На ДОУ майже анекдотична історія про студента, що покинув виш та пішов працювати. Зараз це дуже часто трапляється. Особливо забавний момент в тому, що ділитися успіхом в виш запросили людину, яка його не завершувала, чим і змотивували нашого героя у правильному напрямку.
Насправді я давно розказую що з вишами в IT не так, і що з цим треба робити.
Справа в тому, що намагаючись навчити високим матеріям, вони не мають ні бажання, ні можливості навчити фундаментальним речам, надати те що називається job-ready skills - навички, потрібні для роботи, і ключове слово тут - саме навички.
В результаті виходить так, що випускник вишу не може піти на роботу навіть джуна, бо необхідними навичками не володіє, він просто не займався їх формуванням - код писати не вміє, в команді працювати не вміє, і т.д. і т.п. відповідно на роботу без додаткової підготовки піти не може.
Насправді, щоб навчитися на джуна-розробника ніяких вишів не треба. Достатньо опанувати певний набір навичок, головною з яких є навичка написання коду, і для цього достатньо кілька місяців - роками мучитися не треба :)
Причому в нашій країні склалася унікальна ситуація, де цей шлях можна пройти не лише швидко, а ще й дуже дешево. Можна почати якісь курсики онлайн самостійно і безкоштовно, можна піти заплатити кудись де тебе повчать. І коштує це з нуля і до працевлаштування не дорожче нового айфону.
Взагалі, тема ціни в освіті - це окрема тема, можливо розпишу колись детальніше. Освіта - це завжди дорого. На Заході люди часто кредити беруть, які потім чи не все життя виплачують. У нас люди навіть не розуміють, наскільки унікальні умови мають зараз - коли ти вже більш-менш готовий, то на стажування можеш піти, і це не лише нічого не коштувати буде, іноді ще й за це платити за це будуть.
А чи потрібна вища освіта взагалі для розробника? Так, для професійного зростання потрібна, але вища освіта - це не диплом. Це в першу чергу глибинні знання, які краще здобути потім, коли ти базовими навичками володієш, і вже трохи досвіду маєш, тоді ти або сам зрозумієш чого бракує, або покажуть тобі кар'єрні плани, що треба знати/вміти. І ти вже будеш вирішувати як їх покрити - чи самостійно/з ментором, чи на тренінги ходити будеш, чи взагалі десь в онлайні будеш брати курси від MIT/Гарварду.
Власне саме тут виші й мали б включатися - не основам написання коду навчати, а більш глибоким речам для людей, що код писати вміють вже і конкретні проблеми розуміють. Але їм для цього адаптуватися треба, однак нафталін вивітрити не просто, простіше все з нуля відбудувати.
Прогнозую, що виші в нас посипляться як тільки армію контрактною зроблять та держзамовлення скоротять. Тоді не лише студентам, а і їх батькам стане зрозуміло все :)
Історія тут: https://dou.ua/forums/topic/35412/
Насправді я давно розказую що з вишами в IT не так, і що з цим треба робити.
Справа в тому, що намагаючись навчити високим матеріям, вони не мають ні бажання, ні можливості навчити фундаментальним речам, надати те що називається job-ready skills - навички, потрібні для роботи, і ключове слово тут - саме навички.
В результаті виходить так, що випускник вишу не може піти на роботу навіть джуна, бо необхідними навичками не володіє, він просто не займався їх формуванням - код писати не вміє, в команді працювати не вміє, і т.д. і т.п. відповідно на роботу без додаткової підготовки піти не може.
Насправді, щоб навчитися на джуна-розробника ніяких вишів не треба. Достатньо опанувати певний набір навичок, головною з яких є навичка написання коду, і для цього достатньо кілька місяців - роками мучитися не треба :)
Причому в нашій країні склалася унікальна ситуація, де цей шлях можна пройти не лише швидко, а ще й дуже дешево. Можна почати якісь курсики онлайн самостійно і безкоштовно, можна піти заплатити кудись де тебе повчать. І коштує це з нуля і до працевлаштування не дорожче нового айфону.
Взагалі, тема ціни в освіті - це окрема тема, можливо розпишу колись детальніше. Освіта - це завжди дорого. На Заході люди часто кредити беруть, які потім чи не все життя виплачують. У нас люди навіть не розуміють, наскільки унікальні умови мають зараз - коли ти вже більш-менш готовий, то на стажування можеш піти, і це не лише нічого не коштувати буде, іноді ще й за це платити за це будуть.
А чи потрібна вища освіта взагалі для розробника? Так, для професійного зростання потрібна, але вища освіта - це не диплом. Це в першу чергу глибинні знання, які краще здобути потім, коли ти базовими навичками володієш, і вже трохи досвіду маєш, тоді ти або сам зрозумієш чого бракує, або покажуть тобі кар'єрні плани, що треба знати/вміти. І ти вже будеш вирішувати як їх покрити - чи самостійно/з ментором, чи на тренінги ходити будеш, чи взагалі десь в онлайні будеш брати курси від MIT/Гарварду.
Власне саме тут виші й мали б включатися - не основам написання коду навчати, а більш глибоким речам для людей, що код писати вміють вже і конкретні проблеми розуміють. Але їм для цього адаптуватися треба, однак нафталін вивітрити не просто, простіше все з нуля відбудувати.
Прогнозую, що виші в нас посипляться як тільки армію контрактною зроблять та держзамовлення скоротять. Тоді не лише студентам, а і їх батькам стане зрозуміло все :)
Історія тут: https://dou.ua/forums/topic/35412/
DOU
Почему я бросил учебу на программиста в университете спустя год
20-летний Full Stack разработчик Богдан Кондренко поведал свою историю о неправильном выборе ВУЗа для IT-сферы и о том, как для успешного старта карьеры нужны знания, стремление к развитию и желание, а не диплом.
Про джуна і баги.
Є бородатий анекдот про сантехніка і помічника з закінченням: "Навчайся, студенте, а то будеш все життя ключі подавати".
Точно також в роботі джуна-розробника є період, коли він думає робити круті проекти з нуля, все як навчали, а доводиться фіксати баги чи тести писати.
Хтось відразу лякається - що то за робота така несерйозна, типу ключі подавати?
Але в дійсності то не просто ок, то ще й дуже правильно з погляду становлення повноцінного фахівця.
Бо працюючи з багами і тестами, ти можеш розібратися в тому як проект створений і як він працює. Ти побачиш не лише красивий "книжний" досвід, але й те, як воно буває в дійсності, часто далеко не так красиво. Зможеш зрозуміти на власній шкурі наскільки важливі принципи і практики гарного неймінгу, чистого коду, влучних коментарів, продуманої архітектури.
І лише через якийсь час "подавання ключів" ти будеш готовий до того, щоб сам пірнати з головою.
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
Є бородатий анекдот про сантехніка і помічника з закінченням: "Навчайся, студенте, а то будеш все життя ключі подавати".
Точно також в роботі джуна-розробника є період, коли він думає робити круті проекти з нуля, все як навчали, а доводиться фіксати баги чи тести писати.
Хтось відразу лякається - що то за робота така несерйозна, типу ключі подавати?
Але в дійсності то не просто ок, то ще й дуже правильно з погляду становлення повноцінного фахівця.
Бо працюючи з багами і тестами, ти можеш розібратися в тому як проект створений і як він працює. Ти побачиш не лише красивий "книжний" досвід, але й те, як воно буває в дійсності, часто далеко не так красиво. Зможеш зрозуміти на власній шкурі наскільки важливі принципи і практики гарного неймінгу, чистого коду, влучних коментарів, продуманої архітектури.
І лише через якийсь час "подавання ключів" ти будеш готовий до того, щоб сам пірнати з головою.
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
https://dou.ua/forums/topic/35524/
Тут на ДОУ спливла цікава тема - виявляється по рівню зарплат в IT Україна вже обігнала Польщу, і це навіть не приймаючи до уваги вищі податки та витрати на життя в країні ЄС. На картинках в порівнянні з Німеччиною та США ми істотно відстаємо, але не все так однозначно :)
Для тих, хто за темою слідкує - це вже давно не новина, я би навіть сказав, що ті дослідження не зовсім коректно відображають зарплати топових фахівців у нас, бо вони насправді істотно вищі.
Але порівнювати треба не абсолютні цифри, звісно. Кілька років тому я певний час жив в Німеччині, мав посвідку на проживання в ЄС. І мені добре запам’яталося, як на якомусь черговому місцевому мітапчику один розробник поскаржився на своє життя: "В Німеччині програмуванням гроші не заробиш".
Саме цей випадок примусив задуматися серйозно про реалії айтішного життя в ЄС - а воно насправді не дуже райдужне, бо розрив між працівниками різних професій не такий вже й суттєвий, і робота в IT - це зовсім не еліта, бо є юристи, фінансисти та лікарі, які традиційно є більш оплачуваними та й престижність професії сформована не те що десятками, а сотнями років.
Не знаю, чи здивую вас, але інформація для роздумів: 6 із 10 німців не мають власного житла, а живуть в орендованому - і це зовсім не тому, що дуже люблять орендувати. :)
В штатах, звісно, ситуація дещо інша - там і культура відповідна сформована, айтішні компанії-гіганти всі звідти, і стартаперство розвинене, і компенсація - це не лише зарплата. Але навіть там ще треба щоб пощастило трохи, і якщо вже опціони заробив, то щоб вивів в кеш їх вчасно.
Однак крім прямого порівння зарплат, є ще один важливий нюанс, який, мабуть, є лише в Україні - тут айтішником стати можна за лічені місяці без профільної вищої освіти і не за всі гроші світу - унікальна ситуація я би сказав. Не знаю точний відсоток німецьких програмістів з вищою профільною освітою, але можу передбачити, що там він недалеко від 100% (я насправді невеличке опитування на мітапі робив, і саме такий показник був серед учасників). В нас же реально цей шлях пройти за місяці і витратити на все про все не більше вартості айфону, а для особливо здібних - взагалі можна весь шлях з нуля до стажування безкоштовно пройти.
В штатах ніби теж Гугл та інші компанії в теорії декларують що їм диплом не треба, але сам процес відбору людей та інтерв’ю побудований таким чином, що гарно поганяють по темам, які викладають в універі, і по факту візьмуть того, хто універ закінчив, а люди без універа шукати першу роботу будуть довго, і швидше підуть працювати кудись де дійсно ніякої освіти не треба.
Чи буде наш айтішник-джун без профільної вищої освіти таким же як випускник MIT чи Harvard? Звісно, що ні, але з нашою профільною теж не буде :) Однак якщо правильно розвиватися, то з досвідом можна спокійно собі всі складні теми позакривати, і за кілька років в ранзі сінйьора їхати в штати чи куди там захочеться, і зовсім не відчувати себе в чомусь гіршим за інших.
Так що такий унікальний розклад, і не факт, що він надовго збережеться - аж самому цікаво, як воно буде років за 10 - пропоную запам’ятати цей день і повернутися 25 листопада 2031, вже поставив собі нагадування в календарі :)
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
Тут на ДОУ спливла цікава тема - виявляється по рівню зарплат в IT Україна вже обігнала Польщу, і це навіть не приймаючи до уваги вищі податки та витрати на життя в країні ЄС. На картинках в порівнянні з Німеччиною та США ми істотно відстаємо, але не все так однозначно :)
Для тих, хто за темою слідкує - це вже давно не новина, я би навіть сказав, що ті дослідження не зовсім коректно відображають зарплати топових фахівців у нас, бо вони насправді істотно вищі.
Але порівнювати треба не абсолютні цифри, звісно. Кілька років тому я певний час жив в Німеччині, мав посвідку на проживання в ЄС. І мені добре запам’яталося, як на якомусь черговому місцевому мітапчику один розробник поскаржився на своє життя: "В Німеччині програмуванням гроші не заробиш".
Саме цей випадок примусив задуматися серйозно про реалії айтішного життя в ЄС - а воно насправді не дуже райдужне, бо розрив між працівниками різних професій не такий вже й суттєвий, і робота в IT - це зовсім не еліта, бо є юристи, фінансисти та лікарі, які традиційно є більш оплачуваними та й престижність професії сформована не те що десятками, а сотнями років.
Не знаю, чи здивую вас, але інформація для роздумів: 6 із 10 німців не мають власного житла, а живуть в орендованому - і це зовсім не тому, що дуже люблять орендувати. :)
В штатах, звісно, ситуація дещо інша - там і культура відповідна сформована, айтішні компанії-гіганти всі звідти, і стартаперство розвинене, і компенсація - це не лише зарплата. Але навіть там ще треба щоб пощастило трохи, і якщо вже опціони заробив, то щоб вивів в кеш їх вчасно.
Однак крім прямого порівння зарплат, є ще один важливий нюанс, який, мабуть, є лише в Україні - тут айтішником стати можна за лічені місяці без профільної вищої освіти і не за всі гроші світу - унікальна ситуація я би сказав. Не знаю точний відсоток німецьких програмістів з вищою профільною освітою, але можу передбачити, що там він недалеко від 100% (я насправді невеличке опитування на мітапі робив, і саме такий показник був серед учасників). В нас же реально цей шлях пройти за місяці і витратити на все про все не більше вартості айфону, а для особливо здібних - взагалі можна весь шлях з нуля до стажування безкоштовно пройти.
В штатах ніби теж Гугл та інші компанії в теорії декларують що їм диплом не треба, але сам процес відбору людей та інтерв’ю побудований таким чином, що гарно поганяють по темам, які викладають в універі, і по факту візьмуть того, хто універ закінчив, а люди без універа шукати першу роботу будуть довго, і швидше підуть працювати кудись де дійсно ніякої освіти не треба.
Чи буде наш айтішник-джун без профільної вищої освіти таким же як випускник MIT чи Harvard? Звісно, що ні, але з нашою профільною теж не буде :) Однак якщо правильно розвиватися, то з досвідом можна спокійно собі всі складні теми позакривати, і за кілька років в ранзі сінйьора їхати в штати чи куди там захочеться, і зовсім не відчувати себе в чомусь гіршим за інших.
Так що такий унікальний розклад, і не факт, що він надовго збережеться - аж самому цікаво, як воно буде років за 10 - пропоную запам’ятати цей день і повернутися 25 листопада 2031, вже поставив собі нагадування в календарі :)
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
DOU
Зарплати програмістів в Україні стали конкурентнішими, ніж у Польщі — експерти
Заробітні плати розробників в Україні за більшістю позицій перевищують пропозиції в Польщі й цьому тренду поки що нічого не загрожує. Розповідаємо про рівень зарплат ІТ-фахівців в Україні порівняно з Польщею, Німеччиною та США.
Всі знають, на чию честь назвали цю п'ятницю.
https://sj42.programmingmentor.com
https://sj42.programmingmentor.com
В цю суботу намічається класна подія - рітріт в коді - це найкращий рітріт, який може бути у розробника :)
Реєстрація тут: https://www.eventbrite.com/e/coderetreat-pair-programming-challenge-tickets-207184864507?aff=erelexpmlt
Подія на весь день - з 12:00 до 18:00 :)
Реєстрація тут: https://www.eventbrite.com/e/coderetreat-pair-programming-challenge-tickets-207184864507?aff=erelexpmlt
Подія на весь день - з 12:00 до 18:00 :)
Eventbrite
Coderetreat — pair programming challenge
Coderetreat is a full-day event for practicing software development. Ukrainian version.
Forwarded from Coderetreat Ukraine
Починаємо тиждень з хороших новин :)
Наш наступний ментор 🤩
Якби нам самостійно прийшлось описувати, хто такий В‘ячеслав, то пост прийшлось би розділити на кілька частин 😅
Добре, що нам цього робити не прийшлось, бо В’ячеслав погодився представитись:
«Мене звати В’ячеслав Колдовський, ще відомий як
Програмуванням займаюсь давно, люблю навчатися сам і допомагаю розвиватися іншим.
Мій слоган: “Ти живеш, поки вчишся”.
Retreat - то така духовна практика, щоб стати кращим. Ну а Code Retreat - то найліпший спосіб покращитися розробникам, бо для цього мало просто строчити код як на конвеєері, іноді варто зупинитися і трохи помедитувати над ним :)»
Наш наступний ментор 🤩
Якби нам самостійно прийшлось описувати, хто такий В‘ячеслав, то пост прийшлось би розділити на кілька частин 😅
Добре, що нам цього робити не прийшлось, бо В’ячеслав погодився представитись:
«Мене звати В’ячеслав Колдовський, ще відомий як
Programming Mentor
, автор однойменного телеграм-канальчика та засновник україномовної facebook-групи Learning Web Development Програмуванням займаюсь давно, люблю навчатися сам і допомагаю розвиватися іншим.
Мій слоган: “Ти живеш, поки вчишся”.
Retreat - то така духовна практика, щоб стати кращим. Ну а Code Retreat - то найліпший спосіб покращитися розробникам, бо для цього мало просто строчити код як на конвеєері, іноді варто зупинитися і трохи помедитувати над ним :)»
Чув колись від одного досвідченого розробника: “мені соромно за мою історію пошуку в гуглі, бо як хтось побачить, що я там постійно шукаю, то не повірять, що я сіньйор”.
Виглядає як жарт, але насправді - ні. Просто не треба соромитися того, що в голові всього не втримаєш - це цілком ок, і якщо раніше собі люди частіше конспектики складали та закладочки в книжках ставили, то зараз гугл все спрощує конкретно.
Думаю всім цікаво що гуглять сінйьор девелопери, але не кожен готовий показати свій лог.
Але сміливці є - ось лог гуглівського пошуку лід-веб розробниці з коментарями, з 2019 року, однак все одно цікаво https://localghost.dev/2019/09/everything-i-googled-in-a-week-as-a-professional-software-engineer/
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
Виглядає як жарт, але насправді - ні. Просто не треба соромитися того, що в голові всього не втримаєш - це цілком ок, і якщо раніше собі люди частіше конспектики складали та закладочки в книжках ставили, то зараз гугл все спрощує конкретно.
Думаю всім цікаво що гуглять сінйьор девелопери, але не кожен готовий показати свій лог.
Але сміливці є - ось лог гуглівського пошуку лід-веб розробниці з коментарями, з 2019 року, однак все одно цікаво https://localghost.dev/2019/09/everything-i-googled-in-a-week-as-a-professional-software-engineer/
PS. Реєстрація на джедайський курс з JavaScript триває: https://sj42.programmingmentor.com/
В будь-якій незрозумілій ситуації качайте скіли
Якщо ви на фоні новин почуваєте себе не дуже комфортно і починаєте відчувати, що поступово впадаєте в паніку, то в мене є щось перевірене досвідом, що може вам допомогти в цей момент.
Особисто мене дуже заспокоює споглядання кучних отворів в мішені в районі десятки, автором яких я і є. Саме в такий момент ти отримуєш сатисфакцію від того, що результати твоїх зусиль можна спостерігати наочно. Але не лише від стрільби - загалом від всього, що тебе вдосконалює.
Влучній стрільбі, як, в принципі, і в будь-якій іншій справі, не можна навчитися просто прочитавши книжку. Практика - то наше все, і співвідношення теорії та практики має бути як мінімум один до десяти, щоб здобути хоч якийсь-небудь навик.
Це означає, що на кожну годину вивчення теорії ви маєте витратити хоча б десять годин того, щоб закріпити її на практиці. Для здобуття сталого навику співвідношення буде відрізнятися багатократно - в сотні і тисячі разів. [Продовження далі...]
Якщо ви на фоні новин почуваєте себе не дуже комфортно і починаєте відчувати, що поступово впадаєте в паніку, то в мене є щось перевірене досвідом, що може вам допомогти в цей момент.
Особисто мене дуже заспокоює споглядання кучних отворів в мішені в районі десятки, автором яких я і є. Саме в такий момент ти отримуєш сатисфакцію від того, що результати твоїх зусиль можна спостерігати наочно. Але не лише від стрільби - загалом від всього, що тебе вдосконалює.
Влучній стрільбі, як, в принципі, і в будь-якій іншій справі, не можна навчитися просто прочитавши книжку. Практика - то наше все, і співвідношення теорії та практики має бути як мінімум один до десяти, щоб здобути хоч якийсь-небудь навик.
Це означає, що на кожну годину вивчення теорії ви маєте витратити хоча б десять годин того, щоб закріпити її на практиці. Для здобуття сталого навику співвідношення буде відрізнятися багатократно - в сотні і тисячі разів. [Продовження далі...]
[Продовження]
Мало того - здобувши навик, його можна втратити, якщо регулярно не підтримувати і не полірувати. І чим менше часу було виділено його формуванню, тим швидше він втрачається.
Зараз багато хто в паніці пакує тривожну валізку, скуповує валюту, чи гречку з консервами, можливо навіть намагається отримати дозвіл на зброю, а ще постійно моніторить новини, що ніяк не допомагає заспокоїтися, а лише поглиблює загальний тривожний стан.
І хоча якась валізка з документами та грошима, звичайно, потрібна, треба розуміти, що є речі, які можна втратити, а які - ні.
Всі цінності можуть бути перестати бути такими в один момент, а також дуже легко змінити власника. На все життя закарбувався в пам’ять помент, коли у 2014 в Криму мене і мою автівку під прицілом автоматів обшукували незрозумілі типи в балаклавах без жодних розпізнавальних знаків. Добре, що виявився я їм нецікавий, бо іншим далеко не так пощастило.
Робота, нерухомість, заощадження, бізнес, якийсь пасивний дохід, навіть віртуальні гаманці з криптовалютою - все це можна втратити в один момент. І в такі моменти ти маєш розуміти, що є якісь твої надбання, які втратити можна, а є ти і дещо таке, що не можна відібрати, що, власне, і визначає ким ти є і чого вартий.
І якщо ти обрав шлях збройного опору, то не має значення скільки в тебе буде зброї чи набоїв - це все нічого не варте, якщо ти не будеш вміти ними скористатися. А вміти скористатися в критичний момент - це не пригадувати в якому положенні знятий запобіжник та де має бути точка прицілювання, а зробити це миттєво, не замислюючись. Власне це і є навик - здатність виконати певні дії без зайвих затримок і розмірковувань, що досягається лише на основі раніше набутого досвіду.
Наступне питанння, яке стоїть після фізичної безпеки - це питання постійного доходу, що забезпечить існування ваше та ваших близьких. І тут варто замислитися, чи маєте варіанти до виживання в умовах коли можливо доведеться все втратити? Чи достатньо конкурентні на ринку праці, щоб отримати роботу, знайти замовлення на фрілансі чи швидко організувати бізнес, ні на кого не розраховуючи?
Особисто я це проходив через це в Криму, коли в один момент залишився без доходу і накопичень, але мав виплачувати борги. Вмикаєш новини - там повний хаос, дивишся у вікно - там якийсь масовий психоз. Що робити і куди бігти - незрозуміло. Ясно лише одне - якщо нічого не робити взагалі, то дуже скоро не буде можливості навіть поїсти.
Тоді вирішив максимально зосередитися на вивченні нового, розробляв розробляти програми, які продавав в інтернеті, на них же практикувався з технологіями, на які завжди не вистачало часу раніше. Також шукав можливість вибратися десь в безлюдне місце попрактикуватися в стрільбі з пневматики - хоча це й було досить ризиковано, зате допомагало почуватися впевненіше. Так тривало кілька місяців доки не виїхав з окупації. І саме ці кілька місяців мені дали дуже гарний старт - я мав актуальний набір скілів, і в мене не було ніяких проблем з тим щоб відразу приступити до роботи. Далі ми почали з друзями робити стартап, що досить непогано вистрілив, але то вже інша історія.
В той же час я бачив багато протилежних історій, коли люди мали бажання поїхати, але їх стримувало те, що роботу знайти вони не могли. І проблема не в тому що її немає, а в тому, що треба відповідати запитам ринку. Особливо це стосувалося тих, хто розглядав варіант еміграції за кордон. Дехто зробив спробу виїхати, але вимушений був повернутися, і це дуже прикро було спостерігати, бо поверталися ці люди у пригніченому стані. Кому міг, тому я намагався допомагати, навіть відмовився від роботи у виші для того, щоб на моє місце взяли іншу людину з окупації. Когось намагався тягнути й навчати. Однак загалом я бачу, що багато людей просто не хочуть по-справжньому скористатися можливостями, які існують зараз, і яких не було у 2014. Навіть два роки тому до карантину не існувало таких можливостей навчитися і почати працювати онлайн, які є зараз.
Мало того - здобувши навик, його можна втратити, якщо регулярно не підтримувати і не полірувати. І чим менше часу було виділено його формуванню, тим швидше він втрачається.
Зараз багато хто в паніці пакує тривожну валізку, скуповує валюту, чи гречку з консервами, можливо навіть намагається отримати дозвіл на зброю, а ще постійно моніторить новини, що ніяк не допомагає заспокоїтися, а лише поглиблює загальний тривожний стан.
І хоча якась валізка з документами та грошима, звичайно, потрібна, треба розуміти, що є речі, які можна втратити, а які - ні.
Всі цінності можуть бути перестати бути такими в один момент, а також дуже легко змінити власника. На все життя закарбувався в пам’ять помент, коли у 2014 в Криму мене і мою автівку під прицілом автоматів обшукували незрозумілі типи в балаклавах без жодних розпізнавальних знаків. Добре, що виявився я їм нецікавий, бо іншим далеко не так пощастило.
Робота, нерухомість, заощадження, бізнес, якийсь пасивний дохід, навіть віртуальні гаманці з криптовалютою - все це можна втратити в один момент. І в такі моменти ти маєш розуміти, що є якісь твої надбання, які втратити можна, а є ти і дещо таке, що не можна відібрати, що, власне, і визначає ким ти є і чого вартий.
І якщо ти обрав шлях збройного опору, то не має значення скільки в тебе буде зброї чи набоїв - це все нічого не варте, якщо ти не будеш вміти ними скористатися. А вміти скористатися в критичний момент - це не пригадувати в якому положенні знятий запобіжник та де має бути точка прицілювання, а зробити це миттєво, не замислюючись. Власне це і є навик - здатність виконати певні дії без зайвих затримок і розмірковувань, що досягається лише на основі раніше набутого досвіду.
Наступне питанння, яке стоїть після фізичної безпеки - це питання постійного доходу, що забезпечить існування ваше та ваших близьких. І тут варто замислитися, чи маєте варіанти до виживання в умовах коли можливо доведеться все втратити? Чи достатньо конкурентні на ринку праці, щоб отримати роботу, знайти замовлення на фрілансі чи швидко організувати бізнес, ні на кого не розраховуючи?
Особисто я це проходив через це в Криму, коли в один момент залишився без доходу і накопичень, але мав виплачувати борги. Вмикаєш новини - там повний хаос, дивишся у вікно - там якийсь масовий психоз. Що робити і куди бігти - незрозуміло. Ясно лише одне - якщо нічого не робити взагалі, то дуже скоро не буде можливості навіть поїсти.
Тоді вирішив максимально зосередитися на вивченні нового, розробляв розробляти програми, які продавав в інтернеті, на них же практикувався з технологіями, на які завжди не вистачало часу раніше. Також шукав можливість вибратися десь в безлюдне місце попрактикуватися в стрільбі з пневматики - хоча це й було досить ризиковано, зате допомагало почуватися впевненіше. Так тривало кілька місяців доки не виїхав з окупації. І саме ці кілька місяців мені дали дуже гарний старт - я мав актуальний набір скілів, і в мене не було ніяких проблем з тим щоб відразу приступити до роботи. Далі ми почали з друзями робити стартап, що досить непогано вистрілив, але то вже інша історія.
В той же час я бачив багато протилежних історій, коли люди мали бажання поїхати, але їх стримувало те, що роботу знайти вони не могли. І проблема не в тому що її немає, а в тому, що треба відповідати запитам ринку. Особливо це стосувалося тих, хто розглядав варіант еміграції за кордон. Дехто зробив спробу виїхати, але вимушений був повернутися, і це дуже прикро було спостерігати, бо поверталися ці люди у пригніченому стані. Кому міг, тому я намагався допомагати, навіть відмовився від роботи у виші для того, щоб на моє місце взяли іншу людину з окупації. Когось намагався тягнути й навчати. Однак загалом я бачу, що багато людей просто не хочуть по-справжньому скористатися можливостями, які існують зараз, і яких не було у 2014. Навіть два роки тому до карантину не існувало таких можливостей навчитися і почати працювати онлайн, які є зараз.
[Продовження...]
Хочете почуватися захищеними - для цього мало купити зброю, навчіться нею користуватися, доведіть це до автоматизму. Але безпека - це не лише про фізичний захист, подумайте і про те, наскільки ви конкурентоздатні як професіонал. Вважаю, що незалежно від тої професії, яку ви маєте, чи лише плануєте здобути - постійна робота над собою, прокачка навичок та вивчення нового - то найкраще, що можна робити в ситуації загальної паніки та істерії.
Подивіться на Ізраїль - вся ця країна живе роками в перманентній війні з ворожими сусідами, і крім військової підготовки кожен розуміє, що має працювати над собою, щоб бути конкурентним на ринку праці. Коли кращим стає кожен, то сильнішою стає вся країна. Keep kalm and carry on - це слова з британського постеру 1939 року, саме він на початку першого повідомлення.
Хочете почуватися захищеними - для цього мало купити зброю, навчіться нею користуватися, доведіть це до автоматизму. Але безпека - це не лише про фізичний захист, подумайте і про те, наскільки ви конкурентоздатні як професіонал. Вважаю, що незалежно від тої професії, яку ви маєте, чи лише плануєте здобути - постійна робота над собою, прокачка навичок та вивчення нового - то найкраще, що можна робити в ситуації загальної паніки та істерії.
Подивіться на Ізраїль - вся ця країна живе роками в перманентній війні з ворожими сусідами, і крім військової підготовки кожен розуміє, що має працювати над собою, щоб бути конкурентним на ринку праці. Коли кращим стає кожен, то сильнішою стає вся країна. Keep kalm and carry on - це слова з британського постеру 1939 року, саме він на початку першого повідомлення.
Українці чинять опір
У грудні 1979 року совок розпочав операцію “Ш” - операцію зі зміни влади в Афганістані. План був такий - спочатку по-тихому отруїти поточного керівника Аміна, а потім за підтримки десантників поставити свою маріонетку в країні. Особливо підкреслювалося, що це така собі спецооперація, і для неї буде використано обмежений контингент військових.
Але щось пішло не так. План з отрутою провалився, тому довелося просто по-чекістскі перестріляти всіх в президентському палаці, включаючи родину та урядовців. Однак афганцям таке “визволення” не сподобалося і з підтримкою Заходу вони настільки зашкварили савецьких військових, що вся ця історія затягнулася і закінчилася ми знаємо чим.
Афганістан поховав совок не лише тому, що там несли бойові втрати, а в першу чершу з тієї причини, що всередині країни почало зростати напруження, бо мала бути “спецоперація з обмеженим контингентом”, а не якась там справжня війна.
Саме цей епізод з історії дуже близький до того, що відбувається зараз зі “спецоперацією” в нашій країні. Бліцкріг ворога провалився і зробити все по-шивиденькому не вийшло. ЗСУ встояли та наносять ураження живій силі та техніці. Кожен день грає проти агресорів. Мабуть ця операція називається у них “Х” - і це не латинська літера.
Тепер наша черга і ми можемо зробити свій внесок в перемогу. Якщо ви айтішник чи лише намагаєтеся ним стати, то ми можемо покошмарити ворога на його території. Варіантів дуже багато - вони власне самі нам показали що можна робити - згадайте про замінування, атаки на нашу інфраструктуру і тому подібне.
Але є ще речі і покреативніше. Маємо закошмарити їх на власній території. Той факт, що вони у себе подали це дійство як якусь там спецоперацію і браво рапортують про власні успіхи без втрат - це все грає нам на руку. До такого опору вони готові не були.
Зараз ми гуртуємося і вже активно працюємо. За інвайтами в приват.
У грудні 1979 року совок розпочав операцію “Ш” - операцію зі зміни влади в Афганістані. План був такий - спочатку по-тихому отруїти поточного керівника Аміна, а потім за підтримки десантників поставити свою маріонетку в країні. Особливо підкреслювалося, що це така собі спецооперація, і для неї буде використано обмежений контингент військових.
Але щось пішло не так. План з отрутою провалився, тому довелося просто по-чекістскі перестріляти всіх в президентському палаці, включаючи родину та урядовців. Однак афганцям таке “визволення” не сподобалося і з підтримкою Заходу вони настільки зашкварили савецьких військових, що вся ця історія затягнулася і закінчилася ми знаємо чим.
Афганістан поховав совок не лише тому, що там несли бойові втрати, а в першу чершу з тієї причини, що всередині країни почало зростати напруження, бо мала бути “спецоперація з обмеженим контингентом”, а не якась там справжня війна.
Саме цей епізод з історії дуже близький до того, що відбувається зараз зі “спецоперацією” в нашій країні. Бліцкріг ворога провалився і зробити все по-шивиденькому не вийшло. ЗСУ встояли та наносять ураження живій силі та техніці. Кожен день грає проти агресорів. Мабуть ця операція називається у них “Х” - і це не латинська літера.
Тепер наша черга і ми можемо зробити свій внесок в перемогу. Якщо ви айтішник чи лише намагаєтеся ним стати, то ми можемо покошмарити ворога на його території. Варіантів дуже багато - вони власне самі нам показали що можна робити - згадайте про замінування, атаки на нашу інфраструктуру і тому подібне.
Але є ще речі і покреативніше. Маємо закошмарити їх на власній території. Той факт, що вони у себе подали це дійство як якусь там спецоперацію і браво рапортують про власні успіхи без втрат - це все грає нам на руку. До такого опору вони готові не були.
Зараз ми гуртуємося і вже активно працюємо. За інвайтами в приват.
Forwarded from SoftServe Education
🧑💻Intro to Programming - безкоштовний онлайн-марафон, для українців незалежно від віку, місця проживання та попереднього досвіду.
Марафон дасть змогу отримати базові знання з програмування, навчитись мислити алгоритмічно, й врешті з’ясувати, який шлях в ІТ — твій!
🏁 Старт - 16 травня. Зареєструватись можна за посиланням.
Про марафон:
🥽 розроблений на основі найпопулярнішого курсу для початківців від Harvard University: CS50. Цей курс став першим кроком в ІТ для більш ніж 3 мільйонів охочих у всьому світі (!).
🥽 аби навчатись на ньому не потрібно мати жодних тех знань, лише доступ до інтернету та 6-18 годин на тиждень для навчання.
🥽 усі матеріали та live-сесії будуть доступні в записі, тож навчатись можна коли завгодно.
Долучайся, роби перші кроки в цій цікавезній сфері та ділись посиланням з тими, кому воно буде корисним!
Марафон дасть змогу отримати базові знання з програмування, навчитись мислити алгоритмічно, й врешті з’ясувати, який шлях в ІТ — твій!
🏁 Старт - 16 травня. Зареєструватись можна за посиланням.
Про марафон:
🥽 розроблений на основі найпопулярнішого курсу для початківців від Harvard University: CS50. Цей курс став першим кроком в ІТ для більш ніж 3 мільйонів охочих у всьому світі (!).
🥽 аби навчатись на ньому не потрібно мати жодних тех знань, лише доступ до інтернету та 6-18 годин на тиждень для навчання.
🥽 усі матеріали та live-сесії будуть доступні в записі, тож навчатись можна коли завгодно.
Долучайся, роби перші кроки в цій цікавезній сфері та ділись посиланням з тими, кому воно буде корисним!
Під час будь-яких серйозних потрясінь в економіці в першу чергу на ринку праці страждають трейнішки та джуни.
За останні 10 років у нас такі ситуації траплялися тричі - у 2014-2015 році у зв’язку з захопленням росією Криму та нападом на Донбас, у 2019, коли ковід вигнав всіх на карантин, а також зараз, у 2022 у зв’язку з повномасштабною війною.
Але панікувати не варто, у мене є конкретні рецепти що можна робити, щоб отримати роботу.
Сьогодні на ДОУ буде голосовий чат, буду там розповідати разом з представниками інших компаній. Деталі скину окремим повідомленням.
За останні 10 років у нас такі ситуації траплялися тричі - у 2014-2015 році у зв’язку з захопленням росією Криму та нападом на Донбас, у 2019, коли ковід вигнав всіх на карантин, а також зараз, у 2022 у зв’язку з повномасштабною війною.
Але панікувати не варто, у мене є конкретні рецепти що можна робити, щоб отримати роботу.
Сьогодні на ДОУ буде голосовий чат, буду там розповідати разом з представниками інших компаній. Деталі скину окремим повідомленням.
Forwarded from SoftServe Education
📩 Яка зараз ситуація з наймом джуніорів?
📩 Чи є вакансії?
📩 Що зараз відбувається з навчальними програмами?
Аби розкрити усі ці запитання, уже завтра DOU вестиме лайв-стрім, де одним зі спікерів буде В‘ячеслав Колдовський, SoftServe IT Academy Competence Manager.
Долучайтесь, аби дізнатись про все безпосередньо, а також залишайте запитання спікерам на форумі.
🔈Додати нагадування можна за лінком.
📩 Чи є вакансії?
📩 Що зараз відбувається з навчальними програмами?
Аби розкрити усі ці запитання, уже завтра DOU вестиме лайв-стрім, де одним зі спікерів буде В‘ячеслав Колдовський, SoftServe IT Academy Competence Manager.
Долучайтесь, аби дізнатись про все безпосередньо, а також залишайте запитання спікерам на форумі.
🔈Додати нагадування можна за лінком.
Коли на ринку стає менше вакансій, то це не означає, що роботу не можна отримати, це означає, що для того щоб її отримати потрібно просто бути кращим за інших кандидатів. В принципі це завжди так, просто зараз треба бути ще більш кращим, хоча б зовсім трішки. :)
Кандидати дуже часто фокусуються на технічних навичках, а насправді гарне володіння англійською та чудові soft skills можуть суттєво вас виділити серед інших кандидатів. Тому качайте англійську та сотф скіли, для цього є повно ресурсів і можливостей - гугл ваш найкращий помічник.
Від себе хочу підкинути телеграм-канальчик з англійської та софтскілам, котрий ведуть люди, яких я знаю і можу рекомендувати. Зараз там кілька останніх повідомлень, що будуть в нагоді під час війни. Не дякуйте :)
https://t.me/softcom_eng_for_work_and_life
Кандидати дуже часто фокусуються на технічних навичках, а насправді гарне володіння англійською та чудові soft skills можуть суттєво вас виділити серед інших кандидатів. Тому качайте англійську та сотф скіли, для цього є повно ресурсів і можливостей - гугл ваш найкращий помічник.
Від себе хочу підкинути телеграм-канальчик з англійської та софтскілам, котрий ведуть люди, яких я знаю і можу рекомендувати. Зараз там кілька останніх повідомлень, що будуть в нагоді під час війни. Не дякуйте :)
https://t.me/softcom_eng_for_work_and_life
Telegram
SoftCom | English
Це проект про soft & communication skills in English.
Our soft & com skills matter. They change work & life for the better.
Засновниця @virachernyukh
Мови каналу - Ukrainian & English exclusively!
Our soft & com skills matter. They change work & life for the better.
Засновниця @virachernyukh
Мови каналу - Ukrainian & English exclusively!
Запис трансляції вчора на тему що з ринком праці для джунів під час війни
Forwarded from Junior дайджест dou.ua
⏱ Таймкоди до войсчату про найм джунів під час воєнного стану
00:00 Вступ та вітання
02:38 Яка нині ситуація на ринку джунів? Чи є вакансії? І чи продовжуєте наймати працівників з мінімальним досвідом роботи або взагалі без нього?
12:25 Чи варто шукати роботу оффлайн? Як себе подати компанії? Чи нормально самому “прийти” в компанію і запитати про відкриті вакансії?
19:29 Які зміни відбулися в процесах найму джуніорів з моменту повномасштабної війни? Як компанії адаптувалися?
29:35 Що зараз з вашими навчальними центрами/програмами? Чи відновили роботу?
26:47 Чи беруть на роботу студентів?
48:15 Чи адаптувалася вища освіта до нинішніх умов? Чи є плани у компаній реформувати вищу освіту?
58:25 Шукаю довго роботу. Чи можна потрапити на позицію Trainee у компанії, якщо завершив не їх програми навчання?
01:03:52 Чи будуть в компаніях відкриватися інтернатури для Front end чи Full-stack
01:05:03 На яких напрямках фокусуються компанії? Чому?
01:08:00 Чи враховується роботодавцем при наймі нового працівника ризики його мобілізації?
01:10:14 Світчинг: чи бачите зараз сенс перепрофільовуватися в ІТ?
01:13:17 Чи зупинялися навчальні програми у компаніях спікерів?
01:16:22 Англійська мова. Чи це важливо? Що робити якщо низький рівень?
01:21:41 Підбиваємо підсумки. Поради спікерів джунам.
01:28:06 Прощаємося
00:00 Вступ та вітання
02:38 Яка нині ситуація на ринку джунів? Чи є вакансії? І чи продовжуєте наймати працівників з мінімальним досвідом роботи або взагалі без нього?
12:25 Чи варто шукати роботу оффлайн? Як себе подати компанії? Чи нормально самому “прийти” в компанію і запитати про відкриті вакансії?
19:29 Які зміни відбулися в процесах найму джуніорів з моменту повномасштабної війни? Як компанії адаптувалися?
29:35 Що зараз з вашими навчальними центрами/програмами? Чи відновили роботу?
26:47 Чи беруть на роботу студентів?
48:15 Чи адаптувалася вища освіта до нинішніх умов? Чи є плани у компаній реформувати вищу освіту?
58:25 Шукаю довго роботу. Чи можна потрапити на позицію Trainee у компанії, якщо завершив не їх програми навчання?
01:03:52 Чи будуть в компаніях відкриватися інтернатури для Front end чи Full-stack
01:05:03 На яких напрямках фокусуються компанії? Чому?
01:08:00 Чи враховується роботодавцем при наймі нового працівника ризики його мобілізації?
01:10:14 Світчинг: чи бачите зараз сенс перепрофільовуватися в ІТ?
01:13:17 Чи зупинялися навчальні програми у компаніях спікерів?
01:16:22 Англійська мова. Чи це важливо? Що робити якщо низький рівень?
01:21:41 Підбиваємо підсумки. Поради спікерів джунам.
01:28:06 Прощаємося