Програмісти кам'яного віку
Часом я люблю завести з чоловіком розмову про те, як у майбутньому ми, подібно до наших батьків, не будемо розбиратися в певних технологіях, а доцільність існування деяких із них взагалі будемо заперечувати. Станемо такими собі буркутунами лайтового (ох, сподіваюсь, що лайтового😁) рівня, будемо ностальгувати за старими часами, коли все було більш зрозумілим, практичним і надійним.
На це #мійпрограміст завжди повторює, що конкретно нам це не загрожує - ми ж бо сучасні, життя тісно пов'язане з IT-сферою. Мовляв, просто будемо займатися саморозвитком, вчитися нового, ще й своїй дитині, яка на той час підросте, будемо щось роз'яснювати.
Наївний кодер. Він просто не помітив, що вже повільно, але впевнено перетворюється на ретрограда. І це йому лишилося 2 роки до тридцятого дня народження. Страшно уявити, що буде далі.
Наприклад, він губиться в соцмережах, наче бездротові навушники від айфона. Ну тобто в обох випадках знахідка можлива за умови шаленої наполегливості, або за рахунок вчасної допомоги зі сторони.
І якщо замовити якийсь дешевий товар зі смартфона він ще здатен (за умови, що до скроні йому приставили заряджений автомат), то вибирати якусь серйозну річ він буде лише з комп'ютера.
Те саме стосується відвідування сайтів і пошуку інформації в інтернеті загалом. Мобільна версія сайту (якщо сайт робив не він) - це для мого програміста таємнича і загадкова територія, де будь-який необережний рух може спровокувати початок ядерної війни.
Він наполягає: аби бути зручним, екран має бути великим. І краще, щоб їх було два. Зважаючи на те, в якому напрямку розвиваються сучасні технології, скоро він буде казати, що екран, як мінімум, має просто бути. А всі ці голограми, мікрочіпи, вживлені в мозок, і подібні новаторства - це несерйозно, і хай розбещена молодь бавиться з тими іграшками сама. І взагалі, це незручно і "в наш час такого не було."
💁🏼♀️ Вже яскраво собі уявляю, як весело буде спостерігати за стрімкими змінами світу та реакцією мого програміста на них. Сподіваюсь, штучний інтелект не вийде з ладу, готуючи для мене чергову порцію попкорну.
#хто_такі_айтішники
Часом я люблю завести з чоловіком розмову про те, як у майбутньому ми, подібно до наших батьків, не будемо розбиратися в певних технологіях, а доцільність існування деяких із них взагалі будемо заперечувати. Станемо такими собі буркутунами лайтового (ох, сподіваюсь, що лайтового😁) рівня, будемо ностальгувати за старими часами, коли все було більш зрозумілим, практичним і надійним.
На це #мійпрограміст завжди повторює, що конкретно нам це не загрожує - ми ж бо сучасні, життя тісно пов'язане з IT-сферою. Мовляв, просто будемо займатися саморозвитком, вчитися нового, ще й своїй дитині, яка на той час підросте, будемо щось роз'яснювати.
Наївний кодер. Він просто не помітив, що вже повільно, але впевнено перетворюється на ретрограда. І це йому лишилося 2 роки до тридцятого дня народження. Страшно уявити, що буде далі.
Наприклад, він губиться в соцмережах, наче бездротові навушники від айфона. Ну тобто в обох випадках знахідка можлива за умови шаленої наполегливості, або за рахунок вчасної допомоги зі сторони.
І якщо замовити якийсь дешевий товар зі смартфона він ще здатен (за умови, що до скроні йому приставили заряджений автомат), то вибирати якусь серйозну річ він буде лише з комп'ютера.
Те саме стосується відвідування сайтів і пошуку інформації в інтернеті загалом. Мобільна версія сайту (якщо сайт робив не він) - це для мого програміста таємнича і загадкова територія, де будь-який необережний рух може спровокувати початок ядерної війни.
Він наполягає: аби бути зручним, екран має бути великим. І краще, щоб їх було два. Зважаючи на те, в якому напрямку розвиваються сучасні технології, скоро він буде казати, що екран, як мінімум, має просто бути. А всі ці голограми, мікрочіпи, вживлені в мозок, і подібні новаторства - це несерйозно, і хай розбещена молодь бавиться з тими іграшками сама. І взагалі, це незручно і "в наш час такого не було."
💁🏼♀️ Вже яскраво собі уявляю, як весело буде спостерігати за стрімкими змінами світу та реакцією мого програміста на них. Сподіваюсь, штучний інтелект не вийде з ладу, готуючи для мене чергову порцію попкорну.
#хто_такі_айтішники
#мійпрограміст скаржиться на роботу з польським сайтом⬇️
- До мене той сайт матюкається.
- Тобто?
- Тобто пише б#@дь.
💁🏼♀️Дивлюсь на монітор, там пише "błąd", тобто "помилка", польською.
- До мене той сайт матюкається.
- Тобто?
- Тобто пише б#@дь.
💁🏼♀️Дивлюсь на монітор, там пише "błąd", тобто "помилка", польською.
#мійпрограміст ⬇️
Зробив так, щоб проблеми не було, а вона ще є.
Я: Якби ти зробив, щоб її не було, її би не було.
Він: Я зробив логічне припущення, чому проблема виникла, вирішив її відповідно до цього припущення, а вона все одно є.
Зробив так, щоб проблеми не було, а вона ще є.
Я: Якби ти зробив, щоб її не було, її би не було.
Він: Я зробив логічне припущення, чому проблема виникла, вирішив її відповідно до цього припущення, а вона все одно є.
Дивимося одне шоу. Там чоловікові (зауважте, що він айтішник) вдягають наручники і питають, що він відчуває. Той каже, що відчуває себе безпомічним, йому здається, ніби тепер він нічого не може зробити.
#мійпрограміст ⬇️
- Чувак, ти ж програміст! Як то "нічого"? Повертаєш руки, кладеш на клавіатуру і кодиш!
#мійпрограміст ⬇️
- Чувак, ти ж програміст! Як то "нічого"? Повертаєш руки, кладеш на клавіатуру і кодиш!
Я:
- Щось ти давно нічого кумедного не казав.
#мійпрограміст ⬇️
- Ех, знаю... Я настільки зайнятий, що у мене немає часу щось казати.
💁🏼♀️ Завантаженість рівень "у мене немає часу щось сказати". Так і до "замість того, щоб зараз говорити, я міг би писати код" недалеко.
- Щось ти давно нічого кумедного не казав.
#мійпрограміст ⬇️
- Ех, знаю... Я настільки зайнятий, що у мене немає часу щось казати.
💁🏼♀️ Завантаженість рівень "у мене немає часу щось сказати". Так і до "замість того, щоб зараз говорити, я міг би писати код" недалеко.
#мійпрограміст ⬇️
У мене тут функція, яка складається з п'яти стрічок коду. І я не маю уявлення, що вона робить. І це моя функція.
У мене тут функція, яка складається з п'яти стрічок коду. І я не маю уявлення, що вона робить. І це моя функція.
#мійпрограміст ⬇️
Зникає before один. І є підозра, що хтось запхав у код свої кривенькі руки. Цікаво, чи це не я.
Зникає before один. І є підозра, що хтось запхав у код свої кривенькі руки. Цікаво, чи це не я.
Колега мого програміста змушений працювати з проектом, який пів року тому він сам робив з нуля. Каже, що зараз би дав по пиці тому, хто писав той код. Але не може дати по пиці самому собі.
#мійпрограміст ⬇️
- То підійди до дзеркала і плюнь собі в обличчя.
#мійпрограміст ⬇️
- То підійди до дзеркала і плюнь собі в обличчя.
*клієнтам не подобається, що список з селекту перекриває інші поля форми*
#мійпрограміст ⬇️
Є стандартний стан речей: якщо ти хочеш їсти - ти їси, леопард не вміє літати, але швидко бігає. І, якщо є селект - при випаданні його пункти будуть перекривати нижні поля.
#мійпрограміст ⬇️
Є стандартний стан речей: якщо ти хочеш їсти - ти їси, леопард не вміє літати, але швидко бігає. І, якщо є селект - при випаданні його пункти будуть перекривати нижні поля.
*на відео мишка, прикріплена до рухомого вентилятора, їздить з боку в бік*
#мійпрограміст ⬇️
- Корисна штука! Мені якось треба було, щоб монітор не гас, коли я не користувався комп'ютером.
Я: Так це можна налаштувати.
Він: То лінукс, я боюсь туди лізти.
#мійпрограміст ⬇️
- Корисна штука! Мені якось треба було, щоб монітор не гас, коли я не користувався комп'ютером.
Я: Так це можна налаштувати.
Він: То лінукс, я боюсь туди лізти.
#мійпрограміст завершив роботу за 5 хв до кінця робочого дня (подія нечувана, бо зазвичай він сидить додаткових 10-15, а то і 20 хв). Я мала здогадатися, що тут щось не так, але ні - я просто зраділа.
Виявиляється: поки я зранку спала, він попрацював 20 хв до початку робочого дня. Тобто, звільнившись раніше, він все одно перепрацював🤦♀
З мого досвіду, програмісти поділяються на два типи: ті, що регулярно перепрацьовують, і ті, що недопрацьовують зі ще більшою регулярністю. Є ще третій тип - студентський - але це швидше підтип другого. Це люди, які можуть кидатися від однієї крайності до іншої. При чому до перепрацювань їх штовхає не жага до роботи або якась там дурня на кшталт совісті.
Йдеться про звичайне небажання отримати копняка від начальства, коли настає дедлайн.
Виявиляється: поки я зранку спала, він попрацював 20 хв до початку робочого дня. Тобто, звільнившись раніше, він все одно перепрацював🤦♀
З мого досвіду, програмісти поділяються на два типи: ті, що регулярно перепрацьовують, і ті, що недопрацьовують зі ще більшою регулярністю. Є ще третій тип - студентський - але це швидше підтип другого. Це люди, які можуть кидатися від однієї крайності до іншої. При чому до перепрацювань їх штовхає не жага до роботи або якась там дурня на кшталт совісті.
Йдеться про звичайне небажання отримати копняка від начальства, коли настає дедлайн.
Коли в монолозі програміста є слова "мозок", "логіка", "просто", "очевидно" та вдалі (на його думку) метафори, які описують поточну ситуацію, ви приречені. Кажіть, шо все зрозуміли, завершуйте розмову і тікайте.
#мійпрограміст
#мійпрограміст
- Я зараз маю вийти на call... з тим... по тому...
- З тим по тому?
- Ну так, з тим, по тому.
#мійпрограміст
- З тим по тому?
- Ну так, з тим, по тому.
#мійпрограміст
Я:
- Мало що пам'ятаю з Матриці. Наприклад, пам'ятаю, що Нео був програмістом...
🤦🏼♀️ #мійпрограміст ⬇️
- А я й забув, що він був програмістом.
- Мало що пам'ятаю з Матриці. Наприклад, пам'ятаю, що Нео був програмістом...
🤦🏼♀️ #мійпрограміст ⬇️
- А я й забув, що він був програмістом.
Побачила в чоловіка синій екран з білими буквами. Кажу:
- Твій синій екран наганяє на мене цифровий жах.
#мійпрограміст ⬇️
- Все, що я бачу на сервері — це чорний екран з білими буквами. Тому, коли з'являється синій екран, стає простіше.
- Твій синій екран наганяє на мене цифровий жах.
#мійпрограміст ⬇️
- Все, що я бачу на сервері — це чорний екран з білими буквами. Тому, коли з'являється синій екран, стає простіше.
#мійпрограміст ⬇️
- Якщо щось неможливо зробити, то що тут зробиш?
- Якщо щось неможливо зробити, то що тут зробиш?
Задача: налаштувати пошук по сайту, де є 600 статей, кожна з яких містить 70 абзаців.
На екран має виводитись кожен абзац із кожної статті, що включає в себе конкретне слово, яке ввели в пошук.
#мійпрограміст:
- Це буде складно для сервера. А якщо ще будуть вноситись якісь зміни чи додаватись нові статті...
PM:
- Змін не буде. Автор вже помер.
#мійпрограміст:
- А, ну це добре.
На екран має виводитись кожен абзац із кожної статті, що включає в себе конкретне слово, яке ввели в пошук.
#мійпрограміст:
- Це буде складно для сервера. А якщо ще будуть вноситись якісь зміни чи додаватись нові статті...
PM:
- Змін не буде. Автор вже помер.
#мійпрограміст:
- А, ну це добре.
Йдемо повз модульне містечко для переселенців.
#мійпрограміст ⬇️
- Там так гарно все зробили. Коли закінчиться війна, можна здавати ці будинки, як хостинги. Стоп, які хостинги? Хостели!
#мійпрограміст ⬇️
- Там так гарно все зробили. Коли закінчиться війна, можна здавати ці будинки, як хостинги. Стоп, які хостинги? Хостели!
#мійпрограміст по відеозв'язку ⬇️
- Тааак, таби будуються... Ми ж говоримо про ці таби, про які ми говоримо?
- Тааак, таби будуються... Ми ж говоримо про ці таби, про які ми говоримо?
#мійпрограміст ⬇️
- Я зробив те, чого не робив ще ніколи в житті.
- Зазвичай така фраза означає, що людина зробила щось захопливе або принаймні цікаве. Але, коли це каже програміст, напевно він просто написав якийсь код.
- Я не просто написав код. Я інтегрував його в плагін контактної форми.
- Я зробив те, чого не робив ще ніколи в житті.
- Зазвичай така фраза означає, що людина зробила щось захопливе або принаймні цікаве. Але, коли це каже програміст, напевно він просто написав якийсь код.
- Я не просто написав код. Я інтегрував його в плагін контактної форми.