​У той час, як наші українські збройні сили весь минулий рік боролися з російською армією, американська корпорація Boeing продовжувала оговтуватись від наслідків колишніх невдалих управлінських рішень, що викликали кризу у виробництві одразу двох літаків їхньої лінійки – B737MAX та В787. Сьогодні ми розповімо вам, наскільки їм це вдалося, на прикладі підсумків роботи головного цивільного підрозділу – Boeing Commercial Airplanes за 2025 рік.

Посилений нагляд регулятора призвів до того, що Boeing отримав дозвіл на значне пришвидшення темпів виробництва (з 38 до 42 літаків на місяць) свого бестселера – В737 лише у кінці минулого року. Тому, хоча порівняно з 24-м роком обсяги продаж дуже суттєво збільшилися з 348 до 600 авіалайнерів, цей рівень все ще є далеким від останніх доковідних часів, коли замовники отримали 806 аеропланів!
Тож у 2025 році Boeing передав покупцям:
447 Boeing 737MAX (у 2024 - 265, у 2023 - 396, у 2022 – 374, а у 2021 – 263)
88 Boeing 787 (у 2024 – 51, у 2023 – 73, у 2022 – 31, у 2021 – 14)
35 Boeing 777* (у 2024 – 17, у 2023 – 26, у 2022 – 24, у 2021 – 24)
30 Boeing 767** (у 2024 – 14, у 2023 – 32, у 2022 – 33, у 2021 – 32)

При цьому замовлення на літаки у 2025 році збільшилися ще стрімкіше – утричі: з 377 до 1173***! Проте, це все одно менше, ніж результати 2023 року, коли було отримано 1314 замовлень.
У результаті на початку 2026 року загальна кількість замовлень (backlog) американського виробника збільшилася до 6720 літаків.

Як висновок варто зазначити, що найбільший північноамериканський авіаційний бренд майже отямився від багаторічних проблем. Проте він має продовжувати складне повернення до рівня виробництва свого єдиного конкурента - європейського Airbus, що продав у 2025 році близьку до рекордної кількість своїх цивільних машин – 793**** (це на 27 літак більше, ніж у 2024, але все ще на 70 менше, ніж у рекордному 2019), хоча розрив вже не виглядає таким драматичним, як в останні роки.

* Продажі пасажирських Boeing 777-300ER завершилися ще у 2022 році, а експлуатація новітніх 777X ще не почалася через сертифікаційні випробування, що затяглися. Початок постачань Boeing 777X у пасажирському варіанті 777-9 очікується у 2027, а у вантажному 777-8F – тільки у 2028 році.
** Випуск пасажирських Boeing 767-300ER закінчився ще 10 років тому, тож з того часу машини цієї моделі виробляються тільки у вантажному варіанті, а також у вигляді військових літаків-заправників KC-46 (Boeing називає їх 767-2С).
*** Що навіть більше, ніж у їх головного конкурента Airbus, який отримав за минулий рік «лише» 1000 замовленнь.
**** Детальні підсумки роботи «літакового» сегменту Airbus у 2025 році ми теж розповімо найближчим часом!

​7 квітня 2006 вперше здійнявся в небо найбільш незвичайний та загадковий апарат, який колись був створений корпорацією Boeing - багаторазовий орбітальний корабель X-37 Orbital Test Vehicle. Що ж він є таке та чим відомий?
Читайте розповідь про це на нашій сторінці у Фейсбуці!

Спойлер для розпалювання інтересу:
«У кінці 2004 року, після низки затримок, створення X-37 було передано з NASA в Агентство з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США (DARPA).

Це одразу дало помітний результат: перший тестовий політ X-37A (шляхом скидання з носія), було здійснено вже через півтора року (навесні 2006).
Після випробувань, восени 2006 року, ВПС США оголосили, що вони будуть продовжувати розвивати орбітальний варіант X-37B.

Тут то й виявилася головна інтрига цього проекту, яка полягає у тому, що дотепер точно невідомо, для чого саме ВПС США побудували та використовують цей орбітальний літак (вся подібна інформація знаходиться під грифом «цілком таємно»). Це дуже цікавий момент, бо така ситуація не є характерною для відкритого американського суспільства, в якому Конгрес зазвичай пильно контролює місцевих військових»

З того часу Х-37 виконав уже 7️⃣ тривалих польотів (у найдовшому з яких він пробув 2.5 роки!), а зараз перебуває у восьмому, але й досі особливості його будови та застосування огорнуті завісою таємниці!

А як ви вважаєте, для чого використовують Х-37?
Пишіть у коментарі тут або до нашого посту у FB!

​Усі, певна річ, чули про Генрі Форда. Людина, яка вивела автопромисловість на принципово новий рівень, перетворивши її з виробництва предметів розкоші для товстосумів на дійсно масову індустрію для середнього класу. Ідеї Форда багато у чому випереджали свій час, тому йому мимоволі довелося підтягувати й «нецільові» напрямки. Наприклад, для виробництва автомобілів використовували руду, що добувалася на рудниках Форда.

Тому не дивно, що Форд виробляв не тільки автомобілі, а ще й літаки, був власником Ford Airlines.
Саме у цей день, 14 квітня 1925 року, був здійснений перший рейс першої у світі регулярної вантажної авіалінії. На лінії працювали літаки Stout 2-AT «Pullman», побудовані у компанії, яка належала Форду. Рейси виконувалися з Аеропорту Форда для перевезення автомобільних комплектуючих між заводами Форда.

Завдяки Форду, буквально за кілька років після відкриття авіалінії, світова авіація вперше отримала ось такий список речей:
🛫 Перші вогні на смузі для нічної посадки на усіх аеродромах компанії (1924).
🛫 Перша радіонавігація на кожному літаку компанії (1926).
🛫 Перші масові поштові перевезення (1926).
🛫 Перші бетонні злітно-посадкові смуги (1928).
🛫 Перші готелі в аеропортах (1931).

А ви кажете, автомобілі! Виявляється, що Форд - ще й батько-засновник світової транспортної авіації!

P.S. На нашу фото як раз Stout 2-AT.

​У той час, як у 2025 році американська корпорація Boeing продовжувала оговтуватися від наслідків минулих невдалих управлінських рішень, що викликали кризу у виробництві одразу двох літаків їхньої лінійки – B737MAX та В787, їх єдиний конкурент – європейський концерн Airbus Industry без поспіху, але впевнено набирав обертів. Якими ж конкретно результатами роботи за минулий рік він може похвалитися? Зараз дізнаєтесь!

Отже, у 2025 році Airbus продав 91 авіакомпанії 793 літаки, що на 27 одиниць (3.5%) більше, ніж за попередній рік. Всі лайнери належали до трьох класів: 93 широкофюзеляжних (А350 та А330), 607 вузькофюзеляжних А320neo та 93 близькомагістральних А220 (колишніх канадських Bombardier CSeries).
Порівняно з позаминулим роком обсяги виробництва за типами змінилися так:
А350: 57 штук (порівняно з 57 у 24-му та 64 у 23-му)
А330: 36 штуки (по 32 у 24-му та 23-му)
А320: 607 штуки (602 у 24-му та 571 у 23-му)
А220: 93 штук (75 у 24-му та 68 у 23-му)

Крім цього, Airbus зміг отримати за минулий рік ще 889 нових замовлень (що більше, ніж у 2024 – тоді їх було 826, але значно менше, ніж у Boeing, який здобув аж 1314 замовлень!*), збільшивши таким чином їхню загальну кількість до вражаючих 8754 лайнерів.
Таким чином Airbus з відривом утримує лідерство у світовій авіапромисловості вже 7️⃣ рік поспіль**!

Що ж сказати на завершення?
Ми вважаємо, що треба торкнутися й «нудної» частини авіаційної сфери – її фінансів. Так от, виторг підрозділу цивільної авіації Airbus у 2025 році сягнув 53 млрд. євро. Ця сума порівнянна з доходами державного бюджету нашої країни та добре демонструє переваги високотехнологічних суспільств, до яких нам потрібно прагнути долучитися.

* Про результати Боїнга за 2025 рік ми вже детальніше писали тут.
** Дуже цікаво, що це ніяк не заважає Боїнгу стало відновлювати виробництво до минулого рівня та набирати нові замовлення навіть у значно більшій кількості, ніж раніше. Погодьтеся – це дуже відрізняється від того, як ми звикли уявляти собі жорстку конкуренцію у капіталістичному світі!

​28 квітня 1988 року трапився унікальний випадок в історії цивільної авіації: у літака Boeing 737 авіакомпанії «Aloha Airlines» у польоті відірвалася горішня частина фюзеляжу та, всупереч цьому, він зміг долетіти до аеропорту та зробити вдалу посадку! При цьому, хоча фюзеляж втратив майже третину «даху» пасажирського салону, жоден з пасажирів не загинув!

Ця подія, як свого часу й катастрофа літака De Havilland Comet, стала поворотним етапом у розвитку авіації, а її наслідки вплинули на подальший розвиток усього комплексу повітряних перевезень. Попри те, що вона показала чудову живучість конструкції літака, результати розслідування змусили авіаційних інженерів переглянути підходи до проектування та передусім експлуатації магістральних повітряних суден.

Бажаєте дізнатися, як се трапилося та що саме було змінено у цивільній авіації за підсумками аналізу цієї події?
Тоді читайте розповідь про ці драматичні події та їх аналіз на нашій сторінці у Фейсбуці!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.

P.S. Чому пошкоджений авіалайнер зміг вдало сісти, адже літак втратив половину (❗️) поперечного перерізу фюзеляжу? Як же його залишки спромоглися й надалі сприймати вигин та закручування?
Пишіть ідеї у коментарі!)

​Як я провів канікули?
На це питання ще недавно вчителі словесності просили періодично відповідати школярів. Ми вважаємо такі завдання корисними, оскільки вони вчать умінням рефлексії: здатності оцінити, що нового ти зробив за певний період часу, чого досяг та у чому саме став кращим. Тож зараз ми запрошуємо вас дізнатися, що робили на весняних канікулах слухачі нашого власного навчального центру, адже серед них тепер ще й учні шкіл!

Як відомо постійним читачам, літом позаминулого року фахівці з інженерної підготовки нашої компанії почали безоплатне навчання школярів 7-11 класів фізиці та математиці! На наших «шкільних» гуртках ми фокусуємося на дослідах, що пояснюють суть найважливіших тем фізики та вивчаємо математичні прийоми, які для цього потрібні. Проте ми вважаємо, що й цього недостатньо, щоб вивчитися на кваліфікованого спеціаліста у технічній сфері. Адже потрібно добре розуміти, де у реальному житті виникають явища, що ми вивчаємо. Саме тому ми використали канікули, щоб на декілька днів завітати до... бориспільського ліцею «Перспектива»!

Саме цей навчальний заклад обрано для пілотного впровадження профільної старшої школи (10-12 класів), саме він вибрав для цього не популярний зараз інженерний профіль навчання та звернувся до нашої компанії за допомогою у цієї нелегкій справі. З того часу наші фахівці з навчання допомагають ліцею корегувати календарно-тематичні планування та складати програми для нових предметів інженерного #STEM - профілю, а досвідчені інженери та найенергійніші слухачі Kyiv Training Center регулярно приїздять до Борисполя, щоб проводити технічні майстер-класи.
Втім, ми розуміємо, що лише «теоретичним» навчанням за партами або екранами та дослідами з надрукованими на 3D принтері «фізичними» стендами ситим не будеш. Профільна інженерна школа обов’язково має знайомити школярів з реальним виробничим обладнанням! На щастя фахівці «Перспективи» мали сили зберегти з давніх-давен невеличкий верстатний парк.
Тож наша задача дуже спрощувалася: було потрібно лише привести до ладу обладнання, яке вже було у наявності. Звісно, ми могли б надіслати своїх інженерів, які виконали б на верстатах усі необхідні регламентні роботи. Проте ми розуміємо: таким чином нових фахівців не здобудеш! Тож дочекалися канікул, щоб доручити верстати найзавзятішим слухачам навчального центру (звичайно, під контролем наших фахівців). Почали з найпростішого – обслуговування одного з 3️⃣ токарних верстатів ТВ-6, що мав найсумніший вигляд.

Що ж саме зробили «наші» школярі та студенти?
Розповідь про це, а також багато фотографій процесу роботи, зокрема рубрика «було-стало», традиційно чекають вас у нашій спеціальній групі Kyiv Training Center.
Тут же наголосимо, що наша команда не лише покращила «боєздатність» одного з верстатів, а ще й продемонструвала місцевим школярам (котрі в той самий час відвідували досліди, які показували наші інженери), що наша молодь не цурається «брудної» технічної роботи. У результаті найсміливіші тутешні трошки доєдналися до наших справ!

Які проміжні підсумки такого десанту?
Найенергійніші наші учні отримали перші практичні навички з обслуговування реальних механізмів, а місцеві школярі побачили, що копирсання у верстатах – справа не лише сивих «дідів», а й діло, яким з цікавістю займається сучасна молодь. Це дає надію, що літом ми не лише переберемо у «Перспективі» усі верстати (серед яких є й фрезерний!), а ще й почнемо вишкіл на них школярів, які обрали для навчання у старшій школі саме розроблену з нашою підтримкою програму інженерного профілю!

P.S. Якщо ви бажаєте долучитись до впровадження у школи інженерного профілю навчання, уроків STEM, гуртків з прикладної фізики та інженерної справи, або отримати таку допомогу від нашої компанії, пишіть нашому фахівцю з навчання, який з задоволенням допоможе вам з цими питаннями!
P.P.S. Будемо вдячні кожному нашому читачеві за репост цієї ж розповіді у Фейсбуці - це допоможе залучити до розвитку української промисловості та інженерної справи якнайбільше жителів нашої країни!

​21 травня 1927 року вдало закінчився історичний переліт Чарльза Ліндберга з США до Франції. Таким чином, він став першим авіатором, який зміг подолати Атлантичний океан, з'єднавши Америку та Європу повітряним мостом.
За своїм звичаєм, наша увага буде приділена не героїчному льотчику, а літаку, який дозволив йому досягти такого видатного успіху, та його розробнику, про якого, традиційно, майже ніхто не знає.

Що ж було цікавого у Spirit of St. Louis (Ryan NYP)?
Річ у тому, що Ліндберг не мав грошей для створення спеціального рекордного літака, та і спонсори, яких він спромігся знайти, також не дали йому достатньо коштів для цього.
Цілком можливо, що цим би усе й скінчилось, якби йому не зустрівся не менш амбітний авіаційний інженер Дональд А. Холл.
Саме він запропонував переробити для рекордного польоту досить вдалий поштовий літак Ryan M-1/2 - найкраще, що міг собі дозволити на зібрані гроші Ліндберг.
І все б нічого, тільки от максимальна дальність М-2 з вантажем становила близько 600 кілометрів, а щоб перетнути Атлантику потрібно було більш ніж 6 000!

Тобто, потрібно було, практично не змінюючи конструкцію літака, збільшити його дальність польоту у ДЕСЯТЬ разів!
Як це не дивно, але Холл успішно впорався з цим завданням. Для цього йому довелося втиснути у літак, який спочатку мав злітну масу 1200 кг, 1100 кг (1600 літрів) бензину!

Бажаєте дізнатися, як саме Холл спромігся зробити це?
Тоді читайте нашу розповідь на сторінках Facebook!
Нагадуємо, що вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у вбудованому браузері.

2️⃣ других та 1️⃣ третє місце — ось підсумок участі «наших» студентів у всеукраїнській олімпіаді з опору матеріалів! Не полінуйтеся дочитати цю розповідь до кінця, щоб дізнатися, чому ми пишаємося цим результатом.
 
Варто почати з пояснення читачам, які не є постійними підписниками наших соціальних мереж, звідки у приватної інженерної компанії взялися студенти, яких ми дещо безцеремонно називаємо «своїми». Річ в тім, що системні проблеми нашої шкільної системи освіти, викривлене уявлення нашого суспільства про ступінь успішності людей, які працюють в українській технічній сфері, а також потреба регулярно значно збільшувати кількість інженерних фахівців у проектах наших замовників, вимагали від нас ще понад 10 років тому створити та розвивати власну систему інженерної освіти. Почавши з додаткового навчання студентів старших курсів, які бажають працювати у нашій компанії, ця система послідовно розвинулася до пошуку перспективних абітурієнтів, з метою переконати їх здобувати освіту саме на технічних бакалавріатах ЗВО, з подальшою підтримкою їхнього навчання там прямо з перших днів навчання на 1 курсі до моменту отримання диплома. Ба більше, 3 роки тому ми пішли ще далі: почали займатися у своїх навчальних центрах інженерною творчістю ще й зі школярами!
Саме таке учнівство, яке вже не перший рік навчають сучасному інжинірингу наші фахівці з навчання, паралельно з їхнім навчанням у школі, а потім в університеті, ми й вважаємо з гордістю нашим😎!
 
Важливо підкреслити, що при цьому ми не намагаємося замінити чинну систему освіти, а прагнемо доповнити її, компенсуючи об’єктивно наявні проблеми. Головним інструментом, що використовується для досягнення цієї мети, є дуальна освіта. Саме тому більшість групових занять з нашими слухачами, а також їхня самостійна робота під керівництвом менторів з-поміж наших інженерних ентузіастів, спрямовані на максимально прикладне практичне застосування тих системних теоретичних знань, які вони отримують у класичних закладах освіти. Зокрема, порівнянню отриманих ними теоретичних результатів з тим, що вони бачать у ході натурних випробувань матеріалів, деталей та конструкцій, а також вдумливому аналізу цих спостережень.
Саме тому нам особливо приємно, що така синергія у навчанні надає нашим слухачам можливість на високому рівні вирішувати ще й «академічні» завдання, які розвивають не тільки «побутові» інженерні навички, а насамперед гнучкість наукового мислення.
 
Що ж сказати наостанок?
Віримо, що успіх, якого завдяки своїй наполегливій праці досягли Денис Бахін, Кирило Будовський та Данило Цападой, стане лише першою ластівкою у їхньому подальшому професійному розвитку!
 
P.S. Якщо ви бажаєте долучитися до нашого інженерного навчання, бувши студентом або «навіть» дорослою людиною, щоб поглибити свої знання та, особливо, системні практичні навички, або волієте показати світ техніки своїм дітям, пишіть нашому координатору STEM, і Дарина Савчук із задоволенням допоможе вам у цьому починанні!
Зверніть увагу: будь-яке таке навчання проводиться коштом нашої компанії, тобто є безоплатним для наших учнів!

​Мрієш створювати найсучасніші авіалайнери, автомобілі чи дивовижні будівлі, ще навчаючись у школі? Бажаєш випробувати себе у цьому вже зараз?
У тебе з'явився такий шанс!
Ми – великий український приватний інженерний центр, який вже понад 1️⃣0️⃣ років є офіційним постачальником робіт для американської аерокосмічної корпорації Боїнг✈️🚀 – вже вдруге* відкриваємо для усіх охочих безоплатний літній STEM-табір!
 
Приходь та спробуй себе як вчений-експериментатор, особисто виконуючи найцікавіші досліди з фізики, або як проектувальник та виробничник, розробляючи цікаві конструкції та відразу перевіряючи їх працездатність та міцність!
З нашою допомогою ти зможеш знайти справжніх друзів та зібрати свою команду однодумців для втілення у життя найбільш амбітних задумів!
 
Пам’ятай: займатися фізикою та сучасним інжинірингом не тільки дуже захопливо, а ще й вигідно. Адже навіть студенти старших курсів технічних спеціальностей бакалавра, у яких є гарні інженерні вміння, мають можливість працювати у нашій компанії та мати дохід, який не тільки значно перевищує середню зарплату усіх українських робітників в усіх галузях, а ще й переважає «стартовий» дохід 50% джунів в українських IT компаніях (за даними відомого ресурсу DOU.ua).
 
Зверни увагу: в нас є постійні групи школярів 7-11 класів, що займається цікавою експериментальною фізикою, тож ти можеш завітати до них на вихідних та побачити все на власні очі!
 
⏰ КОЛИ: 1-14 червня.
🗺 ДЕ: Київ, НТУУ «КПІ», головний корпус (станція метро Політехнічний Інститут).
 
Поспішай: перше заняття вже 1 червня!
Цікаво?
Тоді пиши нашому координатору #STEM та Дарина Савчук із задоволенням відповість на всі питання та пояснить усі нюанси!
 
 P.S. Дізнайтеся більше про те, як ми допомагаємо українським школам впроваджувати STEM у свою навчальну діяльність з нашої спеціальної групи у Фейсбуці, а про те, як зазвичай відбувається наше «авторське» навчання - з Інстаграму нашої навчальної команди!
P.P.S. Будемо вдячні кожному читачеві за репост цієї ж нашої об’яви у Фейсбуці, адже це допоможе залучити до нашого навчання якнайбільше зацікавлених школярів нашої країни!
 
* Ми пишаємося, що лише за рік навчання уроків STEM, які проводилися у київському ліцеї №153 за розробленими з нашою допомогою матеріалами, до нашого минулого літнього інженерного табору долучився кожен п’ятий учень з трьох 6-х класів, де вони викладалися! Бажання продовжити подібні заняття у свій вільний час улітку найкраще ілюструє, як діти сприйняли цю діяльність на новій для нас ниві.

​30 травня 1942 року на озброєння вперше був прийнятий вертоліт.
Сталося це, ясна річ, у США.
Першим серійним військовим вертольотом став R-4, розроблений під керівництвом Ігоря Сікорського.
R-4 міг брати лише одного пасажира та літав зі швидкістю, яка не перевищувала 120 км на годину, зате відрізнявся простотою в експлуатації та високою надійністю, незвичайною для принципово нового типу літального апарату.

Перше бойове застосування гелікоптера відбулося тільки через два роки після прийняття на озброєння, оскільки американською традицією є по можливості максимально довго налагоджувати нові зразки техніки перед початком їх масового використання.
22 квітня 1944 року у Бірмі за допомогою R-4 за два рейси були евакуйовані чотири людини, що летіли на збитому японцями літаку: американський пілот та три британські солдати.

Всього було побудовано 131 Sikorsky R-4.

Сьогодні, на честь цієї знаменної дати ми представляємо вашій увазі оригінальне кольорове відео зльоту R-4 з корабля у 1945 році.

Бажаємо поділитися чудовою новиною: на перше заняття у нашому літньому інженерному таборі прийшло понад 4️⃣0️⃣ школярів — удвічі більше, ніж торік!
Скажемо чесно, ми на це не розраховували, тож нам довелося терміново залучити для цих занять додатковий резерв волонтерів, які працюють інженерами у нашій компанії, а також слухачів, які давно навчаються у нашому Kyiv Training Center. Однак це така помилка в плануванні, якій ми раді!
 
Користуючись цією нагодою, ще раз запрошуємо вас долучитися до нашого інженерного навчання як учень* або як ментор, а також поділимося з вами фотографіями наших нових занять. Сподіваємося, ви не полінуєтеся переглянути їх, щоб переконатися: підліткам цілком до душі наші підходи до їхнього навчання, тому багато хто з них виконує наші завдання з добре помітним ентузіазмом.
Ми впевнені, кожен з вас розуміє: це саме те, що потрібно зараз для швидкого відновлення та розвитку нашої України, тому поділитесь цією історією з усіма своїми друзями та знайомими!
 
P.S. Якщо ви бажаєте долучитись до нашої допомоги зі впровадження у школи інженерного профілю навчання, уроків STEM, гуртків з прикладної фізики та інженерної справи, або отримати таку допомогу від нашої компанії, пишіть нашому фахівцю з навчання та Савчук Дарина з задоволенням допоможе вам з цими питаннями!
 
* Адже у нас є найрізноманітніші програми навчання, які будуть корисні не тільки школярам та студентам, а й навіть «дорослим» людям!

​Наприкінці 2024 року ми розповідали про успіхи С919 — новітнього китайського аналога світових середньомагістральних бестселерів Вoeing 737 та Аirbus 320, які вже давно випускаються у США та ЄС. Тоді авіабудівники Піднебесної імперії поклали хороший початок, побудувавши за перший рік серійного виробництва 13 літаків, які встигли перевезти 1 млн пасажирів – солідний результат для абсолютно нового авіалайнера. Це дозволило розробникам поставити перед собою на 2025 рік дуже амбітні цілі – запланувати передати замовникам аж 75 літаків із 300 вже законтрактованих, перетворившись таким чином із вельми потенційного конкурента Боїнга та Аеробуса на цілком реального їхнього суперника. Чому ж ми нічого не писали про таке досягнення Китаю, до чого тут теорія вільної ринкової конкуренції та технологічний суверенітет? Сьогодні дізнаєтеся!
 
Отже, на кінець 2024 року літаки С919 налітали у китайських авіакомпаніях у середньому по 700 рейсів на борт — дуже непоганий показник для новачка. Темпи виробництва також стабільно зростали. Здавалося б, що могло піти не так?
Однак варто нагадати, що С919 є китайським літаком досить умовно, адже близько 50% вартості цього авіалайнера припадає на… виробників з ЄС та США. Зокрема, саме Франція та Америка спільно виробляють найважливіший компонент будь-якого літака – його авіаційні двигуни CFM Leap-1, а більшу частину його бортової електроніки випускає американська компанія Honeywell.
Саме тому, коли США вирішили натиснути на Китай у ході торгівельної війни, розпочатої навесні 2025 року, серед перших обмежень на американські поставки до КНР опинилися зокрема усі найважливіші компоненти для С919. І хоча ці санкції були зняті вже менш ніж через 2 місяці, спричинений ними зрив усіх запланованих ланцюжків постачань не вдалося компенсувати навіть до кінця 2025 року!
 
У результаті цього конфлікту китайські авіабудівники змогли виготовити у 2025 році лише 16 літаків. Тому плани на 2026 рік були суттєво скориговані до скромніших 28 машин порівняно зі 150 одиницями, оптимістично запланованими наприкінці 2024 року.
Водночас основні ресурси були перенаправлені на прискорення створення власної авіаційної начинки. У першу чергу намагатимуться наблизити запуск у виробництво китайських двигунів AECC CJ-1000A, перші поставки яких до сутички зі США планувалися лише на 2028 рік.
 
Така істотна затримка дуже на руку європейському Аеробусу, який зможе за цей час ще більше розширити обсяг складання своїх лайнерів сімейства А320 у Тяньцзіні*, кількість яких ще до кінця 2025 року перевищила 800 побудованих у Китаї машин.
  
* У жовтні 2025 року Airbus відкрив у Тяньцзіні другу лінію остаточного складання, розширивши свою глобальну мережу складальних підприємств до 10 об'єктів: 2 у Китаї, 4 у Німеччині, 2 у Франції та 2 у США. Ми розповідали про це детальніше тут.

​У КАІ за нашої безпосередньої участі відкрито Центр конструювання та міцності літальних апаратів! Не полінуйтеся дочитати цю новину до кінця, щоб дізнатися, які навички тепер зможуть вдосконалювати студенти з його допомогою!

Обладнання центру дозволить вдосконалити та систематизувати свої навички студентам, які навчаються за напрямами конструювання, міцності, виробництва, сервісного обслуговування та ремонту авіаційної техніки. Важливо, що новий простір надасть ще більше можливостей для професійного розвитку кожному самостійному, енергійному та амбітному студенту. Адже тепер вони вже з молодших курсів зможуть отримати базові навички або розвинути вже наявні вміння з:
☑️ Механічної обробки та слюсарної справи (свердління, точіння та фрезерування).
☑️ Складальних операцій (клепання та зварювання).
☑️ Випробувань на статичну та втомну міцність (матеріалів та деталей).
☑️ 3D-друку.

Також слід зауважити, що центр знаходиться в 11 корпусі КАІ, тобто безпосередньо примикає до ангара, який містить чудово препаровані деталі, вузли та агрегати найрізноманітніших аеропланів та гелікоптерів. Тож практичну діяльність у центрі буде дуже легко поєднати з наочними «теоретичними» обговореннями особливостей будови класичних зразків авіаційної техніки!

Бажаєте стати частиною команди, яка наповнить наш спільний центр новими сміливими технічними ідеями та щоденною бурхливою діяльністю?
Пишіть нашому координатору співпраці з КАІ, який також є керівником центру, і Юлія Бєлікова із задоволенням допоможе вам долучитися до цієї надзвичайно цікавої та корисної діяльності!

P.S. Більше фото центру - осьде!

​11 червня 1926 року піднявся у повітря перший американський масовий суцільнометалевий пасажирський літак, розроблений компанією… Ford!
Так, виявляється, Генрі Форд не тільки творець автомобільної промисловості США, але ще й один із «будівників» американських комерційних перевезень.
Отже, зустрічайте Ford Trimotor!

Історія цього дуже вдалого «лайнера» почалася у 1925 році, коли син 62-річного Генрі Форда - Едсель Форд – переконав батька вкласти гроші у розвиток масового пасажирського авіатранспорту та купити невелику авіаційну фірму Stout Metal Airplane Company, що мала на той час досвід будівництва непоганих одномоторних металевих аеропланів.
Явною проблемою Фордів було те, що вони не мали жодного уявлення, які саме слід будувати літаки, щоб обійти конкурентів, які вже мають досвід у серійному виробництві та комерційному продажу літаків. Проте Форди не були б собою, якби не знайшли її дуже вишукане рішення!

У результаті Ford Trimotor вийшов дуже летким, надійним та економічним літаком. Не дивно, що попри «велику депресію», що почалася у США, він був побудований у дуже помітній для того часу кількості - 199 штук.
Більш того у 1931 році Ford Trimotor на деякий час став єдиним дозволеним до експлуатації авіалайнером у США!

Бажаєте дізнатися, як їм це вдалося?
Читайте черговий історичний нарис на нашій сторінці у Facebook!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у вбудованому браузері.

​12 червня 1994 року здійснив перший політ вславлений «triple seven» - найбільший у світі двомоторний пасажирський літак з турбовентиляторними двигунами – Boeing 777, який багато експертів називають найкращим реактивним далекомагістральним авіалайнером ХХ сторіччя.

Літаки Boeing 777 здатні перевозити від 305 до 550 осіб, залежно від конфігурації салонів, та мають дальність польоту від 9 до 17 тис. кілометрів. Загалом випущено понад 1️⃣7️⃣0️⃣0️⃣ цих лайнерів та, попри такий масштаб виробництва, за 31 рік експлуатації у катастрофі з усіма пасажирами загинув лише один борт!

Попри такі чудові показники ефективності, американський концерн не збирається спочивати на лаврах, тому у 2020 році піднявся в небо Boeing 777Х, який, як і його молодший брат - Boeing 787, - отримав нове композитне крило більшого подовження.

Епідемія коронавірусу (а також проблеми з новим мотором, що виникли у його розробника) внесла значні корективи у розвиток цієї визначної лінійки авіалайнерів.
Будівництво «звичайних» В777 було закінчено у 2021 році, тож зараз триває випуск лише його вантажних версій 777-200F.
6 жовтня 2022 року у двигуні GE9X на одному з чотирьох тестових літаків 777-9 виникла серйозна технічна проблема. Через це Boeing був змушений призупинити програму випробувань, доки у GE розслідували проблему.
На теперішній час стартовий замовник 777Х – німецька Lufthansa очікує постачання перших лайнерів цієї моделі у 2027 році.

P.S. Більше про Boeing 777Х, розроблений за участю інженерів нашої компанії, ви можете дізнатися з іншої нашої замітки, а ось тут та тут можна прочитати інтерв'ю з деякими нашими фахівцями, які займаються його проектуванням та виробництвом.