо зараз під Києвом розпочато будівництво справжнього заводу для виробництва металевих профілів та запросив до себе в гості! Ба більше, значну частину промислового обладнання його творці збираються не купувати, а проектувати й будувати самостійно!
Та ніде правди діти: тоді багатьом нашим слухачам це здалося маніловщиною або, в кращому випадку, науковою фантастикою.
Однак, не пройшло і пів року, як ми змогли відвідати цей будівельно-промисловий майданчик аби впевнитись, що все це дійсно можливо, неймовірно цікаво та «на часі»!
Як же пройшла наша зустріч з цілковито незвичайною реальністю?
Це був звичайний буденний день промислового підприємства, причому окрім METSYS’a, який ще будується, ми побували також в їх сусідів, де, завдяки пану Хорошилову, не дивлячись на традиційну робочу метушню, нас чекала привітна зустріч.
Тому ми мали нагоду не тільки обговорити методи будівництва цехів та промислових ділянок, але й побачити найрізноманітніші справні металообробні станки, а також, що набагато важливіше, поспілкувались з дуже різними промисловими спеціалістами: механіком, токарем, слюсарем, майстром та навіть з начальником ділянки термічної обробки сплавів. Вони дуже детально, але цілком зрозуміло розповіли нам про особливості своїх професій. Ну а як все це влаштовано та зв’язано разом, нам розповів сам керівник цього нового підприємства.
Ще раз бажаємо подякувати Ігорю Хорошилову за організацію цієї чудової екскурсії, а також виказати надію на те, що ми побачимось там ще не раз! На закінчення наполегливо рекомендуємо вам прочитати ще і його враження від нашої появи уже на його території: перше, друге.
P.S. Деякі школярі настільки пройнялись атмосферою заводу, що залишились до кінця робочого дня, а коли зовсім вибились із сил, розв'язувати математичні задачі в кабінеті майстрів.
P.P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
Ви не розумієте, що тут відбувається?
Тоді спеціально для вас модний нині в кінематографі «флешбек»!
/ або трохи передісторії для «олдів» /
Весною у наш навчальний центр заглянув наш добрий знайомий Ігор Хорошилов. Він розповів нашим слухачам, що прямо зараз під Києвом розпочато будівництво справжнього заводу для виробництва металевих профілів та запросив до себе в гості! Ба більше, значну частину промислового обладнання його творці збираються не купувати, а проектувати й будувати самостійно!
Та ніде правди діти: тоді багатьом нашим слухачам це здалося маніловщиною або, в кращому випадку, науковою фантастикою.
Однак, не пройшло і пів року, як ми змогли відвідати цей будівельно-промисловий майданчик аби впевнитись, що все це дійсно можливо, неймовірно цікаво та «на часі»!
Як же пройшла наша зустріч з цілковито незвичайною реальністю?
Це був звичайний буденний день промислового підприємства, причому окрім METSYS’a, який ще будується, ми побували також в їх сусідів, де, завдяки пану Хорошилову, не дивлячись на традиційну робочу метушню, нас чекала привітна зустріч.
Тому ми мали нагоду не тільки обговорити методи будівництва цехів та промислових ділянок, але й побачити найрізноманітніші справні металообробні станки, а також, що набагато важливіше, поспілкувались з дуже різними промисловими спеціалістами: механіком, токарем, слюсарем, майстром та навіть з начальником ділянки термічної обробки сплавів. Вони дуже детально, але цілком зрозуміло розповіли нам про особливості своїх професій. Ну а як все це влаштовано та зв’язано разом, нам розповів сам керівник цього нового підприємства.
Ще раз бажаємо подякувати Ігорю Хорошилову за організацію цієї чудової екскурсії, а також виказати надію на те, що ми побачимось там ще не раз! На закінчення наполегливо рекомендуємо вам прочитати ще і його враження від нашої появи уже на його території: перше, друге.
P.S. Деякі школярі настільки пройнялись атмосферою заводу, що залишились до кінця робочого дня, а коли зовсім вибились із сил, розв'язувати математичні задачі в кабінеті майстрів.
P.P.S. Якщо ви бажаєте долучити до такого проведення вільного часу своїх знайомих школярів, пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
👍19👎1
Завершено другий модуль наших «довгих» курсів «Airframe Structural Design & Sizing»!
Вже звично він присвячений знайомству з двома базовими інженерними дисциплінами: основами опору матеріалів деформуванню й руйнуванню та матеріалознавством. Цей етап виявився дуже нелегким для нового набору наших слухачів. Мабуть, починають даватися взнаки роки навчання, проведені «онлайн». Нам навіть довелося продовжити термін його вивчення, щоб кістяк наших учнів зміг добре опанувати всі вміння, яких потребує подальша підготовка. Це означає, що тепер на всіх наших читачів чекає дуже цікавий момент!
Адже у той час, як наші фахівці з навчання перевіряють та виставляють оцінки за підсумкові тести, ми зазвичай даємо слухачам зі свого боку оцінити наших викладачів.
Як вже знають наші постійні читачі, ми впевнені, що учні не просто мають право, а навіть повинні регулярно складати ціну своїм вчителям. Адже розвивається та вдосконалюється лише та система, яка має зворотний зв'язок! Ми переконані, що краще отримувати удари по власному самолюбству, аніж забронзовіти в уявній величі та перестати відповідати вимогам дуже мінливої сучасності.
Тому сьогодні ви побачите, як оцінюють наше навчання слухачі, що вдало дійшли вже до середини наших курсів – дивиться прикріплене зображення!
Спойлери: і цього разу всі наші «тренери» з обох дисциплін дуже постаралися, тому близько 80% наших слухачів оцінили їх як викладені дуже добре!
Особливо тішить, що 78% «добре» та «відмінно» отримав «сопромат» - предмет, який традиційно має лиховісну репутацію у студентів технічних ВНЗ.
Ми вважаємо, що це гарний результат. Адже для навчання ми намагалися відібрати мотивованих студентів, яким мало практичних онлайн-занять, що залишилось з наперсток в їхніх університетах.
Вже незабаром починається модуль №3, у який будуть внесені деякі зміни.
Раніше він складався з двох дисциплін: конструкції сучасних пасажирських літаків та поглибленого опору матеріалів.
Втім, зараз ми вирішили зосередитися лише на проектуванні більш складних деталей та суттєво більш об’ємних дослідах з міцності. Конструкцію ж ми перенесли до нашого останнього модулю, де вона буде більш злагоджено поєднуватися з будівельною механікою тонкостінних балок.
Нагадуємо, що всі потрібні для цього навчання матеріали, сформовані нашими провідними спеціалістами, як завжди, доступні у наших спеціальних групах Фейсбуку.
Навчайтеся з нами навіть якщо ви далеко від Києва!
Вже звично він присвячений знайомству з двома базовими інженерними дисциплінами: основами опору матеріалів деформуванню й руйнуванню та матеріалознавством. Цей етап виявився дуже нелегким для нового набору наших слухачів. Мабуть, починають даватися взнаки роки навчання, проведені «онлайн». Нам навіть довелося продовжити термін його вивчення, щоб кістяк наших учнів зміг добре опанувати всі вміння, яких потребує подальша підготовка. Це означає, що тепер на всіх наших читачів чекає дуже цікавий момент!
Адже у той час, як наші фахівці з навчання перевіряють та виставляють оцінки за підсумкові тести, ми зазвичай даємо слухачам зі свого боку оцінити наших викладачів.
Як вже знають наші постійні читачі, ми впевнені, що учні не просто мають право, а навіть повинні регулярно складати ціну своїм вчителям. Адже розвивається та вдосконалюється лише та система, яка має зворотний зв'язок! Ми переконані, що краще отримувати удари по власному самолюбству, аніж забронзовіти в уявній величі та перестати відповідати вимогам дуже мінливої сучасності.
Тому сьогодні ви побачите, як оцінюють наше навчання слухачі, що вдало дійшли вже до середини наших курсів – дивиться прикріплене зображення!
Спойлери: і цього разу всі наші «тренери» з обох дисциплін дуже постаралися, тому близько 80% наших слухачів оцінили їх як викладені дуже добре!
Особливо тішить, що 78% «добре» та «відмінно» отримав «сопромат» - предмет, який традиційно має лиховісну репутацію у студентів технічних ВНЗ.
Ми вважаємо, що це гарний результат. Адже для навчання ми намагалися відібрати мотивованих студентів, яким мало практичних онлайн-занять, що залишилось з наперсток в їхніх університетах.
Вже незабаром починається модуль №3, у який будуть внесені деякі зміни.
Раніше він складався з двох дисциплін: конструкції сучасних пасажирських літаків та поглибленого опору матеріалів.
Втім, зараз ми вирішили зосередитися лише на проектуванні більш складних деталей та суттєво більш об’ємних дослідах з міцності. Конструкцію ж ми перенесли до нашого останнього модулю, де вона буде більш злагоджено поєднуватися з будівельною механікою тонкостінних балок.
Нагадуємо, що всі потрібні для цього навчання матеріали, сформовані нашими провідними спеціалістами, як завжди, доступні у наших спеціальних групах Фейсбуку.
Навчайтеся з нами навіть якщо ви далеко від Києва!
👍9❤🔥3👎1🔥1🥰1😍1
Постійним читачам відомо: наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі в нашій Україні. Ми не тільки залучаємо в країну багатих клієнтів, які дають можливість нашим українським інженерам підвищувати свою кваліфікацію в їхніх високотехнологічних проектах, а й наполегливо «пропагуємо» інженерну справу серед молоді. Ми робимо це, оскільки впевнені: тільки домінування реального сектору в нашій економіці дасть змогу жителям України захистити свою Батьківщину від агресора та досягти європейського рівня життя.
Ще недавно ми акцентували свою увагу на взаємодії зі студентським середовищем. Однак, проблеми нашої шкільної освіти, що лише наростають, змусили нас почати грати ще й на цьому, новому для нас полі. Важливо зазначити, що ця діяльність йде не тільки «зверху» - від керівництва, а й підтримується співробітниками. Причому, найенергійніші з них беруть участь у подібних заходах ще й за власним почином! Про одну з них ми вам сьогодні й розповімо.
У цей непередбачуваний час звичайні жителі України змушені дедалі сильніше зосереджуватися на особистих проблемах, відставляючи суспільно значущі справи «на потім». Водночас у нашій країні підростають діти, які значну частину життя провели спочатку в карантині (що різко обмежив їх соціальні зв'язки) та на «віддаленому» навчанні, а останні 2 роки - ще й у стресі від активних бойових дій. Усе це не могло не позначитися на якості їхнього навчання, а також мотивації дізнаватися самостійно щось корисне для свого розвитку. Стає дедалі очевидніше, що самі вони не впораються з цією ситуацією, тож потрібно, щоб хтось став їхнім наставником, показавши правильний життєвий шлях. Тішить, що все більше серйозних українських компаній розуміють це та починають шукати підходи до вирішення цього складного завдання.
Не залишився осторонь від цього і представник нашого основного замовника - компанія Боїнг-Україна. Так, зовсім нещодавно вони організували чудовий проект «У політ з Боїнг», який спрямований на те, щоб познайомити школярів з особливостями світу авіації. Своєю чергою Боїнг запросив узяти участь у цьому й наших фахівців. Серед тих, хто відгукнувся, - інженер з міцності Антон Філенко, який свого часу пройшов навчання у нашому харківському навчальному центрі. Він підготував для дітлахів доповідь про історію виникнення та становлення авіації.
У ній розповідається:
⚙️ який складний та довгий шлях пройшло людство, щоб дорости до можливості відірватися від землі, не маючи крил.
⚙️ які завдання довелося ретельно вирішувати та на які виклики відповідати вченим та інженерам, щоб забезпечити розвиток від перших непоказних планерів до реактивних пасажирських літаків, які перевозять сотні пасажирів за один виліт.
⚙️ про метод проб та помилок, низку різних матеріалів, аеродинамічних схем та типів моторів.
⚙️ про те, що авіація на зорі її появи - справа, доступна лише еліті, тепер відкрита кожному, хто здатний добре розібратися та зрозуміти фізику, хімію та математику.
А головне: що в Україні є люди, які можуть та готові цьому їх навчати!
P.S. Якщо ви бажаєте увійти до числа тих, хто чув цю захопливу доповідь, можете подивиться її тут.
P.P.S. Якщо ж ви хочете не просто послухати цікаве про авіацію, а бажаєте долучитися до нашого навчання або віддати нам свого знайомого школяра «на виховання», щоб він підтягнув усі свої базові знання з математики та фізики, а також навчився застосовувати їх на практиці, пишіть нашому координатору: @Darinasavchukk !
Ще недавно ми акцентували свою увагу на взаємодії зі студентським середовищем. Однак, проблеми нашої шкільної освіти, що лише наростають, змусили нас почати грати ще й на цьому, новому для нас полі. Важливо зазначити, що ця діяльність йде не тільки «зверху» - від керівництва, а й підтримується співробітниками. Причому, найенергійніші з них беруть участь у подібних заходах ще й за власним почином! Про одну з них ми вам сьогодні й розповімо.
У цей непередбачуваний час звичайні жителі України змушені дедалі сильніше зосереджуватися на особистих проблемах, відставляючи суспільно значущі справи «на потім». Водночас у нашій країні підростають діти, які значну частину життя провели спочатку в карантині (що різко обмежив їх соціальні зв'язки) та на «віддаленому» навчанні, а останні 2 роки - ще й у стресі від активних бойових дій. Усе це не могло не позначитися на якості їхнього навчання, а також мотивації дізнаватися самостійно щось корисне для свого розвитку. Стає дедалі очевидніше, що самі вони не впораються з цією ситуацією, тож потрібно, щоб хтось став їхнім наставником, показавши правильний життєвий шлях. Тішить, що все більше серйозних українських компаній розуміють це та починають шукати підходи до вирішення цього складного завдання.
Не залишився осторонь від цього і представник нашого основного замовника - компанія Боїнг-Україна. Так, зовсім нещодавно вони організували чудовий проект «У політ з Боїнг», який спрямований на те, щоб познайомити школярів з особливостями світу авіації. Своєю чергою Боїнг запросив узяти участь у цьому й наших фахівців. Серед тих, хто відгукнувся, - інженер з міцності Антон Філенко, який свого часу пройшов навчання у нашому харківському навчальному центрі. Він підготував для дітлахів доповідь про історію виникнення та становлення авіації.
У ній розповідається:
⚙️ який складний та довгий шлях пройшло людство, щоб дорости до можливості відірватися від землі, не маючи крил.
⚙️ які завдання довелося ретельно вирішувати та на які виклики відповідати вченим та інженерам, щоб забезпечити розвиток від перших непоказних планерів до реактивних пасажирських літаків, які перевозять сотні пасажирів за один виліт.
⚙️ про метод проб та помилок, низку різних матеріалів, аеродинамічних схем та типів моторів.
⚙️ про те, що авіація на зорі її появи - справа, доступна лише еліті, тепер відкрита кожному, хто здатний добре розібратися та зрозуміти фізику, хімію та математику.
А головне: що в Україні є люди, які можуть та готові цьому їх навчати!
P.S. Якщо ви бажаєте увійти до числа тих, хто чув цю захопливу доповідь, можете подивиться її тут.
P.P.S. Якщо ж ви хочете не просто послухати цікаве про авіацію, а бажаєте долучитися до нашого навчання або віддати нам свого знайомого школяра «на виховання», щоб він підтягнув усі свої базові знання з математики та фізики, а також навчився застосовувати їх на практиці, пишіть нашому координатору: @Darinasavchukk !
👍24❤🔥2❤1🔥1🥰1😍1
Попри очікування мілітаристів, сьогодні наша замітка буде присвячена не подіям, що відбулися біля Гавайських островів, а набагато вагомішому для розвитку та об'єднання людства діянню, про яке в пострадянському просторі традиційно майже не знають. Адже саме воно нарешті перетворило наш величезний та слабко пов'язаний світ на затишну кульку, у більшість місць якої можна потрапити всього лише за кілька днів майже з будь-якого місця!
Отже, 7 грудня 1944 року у Чикаго (штат Іллінойс, США) на конференції з повітряного права було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, також відому як «Чиказька Конвенція».
Цей документ став головним джерелом міжнародного повітряного права. Спочатку конвенцію підписали 52 країни (учасниці конференції), а зараз її учасниками є понад 160 держав (СРСР – лише з 1970 року).
Необхідність формування Конвенції була зумовлена стрімким зростанням цивільної авіації у багатьох країнах та планами її подальшого розвитку саме у мирних цілях, що стало найбільш актуальним після закінчення Другої світової війни.
Вона визначила ключові позиції роботи міжнародної авіації, зокрема правила польотів над територією країн-учасниць, принцип національної приналежності повітряного судна, полегшення міжнародних польотів, міжнародні стандарти та рекомендовану практику SARPs, etc.
Одним із важливих результатів підписання цього документа було заснування Асамблеї Організації Міжнародної цивільної авіації, на яку були покладені функції контролю за дотриманням і виконанням положень Конвенції та її додатків, а також завдання щодо створення міжнародних норм цивільної авіації та координації її розвитку для підвищення безпеки та ефективності.
Залишається лише додати, що у всьому світі ця подія вважається настільки епохальною, що на честь неї Генеральна асамблея ООН встановила спеціальне свято – Міжнародний день цивільної авіації.
Тож вітаємо всіх причетних до цього дня!
Отже, 7 грудня 1944 року у Чикаго (штат Іллінойс, США) на конференції з повітряного права було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, також відому як «Чиказька Конвенція».
Цей документ став головним джерелом міжнародного повітряного права. Спочатку конвенцію підписали 52 країни (учасниці конференції), а зараз її учасниками є понад 160 держав (СРСР – лише з 1970 року).
Необхідність формування Конвенції була зумовлена стрімким зростанням цивільної авіації у багатьох країнах та планами її подальшого розвитку саме у мирних цілях, що стало найбільш актуальним після закінчення Другої світової війни.
Вона визначила ключові позиції роботи міжнародної авіації, зокрема правила польотів над територією країн-учасниць, принцип національної приналежності повітряного судна, полегшення міжнародних польотів, міжнародні стандарти та рекомендовану практику SARPs, etc.
Одним із важливих результатів підписання цього документа було заснування Асамблеї Організації Міжнародної цивільної авіації, на яку були покладені функції контролю за дотриманням і виконанням положень Конвенції та її додатків, а також завдання щодо створення міжнародних норм цивільної авіації та координації її розвитку для підвищення безпеки та ефективності.
Залишається лише додати, що у всьому світі ця подія вважається настільки епохальною, що на честь неї Генеральна асамблея ООН встановила спеціальне свято – Міжнародний день цивільної авіації.
Тож вітаємо всіх причетних до цього дня!
👍12🔥2
Сьогодні ми потішимо вас новим експериментом, який присвячений крученню деталей, що мають різну форму поперечного перерізу!
Перед тим, як поринути в нетрі цього досліду, зауважимо, що ми давно не публікували свіжих результатів нашої практичної діяльності зовсім не тому, що вона в нас зупинилася. «Стандартні» планові експерименти виконуються нашими слухачами регулярно. Втім ми вважаємо, що потрібно знайомити наших читачів тільки з дослідами, які ми раніше не описували на широкий загал. Що ж стосується всіх наших типових екзерсисів, то вони завжди доступні в концентрованому вигляді на нашій спеціальній Інстаграм-сторінці!
Отже, в результаті вивчення опору матеріалів новим слухачам програми «Airframe Structural Design & Sizing» вже відомо, що жорсткість деталей при їхньому закручуванні визначається не стільки розмірами, скільки формою поперечного перерізу. Тому вміння правильно її винайти дає змогу значно заощадити масу деталі. Однак знання базового «сопромата» дають можливість розраховувати тільки циліндричної деталі! Що ж до інших, то вони відкриються нам тільки після вивчення будівельної механіки, а деякі - лише після страхітливої теорії пружності! Що ж робити, якщо скласти уявлення про все це хочеться вже зараз?!
Нам допоможе улюблений метод отримання знань, доступний людству з незапам'ятних часів - експеримент!
Щоб не винаходити велосипед, для проведення досліду на кручення «наші» студенти пристосували стенд для випробування на консольний вигин, що дістався їм від попередників. Здавалося, щоб перетворити вигин на кручення, досить прикласти поперечну силу поза центром жорсткості й будь-який зразок одразу ж почне закручуватися! Залишається дещиця - визначити, наскільки. Для цього достатньо «приставити» до стенда лінійку, а на зразку закріпити спеціальну стрілку.
Та «зненацька» (с) (тм) з'ясувалося, що зразки, які мають різні поперечні перерізи, не тільки закручуються, а й згинаються дуже по-різному! Тому переміщення стрілки не дозволяє зрозуміти, які зразки закручуються сильніше, а які слабкіше. Адже це переміщення складається з вигину та закручування. При цьому обидва доданки різні для кожного зразка!
Спочатку наші слухачі вигадали усунути цей недолік шляхом додавання другої опори в місці вимірювання вертикального переміщення, щоб вже тут то зразок тільки закручувався.
Проте подумавши ще, вони виявили, що в такому рішенні нема потреби, оскільки існує набагато витонченіший спосіб. Який, як і все прекрасне в цьому світі, вимагає знань... математики!) Виявляється, не обов'язково унеможливлювати вигин у реальному світі, якщо можна зробити це... у нашому mind palace!
Досить додати на край деталі, що закручується, не одну стрілку, а дві, щоб одна з них підіймалася, а інша - опускалася. І, вуаля, «недолік» цього стенду перетворюється на перевагу!
Повернемося до досліду: було вирішено «закрутити» чотири зразки, що мають рівну довжину та площу поперечного перерізу, але з різною його формою: циліндр; трубу; трубу, розрізану вздовж, та двотавр.
Провівши серію експериментів, наші слухачі виявили дуже багато цікавого:
☑️ двотавр, який здавався жорстким, бо практично не прогинався під час підвішування тягарців, виявився найпіддатливішим на кручення. Причому різниця в закручуванні порівняно з трубою тієї ж площі становила 16 разів❗️
☑️ труба виявилася жорсткішою за суцільний циліндр тієї самої площі у ДВА рази, та й взагалі переграла всі інші зразки.
☑️ досить розрізати трубу вздовж, узагалі не змінюючи ні її площі поперечного перерізу, ні форми, як її жорсткість падає в 30 разів❗️
☑️ «закон Гука» (пропорційна залежність навантаження-кут закручування) непогано «працює» навіть для до певної міри анізотропного матеріалу, яким є наш 3D принтерний пластик. Причому «працює» до дуже великих кутів закручування: одного - двох десятків градусів!
P.S. Бажаєте долучитися до наших дослідів з механіки? Тоді хутчіше пишіть нашому фахівцю з навчання @nade_len !
Перед тим, як поринути в нетрі цього досліду, зауважимо, що ми давно не публікували свіжих результатів нашої практичної діяльності зовсім не тому, що вона в нас зупинилася. «Стандартні» планові експерименти виконуються нашими слухачами регулярно. Втім ми вважаємо, що потрібно знайомити наших читачів тільки з дослідами, які ми раніше не описували на широкий загал. Що ж стосується всіх наших типових екзерсисів, то вони завжди доступні в концентрованому вигляді на нашій спеціальній Інстаграм-сторінці!
Отже, в результаті вивчення опору матеріалів новим слухачам програми «Airframe Structural Design & Sizing» вже відомо, що жорсткість деталей при їхньому закручуванні визначається не стільки розмірами, скільки формою поперечного перерізу. Тому вміння правильно її винайти дає змогу значно заощадити масу деталі. Однак знання базового «сопромата» дають можливість розраховувати тільки циліндричної деталі! Що ж до інших, то вони відкриються нам тільки після вивчення будівельної механіки, а деякі - лише після страхітливої теорії пружності! Що ж робити, якщо скласти уявлення про все це хочеться вже зараз?!
Нам допоможе улюблений метод отримання знань, доступний людству з незапам'ятних часів - експеримент!
Щоб не винаходити велосипед, для проведення досліду на кручення «наші» студенти пристосували стенд для випробування на консольний вигин, що дістався їм від попередників. Здавалося, щоб перетворити вигин на кручення, досить прикласти поперечну силу поза центром жорсткості й будь-який зразок одразу ж почне закручуватися! Залишається дещиця - визначити, наскільки. Для цього достатньо «приставити» до стенда лінійку, а на зразку закріпити спеціальну стрілку.
Та «зненацька» (с) (тм) з'ясувалося, що зразки, які мають різні поперечні перерізи, не тільки закручуються, а й згинаються дуже по-різному! Тому переміщення стрілки не дозволяє зрозуміти, які зразки закручуються сильніше, а які слабкіше. Адже це переміщення складається з вигину та закручування. При цьому обидва доданки різні для кожного зразка!
Спочатку наші слухачі вигадали усунути цей недолік шляхом додавання другої опори в місці вимірювання вертикального переміщення, щоб вже тут то зразок тільки закручувався.
Проте подумавши ще, вони виявили, що в такому рішенні нема потреби, оскільки існує набагато витонченіший спосіб. Який, як і все прекрасне в цьому світі, вимагає знань... математики!) Виявляється, не обов'язково унеможливлювати вигин у реальному світі, якщо можна зробити це... у нашому mind palace!
Досить додати на край деталі, що закручується, не одну стрілку, а дві, щоб одна з них підіймалася, а інша - опускалася. І, вуаля, «недолік» цього стенду перетворюється на перевагу!
Повернемося до досліду: було вирішено «закрутити» чотири зразки, що мають рівну довжину та площу поперечного перерізу, але з різною його формою: циліндр; трубу; трубу, розрізану вздовж, та двотавр.
Провівши серію експериментів, наші слухачі виявили дуже багато цікавого:
☑️ двотавр, який здавався жорстким, бо практично не прогинався під час підвішування тягарців, виявився найпіддатливішим на кручення. Причому різниця в закручуванні порівняно з трубою тієї ж площі становила 16 разів❗️
☑️ труба виявилася жорсткішою за суцільний циліндр тієї самої площі у ДВА рази, та й взагалі переграла всі інші зразки.
☑️ досить розрізати трубу вздовж, узагалі не змінюючи ні її площі поперечного перерізу, ні форми, як її жорсткість падає в 30 разів❗️
☑️ «закон Гука» (пропорційна залежність навантаження-кут закручування) непогано «працює» навіть для до певної міри анізотропного матеріалу, яким є наш 3D принтерний пластик. Причому «працює» до дуже великих кутів закручування: одного - двох десятків градусів!
P.S. Бажаєте долучитися до наших дослідів з механіки? Тоді хутчіше пишіть нашому фахівцю з навчання @nade_len !
🔥14👍8😍2👎1🤩1
На наших курсах «Airframe Structural Design & Sizing» у Києві закінчився вже другий модуль, на якому ми осягали премудрості матеріалознавства та базового опору матеріалів.
Отже, знову настав час для підбиття традиційних проміжних підсумків (нагадуємо, що усі загальні оцінки слухачів та наш регулярний аналіз їхнього навчання можна побачити у нашій спеціальній групі). Тож оцінки наших учнів можна побачити на прикріпленому малюнку.
Що ж можна про них сказати?
По-перше, чимало слухачів, які помітно покращили свої показники на першому модулі, зберігають свої лідерські позиції.
По-друге, з найсильнішої третини вниз «провалилося» аж 7 слухачів! Тож тепер наша «середина» списку більш ніж на третину складається з колишніх «топів», які до того занадто довго відпочивали на лаврах. Те ж саме відбувалося і з мешканцями колишньої «середини»: тепер «найслабша» частина рейтингу на третину складається з булих «середняків».
По-третє, йде й зворотний процес: один слухач перемістився до «ТОПу» із середини списку, а двоє до середини – взагалі з нижньої частини (за результатами тестування після модулю №1).
Таким чином дуже добре видно, що на наших курсах неможливо входити до числа найкращих «бійців», просто спираючись на вміння та знання, здобуті у звичайній системі освіти.
З іншого боку усе це також свідчить про те, що наше навчання не тільки добре підвищує кваліфікацію вже достатньо підготовлених учнів, але й дозволяє глибоко розібратися у предметах, які ми викладаємо, тим, хто з різних причин не зміг зробити цього раніше.
Отже, знову настав час для підбиття традиційних проміжних підсумків (нагадуємо, що усі загальні оцінки слухачів та наш регулярний аналіз їхнього навчання можна побачити у нашій спеціальній групі). Тож оцінки наших учнів можна побачити на прикріпленому малюнку.
Що ж можна про них сказати?
По-перше, чимало слухачів, які помітно покращили свої показники на першому модулі, зберігають свої лідерські позиції.
По-друге, з найсильнішої третини вниз «провалилося» аж 7 слухачів! Тож тепер наша «середина» списку більш ніж на третину складається з колишніх «топів», які до того занадто довго відпочивали на лаврах. Те ж саме відбувалося і з мешканцями колишньої «середини»: тепер «найслабша» частина рейтингу на третину складається з булих «середняків».
По-третє, йде й зворотний процес: один слухач перемістився до «ТОПу» із середини списку, а двоє до середини – взагалі з нижньої частини (за результатами тестування після модулю №1).
Таким чином дуже добре видно, що на наших курсах неможливо входити до числа найкращих «бійців», просто спираючись на вміння та знання, здобуті у звичайній системі освіти.
З іншого боку усе це також свідчить про те, що наше навчання не тільки добре підвищує кваліфікацію вже достатньо підготовлених учнів, але й дозволяє глибоко розібратися у предметах, які ми викладаємо, тим, хто з різних причин не зміг зробити цього раніше.
👍13❤2❤🔥2🔥1🤩1🤮1🤨1
Крило Boeing 777X — найбільше за площею серед усіх авіалайнерів, що випускаються зараз. Вона складає цілих 517 квадратних метрів! Це значно більше, ніж у його прабатька – B777-300ER (437 м2) та головного конкурента – Airbus A350-1000 (464 м2).
Важливо відзначити, що композитне крило 777X - абсолютно нова оригінальна конструкція, а не модифікація металевого крила вихідного В777. Для компанії Boeing це вже другий випадок повної заміни крила у рамках авіалайнерів однієї родини. До цього такій же видозміні піддався В737 Classic при перетворенні на В737 NG в середині 90-х, проте тоді крило залишилося металевим.
Нове крило має дуже велике подовження, близьке до 10, тому має величезний розмах - 72 метри. Такі розміри не дозволяють йому поміщатися в старі місця для паркування біля терміналів (що відповідають вимогам ICAO Aerodrome Reference Code E), розраховані на розмах до 65 метрів (як у 777-300ER та A350-1000). Тому інженери Боїнга застосовували дуже цікаве рішення - закінчення крила, що складаються, яке до цього використовувалося тільки в бойових палубних літаках, що літають з авіаносців. Цікаво, що це вже не перша спроба впровадити таку конструкцію у практику цивільної авіації. Так уже хотіли зробити на початку 90-х, щоб перші версії 777-х змогли відповідати вимогам американських авіакомпаній та вміщуватися у стоянки для старіючих DС-10 та L1011 (мали розмах крила 50 м). Втім тоді замовників вдалося переконати вдатися до переобладнання аеропортів.
Пост написаний на основі оповідань Костянтина Шибалкова.
P.S. Нам дуже приємно нагадати вам, що у розробці цього найновішого лайнера беруть участь також й інженери нашої компанії!
Важливо відзначити, що композитне крило 777X - абсолютно нова оригінальна конструкція, а не модифікація металевого крила вихідного В777. Для компанії Boeing це вже другий випадок повної заміни крила у рамках авіалайнерів однієї родини. До цього такій же видозміні піддався В737 Classic при перетворенні на В737 NG в середині 90-х, проте тоді крило залишилося металевим.
Нове крило має дуже велике подовження, близьке до 10, тому має величезний розмах - 72 метри. Такі розміри не дозволяють йому поміщатися в старі місця для паркування біля терміналів (що відповідають вимогам ICAO Aerodrome Reference Code E), розраховані на розмах до 65 метрів (як у 777-300ER та A350-1000). Тому інженери Боїнга застосовували дуже цікаве рішення - закінчення крила, що складаються, яке до цього використовувалося тільки в бойових палубних літаках, що літають з авіаносців. Цікаво, що це вже не перша спроба впровадити таку конструкцію у практику цивільної авіації. Так уже хотіли зробити на початку 90-х, щоб перші версії 777-х змогли відповідати вимогам американських авіакомпаній та вміщуватися у стоянки для старіючих DС-10 та L1011 (мали розмах крила 50 м). Втім тоді замовників вдалося переконати вдатися до переобладнання аеропортів.
Пост написаний на основі оповідань Костянтина Шибалкова.
P.S. Нам дуже приємно нагадати вам, що у розробці цього найновішого лайнера беруть участь також й інженери нашої компанії!
👍24🔥2
Зустрічайте нову розповідь про те, як геть іншим незвичним чином наочно перевірити, хто мав рацію у суперечці Аристотеля та Галілея про дію сили тяжіння на тіла різної маси!
Раніше ми вже переповіли про класичний спосіб дізнатися, як гравітація діє на різні об'єкти - просто скинути їх з висоти (або не просто - у зумисно організованому «вакуумі»). Тож зараз ми поділимося іншим, менш складним з технічної точки зору, методом осягнення цього питання.
Нагадуємо, що нас цікавить відповідь на запитання: чи з однаковою швидкістю опускаються донизу тіла різної маси, чи час, за який вони проходять один й той самий шлях, пропорційний їхній масі?
Щоб її отримати, цього разу ми не «впускатимемо» наші «експериментальні зразки», а скочуватимемо їх похилою поверхнею. Усе, що для цього знадобилося, показано на прикріплених зображеннях.
Як видно, «гірку» ми розкроїли та склеїли з коробки «Нової пошти», а два циліндри - суцільний та трубу - змоделювали у спеціальному «софті» для 3D-моделювання (CAD-пакеті) та надрукували на нашому 3D-принтері.
Зверніть увагу: для мінімізації чинників, які впливають на результат, обидва циліндри мають однакові розміри (довжину та діаметр).
При скочуванні циліндрів по картону буде виникати сила тертя, яка буде нашим головним героєм у декількох наступних оповіданнях. Оскільки поверхня картону достатньо шорстка, наші циліндри будуть котитися по ній без проковзування.
/Чому це важливо? Чекаємо на ваші відповіді в коментарях!/
Тертя не буде впливати на результати нашого досліду, тому що обидва циліндри виготовлені з одного і того ж матеріалу однаковим способом, тож мають дуже близьку шорсткість та «бігають» по одній і тій самій поверхні.
Ми підібрали такий кут нахилу та довжину «гірки», щоб процес скочування був достатньо повільним та вільно фіксувався звичайним телефонним секундоміром. Проте все одно потрібно провести кілька експериментів, щоб оцінити розкид вимірювань часу скочування, додати ще вимірювань (якщо отримаємо велике розсіювання часу) та тільки потім знайти «фінальні» середні значення, які й ляжуть в основу наших висновків.
Чи знаєте ви, що вийде в результаті?
Пишіть у коментарі свої припущення та їх обґрунтування!
P.S. Бажаєте долучитися до такого проведення вільного часу, або долучити своїх знайомих школярів? Пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
P.P.S. Якщо ви хочете провести такий (або подібний) дослід, але не маєте доступу до 3D-принтера, напишіть нам листа з розповіддю про ваш гурток: ми надрукуємо та надішлемо вам усе необхідне.
Раніше ми вже переповіли про класичний спосіб дізнатися, як гравітація діє на різні об'єкти - просто скинути їх з висоти (або не просто - у зумисно організованому «вакуумі»). Тож зараз ми поділимося іншим, менш складним з технічної точки зору, методом осягнення цього питання.
Нагадуємо, що нас цікавить відповідь на запитання: чи з однаковою швидкістю опускаються донизу тіла різної маси, чи час, за який вони проходять один й той самий шлях, пропорційний їхній масі?
Щоб її отримати, цього разу ми не «впускатимемо» наші «експериментальні зразки», а скочуватимемо їх похилою поверхнею. Усе, що для цього знадобилося, показано на прикріплених зображеннях.
Як видно, «гірку» ми розкроїли та склеїли з коробки «Нової пошти», а два циліндри - суцільний та трубу - змоделювали у спеціальному «софті» для 3D-моделювання (CAD-пакеті) та надрукували на нашому 3D-принтері.
Зверніть увагу: для мінімізації чинників, які впливають на результат, обидва циліндри мають однакові розміри (довжину та діаметр).
При скочуванні циліндрів по картону буде виникати сила тертя, яка буде нашим головним героєм у декількох наступних оповіданнях. Оскільки поверхня картону достатньо шорстка, наші циліндри будуть котитися по ній без проковзування.
/Чому це важливо? Чекаємо на ваші відповіді в коментарях!/
Тертя не буде впливати на результати нашого досліду, тому що обидва циліндри виготовлені з одного і того ж матеріалу однаковим способом, тож мають дуже близьку шорсткість та «бігають» по одній і тій самій поверхні.
Ми підібрали такий кут нахилу та довжину «гірки», щоб процес скочування був достатньо повільним та вільно фіксувався звичайним телефонним секундоміром. Проте все одно потрібно провести кілька експериментів, щоб оцінити розкид вимірювань часу скочування, додати ще вимірювань (якщо отримаємо велике розсіювання часу) та тільки потім знайти «фінальні» середні значення, які й ляжуть в основу наших висновків.
Чи знаєте ви, що вийде в результаті?
Пишіть у коментарі свої припущення та їх обґрунтування!
P.S. Бажаєте долучитися до такого проведення вільного часу, або долучити своїх знайомих школярів? Пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
P.P.S. Якщо ви хочете провести такий (або подібний) дослід, але не маєте доступу до 3D-принтера, напишіть нам листа з розповіддю про ваш гурток: ми надрукуємо та надішлемо вам усе необхідне.
🔥10👍3❤2👎1😍1
17 грудня 1903 року американці Вілбур та Орвілл Райт здійснили перший керований політ на апараті з двигуном, що був важчим за повітря!
Дуже цікаво, що при цьому патент на свій винахід вони отримали лише 22 травня 1906 року, тобто більш ніж через два роки після першого вдалого польоту.
Також набагато менш відомо, що, крім свого реноме першопрохідців, Райти є ще й засновниками авіаційної індустрії, адже саме вони вперше розпочали малосерійне виробництво своїх літаків за замовленнями.
P.S. На нашому фото Орвілл та Вілбур Райт, 12 листопада 1911 року.
P.P.S. Щоправда, далеко не всі віддають першість у цьому питанні саме їм. Про найзнаменитішого їх конкурента можна прочитати в іншій нашій публікації.
Дуже цікаво, що при цьому патент на свій винахід вони отримали лише 22 травня 1906 року, тобто більш ніж через два роки після першого вдалого польоту.
Також набагато менш відомо, що, крім свого реноме першопрохідців, Райти є ще й засновниками авіаційної індустрії, адже саме вони вперше розпочали малосерійне виробництво своїх літаків за замовленнями.
P.S. На нашому фото Орвілл та Вілбур Райт, 12 листопада 1911 року.
P.P.S. Щоправда, далеко не всі віддають першість у цьому питанні саме їм. Про найзнаменитішого їх конкурента можна прочитати в іншій нашій публікації.
🔥11👍5
Завершилося навчання на курсах підготовки до працевлаштування «Основи конструювання авіаційної техніки» Осінь – 2023, яке проходило на базі Центру дуальної освіти Прогрестех-Україна – КПІ ім. Ігоря Сікорського!
Загалом для участі в цьому нашому освітньому проєкті зареєструвалися 75 претендентів, яким було запропоновано пройти вступне тестування. За його результатами до навчальної групи було зараховано 21 слухача. Серед них 8 – уже мають вищу освіту, а решта – навчаються на 4-му, 5-му або 6-му курсах.
Навчання тривало 8 тижнів та охоплювало як теоретичну підготовку з низки дисциплін, зокрема, з конструкції та систем пасажирських літаків, технологій літакобудування, так і набуття практичних навичок роботи в САПР CATIA. Окрім традиційних лекцій проводилися семінари та розбиралися реальні кейси з проєктної роботи наших інженерів, які виступають у ролі викладачів курсів.
Подолати 8-тижневий навчальний марафон вдалося 17 слухачам (80%). Невдовзі вони отримають відповідні сертифікати та запрошення пройти співбесіду на наші вакантні інженерні посади.
Оголошення наступного (вже 19-го) набору на курси заплановано на березень 2024 року.
P.S. Про інші наші безкоштовні навчальні ініціативи, у яких можуть брати участь «живцем» не тільки студенти молодших курсів, а й навіть школярі старших класів, ви можете дізнатися з новин нашої групи Фейсбуку або зі спеціальної сторінки в Інстаграмі.
Загалом для участі в цьому нашому освітньому проєкті зареєструвалися 75 претендентів, яким було запропоновано пройти вступне тестування. За його результатами до навчальної групи було зараховано 21 слухача. Серед них 8 – уже мають вищу освіту, а решта – навчаються на 4-му, 5-му або 6-му курсах.
Навчання тривало 8 тижнів та охоплювало як теоретичну підготовку з низки дисциплін, зокрема, з конструкції та систем пасажирських літаків, технологій літакобудування, так і набуття практичних навичок роботи в САПР CATIA. Окрім традиційних лекцій проводилися семінари та розбиралися реальні кейси з проєктної роботи наших інженерів, які виступають у ролі викладачів курсів.
Подолати 8-тижневий навчальний марафон вдалося 17 слухачам (80%). Невдовзі вони отримають відповідні сертифікати та запрошення пройти співбесіду на наші вакантні інженерні посади.
Оголошення наступного (вже 19-го) набору на курси заплановано на березень 2024 року.
P.S. Про інші наші безкоштовні навчальні ініціативи, у яких можуть брати участь «живцем» не тільки студенти молодших курсів, а й навіть школярі старших класів, ви можете дізнатися з новин нашої групи Фейсбуку або зі спеціальної сторінки в Інстаграмі.
👍23👎1
6 січня 1942 року завершився перший навколосвітній переліт, виконаний звичайним пасажирським літаком!
Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді дочитайте нашу нову історію у Фейсбуці до кінця, аби дізнатися, як же таке стало можливим!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
Вам здається, що це не дуже вдалий час для подорожей?
Тоді дочитайте нашу нову історію у Фейсбуці до кінця, аби дізнатися, як же таке стало можливим!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.
🔥11❤1
Продовжимо історію занять зі школярами та розповімо про таку дуже недооцінену тему, як «вимірювання».
Формально вона входить у будь-який підручник з фізики та шкільну навчальну програму, проте в «реальності даній нам відчуттями» (с) її читають дуже поверхнево, для галочки, а інколи взагалі обходять стороною.
І дуже дарма!
Адже розвиток людства рука об руку іде зі збільшенням точності вимірів.
Тому нам дивно бачити, як мало людей розуміють, що наука набула належного розвитку тільки тоді, коли інженери змогли підтягнути до відповідного їй рівня якість вимірів, а також необхідних для них інструментів.
Напрочуд, ще менше число наших «пересічних» громадян усвідомлюють: абсолютно всі рукотворні об’єкти, що їх оточують, мають таку високу якість та вдалий функціонал лиш тому, що частини, з яких вони складаються, з’єднуються одна з одною з потрібною точністю (частенько – дуже високою!).
Тож варто нагадати, що ще Галілео Галілей вважав, що ціль науки «вимірювати все, що піддається вимірюванню, а що не піддається – зробити вимірюваним», а Дмитро Менделєєв висловився ще більш лаконічно: «Наука починається відтоді, як починають вимірювати»!
АЛЕ ЧИ ЗНАЄМО МИ, ЩО ЗНАЧИТЬ ВИМІРЯТИ ЗІ ЗАДАНОЮ ТОЧНІСТЮ?
⚙️ Що таке міра вимірювання та чому їх так багато?
⚙️ Яка точність достатня в тій чи іншій ситуації?
⚙️ Яка похибка того чи іншого виміру допустима та від чого це залежить?
Ми гадаємо, що ці питання варто задавати дітям ще в молодшій школі.
Певна річ, в доступній та захопливій для них формі. Наприклад:
☑️ «Чи можете ви точно відповісти, що робите, коли вимірюєте довжину кімнати?»
☑️ «Марійка має зріст 120 см. Мері, яка живе у США, має той самий зріст, але впевнена, що він складає 4 фути. Чому так?»
☑️ «У чому зручніше вимірювати зріст: в метрах, сантиметрах чи футах?»
Ми переконані: дітям (та й не тільки їм!) легко показати цікавість та важливість цієї теми на живих прикладах, вимірюючи різноманітні реальні речі та їхні частини прямо «в класі» різними способами та інструментами (див. наші фото).
Адже кожен з нас намагався щось зібрати з великої кількості деталей. Скоріше за все в процесі їх з’єднання виникали проблеми (щось кудись не лізло чи навпаки бовталось).
Та й не дивно: все це залежить від точності виготовлення, тобто - вимірювань! В деяких ситуаціях необхідно, щоб між частинами був зазор (невеликий, суворо визначений простір для руху), а в деяких – натяг (коли деталі можна вставити одна в одну тільки з деяким зусиллям).
Як це забезпечити?
Тут то й виявляється, що для таких випадків нам майже завжди не вистачає точності рулеток, лінійок та «дитячих» транспортирів.
Для розв'язання цієї задачі в хід йдуть інші, більш точні, а значить, складніші інструменти та прилади!
Бажаєте наочний та зрозумілий приклад, навіщо і коли нам необхідна вища точність вимірювань?
Покажіть дітям банальний підшипник! Тільки не один, а декілька – новий, вже «походивший» та зовсім заяложений. Це дозволить легко продемонструвати, наскільки відрізняється плавність їх обертання та як вони починають «стукотіти» після вичерпання свого ресурсу.
Залишиться лише пояснити, що «стук» приведе не тільки до неприємної вібрації, але й до стирання уже самих деталей, що ним з’єднано, а потім ще й до виникнення небезпечних тріщин. Зверніть увагу на те, що той підшипник, який плавно обертається, відрізняється від «зіпсованого» зміною розмірів в долі міліметра! Настільки незначуще, що цю різницю ніколи не «піймаєш» не тільки лінійкою, а й навіть штангенциркулем!
Зазначте, що ті чи інші підшипники у нас живуть не тільки в автомобілях, літаках та подібній «великій техніці», а й в предметах, що нас оточують у побуті: міксерах, пральних машинах, кріслах, комп’ютерах etc!
ВСЕ, ТЕМА БІЛЬШ НІЖ РОЗКРИТА!
P.S. Якщо ви бажаєте долучитися до такого проведення вільного часу, або долучити своїх знайомих школярів, пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
Формально вона входить у будь-який підручник з фізики та шкільну навчальну програму, проте в «реальності даній нам відчуттями» (с) її читають дуже поверхнево, для галочки, а інколи взагалі обходять стороною.
І дуже дарма!
Адже розвиток людства рука об руку іде зі збільшенням точності вимірів.
Тому нам дивно бачити, як мало людей розуміють, що наука набула належного розвитку тільки тоді, коли інженери змогли підтягнути до відповідного їй рівня якість вимірів, а також необхідних для них інструментів.
Напрочуд, ще менше число наших «пересічних» громадян усвідомлюють: абсолютно всі рукотворні об’єкти, що їх оточують, мають таку високу якість та вдалий функціонал лиш тому, що частини, з яких вони складаються, з’єднуються одна з одною з потрібною точністю (частенько – дуже високою!).
Тож варто нагадати, що ще Галілео Галілей вважав, що ціль науки «вимірювати все, що піддається вимірюванню, а що не піддається – зробити вимірюваним», а Дмитро Менделєєв висловився ще більш лаконічно: «Наука починається відтоді, як починають вимірювати»!
АЛЕ ЧИ ЗНАЄМО МИ, ЩО ЗНАЧИТЬ ВИМІРЯТИ ЗІ ЗАДАНОЮ ТОЧНІСТЮ?
⚙️ Що таке міра вимірювання та чому їх так багато?
⚙️ Яка точність достатня в тій чи іншій ситуації?
⚙️ Яка похибка того чи іншого виміру допустима та від чого це залежить?
Ми гадаємо, що ці питання варто задавати дітям ще в молодшій школі.
Певна річ, в доступній та захопливій для них формі. Наприклад:
☑️ «Чи можете ви точно відповісти, що робите, коли вимірюєте довжину кімнати?»
☑️ «Марійка має зріст 120 см. Мері, яка живе у США, має той самий зріст, але впевнена, що він складає 4 фути. Чому так?»
☑️ «У чому зручніше вимірювати зріст: в метрах, сантиметрах чи футах?»
Ми переконані: дітям (та й не тільки їм!) легко показати цікавість та важливість цієї теми на живих прикладах, вимірюючи різноманітні реальні речі та їхні частини прямо «в класі» різними способами та інструментами (див. наші фото).
Адже кожен з нас намагався щось зібрати з великої кількості деталей. Скоріше за все в процесі їх з’єднання виникали проблеми (щось кудись не лізло чи навпаки бовталось).
Та й не дивно: все це залежить від точності виготовлення, тобто - вимірювань! В деяких ситуаціях необхідно, щоб між частинами був зазор (невеликий, суворо визначений простір для руху), а в деяких – натяг (коли деталі можна вставити одна в одну тільки з деяким зусиллям).
Як це забезпечити?
Тут то й виявляється, що для таких випадків нам майже завжди не вистачає точності рулеток, лінійок та «дитячих» транспортирів.
Для розв'язання цієї задачі в хід йдуть інші, більш точні, а значить, складніші інструменти та прилади!
Бажаєте наочний та зрозумілий приклад, навіщо і коли нам необхідна вища точність вимірювань?
Покажіть дітям банальний підшипник! Тільки не один, а декілька – новий, вже «походивший» та зовсім заяложений. Це дозволить легко продемонструвати, наскільки відрізняється плавність їх обертання та як вони починають «стукотіти» після вичерпання свого ресурсу.
Залишиться лише пояснити, що «стук» приведе не тільки до неприємної вібрації, але й до стирання уже самих деталей, що ним з’єднано, а потім ще й до виникнення небезпечних тріщин. Зверніть увагу на те, що той підшипник, який плавно обертається, відрізняється від «зіпсованого» зміною розмірів в долі міліметра! Настільки незначуще, що цю різницю ніколи не «піймаєш» не тільки лінійкою, а й навіть штангенциркулем!
Зазначте, що ті чи інші підшипники у нас живуть не тільки в автомобілях, літаках та подібній «великій техніці», а й в предметах, що нас оточують у побуті: міксерах, пральних машинах, кріслах, комп’ютерах etc!
ВСЕ, ТЕМА БІЛЬШ НІЖ РОЗКРИТА!
P.S. Якщо ви бажаєте долучитися до такого проведення вільного часу, або долучити своїх знайомих школярів, пишіть нашому координатору @Darinasavchukk !
👍15❤🔥1👎1🔥1😍1
15 січня 2009 року пасажирський авіалайнер Airbus 320 (рейса 1549) майже відразу після зльоту з аеропорту Нью-Йорка ще до набору безпечної висоти зіткнувся з пташиною зграєю. У результаті цього в нього одразу ж відмовили обидва двигуни. Капітан Челсі Салленбергер майже не мав часу на аналіз ситуації, що склалася, тож одразу прийняв вельми ризиковане рішення: посадити A320 на студені води річки Гудзон. Завдяки високому професіоналізму екіпажу ніхто зі 155 пасажирів суттєво не постраждав.
З одного боку, капітан у дуже скрутних умовах зміг забезпечити безпеку людей, але з іншого - піддав їх ризику аварійної посадки та втопив літак. Річ у тім, що були незначні шанси розвернутися та сісти в аеропорту, але пілоти не скористалися цією можливістю. Цей факт став ключовим питанням тривалого розслідування, у результаті якого дії Салленбергера врешті-решт були визнані правильними.
Якщо вас зацікавила ця історія, то радимо прочитати добротну статтю про це у Вікіпедії, а якщо ж ви, як й ми, є фанатами блискучого Тома Хенкса, то вкрай рекомендуємо ще й чудовий фільм про цю подію - «Sully»!
З одного боку, капітан у дуже скрутних умовах зміг забезпечити безпеку людей, але з іншого - піддав їх ризику аварійної посадки та втопив літак. Річ у тім, що були незначні шанси розвернутися та сісти в аеропорту, але пілоти не скористалися цією можливістю. Цей факт став ключовим питанням тривалого розслідування, у результаті якого дії Салленбергера врешті-решт були визнані правильними.
Якщо вас зацікавила ця історія, то радимо прочитати добротну статтю про це у Вікіпедії, а якщо ж ви, як й ми, є фанатами блискучого Тома Хенкса, то вкрай рекомендуємо ще й чудовий фільм про цю подію - «Sully»!
👍22👎1
Нашій співпраці з Boeing 1️⃣0️⃣ років!
Це гарний привід пригадати з чого все починалося та що зроблено задля успішного партнерства.
Початок нашого співробітництва припав на буремні 2013-14 роки. Восени 13-го було укладено нашу першу угоду, а вже за кілька місяців почалася спільна робота інженерних та менеджерських команд. Тож наша компанія отримала потужний імпульс для подальшого стрімкого розвитку.
Це спонукало нас до серйозних внутрішніх змін. До того ж на ринку праці не було потрібної кількості авіаційних спеціалістів з відповідним досвідом, але були дуже обізнані інженери з інших галузей. Відтоді в компанії впроваджується ефективна корпоративна система перекваліфікації досвідчених неавіаційних фахівців. Вона дає кандидатам можливість швидко доєднатися до роботи у наших проєктах та професійно зростати на новому терені.
Наступним кроком був запуск потужної мережі освітніх проєктів із підготовки авіаційних інженерів як у співпраці з закладами вищої освіти, так і виключно корпоративних програм для студентів різноманітних спеціальностей. Розвиток у цьому напрямі відбувається і зараз: ми почали виховувати інженерні таланти, починаючи вже зі шкільної лави!
Результатом цих процесів є те, що кожного року десятки нових фахівців, серед яких не тільки висококваліфіковані «олди», а й новачки, які тільки полишили ЗВО, отримують у нас свої інженерні робочі місця, новий професійний досвід та висококонкурентну заробітну платню. Зазначимо, що навіть учорашні студенти, які не мають жодного досвіду роботи з технікою та вперше долучаються до наших проєктів, наразі отримують не менше 30 тисяч гривень на місяць вже після сплати податків.
Який же проміжний підсумок ювілею?
За 10 років спільної роботи Прогрестех-Україна набув статусу найбільшого у Центральній та Східній Європі постачальника послуг для Boeing. В активі наших інженерів - участь у всіх програмах із розробки, підтримки виробництва та сервісного обслуговування глобального пасажирського та транспортного флоту Boeing Commercial Airplanes.
Розвиткові партнерства з Boeing не завадили ані епізодичні проблеми з виробництвом літаків, ані спорадичні кризи в авіаційній галузі. Його не спинили ані пандемія, ані повномасштабна збройна агресія рф. Щоразу ми спільно шукали шляхи подолання проблем та знаходили вихід із чергової турбулентності.
Ми впевнені, що так продовжуватиметься й надалі!
P.S. Більше про наші різноманітні очні навчальні проекти для студентів та школярів ви можете дізнатися, якщо долучитеся до нашої спеціальної групи Kyiv Training Center або завітаєте на сторінку нашої навчальної команди в Інстаграмі!
Це гарний привід пригадати з чого все починалося та що зроблено задля успішного партнерства.
Початок нашого співробітництва припав на буремні 2013-14 роки. Восени 13-го було укладено нашу першу угоду, а вже за кілька місяців почалася спільна робота інженерних та менеджерських команд. Тож наша компанія отримала потужний імпульс для подальшого стрімкого розвитку.
Це спонукало нас до серйозних внутрішніх змін. До того ж на ринку праці не було потрібної кількості авіаційних спеціалістів з відповідним досвідом, але були дуже обізнані інженери з інших галузей. Відтоді в компанії впроваджується ефективна корпоративна система перекваліфікації досвідчених неавіаційних фахівців. Вона дає кандидатам можливість швидко доєднатися до роботи у наших проєктах та професійно зростати на новому терені.
Наступним кроком був запуск потужної мережі освітніх проєктів із підготовки авіаційних інженерів як у співпраці з закладами вищої освіти, так і виключно корпоративних програм для студентів різноманітних спеціальностей. Розвиток у цьому напрямі відбувається і зараз: ми почали виховувати інженерні таланти, починаючи вже зі шкільної лави!
Результатом цих процесів є те, що кожного року десятки нових фахівців, серед яких не тільки висококваліфіковані «олди», а й новачки, які тільки полишили ЗВО, отримують у нас свої інженерні робочі місця, новий професійний досвід та висококонкурентну заробітну платню. Зазначимо, що навіть учорашні студенти, які не мають жодного досвіду роботи з технікою та вперше долучаються до наших проєктів, наразі отримують не менше 30 тисяч гривень на місяць вже після сплати податків.
Який же проміжний підсумок ювілею?
За 10 років спільної роботи Прогрестех-Україна набув статусу найбільшого у Центральній та Східній Європі постачальника послуг для Boeing. В активі наших інженерів - участь у всіх програмах із розробки, підтримки виробництва та сервісного обслуговування глобального пасажирського та транспортного флоту Boeing Commercial Airplanes.
Розвиткові партнерства з Boeing не завадили ані епізодичні проблеми з виробництвом літаків, ані спорадичні кризи в авіаційній галузі. Його не спинили ані пандемія, ані повномасштабна збройна агресія рф. Щоразу ми спільно шукали шляхи подолання проблем та знаходили вихід із чергової турбулентності.
Ми впевнені, що так продовжуватиметься й надалі!
P.S. Більше про наші різноманітні очні навчальні проекти для студентів та школярів ви можете дізнатися, якщо долучитеся до нашої спеціальної групи Kyiv Training Center або завітаєте на сторінку нашої навчальної команди в Інстаграмі!
👍35❤2👏1🤮1